Daypolitico

Позначка: вік

  • Дослідження Стенфордського університету: організм старіє стрибками, а не поступово

    Дослідження Стенфордського університету: організм старіє стрибками, а не поступово

    Міжнародна команда дослідників зі Стенфордського університету дійшла висновку, що старіння людини не є плавним і рівномірним процесом. Замість поступових змін у тілі відбуваються різкі молекулярні стрибки, які вчені назвали «піками старіння». Найбільш вираженими періодами визнано середину 40-х та початок 60-х років.

    У ході масштабного дослідження, опублікованого в Science Alert, проаналізували понад 135 тисяч біомолекулярних змін в організмах 108 дорослих. Учасники протягом кількох років регулярно здавали зразки крові, тканин та мікробіому, що дозволило виявити закономірності у роботі метаболічних та імунних систем.

    Перший пік, зафіксований приблизно у 44 роки, пов’язаний зі змінами в обміні ліпідів, кофеїну та алкоголю, а також у функціонуванні серця, м’язів і шкіри. Саме у цей період можуть почати проявлятися перші ознаки вікових змін — зниження енергії, погіршення відновлення після навантажень, поява проблем зі сном.

    Другий пік, який припадає на початок 60-х років, стосується метаболізму вуглеводів, роботи нирок та імунної системи. У цей час ризики вікових захворювань — таких як хвороба Альцгеймера чи серцево-судинні патології — різко зростають, а не наростають поступово.

    Науковці зазначають, що отримані результати пояснюють, чому здоров’я людини іноді «обвалюється» після певного вікового рубежу, попри відносно стабільний стан у попередні роки. Водночас вони наголошують, що дослідження проводилось на обмеженій вибірці осіб віком від 25 до 70 років і потребує продовження.

    Такі відкриття можуть змінити підхід до профілактики старіння та вікових хвороб, адже замість абстрактного «старіння» медики можуть зосередитися на критичних періодах організму.

  • Значне збільшення виїздів та повернень української молоді до Польщі

    Значне збільшення виїздів та повернень української молоді до Польщі

    У вересні польські прикордонники зафіксували значне збільшення кількості громадян України віком 18-22 років, які в’їхали до Польщі. Про це повідомили в прикордонній службі Польщі у відповідь на запит zaxid.net.

    З 28 серпня по 28 вересня до Польщі в’їхало понад 56 тисяч українців цієї вікової категорії, тоді як назад, до України, виїхало понад 19,2 тисячі осіб. Порівняно з серпнем, кількість в’їздів зросла більш ніж у десять разів, а виїздів — у 3,5 раза.

    У Державній прикордонній службі України пояснили, що офіційної статистики щодо виїзду або повернення чоловіків віком 18-22 років наразі не ведеться, оскільки така інформація не передбачена чинним законодавством.

  • Гарвардські вчені: вік матері впливає на стать майбутніх дітей

    Гарвардські вчені: вік матері впливає на стать майбутніх дітей

    Довгий час вважалося, що ймовірність народження хлопчика або дівчинки становить рівно 50%, наче при підкиданні монети. Але нове масштабне дослідження Гарвардського університету змінює уявлення про цей “рівний шанс”.

    Науковці проаналізували дані понад 58 тисяч жінок, які мали щонайменше двох дітей, і виявили, що вік матері на момент народження першої дитини відіграє значну роль у ймовірності народження дітей однієї статі.

    “Стать при народженні не підпорядковується простому біноміальному розподілу. Ми виявили значну внутрішньоматеринську кореляцію”, — пояснили дослідники.

    Результати вражають:

    • 43% жінок, які народили першу дитину після 28 років, згодом мали всіх дітей однієї статі.

    • Тоді як лише 34% жінок, які стали мамами до 23 років, народжували дітей лише однієї статі.

    Таким чином, вік першої вагітності прямо впливає на те, чи будуть у жінки діти обох статей, чи лише хлопчики або лише дівчатка.

    Дослідники розглядали також інші ознаки матері — зріст, ІМТ, колір волосся, групу крові, хронотип, расу тощо — і дійшли висновку, що жодна з них не має статистично значущого впливу на стать потомства.

    Попри загальноприйняту теорію, що все вирішує “випадкова” X або Y-хромосома сперматозоїда, виявляється, що організм жінки також може впливати на підсумковий результат. Як саме — питання залишається відкритим і стане предметом подальших досліджень.

    Монета більше не працює. Те, кого народить жінка — хлопчика чи дівчинку, — може частково залежати від того, у якому віці вона стала матір’ю вперше. Це відкриття кидає виклик уявленню про рівну ймовірність і відкриває нові горизонти для розуміння людської репродуктивної біології.

