Позначка: втрати РФ

  • Росіяни потрапили у власну пастку під Куп’янськом

    Росіяни потрапили у власну пастку під Куп’янськом

    Українські військові під час масштабної підземної операції «Велес» на Харківщині зірвали спроби російської армії перекидати підкріплення до північної частини Куп’янська через систему газопроводів. Сили оборони пройшли понад 15 кілометрів підземними комунікаціями, вийшли до позицій противника та позбавили окупантів одного з ключових прихованих маршрутів проникнення до міста. За даними української сторони, втрати росіян унаслідок операції перевищили 100 військовослужбовців, ще понад 30 загарбників потрапили в полон.

    Про результати операції йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW) за 28 жовтня. Аналітики зазначають, що українська операція не дозволила російським військам продовжити ефективне перекидання особового складу підземними маршрутами до північних районів Куп’янська. Водночас у місті залишаються невеликі групи російських військових, які проникли туди раніше, тому говорити про повне очищення Куп’янська від окупантів наразі передчасно.

    Операція «Велес» стала одним із найбільш незвичних прикладів використання підземної інфраструктури в сучасній війні. Українські військові не просто заблокували газопровід, який противник використовував для прихованого пересування, а фактично застосували проти російської армії її власну тактику. Дії під землею поєднувалися з ударами безпілотників, наземними операціями та роботою спеціально підготовлених підрозділів.

    Ще 27 жовтня президент Володимир Зеленський розповів про перші результати операції після доповіді військового командування. За словами глави держави, російські війська раніше намагалися використовувати підземні газові комунікації для обходу українських позицій та проведення штурмових дій. Однак українським захисникам вдалося перехопити ініціативу й використати ту саму інфраструктуру для удару по противнику.

    До реалізації операції залучили військовослужбовців 2-го корпусу Національної гвардії України «Хартія» та інші підрозділи Сил оборони. Командир корпусу Ігор Оболєнський пояснював, що підготовка потребувала ретельного вивчення підземних маршрутів, особливостей пересування противника та способів ведення бойових дій у надзвичайно обмеженому просторі.

    Особливістю «Велеса» стало те, що українські військові діяли в трубах діаметром приблизно 1–1,2 метра, розташованих на глибині від двох до чотирьох метрів. У деяких випадках бійцям доводилося вести стрілецькі бої безпосередньо всередині газопроводу. Такі умови ускладнювали пересування, евакуацію поранених, організацію зв’язку та використання звичайного озброєння.

    Окремі деталі підземного протистояння раніше описувало видання «Ненька інфо» у матеріалі про використання росіянами старих газопроводів під Куп’янськом. Зокрема, йшлося про облаштування противником барикад, укріплених позицій і підземних проходів, які мали допомогти російським штурмовикам непомітно просуватися в український тил. Саме такі маршрути становили серйозну загрозу обороні міста, оскільки дозволяли пересувати особовий склад без використання відкритої місцевості.

    За даними журналістів «Радіо Свобода», які поспілкувалися з учасниками операції, українські військові поетапно просувалися підземними комунікаціями, блокували окремі відрізки газопроводу та знищували позиції противника. Для цього застосовували FPV-дрони, важкі безпілотники та інші засоби ураження.

    Один із командирів підрозділу «Хартії» з позивним «Друїд» розповів, що російські військові намагалися облаштовувати додаткові виходи з газопроводу, щоб зберегти можливість пересування навіть після втрати основних маршрутів. Однак українські бійці заздалегідь виявляли частину таких спроб і готували засідки. Завдяки цьому вдалося поступово позбавити противника головної підземної логістичної артерії.

    Водночас військові наголошують, що знищення одного маршруту не означає повного припинення російських спроб проникнення до Куп’янська. Противник продовжує шукати інші можливості для перекидання невеликих штурмових груп, зокрема через забудову, лісосмуги та райони поблизу річки Оскіл.

    За словами речника Угруповання об’єднаних сил Віктора Трегубова, до проведення «Велеса» росіянам вдалося переправити до північних районів Куп’янська кілька десятків військовослужбовців. Частина окупантів проникла через район Голубівки, де противник намагався створити так звану сіру зону та закріпитися в житловій забудові.

    Однак після проведення української операції нових ефективних проникнень російських підрозділів у напрямку міста не фіксували. Це означає, що російське командування втратило можливість безперешкодно використовувати газопровід для постачання підкріплень. Водночас раніше перекинуті окупанти залишаються на окремих позиціях у північній частині міста.

    Як пояснив Трегубов в ефірі телемарафону, характер міської забудови Куп’янська також впливає на перебіг бойових дій. На відміну від майже повністю зруйнованого Вовчанська, у Куп’янську збереглися капітальні будівлі, які можуть використовуватися військовими як укриття та оборонні позиції. Саме тому витіснення невеликих російських груп залишається складним завданням навіть після перекриття маршрутів постачання.

    Важливу роль у бойових діях на Куп’янському напрямку відіграє річка Оскіл, яка розділяє район протистояння на дві частини. На східному березі російські війська намагаються ліквідувати українські позиції та розвивати наступ від Подолів і Куп’янська-Вузлового. Натомість на західному березі українські підрозділи здійснюють заходи з витіснення противника, тоді як окупанти намагаються утримати або відновити позиції поблизу Радьківки та Голубівки.

    Як повідомляло «Суспільне Харків» із посиланням на Трегубова, ліквідація прихованого підземного маршруту має ускладнити росіянам перекидання особового складу до північних районів міста. Водночас на Великобурлуцькому напрямку противник продовжує накопичувати сили, що може свідчити про підготовку до подальших наступальних дій.

    Американські аналітики також звернули увагу на ситуацію на інших ділянках фронту. Зокрема, протягом 27–28 жовтня російська армія продовжувала наступальні дії на півночі Сумської області, однак підтверджених територіальних просувань зафіксовано не було.

    Міністерство оборони РФ заявляло про нібито захоплення населеного пункту Барилівка на Сумщині, однак українське військове командування спростувало цю інформацію. За даними 8-го корпусу ЗСУ, населений пункт залишався під контролем Сил оборони.

