Daypolitico

Позначка: віртуальні активи

  • 23,5 млрд грн пройшли через «конверт»: БЕБ провело 50 обшуків у Києві, Харкові та Одесі

    23,5 млрд грн пройшли через «конверт»: БЕБ провело 50 обшуків у Києві, Харкові та Одесі

    Українські правоохоронці заявили про викриття масштабного так званого конвертаційного центру, через який із 2023 року могли пройти фінансові операції на 23,5 млрд грн. У межах спецоперації провели 50 обшуків у Києві, Харкові та Одесі, вилучили мільйони гривень необлікованої готівки, а частині фігурантів уже повідомили про підозру.

    Про результати операції 20 вересня повідомив директор Бюро економічної безпеки України Олександр Цивінський.

    За його словами, орієнтовний щомісячний оборот мережі становив майже 500 млн грн, а загальний обсяг операцій із 2023 року сягнув 23,5 млрд грн. Правоохоронці попередньо оцінюють можливу суму ухилення від сплати податків приблизно у 3 млрд грн.

    Цивінський наголосив, що йдеться про масштабну мережу, яка працювала протягом кількох років. У межах розслідування правоохоронці одночасно відпрацювали десятки адрес у трьох найбільших містах країни.

    Операцію БЕБ проводило у взаємодії з Державною прикордонною службою та Кіберполіцією. У повідомленні Бюро також зазначалося, що розслідування стосується злочинної організації та фінансових операцій, у тому числі із застосуванням віртуальних активів.

    Точну кількість підозрюваних, їхні імена та повний перелік інкримінованих статей у першому публічному повідомленні не розкрили.

    Тому на цьому етапі важливо говорити саме про версію слідства. Вина конкретних осіб може бути встановлена лише обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

    Що означають 23,5 млрд грн

    Заявлена правоохоронцями сума — це не розмір вилучених грошей і не встановлені збитки держави.

    23,5 млрд грн — це загальний обсяг фінансових операцій, які, за попередньою оцінкою БЕБ, пройшли через схему із 2023 року.

    23,5 млрд грн пройшли через «конверт»: БЕБ провело 50 обшуків у Києві, Харкові та Одесі
    ФОТО: ОГП та БЕБ викрили злочинну організацію, яка виводила кошти через криптовалюту /Прокуратура України
    23,5 млрд грн пройшли через «конверт»: БЕБ провело 50 обшуків у Києві, Харкові та Одесі
    ФОТО: ОГП та БЕБ викрили злочинну організацію, яка виводила кошти через криптовалюту /Прокуратура України

    Окремо Бюро оцінює можливі несплачені податки приблизно у 3 млрд грн. Остаточний розмір збитків має бути встановлений у процесі розслідування, експертиз і аналізу руху коштів.

    Якщо розділити заявлений загальний оборот на середній щомісячний показник у 500 млн грн, масштаб схеми справді відповідає тривалій системній роботі, а не кільком окремим транзакціям.

    Під час обшуків правоохоронці вилучили мільйони гривень необлікованої готівки. Детальну структуру вилученого майна БЕБ на момент першої публікації не оприлюднювало.

    Як зазвичай працюють «конвертаційні центри»

    Під поняттям «конвертаційний центр» правоохоронці зазвичай мають на увазі не одну компанію або фізичний обмінник, а мережу підприємств і рахунків, які використовуються для переведення безготівкових грошей у готівку, створення фіктивного документообігу або приховування реального походження коштів.

    У попередніх справах БЕБ такі мережі складалися з десятків або навіть сотень підконтрольних компаній, через які оформлювали операції, що, за версією слідства, не мали реального економічного змісту.

    Наприклад, у серпні 2026 року БЕБ повідомило про викриття іншого конвертаційного центру на Київщині. Там правоохоронці заявляли про понад 60 підприємств з ознаками фіктивності, які використовували для тіньових розрахунків в аграрному секторі. Частину грошей, за даними слідства, переводили у готівку та віртуальні активи.

    Ще масштабнішу справу БЕБ розкрило навесні 2026 року. Тоді йшлося про конвертаційний центр із оборотом близько 18 млрд грн, який, за інформацією Бюро, обслуговував сотні компаній по всій Україні. Для проведення операцій використовували близько 500 підконтрольних компаній, а частину коштів переводили через фінансові канали у країнах ЄС та Об’єднаних Арабських Еміратах.

    На цьому тлі нова справа з оборотом 23,5 млрд грн виглядає однією з найбільших публічно оголошених операцій БЕБ проти подібної інфраструктури за останній час.

    Криптовалюта дедалі частіше з’являється у таких справах

    Окремий напрямок, який досліджують українські правоохоронці, — використання криптовалюти та віртуальних активів для переміщення коштів.

    У попередніх розслідуваннях БЕБ фігуранти, за даними слідства, переводили гроші у криптовалюту, щоб ускладнити відстеження походження коштів та уникнути традиційного фінансового моніторингу.

    У серпневій справі щодо аграрного «конверта» БЕБ прямо повідомляло, що частину коштів переводили у віртуальні активи.

