Daypolitico

Позначка: Віталій Коваль

  • БЕБ і СБУ розслідують схеми зловживань у Рівному та Києві за участі високопосадовців

    БЕБ і СБУ розслідують схеми зловживань у Рівному та Києві за участі високопосадовців

    Правоохоронні органи розслідують дві масштабні справи, у яких фігурують високопосадовці з Рівненської області та Києва.

    Схема з будівництвом у Клевані

    За даними слідства, голова Рівненської обласної державної адміністрації Віталій Коваль, його заступниця Лариса Шатковська, директор департаменту з питань будівництва та архітектури Анатолій Ярусевич і начальник КП «Рівненський обласний госпіталь ветеранів війни» Андрій Бурачик, діючи у змові, створили організовану злочинну групу.

    Слідство встановило, що вони використали службове становище для реалізації схеми розкрадання бюджетних коштів, призначених на будівництво лікувально-реабілітаційного корпусу для ветеранів війни та внутрішньо переміщених осіб у смт Клевань. Серед виявлених методів — проведення фіктивних тендерів на користь підконтрольного ПП «Модена», завищення вартості робіт, використання «конвертаційних центрів», ухилення від податків та легалізація коштів.

    До реалізації схеми, за даними слідчих, були залучені представники ДПС, Держаудитслужби та інших контролюючих і правоохоронних органів. Вони, отримуючи неправомірну вигоду, не проводили перевірок, не вносили дані до ЄРДР і не розслідували правопорушення.

    Бюро економічної безпеки України внесло відомості до ЄРДР за № 72025001420000068 від 05.08.2025 за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України.

    Київські ярмарки під слідством

    Окремо Служба безпеки України розслідує справу, в якій фігурує голова КМДА Віталій Кличко, директор Департаменту промисловості Володимир Костіков, голови всіх районів столиці, керівники КП «Світоч» і КП «Київська спадщина», а також афілійовані особи, серед яких Сергій Лещенко та народний депутат Артур Палатний.

    За версією слідства, вони організували схему систематичного вимагання коштів у підприємців, які беруть участь у міських ярмарках. Це відбувалося шляхом встановлення завищених тарифів, створення штучних адміністративних бар’єрів, непрозорого розподілу торгових місць і відсутності єдиного електронного реєстру учасників.

    Офіційний процес погодження графіків та розміщення ярмарків, за даними правоохоронців, використовувався для маніпуляцій і збагачення пов’язаних структур. Вибірковість доступу та ручний розподіл місць порушували принципи відкритості та недискримінації.

    ГУ СБУ у місті Києві та Київській області внесло відомості до ЄРДР за № 22025101110000954 від 01.08.2025 за ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України.

    Обидві справи перебувають на етапі досудового розслідування, і остаточні висновки будуть зроблені за результатами роботи слідчих органів.

  • $700 тисяч “зникли”: ексміністр Коваль потрапив у борговий скандал

    $700 тисяч “зникли”: ексміністр Коваль потрапив у борговий скандал

    Колишній міністр агрополітики Віталій Коваль, який нещодавно покинув посаду, опинився в центрі нового скандалу. Журналістське розслідування виявило: посадовець міг уникнути повернення кредитів на понад 700 тисяч доларів, використовуючи схеми з родичами та знайомими бізнесменами.

    Ще у 2007 році Віталій Коваль взяв у “Райффайзен Банк Аваль” кредит на $556 000 для купівлі нежитлового приміщення у місті Вишневе. Але вже за рік перестав обслуговувати позику.

    У 2016 році борг було продано фінансовим компаніям, а зрештою — його викупила… мати Коваля. Далі — ще цікавіше. Мати “відмовилася” від боргових претензій до сина, пояснивши, що позичила аналогічну суму іншому синові — Олегу Ковалю — ще у 2015 році. Такий собі “взаємозалік” між членами родини, який дозволив зняти питання боргу.

    Особливо підозріло виглядає те, що банк зняв арешт з іпотеки ще до моменту, як виконавчий лист потрапив до держвиконавців. І в той самий день Віталій Коваль продав це приміщення компанії, заснованій його братом.

    Другий борг — $205 000 у 2008 році — Коваль узяв в “УкрСиббанку” на купівлю квартири в Києві. У 2017 році банк продав цей борг третій особі — фінансовій фірмі, яка невдовзі передала право вимоги Юрію Карповичу.

