Позначка: Волинь

  • З Києва до Луцька на зиму: скільки доведеться заплатити за спокій і чому він не гарантований

    З Києва до Луцька на зиму: скільки доведеться заплатити за спокій і чому він не гарантований

    На тлі російських ударів по енергетичній інфраструктурі та загрози тривалих відключень електроенергії українці дедалі частіше розглядають тимчасовий переїзд до західних областей. Одним із популярних напрямків став Луцьк, куди на зимові місяці їдуть жителі Києва, Харкова та Сум. Однак оренда житла тут стрімко дорожчає, а відключення світла та ракетно-дронові атаки залишаються серйозними ризиками.

    За інформацією «Телеграфу», попит на квартири в Луцьку суттєво перевищує пропозицію, а лише за липень–вересень 2026 року орендна плата зросла приблизно на 20%.

    Представниця Волинського відділення Асоціації фахівців з нерухомості Тетяна Шевчук розповіла «Суспільному», що до міста дедалі частіше приїжджають родини з інших регіонів, які прагнуть перечекати холодний сезон у відносно спокійніших умовах.

    «Найбільше у нас людей з Києва, Сум, є Харків. Хочуть перезимувати, щоб діти ходили до школи в безпечних умовах», — зазначила експертка.

    Проте збільшення кількості охочих винайняти житло вже вплинуло на ціни.

    Станом на кінець вересня середня вартість оренди однокімнатної квартири в новобудові Луцька становила від 12 до 16 тисяч гривень на місяць. За двокімнатне житло власники просили від 16 тисяч гривень, а трикімнатні квартири коштували ще дорожче.

    Найбільший попит спостерігається в центральній частині міста, 55-му кварталі, Привокзальному районі, поблизу Львівської вулиці та в мікрорайоні ДПЗ.

    Для родини, яка планує переїхати на три зимові місяці, лише оренда однокімнатної квартири може коштувати 36–48 тисяч гривень. Додатково потрібно врахувати комунальні платежі, дорогу, можливу комісію рієлтора та страховий депозит, який зазвичай дорівнює місячній орендній платі.

    Отже, з урахуванням депозиту для такого переїзду може знадобитися вже 48–64 тисячі гривень без витрат на комунальні послуги, дорогу й посередників. При цьому депозит за належного виконання умов договору може повертатися після завершення оренди.

    Однак головна причина переїзду — бажання уникнути масштабних блекаутів — не завжди виправдовує очікування.

    На Волині також застосовують графіки погодинних відключень електроенергії. Зокрема, 17 жовтня обмеження діяли для різних черг споживачів, а тривалість окремих відключень становила кілька годин.

    «Волиньобленерго» попереджає, що фактичний час вимкнення та відновлення електропостачання може відрізнятися від графіка на 20–30 хвилин.

    Крім того, 17 жовтня російські війська атакували енергетичні об’єкти одразу в десяти областях України, серед яких була й Волинська. Частина споживачів залишилася без електроенергії.

    Не менш важливим залишається питання безпеки.

    14 жовтня російські безпілотники атакували Луцьк. Унаслідок удару по гуртівні «Єврогурт» та пошкодження житлової забудови загинули шестеро людей, ще 13 постраждали, серед них дитина.

    За даними ДСНС, рятувальні роботи на місці трагедії завершили того ж дня. Пошкодження отримали також житлові приміщення на проспекті Соборності.

    Ця атака продемонструвала, що віддаленість від лінії фронту не гарантує захисту від російських ударів.

    Тому фахівці радять оцінювати житло не лише за ціною та розташуванням. Важливо перевірити наявність укриття, тип опалення, можливість автономного електроживлення та умови водопостачання.

    Особливо це актуально для родин із маленькими дітьми та людей, які працюють дистанційно.

    Таким чином, Луцьк залишається одним із варіантів тимчасового переїзду на зиму завдяки розвиненій міській інфраструктурі та можливості орендувати житло дешевше, ніж у деяких інших західних обласних центрах. Однак високі витрати на заселення, погодинні відключення та небезпека російських обстрілів змушують ретельно зважувати таке рішення.

  • Росія тричі атакувала завод, який працює на BMW і Mercedes: на Волині зупинили виробництво

    Росія тричі атакувала завод, який працює на BMW і Mercedes: на Волині зупинили виробництво

    На Волині після серії російських атак безпілотниками зупинило роботу підприємство «Кромберг енд Шуберт Україна ЛУ», яке виготовляє електричні кабельні системи для автомобілів BMW, Mercedes-Benz, Volkswagen та інших світових виробників. Завод, розташований поблизу Луцька, є одним із найбільших роботодавців регіону та забезпечує роботою понад п’ять тисяч людей. Протягом 16 жовтня, за повідомленнями місцевих медіа, підприємство тричі опинялося під російськими ударами. Керівництво оголосило про припинення виробництва на невизначений термін.

    Про зупинку підприємства 17 жовтня повідомила компанія «Кромберг енд Шуберт Україна ЛУ» на своїй офіційній сторінці у Facebook. Інформацію також підтвердив Укрінформ.

    У заяві керівництво підприємства наголосило, що головним пріоритетом залишається безпека персоналу. Наразі компанія оцінює ситуацію та визначає подальші кроки.

    Працівників закликали залишатися на зв’язку зі своїми безпосередніми керівниками та чекати офіційної інформації щодо можливого повернення до роботи.

    На момент публікації точних термінів відновлення виробництва компанія не назвала.

    Три атаки протягом однієї доби

    За інформацією місцевого видання «Конкурент», російські війська атакували підприємство тричі протягом 16 жовтня.

