Daypolitico

Позначка: вступ України до НАТО

  • Залужний зробив гучну заяву про НАТО та назвав альтернативу для УкраїниЗалужний зробив гучну заяву про НАТО та назвав альтернативу для України

    Залужний зробив гучну заяву про НАТО та назвав альтернативу для УкраїниЗалужний зробив гучну заяву про НАТО та назвав альтернативу для України

    Посол України у Великій Британії Валерій Залужний заявив, що не бачить реальної перспективи вступу України до НАТО в тому вигляді, в якому Альянс існує сьогодні. На його думку, сучасна модель НАТО вже не відповідає безпековим викликам, які виникли після початку повномасштабної війни Росії проти України. Водночас він наголосив, що Київ має продовжувати активну співпрацю з державами-членами Альянсу, насамперед у сфері військових технологій та оборонних можливостей.

    Посол зазначив, що добре знає механізми роботи НАТО, адже протягом приблизно 12 років безпосередньо займався впровадженням стандартів Альянсу у Збройних силах України. За його словами, за цей час він неодноразово чув заяви про те, що Україна ось-ось стане членом НАТО, однак цього так і не сталося.

    “Дуже добре знаю НАТО. Років 12, мабуть, особисто займався тим, щоб ми оволоділи стандартами НАТО і слухав кожного року казки про те, що ось-ось-ось ми вступимо в НАТО. Ніколи ми в нього, на жаль, не вступимо!” – заявив Залужний.

    Водночас він пояснив, що його слова не означають відмову від співпраці з Альянсом. На його думку, проблема полягає не лише у складності самого процесу вступу, а й у тому, що НАТО потребує глибокого переосмислення та адаптації до нової безпекової реальності, сформованої війною в Україні.

    Залужний вважає, що найближчими роками Альянс, імовірно, залишатиметься у нинішньому форматі, тоді як Україна вже зараз потребує більш швидких та ефективних механізмів забезпечення власної безпеки.

    При цьому дипломат наголосив, що співробітництво з країнами НАТО залишається надзвичайно важливим. Насамперед Україна зацікавлена в отриманні доступу до сучасних оборонних технологій, серед яких антибалістичні системи, космічні можливості, засоби розвідки та інші високотехнологічні рішення, необхідні для протидії сучасним загрозам.

    Говорячи про майбутню архітектуру безпеки, Залужний припустив, що Україна може робити ставку на нові оборонні союзи, які формуватимуться в Європі. За його словами, одним із можливих напрямів є створення європейського військового безпекового блоку, який міг би стати ефективнішим інструментом реагування на сучасні виклики.

    Також він позитивно оцінив перспективи поглиблення співпраці України з Об’єднаними експедиційними силами (Joint Expeditionary Force, JEF), які очолює Велика Британія. За словами Залужного, ця структура вже має сформовані органи управління та функціонує з 2015 року, однак Україна поки що недостатньо працювала над інтеграцією до цього формату.

    “Україна буде прив’язуватися до блоків і союзів, які, мабуть, будуть формуватися. Імовірніше за все, ми будемо вести мову про європейський військовий безпековий блок”, – зазначив він.

    Водночас JEF не є аналогом НАТО. Це коаліція країн Північної Європи під проводом Великої Британії, яка не передбачає механізму колективної оборони або автоматичних гарантій захисту своїх учасників, подібних до статті 5 Північноатлантичного договору.

    Заява Залужного пролунала на тлі фактичного уповільнення дискусій щодо членства України в НАТО. Під час нещодавнього саміту Альянсу в Анкарі питання українського вступу не стало предметом окремого обговорення, попри участь у заході президента Володимира Зеленського.

    Водночас Україна продовжує розширювати співпрацю з європейськими оборонними форматами. Ще у листопаді 2025 року держава стала першою країною, яка не входить до JEF, але отримала статус розширеного партнера цього військового об’єднання, що відкриває додаткові можливості для поглиблення оборонної взаємодії з його учасниками.

  • Останнє інтерв’ю Грема: Україна має перевагу

    Останнє інтерв’ю Грема: Україна має перевагу

    Американський сенатор Ліндсі Грем лише за три дні до своєї раптової смерті дав інтерв’ю BBC News Україна, у якому висловив упевненість у силах України, закликав посилити тиск на Росію та підтримав майбутній вступ української держави до НАТО. Розмова відбулася 7 липня на полях саміту Альянсу в Анкарі й стала одним з останніх великих публічних інтерв’ю впливового республіканця.

    Грем говорив про ситуацію на фронті, можливість завершення війни, нові санкції проти покупців російської нафти, українські далекобійні удари та необхідність надати Києву реальні гарантії безпеки.

    Увечері 11 липня офіс сенатора повідомив, що він помер після короткочасної раптової хвороби. Політику був 71 рік. За день до смерті він завершив свій десятий візит до України, під час якого зустрівся з президентом Володимиром Зеленським та відвідав виробництво українських безпілотників.

    «Українці б’ються як тигри»

    На запитання журналістки BBC News Україна Мирослави Пеци про ситуацію на фронті Грем відповів із помітним оптимізмом. Він заявив, що Україна не лише змогла втримати позиції, а й поступово нарощує військові можливості.

