Daypolitico

Позначка: Володимир Ар’єв

  • Свириденко після уряду очолила KSE Business School: чому призначення вже викликало скандал

    Свириденко після уряду очолила KSE Business School: чому призначення вже викликало скандал

    Колишня прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко отримала нову посаду — вона стала президенткою KSE Business School. Про це, як повідомляють Українські Новини, оголосив президент Київської школи економіки Тимофій Милованов у Facebook. Саме він публічно підтвердив призначення і дав зрозуміти, що розглядає прихід Свириденко як важливий кадровий крок для розвитку бізнес-освіти в межах KSE. За даними видання, до цього Свириденко очолювала уряд з липня 2025-го до липня 2026 року, а ще раніше працювала в економічному блоці Кабміну.

    Це призначення одразу отримало не лише позитивні, а й критичні оцінки. Сам Милованов, судячи з переказу його допису, заздалегідь відреагував на можливі закиди щодо конфлікту інтересів, розміру виплат Свириденко та відсутності в неї академічного досвіду. Окремо він пояснив і підхід до кадрового рішення: за словами Милованова, формальної процедури підбору кандидатів на топпосади в KSE Business School немає, оскільки школа є приватною структурою. У коментарі, який цитують Українські Новини, він фактично зводить логіку призначення до того, що колишній прем’єр — це людина зі зв’язками, досвідом ухвалення рішень і управлінським капіталом, якого школа не хоче втрачати.

    Однак головна причина резонансу — не саме призначення, а попередня співпраця Свириденко з KSE. За інформацією Українських Новин, до переходу на нову посаду вона вже викладала в KSE як запрошена лекторка й мала статус почесної професорки практики. Видання також вказує, що за 2025 рік Свириденко отримала від KSE понад 3,24 млн грн гонорарів, що перевищувало її прем’єрську зарплату. В іншій публікації те саме агентство наводить точнішу суму — 3 243 529 грн. Саме цей фінансовий аспект і став основою для публічної критики та політичних нападок на адресу KSE ще навесні цього року.

    Важливо, що формулювання про «відмивання коштів для хабарів» походить не з вироку суду і не з офіційно доведеної правоохоронної позиції, а з публічних підозр народного депутата Володимира Ар’єва, про які писали Українські Новини. За даними агентства, у квітні Ар’єв заявив, що запідозрив можливе відмивання коштів через KSE на користь тодішньої прем’єрки після того, як школа відмовилася надати інформацію про кількість її викладацьких годин. Депутат стверджував, що саме відсутність цієї інформації викликає у нього сумніви щодо реального обсягу викладацької роботи, а також повідомив про звернення до ДБР. Тобто на цей момент ідеться саме про політичні звинувачення та публічні підозри, а не про встановлений судом факт.

    На цьому тлі показовою є й публічна самоідентифікація самої KSE. На офіційній сторінці підтримки школа прямо зазначає, що не є комерційною організацією і не фінансується урядом, а натомість покладається на підтримку людей та організацій. Це важливий нюанс, адже частина критики навколо призначення Свириденко фактично зводиться до питання меж між приватною освітньою інституцією, її публічним впливом та близькістю до державної влади. KSE, зі свого боку, підкреслює власну автономність і донорську модель існування.

    Тому історія з новою посадою Свириденко виходить далеко за рамки звичайної кадрової новини. По суті, вона поєднує одразу кілька чутливих для українського суспільства тем: «обертальні двері» між владою і впливовими інституціями, великі виплати топчиновникам від приватних освітніх структур, відсутність прозорих конкурсних процедур і репутаційні ризики для самої KSE. Формально Милованов не приховує, що рішення є управлінським вибором приватної структури. Але політично й суспільно воно все одно виглядає неоднозначно — саме через уже наявний бекграунд із гонорарами, запитами щодо реального викладання та попередніми публічними закидами з боку опонентів. Це — аналітичний висновок, який випливає з публічних заяв сторін та описаних ними фактів.

    Для самої Свириденко нова посада може означати спробу швидко перейти з великої політики в сектор освіти та управлінського консалтингу, де її досвід в уряді стає головним активом. Для KSE — це, безперечно, сильне ім’я, яке може додати публічної ваги бізнес-школі. Але водночас це і новий виток дискусії про те, де закінчується експертність і починаються привілеї доступу, статусу та зв’язків. Саме тому тема, ймовірно, ще не раз повернеться у публічний простір — особливо якщо школа не дасть більш розгорнутого пояснення, чим саме займатиметься Свириденко на новій посаді та як оцінюватиметься ефективність її роботи.

