Daypolitico

Позначка: Віра Балабух

  • В Україні змінився характер зими, але небезпечні погодні явища нікуди не зникли

    В Україні змінився характер зими, але небезпечні погодні явища нікуди не зникли

    За останні три десятиліття українська зима помітно теплішає й стає малосніжною — морозні періоди коротшають і частіше змінюються відлигами. Водночас синоптики попереджають: сезон усе одно зберігає характерні небезпечні явища — снігопади, ожеледь та раптові похолодання.

    Синоптики фіксують тривалу зміну кліматичного режиму: зими стали більш теплою та малосніжною порівняно з серединою й кінцем минулого століття. «Морозні дні дедалі частіше змінюються відлигами, що призводить до нестійкого снігового покриву і льодоставу», — констатував метеоролог Віталій Постригань. Він додає, що стійкий сніговий покрив формується не щороку і зазвичай трапляється в семи з десяти зим, частіше у третій декаді грудня.

    Незважаючи на загальне потепління, підстав для паніки немає: науково обґрунтованих прогнозів на надто далекі періоди не існує, а зима залишається холодним сезоном із типовими для нього небезпеками — ожеледицею, промерзанням ґрунту і льодоставом на водоймах. За орієнтовним прогнозом, середня місячна температура у грудні 2025 року та в січні–лютому 2026 року може виявитися близько одного градуса вищою за кліматичну норму, зазначив Постригань, підкресливши, що сезони тепер дедалі частіше нагадують «європейський» формат: кілька коротких, але інтенсивних холодних періодів замість тривалих морозів.

    Метеорологиня Віра Балабух із Українського гідрометінституту пояснює тенденцію збільшення випадків мокрого снігу й ожеледиці тим, що температура часто коливатиметься навколо нуля, а з Атлантики надходитиме вологе повітря. У разі втручання арктичних мас буферні південні циклони можуть призвести до сильних снігопадів і хуртовин, особливо у лютому.

    Експерти також вказують на практичні наслідки: менше витрат на паливо й роботу комунальних служб у роки з невеликою кількістю снігу, але одночасно підвищені ризики для транспорту та підвищені вимоги до профілактики ожеледиці й безпеки на водоймах у періоди відлиг і повторних заморозків. Синоптики радять не ігнорувати попередження про різкі зміни погоди: короткочасні, але сильні похолодання та інтенсивні опади можуть створювати локальні надзвичайні ситуації.

  • Синоптики розповіли, коли в Україну прийдуть дощі й похолодання

    Синоптики розповіли, коли в Україну прийдуть дощі й похолодання

    На вихідних, 13–14 вересня, в Україні збережеться тепла й сонячна погода. Втім, уже з наступного тижня очікується різка зміна синоптичної ситуації. Про це повідомила відома синоптикиня Наталка Діденко.

    За її словами, серйозні дощі та похолодання розпочнуться у середу, 17 вересня, на заході та півночі країни, зокрема й у Києві.

    “Найближчий серйозний дощ на заході та півночі включно з Києвом, та, відповідно, похолодання передбачається у середу, 17-го вересня“, – зазначила Діденко.

    Керівниця відділу прикладної метеорології та кліматології Укргідрометінституту ДСНС Віра Балабух уточнила, що загалом ця осінь буде теплішою, ніж зазвичай.

    За її прогнозом, уже у вересні можливі заморозки у північних і західних областях, а в Карпатах – навіть перші снігопади. Водночас середні температури протягом осені перевищуватимуть кліматичну норму. Найтеплішим очікується вересень, проте й у жовтні та листопаді стовпчики термометрів будуть вищими, ніж зазвичай.

    Ще однією характерною рисою осіннього сезону стануть затяжні дощі. Їхня тривалість і кількість поки що непередбачувані.

    Метеорологиня додала, що українці зможуть насолодитися бабиним літом: після періоду похолодання середньодобова температура знову підніметься приблизно до +15°. Однак точний час і тривалість цього явища можна буде визначити лише за п’ять днів до його настання.

  • Війна в Україні пришвидшує зміну клімату: викиди, пилові бурі та глобальні наслідки

    Війна в Україні пришвидшує зміну клімату: викиди, пилові бурі та глобальні наслідки

    Війна, розв’язана Росією проти України, спричинила не лише людські жертви та руйнування інфраструктури, а й значний екологічний удар, який уже має глобальні наслідки. Як зазначає кандидатка географічних наук Віра Балабух, завідувачка відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту, бойові дії суттєво впливають на зміну клімату — не лише в Україні, а й по всій планеті.