    Сенатор сказав, що пишається українським народом, який, за його словами, «б’ється як тигри». Він вважав, що Україна входить у літню кампанію з перевагою та необхідним імпульсом.

    Грем особливо відзначив розвиток українського оборонного виробництва. На його переконання, здатність України самостійно виготовляти більше зброї та безпілотників поступово зменшує залежність від іноземних постачань.

    Він також заявив, що російський правитель Володимир Путін припустився великої помилки, розпочавши війну. За оцінкою сенатора, Україна дедалі успішніше переносить її наслідки на територію Росії через удари по військових та економічно важливих об’єктах.

    Після саміту в Анкарі Грем відвідав Київ і повторив схожі тези під час зустрічі із Зеленським. Він закликав поєднати посилення української армії з новим санкційним тиском, щоб змусити Москву до переговорів.

    Грем сподівався завершити війну у 2026 році

    В останньому інтерв’ю сенатор висловив сподівання, що війну вдасться завершити вже цього року. Водночас він наголошував: для цього недостатньо лише дипломатичних закликів — необхідно збільшувати економічну й військову ціну війни для Кремля.

    Грем не вважав, що Путін на той момент справді прагнув миру. На пряме запитання журналістки, чи хоче російський лідер домовленості, сенатор відповів негативно.

    За його оцінкою, Путін погодиться на змістовні переговори лише тоді, коли почне відчувати загрозу своїй владі та зрозуміє, що не може здобути бажаної перемоги на полі бою.

    Ця оцінка збігається з інформацією Reuters, оприлюдненою за два дні після інтерв’ю. Джерела агентства, близькі до Кремля, стверджували, що Путін на той момент не був готовий припиняти війну й розглядав можливість подальшої ескалації.

    Законопроєкт проти покупців російської нафти

    Однією з головних тем розмови став санкційний законопроєкт, над яким Грем працював разом із демократом Річардом Блюменталем та іншими сенаторами.

    Ініціатива мала надати президенту США додаткові інструменти для тиску на країни, які продовжують купувати російські енергоносії та фактично фінансують війну проти України.

    В інтерв’ю Грем заявив, що проєкт підтримали 85 зі 100 сенаторів. Він пояснив, що нові мита й санкції можуть бути спрямовані передусім проти Китаю, Індії та інших великих покупців дешевої російської нафти.

    За словами сенатора, сенс такого механізму полягає у позбавленні Кремля доходів, необхідних для виробництва зброї, виплат військовим та утримання воєнної економіки.

    Ще у травні 2025 року офіс Грема повідомляв, що законопроєкт мав понад 80 співавторів у Сенаті. А 10 липня 2026 року — за день до смерті політика — Грем, Блюменталь, Джин Шахін і Роджер Вікер оголосили про домовленість з адміністрацією Трампа щодо просування оновленої редакції документа.

    Трамп міг отримати новий інструмент тиску

    Під час інтерв’ю Грем висловив упевненість, що Дональд Трамп підтримає санкційну ініціативу. Сенатор повідомив, що планує обговорити її з міністром фінансів США Скоттом Бессентом.

    Він навів як приклад американські мита проти Індії за закупівлю російської нафти та заявив, що такий підхід уже показав ефективність.

    Після останньої зустрічі із Зеленським у Києві Грем підтвердив, що команда Трампа погодилася підтримати оновлений законопроєкт. Він назвав це шансом надати американському президенту нові важелі для примушення Росії до миру.

    Сенатор також вважав, що важливу роль може відіграти Китай. У Києві він заявив журналістам, що шлях до завершення війни значною мірою проходить через Пекін, оскільки китайське керівництво має значний вплив на Росію.

    Україні потрібно більше ППО

    Грем наголосив, що економічний тиск має поєднуватися з подальшим озброєнням України. Одним із головних пріоритетів він назвав посилення протиповітряної оборони.

    Сенатор вважав, що Київ повинен отримати більше можливостей для захисту міст і цивільного населення від російських ракет та ударних дронів.

    Під час свого останнього візиту він обговорював із Зеленським термінові потреби України у ППО. Зустріч відбулася після переговорів українського президента з Трампом на саміті НАТО, де сторони також порушували питання виробництва перехоплювачів для систем Patriot.

    Грем закликав діяти максимально рішуче саме влітку, щоб збільшити тиск на Кремль і створити умови для реальних переговорів.

    Чи боявся Грем ядерної відповіді Росії

    Журналістка BBC запитала сенатора про побоювання, що передача Україні балістичних ракет або посилення ударів углиб Росії може спричинити ядерну ескалацію.

    Грем відповів, що не вважає цей ризик підставою для обмеження української оборони. Він припустив, що російське суспільство та оточення Путіна не дозволять йому зробити крок, який матиме катастрофічні наслідки для самої Росії.

    Сенатор заявив, що на місці України використовував би всі доступні можливості для тиску на Кремль — у межах прагнення змусити Путіна сісти за стіл переговорів.

