Daypolitico

Позначка: ВРП

  • ВРП відсторонила трьох суддів Верховного суду у справі про корупцію Князєва

    ВРП відсторонила трьох суддів Верховного суду у справі про корупцію Князєва

    Вища рада правосуддя тимчасово відсторонила від здійснення правосуддя трьох суддів Верховного суду України, яких підозрюють у причетності до масштабної корупційної схеми, пов’язаної з колишнім головою Верховного суду Всеволодом Князєвим та бізнесменом Костянтином Жеваго. Відповідне рішення було ухвалене 29 травня після розгляду клопотань керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Про це повідомили у Вищій раді правосуддя, НАБУ та САП.

    Йдеться про суддів Ірину Григор’єву, Ігоря Желєзного та Жанну Єленіну. За рішенням ВРП, їх відсторонено від здійснення правосуддя до 19 липня 2026 року у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності. Раніше Вищий антикорупційний суд уже обрав їм запобіжні заходи у вигляді застав.

    У Вищій раді правосуддя пояснили, що під час ухвалення рішення враховували як принципи незалежності та недоторканності суддів, так і ризики, озвучені слідством. У ВРП наголосили, що клопотання САП були частково задоволені саме через обґрунтованість підозр і необхідність забезпечення належного перебігу досудового розслідування.

    У заяві ВРП зазначається, що ризики, наведені стороною обвинувачення, є співмірними із наслідками тимчасового відсторонення суддів, а також враховано строки слідства та характер кримінального провадження. У Раді підкреслили, що рішення ухвалювалося з урахуванням балансу між гарантіями суддівської незалежності та суспільним інтересом у справі, яка стосується корупції на найвищому рівні судової системи.

    Ця справа є продовженням одного з найгучніших антикорупційних розслідувань в історії незалежної України — справи колишнього голови Верховного суду Всеволода Князєва, якого у 2023 році викрили на отриманні багатомільйонного хабаря. Тоді детективи НАБУ та прокурори САП заявили про існування організованої схеми впливу на судові рішення у Верховному суді в інтересах великого бізнесу.

    За версією слідства, неправомірна вигода надавалася за ухвалення рішення у справі, пов’язаній із активами Полтавського гірничо-збагачувального комбінату. Слідчі вважають, що хабар передавався в інтересах бізнесмена Костянтина Жеваго — власника групи “Фінанси і кредит”. Йдеться про один із найбільших корпоративних спорів, який розглядався у Верховному суді.

    Після затримання Всеволода Князєва справа спричинила масштабний резонанс як в Україні, так і серед міжнародних партнерів. Викриття голови Верховного суду стало безпрецедентним випадком для української судової системи, адже йшлося про найвищу судову інстанцію держави. Тоді правоохоронці оприлюднили кадри з грошима, вилученими під час слідчих дій, а сам Князєв був усунений із посади голови Верховного суду.

    Надалі НАБУ та САП почали поступово розширювати коло підозрюваних у справі, перевіряючи можливу причетність інших представників суддівського корпусу. Останнім етапом стало оголошення підозр трьом чинним суддям Верховного суду та одному судді у відставці.

    Слідство вважає, що окремі представники судової системи могли бути залучені до схеми ухвалення рішень в обмін на неправомірну вигоду. Правоохоронці наголошують, що розслідування триває, а остаточні висновки щодо ролі кожного з фігурантів мають бути зроблені після завершення всіх процесуальних дій та розгляду справи у суді.

    Сам Костянтин Жеваго раніше неодноразово заперечував свою причетність до будь-яких корупційних домовленостей або спроб впливу на судову систему. Бізнесмен заявляв, що не організовував передачу хабарів і не мав стосунку до дій посадовців Верховного суду.

    Водночас справа Князєва та пов’язані з нею нові підозри залишаються одним із головних тестів для української антикорупційної системи. Західні партнери України неодноразово наголошували, що реальна боротьба з корупцією та очищення судової влади є ключовими умовами для подальшої інтеграції України до Європейського Союзу та збереження міжнародної підтримки.