    Водночас російське командування продовжує намагатися сформувати вздовж державного кордону буферну зону, яку окупанти могли б використовувати для утримання оборонних позицій і подальшого тиску на українські підрозділи. Українські військові, зі свого боку, завдають ударів по об’єктах противника на прикордонних територіях Росії.

    Зокрема, Генеральний штаб ЗСУ повідомляв про ураження російського зенітного ракетного комплексу «Тор-М2» поблизу Ржави та радіолокаційної станції неподалік Малого Городкова в Курській області. Також українські військові атакували станцію радіоелектронної боротьби поблизу Сем’ячок у Брянській області. Такі удари спрямовані на зниження можливостей противника контролювати повітряний простір і забезпечувати роботу власних військових систем.

    На північний схід від Харкова російські підрозділи здійснювали спроби проникнення поблизу Малої Вовчі. Геолоковані відеоматеріали, оприлюднені 27 жовтня, зафіксували удари українських військових по позиціях противника на південь від цього населеного пункту.

    Міноборони РФ також заявляло про захоплення Алісівки, однак незалежного підтвердження російського просування на цій ділянці американські аналітики не виявили.

    Напруженою залишається ситуація на Лиманському напрямку. Російські війська продовжують спроби проникнення на українські позиції з півночі та намагаються реалізувати план охоплення української оборонної лінії з північного заходу. Одними з головних завдань противника залишаються захоплення Лимана та створення умов для форсування Сіверського Дінця.

    Крім того, 27–28 жовтня окупанти продовжували локальні наступальні дії на схід від Слов’янська та Краматорська, однак, за оцінкою ISW, не досягли підтверджених успіхів. Російське командування намагається посилити тиск на українську оборону в Донецькій області, розвиваючи наступ у напрямку Слов’янська, Краматорська та Дружківки.

    Таким чином, операція «Велес» має значення не лише для оборони окремих кварталів Куп’янська. Її результати демонструють, наскільки важливим у сучасній війні стало протистояння за приховані логістичні маршрути та використання інженерної інфраструктури для проведення бойових дій.

    Утім, попри значні втрати російської армії та перекриття одного з основних підземних шляхів, ситуація в місті залишається складною. Окремі групи окупантів продовжують утримувати позиції, а російське командування не відмовляється від спроб наступу на Харківщині.

    За оцінкою ISW та повідомленнями українського військового командування, головним результатом «Велеса» стало припинення ефективного використання газопроводу для перекидання російських військових до північних районів Куп’янська. Чи дозволить це українським захисникам остаточно витіснити противника з міста, залежатиме від подальшого розвитку бойових дій.

  • ЗСУ звільнили ще 101 км² і три села — Білецький розкрив підсумки «Вівальді»

    ЗСУ звільнили ще 101 км² і три села — Білецький розкрив підсумки «Вівальді»

    Українські військові завершили четвертий етап наступальної операції «Вівальді» на Лиманському напрямку, повернувши під контроль ще 101 квадратний кілометр території та звільнивши три населені пункти. За словами командувача Третього армійського корпусу Андрія Білецького, втрати російської армії лише за останній етап становлять близько трьох тисяч військовослужбовців. Загалом за чотири етапи операції українські сили відновили контроль над 277 км² і 16 населеними пунктами, а також зірвали спробу росіян обійти Слов’янсько-Краматорську агломерацію.

    Про результати операції 14 жовтня повідомив командувач Третього армійського корпусу, бригадний генерал Андрій Білецький. Відеозвернення військового оприлюднили офіційні інформаційні ресурси корпусу.

    За його словами, четвертий етап «Вівальді» став продовженням наступальних дій на півночі Донецької області. Операція починалася з ліквідації російських груп, які проникли в українську оборону, однак поступово перетворилася на масштабне просування Сил оборони.

    Як повідомляють АрміяInform та «Українська правда», українські підрозділи звільнили Зелену Долину, Липове та Колодязі. Цю інформацію також підтвердив аналітичний проєкт DeepState, який повідомив про відновлення українського контролю над територіями поблизу Ставків і Шандриголового.

    Три села і понад сто квадратних кілометрів: що вдалося повернути

    Основні результати четвертого етапу операції зафіксовані на Лиманському напрямку, який залишається важливим для оборони північної частини Донеччини.

    За даними українського командування, Третій армійський корпус разом із приданими підрозділами відновив контроль над трьома населеними пунктами та значною територією навколо них.

    Йдеться про Зелену Долину, Липове та Колодязі.

    Загальна площа територій, повернутих під контроль України під час четвертого етапу, становить 101 км².

    Білецький пояснив, що ключовим фактором стало порушення управління російськими підрозділами. За його оцінкою, противник поступово втрачав контроль над власними силами, що дозволило українським військовим розвивати наступальні дії.

    Важливо, що заявлені 101 км² — це результат саме четвертого етапу «Вівальді», а не загальна площа всіх територій, звільнених протягом операції.

    Незалежні аналітики DeepState підтвердили звільнення трьох названих населених пунктів. Водночас загальну площу звільнених територій і втрати російських сил коректно наводити саме як оцінку українського військового командування.

    Три тисячі втрат за один етап: що повідомив Білецький

    Одним із найважливіших результатів операції командувач назвав втрати російської армії.

    За даними Третього корпусу, протягом четвертого етапу російські війська втратили близько 3000 військовослужбовців.

    Загальний показник втрат противника за всі чотири етапи «Вівальді», за оцінкою корпусу, становить приблизно 8000 осіб.

    Ці цифри є даними українського командування. Повної незалежної перевірки заявлених втрат наразі немає. Крім того, в останньому повідомленні не наведено детального поділу загального показника на загиблих і поранених.

    Попри це, масштаби заявлених результатів свідчать про інтенсивність боїв на відповідній ділянці фронту.

    Як зазначає військове видання «Новинарня», Білецький пов’язує успіх операції не лише зі звільненням населених пунктів, а й зі зривом російських планів просування на Донбасі.

