Daypolitico

Позначка: врожай

  • Рятувальний круг для аграріїв: Швейцарія виділяє мільйони доларів на зберігання українського врожаю та порятунок експорту

    Рятувальний круг для аграріїв: Швейцарія виділяє мільйони доларів на зберігання українського врожаю та порятунок експорту

    Швейцарська Конфедерація суттєво нарощує фінансову та матеріальну підтримку агропромислового комплексу України, спрямовуючи мільйонні ресурси на подолання критичних наслідків воєнної блокади експортних шляхів. Офіційний Берн ухвалив рішення виділити понад три з половиною мільйони доларів на розгортання потужностей для тимчасового зберігання вітчизняного зерна в межах масштабної програми Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН. Ще понад сім мільйонів доларів швейцарські партнери планують надати протягом наступних трьох років для розвитку перспективного сектору органічного землеробства. Ці домовленості стали підсумком стратегічних перемовин між керівництвом Міністерства аграрної політики та продовольства України й офіційною швейцарською делегацією, засвідчивши готовність європейських партнерів системно зміцнювати продовольчу безпеку світу.

    Питання збереження збіжжя набуло екстремальної актуальності через колосальні виклики у логістиці, адже в умовах постійної загрози морським коридорам під прямим ризиком залишається до тридцяти мільйонів тонн вирощеної сільськогосподарської продукції. За таких обставин швидке нарощування місткостей для перетримки врожаю стає питанням виживання всієї галузі до моменту стабілізації транспортних маршрутів. Спільний проєкт передбачає не лише постачання спеціальних рукавів для зберігання зерна, але й впровадження гнучкого ваучерного механізму для дрібних фермерів, яким не вигідно купувати великі ємності. Адресний розподіл допомоги відбуватиметься абсолютно прозоро через систему Державного аграрного реєстру, що дозволить точно врахувати потреби господарств і спрямувати ресурси тим виробникам, які найбільше потерпають від економічного тиску.

    Крім оперативного реагування на виклики зі зберіганням збіжжя, міжнародні партнери роблять ставку на якісну трансформацію українського села в напрямку глибокої переробки та виробництва продукції з високою доданою вартістю. Розвиток органічного виробництва, м’ясо-молочного сектору та безпечної утилізації відходів тваринництва дозволяє українським аграріям заробляти значно більшу виручку за менших фізичних обсягів перевезень, одночасно адаптуючи стандарти безпеки до суворих екологічних вимог Європейського Союзу. На додаток до цього швейцарська сторона презентувала грантову програму підтримки українського бізнесу обсягом тридцять мільйонів швейцарських франків, спрямовану на малі та середні підприємства аграрної, харчової та деревообробної галузей, повноцінний запуск якої очікується вже на початку листопада.

    Подібна всебічна допомога набуває особливої ваги на тлі надважкої ситуації в логістичних вузлах, де українські перевізники змушені тижнями чекати в чергах біля румунського Сулінського каналу, а річкові порти на Дунаї працюють на межі технічних можливостей. Альтернативні залізничні маршрути через балтійські порти, хоча й здатні взяти на себе частину експортного навантаження, призводять до здорожчання кожної тонни продукції майже на сотню доларів, що істотно знижує рентабельність вітчизняного виробника. Саме тому надійна консервація врожаю безпосередньо всередині країни є критично необхідним буфером, який рятує українську економіку від втрати десятків мільйонів тонн стратегічного зерна та гарантує стабільне майбутнє національного агросектору.

  • Українське агровиробництво різко пішло вгору: Херсонщина додала майже 75%

    Українське агровиробництво різко пішло вгору: Херсонщина додала майже 75%

    Український аграрний сектор після помітного спаду минулого року почав відновлювати виробництво. За підсумками січня–серпня 2026 року обсяг сільськогосподарської продукції в Україні зріс на 5,9% порівняно з аналогічним періодом 2025-го. Найбільший внесок у позитивну динаміку зробило рослинництво, тоді як у тваринництві зростання поки залишається мінімальним.

    За даними Державної служби статистики, виробництво продукції рослинництва за перші вісім місяців року збільшилося на 8,3%, а тваринництва — лише на 0,3%. Таким чином, нинішнє відновлення аграрної галузі фактично забезпечує передусім рослинницький сектор.