    Перший удар відбувся вночі, другий — удень, а третій — увечері.

    За повідомленнями місцевих медіа, для атак використовували безпілотники, зокрема реактивні модифікації.

    Волинська обласна військова адміністрація також підтверджувала повторне ураження підприємства з іноземними інвестиціями, хоча в окремих офіційних повідомленнях його назву не уточнювали.

    Про пошкодження заводу міжнародного виробника автомобільних комплектуючих повідомляло агентство «Інтерфакс-Україна».

    Після атак керівництво підприємства ухвалило рішення зупинити виробничий процес.

    Компанія подякувала співробітникам ДСНС та іншим екстреним службам за оперативне реагування.

    Водночас у відкритій заяві підприємства не зазначено, які саме виробничі корпуси або технологічні лінії постраждали, чи було знищене обладнання та скільки часу знадобиться на відновлення.

    Чим важливий завод для Волині та Європи

    «Кромберг енд Шуберт Україна ЛУ» є частиною міжнародної групи Kromberg & Schubert, яка спеціалізується на виробництві електричних систем для автомобільної промисловості.

    Підприємство розташоване в селі Рованці Луцького району.

    Виробництво на Волині розпочалося у 2006 році. За два десятиліття компанія перетворилася на одного з найбільших роботодавців області.

    За інформацією самого підприємства, на заводі працює понад п’ять тисяч людей.

    Йдеться не просто про окреме виробництво, а про частину міжнародного автомобільного ланцюга постачання.

    На заводі виготовляють кабельні системи, необхідні для роботи електричного та електронного обладнання автомобілів.

    Такі компоненти використовуються для з’єднання різних автомобільних систем, передачі сигналів і живлення електронних пристроїв.

    Продукція групи постачається провідним автовиробникам, серед яких BMW, Mercedes-Benz, Volkswagen, Audi та Porsche.

    Саме тому зупинка українського підприємства потенційно може впливати не лише на місцеву економіку, а й на міжнародні виробничі процеси.

    Однак поки що немає підтверджень, що атаки вже спричинили зупинку автомобільних заводів у Німеччині або інших країнах Європи.

    Під загрозою тисячі робочих місць

    Для Волині підприємство має важливе економічне значення.

    Окрім безпосередньої зайнятості понад п’яти тисяч працівників, діяльність заводу підтримує попит на транспортні, логістичні, ремонтні та інші послуги місцевого бізнесу.

    Виробництво також забезпечує податкові надходження та є частиною експортно орієнтованої промисловості регіону.

    Зупинка такого підприємства створює ризики для доходів працівників та місцевої економіки.

    Проте говорити про масові звільнення наразі передчасно.

    Керівництво компанії не оголошувало про скорочення персоналу або остаточне закриття виробництва.

    Йдеться саме про припинення роботи до з’ясування обставин та ухвалення подальших рішень.

    Росія вже атакувала інший завод концерну

    Нинішній випадок не став першим ударом по українських підприємствах Kromberg & Schubert.

    9 серпня 2026 року російські війська атакували завод компанії в Житомирській області.

    Тоді було пошкоджено виробничі потужності та інфраструктуру підприємства, а серед працівників зафіксували постраждалих.

    Про наслідки обстрілу раніше повідомляла «Ненька інфо» у матеріалі про руйнування німецького підприємства на Житомирщині.

    За інформацією видання, тоді постраждали щонайменше троє людей, одну з яких госпіталізували з опіками.

    Після серпневої атаки житомирське виробництво тимчасово призупиняло роботу.

    Згодом, 22 та 26 вересня, російські удари по підприємству повторилися.

    Таким чином, протягом кількох місяців під атаками опинилися виробничі об’єкти одного міжнародного концерну у двох областях України.

    Що означають удари для іноземного бізнесу

    Повторні російські атаки по промислових підприємствах посилюють ризики для компаній, які продовжують працювати в Україні під час війни.

    Для виробників автомобільних комплектуючих особливо важливими залишаються стабільне електропостачання, логістика та безперервна робота технологічних ліній.

    Пошкодження обладнання або виробничих приміщень можуть спричиняти не лише прямі фінансові втрати, а й додаткові витрати на відновлення та виконання контрактів.

    Водночас наразі немає офіційної оцінки збитків заводу в Рованцях.

    Також не повідомлялося, чи планує компанія тимчасово перерозподіляти замовлення між іншими підприємствами міжнародної групи.

    Станом на 17 жовтня 2026 року робота «Кромберг енд Шуберт Україна ЛУ» залишається зупиненою.

    Керівництво обіцяє повідомити працівникам про подальші рішення через внутрішні канали зв’язку.

    Атаки на підприємства Kromberg & Schubert у Луцьку та Житомирі демонструють, що російські удари створюють загрозу не лише українській енергетиці та житловій інфраструктурі, а й великим виробництвам з іноземними інвестиціями, які забезпечують тисячі робочих місць і працюють на міжнародні ринки.

  • У Луцьку постраждала найбільша картина України: «Космогонія» площею понад 2000 м²

    У Луцьку постраждала найбільша картина України: «Космогонія» площею понад 2000 м²

    У Луцьку внаслідок російської атаки пошкоджено унікальний мистецький проєкт «Космогонія» — монументальне полотно площею понад 2000 квадратних метрів, яке встановило національний рекорд України. Уламки безпілотника спричинили пожежу в будівлі Музею сучасного українського мистецтва Корсаків. Найбільше постраждала шоста частина картини, що має символічну назву «Майбутнє». Тепер музей вирішує, чи відновлювати пошкоджений фрагмент, чи залишити сліди російського удару як свідчення війни для наступних поколінь.