    ЗСУ не дозволили оточити Слов’янськ і Краматорськ

    Особливе значення операція має для оборони Слов’янсько-Краматорської агломерації.

    Цей район є одним із ключових оборонних центрів України в Донецькій області. Утримання підступів до нього та стабільне постачання українських підрозділів мають критичне значення для всієї ділянки фронту.

    За словами Білецького, російське командування намагалося створити загрозу флангового обходу українського угруповання.

    Успішне просування росіян на відповідних напрямках могло б створити додаткові труднощі для забезпечення українських сил та посилити тиск на оборону Слов’янська і Краматорська.

    Однак, за оцінкою командувача Третього корпусу, українські підрозділи не дозволили реалізувати ці плани.

    Окремим результатом Білецький назвав збереження контролю над трасою Харків — Слов’янськ.

    Це важлива транспортна артерія, яку використовують для логістичного забезпечення українського угруповання на Донбасі.

    Контроль над нею дозволяє підтримувати переміщення військових, забезпечувати підрозділи необхідними ресурсами та зберігати транспортне сполучення між окремими районами оборони.

    За заявою командувача, російським військам не вдалося перерізати цей маршрут.

    Росія змушена перекидати резерви: як «Вівальді» вплинула на інші ділянки фронту

    Ще одним результатом українського наступу Білецький назвав зміну планів російського командування.

    За його словами, Силам оборони вдалося зірвати наступ російського угруповання «Запад».

    У відповідь противник був змушений перекидати додаткові сили, зокрема частину підрозділів 1-ї танкової армії.

    Таке перегрупування, за оцінкою командувача корпусу, призвело до послаблення російського тиску на Куп’янськ-Вузловий.

    Це означає, що результати «Вівальді» могли вплинути не лише на безпосередній район проведення операції, а й на розподіл російських резервів між різними ділянками фронту.

    Водночас точний масштаб перекидання військ і довгострокові наслідки таких дій потребують додаткового підтвердження.

    Подібні висновки Білецький озвучував і під час попередніх етапів операції. У вересні він повідомляв, що російські підрозділи були змушені змінювати плани наступу через українські контратаки.

    Чотири етапи «Вівальді»: як українські війська повернули 277 км²

    Операція «Вівальді» отримала назву на честь відомого циклу музичних творів Антоніо Вівальді «Пори року». Її результати українське командування розкривало поетапно, називаючи окремі частини наступу сезонами.

    Перші підсумки оприлюднили 15 вересня. Тоді Білецький повідомив про звільнення села Середнє та зачистку приблизно 75 км² території від російських груп. Безпосередню деокупацію на першому етапі оцінювали приблизно у 10 км².

    Про це раніше детально писала «Ненька інфо» у матеріалі про звільнення Середнього та зачистку 75 км².

    Другий етап завершився повідомленнями про звільнення Шандриголового й Дерилового, а також відновлення повного контролю над Дробишевим. Українські військові повернули ще близько 40 км² території.

    Ці події висвітлювала «Ненька інфо» у публікації «Вівальді» набирає обертів: ЗСУ звільнили два села й повернули під контроль ще 40 км² Донеччини.

    Наприкінці вересня Третій корпус повідомив про завершення третього етапу. Тоді українські підрозділи звільнили Нове, Рідкодуб і Катеринівку, а також відновили контроль над Карпівкою та Новомихайлівкою.

    Загалом за підсумками перших трьох етапів під контроль України повернули 176 км². Цю цифру 30 вересня підтвердила й пресслужба президента України після відвідання Володимиром Зеленським пункту управління Третього корпусу.

    Четвертий етап додав до цього результату ще 101 км².

    Отже, загальний результат усіх чотирьох етапів операції, за даними Третього армійського корпусу, становить 277 км² та 16 населених пунктів, повернутих під український контроль.

    Наземні роботи й безпілотники: які технології використовували під час наступу

    Особливістю «Вівальді» стало широке використання безпілотних і роботизованих систем.

    Під час операції українські військові застосовували FPV-дрони, наземні роботизовані комплекси, засоби радіоелектронної боротьби та розвідувальні безпілотники.

    Зокрема, Третій корпус повідомляв про використання наземних роботів, оснащених гранатометами Bullspike. Такі системи дозволяють завдавати ударів по позиціях противника дистанційно, не направляючи операторів безпосередньо на найбільш небезпечні ділянки.

    Про застосування нової тактики «Ненька інфо» повідомляла 27 вересня. У матеріалі зазначалося, що роботизовані платформи брали участь у штурмових діях, а військовослужбовці керували ними з віддалених укриттів.

    Важливу роль у проведенні операції відіграли також підрозділи безпілотних систем, які атакували російську техніку, позиції та елементи забезпечення.

    За інформацією Третього корпусу, до «Вівальді» були залучені військовослужбовці Третьої штурмової бригади, 60-ї та 125-ї механізованих бригад, 3-го окремого розвідувального батальйону, 25-го окремого полку та 21-го окремого полку безпілотних систем KRAKEN.

    Разом із ними діяли придані сили, зокрема 66-та окрема механізована бригада, підрозділи Державної прикордонної служби, Сил спеціальних операцій, Національної гвардії та Сил безпілотних систем.

    Що означає завершення «Вівальді» для ситуації на Донбасі

    Оголошення про завершення четвертого етапу стало підсумком масштабних наступальних дій українських військ на Лиманському напрямку.

    Головним результатом командування називає не лише повернення територій, а й порушення російських наступальних планів, збереження важливого логістичного маршруту та зменшення загрози флангового обходу українських позицій.

    На цьому тлі особливо важливим залишається утримання звільнених населених пунктів та відновлених оборонних рубежів. Оскільки бойові дії на Донеччині тривають, ситуація на окремих ділянках фронту може змінюватися.

    Водночас результати наступу підтверджують, що українські сили зберігають можливість проводити активні операції та повертати території навіть в умовах значного тиску російської армії.

    Тепер увага прикута до того, чи вдасться Силам оборони закріпити досягнуті результати та не допустити нових спроб російського наступу на півночі Донеччини.

