Daypolitico

Позначка: вступ-2026

  • Вступ-2026 побив рекорд: українці подали майже 1,2 млн заяв, а технічні спеціальності різко пішли вгору

    Вступ-2026 побив рекорд: українці подали майже 1,2 млн заяв, а технічні спеціальності різко пішли вгору

    Вступна кампанія 2026 року принесла українській системі вищої освіти один із найпомітніших результатів за останні роки. До університетів на бакалаврат і медичну магістратуру вступники подали 1 189 960 заяв — на 28% більше, ніж торік. Це найбільший показник за останні п’ять вступних кампаній. Більше заяв востаннє фіксували у 2021 році — ще до початку повномасштабної війни, коли їх було близько 1,33 млн.

    Водночас майже 1,2 млн заяв не означають, що саме стільки людей намагаються вступити до університетів. МОН окремо наголошує: один абітурієнт міг подати кілька заяв до різних закладів та на різні конкурсні пропозиції. У 2026 році абітурієнтам дозволяли подавати до десяти заяв, з яких до п’яти — із можливістю претендувати на бюджетне місце.

    Станом на 14 серпня перший великий етап кампанії вже завершився. До наказів про зарахування внесли 175 013 вступників. Із них 165 585 стали студентами бакалаврату, а ще 9428 вступили на медичну, фармацевтичну або ветеринарну магістратуру. На бюджет зараховано 69 748 осіб, на контракт — 105 265.

    Загалом після автоматичного розподілу рекомендації отримали 212 837 вступників: спочатку МОН повідомляло про 73 129 рекомендацій на бюджет і 139 708 — на контракт. За результатами першої хвилі вимоги до зарахування були виконані за 180 022 заявами.

    Цікаво й те, наскільки часто алгоритм дозволив вступникам потрапити саме туди, куди вони хотіли найбільше. За інформацією МОН, 85,3% підтверджених заяв припали на три найвищі пріоритети абітурієнтів. Для бюджету цей показник ще вищий: 66 166 із 70 867 підтверджених бюджетних заяв, або 93,4%, стосувалися перших трьох пріоритетів. Понад 73% бюджетників виконали вимоги до зарахування саме за своєю заявою №1.

    Ці дані важливі, оскільки система пріоритетів фактично показує не просто статистику заяв, а реальний вибір молоді. Абітурієнт визначає, який університет і спеціальність для нього бажаніші, а алгоритм адресного розміщення намагається надати найвищу можливу рекомендацію відповідно до конкурсного бала та доступних місць.

    Львів випередив столицю

    Ще одна помітна тенденція вступу-2026 — надзвичайно сильні позиції львівських університетів.

    Абсолютним лідером за кількістю заяв стала Національна університет «Львівська політехніка», куди подали 59 676 заяв. Це одразу на 16 295, або 37,6%, більше, ніж минулого року.

    На другому місці — Львівський національний університет імені Івана Франка із 46 601 заявою. Лише третю позицію посів київський університет — КПІ імені Ігоря Сікорського, який отримав 39 188 заяв. Причому інтерес до КПІ також різко зріс: на 10 579 заяв, або приблизно 37%, порівняно з 2025 роком.

    Далі розташувався Київський національний університет імені Тараса Шевченка — 34 323 заяви. Державний торговельно-економічний університет отримав 26 247 заяв, Карпатський національний університет імені Василя Стефаника — 24 322, Чернівецький університет імені Юрія Федьковича — 23 240, а Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана — 22 925.

    Концентрація вступників у найбільших університетах залишається значною. На десять найпопулярніших ЗВО припало майже 29% усіх заяв, а на двадцятку лідерів — понад 43%.

    Менеджмент зберігає першість

    Попри розмови про дефіцит інженерів та необхідність технічної відбудови України, наймасовішою спеціальністю у 2026 році знову став менеджмент.

    На нього вступники подали 105 301 заяву — на 32,8% більше, ніж роком раніше. Друге місце посіла психологія із 66 774 заявами, третє — філологія із 61 410.