    Подібний механізм використовувався і в інших великих кримінальних провадженнях. У справі про конвертаційний центр із оборотом 18 млрд грн правоохоронці заявляли, що гроші могли обготівковувати або переводити у криптовалюту через мережу обмінників в Україні та за кордоном.

    Водночас використання криптовалюти саме по собі не є незаконним. Кримінальне значення має походження коштів, мета транзакцій та конкретні дії учасників схеми.

    БЕБ посилює боротьбу з тіньовими фінансами

    Нинішня операція відбувається на тлі ширшої кампанії БЕБ із детінізації економіки.

    У 2026 році Бюро неодноразово звітувало про ліквідацію великих нелегальних фінансових структур, схем із фіктивними підприємствами, незаконних обмінників та мереж, через які бізнес міг уникати сплати податків.

    Один із найбільш показових прикладів — конвертаційний центр на Київщині, ліквідований ще у травні 2025 року. Тоді БЕБ заявило, що понад десять компаній використовували для оформлення фіктивних договорів і штучного формування податкового кредиту. Під час обшуків правоохоронці вилучили 15,5 млн грн, $200 тис. та майже €22 тис. готівкою.

    Паралельно Бюро намагається показувати ефект детінізації окремих ринків. Наприклад, на ринку електроніки після посилення контролю офіційно задекларований обсяг продажів, за даними БЕБ і ДПС, зріс із 15,3 млрд грн у вересні 2025 року до 23,5 млрд грн у грудні.

    Схожі справи вже вимірюються мільярдами

    Раніше Nenka.info писала про інше масштабне розслідування, де правоохоронці заявили про виведення майже 580 млн грн із оборонних контрактів через конвертаційний центр. У тій справі йшлося про приватне підприємство, яке протягом 2023–2025 років отримало приблизно 2,5 млрд грн за ремонт і обслуговування військової техніки.

    Майже 580 млн грн з оборонки: правоохоронці викрили масштабну схему «відмивання» коштів

    Також Nenka.info повідомляла про розслідування БЕБ щодо багатомільярдної схеми експорту аграрної продукції, де слідство оцінювало можливі втрати бюджету більш ніж у 1 млрд грн.

    БЕБ розслідує багатомільярдну схему експорту зерна за участю ексчиновника ДФС

    Нова справа виділяється передусім масштабом заявленого обороту. Якщо оцінка БЕБ у 23,5 млрд грн буде підтверджена матеріалами слідства, йтиметься про фінансову інфраструктуру, яка протягом кількох років могла обслуговувати значні обсяги тіньових операцій.

    Наразі слідчі мають встановити повне коло учасників і клієнтів схеми, проаналізувати вилучені документи, електронні носії та фінансові транзакції, а також визначити остаточний розмір можливих податкових втрат.

    Тож цифра у 3 млрд грн несплачених податків поки залишається попередньою оцінкою правоохоронців, а заявлені 23,5 млрд грн — обсягом операцій, а не доведеними збитками державі.

  • Підозра за фальшиві декларації: депутат Полтавської міськради під слідством

    Підозра за фальшиві декларації: депутат Полтавської міськради під слідством

    Прокурори Офісу Генерального прокурора повідомили про підозру депутату Полтавської міської ради за фактом подання завідомо недостовірних відомостей у деклараціях, що підпадає під ч. 2 ст. 366-2 Кримінального кодексу України.

    За даними слідства, протягом 2022–2024 років депутат не задекларував наявні у нього та його близьких родичів віртуальні активи та операції з ними на суму понад 200 млн гривень. У 2025 році він подав уточнені декларації, однак і ці дані виявилися частково недостовірними.

    Розслідування проводилося спільно з Головним слідчим управлінням Національної поліції та Управлінням СБУ в Полтавській області. Викриття стало результатом комплексної перевірки декларацій депутата та його родичів, що дозволило встановити приховані активи і недостовірні відомості.

    Наразі триває досудове розслідування, за результатами якого буде прийнято рішення про притягнення депутата до відповідальності. Санкція статті передбачає покарання за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації посадової особи місцевого самоврядування.

  • Хто регулюватиме крипторинок України: Рада підтримала законопроект

    Хто регулюватиме крипторинок України: Рада підтримала законопроект

    В Україні може з’явитися легальний ринок віртуальних активів. Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроект №10225-д, який передбачає легалізацію крипторинку та визначає правила його оподаткування.

    Антикорупційний комітет парламенту вже вказав на небезпеку корупційних зловживань у законопроекті. Зокрема, документ наділяє регулятора ринку повноваженнями, подібними до функцій органів досудового розслідування. Це включає право огляду приміщень, отримання документів і носіїв даних, збір доказів та опитування свідків.

    Головне науково-експертне управління Верховної Ради також підтвердило наявність ризиків у такій моделі.

    У відповідь на критику співініціатор законопроекту Данило Гетманцев пообіцяв, що до другого читання перегляне ці норми.

    Ключове питання залишається відкритим: законопроект не визначає, який саме орган стане регулятором ринку криптоактивів. Саме це, на думку експертів, створює підґрунтя для потенційних зловживань.

