Позначка: вітамін С

  • Дефіцит вітаміну С може блокувати схуднення — дослідження

    Дефіцит вітаміну С може блокувати схуднення — дослідження

    Вітамін С, який традиційно асоціюється з профілактикою застуд, відіграє значно важливішу роль у роботі організму, ніж вважалося раніше. Нові наукові дані свідчать, що дефіцит аскорбінової кислоти може суттєво гальмувати процес спалювання жиру та порушувати метаболізм.

    Фахівці пояснюють, що ключовий механізм дії вітаміну С пов’язаний із синтезом карнітину — сполуки, яка забезпечує транспортування жирних кислот у мітохондрії, де вони перетворюються на енергію. За нестачі цього вітаміну жир не використовується організмом, а накопичується, навіть за умов фізичної активності та обмеженого харчування.

    Крім участі у жировому обміні, вітамін С позитивно впливає на ліпідний профіль крові, сприяючи зниженню рівня холестерину низької щільності, а також зменшує хронічні запальні процеси, які часто супроводжують надмірну вагу та провокують затримку рідини в тканинах.

    Окрему увагу дослідники звертають на детоксикаційні властивості аскорбінової кислоти. Вітамін С здатний зв’язувати та виводити з організму важкі метали, зокрема свинець, який може накопичуватися через забруднене повітря або контакт із неякісними матеріалами. У поєднанні з кальцієм і залізом він формує природний захисний бар’єр проти інтоксикації, що є особливо актуальним для мешканців великих міст.

    Медики зазначають, що у людей із надмірною вагою дефіцит вітаміну С фіксується значно частіше. Це створює замкнене коло: підвищений окислювальний стрес знижує чутливість до інсуліну, а нестача аскорбінової кислоти унеможливлює ефективне спалювання жиру.

    Для підтримки нормального рівня вітаміну С не обов’язково одразу вдаватися до фармакологічних добавок. Раціон, багатий на цитрусові, ягоди, болгарський перець, броколі та квашену капусту, здатен забезпечити організм необхідною кількістю цього нутрієнта. Фахівці також радять поєднувати рослинні джерела заліза з продуктами, що містять вітамін С, оскільки це суттєво покращує його засвоєння.

    Експерти наголошують, що потреба у вітаміні С зростає в періоди стресу, активних фізичних навантажень та хронічної втоми. За наявності корисних жирів у раціоні він працює ефективніше, підтримуючи не лише імунітет, а й здоровий обмін речовин.

  • Дефіцит вітаміну С: ознаки та наслідки для організму

    Дефіцит вітаміну С: ознаки та наслідки для організму

    Вітамін С є одним із найважливіших антиоксидантів для організму людини. Він бере участь у багатьох життєво важливих процесах: від вироблення колагену до засвоєння заліза, підтримки серцево-судинної системи та захисту клітин від запалення.

    Цей вітамін допомагає знизити рівень свинцю в організмі, який може потрапляти із старих фарб, ґрунту або дешевих прикрас. Продукти, багаті на вітамін С, залізо і кальцій, допомагають мінімізувати ризик отруєння.

    Вітамін С також важливий для схуднення, адже бере участь у метаболізмі та синтезі карнітину, що сприяє спалюванню жирів. Він підтримує імунітет, допомагає судинам і серцю, знижує запалення і рівень «поганого» холестерину. Крім того, вітамін С необхідний для вироблення колагену, що підтримує шкіру та суглоби, а також бере участь у синтезі нейромедіаторів, зменшуючи втому і покращуючи настрій.

    Дефіцит вітаміну С особливо поширений у людей із надлишковою вагою, адже він підсилює окислювальний стрес і погіршує чутливість до інсуліну.

    Крім того, вітамін С покращує засвоєння заліза з рослинних продуктів, підтримує здоров’я суглобів і шкіри, допомагає загоювати рани та зменшувати запалення. Він також захищає нейрони від окислювального стресу і може уповільнювати вікове зниження когнітивних функцій.

    Вітамін С найкраще засвоюється разом із їжею, особливо з продуктами, що містять жири. Дефіцит можна запобігти, включаючи у раціон цитрусові, ягоди, броколі, болгарський перець, шпинат, квашену капусту та картоплю.

  • Чим небезпечне переїдання мандаринів і яка норма є безпечною

    Чим небезпечне переїдання мандаринів і яка норма є безпечною

    Мандарини традиційно асоціюються з новорічними святами, однак лікарі застерігають: надмірне споживання цих фруктів може мати негативні наслідки як для ваги, так і для загального стану здоров’я. Оптимальною та безпечною нормою вважається 2–4 мандарини на день.