    Далі йдуть маркетинг — 49 345 заяв, економіка та міжнародні економічні відносини — 42 893, комп’ютерні науки — 40 755, фінанси та банківська справа — 37 667, право — 33 447, середня освіта — 31 265 та кібербезпека і захист інформації — 30 363. Загалом на десятку найпопулярніших напрямів припало приблизно 46% усіх заяв.

    Однак найцікавіша тенденція ховається не в абсолютній десятці лідерів.

    Інженерні професії раптово пішли вгору

    У МОН звертають увагу на різке зростання інтересу до спеціальностей, які держава визначає як такі, що мають особливу підтримку. На 40 цивільних спеціальностей цієї групи подано 232 354 заяви, тоді як у 2025 році їх було 174 166. Приріст становить 33,4%.

    Особливо швидко зростає попит на професії, безпосередньо пов’язані з відбудовою, енергетикою та промисловістю.

    На будівництво та цивільну інженерію подали 23 822 заяви — на 9082, або 61,6%, більше, ніж минулого року. Електрична інженерія додала 5948 заяв, або 57,1%. Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка — ще плюс 5356 заяв, або 53,5%.

    І ще більш показовими є відносні темпи зростання окремих напрямів. Кількість заяв на авіаційну та ракетно-космічну техніку зросла на 74,6%, на науки про Землю — на 66,8%, на енерговиробництво — на 53,6%, тваринництво — на 49,6%, садово-паркове господарство — на 47,8%.

    Фактично падіння МОН зафіксувало лише за двома напрямами з переліку: металургія втратила 57 заяв, або 6,2%, а дошкільна освіта — лише 26 заяв, або 0,6%.

    Заступник міністра освіти і науки Микола Трофименко назвав збільшення інтересу до інженерних та технічних спеціальностей важливим сигналом для держави й університетів, оскільки йдеться про професії, необхідні українській економіці та майбутній відбудові.

    Вступ уперше став ще більш цифровим

    Особливістю кампанії 2026 року стало й подальше переведення процедур в електронний формат.

    Вступники вперше отримали можливість підписувати договір про навчання безпосередньо в електронному кабінеті за допомогою кваліфікованого електронного підпису. Тобто для виконання частини формальностей уже не обов’язково фізично їхати до університету.

    Це особливо важливо для українців, які перебувають за кордоном, на тимчасово окупованих територіях або з інших причин не можуть особисто прибути до приймальної комісії.

    Крім того, у 2026 році ЄДЕБО вперше автоматично перевіряє військово-обліковий документ вступника. МОН наголошує, що офіційно перевіряти рекомендації та статус зарахування потрібно саме через електронний кабінет та ЄДЕБО.

    Кампанія ще не завершена

    175 тисяч зарахованих — поки не остаточна цифра вступу-2026.

    Ті, хто не отримав рекомендації під час основного алгоритму або не підтвердив запропоноване місце, можуть продовжувати боротьбу за вакантні контрактні місця. Таке зарахування триватиме до 30 серпня.

    Крім того, починаючи з 1 вересня університети можуть проводити додаткові набори на контракт відповідно до власних правил прийому. Якщо абітурієнт використав не всі дозволені десять заяв, він зможе використати залишок під час такого набору.

    Тож підсумкова кількість студентів ще збільшиться. Але вже зараз вступна кампанія 2026 року показала одразу дві тенденції. Перша — попри війну та значну кількість молодих українців за кордоном, попит на українську вищу освіту не скоротився, а навпаки різко зріс. Друга — поряд із традиційними фаворитами на кшталт менеджменту, психології та права дедалі більше вступників дивляться в бік інженерії, робототехніки, енергетики, будівництва та навіть ракетно-космічної техніки.

    І саме ця зміна структури попиту може виявитися значно важливішою за сам рекорд у майже 1,2 млн поданих заяв.