    Отже, призначення Юлії Свириденко президенткою KSE Business School уже стало однією з найгучніших кадрових новин дня. З одного боку, йдеться про логічне для приватної інституції рішення залучити людину з найвищого рівня державного управління. З іншого — про крок, який автоматично актуалізує старі запитання щодо прозорості, винагород і можливого конфлікту інтересів. І хоча юридично це поки що історія про призначення та політичну критику, репутаційно для KSE і самої Свириденко вона може мати довший шлейф, ніж звичайна кадрова ротація.

  • «Чи не приховували крадіжки?»: Ар’єв висунув резонансну версію вибухів на полігоні під Хмельницьким

    «Чи не приховували крадіжки?»: Ар’єв висунув резонансну версію вибухів на полігоні під Хмельницьким

    Після масштабної детонації боєприпасів на військовому полігоні у Хмельницькому народний депутат Володимир Ар’єв озвучив кілька можливих версій причин надзвичайної події — від недбалості та ворожої диверсії до спроби приховати можливі крадіжки боєприпасів. Водночас правоохоронці станом на вечір 31 липня офіційно не кваліфікували подію як диверсію, а слідство продовжує встановлювати всі обставини.

    Ар’єв, який очолює Хмельницьку обласну організацію партії «Європейська солідарність», у коментарі «Главкому» заявив, що масштаби вибухів, на його думку, свідчать про детонацію значного обсягу боєприпасів.

    За словами нардепа, «судячи з наслідків, винесло повноцінний склад». Він також заявив, що вибухову хвилю могли відчувати в радіусі до 10 кілометрів, а зона ураження, за його оцінкою, могла сягати приблизно чотирьох кілометрів.

    Ар’єв поставив питання про те, що саме стало причиною події: службова недбалість, ворожа диверсія чи можливе приховування нестачі боєприпасів.

    При цьому важливо, що ці слова є політичною оцінкою та припущенням народного депутата. Правоохоронні органи наразі не повідомляли про встановлення фактів крадіжок або навмисного підриву складу.

    За офіційною інформацією, надзвичайна подія сталася 31 липня на території одного з військових полігонів у Хмельницькій області. Близько полудня там почалася неконтрольована детонація боєприпасів.

    Унаслідок вибухів четверо військовослужбовців отримали поранення. Їх госпіталізували, медики надавали необхідну допомогу. Ще з кількома військовими певний час не було зв’язку.

    За даними Сил спеціальних операцій, йшлося про п’ятьох військовослужбовців, місцезнаходження яких встановлювали після вибухів.

    Через тривалу детонацію рятувальники, військові та слідчі не могли одразу потрапити безпосередньо до епіцентру події. Активні розриви боєприпасів, за наявною інформацією, припинилися приблизно о 19:00 31 липня.

    Лише після цього стало можливим поступове обстеження території та документування наслідків.

    Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за частиною 2 статті 414 Кримінального кодексу України — порушення правил поводження зі зброєю, боєприпасами, вибуховими або іншими небезпечними речовинами, якщо це спричинило тяжкі наслідки.

    Саме ця попередня кваліфікація наразі залишається офіційною. Версія диверсії окремо правоохоронцями публічно не підтверджена.

    За інформацією «Главкому», полігон належить військовій частині, яка входить до складу Об’єднаних сил швидкого реагування Сухопутних військ ЗСУ. Офіційні структури детальної інформації про підрозділ не розкривали.

    Додаткову увагу до інциденту привернув збіг у часі з кадровими перестановками у військовому керівництві та Службі безпеки України.

    Напередодні, 30 липня, відбулися зміни у керівництві Сухопутних військ. Також президент Володимир Зеленський звільнив низку керівників регіональних управлінь СБУ.

    Втім, прямого зв’язку між цими кадровими рішеннями та вибухами на полігоні наразі не встановлено. Будь-які спроби пов’язувати ці події залишаються припущеннями до появи висновків слідства.

    Ар’єв також згадав попередні випадки вибухів на військових складах в Україні та заявив, що в минулому окремі подібні інциденти були пов’язані з диверсійною діяльністю Росії.

    Водночас кожен такий випадок має окремі обставини, а тому переносити висновки з минулих розслідувань на нинішню подію без доказів некоректно.

    На момент появи перших повідомлень мешканці Хмельницького чули серію дуже потужних вибухів. При цьому повітряну тривогу в місті не оголошували, що одразу викликало багато запитань у місцевих жителів.

    Пізніше військові офіційно повідомили, що вибухи були пов’язані саме з надзвичайною ситуацією на полігоні, а не з російською ракетною чи дроновою атакою.

    Після інциденту почалися допити командування та особового складу військової частини. Слідчі мають встановити, які саме боєприпаси зберігалися на полігоні, чи дотримувалися правила їхнього розміщення та зберігання, що стало первинним джерелом займання або вибуху та чи були порушення з боку відповідальних посадових осіб.