    Ще більш показовою є різниця між результатами сільськогосподарських підприємств і господарств населення. Підприємства за цей період наростили загальне виробництво одразу на 14,1%. У рослинництві приріст становив 15,4%, а у тваринництві — 10,8%.

    У приватних господарствах картина протилежна. Загальний обсяг виробництва там скоротився на 8,5%, зокрема рослинницької продукції — на 4,6%, а тваринницької — відразу на 16,7%.

    Фактично статистика демонструє дедалі більший розрив між великим організованим агробізнесом і домашніми господарствами. Підприємства швидко нарощують обсяги, тоді як приватний сектор продовжує втрачати виробництво, особливо у тваринництві.

    Найбільш разючі цифри цього року показала Херсонська область. Загальне виробництво сільгосппродукції в регіоні зросло одразу на 74,9%. Головним драйвером стало рослинництво, обсяги якого збільшилися на 110,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року.

    Водночас тваринництво на Херсонщині продовжує скорочуватися — мінус 16,8%.

    Такий різкий відсотковий стрибок не означає автоматичного повернення регіону до довоєнних показників. Херсонська область залишається одним із найбільш постраждалих від російського вторгнення аграрних регіонів: частина території окупована, значні площі заміновані, а знищення Каховської ГЕС завдало величезного удару по системі зрошення. Тому нинішнє зростання відбувається, зокрема, на тлі дуже низької бази попередніх років.

    Раніше «Ненька інфо» писала про довгострокові ризики для південного аграрного регіону через втрату Каховського водосховища: південь України опинився під загрозою через проблеми із водозабезпеченням.

    Суттєве зростання зафіксовано також у двох інших регіонах, які серйозно постраждали від війни. У Дніпропетровській області виробництво збільшилося на 27,8%, а у Миколаївській — на 27%.

    Особливо показовим є результат Миколаївщини, яка залишається одним із ключових аграрних регіонів півдня та водночас залежить від стабільної роботи портів, логістики й морського експорту.

    Саме можливість вивезення врожаю залишається одним із ключових чинників для агросектору. Навіть високі показники виробництва не гарантують фермерам прибутків, якщо продукцію складно або дорого доставляти на зовнішні ринки.

    Про проблеми з експортною логістикою раніше детально писала «Ненька інфо» у матеріалі про головні коридори українського агроекспорту та ризики для їхньої роботи.

    На протилежному полюсі опинилася Донецька область, де аграрне виробництво скоротилося одразу на 58,5%. Це найбільше падіння серед регіонів, наведених у статистиці.

    Головною причиною залишаються активні бойові дії, окупація частини територій, руйнування підприємств та неможливість повноцінно використовувати сільськогосподарські землі.

    Помітне скорочення виробництва зафіксовано також на Закарпатті — на 16,8%, а в Рівненській області — на 9,4%.

    Таким чином, середній показник зростання на 5,9% приховує дуже нерівномірну ситуацію по країні. Частина регіонів демонструє стрімке відновлення, тоді як області, наближені до фронту, продовжують втрачати виробничий потенціал.

    Позитивна динаміка 2026 року особливо помітна на тлі результатів минулого року. За підсумками 2025-го виробництво сільськогосподарської продукції в Україні скоротилося на 6,8%.

    Найбільше тоді просіло рослинництво — на 7,5%. Виробництво продукції тваринництва зменшилося на 4,1%. При цьому спад був практично однаковим і серед підприємств, і серед господарств населення: мінус 6,8% та 6,7% відповідно.

    Тож нинішнє зростання поки радше виглядає як відновлення після невдалого попереднього року, ніж як вихід аграрної галузі на рекордні показники.

    Водночас для української економіки навіть таке відновлення має велике значення. Сільське господарство залишається одним із основних джерел валютної виручки держави, а зернові, олійні культури та продукти їх переробки традиційно займають значну частку українського товарного експорту.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що у 2026 році агроекспорт може принести Україні до $24 млрд: відповідний прогноз озвучували в уряді.