    І тут знову збіг: Карпович — власник компанії “Санако”, де Віталій Коваль працював директором з 2015 по 2019 роки. Схема спрацювала швидко: Карпович став позивачем, але через кілька днів… просто відмовився від позову до Коваля. Формально — борг зник.

    Жоден із цих боргів не був відображений у деклараціях чиновника. Офіційна версія Коваля — “взаємозалік”, який нібито відбувся вже після передачі прав вимоги, а тому не підлягав декларуванню. Але юристи зазначають: навіть у разі такої “трансформації боргу”, факт зобов’язань потрібно було вказати.

    Національне агентство з питань запобігання корупції поки не коментувало ситуацію. Але очевидно, що Коваль користувався типово олігархічним “сімейним” механізмом для уникнення відповідальності — продажі боргів пов’язаним особам з подальшим їх “зникненням”.

    Після звільнення з уряду інтерес до минулого Віталія Коваля лише зростає. Його тісні зв’язки з бізнесом, непрозора історія з боргами та участь родичів і колишніх партнерів у цих схемах можуть стати предметом перевірки з боку антикорупційних органів.

    Поки ж складається враження, що високопосадовець просто вивів майно з-під арештів, “злив” кредитні зобов’язання у своїх і залишив державу — й кредиторів — з нічим.

  • НАБУ перевіряє квартиру міністра агрополітики Віталія Коваля

    НАБУ перевіряє квартиру міністра агрополітики Віталія Коваля

    Національне антикорупційне бюро (НАБУ) розпочало перевірку квартирного питання міністра агрополітики Віталія Коваля, який, за даними ЗМІ, проживає в елітному житловому комплексі в Києві.

    Вартість квартири, оформленої на його тещу, оцінюється в 17,7 мільйона гривень, що викликало питання щодо її походження, адже пенсіонерка, ймовірно, не мала достатніх доходів для її придбання. НАБУ повідомило, що проводить розслідування для виявлення можливих необґрунтованих активів.

    Це вже третій міністр агрополітики, якого розслідує антикорупційне бюро. Раніше під підозру потрапили Микола Сольський та Тарас Висоцький, обидва за звинуваченнями у зловживаннях, однак розслідування їхніх справ виглядають сумнівними, а доказова база часто є проблемною. Наприклад, справу Сольського, що триває понад 5 років, критикують за відсутність переконливих доказів.

    Відзначається, що інтерес НАБУ до Коваля виник лише після його призначення на посаду міністра агрополітики, що може свідчити про політичний контекст справи. Експерти висловлюють припущення, що ці розслідування можуть бути інструментом політичного тиску або частиною більшої боротьби за контроль над аграрним сектором, зокрема щодо питань, як зерновий коридор чи відкриття ринку землі.

  • Віталій Коваль – неоднозначна постать у політичному світі України

    Віталій Коваль – неоднозначна постать у політичному світі України

    Віталій Коваль, голова Фонду державного майна України та близький до президента Володимира Зеленського, є фігурою, яка викликає суперечливі оцінки в українському політикумі. Його кар’єра, розпочата у 2019 році, привертає увагу не лише через досягнення на посаді, але й через питання про політичну лояльність та вплив у зв’язку з актуальними викликами країни.

    В області кар’єра Коваля склалася краще. Він один із небагатьох керівників, яких президент не замінив під час повномасштабної війни. Але це пов’язано більше з повним поклонінням Зеленському.

    Коваль є організатором злочинних схем із розкрадання державних коштів, виділених на будівництво автомобільних доріг, у т.ч. у межах проєкту “Велике будівництво”, із залученням суб’єктів господарювання, фактичним власником яких є він сам (ПАТ “Рівнеавтошляхбуд”, ТОВ “ВВВ Монтаж”).

    Крім цього, Коваль отримував відкати від підрядників виконання робіт на об’єктах “великого будівництва”, зокрема від ПВКФ “Фіалка”, ТОВ “Архітектурне бюро “Янкор”, ТОВ “Хімія-Парк”, ТОВ “БК “Будальянс Груп”.

    Також Коваль, будучи фактичним власником асфальтобетонного заводу з бітумним господарством за адресою: Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Яринівка, вул. Лісова, 3, ініціював створення контролюючими органами штучних перешкод для фінансово-господарської діяльності інших асфальтних заводів на території Рівненської області.

    З моменту утворення Рівненської ОВА авторитет Коваля в регіоні значно зміцнився, що дало змогу йому брати участь у протиправних процесах, організованих сторонніми особами, як гаранту безпеки та комунікації правоохоронного блоку і бізнесу, серед яких слід відзначити незаконний видобуток бурштину-сирцю, лісогосподарську діяльність, обіг паливно-мастильних матеріалів у регіоні.