  • Стипендії студентів зростуть до 20 тисяч гривень: скільки отримуватимуть українці з 1 вересня

    Стипендії студентів зростуть до 20 тисяч гривень: скільки отримуватимуть українці з 1 вересня

    В Україні з 1 вересня 2026 року суттєво підвищаться державні академічні стипендії для студентів. Мінімальна академічна виплата у закладах вищої освіти становитиме 4000 гривень, а найкращі студенти зможуть отримувати президентську стипендію у розмірі 20 тисяч гривень.

    Про це йдеться у роз’ясненні голови підкомітету з питань державної молодіжної політики парламентського Комітету з питань молоді та спорту Ірини Борзової.

    Згідно з новими розмірами виплат, мінімальна академічна стипендія для студентів університетів становитиме 4000 гривень. Підвищена академічна стипендія зросте до 5820 гривень, а підвищена галузева — до 7420 гривень.

    Для студентів, які демонструють найкращі результати навчання, передбачена президентська стипендія у розмірі 20 тисяч гривень.

    Зміни стосуватимуться не лише студентів університетів. Для здобувачів освіти у закладах фахової передвищої освіти мінімальна академічна стипендія становитиме 3020 гривень, а підвищена — 4394 гривні.

    Окремий блок державної підтримки передбачений для молоді з тимчасово окупованих та прифронтових територій. Для таких вступників діють спеціальні умови вступу, які мають спростити отримання української освіти.

    Зокрема, окремі категорії абітурієнтів можуть вступати до українських закладів освіти без складання НМТ — за результатами співбесіди або вступних випробувань через освітні центри. Також для них передбачена окрема квота бюджетних місць.

    Молодь із відповідних територій може отримати допомогу з оформленням українських документів, психологічний супровід та пільгові умови проживання у гуртожитках.

    Крім того, міжнародні партнери передбачили одноразову фінансову допомогу у розмірі 50 тисяч гривень. Йдеться про підтримку від ООН та ЮНІСЕФ для визначених категорій вступників.

    Водночас держава продовжує підтримувати студентів, які обирають контрактну форму навчання. Для вступників із високими результатами НМТ діє програма державних грантів, які частково покривають вартість навчання.

    Якщо вступник має щонайменше 150 балів із двох предметів НМТ, він може претендувати на грант від 17 тисяч гривень. Для тих, хто набрав щонайменше 170 балів із двох предметів, розмір гранту становить від 25 тисяч гривень.

    При цьому для вступників, які обирають університети у прифронтових областях, розмір державного гранту автоматично збільшується на 50%.

    Таким чином, із нового навчального року система державної підтримки студентів передбачатиме не лише збільшення академічних стипендій, а й додаткові механізми фінансування навчання для вступників із високими результатами НМТ та молоді з територій, які найбільше постраждали через війну.

    Окремо передбачена ще одна програма для найкращих учасників НМТ-2026. Випускники, які отримають щонайменше 185 балів з кожного предмета, вступлять до українського університету та продовжать там навчання, можуть отримувати 10 тисяч гривень щомісяця протягом першого року навчання.

    Отже, з 1 вересня українські студенти матимуть можливість отримувати значно більшу фінансову підтримку від держави. Розмір конкретної виплати залежатиме від типу стипендії, результатів навчання та категорії студента.

  • Бойові медики зможуть вступати до медичних вишів без НМТ

    Бойові медики зможуть вступати до медичних вишів без НМТ

    У 2026 році в Україні розширюється система спрощеного вступу до закладів медичної освіти для бойових медиків, які мають статус учасника бойових дій. Ініціатива Міністерства охорони здоров’я передбачає створення додаткових можливостей для військовослужбовців, які вже працюють у польових умовах і мають практичний досвід надання медичної допомоги під час бойових дій, отримати повноцінну медичну освіту без зайвих бюрократичних бар’єрів.

    Йдеться про те, що бойові медики зможуть вступати до профільних медичних закладів без складання національного мультипредметного тесту, який є обов’язковим для більшості абітурієнтів. Замість цього для них передбачено спрощену вступну процедуру у форматі співбесіди, яка може проводитися онлайн. Такий підхід пояснюють необхідністю врахування умов воєнного часу, а також специфіки служби, яка часто не дозволяє військовим проходити класичні етапи вступної кампанії.