    Проте кінцевий результат року залежатиме не лише від кількості зібраного врожаю. Критичними залишаються безпека портів, стабільність морського коридору, вартість логістики, можливість страхування вантажів і ситуація з російськими ударами по інфраструктурі.

    Через проблеми з експортом держава вже була змушена пом’якшувати окремі правила для аграріїв. «Ненька інфо» писала, що НБУ збільшив строки розрахунків за частиною операцій із зерном та олією зі 120 до 150 днів.

    Отже, перші вісім місяців 2026 року показують одразу дві тенденції. З одного боку, аграрне виробництво країни після торішнього падіння повернулося до зростання, а великі підприємства демонструють двозначні темпи приросту. З іншого — господарства населення продовжують скорочувати виробництво, а різниця між регіонами залишається величезною: від +74,9% на Херсонщині до -58,5% на Донеччині.

    Тепер головне питання для аграріїв — чи вдасться перетворити збільшення фізичних обсягів продукції на реальні доходи. Адже хороший урожай стане повноцінним економічним результатом лише тоді, коли його вдасться безпечно зберегти, переробити та вивезти на зовнішні ринки.

  • Порятунок для аграрного експорту: держава збереже тридцятивідсотковий дисконт на мінімальні ціни на зерно до кінця року

    Порятунок для аграрного експорту: держава збереже тридцятивідсотковий дисконт на мінімальні ціни на зерно до кінця року

    Міністерство аграрної політики та продовольства України ініціювало масштабне продовження дії спеціального механізму підтримки вітчизняних експортерів сільськогосподарської продукції, узгоджуючи застосування коригувального дисконту до мінімально допустимих цін аж до завершення поточного року. Цей важливий регуляторний крок покликаний врятувати темпи українського експорту та надати аграрному сектору необхідну фінансову гнучкість в умовах колосального логістичного тиску, блокування традиційних маршрутів та високої волатильності глобальних товарних ринків. Запроваджений урядом ще наприкінці літа спеціальний коригувальний коефіцієнт на рівні 0,714 до розрахованих мінімальних цін на окремі зернові та олійні культури фактично означає зниження встановленої планки майже на тридцять відсотків. Наразі профільне міністерство вже офіційно розіслало на міжвідомче погодження проєкти рішень щодо збереження цього дисконту протягом усього четвертого кварталу – у жовтні, листопаді та грудні.

    Потреба у запровадженні гнучкого цінового регулювання виникла через прямі звернення провідних аграрних експортерів, які зіткнулися з ризиком втрати конкурентоспроможності вітчизняного врожаю на зовнішніх ринках. Хоча серпневе зниження мінімальних цін мало суттєво полегшити укладання зовнішньоекономічних контрактів, реальність внесла серйозні корективи: через хронічні перевантаження логістичних коридорів та високі транспортні витрати ціни продовжували триматися на високому рівні, автоматично вплинувши на розрахункові показники вересня. Жорстка законодавча прив’язка, згідно з якою перегляд мінімальних експортних цін відбувається лише один раз на місяць – десятого числа, унеможливлює миттєву адаптацію до ринкових коливань у ручному режимі. Саме тому завчасне закріплення знижувального коефіцієнта на весь осінньо-зимовий період дасть бізнесу можливість впевнено планувати відвантаження продукції та укладати довгострокові міжнародні угоди без страху порушити фінансові нормативи.

    Урядовці відверто визнають, що наразі практично неможливо дати точний довгостроковий прогноз щодо повного відновлення вітчизняної транспортної інфраструктури та безперебійної роботи терміналів. Враховуючи збереження складних логістичних викликів, подальша щомісячна корекція мінімальних цін залишається єдиним безальтернативним інструментом для запобігання штучній зупинці торгівлі. Держава прагне знайти тонкий баланс між збереженням прозорості фінансових потоків, боротьбою з тіньовим вивезенням капіталу та необхідністю забезпечити постійний приплив валютної виручки в економіку країни. Продовження дії пільгового коефіцієнта стане надійним сигналом для українських аграріїв, гарантуючи, що зібраний важкою працею врожай не залишиться гнити в елеваторах, а знайде покупців на міжнародній арені навіть попри всі виклики воєнного часу.