    Про наслідки атаки 14 жовтня повідомив засновник музею Віктор Корсак. Інформацію також підтвердили «Інтерфакс-Україна» та The Kyiv Independent.

    За даними музею, пізно ввечері 13 жовтня уламки російського безпілотника впали на культурно-розважальний комплекс «Адреналін Сіті», де розташований музей.

    Після падіння уламків виникла пожежа. На місце оперативно прибули рятувальники ДСНС, яким вдалося локалізувати та ліквідувати займання, не допустивши значно масштабніших руйнувань.

    Проте вогонь встиг пошкодити частину одного з найвідоміших сучасних мистецьких творів України.

    Особливо символічним виявилося те, що постраждав саме фрагмент «Майбутнє».

    «Космогонія» — масштабний філософський проєкт, присвячений походженню Всесвіту, людському існуванню та майбутньому цивілізації.

    Автором картини є український художник Петро Антип, уродженець Горлівки Донецької області. Філософську концепцію твору розробив засновник музею Віктор Корсак.

    Проєкт покликаний дати художню відповідь на три фундаментальні питання: звідки походить людство, ким ми є та що чекає нас попереду.

    За словами Корсака, пошкодження частини, присвяченої майбутньому, стало особливо болісним збігом.

    Засновник музею наголосив, що війна позбавляє людей не лише того, що вони мають сьогодні, а й можливостей, які могли б з’явитися завтра.

    Масштаби самого мистецького проєкту вражають.

    Над створенням «Космогонії» Петро Антип працював близько двох років. Загальна площа полотна перевищує 2000 квадратних метрів.

    Твір складається з понад 500 окремих елементів, які утворюють єдину композицію. Для експонування монументального полотна музей виділив залу площею приблизно 5000 квадратних метрів.

    28 вересня 2024 року «Космогонію» офіційно внесли до Національного реєстру рекордів України як найбільший твір малярства.

    Як раніше повідомляла «Українська правда. Життя», масштабний артоб’єкт поєднує різні художні техніки та є центральним експонатом музею.

    Тепер перед власниками та фахівцями постало непросте питання: чи потрібно повністю відновлювати пошкоджену частину картини?

    У музеї розглядають два сценарії.

    Перший передбачає повноцінну реставрацію, яка дозволить максимально наблизити пошкоджений фрагмент до первісного вигляду.

    Другий — збереження частини слідів пожежі як історичного свідчення російської агресії.

    Остаточне рішення ухвалюватимуть після обстеження полотна, консультацій із художником Петром Антипом та реставраторами.

    Наразі точну вартість можливого відновлення та обсяг безповоротних пошкоджень не оприлюднили.

    Водночас у музеї зазначили, що інші виставкові зали й експонати не постраждали. Заклад продовжує роботу над культурними, мистецькими та освітніми проєктами.

    Це далеко не перший випадок, коли російські атаки завдають шкоди українським культурним установам.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про звернення України до ЮНЕСКО після російських ударів по Києво-Печерській лаврі, музеях та інших об’єктах культурної спадщини.

    Українська сторона неодноразово наголошувала на необхідності міжнародної фіксації пошкоджень культурних пам’яток та збереження унікальних мистецьких колекцій.

    Зокрема, 28 вересня внаслідок російської атаки пошкоджень зазнав Національний музей Тараса Шевченка в Києві. Раніше російські удари також пошкодили приміщення Херсонського обласного краєзнавчого музею.

    За роки повномасштабного вторгнення під загрозою опинилися не лише історичні будівлі, а й музейні фонди, архіви, картини та сучасні мистецькі проєкти.

    Історія «Космогонії» в Луцьку стала ще одним прикладом того, як війна зачіпає культурне життя України. Полотно, присвячене майбутньому людства, частково постраждало від російського удару, а рішення щодо його реставрації тепер матиме не лише мистецьке, а й історичне значення.

    Для музею це не просто питання відновлення пошкодженої картини, а вибір того, як зберегти пам’ять про війну для наступних поколінь.

  • Жах у «Епіцентрі» Ковеля: чоловік схопив сокиру з вітрини й порубав трьох людей

    Жах у «Епіцентрі» Ковеля: чоловік схопив сокиру з вітрини й порубав трьох людей

    У Ковелі Волинської області 6 жовтня стався жорстокий напад у будівельно-господарському гіпермаркеті. За даними поліції, 23-річний місцевий житель узяв сокиру з вітрини та завдав нею ударів трьом відвідувачам. Подія сталася приблизно о 16:00.

    Усі троє потерпілих дістали тяжкі травми. Генеральний директор Ковельського міськрайонного територіального медичного об’єднання Валентин Вітер повідомив, що двоє поранених перебувають в операційних, де лікарі борються за їхнє життя. Ще одну людину екстрено доправили до Волинської обласної клінічної лікарні. Вік і стать постраждалих наразі не розголошують.

    Нападника затримали просто на території торговельного центру. Поліцейські встановили, що це житель Ковеля 2003 року народження. Його затримали в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України.

    На місці працювала слідчо-оперативна група. Попередньо дії затриманого правоохоронці кваліфікують як закінчений замах на вбивство. Мотив нападу поки не повідомляється — слідство встановлює всі обставини події.

    У соцмережах уже поширюються фото та відео з місця інциденту. На кадрах видно роботу екстрених служб біля гіпермаркету. Водночас офіційні джерела поки не повідомляють, що саме стало причиною агресії чоловіка та чи був він знайомий із потерпілими.