    Мандарини є хорошим джерелом вітаміну С. У 100 грамах продукту, що відповідає приблизно одному–півтора плоду, міститься близько 44 відсотків добової потреби цього вітаміну. Також у складі присутні вітаміни А, Е, К та групи В, хоча в менших кількостях. Серед мінералів найбільшу частку становить калій, який допомагає зменшувати набряки та сприяє нормалізації артеріального тиску. У меншій кількості мандарини містять магній, фосфор, кальцій, залізо та натрій.

    Дієтологи зазначають, що 2–4 середніх мандарини на день є науково обґрунтованою нормою для здорової дорослої людини. Такої кількості достатньо для підтримки імунітету та отримання клітковини, не перевантажуючи організм надлишком фруктового цукру.

    Для дітей, а також людей із цукровим діабетом або порушенням вуглеводного обміну, допустима кількість може бути меншою. У таких випадках важливо враховувати загальну добову норму фруктів і споживання цукру протягом дня.

    Фахівці радять вживати мандарини не окремо, а в поєднанні з іншими продуктами. Найкраще їсти їх як перекус або десерт після основного приймання їжі — це допомагає уникнути різких стрибків рівня глюкози в крові. Корисним є поєднання мандаринів із горіхами, натуральним йогуртом або іншими джерелами білків і жирів, що робить перекус більш збалансованим.

    Водночас лікарі наголошують: навіть корисні цитрусові не можуть замінити повноцінного харчування. Надмірне захоплення мандаринами може призвести до подразнення шлунка, алергічних реакцій або набору зайвої ваги через надлишок цукру.

  • Ківі, буряк і курячий суп: наука пояснила, що справді допомагає під час застуди

    Ківі, буряк і курячий суп: наука пояснила, що справді допомагає під час застуди

    У сезон застуд і грипу поради щодо зимового зміцнення імунітету з’являються швидше, ніж випадає перший сніг. Частина рекомендацій справді має наукове підґрунтя, однак чимало популярних «зимових правил» не витримують жодної перевірки фактами. Про те, як організм реагує на холод, які звички працюють, а які — ні, а також що варто додати до раціону взимку, пишуть Coach (Nine Network), Good Housekeeping, CNN та дієтологи, чиї коментарі пояснюють реальну фізіологію холодного сезону.

    Дієтологиня Жаклін Лондон наголошує, що зима — це не лише брак сонця, а й сезон продуктів, які досягають піку поживності саме в холодний період. За її словами, правильно підібрана їжа може допомогти організму легше пережити сезон вірусів, а в окремих випадках — зменшити силу або тривалість симптомів застуди. Вона зазначає, що такі сезонні продукти, як ківі, гарбуз, буряк, брюссельська капуста чи криваво-червоні апельсини, містять поєднання антиоксидантів, клітковини та вітамінів, які підтримують імунну систему тоді, коли вона працює з підвищеним навантаженням.

    Ківі, яке дієтологи називають «зимовим суперфруктом», може забезпечувати до кількох норм вітаміну С на день і містить фермент, що покращує травлення. Гарбуз і його насіння забезпечують організм каротиноїдами та цинком, пов’язаними зі зниженням ризику діабету та підтримкою імунітету. Буряк узимку стає одним із найкорисніших коренеплодів завдяки високому вмісту вітаміну С, цинку й беталаїнів — пігментів з потужною антиоксидантною дією. Брюссельська капуста, як і інші хрестоцвіті, дає організму глюкозинолати, з яких утворюються захисні сполуки, що зменшують пошкодження клітин. Цитрусові сорти, зокрема криваво-червоні апельсини, забезпечують організм антоціанами та вітаміном С, а солодка картопля та листова зелень — поживними речовинами, корисними для зору, тиску й роботи кишківника. Авокадо, ананас, хікама та морква також залишаються важливими елементами зимового раціону, забезпечуючи організм клітковиною, калієм, ферментами та антиоксидантами.

    У багатьох дослідженнях підтверджено й інші прості інструменти зимової підтримки організму. Курячий суп, наприклад, і далі залишається одним із найбільш вивчених способів полегшити перебіг застуди: бульйон, багатий на карнозин, може стримувати поширення інфікованих клітин на ранніх етапах грипу. Вітамін С не здатен «захистити» від хвороби, але здатен скоротити тривалість симптомів, особливо коли його джерелами стають фрукти й овочі, а не ударні дози добавок. Поширений міф про те, що молочні продукти погіршують нежить, також не знаходить наукового підтвердження: молоко не збільшує вироблення слизу, а лише змінює тактильні відчуття.