  • Мільярд із мінного поля: розміновані землі відновлюють аграрний потенціал та бюджет України

    Мільярд із мінного поля: розміновані землі відновлюють аграрний потенціал та бюджет України

    За підрахунками Міністерства економіки, сільськогосподарські угіддя, які були очищені від вибухонебезпечних предметів та повернуті до повноцінного обробітку, згенерували українським фермерам майже 1 мільярд гривень доходу за рік. Крім того, завдяки відновленню роботи на цих територіях у 2025 році до місцевих бюджетів надійшло близько 120 мільйонів гривень у вигляді земельного податку.

    В уряді наголошують, що наведені фінансові показники стосуються виключно тих полів, які пройшли офіційну процедуру гуманітарного розмінування та отримали відповідний сертифікат, що гарантує повну безпеку ділянки після ретельної перевірки саперами. Задля продовження програми очищення територій та підтримки аграрного сектору у 2027 році держава планує виділити на гуманітарне розмінування близько 2 мільярдів гривень.

  • Жнива під загрозою: Росія зіткнулася з гострим дефіцитом дизеля, розвідка назвала наслідки

    Жнива під загрозою: Росія зіткнулася з гострим дефіцитом дизеля, розвідка назвала наслідки

    Росія розпочала жнивну кампанію 2026 року в умовах гострого дефіциту дизельного пального, що вже позначається на темпах збору врожаю та створює серйозні ризики для аграрного сектору країни. Найбільше від нестачі пального потерпають регіони, які традиційно першими розпочинають збиральну кампанію, а малі й середні фермерські господарства опинилися на межі виживання. Про це повідомила Служба зовнішньої розвідки України.

    За інформацією української розвідки, найгостріша ситуація спостерігається у Краснодарському та Ставропольському краях, а також у Ростовській області, де зернові культури достигають раніше за інші регіони. Водночас проблеми з постачанням дизельного пального фіксуються також у Липецькій, Воронезькій, Тамбовській та Свердловській областях, Республіці Башкортостан і Якутії.

    У Службі зовнішньої розвідки зазначають, що дефіцит пального вже безпосередньо впливає на темпи проведення жнив. За даними відомства, станом на 1 липня в Росії було обмолочено лише 1,3–1,5 млн гектарів посівів, тоді як на аналогічну дату минулого року цей показник становив 4,2–4,6 млн гектарів. Таким чином, темпи збиральної кампанії відстають майже втричі від минулорічних.

    Попри це, заступник голови уряду РФ Дмитро Патрушев публічно заперечив наявність системних проблем із проведенням жнив. Однак, як наголошують у розвідці, посадовець не навів жодних конкретних статистичних даних, які б підтверджували його заяви.

    Крім нестачі дизельного пального, ситуацію ускладнює й скорочення посівних площ. За даними СЗРУ, цьогоріч площі під ярими культурами зменшилися на 11,3% порівняно з минулим роком, а озимими — на 7,4%.

    У розвідці зазначають, що паливна криза накладається на інші негативні фактори, зокрема порушення оптимальних агротехнологічних строків проведення польових робіт. Після дозрівання зернових культур аграрії мають лише від семи до десяти днів для збору врожаю. Після цього зерно починає осипатися, а несприятливі погодні умови, зокрема дощі, можуть повністю заблокувати вихід техніки в поля.

    За оцінками представників агропромислового комплексу Ростовської області, через зрив оптимальних строків збирання можливі втрати врожаю можуть сягнути 15%.

    Окремою проблемою залишається забезпечення аграріїв пальним. За інформацією української розвідки, у низці російських регіонів продаж дизельного пального на автозаправних станціях уже нормується. Один покупець може придбати від 20 до 200 літрів дизеля, при цьому заправка резервуарів чи інших великих ємностей фактично заборонена.

    Такі обмеження серйозно ускладнюють роботу сільськогосподарської техніки. У СЗРУ зазначають, що один зернозбиральний комбайн протягом зміни може споживати до 300 літрів дизельного пального, тому встановлені ліміти не забезпечують навіть одного повного робочого дня.

    Особливо складна ситуація спостерігається у віддалених регіонах Росії. Наприклад, у Якутії окремі фермери змушені долати відстань у 200–300 кілометрів лише для того, щоб придбати максимально дозволені 200 літрів дизеля.