    Експерти також зазначають, що розвиток цієї справи може суттєво вплинути на довіру суспільства до судової системи. Скандал навколо Верховного суду вже став одним із найболючіших ударів по репутації судової гілки влади за останні роки, оскільки корупційні підозри пролунали щодо представників найвищої інстанції, яка повинна бути символом законності та справедливості в державі.

  • Суддя Блохін не задекларував рахунки та нерухомість дружини в РФ

    Суддя Блохін не задекларував рахунки та нерухомість дружини в РФ

    Друга дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя розпочала дисциплінарне провадження щодо судді Першого апеляційного адміністративного суду Анатолія Блохіна. Рішення ухвалене на підставі скарги юристки ГО «Автомайдан» Тетяни Чижик.

    У скарзі йдеться, що дружина судді, Тетяна Сергіївна (28.01.1973), має громадянство Російської Федерації, володіє нерухомістю на тимчасово окупованій території Криму та активами в російських рублях. Ці дані підтверджуються відкритими джерелами та офіційними державними сайтами РФ. Зокрема, у пошуковому сервісі податкової служби РФ дружина отримала податковий номер на підставі російського паспорта та з жовтня 2017 року зареєстрована як платник страхових внесків.

    Суддя Блохін у своїй майновій декларації за 2024 рік не вказав інформацію про проживання дружини в Криму, наявність рахунків у російських банках та використання нерухомості на окупованій території.

    Сам суддя у письмовому поясненні заявив, що не знає про російське громадянство та активи дружини, а також не має доступу до відповідних інформаційних баз. Він зазначив, що доводи скарги базуються на припущеннях, які неможливо підтвердити чи спростувати.

    Служба безпеки України повідомила, що за випискою з реєстру платників податків РФ встановлено наявність громадянства у особи, чиї персональні дані збігаються з даними дружини Блохіна. Прикордонна служба підтвердила, що у 2017–2021 роках суддя неодноразово виїжджав через пункт пропуску «Чонгар» до анексованого Криму. Дружина судді виїхала до Криму у червні 2018 року, а її повернення на підконтрольну територію не зафіксовано.

    У суддівському досьє Блохіна є анкета від 28 лютого 2018 року, в якій як фактичне місце проживання дружини та дітей він вказав населений пункт в АР Крим.

    Наразі ВРП продовжує розгляд дисциплінарного провадження і прийме рішення щодо можливого притягнення судді до відповідальності.

  • Нерухомість у Москві та Криму: ВРП розглядає дисциплінарну справу судді

    Нерухомість у Москві та Криму: ВРП розглядає дисциплінарну справу судді

    Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Ярослав Василенко протягом часу здійснив 25 поїздок до тимчасово окупованого Криму. За його словами, це було необхідно для лікування дружини та доставки продуктів українським патріотам. Про це повідомляють журналісти у відеоматеріалі.

    Попри виправдання судді, факти поїздок залишаються незмінними. Крім того, у його дружини та доньки є російське громадянство і нерухомість в окупованому Криму та у Москві, яку вони не задекларували. Журналісти оприлюднили ці дані.

    Фактично, Василенко не поніс жодної кримінальної відповідальності за незадеклароване майно. Кримінальну справу закрили через неможливість перевірити власність дружини у РФ у зв’язку з російською агресією. Натомість суддя може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

    У середу Вища рада правосуддя (ВРП) повернеться до розгляду справи, відкритої за скаргою юристів, що стосується дисциплінарної відповідальності Василенка. Очікується, що Палата ВРП ухвалить рішення: або залишить суддю без покарання, або відправить його на звільнення.