    Не менш цікавою є роль гострої їжі. Капсаїцин тимчасово розширює носові ходи та сприяє полегшенню дихання, тоді як гарячі напої дають лише короткочасний ефект зігрівання, після чого тіло починає скидати тепло. Це ще раз нагадує: навіть інтуїтивні зимові звички не завжди відповідають фізіологічним механізмам.

    Водночас медики застерігають від популярних хибних уявлень. Холод сам по собі не спричиняє застуду: віруси розмножуються у теплому середовищі, а низькі температури інколи навіть активізують захисні клітини. Відмова від тренувань надворі також не має підстав — біг у холод може бути ефективнішим, а прогулянки підвищують рівень ендорфінів. Зимові алергії нікуди не зникають: у приміщеннях вони можуть навіть посилюватися через пил, шерсть і погану вентиляцію.

    Одним із найпостійніших міфів є уявлення, що взимку не потрібен сонцезахисний крем. Ультрафіолет активний упродовж року, а сніг відбиває до 80% променів, що збільшує ризик ушкодження шкіри. Так само не підтверджується теза, що найбільше тепла тіло втрачає через голову: швидкість охолодження залежить від того, які частини тіла відкриті. Міфи стосуються і волосся — дослідження показують, що його найбільше випадає влітку, а взимку цей процес уповільнюється, хоча сухість шкіри може створювати враження зворотного ефекту.

    Не менш популярне переконання — алкоголь «зігріває». Насправді він лише створює ілюзію тепла, змушуючи кров приливати до шкіри, але водночас знижує внутрішню температуру тіла та заважає організму виробляти додаткове тепло тремтінням.

    Фахівці нагадують: головне у зимовому сезоні — не шукати «чарівних» способів підвищити імунітет, а забезпечити організм повноцінним харчуванням, підтримувати фізичну активність і не піддаватися міфам, які не підтверджує наука. Саме така стратегія допомагає легше пережити сезон вірусів і зберегти здоров’я навіть у найхолодніші місяці.

  • Ківі може покращити сон і травлення: коли його їсти найкорисніше

    Ківі може покращити сон і травлення: коли його їсти найкорисніше

    Час, коли ви їсте ківі, може суттєво впливати на рівень енергії та якість сну. Уранці цей фрукт працює як природний «енергетик», а ввечері — сприяє швидшому засинанню й глибшому відпочинку. Наукові дослідження підтверджують, що користь ківі значно ширша, ніж просто високий вміст вітамінів.

    Згідно з даними European Journal of Nutrition, ківі містить більше вітаміну С, ніж більшість цитрусових. Цей вітамін зміцнює імунну систему та діє як потужний антиоксидант, нейтралізуючи вільні радикали, що пов’язані з розвитком хронічних захворювань — від діабету до аутоімунних порушень. Саме тому вживання ківі вранці може підсилити імунний захист та забезпечити організм швидкою енергією, особливо після фізичної активності.

    Корисний ефект підтверджують і дані MDPI: ківі містять велику кількість харчових волокон, які покращують травлення, та фермент актинідин, що допомагає розщеплювати білки тваринного походження та глютен. Завдяки цьому фрукт рекомендують людям із хронічними запорами — доведено, що двох плодів на день достатньо, щоб нормалізувати роботу кишківника.

    Окрему увагу привертає вплив ківі на сон. Дослідження підтверджують, що вживання двох плодів приблизно за годину до сну допомагає швидше заснути, зменшити кількість нічних пробуджень і подовжити тривалість сну. Ефект пояснюється природним вмістом серотоніну — нейромедіатора, що відповідає за регуляцію сну, а також антиоксидантами, які сприяють розслабленню нервової системи.

    Таким чином, ківі може працювати як універсальний фрукт для підтримки енергійності вдень та якісного відпочинку вночі. Включення його до раціону — простий спосіб покращити самопочуття без додаткових зусиль.

  • Як підняти гемоглобін природним шляхом: поради медиків

    Як підняти гемоглобін природним шляхом: поради медиків

    Гемоглобін є одним з основних показників здоров’я крові, а його знижений рівень може спричиняти втому, запаморочення, блідість шкіри й зниження концентрації. Лікарі наголошують, що коригувати цей стан можна не лише медикаментозно — у багатьох випадках достатньо змінити харчування та щоденні звички.

    Фахівці пояснюють, що ключову роль відіграє раціон. Продукти, багаті на залізо, забезпечують організм необхідним будівельним матеріалом для вироблення гемоглобіну. Йдеться про червоне м’ясо, печінку, індичку, бобові, горіхи, насіння та цільнозернові продукти. Особливо ефективною називають печінку, яка найшвидше відновлює запаси заліза.