    За підсумками чотирьох етапів «Вівальді» Третій армійський корпус заявив про 277 км² повернутих територій, 16 населених пунктів під українським контролем і приблизно 8000 втрат російської армії. Дані щодо звільнення Зеленoї Долини, Липового та Колодязів також відображені в повідомленнях DeepState, а загальні показники втрат противника залишаються оцінкою українського командування.

  • Армія РФ втратила понад 2000 солдатів за добу: цифри Генштабу

    Армія РФ втратила понад 2000 солдатів за добу: цифри Генштабу

    Російські війська за минулу добу втратили у війні проти України ще близько 2020 військовослужбовців, а загальні втрати особового складу РФ від початку повномасштабного вторгнення сягнули приблизно 1 542 720 осіб. Водночас надзвичайно великими виявилися втрати противника у безпілотниках та автомобільній техніці: лише за добу Генеральний штаб ЗСУ зафіксував ще 1855 втрачених БПЛА оперативно-тактичного рівня та 727 автомобілів і автоцистерн.

    Оновлені дані Генштаб оприлюднив вранці 5 жовтня 2026 року. Йдеться про орієнтовні бойові втрати російських військ за період із 24 лютого 2022 року до 5 жовтня 2026-го. Українське командування традиційно наголошує, що показники уточнюються.

    За інформацією Генштабу, загальні втрати Росії в особовому складі становлять близько 1 млн 542 тис. 720 осіб, з яких 2020 — за останню добу. Це помітно більше за показник попереднього дня: станом на 4 жовтня Генштаб повідомляв про 1750 втрат російського особового складу.

    Одночасно Росія продовжує втрачати техніку та озброєння. Станом на ранок 5 жовтня загальні втрати російської армії, за українськими підрахунками, становлять 12 393 танки, зокрема ще два за останню добу, та 25 487 бойових броньованих машин, чотири з яких були додані до статистики за добу.

    Особливо помітними залишаються втрати російської артилерії. Генштаб повідомляє про 50 733 артилерійські системи від початку повномасштабної війни. За одну лише добу цей показник збільшився на 47 одиниць. Також Росія втратила ще три реактивні системи залпового вогню — їхня загальна кількість у статистиці Генштабу досягла 2182 одиниць.

    До списку втрат додалися ще два засоби протиповітряної оборони — загалом Генштаб оцінює їхню кількість уже у 1688 одиниць. Крім того, російські війська втратили за добу 22 наземні робототехнічні комплекси. Загальний показник таких систем досяг 2859.

    Але найбільш разючим показником доби стала кількість безпілотників. За інформацією Генерального штабу, лише за добу Росія втратила ще 1855 БПЛА оперативно-тактичного рівня. Їхня сумарна кількість від початку повномасштабного вторгнення, за українською статистикою, досягла 548 095 одиниць.

    Для порівняння, станом на 4 жовтня Генштаб повідомляв про 546 240 таких БПЛА, а добовий приріст становив 1742 одиниці. 3 жовтня українська сторона повідомляла про 1645 втрачених російських БПЛА за добу. Таким чином, показники останніх днів свідчать про надзвичайно інтенсивне використання безпілотних систем на фронті та відповідно велику кількість їхніх втрат.

    Ще один дуже великий показник — автомобільна техніка та автоцистерни. За останню добу Генштаб додав до статистики одразу 727 одиниць, після чого загальна кількість втрат у цій категорії зросла до 157 985. Також було втрачено ще п’ять одиниць спеціальної техніки — загальний показник становить 4793.

    У категоріях авіації та флоту за останню добу змін не зафіксовано. За оцінкою Генштабу, від початку великої війни російські війська втратили 443 літаки, 356 гелікоптерів, 35 кораблів і катерів та два підводні човни. Кількість втрачених крилатих ракет залишається на рівні 5126 одиниць.

    Втрати різко зросли на початку жовтня

    Великі цифри 5 жовтня не є окремим сплеском на тлі спокійнішого фронту. У перші дні місяця Генштаб регулярно повідомляв про втрати російського особового складу на рівні понад півтори тисячі осіб за добу.

    Так, станом на 1 жовтня повідомлялося про 1900 втрат особового складу РФ за добу, 2 жовтня — 1520, 3 жовтня — 1560, а 4 жовтня — 1750. Тепер показник зріс до 2020 осіб.

    Ще у вересні Генеральний штаб повідомляв, що від початку 2026 року втрати російських військ у живій силі перевищили 300 тисяч осіб. Станом на 15 вересня називалася цифра 301 030 військовослужбовців. Особливо великими, за даними Генштабу, вони були влітку: за червень, липень та серпень разом повідомлялося про 124 170 втрат.

    Напруженою залишається й ситуація безпосередньо на фронті. Станом на вечір 4 жовтня Генштаб повідомляв про 163 бойові зіткнення від початку доби. Російські війська здійснили один ракетний та 54 авіаційні удари, скинули 158 керованих авіабомб, використали 5226 дронів-камікадзе та провели 1641 обстріл позицій українських військ і населених пунктів.

    Напередодні інтенсивність бойових дій також була високою. За повну добу 3 жовтня Генштаб зафіксував 204 бойові зіткнення. Тоді противник здійснив 65 авіаударів, скинув 233 керовані авіабомби, застосував понад дев’ять тисяч дронів-камікадзе та здійснив 2465 обстрілів.

    Таким чином, нове зростання російських втрат відбувається на тлі збереження високої інтенсивності бойових дій, масованого застосування безпілотників та артилерії і постійних штурмових дій на різних ділянках фронту.

