Daypolitico

Позначка: Вятрович

  • Польща заявила про готовність розпочати ексгумації на Волині

    Польща заявила про готовність розпочати ексгумації на Волині

    Інститут національної пам’яті Польщі готовий розпочати ексгумаційні роботи на Волині протягом 24 годин. Про це заявив голова ІНП Кароль Навроцький, який також є кандидатом у президенти від опозиційної партії «Право і справедливість». Його слова процитувало польське видання RMF24.

    Навроцький нагадав, що ІНП «з 2017 року послідовно бореться за те, щоб усі результати ексгумацій і розкопок на Волині були правдою».

    «У 2017 році ІНП направив перший запит на проведення пошуково-ексгумаційних робіт. Цей запит стосувався низки населених пунктів. У період з 2017 по 2024 рік ми надіслали дев’ять таких запитів. Жоден із цих запитів не був прийнятий українською стороною», – сказав він.

    За словами Навроцького, якщо публічні декларації політиків – це не просто політичні декларації, то в Інституті національної пам’яті – єдиній установі, що готова взятися за ексгумаційні роботи на Волині, – чекають на офіційне підтвердження та відповідь на запити.

    Навроцький запевнив, що в розпорядженні ІНП є і люди, і техніка, тож якщо буде офіційне рішення з цього питання, а не просто декларація, – на Волинь поїдуть підготовлені команди.

    «Бюро розшуку та ідентифікації ІНП готове провести реальні пошуки на Волині протягом 24 годин. Тому ми чекаємо офіційного підтвердження цієї інформації», – сказав він.

    Президент ІНП також стверджує, що пошуки можуть розпочатися, незважаючи на війну, яка триває в Україні. Війна не має жодного впливу на ефективність діяльності працівників Інституту національної пам’яті, додав він.

    Нагадаємо, вчора міністри закордонних справ Польщі та України Радослав Сікорський та Андрій Сибіга ухвалили спільну заяву щодо питання ексгумацій, яке стало каменем спотикання у відносинах між двома державами.

    Колишній голова Українського інституту національної пам’яті, нардеп Володимир В’ятрович піддав критиці цю заяву.

    «Чудово, що міністри закордонних справ України та Польщі «рішуче налаштовані розв’язати спірні питання нашого спільного минулого в ім’я загальнолюдських цінностей і в християнському дусі». Але конкретне бачення цього рішення чомусь звелося до односторонніх зобов’язань України… Жодного слова про вшанування загиблих українців та їхніх місць поховань у Польщі немає», – написав він у Facebook.

  • В’ятрович критикує Польщу за “політику гієни” в українських справах

    В’ятрович критикує Польщу за “політику гієни” в українських справах

    Народний депутат Володимир В’ятрович, представник партії “Євросолідарність”, висловив різку критику на адресу Польщі, назвавши її дії “політикою гієни”. У своїй заяві він підкреслив, що історично Польща не раз намагалася обмінювати свою допомогу Україні на територіальні поступки, що викликає занепокоєння щодо справжніх намірів Варшави.

    «У 1920 році Петлюра отримав допомогу від Пілсудського на кошти відмови від частини українських територій на користь Польщі. Тому неправильно, коли цей вимушений союз представляють як прояв братерства наших народів. Наступного року Пілсудський кинув Петлюру, уклавши мир із більшовиками. А українцям від нього дісталося: sorry guys», – пише В’ятрович.

    Він також наводить заяву екс-міністра закордонних справ Польщі Чапутовича, що нинішню політику Варшави щодо воюючої України можна описати «метафорою гієни».

    «Метафора гієни описує політику, спрямовану на досягнення вигоди, коли партнер перебуває у складній ситуації, наприклад, під тиском російських військ», – заявив Чапутович.

    Мабуть, у такий спосіб В’ятрович коментує публікації в ЗМІ, що Польща має намір використати своє майбутнє головування в Євросоюзі для тиску на Україну з метою ексгумації жертв Волинської різанини.

    Також резонанс викликала пропозиція глави МЗС Польщі провести референдум про статус Криму.

  • Чи стане Волинська трагедія перешкодою на шляху України до ЄС

    Чи стане Волинська трагедія перешкодою на шляху України до ЄС

    Останнім часом відносини між Україною і Польщею знову опинилися в центрі уваги міжнародної політики через нещодавні заяви польського міністра національної оборони Владислава Косіняка-Камиша. Висловлене ним твердження, що Україні доведеться вирішити питання Волинської трагедії 1943 року, щоб мати можливість вступити до Європейського Союзу, викликало широкий резонанс у політичних колах обох країн.

    Ця заява привернула увагу українських народних депутатів Миколи Княжицького і Володимира В’ятровича, породила широкий резонанс та спричинила палкі обговорення як у Польщі, так і в Україні.

    Микола Княжицький, коментуючи ситуацію, різко відреагував на заяву польського міністра, назвавши питання Волинської трагедії «вигадкою» та «піаром на словах». Він зазначив, що хоча трагедія, що відбулася у 1943 році, була жахливою, наразі основними питаннями є ексгумація польських жертв та відновлення пам’ятних таблиць, що стосуються українців, загиблих від рук НКВС. «Ці питання вирішимо», – запевнив Княжицький у своєму фейсбуці, підкресливши готовність української влади знайти рішення.