    У МОЗ підкреслюють, що програма має не лише соціальний, а й стратегічний характер, оскільки дозволяє інтегрувати бойовий досвід військових медиків у систему цивільної медицини та підвищити загальний рівень підготовки медичних кадрів в країні. Окрему увагу приділяють тому, що багато бойових медиків уже виконують складні медичні завдання в умовах обмежених ресурсів, тому їхня подальша освіта фактично є продовженням уже набутої практики.

    Освітні можливості для цієї категорії вступників включають кілька напрямів. Зокрема, можна вступити на бакалаврські програми за спеціальністю «Медсестринство» зі спеціалізацією «Екстрена медицина», після чого випускники отримують кваліфікацію парамедика. Також доступні програми фахової передвищої освіти за напрямом «Сестринська справа», що дозволяє отримати диплом фахового молодшого бакалавра. Таким чином, система охоплює як базовий, так і більш поглиблений рівень підготовки медичних спеціалістів.

    Навчальний процес для бойових медиків максимально адаптований до умов служби. Передбачені дистанційна та заочна форми навчання, які дозволяють поєднувати службу у війську з отриманням освіти. У випадку вступу на окремі програми співбесіда також може проходити онлайн, що значно спрощує участь у вступній кампанії для військових, які перебувають у різних регіонах або на передовій.

    Подати заявку на участь у програмі можуть військовослужбовці, які виконують обов’язки бойових медиків, мають статус учасника бойових дій, а також відповідний освітній рівень — повну загальну середню освіту або попередній диплом фахового рівня. Додатковою умовою є проходження спеціалізованої підготовки у навчальних центрах сектору безпеки та оборони, що підтверджує їхню професійну кваліфікацію.

    Вступна кампанія у 2026 році має чітко визначений графік. Реєстрація електронних кабінетів розпочнеться 1 липня, після чого з 3 по 10 липня триватиме подача заяв на співбесіди. Самі співбесіди заплановані на період з 8 по 19 липня, а прийом заяв на вступ стартує 19 липня і завершиться 1 серпня. Остаточне зарахування має бути завершене до 11 серпня, що дозволяє швидко інтегрувати вступників у навчальний процес.

    У програмі беруть участь десять українських медичних закладів освіти, серед яких університети та академії у різних регіонах країни. Вони забезпечують підготовку за спеціалізаціями, що найбільше відповідають потребам військової та цивільної медицини, зокрема екстреної допомоги та сестринської справи.

    У Міністерстві охорони здоров’я наголошують, що подібні програми вже показали свою ефективність у попередні роки, коли сотні військовослужбовців скористалися можливістю здобути медичну освіту за спрощеною процедурою. Це дозволяє не лише підтримати військових після служби, а й посилити кадровий потенціал системи охорони здоров’я України в умовах тривалого навантаження на медичну сферу через війну.

  • Лісовий поставив крапку в дискусії: чи будуть спрощувати НМТ під час війни

    Лісовий поставив крапку в дискусії: чи будуть спрощувати НМТ під час війни

    Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий заявив, що Міністерство освіти не планує спрощувати Національний мультипредметний тест для вступників. Попри складні умови війни, повітряні тривоги, дистанційне навчання та освітні втрати, НМТ залишається базовим інструментом оцінювання знань абітурієнтів і забезпечення справедливого доступу до вищої освіти.

    Про це очільник МОН повідомив у коментарі журналістам, відповідаючи на запитання щодо можливого перегляду складності тестування через воєнний стан.

    За словами Лісового, ключовим принципом проведення НМТ є рівність умов для всіх учасників. Саме тому будь-які зміни у складності завдань можуть стосуватися всіх вступників однаково, але не окремих категорій учасників.

    «Тест рівний для всіх. Він може бути легший для всіх, він може бути складніший для всіх, але це не скасовує можливості конкуренції за місця. Вступ до університету має передбачати певний поріг базових знань», — наголосив міністр.