    За оцінкою української розвідки, найбільше від паливної кризи страждають малі та середні фермерські господарства, які не мають власних запасів пального та довгострокових контрактів із нафтопереробними заводами. Саме такі виробники сьогодні перебувають на межі фінансового краху.

    У Службі зовнішньої розвідки наголошують, що наслідками нинішньої ситуації можуть стати не лише втрати врожаю, а й погіршення якості зерна, зниження рентабельності аграрного виробництва та подальше погіршення фінансового стану дрібних виробників. Для багатьох із них витрати на пальне вже становлять близько п’ятої частини собівартості вирощування зернових культур.

    Найбільших ризиків, за оцінкою відомства, зазнають регіони зі слабко розвиненою паливною інфраструктурою, значними відстанями між автозаправними станціями та сільськогосподарськими підприємствами, а також обмеженими можливостями для створення власних запасів дизельного пального.

    У СЗРУ також зазначили, що на тлі загального дефіциту нафтопродуктів Росія дедалі активніше використовує так звані “сірі” схеми постачання та переробки пального. Зокрема, українська розвідка повідомляла про фіксацію однієї з таких схем за участю індійської нафтопереробної компанії Nayara Energy.

    Крім того, у низці російських регіонів продовжують запроваджувати додаткові обмеження на продаж пального. Так, у Курській області з 15 липня почали діяти нові правила, які суттєво обмежують можливості водіїв придбати бензин та дизельне пальне.

  • В Україні закінчився свій хрін — виробники змушені імпортувати сировину

    В Україні закінчився свій хрін — виробники змушені імпортувати сировину

    Хрін, традиційна приправа української кухні, тимчасово зник із полиць низки супермаркетів — про це повідомляють покупці й мережі. У деяких мережах (включно з регіональними у Харкові) соуси на основі хрону відсутні як офлайн, так і онлайн; в інших точках продажу товари ще є, але це переважно старі запаси.

    За даними торгових мереж, на ринку працюють два великих вітчизняних виробники хріну — Вінницька харчосмакова фабрика та ТМ «Верес». Влітку 2025 року через посуху, пізні дощі та брак робочої сили в селах виробникам не вистачило сировини, тому деякі партії довелося комплектувати імпортом. Це спричинило тимчасове здорожчання та перебої в постачаннях.

    АТБ у відповіді на запит зазначило, що проблема була сезонною й пов’язана з поганим врожаєм і зрушенням термінів збору; мережа запевнила, що продукція ТМ «Верес» вже є в наявності, а постачання з Вінниці відновлять після закінчення збору нового врожаю. У «ЕКО-маркеті» також повідомили, що очікують відновлення постачань орієнтовно з 15 жовтня.

    Покупці скаржаться, що в різних крамницях навіть однієї мережі ситуація відрізняється, а нові партії хрону не надходять — якщо товар і є, то це старі запаси. Представники частини мереж не відповіли на запити журналістів.

    Аграрні експерти відзначають, що хрін у державних статистичних розрахунках не є пріоритетною культурою, тому детальних оцінок врожаю немає. Водночас фактори, які вплинули на сезонний дефіцит — посуха, зміщення збору і нестача робочих рук у селі — типові для 2025 року й торкнулися не лише хріновиробників.

    Паралельно експерти звертають увагу на інші галузі з ознаками дефіцитів або тиску на ціни. Зокрема, у тваринництві спостерігається зниження поголів’я свиней через руйнування ферм на прифронтових територіях, що вже призвело до суттєвого зростання імпорту м’яса і тиску на ціни. Аналітики УКАБ наголошують, що імпорт став альтернативним джерелом сировини і може залишатися значним, доки не наростить внутрішнє поголів’я.

    Економічний аспект дефіциту хрону вказує на те, що у вільній ринковій економіці справжнього радянського дефіциту не буде — виробники за потреби вдаються до імпорту. Водночас це означає, що покупці тимчасово «годуватимуть» іноземних фермерів, а місцеві постачальники можуть втратити ринок.

