Daypolitico

Позначка: Володимир Костіков

  • Директор департаменту КМДА Костіков отримав підозру через декларацію на 22 млн грн

    Директор департаменту КМДА Костіков отримав підозру через декларацію на 22 млн грн

    Директор Департаменту промисловості Київської міської державної адміністрації Володимир Костіков отримав підозру у внесенні недостовірних відомостей до декларації. За даними слідства, різниця між задекларованими заощадженнями та реальними фінансовими можливостями посадовця становить 22 мільйони гривень.

    У щорічній декларації за 2023 рік Костіков зазначив наявність заощаджених коштів у розмірі 31 мільйона гривень. Водночас аналіз офіційних доходів, проведений слідчими, показав, що з урахуванням усіх заробітків, у тому числі до початку роботи на державній службі, він міг накопичити не більше 9 мільйонів гривень.

    Окрему увагу правоохоронців привернули значні витрати посадовця. Зокрема, він придбав квартиру вартістю 8,4 мільйона гривень, а також автомобілі Infiniti та Mercedes-Benz і інше цінне майно. Попри це, задекларований обсяг заощаджень майже не змінювався, що, за версією слідства, не відповідає реальному фінансовому стану.

    Правоохоронці вважають, що до декларації було внесено недостовірні відомості на суму 22 мільйони гривень. За оцінкою слідства, такі дані могли використовуватися для подальшої легалізації дорогих придбань і маскування походження коштів.

    Прокурори Київської міської прокуратури повідомили Володимиру Костікову про підозру за частиною другою статті 366-2 Кримінального кодексу України — декларування недостовірної інформації. Наразі вирішується питання щодо подальших процесуальних дій у межах досудового розслідування.

  • Київ може втратити мільярди через демонтаж кіосків: суд визнав частину рішення Київради незаконною

    Київ може втратити мільярди через демонтаж кіосків: суд визнав частину рішення Київради незаконною

    Київська влада може зіткнутися з найбільшою фінансовою кризою у сфері благоустрою за останні роки: бюджет столиці ризикує втратити мільярди гривень унаслідок масових позовів підприємців, чиї тимчасові споруди були демонтовані з 2024 по 2025 рік. Причина — рішення Шостого апеляційного адміністративного суду, який залишив у силі вердикт першої інстанції і визнав протиправними ключові пункти рішення Київради №915/8881, яким місто фактично запустило масштабну “зачистку” ТС.

    Судове рішення поставило під сумнів законність демонтажів, які Київ проводив під виглядом впорядкування вуличної торгівлі. Пункти 6.4, 6.5 і 6.6, що забороняли продовження дозвільних документів для кіосків у різних районах столиці, визнано незаконними. А це означає, що підприємці, чиї ТС було знесено, отримують право вимагати компенсації за знищений бізнес. За оцінками громадських об’єднань, загальний збиток може сягнути кількох мільярдів гривень.

    Представники ГО “Союз підприємців України”, які виграли справу, наголошують: демонтажі тривали за процедурою, що базувалася на незаконних положеннях рішення Київради. Підприємцям спочатку скасовували паспорти прив’язки або договори пайової участі, після чого інспектори благоустрою вимагали прибрати кіоски. Тим, хто відмовлявся, споруди демонтовували примусово. Тепер саме ці дії можуть стати підставою для великих фінансових претензій до міської влади.

    У столиці за останні півтора року було демонтовано понад дві тисячі ТС. Балансова вартість кожного кіоску складає близько 250–500 тисяч гривень, але збитки підприємці оцінюють за комерційною формулою — як втрату повноцінного бізнесу. За розрахунками правозахисників, середня компенсація за одну точку може становити від 20 до 50 тисяч доларів, що й формує загрозу мільярдних витрат для бюджету Києва.

    Нова хвиля юридичних атак вже триває: паралельно в суді розглядається позов ГО “Київський міський комітет порятунку бізнесу”, який оскаржує не лише положення щодо ТС, а й інші норми рішень Київради, що впливали на сферу вуличної торгівлі. Зокрема, йдеться про порушення земельного законодавства, перевищення повноважень комісій міськради та дискримінацію підприємців, які працювали за паспортами прив’язки.

    На Хрещатику, 36 поки не коментують поразку в суді, але готують зміни до скандального рішення. Департамент територіального контролю вже зареєстрував проєкт, який формально пом’якшує правила: пропонується не демонтовувати ТС після закінчення терміну дії дозволів, а також розширити перелік об’єктів, що можуть розміщуватися через Prozorro. Проте правозахисники вказують, що ці пропозиції не вирішують системних проблем і не відновлюють порушених прав підприємців, чиї кіоски вже знесені.