    Водночас цифри Генерального штабу є оперативною оцінкою української сторони. Через бойові дії незалежно перевірити повний масштаб щоденних втрат Росії в режимі реального часу неможливо, а сама РФ не публікує повної актуальної статистики своїх втрат.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що ще в червні загальна оцінка російських втрат за даними Генштабу перевищила 1,4 мільйона осіб. Генштаб повідомив про понад 1,4 мільйона втрат окупантів у війні проти України

    Також читайте на «Ненька інфо» про попередні великі втрати російської техніки та безпілотників: Росія втратила ще сотні одиниць техніки та тисячі дронів: свіже зведення Генштабу

    Окремо «Ненька інфо» писала про оцінки американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень щодо динаміки російських бойових втрат і ролі безпілотників на сучасному фронті. Російська армія стрімко виснажується: втрати окупантів зросли до рекордного співвідношення 8:1 — CSIS

  • У Росії оцінили шанси на перемогу у війні проти України лише у 7%: сплив імовірний прогноз «Сбербанку»

    У Росії оцінили шанси на перемогу у війні проти України лише у 7%: сплив імовірний прогноз «Сбербанку»

    Аналітики російського «Сбербанку» нібито оцінили ймовірність перемоги Росії у війні проти України лише у 7%. Такі дані містяться в документі «Сценарії досягнення миру в конфлікті Росія — Україна», який, за повідомленнями ЗМІ, хакери Black Mirror отримали з листування голови правління «Сбербанку» Германа Грефа.

    Документ датований квітнем 2026 року та містить одразу вісім можливих сценаріїв подальшого розвитку війни. Якщо оприлюднені матеріали автентичні, російські аналітики вважають значно ймовірнішим не військову перемогу Кремля, а припинення активних бойових дій через політичні домовленості або фактичне замороження конфлікту.

    Водночас варто наголосити: йдеться про матеріали, які, як стверджується, були отримані хакерським шляхом. Незалежного підтвердження автентичності документа в наведених матеріалах немає.

    Найімовірнішим назвали «угоду Трампа»

    Найвищу ймовірність — 32% — автори прогнозу нібито віддали сценарію, який у документі названий «угодою Трампа».

    Йдеться про варіант замороження бойових дій із досягненням певних домовленостей та частковим послабленням санкційного режиму щодо Росії.

    Другим за ймовірністю став сценарій так званого «корейського замороження» — 22%. У такому випадку інтенсивні бойові дії припиняються або різко скорочуються, однак сторони не досягають повноцінного політичного врегулювання.

    Подібна модель передбачає тривале збереження невирішеного конфлікту та відсутність остаточної мирної угоди.

    Ще 15% російські аналітики нібито відводять сценарію, за якого війна продовжуватиметься ще протягом двох-трьох років.

    На цьому тлі особливо показовою виглядає оцінка можливості військової перемоги Росії.

    Перемозі РФ дали лише 7%

    За оприлюдненими даними, сценарій перемоги Росії над Україною отримав лише 7% ймовірності.

    Ще нижче автори документа нібито оцінили можливість завершення війни на умовах України або європейських держав — 2%.

    Таким чином, якщо документ справжній, навіть російські аналітики не розглядають повну військову перемогу Кремля як основний сценарій завершення війни.

    Водночас наведені відсотки не є математичним прогнозом результату війни. Це сценарна оцінка, яка залежить від припущень її авторів і може змінюватися разом із ситуацією на фронті, міжнародною підтримкою України, станом російської економіки та політичними рішеннями сторін.

    У документі оцінили й російські втрати

    Окремий блок оприлюдненого аналізу стосується втрат російських військ.

    За інформацією, отриманою хакерами, у документі фігурує оцінка втрат РФ на рівні 20–25 тисяч військовослужбовців щомісяця.

    Якщо такий показник зберігався б протягом року, арифметично це відповідало б приблизно 240–300 тисячам втрат за 12 місяців. Водночас із наведеного фрагмента документа незрозуміло, що саме автори включали до поняття «втрати» — лише загиблих чи сукупність загиблих, поранених та інших категорій.

    Саме тому напряму порівнювати цю цифру з офіційними українськими або західними оцінками без уточнення методології некоректно.

    Ядерному сценарію дали 5%

    Ще один показовий пункт аналізу стосується можливого ядерного інциденту.

    Ймовірність події на кшталт застосування ядерної зброї або аварії на ядерному об’єкті автори документа нібито оцінили у 5%.

    Таку саму ймовірність — 5% — у прогнозі отримав сценарій зміни влади в Росії.

    Навіть відносно невеликий відсоток ядерного сценарію привертає увагу через масштаб можливих наслідків. При цьому сценарний прогноз не означає, що така подія обов’язково станеться або що існує підтверджена підготовка до неї.

    Російська економіка залишається одним із ключових факторів війни

    Оприлюднення ймовірного документа «Сбербанку» відбувається на тлі дедалі більшої уваги до здатності російської економіки фінансувати тривалу війну.

    Попри санкції, значні військові витрати та бюджетні проблеми, Москва досі має ресурси для продовження бойових дій. Раніше представник європейської розвідки заявляв, що навіть за умов рекордного дефіциту бюджету Кремль поки здатний підтримувати нинішній рівень фінансування війни.

    Однак тривалість війни збільшує навантаження на бюджет РФ, потребу у військовослужбовцях, оборонне виробництво та інші сектори економіки.

    Саме тому оцінка російських аналітиків, якщо її автентичність буде підтверджена, цікава не лише цифрою у 7%. Вона показує, які сценарії могли розглядатися всередині однієї з найбільших фінансових структур РФ: не швидка військова перемога, а різні форми домовленостей, замороження бойових дій або затяжна війна.

  • Ще мінус 1470 окупантів: ЗСУ за добу знищили понад 80 артсистем і майже 2 тисячі дронів РФ

    Ще мінус 1470 окупантів: ЗСУ за добу знищили понад 80 артсистем і майже 2 тисячі дронів РФ

    Сили оборони України протягом минулої доби, 31 липня, знешкодили ще близько 1470 російських військовослужбовців. Загальні бойові втрати армії РФ у живій силі від початку повномасштабного вторгнення, за оцінкою Генерального штабу Збройних сил України, сягнули приблизно 1 млн 447 тис. 620 осіб.

    Водночас українські військові продовжили завдавати значних втрат російській артилерії, безпілотній авіації, автомобільній техніці та засобам протиповітряної оборони.

    Оновлені дані про втрати противника Генеральний штаб ЗСУ оприлюднив уранці 1 серпня. У штабі традиційно наголошують, що через високу інтенсивність бойових дій підрахунок уточнюється.