    Поточна оцінка: дефіцит хріну сезонний і тимчасовий; мережі очікують відновлення поставок із завершенням врожаю, орієнтовно з середини жовтня, але ризики збереження нестачі частково зумовлені загальними проблемами аграрного сектору — браком персоналу та наслідками бойових дій на сході, що впливають на постачання та виробництво.

  • Найсухіша зима за 7 років: як засуха вплине на зерновий ринок України

    Найсухіша зима за 7 років: як засуха вплине на зерновий ринок України

    За останні сім сезонів Україна зіткнулася з найнижчим рівнем вологості ґрунту, що створює серйозні ризики для врожаю 2025 року. Як повідомляє Reuters, протягом листопада-січня випало лише 79,6 мм опадів, тоді як середній багаторічний показник становить 117 мм.

    Через брак опадів більшість українських полів залишалася без зволоження під час осінньої сівби. Фермери, змушені садити насіння в сухий ґрунт, покладали великі надії на зимові сніги, які мали б поповнити запаси вологи. Однак ці очікування не справдилися.

    Особливо тривожним є той факт, що низька забезпеченість озимих культур вологою фіксується вперше за останні сім років. Це може негативно вплинути на врожайність основних зернових культур, таких як пшениця та ячмінь.

    За словами державних синоптиків, більшість озимих культур, висіяних у 2024 році, перебувають у критичному стані. Майже всі сходи є недорозвиненими, що ставить під загрозу їх виживання та розвиток навесні.

    Аналітики також застерігають, що дефіцит опадів узимку може призвести до зниження врожайності, а отже, до суттєвих економічних втрат для аграрного сектору України.

    Україна є одним із провідних світових експортерів зернових, і потенційне зниження врожаю може мати глобальні наслідки. Ситуація ставить фермерів перед складним вибором: чи варто інвестувати у весняну сівбу за таких несприятливих умов.

    Якщо погодні умови не покращаться найближчим часом, уряду, аграріям та міжнародним партнерам доведеться шукати рішення, щоб мінімізувати вплив кризи на продовольчу безпеку країни та її роль на світовому ринку.

  • Україна встановила новий рекорд експорту: цифри вражають

    Україна встановила новий рекорд експорту: цифри вражають

    З початку 2024 року український експорт товарів у грошовому еквіваленті перевищив показники за весь попередній рік. Про це заявила перша віцепрем’єр-міністр — міністр економіки Юлія Свириденко під час брифінгу 17 листопада.

    «Станом на 17 листопада Україна експортувала товарів на суму 36,3 мільярда доларів США. Це вже перевищує результат 2023 року, коли показник становив 36,2 мільярда доларів», — повідомила Свириденко.

    Причини зростання експорту

    За словами міністерки, таких вражаючих результатів вдалося досягти завдяки:

    1. Прискоренню експорту продукції нового врожаю: Українські аграрії швидко адаптувалися до нових умов, що дозволило збільшити обсяги відвантажень.
    2. Стабільній роботі “Українського морського коридору”: Відновлення морських поставок значно прискорило експорт зернових та інших товарів.
    3. Відновленню національного виробництва: Після значних втрат у 2022-2023 роках багато підприємств відновили свою роботу, що позитивно вплинуло на обсяги експорту.

    Основні товари, що забезпечили зростання експорту

    Найбільший вклад у досягнення рекорду забезпечили такі товарні групи:

    • Соняшникова, сафлорова або бавовняна олія — експорт на суму 4,4 млрд доларів (5,3 млн тонн).
    • Кукурудза — на 4,2 млрд доларів (25,5 млн тонн).
    • Пшениця та суміші пшениці та жита — на 3,4 млрд доларів (19 млн тонн).
    • Руди та концентрати залізні — на 2,5 млрд доларів (29,7 млн тонн).

    Ці показники демонструють поступове відновлення української економіки навіть в умовах триваючої війни. Завдяки ефективним заходам уряду, українським підприємствам вдалося пристосуватися до нових викликів та наростити обсяги експорту.

    «Це не просто цифри, а свідчення стійкості та потужного потенціалу нашої економіки», — підкреслила Юлія Свириденко.