    Сфера вуличної торгівлі у Києві роками супроводжується конфліктами, гучними звинуваченнями у корупції та непрозорістю рішень. Нинішній скандал лише загострив протистояння між малим бізнесом і міською владою. Підприємці заявляють, що готові домагатися повної компенсації завданих збитків, а експерти попереджають: у разі програшу в судах Київрада може втратити більше, ніж планувала заробити на реформі розміщення ТС.

  • Голова КМДА та депутати фігурують у корупційній справі щодо ярмарків

    Голова КМДА та депутати фігурують у корупційній справі щодо ярмарків

    У ході розслідування встановлено, що голова Київської міської державної адміністрації Віталій Кличко, директор Департаменту промисловості Володимир Костіков, голови районів столиці, керівники комунальних підприємств «Світоч» та «Київська спадщина», а також афілійовані особи, зокрема Сергій Лещенко та народний депутат Артур Палатний, створили організовану злочинну групу.

    Суть схеми полягала у систематичному вимаганні грошей у підприємців, які беруть участь у міських ярмарках. Зловмисники використовували завищені тарифи, штучні адміністративні перепони, непрозорий розподіл торгових місць, відсутність чітких критеріїв допуску учасників та централізований облік, що дозволяло маніпулювати ситуацією та збагачуватися за рахунок бізнесу.

    Хоча офіційно ярмарки проводяться під егідою КМДА, погодження графіків і розміщення торгівельних точок використовувалося для тиску, шантажу та вигоди наближених структур. Відсутність електронного реєстру учасників, ручний розподіл місць і вибірковість у допуску грубо порушують принципи відкритості, прозорості та рівності.

    За фактом злочину Головним управлінням Служби безпеки України у місті Києві та Київській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 22025101110000954 від 1 серпня 2025 року за частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України — зловживання владою або службовим становищем.

    Розслідування триває, правоохоронці перевіряють усіх причетних до схеми.

  • БЕБ і СБУ розслідують схеми зловживань у Рівному та Києві за участі високопосадовців

    БЕБ і СБУ розслідують схеми зловживань у Рівному та Києві за участі високопосадовців

    Правоохоронні органи розслідують дві масштабні справи, у яких фігурують високопосадовці з Рівненської області та Києва.

    Схема з будівництвом у Клевані

    За даними слідства, голова Рівненської обласної державної адміністрації Віталій Коваль, його заступниця Лариса Шатковська, директор департаменту з питань будівництва та архітектури Анатолій Ярусевич і начальник КП «Рівненський обласний госпіталь ветеранів війни» Андрій Бурачик, діючи у змові, створили організовану злочинну групу.

    Слідство встановило, що вони використали службове становище для реалізації схеми розкрадання бюджетних коштів, призначених на будівництво лікувально-реабілітаційного корпусу для ветеранів війни та внутрішньо переміщених осіб у смт Клевань. Серед виявлених методів — проведення фіктивних тендерів на користь підконтрольного ПП «Модена», завищення вартості робіт, використання «конвертаційних центрів», ухилення від податків та легалізація коштів.

    До реалізації схеми, за даними слідчих, були залучені представники ДПС, Держаудитслужби та інших контролюючих і правоохоронних органів. Вони, отримуючи неправомірну вигоду, не проводили перевірок, не вносили дані до ЄРДР і не розслідували правопорушення.

    Бюро економічної безпеки України внесло відомості до ЄРДР за № 72025001420000068 від 05.08.2025 за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України.

    Київські ярмарки під слідством

    Окремо Служба безпеки України розслідує справу, в якій фігурує голова КМДА Віталій Кличко, директор Департаменту промисловості Володимир Костіков, голови всіх районів столиці, керівники КП «Світоч» і КП «Київська спадщина», а також афілійовані особи, серед яких Сергій Лещенко та народний депутат Артур Палатний.

    За версією слідства, вони організували схему систематичного вимагання коштів у підприємців, які беруть участь у міських ярмарках. Це відбувалося шляхом встановлення завищених тарифів, створення штучних адміністративних бар’єрів, непрозорого розподілу торгових місць і відсутності єдиного електронного реєстру учасників.

    Офіційний процес погодження графіків та розміщення ярмарків, за даними правоохоронців, використовувався для маніпуляцій і збагачення пов’язаних структур. Вибірковість доступу та ручний розподіл місць порушували принципи відкритості та недискримінації.

    ГУ СБУ у місті Києві та Київській області внесло відомості до ЄРДР за № 22025101110000954 від 01.08.2025 за ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України.

    Обидві справи перебувають на етапі досудового розслідування, і остаточні висновки будуть зроблені за результатами роботи слідчих органів.