    Особливо великими минулої доби стали втрати росіян у артилерії. Сили оборони знищили 82 артилерійські системи противника. Артилерія залишається одним із головних інструментів російської армії на фронті, тому систематичне ураження гармат і самохідних установок безпосередньо впливає на можливості російських підрозділів підтримувати штурмові дії та обстрілювати українські позиції.

    Крім того, за добу російські війська втратили чотири реактивні системи залпового вогню та два засоби протиповітряної оборони.

    Ще чотири одиниці бойових броньованих машин були знищені або виведені з ладу.

    Найпомітнішою цифрою у новому зведенні стали втрати російських безпілотників. За інформацією Генштабу, протягом доби було знешкоджено 1838 БпЛА оперативно-тактичного рівня.

    Високі втрати безпілотних систем відображають те, наскільки масштабно обидві сторони нині використовують дрони на полі бою. Йдеться про розвідувальні апарати, ударні FPV-дрони, баражувальні боєприпаси та інші безпілотні платформи, які використовуються для розвідки, коригування артилерії та безпосереднього ураження цілей.

    Російська армія також втратила 16 наземних робототехнічних комплексів. Такі системи дедалі активніше використовуються на фронті для логістики, доставки боєприпасів, евакуації, мінування та виконання інших завдань у небезпечних районах.

    Значних втрат противник зазнав і в автомобільній техніці. За даними Генштабу, українські військові за добу знищили або пошкодили 463 одиниці автомобільної техніки та автоцистерн, а також одну одиницю спеціальної техніки.

    Автомобільний транспорт має критичне значення для забезпечення російських підрозділів на передовій. Саме ним доставляють особовий склад, боєприпаси, пальне, продовольство та інше спорядження, тому великі втрати цієї категорії створюють додаткові проблеми для логістики окупаційних сил.

    Загалом, за даними Генштабу ЗСУ, бойові втрати Росії у живій силі від 24 лютого 2022 року до 1 серпня 2026 року оцінюються приблизно у 1 447 620 осіб. Цей показник включає вбитих і поранених військовослужбовців противника, які були виведені з бойового складу.

    Українська сторона не розкриває детальної методології щоденного підрахунку втрат противника. Незалежно перевірити всі цифри в умовах активних бойових дій неможливо, тому вони залишаються оперативною оцінкою Генерального штабу.

    Водночас дані про втрати техніки частково підтверджуються відео та фотографіями з фронту, матеріалами підрозділів Сил оборони та відкритими OSINT-джерелами. Остаточні цифри можуть уточнюватися після отримання додаткової інформації з районів бойових дій.

    Високі добові втрати Росії фіксуються на тлі продовження інтенсивних боїв одразу на кількох напрямках фронту. Російські війська продовжують проводити штурмові дії, активно застосовуючи артилерію, авіацію та ударні безпілотники.

    Українські сили, своєю чергою, концентруються на ураженні живої сили, артилерійських позицій, пунктів управління, логістики та безпілотних систем противника. Окремим напрямом залишається боротьба із російськими засобами ППО та далекобійними системами, знищення яких дозволяє розширювати можливості українських ударних засобів.

    Таким чином, лише за одну добу російська армія, за оцінкою Генштабу, втратила близько півтори тисячі військових, десятки артилерійських систем та сотні одиниць техніки. Найбільша кількісна втрата припала на безпілотники — понад 1,8 тисячі апаратів різного призначення.

    У Генеральному штабі наголошують, що дані оперативні та продовжують уточнюватися в міру надходження інформації з передової.

  • Україна паралізувала головну логістику Криму: Керченська переправа втратила 75% спроможності

    Україна паралізувала головну логістику Криму: Керченська переправа втратила 75% спроможності

    Сили безпілотних систем України заявили про суттєве послаблення логістичних можливостей Росії між Краснодарським краєм і тимчасово окупованим Кримом. За словами командувача СБС Роберта Бровді (позивний «Мадяр»), у межах операції «МоЛоЧКа» українські військові спільно зі Службою безпеки України протягом двох тижнів липня вивели з ладу більшість поромів Керченської переправи, через що її пропускна спроможність скоротилася приблизно на 75%.

    За інформацією Бровді, до початку операції перевезення між портом Кавказ і портом Крим забезпечували чотири основні пороми — «Лаврентій», «Панагія», «Ейськ» та «Марія», а судно SKS-One перебувало в резерві. Саме ці плавзасоби забезпечували перекидання військової техніки, транспорту та вантажів через Керченську протоку після неодноразових ударів по Кримському мосту.

    За словами командувача СБС, пором «Ейськ» був уражений 12 та 13 липня й після цього відбуксируваний до порту Керч. Відновлювати його та повертати на лінію російська сторона, за оцінкою українських військових, не планує. Аналогічна ситуація із судном SKS-One, яке після серії ударів 7, 12 і 13 липня затонуло в районі порту Камиш-Бурун і більше не підлягає відновленню.

    Ще один пором — «Марія» — також неодноразово зазнавав ударів упродовж липня. Його відбуксирували до порту, а повернення до експлуатації наразі не планується. Водночас «Лаврентій» та «Панагія», які раніше також були пошкоджені ударами СБС, СБУ та Головного управління розвідки, втратили можливість самостійно пересуватися. За словами Бровді, зараз вони використовуються лише як несамохідні баржі у буксирному режимі, що майже вдвічі зменшує їхню ефективність і робить більш уразливими для нових атак.

    Командувач Сил безпілотних систем зазначив, що до початку операції один пором міг перевозити від 8 до 15 одиниць техніки залежно від її маси. Загальна добова пропускна спроможність усієї переправи становила приблизно 180–250 транспортних засобів, причому близько 80% цього трафіку використовувало Міністерство оборони РФ для забезпечення своїх військ на тимчасово окупованому Кримському півострові. Після проведення операції, за оцінкою українських військових, працює лише близько чверті довоєнної спроможності переправи.