  • Врожай-2024: Україна зібрала понад 60 млн тонн зернових та олійних культур

    Врожай-2024: Україна зібрала понад 60 млн тонн зернових та олійних культур

    У Україні підбито підсумки збору врожаю за 2024 рік. Загалом аграрії зібрали 42,8 млн тонн зернових та 18 млн тонн олійних культур, що складає понад 60 млн тонн. Лідерами за валовим збором стали Одещина та Полтавщина, а за урожайністю – Хмельниччина.

    Пише Міністерство аграрної політики та продовольства України.

    Відповідно до інформації станом на 18 жовтня, в  Україні вже намолочено 67,3 млн тонн нового врожаю, – його зібрано на площі 17,7 млн га.

    По валовому збору зернових лідирують сільгосптоваровиробники Одещини – 4,3 млн  тонн, Полтавщини – 3,8 млн тонн. По урожайності зернових попереду аграрії Хмельниччини з показником 67,7 ц/г.

    Зазначається, що аграрії 14 областей збирають цукрові буряки.

    Детальна інформація:

    пшениці – обмолочено 4,9 млн га (або 100 %), намолочено 22,3 млн тонн;

    ячменю – обмолочено 1,4 млн га (або 100 %), намолочено 5,5 млн тонн;

    гороху – обмолочено 212,2 тис. га (або 100 %), намолочено 465,3 тис. тонн;

    кукурудзи – обмолочено 2,4 млн га (або 59 %), намолочено 13,2 млн  тонн;

    проса – обмолочено 84,4 тис. га (або 91 %), намолочено 158,9 тис. тонн;

    гречки – обмолочено 86,3 тис. га (або 97 %), намолочено 124,8 тис. тонн;

    соняшнику – обмолочено 4,5 млн га (або 91%), намолочено 9,3 млн тонн насіння;

    сої – обмолочено 2,3 млн га (або 88%), намолочено 5,2 млн тонн насіння;

    ріпаку – обмолочено 1,3 млн га (або 100%), намолочено 3,5 млн  тонн насіння.

    Нагадаємо

    Понад 30,5 тисяч гектарів розмінованих земель отримали українські аграрії у вересні – Мінекономіки

  • В Україні врожай-2024 буде на 8 млн тонн нижчим за попередній

    В Україні врожай-2024 буде на 8 млн тонн нижчим за попередній

    Цього року валове виробництво зернових та олійних культур становитиме близько 74 млн тонн, з них близько 52,4 млн тонн зернових і 21,7 млн тонн олійних. Це означатиме падіння приблизно на 10% порівняно з урожаєм 2023 року, який становив 82 млн тонн. Про це йдеться в попередніх оцінках Мінагрополітики.

    Прогнозується, що цього року аграрії зможуть зібрати зернових у таких обсягах: пшениці – 19,2 млн тонн (торік було зібрано 22,2 млн тонн), ячменю – 4,9 млн тонн (торік – 5,7 млн тонн) і кукурудзи – 26,7 млн тонн (було 30,5 млн тонн).

    Серед олійних прогнозується збільшення обсягів сої – передбачається виробництво 5,2 млн тонн, у 2023 році було зібрано 4,7 млн тонн. Виробництво соняшнику прогнозується на рівні 12,4 млн тонн, торік його зібрали 12,9 млн тонн. Ріпаку прогнозується збір 4,1 млн тонн, торік було 4,7 млн тонн.

    Посівні площі зернових і зернобобових культур прогнозуються на рівні 10,6 млн га (-395 тис. га до показника 2023 року). З них, озимої пшениці посіяно на 4,3 млн га (-0,3 млн га), ярої пшениці очікується 0,2 млн га (+0,2 тис га). Озимий ячмінь посіяно на 0,47 млн га (-0,15 млн га), площа ярого ячменю прогнозується на 0,94 млн га (+0,06 млн га), кукурудзи – 3,9 млн га (-62 тис. га).

    При цьому серед олійних збільшуються площі посіву сої. Прогнозується, що її буде посіяно на площі 2,2 млн га – це майже на 400 тисяч гектарів більше ніж торік. Прогнозується, що соняшнику буде посіяно майже стільки ж як і торік – на 5,3 млн га. Ріпаку на 1,5 млн га, що на 0,1 млн га менше ніж торік.