  • У Вищій раді правосуддя звернули увагу на питання діяльності судді Мармаша та рішень Личаківського суду

    У Вищій раді правосуддя звернули увагу на питання діяльності судді Мармаша та рішень Личаківського суду

    Конституційний орган, що має гарантувати незалежність судової влади та відповідальність суддів, на практиці перетворився на структуру, яка системно уникає реагування на задокументовані порушення. Йдеться про Вищу раду правосуддя, діяльність якої вже тривалий час викликає питання щодо вибірковості та пасивності у справах окремих суддів. На це звертає увагу низка матеріалів у соцмережах.

    За інформацією, оприлюдненою у публічному доступі, саме під мовчазним прикриттям голови ВРП Григорія Усика продовжує функціонувати діяльність слідчого судді Личаківського районного суду Львова Володимира Мармаша. Його рішення роками створюють для теруправління БЕБ у Львівській області особливий процесуальний режим. У матеріалах вказано, що суддя ухвалює рішення, які суперечать принципам законності та забезпечують детективам стабільні переваги у провадженнях.

    Ключем до схеми називають маніпуляції з територіальною підсудністю та втручання в автоматизований розподіл справ. Матеріали, які БЕБ подає через формально орендоване, але фактично не використове приміщення на вулиці Стрийській, 35, автоматично переводяться до юрисдикції Личаківського суду. Далі, як стверджується у зверненнях, понад 90% таких матеріалів опиняються саме у провадженні судді Мармаша, що виключає випадковість і вказує на можливе втручання у систему розподілу.

    У процесуальних діях суддя нібито демонструє повне ігнорування стандартів судочинства. За даними публікацій, він системно відмовляє у дослідженні доказів і без аналізу задовольняє клопотання детективів БЕБ щодо обшуків та доступу до документів. Такі ухвали фактично легітимізують дії детективів, які, за твердженнями авторів, обирають об’єкти тиску серед бізнесу, а суд забезпечує юридичне оформлення.

    Незважаючи на зафіксовані звернення й оприлюднені факти, Вища рада правосуддя залишається пасивною. За словами авторів публікацій, орган не вживає жодних заходів реагування та фактично створює атмосферу повної недоторканності для участників схем.

  • Дисциплінарна справа судді Шулежка знову на паузі через рівність голосів у ВРП

    Дисциплінарна справа судді Шулежка знову на паузі через рівність голосів у ВРП

    Вища рада правосуддя (ВРП) не змогла ухвалити рішення щодо дисциплінарної скарги на суддю ОАСК Віктора Шулежка, розгляд якої було ініційовано за скаргою загиблого на фронті активіста Романа Ратушного. Засідання знову відкладено через рівну кількість голосів «за» та «проти» залишення рішення Палати в силі.

    Скарга стосувалася дій судді Шулежка у 2020 році, коли він призупинив рішення Київради щодо повернення парку статусу зеленої зони та зупинення забудови, розглянувши справу без участі сторін. Це дозволило ТОВ «Дайтона груп» продовжити забудову, що стало підставою для дисциплінарної скарги.

    Раніше Палата ВРП встановила недбалість судді, ухваливши рішення без належного обґрунтування та проголосувала за його притягнення до відповідальності у вигляді догани з позбавленням доплат. Проте на останньому засіданні голоси членів ВРП розділилися порівну: шість виступили за залишення рішення, шість – проти, включно з Бурлаковим, Ковбієм, Кравченком, Боковою, Котелевцем та Махінчуком.

    Суддя Шулежко також подав скаргу на дисциплінарного інспектора Плескача через нібито конфлікт інтересів, але її відхилили. Крім того, у листопаді ВРП відкрила нове дисциплінарне провадження щодо судді у зв’язку з плівками Вовка, на яких він нібито брав участь у планах блокування роботи ВККС та підриву судової системи.

    Ситуація демонструє складність притягнення суддів до відповідальності та політичну чутливість процесів у Вищій раді правосуддя, а також продовжує викликати суспільний резонанс.