     

  • Здавав маршрути військкомів у Viber: на Волині засудили інформатора ухилянтів

    Здавав маршрути військкомів у Viber: на Волині засудили інформатора ухилянтів

    На Волині суд виніс обвинувальний вирок місцевому жителю, який систематично перешкоджав мобілізаційним заходам через популярний месенджер. Чоловік регулярно повідомляв про місця дислокації, проведення перевірок документів та переміщення співробітників Територіального центру комплектування та соціальної підтримки у спеціальній закритій групі у Viber. Ковельський міськрайонний суд Волинської області кваліфікував такі дії як пряме перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України під час дії воєнного стану та призначив фігуранту кримінальне покарання.

    Під час судового розгляду слідство встановило, що обвинувачений не був адміністратором або творцем згаданої спільноти, однак залишався її надзвичайно активним учасником. Протягом серпня та вересня 2024 року волинянин постійно моніторив ситуацію у своєму населеному пункті та оперативно публікував актуальні дані для інших підписників, допомагаючи їм уникати зустрічей із військовими патрулями.

    «Систематично поширював інформацію про місця проведення мобілізаційних заходів, маршрути пересування та транспортні засоби, якими користувалися військовослужбовці ТЦК та СП», – йдеться в офіційному повідомленні регіонального військового комісаріату.

    Проаналізувавши зібрані докази, Ковельський міськрайонний суд дійшов висновку, що публікації фігуранта мали конкретну мету і реально допомагали громадянам призовного віку ухилятися від заходів оповіщення та призову за мобілізацією. Чоловіка офіційно визнали винним у злочині, передбаченому частиною 1 статті 114-1 Кримінального кодексу України (перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань). Відповідна стаття передбачає суворе покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років.

    Суддя призначив порушнику п’ять років позбавлення волі, проте звільнив його від відбування покарання за ґратами, замінивши вирок на один рік іспитового терміну. Ключовою підставою для такого суттєвого пом’якшення стало те, що підсудний повністю визнав свою провину, щиро розкаявся, активно сприяв слідству у розкритті злочину та раніше ніколи не притягувався до кримінальної відповідальності.

    Військове командування вкотре звертається до громадян із попередженням щодо неприпустимості зриву оборонних заходів через соціальні мережі, адже такі дії розцінюються як пряма загроза національній безпеці.

    «Поширення інформації про місця перебування, маршрути руху або проведення заходів за участю військовослужбовців може тягнути за собою кримінальну відповідальність відповідно до законодавства України», – наголосили у ТЦК та СП.

    Варто зазначити, що правоохоронні органи та суди регулярно розглядають справи, пов’язані з порушенням військового обов’язку. Відомо про схожий випадок, коли вирок отримав водій-електрик однієї з військових частин, який самовільно ухилявся від несення служби. Військовослужбовець тривалий час проводив на власний розсуд, уникаючи виконання обов’язків, але при цьому продовжував незаконно отримувати грошове забезпечення від держави. За цей злочин суд призначив йому покарання у вигляді двох років іспитового терміну.

     

  • «Удар під носом у НАТО»: російський реактивний дрон пошкодив КПП «Ягодин» на кордоні з Польщею

    «Удар під носом у НАТО»: російський реактивний дрон пошкодив КПП «Ягодин» на кордоні з Польщею

    Російський повітряний терор впритул наблизився до східного флангу Північноатлантичного альянсу, створивши пряму загрозу транскордонній безпеці та логістиці. У другій половині дня 28 вересня ворожий реактивний безпілотник завдав цілеспрямованого удару в безпосередній близькості до лінії державного кордону з Республікою Польща. Внаслідок вибуху зазнала пошкоджень будівля контрольно-пропускного пункту на в’їзді до міжнародного пункту пропуску «Ягодин». Про серйозний інцидент на західному рубежі держави повідомив голова Волинської обласної державної адміністрації Роман Романюк.

    Епіцентр удару в Старовойтовому

    Згідно з офіційними даними керівника області, вороже влучання було зафіксоване неподалік польського кордону на території села Старовойтове Ковельського району, де розташована ключова інфраструктура міжнародного пункту пропуску «Ягодин». Потужна ударна хвиля після вибуху реактивного апарата понівечила службові приміщення контрольно-пропускного пункту, розташовані безпосередньо на в’їзді до терміналу. Попри значну силу удару та щільний рух транспорту на цьому логістичному напрямку, трагедії вдалося уникнути.

    «Ударною хвилею пошкоджено приміщення КПП на в’їзді в термінал. Повідомлень про постраждалих і загиблих не надходило», – повідомив Роман Романюк.

    Міжнародний пункт пропуску «Ягодин» є найбільшим і стратегічно найважливішим сухопутним коридором для вантажних перевезень між Україною та Європейським Союзом. Саме через цей термінал щодоби проходять тисячі тонн життєво необхідних вантажів, енергетичного обладнання, гуманітарної допомоги та цивільного експорту. Застосування державою-агресором саме швидкісних реактивних дронів на такій критичній відстані від європейського кордону свідчить про свідоме підвищення градуса ескалації та спробу перерізати головні логістичні артерії держави.

    Бойова авіація та закрите небо над Польщею

    Зухвала російська атака впритул до кордонів Євросоюзу миттєво викликала жорстку реакцію сусідньої держави та спровокувала масштабну тривогу в прикордонних воєводствах. Через високу загрозу порушення повітряного простору польське військове командування залучило власну бойову авіацію, піднявши в небо чергові винищувачі для прикриття суверенної території.