    Важливе значення має і вітамін С, адже він допомагає організму якісно засвоювати залізо. Медики радять поєднувати м’ясні страви з овочами або фруктами, зокрема з цитрусами, ківі, болгарським перцем чи броколі. Навіть склянка апельсинового соку після обіду підсилює ефект харчування.

    Для формування здорових еритроцитів організм також потребує фолієвої кислоти та вітаміну В12. Ці речовини містяться у зелених овочах, капусті, бобових, рибі, м’ясі та молочних продуктах. Додатковим природним джерелом мікроелементів є зелень — шпинат, петрушка та морська капуста, які можна додавати до основних страв.

    Медики звертають увагу, що деякі продукти можуть знижувати засвоєння заліза. Кава, чай, газовані напої та надмірна кількість молочних продуктів блокують процеси всмоктування, тому їх рекомендується вживати окремо від основних прийомів їжі.

    Покращити загальний стан кровообігу допомагає й фізична активність. Лікарі кажуть, що навіть легкі тренування, регулярні прогулянки або йога покращують насичення киснем і стимулюють вироблення еритроцитів.

    Допоміжним засобом можуть бути й популярні домашні рецепти — соки з буряка, граната, моркви та яблук. При регулярному вживанні вони тонізують організм і сприяють поступовому підвищенню гемоглобіну.

    Медики наголошують, що перед суттєвою зміною раціону або початком прийому добавок варто проконсультуватися з лікарем. Своєчасна корекція харчування покращує самопочуття та допомагає уникнути серйозних наслідків, пов’язаних із дефіцитом гемоглобіну.

  • Як вибрати безпечну полуницю та скільки можна їсти — поради дієтолога

    Як вибрати безпечну полуницю та скільки можна їсти — поради дієтолога

    Сезон полуниці — одна з найбільш очікуваних подій літа. Ця яскрава та ароматна ягода не тільки смачна, але й надзвичайно корисна. Проте, як застерігає лікар-дієтолог Марія Сайфулліна, вживати її потрібно з розумом — особливо людям із певними хронічними захворюваннями, дітьми та діабетикам. У коментарі для УНІАН експертка детально пояснила, чим полуниця корисна, коли її краще купувати та кому вона категорично протипоказана.

    Полуниця — джерело вітаміну С, який зміцнює судини, покращує стан шкіри та підтримує імунітет. Також ягода містить антиоксиданти, які борються із запальними процесами та сповільнюють старіння, фолієву кислоту — важливу для кровотворення, і клітковину, що покращує травлення.

    Полуниця має середній глікемічний індекс (32) та низький вміст вуглеводів (менше 8 г на 100 г), тому її можна обережно включати в раціон навіть при цукровому діабеті. За словами Сайфулліної, діабетикам дозволено до 150 г полуниці на день, але виключно після повноцінного прийому їжі з білками та овочами — це дозволить уникнути стрибків глюкози в крові.

    Ця ягода — доволі алергенний продукт, тому людям із відомою алергією на червоні ягоди краще її уникати. Крім того, при гастриті, виразці або загостренні шлунково-кишкових захворювань полуниця може погіршити стан — через наявність дрібних зернят та органічних кислот, які подразнюють слизову оболонку.

    Для дітей до 1 року свіжу полуницю краще не давати — як через ризик алергії, так і через ще незрілу травну систему. З 8–12 місяців можна пробувати термічно оброблену ягоду — у вигляді киселю чи компоту. А з 1 до 3 років дозволено 1–3 ягоди в день, і лише за відсутності алергічних реакцій. У старшому віці (близько 6 років) — до 100 г на день, але знову ж таки, помірність — головне правило.

    Для здорових дорослих оптимально — 150–250 грамів полуниці на день. А за сезон можна з’їсти навіть до 10 кг, якщо розподілити це рівномірно упродовж кількох тижнів. Найкращий час для вживання — перша половина дня: за сніданком або як десерт після обіду. Дітям ягоду можна давати як перекус між прийомами їжі — наприклад, з горішками чи насінням.

    Найбезпечніше — їсти ягоду в її природний сезон, з середини травня до кінця червня. Саме тоді полуниця достигає без надмірної кількості нітратів і стимуляторів росту. Позасезонна ягода, особливо імпортована, може містити більше хімічних речовин, тому її варто або уникати, або ретельно обробляти.

    Щоб зменшити вміст хімії, ягоду слід не просто промивати, а й замочити у воді на 10–15 хвилин — це допоможе вивести частину небажаних речовин із поверхні.