  • Суддя-хабарник Макуха втратив мантію вдруге: деталі рішень ВРП

    Суддя-хабарник Макуха втратив мантію вдруге: деталі рішень ВРП

    Вища рада правосуддя одноголосно звільнила суддю Солом’янського райсуду Києва Андрія Макуху — фігуранта справ Майдану та кримінального провадження про хабарництво. Це рішення поставило крапку у багаторічній історії його спроб уникнути відповідальності.

    Макуха став відомим після 2014 року, коли ухвалював рішення проти учасників Революції Гідності. Того ж року його разом із суддею Оленою Демидовською викрили на отриманні хабаря. Попри це ВРП змогла звільнити його лише у 2016 році — за порушення присяги. Але через суд Макуха поновився в системі й у 2020 році повернувся до здійснення правосуддя. Кримінальна справа про хабарництво, порушена ще десять років тому, не має вироку й досі.

    Навіть повторний розгляд питання про звільнення затягувався. У 2023 році Макуха мобілізувався до лав ЗСУ, що автоматично призупинило розгляд у ВРП. Проте служба в армії виявилася не аргументом його сумлінності, а радше додатковим свідченням невідповідності займаним посадам.

    Характеристика від командування стала справжнім шоком: суддю охарактеризували як військовослужбовця, що не дотримується статутів, демонструє нестачу ініціативи, не виконує наказів, губиться у складних ситуаціях та провокує конфлікти. Зазначено також низький рівень фізичної підготовки та незадовільне володіння особистою зброєю. Командування прямо вказало, що Макуха не відповідає займаній посаді.

    Окремо зафіксовано неодноразові факти появи у строю в стані алкогольного сп’яніння. Один із найгучніших епізодів — перевірка минулого року, коли суддю виявили п’яним при 2,01 проміле алкоголю, що перевищує допустимі норми у десять разів. Протокол щодо цього правопорушення вже довгий час лежить у Печерському суді без розгляду у судді Константінової.

    Після переводу Макухи до Києва військова частина підтвердила, що він може брати участь у засіданнях ВРП онлайн, і розгляд його дисциплінарної справи відновили. Висновок командування і матеріали провадження стали вирішальними: Вища рада правосуддя дійшла висновку, що Макуха не здатен виконувати обов’язки судді.

    Так після багаторічних маніпуляцій, поновлень і затягувань один із суддів Майдану все ж таки позбувся мантії.

  • Суддя Білоус повернувся до роботи, попри підозру САП у хабарі ТЦК та недекларуванні 7,5 млн грн

    Суддя Білоус повернувся до роботи, попри підозру САП у хабарі ТЦК та недекларуванні 7,5 млн грн

    Суддя Мостиського районного суду Львівської області Юрій Білоус знову здійснює правосуддя, хоча залишається фігурантом кримінального провадження Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Про повернення судді до роботи повідомили у суді на запит журналістів «Слідства.Інфо».

    Раніше Вища рада правосуддя усунула Білоуса від роботи на місяць — через підозру у впливі на працівників територіального центру комплектування з метою «вирішити питання» свого двоюрідного брата. За даними прокуратури, суддя скористався службовим становищем, щоб за гроші звільнити родича від мобілізації, а працівники ТЦК надали йому «знижку»: замість 12 тисяч доларів він заплатив 8.

    За інформацією правоохоронців, у червні цього року двоюрідного брата судді доставили до ТЦК, однак завдяки втручанню Білоуса рішення про мобілізацію так і не ухвалили. Слідство зафіксувало, як суддя зустрівся з племінницею, отримав від неї кошти, привіз їх до ТЦК та вийшов звідти вже з родичем.

    Прокурорка САП Аліна Жовницька повідомила, що у машині правоохоронці записали розмову судді з братом, під час якої він сказав: «Просили 12, я дав 8».

    За даними слідства, Білоуса підозрюють також у брехні в декларації — прокуратура стверджує, що він не вказав нерухомість, автомобілі та земельну ділянку родини на понад 7,5 млн грн, а також не задекларував спільне проживання з колишньою дружиною у квартирі на Сихові.