    Він зазначив, що статистика проведення НМТ за останні роки свідчить про достатню доступність тесту для більшості українських випускників. За даними Міністерства освіти, частка учасників, які не долають мінімальний пороговий бал, залишається відносно невисокою.

    «Відсоток дітей, які не склали НМТ на мінімальний прохідний бал, коливається до 20% залежно від року. Це означає, що переважна більшість учасників успішно проходить тестування і має можливість вступати до закладів вищої освіти», — пояснив Лісовий.

    Заява міністра пролунала на тлі активних дискусій серед освітян, батьків та випускників щодо впливу війни на якість підготовки школярів. Частина експертів вважає, що через тривалі повітряні тривоги, перебої з електроенергією, евакуацію сімей та дистанційний формат навчання багато учнів опинилися в нерівних умовах і потребують додаткових механізмів підтримки під час вступної кампанії.

    Водночас у Міністерстві освіти наголошують, що головною метою НМТ залишається об’єктивна оцінка рівня знань випускників. Саме результати тестування дозволяють забезпечити прозорий конкурсний відбір до українських університетів.

    Нагадаємо, що Національний мультипредметний тест був запроваджений у 2022 році як тимчасова альтернатива зовнішньому незалежному оцінюванню через повномасштабне вторгнення Росії. Формат НМТ дозволив проводити вступну кампанію навіть в умовах війни, забезпечуючи безпеку учасників та гнучкість організації тестування.

    У 2026 році вступники складають НМТ із кількох предметів, серед яких обов’язковими залишаються українська мова, математика та історія України. Додатково учасники можуть обирати предмет залежно від спеціальності, на яку планують вступати.

    У МОН підкреслюють, що система тестування постійно аналізується та вдосконалюється. Водночас кардинального спрощення змісту завдань або зниження прохідних вимог наразі не передбачено.

    Освітні експерти зазначають, що відмова від спрощення НМТ має на меті зберегти якість вищої освіти та не допустити зниження академічних стандартів. Адже університети повинні отримувати студентів із достатнім рівнем базової підготовки для успішного навчання.

    Під час нинішньої вступної кампанії основна сесія НМТ триває в Україні та за кордоном. Для учасників, які з поважних причин не змогли скласти тест у визначений день, передбачено проведення додаткових сесій.

    Таким чином, позиція Міністерства освіти залишається незмінною: Національний мультипредметний тест і надалі буде основним механізмом вступу до українських вишів, а його складність визначатиметься не воєнними обставинами, а необхідністю забезпечення рівних правил гри та якісного відбору майбутніх студентів.

  • Понад 355 тисяч вступників і тривоги під час тестів: в Україні стартував основна сесія НМТ

    Понад 355 тисяч вступників і тривоги під час тестів: в Україні стартував основна сесія НМТ

    В Україні 20 травня офіційно стартувала основна сесія Національного мультипредметного тесту-2026 — ключового вступного випробування для абітурієнтів, яке вже четвертий рік поспіль проходить в умовах повномасштабної війни. Цьогоріч тестування стало рекордним за кількістю зареєстрованих учасників: участь у ньому підтвердили понад 355 тисяч вступників, що на 43 тисячі більше, ніж торік. Основна сесія триватиме до 25 червня, а офіційні результати учасники отримають до 3 липня.

    Про початок НМТ повідомив Український центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО). Тестування традиційно проводиться у спеціально створених тимчасових екзаменаційних центрах як в Україні, так і за кордоном. За даними УЦОЯО, цьогоріч НМТ в Україні складатимуть 336 827 осіб, ще 18 544 учасники проходитимуть тестування за межами країни.

    У Міністерстві освіти та науки називають нинішню вступну кампанію важливим індикатором того, що дедалі більше молоді планує пов’язувати своє майбутнє саме з Україною. Міністр освіти Оксен Лісовий раніше заявив, що зростання кількості учасників НМТ є «сигналом довіри до української системи освіти» навіть в умовах війни.