    Водночас Генеральний штаб Збройних сил України повідомив про ситуацію на фронті станом на 16:00 19 липня. За даними військового командування, від початку доби відбулося 60 бойових зіткнень. Найбільш інтенсивні бої тривали на Покровському, Слов’янському, Костянтинівському, Лиманському та Південно-Слобожанському напрямках.

    На Покровському напрямку російські війська здійснили 15 атак, намагаючись прорвати українську оборону поблизу Торецького, Удачного, Філії, а також у напрямках Кучерового Яру, Нового Донбасу, Білицького, Світлого, Шевченка та Новопідгородного. На Слов’янському напрямку українські військові відбили 14 штурмів, а на Костянтинівському — сім атак, частина боїв на момент публікації ще тривала.

    Також противник активно діяв на Лиманському, Південно-Слобожанському, Гуляйпільському, Краматорському та Оріхівському напрямках. На Куп’янському, Придніпровському та Олександрівському напрямках наступальних дій російських військ не зафіксовано. Українські сили продовжують стримувати ворога по всій лінії фронту та завдавати ударів по його тилових об’єктах.

    Окремо Генеральний штаб оприлюднив оновлені дані про втрати російської армії за минулу добу. За офіційною оцінкою, Росія втратила ще 1600 військовослужбовців, а також значну кількість озброєння та техніки. Зокрема, українські військові знищили 2 танки, 8 бойових броньованих машин, 82 артилерійські системи, 3 реактивні системи залпового вогню, 6 засобів протиповітряної оборони, 1769 безпілотників оперативно-тактичного рівня, 18 крилатих ракет, 605 одиниць автомобільної техніки та автоцистерн, 9 наземних роботизованих комплексів і 3 одиниці спеціальної техніки.

    Загалом, за даними Генштабу, від початку повномасштабного вторгнення орієнтовні втрати російської армії вже перевищили 1,43 млн військових. Українське командування наголошує, що удари по логістичних маршрутах, таких як Керченська переправа, у поєднанні зі щоденним виснаженням противника на фронті залишаються одним із ключових елементів стратегії зі зриву забезпечення російського угруповання в окупованому Криму та на півдні України.

  • Після удару по Чонгару командир РФ застрелився

    Після удару по Чонгару командир РФ застрелився

    У російській армії назріває нова криза на тлі проблем із забезпеченням військ на південному напрямку. Після серії успішних ударів Сил оборони України по ключових логістичних маршрутах окупантів стало відомо про самогубство командира батальйону 37-ї окремої мотострілецької бригади Сухопутних військ РФ Бато Мункуєва.

    Про це повідомив речник Української добровольчої армії «Південь» Сергій Братчук.

    За його словами, інцидент стався 10 червня на тлі серйозних проблем із постачанням російських підрозділів після ураження Чонгарського мосту, який є одним із ключових логістичних маршрутів між тимчасово окупованим Кримом та захопленими територіями півдня України.

    «Це сталося вдень 10 червня на тлі критичних проблем із логістикою, які загострилися після нашого ураження Чонгарського мосту», – повідомив Братчук.

    За наявною інформацією, йдеться про майора Бато Валерійовича Мункуєва, уродженця Бурятії. У російській армії він служив щонайменше з 2015 року, а на початку 2026 року отримав звання майора та очолив один із батальйонів 37-ї окремої мотострілецької бригади.

    За словами Братчука, командир опинився під потужним тиском з боку вищого командування, яке вимагало виконання бойових завдань, попри катастрофічні проблеми із забезпеченням особового складу.

    «Нерви окупанта здали через постійний тиск вищого командування, яке вимагало виконання наказів, але повністю провалило забезпечення підрозділу пальним та підкріпленням», – наголосив речник УДА.

  • Росія втратила ще сотні одиниць техніки та тисячі дронів: свіже зведення Генштабу

    Росія втратила ще сотні одиниць техніки та тисячі дронів: свіже зведення Генштабу

    Російська армія продовжує зазнавати значних втрат у війні проти України. За даними Генерального штабу Збройних сил України, станом на ранок 9 червня 2026 року загальні бойові втрати Російської Федерації від початку повномасштабного вторгнення перевищили 1,376 мільйона військовослужбовців.

    Лише за останню добу українські захисники ліквідували ще 1370 російських окупантів. Таким чином загальна кількість втрат особового складу армії РФ з 24 лютого 2022 року досягла приблизно 1 376 320 осіб.

    Окрім живої сили, російські війська продовжують втрачати значну кількість військової техніки. За даними Генштабу, протягом останньої доби Сили оборони України знищили чотири танки, п’ять бойових броньованих машин, 75 артилерійських систем, чотири реактивні системи залпового вогню та два засоби протиповітряної оборони.

    Особливо відчутними залишаються втрати ворога у сфері безпілотних технологій. За добу українські військові знищили або вивели з ладу 2103 безпілотники оперативно-тактичного рівня. Загалом від початку повномасштабної війни Росія втратила вже понад 338 тисяч безпілотних літальних апаратів різних типів.

    Також українські захисники знищили сім наземних роботизованих комплексів, чотири одиниці спеціальної техніки та 382 одиниці автомобільної техніки й автоцистерн.

    Загальні втрати російської армії станом на 9 червня 2026 року становлять:

    • близько 1 376 320 військовослужбовців;
    • 12 001 танк;
    • 24 710 бойових броньованих машин;
    • 43 639 артилерійських систем;
    • 1 851 реактивну систему залпового вогню;
    • 1 411 засобів ППО;
    • 436 літаків;
    • 353 гелікоптери;
    • 338 327 безпілотників оперативно-тактичного рівня;
    • 4 733 крилаті ракети;
    • 33 кораблі та катери;
    • 2 підводні човни;
    • 104 796 одиниць автомобільної техніки та паливозаправників;
    • 4 253 одиниці спеціальної техніки.

    Одночасно Повітряні сили ЗСУ повідомили про результати відбиття чергової масованої повітряної атаки Росії.

    У ніч проти 9 червня ворог застосував ударні безпілотники типу Shahed, а також дрони «Гербера», «Італмас» та інші безпілотні апарати. Українська протиповітряна оборона продемонструвала високу ефективність, знищивши або подавивши засобами радіоелектронної боротьби 146 ворожих безпілотників.