  • Скільки води потрібно пити щодня: нове дослідження спростовує популярний міф

    Скільки води потрібно пити щодня: нове дослідження спростовує популярний міф

    Рекомендацію пити щодня два літри води знають усі. Її можна почути у спортзалах, від дієтологів та на сторінках фітнес-блогів. Проте велике міжнародне дослідження, опубліковане в журналі Science, спростовує універсальність цієї поради.

    У проєкті взяли участь понад 5600 людей із 23 країн світу — від немовлят до людей похилого віку. На основі зібраних даних вчені дійшли висновку: реальна потреба в рідині у дорослої людини, в середньому, становить близько 1,5 літра на день, а не 2–2,5 літра, як зазвичай вважалося.

    Індивідуальні потреби — ключ до розуміння

    Науковці наголошують, що кількість води, яку потребує організм, значною мірою залежить від таких факторів:

    • вік і вага;

    • рівень фізичної активності;

    • клімат, у якому ви живете;

    • соціально-економічні умови.

    Наприклад, фізично активна людина, що працює на відкритому повітрі влітку, втрачає значно більше вологи, ніж офісний працівник у прохолодному приміщенні.

    Водночас вчені підкреслюють: головний орієнтир — це спрага. Вона є природним сигналом організму про нестачу рідини.

    Особливі категорії — особливі потреби

    У літніх людей відчуття спраги притуплюється, а потреба в рідині зменшується. Через це зростає ризик зневоднення. Часто пенсіонери також зменшують споживання води через страх нетримання або прийом діуретиків.

    На противагу цьому, людям, які тренуються або живуть у спекотному кліматі, потрібно більше води. Окрім гідратації, важливо відновлювати електролітний баланс — особливо рівні натрію, калію та магнію.

    Прості правила — кращі за суворі норми

    Замість підрахунку випитих мілілітрів, експерти радять орієнтуватися на власні відчуття. Сухість у роті, втома, темна сеча — це сигнали, що організм потребує рідини.

    Висновок дослідників однозначний: немає єдиної норми води, яка підходить усім. Головне — слухати своє тіло.

  • Звільнення з військової служби за віком не можливе під час мобілізації

    Звільнення з військової служби за віком не можливе під час мобілізації

    Згідно з положеннями закону «Про військовий обов’язок і військову службу», питання звільнення військовослужбовців, особливо тих, хто перебуває на службі під час мобілізації, залишається досить складним та неоднозначним, зокрема, коли мова йде про досягнення пенсійного віку. Відповідно до останніх судових рішень, військовослужбовці, які проходять службу за призовом під час воєнного стану, не можуть розраховувати на звільнення через досягнення пенсійного віку, навіть якщо вони мають право на пенсію за віком.

    Проблему розглядали в контексті справи №420/30545/23, де позивач, учасник бойових дій, звернувся з рапортом до військової частини з проханням про звільнення через досягнення пенсійного віку. Він спирався на статтю 115 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», вважаючи, що має право на дострокову пенсію та може бути звільнений з військової служби.

    Однак суди першої та апеляційної інстанції відмовили в задоволенні позову. Касаційний адміністративний суд підтвердив, що відповідно до законодавства України, підстави для звільнення військовослужбовців за віком не передбачені під час мобілізації та воєнного стану.

    Ключові моменти, що визначають правову позицію

    1. Процес проходження служби під час мобілізації: Згідно з ч. 10 ст. 26 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу», якщо військовослужбовець має право на пенсію за вислугу років або є ветераном війни, він може бути звільнений з військової служби після досягнення певного віку. Однак це відбувається тільки в мирний час, коли немає режиму воєнного стану. Для позивача, який був призваний на службу під час мобілізації, ці положення не застосовуються.

    2. Правила для військовослужбовців за контрактом: Відповідно до пункту 5 ст. 26 закону, військовослужбовці, які проходять службу за контрактом, можуть бути звільнені за віком тільки в мирний час, при досягненні граничного віку для перебування на військовій службі. Проте в умовах воєнного стану ці правила не поширюються.

    3. Перехід до пенсії не є підставою для звільнення: Касаційний суд наголосив, що призначення пенсії за віком, навіть на підставі ст. 115 Закону про пенсійне страхування, не є достатньою підставою для звільнення з військової служби під час мобілізації. Мобілізація та воєнний стан не дозволяють застосовувати такі підстави для звільнення.

    Таким чином, суди підтвердили, що військовослужбовці, які проходять службу за призовом під час мобілізації в умовах воєнного стану, не можуть бути звільнені через досягнення пенсійного віку. Це пов’язано з необхідністю виконання обов’язків під час особливого періоду, коли звільнення з військової служби обмежується чинним законодавством. Звільнення на підставі віку можливе лише в мирний час, коли мова йде про військовослужбовців за контрактом або кадрових військових, для яких встановлені конкретні правила у мирний період.