    Що передбачає законопроект

    За словами нардепа Олексія Жмеренецького, законопроект базується на європейському регулюванні MiCA, але адаптований до українських реалій. Документ передбачає:

    • ліцензування криптоплатформ, вимоги до їх капіталу, прозорості та процедур KYC («знай свого клієнта»);

    • запровадження правил звітності для транзакцій;

    • класифікацію віртуальних активів: криптоактиви, токени електронних грошей (EMT) та токени, прив’язані до активів (ART).

    До другого читання планують внести зміни, які напрацюють спільно комітети та Міністерство цифрової трансформації.

  • У Раді зареєстровано законопроєкт про включення криптовалют до золотовалютних резервів України

    У Раді зареєстровано законопроєкт про включення криптовалют до золотовалютних резервів України

    У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №13356, який може суттєво змінити підхід до формування золотовалютних резервів України. Ініціатори документа пропонують дозволити врахування віртуальних активів як окремої складової національного резерву.

    Проєкт закону передбачає внесення змін до чинного Закону «Про Національний банк України». Хоча повний текст документа наразі не оприлюднений, його картка вже доступна на сайті парламенту. Над ініціативою працювали представники різних політичних фракцій, зокрема Ярослав Железняк, Олексій Жмеренецький, Максим Бужанський, Павло Фролов та Ярослав Юрчишин.

    На сьогодні структура золотовалютних резервів України включає іноземну валюту (зокрема долари США, євро, фунти стерлінгів і японські єни), фізичне золото, спеціальні права запозичення (СПЗ) МВФ та інші високоліквідні фінансові інструменти. Віртуальні активи — криптовалюти, токени, стейблкоїни — до цього переліку не входять.

    Ідея створення крипторезерву може стати своєрідною відповіддю на глобальні виклики у сфері фінансів і безпеки, зокрема враховуючи досвід санкційних обмежень, валютних обвалів та потребу в диверсифікації інструментів.

    Станом на 1 червня 2025 року обсяг міжнародних резервів України становив 44,53 млрд доларів. Протягом травня обсяг скоротився на 4,6% через валютні інтервенції та обслуговування державного боргу. Частково втрати компенсувалися надходженнями від Євросоюзу (1,12 млрд доларів) та продажем валютних ОВДП (227,6 млн доларів).

    Запропонована ініціатива може стати кроком до інтеграції цифрових активів у систему державного фінансового управління. Проте до її реалізації необхідно буде врегулювати низку питань: правовий статус криптовалют, порядок обліку, оцінку волатильності та інструменти зберігання.

    Аналітики очікують, що деталі документа та реакція НБУ будуть вирішальними для подальшої дискусії навколо доцільності створення крипторезерву.

  • Верховна Рада підтримала закон про криптовалюту: що варто знати

    Верховна Рада підтримала закон про криптовалюту: що варто знати

    Україна на крок ближче до впорядкування крипторинку. Верховна Рада готує до розгляду законопроєкт, який уперше офіційно визначить правила обігу віртуальних активів. Документ уже одностайно підтримав профільний комітет з питань фінансів, податкової та митної політики, очолюваний Данилом Гетманцевим.

    Згідно з новим законопроєктом, віртуальні активи визначаються як цифрове майно, що існує винятково завдяки технології блокчейн. Це не гроші у класичному сенсі, а цифрові об’єкти, подібні до майна — токени, NFT, стейблкоїни тощо.

    Досі криптовалюти в Україні залишались у “сірій зоні” — без правового статусу, захисту користувачів та зрозумілих податкових зобов’язань. Як зазначив Гетманцев, ситуація нагадувала “Дикий Захід”, де користувачі не мали юридичних гарантій.

    Закон охопить усіх, хто має справу з криптою — від звичайних власників до професійних трейдерів, бірж, сервісів зберігання, емітентів токенів і фінтех-стартапів. Біржі та посередники будуть зобов’язані проводити ідентифікацію клієнтів (KYC) і звітувати про транзакції, але держава не отримає доступу до приватних гаманців громадян.

    Для звичайних користувачів усе просто: якщо є прибуток — його потрібно задекларувати і сплатити податки. Прибуток обкладатиметься ПДФО у 18% і військовим збором у 1,5%. Але якщо актив просто зберігається без продажу або обмінюється на іншу крипту — податків не буде. Для активів, придбаних до набуття чинності закону, у 2026 році передбачена пільгова ставка 5%.

    За недекларування передбачено штрафи. Бізнес отримає адаптаційний період до 2029 року, протягом якого правила впроваджуватимуться поступово.

    За оцінками аналітиків Global Ledger, лише за період 2021–2024 років державний бюджет міг би отримати понад 350 мільйонів доларів, якби ринок було легалізовано раніше.

    Новий закон відкриває шлях для створення повноцінних українських криптобірж. Це може зробити Україну конкурентною на світовому ринку та привабити додаткові інвестиції в ІТ і фінтех.

    Завдяки обов’язковій ідентифікації користувачів і контролю за операціями криптовалюта більше не зможе бути зручною “сірою зоною” для виведення коштів чи корупційних схем. Закон спрямований на підвищення прозорості та довіри до цифрових фінансів в Україні.