    Окремим питанням залишається масштаб запасів боєприпасів на території полігону. Саме на цьому акцентував увагу Ар’єв, заявивши, що обсяг детонації, на його думку, виглядав нетипово великим.

    Однак без офіційних даних про кількість і тип боєприпасів робити висновок про наявність повноцінного складу поки зарано.

    Таким чином, станом на зараз є три головні версії, які публічно обговорюються: порушення правил поводження з боєприпасами, можлива ворожа диверсія та версія про навмисне приховування нестачі. Але лише перша з них наразі відображена в офіційній правовій кваліфікації слідства.

    Правоохоронці продовжують роботу, а остаточну причину вибухів мають встановити після огляду території, експертиз, допитів військових та аналізу документів щодо зберігання і обліку боєприпасів.

  • Нардеп розповів чи загрожує звільнення Кирилу Буданову

    Нардеп розповів чи загрожує звільнення Кирилу Буданову

    Народний депутат Володимир Ар’єв зробив сенсаційну заяву, стверджуючи, що голову Головного управління розвідки Кирила Буданова планують звільнити через його високі рейтинги, які, на думку Офісу Президента, загрожують позиціям Володимира Зеленського. За його словами, спроба усунути Буданова була близька до реалізації, але її тимчасово відклали через вплив західних союзників.

    Ар’єв підкреслив, що будь-яка особа, яка отримує високі оцінки в опитуваннях, стає мішенню для президента. За його словами, аналогічну ситуацію вже пережив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, а Буданов став наступним у черзі.

    Володимир Ар’єв розповів, що президент Зеленський ревнує кожного, хто може перевершити його за популярністю, і з особливим роздратуванням ставиться до своїх найближчих соратників. Валерій Залужний, командувач Збройних Сил України, на думку Ар’єва, став найяскравішим прикладом цієї політичної ревнощів. Буданов, чий рейтинг продовжує зростати, опинився на межі звільнення. За словами Ар’єва, на місце Буданова хотіли призначити голову Служби зовнішньої розвідки, але цей план тимчасово відклали.

    Особливо тривожним є те, що, за словами Ар’єва, міністр оборони України Рустем Умєров допомагає Банковій у підриві позицій Буданова. Умєров звинувачує розвідку у зловживаннях, пов’язаних із компанією «Спецтехноекспорт», але Ар’єв називає це маніпуляцією. Він нагадує, що основні зловживання на мільярдні суми мали місце в травні-червні 2022 року, коли Міноборони очолив Денис Шарапов – близький партнер голови Офісу Президента Андрія Єрмака.

    Ар’єв підкреслює, що саме через фірми-прокладки та «Укрспецекспорт» були проведені контракти зі 100% передоплатою, після чого озброєння не було поставлено, а гроші зникли. Міністр Умєров, за словами депутата, закриває очі на зловживання з боку людей Єрмака, роблячи акцент на Буданові, що свідчить про підготовку його звільнення.

    Ар’єв резюмував, що президент Зеленський, маючи завдяки воєнному стану необмежену владу, зрештою звільнить Буданова, використовуючи дискредитацію як основний інструмент. Ця ситуація показує, що політична боротьба в Україні набуває нових, більш загострених форм, де на кону стоять не тільки посади, але й майбутнє держави.

  • Депутат пропонує продовжити термін оновлення даних військовозобов’язаних із 60 до 150 днів

    Депутат пропонує продовжити термін оновлення даних військовозобов’язаних із 60 до 150 днів

    Депутат Верховної Ради Володимир Ар’єв, представник партії «Європейська Солідарність», повідомив про ініціативу щодо продовження терміну оновлення даних військовозобов’язаних. Відповідний законопроєкт передбачає збільшення терміну з 60 до 150 днів.

    «Наразі система ТЦК виявилася не готова прийняти ту кількість громадян, які пішли оновлювати дані. Оскільки, після оновлення даних у застосунку «Резерв+» та інформації про розшук, все одно потрібно йти до ТЦК. Громадяни просто не зможуть фізично оновити дані за 60 днів. І вони можуть отримати великі штрафи. Саме тому ми з колегами сьогодні реєструємо законопроєкт про збільшення терміну для оновлення даних військовозобов’язаних з 60 до 150 днів”, – заявив Ар’єв.

    Також він повідомив, що депутати ЄС вимагатимуть від Кабміну та Міноборони зробити застосунок «у такий спосіб, щоб розвантажити ТЦК і питання, які можна вирішити тільки після відвідування ТЦК, можна було б вирішити онлайн».