    Адвокат Олег Слободяник заявляє, що підозри необґрунтовані, а рішення Вищої ради правосуддя про відсторонення — неправильне. Він наполягає, що суддя лише «забрав родича» з ТЦК, де, за словами захисту, проти чоловіка могли діяти протиправно.

    Білоус вважає свої дії «крайньою потребою», пояснюючи, що його родичу понад 50 років, він має бронь і опинився у ТЦК за сотні кілометрів від дому.

    У САП повідомили, що розслідування перебуває на фінальній стадії й має завершитися цієї зими. Після цього матеріали передадуть до суду.

    У вересні Вищий антикорупційний суд призначив Білоусу запобіжний захід — заставу понад 60 тисяч гривень. У САП наголошують, що відсторонення було необхідним, оскільки суддя міг впливати на свідків, серед яких — керівництво ТЦК Турки.

    Попри це, після завершення строку відсторонення суддя повернувся до виконання своїх обов’язків.

  • Суддя одеського райсуду Лупенко отримав догану за порушення правил при розгляді справ про п’яних водіїв

    Суддя одеського райсуду Лупенко отримав догану за порушення правил при розгляді справ про п’яних водіїв

    Пересипський районний суд Одеси оголосив догану своєму судді Андрію Лупенку з позбавленням доплат на один місяць за систематичне порушення закону при розгляді справ про керування транспортними засобами в стані алкогольного сп’яніння. Скаргу на суддю подавали юристи, які виявили численні порушення у його рішеннях.

    За матеріалами справи, Лупенко часто не застосовував обов’язкове позбавлення водійських прав, посилаючись на «пом’якшувальні обставини» та нібито статус правопорушників як військових. Насправді лише дві з восьми справ стосувалися військових, а решта — цивільних водіїв.

    У кількох випадках суддя враховував сумнівні характеристики, наприклад, від реабілітаційного центру, подаючи їх як волонтерські відгуки. Один водій з вмістом алкоголю в крові 2,13‰, який спричинив ДТП, отримав м’якше покарання через нібито «відсутність істотних наслідків».

    Дисциплінарна палата вирішила, що дії Лупенка порушували закон та створювали небезпеку на дорогах, через що він отримав догану та тимчасове позбавлення доплат. Для порівняння, суддя Ткаченко з Кривого Рогу за подібні порушення отримала лише попередження.

    Рішення Вищої ради правосуддя оцінюють як важливий крок у підтриманні законності та безпеки на дорогах України.

  • Після штрафів за водіння у нетверезому стані та проблем з декларацією — суддю Савіна позбавили посади

    Після штрафів за водіння у нетверезому стані та проблем з декларацією — суддю Савіна позбавили посади

    Вища рада правосуддя 2 жовтня ухвалила рішення звільнити голову суду Південноукраїнська Олександра Савіна. Рішення було прийняте за поданням Третьої дисциплінарної палати ВРП, яка встановила наявність істотного дисциплінарного проступку та систематичного нехтування обов’язками, йдеться в повідомленнях.

    За інформацією ЗМІ, справи проти Савіна тривали кілька років і супроводжувалися резонансом: суддю притягували до відповідальності за керування автомобілем у стані алкогольного сп’яніння, накладали адміністративні штрафи та позбавляли права керування. Зокрема, 14 березня 2025 року його оштрафували на 17 тисяч гривень і позбавили водійських прав на рік за водіння у нетверезому стані. У 2024 році, за даними джерел, Савін також отримав штраф 1,700 грн за неподання змін у майновому стані в декларації.

    Третя дисциплінарна палата та ВРП оцінювали не лише окремі інциденти, а й систематичне нехтування суддівськими обов’язками, що стало підставою для остаточного звільнення. Суддя неодноразово оскаржував дисциплінарні рішення у встановленому порядку, однак його скарги були відхилені.

    Рішення ВРП набирає сили в порядку, передбаченому законодавством; подальші коментарі у відомстві або від самого Олександра Савіна очікуються за потреби.