    Володимир В’ятрович, у свою чергу, поділився своїми враженнями від нещодавніх зустрічей у Варшаві та Ґданську з польськими колегами. Він акцентував увагу на тому, що обговорення в основному стосувалося сучасних і майбутніх аспектів відносин між Україною та Польщею. «Усі розмови були про нині і завтра», – зазначив він, критикуючи спроби окремих польських політиків прив’язати сучасні стосунки до минулих конфліктів.

    В’ятрович підкреслив, що історичні конфлікти між українцями та поляками часто використовувала Росія для досягнення своїх цілей, і закликав до конструктивного діалогу, а не до акцентування на старих ранах.

    Цю точку зору підтримав і заступник глави МЗС Польщі Павел Яблонський, який заявив, що без вирішення питання ексгумації останків жертв Волинської трагедії Україні не слід мріяти про вступ до ЄС. Це стало ще одним сигналом для України про необхідність вирішення цих болючих питань.

    До відома, у липні 2023 року польський Сейм ухвалив резолюцію, що вшановує пам’ять жертв Волинської трагедії на її 80-ті роковини. У документі підкреслюється, що польсько-українське примирення має включати визнання провини і вшанування пам’яті жертв. Українська сторона, своєю чергою, погодилася на початок пошуково-ексгумаційних робіт на могилах поляків, убитих Українською повстанською армією в 1945 році в містечку Пузники на Поділлі.

    Ситуація навколо Волинської трагедії продовжує залишатися чутливою темою у відносинах між Україною та Польщею. Важливо, щоб ці питання були вирішені з увагою до історичних фактів та повагою до пам’яті жертв, а також з розумінням сучасних політичних реалій та потреб обох країн.

  • Нардеп В’ятрович: Обмеження консульських послуг шкодить Україні

    Нардеп В’ятрович: Обмеження консульських послуг шкодить Україні

    Народний депутат Володимир В’ятрович висловив свою критику стосовно обмежень у консульських послугах для українців, які перебувають за кордоном. У своїй заяві він зауважив, що такі обмеження лише підштовхують Україну до зближення з Росією.

    В’ятрович заявив, що від цього виграє “тільки Росія”.

    “Тільки нашому ворогу на руку і розкол між українцями за будь-якими лініями, і обмеження в правах частини українських громадян, і зниження рівня міжнародної підтримки України, і демографічна катастрофа, яка чудово вписується в їхні плани знищити українців як націю”, – пише В’ятрович.

    Постанову Кулеби він називає “свавіллям”. І зазначає, що жоден закон, зокрема новий закон про мобілізацію, не забороняє громадянам отримувати паспорти за кордоном. А військовий облік громадян за кордоном за законом “не ведеться і ніколи не вівся”.

    В’ятрович упевнений, що під таким тиском ніхто служити в армію не піде. А навпаки розірве контакти з батьківщиною, що посилить і без того існуючу “демографічну катастрофу”

    “Відмова держави видавати паспорти або надавати консульські послуги власним громадянам є зневагою до демократії та прав людини. Навіть Росія такого не робить. Це прямий шлях до погіршення ставлення до нашої держави на Заході, а відтак і зменшення рівня підтримки, від якого критично залежить наше виживання”, – пише нардеп.

  • Володимир В’ятрович заявив, що Ігор Сікорський та Михаїл Булгаков не є українцями

    Володимир В’ятрович заявив, що Ігор Сікорський та Михаїл Булгаков не є українцями

    Авіаконструктор із Києва Ігор Сікорський, “так само як і Булгаков”, не є українцем, повідомив нардеп від “Європейської солідарності” Володимир В’ятрович.

    “З урахуванням чіткої позиції Сікорського, його теж не варто називати українцем”, – відповів В’ятрович на запитання, як ставитися до конструктора, який, також як і Булгаков, “вважав себе росіянином”.

    Це запитання прозвучало під постом В’ятровича, де він заявив, що сам Булгаков не вважав себе українцем і “робити його посмертно українцем є наругою не стільки над українцями, скільки над його уявленнями про себе”.

    Дискусія розгорнулася після того, як “Інститут національної пам’яті” визнав Булгакова “українофобом”. Це означає, крім іншого, що його ім’ям заборонено називати вулиці та будь-які об’єкти.

    Тим часом іменем Сікорського (авіаконструктора Російської імперії, який після революції 1917 року емігрував до США, де заснував компанію з виробництва гелікоптерів) уже за часів незалежної України назвали багато чого: аеропорт “Жуляни”, Київський політехнічний інститут, а також вулицю, на якій нині розміщене американське посольство в Києві.

    Тим часом Сікорський, судячи з його публічних заяв, був російським монархістом і вважав українців частиною “єдиного російського народу”. І, відповідно, сам вважав себе росіянином. Уже в еміграції співпрацював із російськими монархічними газетами, перебував у Російському політичному комітеті в Нью-Йорку, у програмі якого було написано, що “державна єдність Росії, в її природних, історичних кордонах, становить одну з головних основ російської національної свідомості”.

    У листі до історика Василя Галича 1936 року Сікорський так позначив свою національну ідентифікацію: “мій рід суто українського походження, із села Київської губернії, де мій прадід і прапрадід були священиками. Однак ми вважаємо себе за походженням росіянами, з певної частини Росії, розглядаючи український народ як інтегровану частину Росії так само, як Техас або Луїзіана є інтегрованою частиною Сполучених Штатів”.