    Свого часу призначення Коваля на посаду голови Фонду державного майна України лобіював голова фракції “Слуги народу” Давид Арахамія.

    Висуваючи кандидатуру Коваля, Арахамія запобіг призначенню на посаду голови ФДМУ кандидатів, яких лобіював заступник керівника Офісу Президента України Ростислав Шурма.

  • Україна вперше приватизує завод, конфіскований у рамках санкцій

    Україна вперше приватизує завод, конфіскований у рамках санкцій

    Фонд державного майна (ФДМ) оголосив про намір приватизувати 100% акцій заводу “ПентоПак”, який був конфіскований у російсько-грецького олігарха Івана Саввіді. Голова ФДМ Віталій Коваль оголосив цю інформацію.

    Початкова вартість пакета акцій “ПентоПак” становить 203,7 мільйонів гривень, аукціон заплановано на 31 травня.

    ПрАТ “ПентоПак” є одним з найбільших українських виробників упаковки для м’ясних і ковбасних виробів. Компанія спеціалізується на виробництві багатошарової синтетичної термоусадкової оболонки. Продукція “ПентоПак” використовується в українських компаніях, таких як “Рудь”, “Глобино”, “М’ясна гільдія”, а також експортується до понад тридцяти країн світу.

    Завод “ПентоПак”, його офісні та складські приміщення розташовані в Борисполі поблизу Києва. На підприємстві працює 193 особи.

    Попередній власник заводу, Іван Саввіді, втратив його через підтримку російської агресії. Саввіді є засновником групи “Агроком”, власником м’ясопереробних та упаковочних заводів, тепличних господарств і заводу з виробництва газованої води. Він також був депутатом російського парламенту від партії “Єдина Росія”. Крім російського громадянства, у Саввіді також є грецьке громадянство, і він має бізнес і володіння в Греції, зокрема портом і футбольним клубом ПАОК у Салоніках.

    Саввіді публічно підтримує окупацію території України та здійснює бізнес в окупованому Криму.

    У перші місяці російської агресії проти України, федерація “Греки Росії”, на чолі з Саввіді, передала силовим структурам та екстреним службам окупаційної влади в Донецьку автомобілі підвищеної прохідності та генератори. Мережа продуктових магазинів “Асорті”, що належить Саввіді, функціонує в тимчасово окупованих Севастополі та Сімферополі, сприяючи інтеграції півострова в Росію.

  • ТРЦ Ocean Plaza виставлено на продаж за майже 2 млрд гривень

    ТРЦ Ocean Plaza виставлено на продаж за майже 2 млрд гривень

    Фонд державного майна встановив початкову ціну Ocean Plaza, одного з найбільших ТРЦ в Києві, на суму понад 1,65 млрд гривень. Про це повідомив голова фонду, Віталій Коваль.

    “Початкова ціна Ocean Plaza складає 1 651 633 236 гривень. Наступний крок – розробка проекту відповідного рішення для подання на розгляд та затвердження Кабінету Міністрів. Після цього ми визначимо дату проведення аукціону”, – сказав Коваль. За його словами, Ocean Plaza має численні переваги, включаючи вигідне розташування (поруч із станцією метро “Либідська”), велику площу та відмінний технічний стан.

    На аукціон буде виставлено 66,65% статутного капіталу ТОВ “Інвестиційний союз “Либідь”, який держава отримала після конфіскації майна підсанкційних російських олігархів Ротенбергів. Іншим великим акціонером Ocean Plaza є компанія “Ланіта Інвест” Андрія Іванова, якій належить 33,5%.

    Продаж Ocean Plaza відбудеться у рамках так званої “великої приватизації”, яку останній раз проводили ще у 2021 році. У відміну від попередніх аукціонів продаж ТРЦ Ocean Plaza буде проводитися в системі Prozorro.

    “Велика приватизація є потужним каталяком для економіки, що одночасно поповнює бюджет та зменшує зовнішні запозичення, а також передає непрофільні активи новому ефективному власнику, створюючи умови для їхнього подальшого розвитку”, – повідомила пресслужба Фонду держмайна України.

    Нагадаємо, що в червні 2022 року депутати Верховної Ради підтримали у першому читанні законопроєкт №7451, спрямований на спрощення приватизації майна під час війни. За цим законопроєктом проголосували 226 парламентарів – мінімально необхідна кількість для прийняття рішення.