    Водночас Повітряні сили зафіксували влучання двох керованих авіаційних ракет та 17 ударних безпілотників на 18 різних локаціях. Крім того, уламки збитих цілей впали ще на восьми окремих об’єктах.

    Росія продовжує активно використовувати дрони як один із головних інструментів атак на українську інфраструктуру та мирні міста. Водночас українська система протиповітряної оборони постійно нарощує ефективність, що дозволяє перехоплювати переважну більшість повітряних цілей.

    Експерти зазначають, що нинішній рівень втрат Росії залишається одним із найвищих за весь період повномасштабної війни. Особливо показовими є втрати у сфері безпілотних систем, які стали ключовим елементом сучасних бойових дій.

    Попри значні ресурси, які Кремль спрямовує на продовження війни, українські Сили оборони продовжують завдавати ворогу суттєвих втрат як на фронті, так і під час відбиття повітряних атак. Генеральний штаб наголошує, що боротьба триває на всіх напрямках, а українські військові продовжують утримувати оборону та знищувати наступальний потенціал російської армії.

    Повномасштабна війна Росії проти України триває вже 1567-му добу.

  • «Вас залишать помирати у багнюці»: Рютте виступив із жорсткою заявою до росіян

    «Вас залишать помирати у багнюці»: Рютте виступив із жорсткою заявою до росіян

    Генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час спільної пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським у Києві виступив із однією з найжорсткіших заяв щодо втрат російської армії від початку свого перебування на посаді очільника Альянсу. Звертаючись безпосередньо до молодих громадян Росії, він заявив, що кремлівська влада вводить їх в оману, приховуючи реальні масштаби втрат на війні проти України та фактично прирікаючи тисячі людей на загибель.

     

  • Російський наступ захлинувся? У травні окупанти захопили лише 14 км², попри рекордну кількість штурмів — DeepState

    Російський наступ захлинувся? У травні окупанти захопили лише 14 км², попри рекордну кількість штурмів — DeepState

    У травні 2026 року російська армія продемонструвала найнижчі темпи територіального просування за останні три роки повномасштабної війни. За даними аналітичного проєкту DeepState, за місяць окупаційним військам вдалося просунутися лише на 14 квадратних кілометрів української території. При цьому кількість штурмових дій з боку РФ залишалася надзвичайно високою, що свідчить про значне зниження ефективності наступальних операцій російської армії.

    Аналітики наголошують, що травень став одним із найменш результативних місяців для російських військ із другої половини 2023 року. За попередніми оцінками, загальна площа територій, які могли перейти під контроль противника, становить близько 14 км². Водночас у DeepState застерігають, що через особливості оновлення карти та затримки у фіксації змін на лінії фронту остаточні цифри можуть бути дещо скориговані.

    Особливу увагу експерти звертають на те, що низькі результати були зафіксовані на тлі рекордної активності російських військ. За підрахунками аналітиків, протягом травня на фронті відбулося понад 7 тисяч штурмових дій, що приблизно на 37,5% більше порівняно з попередніми місяцями. Тобто Росія фактично збільшила інтенсивність наступу, але не змогла перетворити кількість атак на реальні територіальні здобутки.

    Військові оглядачі пояснюють таку ситуацію кількома факторами. Насамперед українські Сили оборони суттєво вдосконалили систему виявлення та знищення штурмових груп противника за допомогою безпілотників. Значну роль відіграє розвиток дронових підрозділів, які забезпечують постійний контроль над полем бою та ускладнюють приховане пересування російських військ.

    Останні місяці російська армія дедалі частіше використовує тактику малих штурмових груп. Якщо раніше атаки здійснювалися за підтримки бронетехніки та значних піхотних підрозділів, то нині окупанти нерідко намагаються просуватися групами по кілька осіб або навіть поодинці. Така тактика покликана знизити втрати від ударів українських дронів та артилерії, однак водночас значно зменшує ефективність наступальних дій.

    За оцінками військових експертів, російське командування також продовжує використовувати інфільтраційну тактику, коли невеликі групи військових намагаються непомітно проникнути в тил українських позицій або закріпитися в посадках і зруйнованих будівлях. Однак українські підрозділи значно покращили виявлення таких спроб, що не дозволяє противнику розвивати локальні успіхи.

    Додатковим фактором стала висока інтенсивність ударів по російській логістиці. Українські безпілотники та далекобійні засоби ураження регулярно атакують склади боєприпасів, командні пункти та маршрути постачання окупаційних військ. Це змушує російське командування витрачати дедалі більше ресурсів на забезпечення фронту та ускладнює проведення масштабних наступальних операцій.

    Попри загальне уповільнення просування, окремі ділянки фронту залишаються надзвичайно напруженими. Зокрема, складна ситуація зберігається в районі Костянтинівки на Донеччині. Російські війська продовжують активно застосовувати керовані авіабомби, артилерію та ударні безпілотники для руйнування міської інфраструктури та тиску на українську оборону.

    Аналітики наголошують, що низькі темпи окупації не означають зменшення загрози. Навпаки, Росія продовжує концентрувати значні сили на кількох напрямках і намагається компенсувати відсутність проривів інтенсивними обстрілами українських міст та сіл поблизу лінії фронту.

    Водночас травнева статистика підтверджує тенденцію, яку українські та західні військові аналітики фіксують уже кілька місяців. Попри чисельну перевагу в живій силі та значні ресурси, російська армія дедалі частіше стикається з проблемою виснаження наступального потенціалу. Для захоплення навіть невеликих територій противник змушений витрачати значну кількість особового складу, техніки та боєприпасів.

    На думку експертів, якщо нинішня динаміка збережеться й надалі, Росії буде дедалі складніше досягати суттєвих результатів на полі бою. Однак остаточні висновки щодо ситуації на фронті можна буде зробити лише після аналізу даних за червень та літню кампанію загалом, адже саме цей період традиційно вважається найбільш активним для проведення наступальних операцій.