    Крім того, російський наліт миттєво паралізував цивільне авіасполучення у прикордонних районах Польщі. Міжнародні аеропорти міст Жешув та Люблін були змушені екстрено припинити прийом і відправлення рейсів заради гарантування безпеки пасажирських літаків у зоні ризику. Терористичні удари Москви за кількасот метрів від території країни-члена НАТО вкотре доводять, що агресор відверто провокує пряме зіткнення, вимагаючи від західних партнерів рішучих дій щодо захисту прикордонного неба та безкомпромісного посилення української протиповітряної оборони.

     

  • Реактивний дрон РФ долетів до кордону з Польщею: впав поблизу «Ягодина»

    Реактивний дрон РФ долетів до кордону з Польщею: впав поблизу «Ягодина»

    Увечері 28 вересня російський реактивний безпілотник долетів до Волинської області та впав поблизу українсько-польського кордону. Перед цим Повітряні сили ЗСУ повідомляли про рух ворожої повітряної цілі у напрямку кордону з Польщею. За даними джерел РБК-Україна, безпосереднього влучання у пункт пропуску «Ягодин» не було.

    Перші повідомлення про наближення дрона до «Ягодина» з’явилися у моніторингових Telegram-каналах. Згодом Повітряні сили підтвердили, що реактивний БпЛА перебував над Волинню та рухався на захід. Інформоване джерело РБК-Україна уточнило, що дрон упав у прикордонній зоні, але сам пункт пропуску не був уражений.

    Інцидент стався на тлі нової масштабної атаки Росії по Україні. Вдень 28 вересня Повітряні сили повідомляли про понад 100 ударних безпілотників різних типів, значну частину з яких становили реактивні апарати. Станом на 16:30 українська ППО збила понад 40 реактивних БпЛА, однак десятки цілей ще залишалися в повітрі. Пізніше військові уточнили, що протягом дня Росія застосувала 124 ударні дрони, з яких 86 були реактивними або іншими швидкісними типами.

    Того ж дня реактивні безпілотники влучили по низці цивільних та інфраструктурних об’єктів у різних регіонах. У Києві були уражені будівля Національної академії наук України та медичний центр «Добробут», в Одесі — житлова багатоповерхівка.

    На тлі руху дронів у напрямку західних областей Польща привела свої сили ППО у підвищену готовність. Оперативне командування Збройних сил Польщі повідомило про підняття в повітря бойової авіації, а наземні системи протиповітряної оборони та радіолокаційної розвідки були переведені у стан готовності. У Люблінському воєводстві також пролунав сигнал повітряної тривоги.

    Особливого резонансу ситуації додає те, що «Ягодин» є одним із ключових автомобільних пунктів пропуску на українсько-польському кордоні. Його розташування означає, що російський дрон підійшов безпосередньо до кордону країни-члена НАТО.

    Це не перший випадок останніх тижнів, коли російські атаки наближалися до прикордонної інфраструктури. 10 вересня прем’єр Польщі Дональд Туск заявляв, що Варшава очікує можливих російських ударів по пунктах пропуску на кордоні з Україною. А 24 вересня польська сторона повідомляла про евакуацію людей із пунктів «Дорогуськ» та «Зосин» після ударів РФ по об’єктах поблизу кордону.

    Водночас станом на вечір 28 вересня немає підтвердження, що російський безпілотник перетнув повітряний простір Польщі. Відомо лише, що він долетів до Волині та впав поблизу державного кордону. Точне місце падіння, тип апарата та обставини його знищення або втрати керування офіційно ще уточнюються.

    Подія стала одним із найпомітніших епізодів атаки 28 вересня, оскільки цього разу російський реактивний БпЛА дістався безпосередньої близькості до території НАТО, що автоматично підвищило рівень готовності польських військових.

  • Російський дрон вибухнув за 4 км від Польщі: Туск заявив про нову небезпечну атаку

    Російський дрон вибухнув за 4 км від Польщі: Туск заявив про нову небезпечну атаку

    Російський ударний безпілотник 17 вересня впав або був збитий на території Волинської області приблизно за чотири кілометри від українсько-польського кордону. Інцидент стався неподалік міжнародного пункту пропуску «Ягодин — Дорогуськ», а через швидке наближення реактивного дрона Польща підняла в повітря винищувачі.

    Про атаку особисто повідомив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск під час засідання уряду. За його словами, неподалік кордону пролунав «дуже потужний вибух». Польський прем’єр припустив, що російською ціллю могла бути автозаправна станція. Водночас ця версія на момент перших повідомлень ще не була остаточно підтверджена українською стороною.

    Дрон швидко наближався до польського кордону

    Речник Оперативного командування Збройних сил Польщі підполковник Яцек Горишевський повідомив, що військові ще аналізують дані систем спостереження.

    За попередньою інформацією, безпілотник або влучив у ціль, або був збитий приблизно за чотири кілометри від державного кордону — на українській стороні.

    Особливе занепокоєння польських військових викликало те, що йшлося про реактивний БпЛА, який на великій швидкості рухався в напрямку Польщі.

    Саме через це було ухвалено рішення підняти винищувачі.

    Тобто про порушення польського повітряного простору в цьому конкретному епізоді наразі не повідомлялося: за первинними даними Варшави, дрон припинив політ ще на території України.

    Туск: біля кордону прогримів дуже сильний вибух

    Під час засідання польського уряду Туск заявив, що отримав чергове повідомлення щодо російської атаки на захід України.