    НМТ-2026 проходитиме за моделлю, яку використовували торік. Вступники складають тест протягом одного дня у два блоки: спочатку українську мову та математику, після перерви — історію України й один предмет на вибір. Серед додаткових дисциплін абітурієнти могли обрати іноземну мову, біологію, географію, фізику, хімію або українську літературу.

    Попри дискусії щодо надмірного навантаження та пропозиції повернутися до дводенного формату, в УЦОЯО пояснюють: одноденна модель залишається найреалістичнішою в умовах воєнного часу. Директорка Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко зазначала, що дводенне тестування створило б значно більше безпекових та логістичних ризиків, особливо для учасників із прифронтових територій та тих, хто складає іспит за кордоном.

    Структура тестів залишилася максимально наближеною до класичного ЗНО. Завдання включають тести з вибором відповіді, встановлення відповідностей, послідовностей та короткі письмові відповіді. Найбільше завдань містять блоки іноземної мови — по 32 питання, тоді як з математики та фізики — по 22.

    Однією з головних особливостей НМТ-2026 залишається адаптація тестування до умов війни. В УЦОЯО детально прописали алгоритм дій під час повітряних тривог або масованих обстрілів. Якщо через тривалу тривогу чи погіршення самопочуття учасник не зміг завершити тест, він матиме право скласти НМТ під час додаткової сесії, яка триватиме з 17 до 24 липня.

    Для цього абітурієнтам необхідно одразу повідомити працівників тимчасового екзаменаційного центру про проблему та подати відповідну заяву ще до виходу з приміщення. У випадках, коли учасник не зміг навіть прибути на тестування через наслідки обстрілів або тяжкий психоемоційний стан, він може звернутися до регіонального центру оцінювання якості освіти протягом трьох днів після пропущеного іспиту. Рішення щодо допуску до додаткової сесії ухвалюватиме спеціальна комісія.

    Безпекова складова залишається однією з найскладніших частин організації тестування. Через ризики ракетних атак місця проведення НМТ не публікуються відкрито, а інформацію про адресу та час учасники отримують лише у своїх персональних кабінетах.

    Окрему увагу організатори приділяють правилам допуску до екзаменаційних центрів. Для участі у тестуванні вступникам потрібно мати сертифікат НМТ та документ, що посвідчує особу. Допускається використання цифрового документа в застосунку «Дія». Водночас учасникам суворо заборонено приносити до аудиторій будь-які електронні пристрої, навушники, смартгодинники, друковані матеріали чи рукописні нотатки.

    У 2026 році серед предметів на вибір найпопулярнішою знову стала іноземна мова. Англійську обрали понад 112 тисяч учасників. На другому місці — географія, яку складатимуть понад 110 тисяч вступників. Біологію обрали понад 75 тисяч осіб. Найменший інтерес традиційно зафіксований до фізики та хімії — лише 11 тисяч і 3 тисячі учасників відповідно.

    У Міністерстві освіти визнають проблему низької популярності природничих наук. Там пояснюють це браком сучасних лабораторій та обладнання у школах. За словами Оксена Лісового, МОН планує стимулювати інтерес до фізики й хімії через модернізацію освітніх просторів та розвиток практичних експериментів у навчанні.

    Цьогоріч НМТ також проходитиме для окремих категорій вступників мовами національних меншин. Зокрема, 497 учасників складатимуть тест угорською мовою, 18 — румунською, ще троє — польською.

    Після завершення тестування вступники одразу зможуть побачити свої тестові бали за кожен предмет. Попередньо результати можна буде самостійно перевести у шкалу 100–200 балів за допомогою спеціальних таблиць. Офіційні результати НМТ будуть доступні у персональних кабінетах учасників до 3 липня.

    Водночас вступна кампанія-2026 вже супроводжується активними дискусіями щодо майбутнього формату оцінювання. У Верховній Раді та МОН раніше обговорювали можливість поступового повернення до класичного зовнішнього незалежного оцінювання після завершення війни, однак наразі НМТ залишається основною моделлю вступних випробувань через безпекові обмеження та необхідність швидкої організації тестування для сотень тисяч абітурієнтів.