    За оцінкою Міндовкілля, з лютого 2022-го до лютого 2024 року внаслідок війни було викинуто до 180 мільйонів тонн парникових газів в еквіваленті СО₂. Це — прямі й непрямі викиди від пожеж, вибухів, пересування техніки, а також масштабних міграцій населення. Шкоду довкіллю за ці два роки оцінили у 33 мільярди доларів.

    Віра Балабух підкреслює, що парникові гази, які потрапляють в атмосферу, залишаються там надовго і створюють ефект “теплової пастки”, що пришвидшує глобальне потепління. «Мова йде про наслідки планетарного масштабу», — зазначає вона.

    Ще одна критична проблема — знищення лісосмуг у зонах бойових дій. У 1960-х роках пилові бурі були регулярним лихом на півдні України. Від них рятували захисні лісосмуги, які висадили саме для стабілізації ґрунтів і збереження вологи. Сьогодні значна частина цих насаджень знищена вибухами та пожежами.

    «Ми втратили природний бар’єр, який стримував пилові бурі. А з огляду на те, що клімат стає все посушливішим, ймовірність їх повернення зростає», — каже Балабух. Лісосмуги також затримували сніг і зберігали вологу в ґрунті. Волога земля — це менший ризик бур, оскільки вітер не може легко підняти частинки пилу.

    Таким чином, війна має не лише миттєвий екологічний ефект, а й довготривалі наслідки, які ще довго впливатимуть на клімат, здоров’я людей і аграрний потенціал країни.

  • В Україні стрімко змінюється клімат: очікують спекотне літо та посуху

    В Україні стрімко змінюється клімат: очікують спекотне літо та посуху

    Весна 2025 року демонструє аномальні погодні коливання: українці носять пальта і шорти впродовж одного тижня. Експерти вказують — це не просто сезонна особливість, а наслідок стрімких кліматичних змін, які вже відчуваються в усіх регіонах країни.

    Як повідомляє «Телеграф», кліматологиня Віра Балабух зазначає, що за останні 60 років середня температура в Україні зростала у 2,5 раза швидше, ніж глобальна. Через це посухи трапляються частіше, зменшується кількість опадів, а в південних регіонах загострюється проблема опустелювання.

    «Площа Олешківських пісків розширюється, а знищення Каховського водосховища лише погіршило дефіцит вологи», – зазначила експертка.

    Водночас, попри потепління, клімат України залишається помірним. Теплолюбні культури, як-от виноград і персики, вже ростуть на півночі країни, але сільське господарство стикається з нестабільністю погоди та дефіцитом вологи навесні.

    Метеорологи попереджають, що літо 2025 року буде ще спекотнішим за торішнє. За словами синоптика Ігоря Кібальчича, ймовірність наднормових температур — 70–75%.

    У липні-серпні можливі хвилі спеки з температурою понад +40°C, особливо на півдні та сході України. У ці періоди до країни надходитимуть гарячі повітряні маси з Африки та Близького Сходу.

    Вересень також може бути теплим — останніми роками він часто повторює літній сценарій із температурами вище +30°C.

    Щодо опадів, експерти говорять про їх нерівномірний розподіл. Грозові дощі мають локальний характер: у межах одного міста може випасти місячна норма в одному районі, тоді як інші залишаться сухими. Це підвищує ризики граду, буревіїв і навіть смерчів.

    Генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу Олег Хоменко зазначає, що спека і посуха останніх років суттєво впливають на врожай. За його словами, температури понад +35°C уповільнюють вегетацію, а під +40°C рослини буквально «запікаються» в полях.

    «Ми спостерігаємо або повну відсутність дощів, або зливи з градом, що знищують посіви. В таких умовах ми покладаємося на агротехнології — збереження вологи, антистресові обробки, посухостійкі гібриди», — зазначив Хоменко.

    Серед культур, що краще пристосовуються до нових умов, — соняшник, соя та нові сорти кукурудзи.