    За його словами, удар стався «дуже близько» до Польщі, поблизу Дорогуська. Прем’єр також сказав, що, ймовірно, мішенню знову була АЗС.

    Туск наголосив, що після повідомлення про загрозу польські літаки були підняті в повітря.

    Українські джерела «Української правди» у правоохоронних органах також підтвердили, що на напрямку Ягодина за кілька кілометрів від кордону лунали вибухи.

    Це вже не перший удар біля Ягодина за кілька днів

    Нинішній інцидент стався всього через кілька днів після іншої атаки РФ у тому самому прикордонному районі.

    13 вересня російський удар поблизу пункту пропуску «Ягодин — Дорогуськ» уразив вантажівку біля польського кордону. Роботу переходу тоді тимчасово зупиняли. Reuters повідомляв, що Росія пояснювала атаку ударами по інфраструктурі, яку вона вважає пов’язаною з постачанням військових вантажів із Європи.

    У тому ж районі російський дрон пошкодив пасажирський потяг. Інцидент стався невдовзі після того, як цією ділянкою проїхав потяг із колишнім прем’єр-міністром Великої Британії Борисом Джонсоном, колишнім прем’єром Швеції Карлом Більдтом та іншими іноземними гостями.

    Nenka.info детально писала про попередню атаку в матеріалі «Удар за два кілометри від кордону НАТО: російські дрони атакували прикордонний Ягодин та пошкодили потяг “Київ — Варшава”». Тоді один із ударів стався приблизно за два кілометри від території Польщі.

    Польща вже укріплює переходи з Україною

    Серія атак змусила Варшаву посилити захист прикордонної інфраструктури.

    15 вересня міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш повідомив про додаткові захисні заходи на переходах із Україною.

    Польські військові почали встановлювати захисні конструкції, зокрема контейнери, заповнені піском або щебенем, які мають працювати як протиосколкові бар’єри. Також облаштовуються додаткові спостережні та охоронні пости біля переходів у Дорогуську, Медиці та Корчовій.

    Причина — ризик того, що російські атаки по західній Україні можуть безпосередньо загрожувати людям і транспорту, які перебувають вже за кілька сотень метрів або кілометрів від польської території.

    Варшава очікує нових російських провокацій

    Польське керівництво останніми днями неодноразово попереджало, що Москва може посилити активність біля західних кордонів України.

    Туск заявляв, що польська сторона має підстави очікувати нових загроз для переходів між Україною та державами ЄС. Він пов’язував такі оцінки, зокрема, з інформацією, яку польська влада отримує від союзників.

    Про цю загрозу Nenka.info писала напередодні у матеріалі «Росія може посилити атаки на Європу: у Польщі заговорили про тривожні дані ЦРУ». Особливу увагу там приділяли саме транспортним коридорам між Україною та Польщею.

    Напередодні у Польщі вже оголошували тривогу

    16 вересня у прикордонних районах Польщі оголошували повітряну тривогу через реактивні російські дрони, які атакували захід України.

    Через небезпеку тимчасово обмежували роботу аеропортів Жешува та Любліна.

    А вже наступного дня польським військовим знову довелося піднімати літаки через дрон, який швидко рухався просто в напрямку кордону.

    Додаткову тривогу викликають й інші інциденти. 14 вересня на балтійському узбережжі Польщі знайшли безпілотник, який польська сторона ідентифікувала як імовірно російський.

    Чому район Ягодина має стратегічне значення

    «Ягодин — Дорогуськ» є одним із найважливіших автомобільних та залізничних коридорів між Україною і Польщею.

    Через цей напрямок проходять пасажирські потоки, вантажні перевезення та значна частина торгівлі між Україною і Євросоюзом.

    Nenka.info вже повідомляла про удари по прикордонній інфраструктурі в районі міжнародного пункту пропуску «Ягодин».

    Тому систематичні атаки в цій зоні впливають не лише на безпеку Волині, а й безпосередньо на транскордонне сполучення з Польщею.

    Чи могла атака зачепити територію НАТО

    Станом на перші офіційні повідомлення підстав стверджувати, що дрон 17 вересня увійшов у повітряний простір Польщі, немає.

    Польські військові говорять про відстань приблизно чотири кілометри від кордону на українській території.

    Однак саме близькість польської території й висока швидкість реактивного БпЛА змусили Варшаву задіяти авіацію.

    Реакція Польщі показує, що удари РФ по українській прикордонній інфраструктурі дедалі частіше розглядаються не тільки як українська безпекова проблема, а й як безпосередній ризик для східного флангу НАТО.

    Поки польські військові продовжують аналізувати записи систем спостереження, остаточні обставини падіння або знищення дрона ще встановлюються.

  • На Волині перепоховали останки 55 поляків, убитих у 1943 році: серед жертв — 26 дітей

    На Волині перепоховали останки 55 поляків, убитих у 1943 році: серед жертв — 26 дітей

    На Волині 30 серпня відбулася церемонія перепоховання останків 55 польських жертв подій 1943 року, знайдених під час цьогорічних українсько-польських пошукових та ексгумаційних робіт у колишніх селах Острівки та Воля Островецька. Серед знайдених — 26 дітей. Церемонію провели у 83-тю річницю нападу на ці населені пункти, а останки поховали на кладовищі в Острівках поруч із жертвами, ексгумованими під час попередніх пошукових робіт у 1992, 2011 та 2015 роках.

    За даними польського Інституту національної пам’яті, під час робіт у 2026 році останки були знайдені у трьох місцях. Найбільше поховання виявили на території колишнього господарства Александра Стражица у Волі Островецькій. Там знаходилися останки 48 людей, зокрема 24 дітей. Ще шістьох людей знайшли у братській могилі біля колишньої школи в Острівках, а останки однієї жінки виявили в окремій могилі у лісі.