  • Кількість молодих чоловіків до 30 років сягнула історичного мінімуму

    Кількість молодих чоловіків до 30 років сягнула історичного мінімуму

    Україна стикається зі складнощами у сфері демографії, оскільки кількість здорових чоловіків до 30 років досягла найнижчого рівня за всю історію країни, що може негативно позначитися на ефективності мобілізаційних заходів.

    Зменшення чисельності молодого чоловічого населення України має особливе значення у зв’язку з триваючою війною з Росією. За даними The New York Times, ця тенденція має свої коріння в початку 90-х років, коли Україна стала незалежною.

    Протягом цього періоду рівень народжуваності значно знизився — з 1,9 дитини на одну жінку у 1991 році до лише 1,1 дитини у наступному десятилітті. За словами Олександра Гладуна, заступника директора Інституту демографії та соціальних досліджень, невизначеність та економічні труднощі 90-х років суттєво вплинули на репродуктивні рішення населення.

    Крім того, військове вторгнення Росії у 2022 році призвело до подальшого зменшення чисельності чоловіків призовного віку, а зниження мобілізаційного віку до 25 років може загострити цю проблему. Відтік близько 800 тисяч жінок у віці від 18 до 34 років до країн Європейського Союзу також погіршує ситуацію, оскільки відсутність жінок у віці для народження дітей впливає на демографічні процеси.

    Зміни в законодавстві щодо мобілізації, які прийняла Верховна Рада 11 квітня, зобов’язують громадян у віці від 25 до 60 років реагувати на призов. Це частина спроб уряду адаптувати мобілізаційну політику до сучасних демографічних реалій.

  • Чому після 50 років люди починають погано бачити

    Чому після 50 років люди починають погано бачити

    Вікова макулярна дегенерація (ВМД) – це серйозне захворювання, яке стає однією з основних причин порушення зору після досягнення п’ятдесятирічного віку. Це захворювання, що стосується макули – центральної частини сітківки, відповідальної за центральний зір. Не випадково це захворювання вважається одним із найпоширеніших у людей старшого віку.

    Вчені припускають, що до 2040 року кількість хворих зросте майже на 100 млн. Але сучасні лікарі мають усе необхідне для того, щоб діагностувати та успішно лікувати захворювання на початкових етапах розвитку.

    За відсутності лікування вона може призвести до повної втрати центрального зору, який ми використовуємо для того, щоб водити автівку, читати, готувати їжу, розпізнавати обличчя людей. Від об’ємної, кольорової, чіткої картинки навколишньої дійсності залишаються лише загальні, розмиті обриси.

    Чому це відбувається?

    У зовнішній частині сітківки накопичуються позаклітинні відкладення, що призводить до дегенерації (руйнування) фоторецепторів. У макулі зосереджена найбільша кількість колбочок – клітин-фоторецепторів, завдяки яким усі предмети та об’єкти мають відповідні кольори.

    Згідно з висновками офтальмологів та науковців, є п’ять основних факторів, які впливають на розвиток ВМД у пізньому віці:

    1. Вік: З віком організм зазнає природних змін, серед яких зміни в структурі ока. Зниження гнучкості кришталика, сповільнення процесу вироблення сліз та інші фізіологічні зміни роблять очі більш вразливими до захворювань, включаючи ВМД.
    2. Тютюнопаління: Цигарковий дим містить шкідливі речовини, які можуть руйнувати клітини макули та пошкоджувати судини, що забезпечують живлення центральної зони сітківки. Тому тютюнопаління є серйозним фактором ризику для розвитку ВМД.
    3. Окислювальний стрес: Вільні радикали, які утворюються під час окислювального стресу, можуть пошкодити клітини макули та сприяти запаленню тканин, звуженню судин, що живлять сітківку. Це може призвести до розвитку ВМД та інших захворювань очей.
    4. Незбалансоване харчування: Недостатня кількість антиоксидантів у харчуванні, таких як цинк, вітаміни C та E, каротиноїди лютеїн та зеаксантин, а також Омега-3 жирні кислоти, може сприяти розвитку ВМД. Антиоксиданти допомагають боротися з окислювальним стресом, нейтралізуючи вільні радикали, що можуть пошкодити клітини макули.
    5. Сімейний анамнез: Історія захворювань у родині також може впливати на ризик розвитку ВМД. Якщо у родичів були випадки цього захворювання, імовірність його появи у дітей або інших членів сім’ї може бути вищою.

    Загалом, профілактика ВМД включає в себе збалансоване харчування, відмову від шкідливих звичок, регулярні офтальмологічні обстеження після досягнення п’ятдесятирічного віку, особливо у разі наявності ризикових факторів. Рання діагностика та лікування можуть значно зменшити наслідки цього захворювання та зберегти якість життя.