  • Синоптики б’ють на сполох: Україна цього літа готується до кліматичних ударів

    Синоптики б’ють на сполох: Україна цього літа готується до кліматичних ударів

    Літо 2025 року може стати одним із найекстремальніших за останні десятиліття. Синоптики попереджають про аномально високу температуру, збільшення кількості гроз, шквалів, граду та ймовірну гідрологічну посуху, яка загрожує не лише врожаям, а й водопостачанню в окремих регіонах.

    Про це йдеться в дослідженні, опублікованому виданням OBOZ.UA з посиланням на українських метеорологів.

    За словами кандидатки географічних наук Віри Балабух, Україна вже зараз відчуває на собі наслідки зміни клімату. Основна загроза — посуха, спричинена зменшенням рівня води у річках, осушенням боліт та падінням рівня підземних вод. Найбільше ця проблема зачіпає південні та північні області, зокрема Миколаївщину, Херсонщину та навіть Полісся, яке ще донедавна вважалося зоною з надлишком вологи.

    У таких умовах зростає небезпека масштабних природних пожеж, особливо у весняно-літній період. Зникаючі малі річки та деградація водних екосистем можуть мати довгострокові наслідки для всієї країни.

    Крім спеки, літо принесе й інші кліматичні виклики. Начальниця відділу метеорологічних прогнозів Укргідрометцентру Наталія Голеня попередила про зростання частоти й інтенсивності небезпечних атмосферних явищ — граду, шквалів, злив і гроз.

    “Гаряча повітряна маса, що буде змінюватися на холоднішу, сприятиме утворенню грозових хмар. Це може спровокувати шквальні вітри, потужні зливи та град, які завдають особливої шкоди аграрному сектору”, — пояснила синоптикиня.

    З огляду на ці прогнози, уряду та місцевим органам влади слід уже зараз готуватися до потенційних криз — як водних, так і аграрних. Забезпечення стабільного водопостачання, профілактика пожеж, страхування врожаїв та інформування населення можуть стати ключовими елементами реагування на виклики прийдешнього літа.

  • Весна 2025: Україну чекає тепло, але з дефіцитом опадів

    Весна 2025: Україну чекає тепло, але з дефіцитом опадів

    Українців очікує тепла, але посушлива весна, прогнозують синоптики. Середня температура буде на 1-2°C вищою за кліматичну норму, а кількість опадів може виявитися втричі меншою, ніж зазвичай. Це може негативно вплинути на сільське господарство, зокрема через дефіцит вологи в ґрунті та можливі ранні заморозки.

    Про це повідомила завідувачка відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС Віра Балабух.

    Метеорологи прогнозують аномально теплу весну в Україні, яка триватиме з березня по травень 2025 року. Згідно з даними Європейського центру середньострокових прогнозів погоди, температура повітря на початку весни може бути на 1-2 градуси вище кліматичної норми. Така аномалія вплине на погодні умови в різних регіонах України.

    Водночас попри тепле повітря, країна може стикнутися з серйозними проблемами через відсутність достатньої кількості опадів. Очікується, що впродовж сезону їх випаде втричі менше, ніж зазвичай, що позначиться на аграрному секторі країни.

    У березні температура коливатиметься від +5 до +7 градусів на південь Одеської області та Закарпатті, і від +3 до +4 на сході України. У квітні середня температура перевищить +10 градусів, що сприятиме активній вегетації. На Півдні очікується температура до +12 градусів, а на Півночі й Сході — близько +11 градусів.

    Особливо важливою для аграріїв буде температура в травні, коли середня температура повітря досягне +15 градусів, а на південному заході країни — до +17 градусів.

    Однак, зважаючи на підвищену температуру, в Україні зростає ймовірність різких похолодань, особливо на Поліссі та в лісостепових зонах, що може призвести до заморозків. Метеорологи попереджають, що це буде критично для ранніх культур, які розпочнуть вегетацію значно раніше.

    Додатково, прогнозується серйозний дефіцит опадів у північних областях України, де кількість дощів може бути значно нижчою за норму. У загальному по країні кількість опадів може досягнути лише 100 міліметрів на сезон, що є характерним для південних степів.

    Ці зміни в погодних умовах можуть суттєво вплинути на сільське господарство, зокрема на врожайність та забезпечення водними ресурсами для зрошення.

    Нагадаємо, найближчими днями в Україні збережеться морозна погода, однак до кінця тижня у низці областей температура почне підвищуватися до невеликих “плюсів”. Опадів очікується небагато, проте на дорогах зберігатиметься ожеледиця.