    На Волині перепоховали останки 55 поляків, убитих у 1943 році: серед жертв — 26 дітей

    Основний етап ексгумацій тривав із 13 липня до 7 серпня 2026 року. До робіт були залучені представники польського Інституту національної пам’яті, українського підприємства «Волинські старожитності», судово-медичні експерти та представники польського Міністерства культури. Місця поховань попередньо визначили під час пошукової експедиції у квітні. Після вилучення останків експерти провели антропологічні та судово-медичні дослідження. Польський Інститут національної пам’яті повідомив про численні пошкодження на останках, які, за оцінкою його експертів, відповідають описам убивств цивільного населення Острівків і Волі Островецької. Також були відібрані зразки кісткової тканини для ДНК-досліджень, щоб спробувати встановити особи загиблих.

    Нинішня знахідка не завершує пошукові роботи. За списками, складеними польськими істориками, на території Острівків і Волі Островецької можуть залишатися останки приблизно 300 людей, яких досі не вдалося знайти. Пошукові роботи тут проводять не вперше. Перші великі ексгумації відбулися ще у 1992 році, а згодом до цих місць поверталися у 2011 та 2015 роках. Саме поруч із могилами знайдених тоді жертв і поховали останки, підняті із землі цього літа.

    Церемонія розпочалася опівдні за українським часом із меси за загиблими, а приблизно о 13:00 відбулося саме поховання. У заході взяли участь представники польської влади та Інституту національної пам’яті, родини жертв і представники місцевої громади.

    До Другої світової війни Острівки та Воля Островецька були переважно польськими селами поблизу сучасного Любомля. За польськими історичними джерелами, 30 серпня 1943 року ці населені пункти зазнали нападу, внаслідок якого було вбито значну частину їхніх мешканців, а самі села знищено. Польський Інститут національної пам’яті оцінює кількість загиблих у двох селах приблизно у 1050 людей, серед яких могло бути близько 400 дітей.

    Ці події є частиною ширшої польсько-української історичної трагедії 1943–1944 років на Волині та в Галичині. У Польщі їх офіційно кваліфікують як геноцид польського населення, відповідальність за який покладають на ОУН та УПА. В українському історичному й політичному дискурсі існують інші оцінки масштабів, причин, відповідальності та характеру подій. Українські історики також наголошують на вбивствах українського цивільного населення під час польсько-українського конфлікту. Саме тому в нейтральному новинному матеріалі коректніше використовувати поняття Волинської трагедії, окремо зазначаючи польську та українську інтерпретації, а не подавати одну з них як беззаперечно встановлену оцінку всього історичного протистояння.

    Пошук та гідне поховання жертв історичного конфлікту протягом багатьох років залишаються одним із найчутливіших питань у відносинах України та Польщі. У Варшаві неодноразово закликали Україну дозволити ширші пошукові й ексгумаційні роботи. Для польської сторони це питання стосується насамперед можливості родин знайти останки своїх близьких, встановити їхні особи та належно поховати. Українська сторона, своєю чергою, наголошує на необхідності взаємності — зокрема щодо відновлення українських місць пам’яті в Польщі та пошуку українців, загиблих під час польсько-українського протистояння.

    Саме тому нинішні роботи в Острівках та Волі Островецькій мають значення, яке виходить далеко за межі археології. Вони є частиною складного процесу пошуку моделі, за якої дві країни зможуть працювати з історичною пам’яттю без перетворення минулого на постійний політичний конфлікт.

    Польський Інститут національної пам’яті після завершення липнево-серпневих робіт повідомляв, що отримані результати підтверджують необхідність подальших досліджень. Крім останків 55 людей, експедиція зібрала матеріали для генетичної ідентифікації. Якщо вдасться знайти живих родичів загиблих і отримати відповідні зразки ДНК, частині жертв теоретично можна буде повернути імена через понад вісім десятиліть після смерті. Водночас польська сторона зазначає, що на території цих двох колишніх сіл пошукова робота ще далеко не завершена, адже, за її оцінками, знайти необхідно останки ще сотень людей.

    Перепоховання 30 серпня відбулося на тлі нового етапу українсько-польської дискусії про минуле. Для обох держав це особливо складне питання на тлі війни Росії проти України. Польща залишається одним із ключових партнерів України у сфері оборони, логістики та підтримки українців, однак історичні суперечки періодично створюють напруження між Києвом і Варшавою. Саме тому пошукові та ексгумаційні роботи розглядають як один із найбільш практичних шляхів до поступового зменшення конфлікту пам’яті — через пошук загиблих, встановлення їхніх імен і гідне поховання. 30 серпня на Волині такий крок зробили для ще 55 людей, серед яких було 26 дітей.

  • Качинський висунув гучні звинувачення проти України: заговорив про «чорних копачів» і пограбування могил

    Качинський висунув гучні звинувачення проти України: заговорив про «чорних копачів» і пограбування могил

    Лідер польської опозиційної партії «Право і справедливість» (PiS) Ярослав Качинський виступив із резонансною заявою щодо України. Політик стверджує, що на території колишніх польських сіл на заході України нібито проводяться незаконні розкопки, під час яких можуть бути осквернені людські останки та викрадені цінності. При цьому Качинський не навів конкретних місць, дат або інших доказів, які дозволили б незалежно підтвердити висунуті ним звинувачення.