    Це була послідовна позиція Грема. Упродовж повномасштабної війни він підтримував передачу Україні далекобійної зброї, посилення санкцій та удари по об’єктах, пов’язаних із російською воєнною машиною.

    Війна завершиться переговорами

    Попри оптимістичну оцінку українських військових можливостей, Грем не прогнозував завершення війни виключно на полі бою.

    На запитання, чи зможе Україна повернути всі окуповані території, включно з Кримом і Донбасом, він відповів, що все можливо, однак кінцеве рішення, найімовірніше, буде досягнуте за столом переговорів.

    Сенатор наголосив, що позиція України на майбутніх переговорах безпосередньо залежить від її сили. Що потужнішою буде українська армія, то вищими будуть шанси на справедливий і чесний мир.

    Для Грема принциповим було не лише припинення нинішніх бойових дій, а й недопущення нового російського вторгнення в майбутньому.

    Він нагадав, що після попередніх домовленостей Україна не отримала достатньо надійних гарантій безпеки. Тому нова система мала чітко показати Росії: повторна агресія означатиме зіткнення не лише з Україною, а й із Європою та Сполученими Штатами.

    Грем підтримав вступ України до НАТО

    Наприкінці розмови журналістка запитала сенатора, чи хотів би він бачити Україну членом НАТО.

    Грем відповів однозначно ствердно. На уточнення, коли саме це повинно відбутися, він сказав, що підтримав би вступ у будь-який момент, коли це стане можливим і практично здійсненним.

    Ця відповідь стала однією з останніх публічних заяв сенатора про стратегічне майбутнє України.

    Грем багато років належав до прихильників жорсткої зовнішньої політики США. Він вважав, що слабка відповідь Заходу на агресію заохочує авторитарні режими до нових нападів, а надійні союзи та військова перевага зменшують ризик великої війни.

    Останній візит до Києва

    Через три дні після розмови з BBC Грем прибув до Києва. Це був його десятий візит до України.

    Він зустрівся із Зеленським, обговорив ППО, новий санкційний пакет і можливості дипломатичного завершення війни. Після зустрічі сенатор закликав Китай використати вплив на Москву та заявив, що найближчі місяці можуть стати вирішальним вікном для мирного процесу.

    Грем також відвідав виробництво української компанії SkyFall, де ознайомився з безпілотними технологіями. Він виступав за посилення співпраці між українською та американською оборонними промисловостями.

    Саме підтримка України стала одним з останніх напрямків його політичної роботи.

    «Слава Україні й молімося за мир»

    У своєму останньому інтерв’ю Грем не приховував оптимізму щодо здатності України вистояти. Він вірив, що російська економіка слабшає, суспільство втомлюється від війни, а Путін рано чи пізно буде змушений перейти до переговорів.

    Водночас сенатор не закликав Україну чекати цього моменту. Навпаки, він вимагав посилити її армію, ППО, оборонне виробництво та можливості завдавати Росії відчутних втрат.

    Його логіка була простою: справедливий мир можливий лише тоді, коли Україна буде достатньо сильною, а Росія зрозуміє, що продовження війни коштуватиме дорожче, ніж її припинення.

    Одну зі своїх останніх відповідей Грем завершив словами: «Слава Україні й молімося за мир».

    Через чотири дні після інтерв’ю стало відомо про його смерть. Для України ця розмова стала політичним заповітом сенатора, який до останніх днів вимагав сильнішої підтримки Києва, жорсткішого тиску на Кремль і таких гарантій безпеки, які не дозволять Росії розпочати третє вторгнення.

  • Офіс президента спростував чутки про те, що є країни які не хочуть вступу України до НАТО

    Офіс президента спростував чутки про те, що є країни які не хочуть вступу України до НАТО

    В Офісі президента України спростували інформацію про те, що нібито сім країн виступають проти запрошення України до Організації Північноатлантичного договору (НАТО). Про це повідомив прес-секретар глави держави Сергій Никифоров.

    Никифоров підкреслив, що “інформація у ЗМІ про те, що сім країн виступають проти запрошення України до НАТО, не відповідає дійсності”. За його словами, такі чутки вигідні тим, хто прагне створити хибне враження, ніби вступ України до Альянсу не має широкої підтримки серед його членів. “Насправді, ідею запрошення України підтримує абсолютна більшість країн-членів, а щодо решти ведеться активна робота з адвокації”, – наголосив він.

    Прес-секретар також нагадав, що запрошення до НАТО є першим пунктом Плану перемоги президента Володимира Зеленського, що представляє собою надійний шлях до справедливого і тривалого миру. “Володимир Зеленський презентував план міжнародним партнерам, українському парламенту і спільноті, представникам ЗМІ та громадянського суспільства, і консолідує їхні зусилля, щоб наблизити запрошення України до НАТО”, – зазначив Никифоров.

    Ця заява стала відповіддю на інформацію, поширену виданням Politico 23 жовтня, згідно з якою семеро країн, включаючи США, Німеччину, Угорщину, Словаччину, Бельгію, Словенію та Іспанію, виступали проти запрошення України до НАТО. Спростування Офісу президента свідчить про зусилля української влади щодо підвищення міжнародної підтримки на шляху до євроатлантичної інтеграції.