    Заява пролунала в особливо чутливий момент для українсько-польських відносин. Останніми місяцями Київ і Варшава активізували роботу над пошуком та ексгумацією останків поляків, загиблих під час трагічних подій Другої світової війни. Водночас історична тематика знову стала одним із найбільш конфліктних питань у відносинах двох держав.

    Качинський написав у соцмережах, що отримав інформацію про діяльність так званих «чорних копачів» у місцях, де раніше існували польські села в регіоні, який у польській історіографії називають Східною Галичиною. За твердженням політика, йдеться не просто про несанкціонований пошук історичних предметів, а про втручання у місця поховань.

    Лідер PiS також заявив про нібито осквернення останків загиблих та пошук коштовностей заради фінансової вигоди. Ще серйозніше звинувачення Качинський адресував місцевій українській владі, стверджуючи, що подібна діяльність нібито відбувається за її «мовчазної згоди».

    Однак важлива деталь полягає в тому, що у своїй публічній заяві польський політик не уточнив, де саме відбувалися описані ним події. Не були названі конкретні населені пункти, особи, причетні до розкопок, або матеріали правоохоронних органів, які підтверджували б його слова. Українські та польські медіа, які повідомили про заяву Качинського, також звертають увагу на відсутність конкретних доказів.

    Попри це, Качинський анонсував політичну реакцію. За його словами, «Право і справедливість» має намір звернутися до найважливіших державних установ Польщі, зокрема до Міністерства закордонних справ, із вимогою надати пояснення та відреагувати на те, що лідер PiS називає «злочинною діяльністю».

    Таким чином, історія може вийти за межі заяви опозиційного політика і стати предметом офіційної комунікації між Варшавою та Києвом. Водночас станом на момент появи повідомлень немає підтвердження, що польські державні органи встановили факти незаконних розкопок саме за описаних Качинським обставин.

    Особливо показовим є час появи заяви. Лише нещодавно на Волині проходили офіційні ексгумаційні роботи, санкціоновані українською стороною. 13 липня польський Інститут національної пам’яті розпочав роботи на території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька у колишньому Любомльському повіті. Для проведення ексгумації польські фахівці отримали необхідні дозволи України.

    До робіт залучили фахівців польського Інституту національної пам’яті, спеціалістів підприємства «Волинські старожитності» та представника Вроцлавського медичного університету. У процесі також брали участь представники польського Міністерства культури і національної спадщини та консульства Польщі в Луцьку.

    Роботи проводилися у трьох місцях, де під час попередніх досліджень у квітні були виявлені людські останки. Йшлося про братську могилу у Волі Островецькій, поховання біля фундаменту колишньої школи в Острівках та окрему могилу неподалік місцевого кладовища.

    Уже протягом другого тижня досліджень польський IPN повідомляв про виявлення в одній із братських могил останків щонайменше 38 людей. Поряд знаходили особисті речі, зокрема медальйони, хрестики, елементи одягу та прикраси. Офіційні роботи мали тривати до 7 серпня.

    Це суттєво відрізняється від ситуації, яку описує Качинський. Роботи IPN проводилися офіційно, після отримання дозволів української сторони та за участю представників польських державних установ. Натомість лідер PiS говорить про зовсім інші, нібито несанкціоновані розкопки. Публічних доказів того, що між цими подіями існує будь-який зв’язок, наразі немає.

    Тема ексгумацій багато років була одним із головних історичних подразників у відносинах Києва та Варшави. Україна після тривалої перерви відновила можливість проведення пошукових та ексгумаційних робіт польських жертв. Водночас суперечки навколо оцінки Волинської трагедії та діяльності ОУН і УПА продовжують впливати на сучасні політичні відносини двох держав. Reuters у червні зазначав, що історична пам’ять знову стала джерелом серйозної напруги між союзниками.

    До того ж історичний конфлікт активно використовується у інформаційному протистоянні. Reuters 14 серпня повідомив із посиланням на польських посадовців та експертів, що Росія посилює дезінформаційні кампанії в Польщі, використовуючи саме суперечки між Варшавою та Києвом навколо Волинської трагедії. За даними, наведеними агентством, антиукраїнський контент у польському сегменті соцмереж різко зріс, причому частина активності штучно посилювалася ботами.

    Це не означає, що конкретна заява Качинського пов’язана з російською дезінформацією — доказів такого зв’язку немає. Однак загальний інформаційний фон робить будь-які непідтверджені звинувачення навколо історичних поховань особливо чутливими.

    Ситуація також демонструє парадокс нинішніх польсько-українських відносин. З одного боку, після багаторічних суперечок Україна фактично відкрила шлях для проведення польськими фахівцями офіційних пошукових та ексгумаційних робіт. Останні дослідження на Волині відбувалися за дозволом Києва та із залученням польських державних структур. З іншого — історичні питання продовжують ставати приводом для нових політичних конфліктів.

    Тепер ключовим питанням є те, чи представить «Право і справедливість» конкретні матеріали на підтвердження слів свого лідера. Без назв населених пунктів, матеріалів правоохоронців, фотографій, документів або інших перевірених доказів твердження Качинського залишаються саме заявами польського політика.

    Не менш важливою буде реакція офіційної Варшави та української сторони. Якщо інформація про незаконне втручання у поховання підтвердиться, йтиметься вже не лише про політичну суперечку, а про можливе правопорушення, яке потребуватиме розслідування. Якщо ж підтверджень не з’явиться, резонансна заява ризикує стати ще одним епізодом дедалі гострішої боротьби навколо історичної пам’яті — теми, яка знову помітно впливає на відносини України та Польщі.