Президент України Володимир Зеленський та колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний мають практично однаковий рівень потенційної електоральної підтримки. За результатами нового опитування дослідницької компанії «Соціополіс», проведеного у другій половині вересня 2026 року, серед виборців, які готові взяти участь у голосуванні та вже визначилися зі своїм вибором, Зеленського підтримали б 23,0%, а Залужного — 22,9%. Різниця становить лише 0,1 відсоткового пункту.
Серед усіх опитаних показники також майже ідентичні: 19,1% назвали Володимира Зеленського, а 19,0% — Валерія Залужного. З огляду на заявлену методологією похибку для показників близько 20% — до 2,5 відсоткового пункту — статистично визначити, хто з цих двох має більшу підтримку, за результатами цього опитування неможливо.
Дослідження проводили з 16 по 21 вересня 2026 року методом телефонних інтерв’ю CATI на основі випадково згенерованих мобільних номерів. Соціологи опитали 1002 повнолітніх жителів України. До вибірки не включали громадян, які перебували за кордоном, а також мешканців тимчасово окупованих територій, де не працює український мобільний зв’язок. Для показників, близьких до 50%, максимальна теоретична похибка становить 3,1%, для показників близько 25% — 2,7%, а близько 20% — 2,5%.
За двома першими позиціями розташувалися Петро Порошенко — 10,7% серед визначених виборців, Кирило Буданов — 9,5%, Андрій Білецький — 8,7%, Михайло Федоров — 7,6% та Дмитро Разумков — 6,9%. Олександра Усика в потенційному президентському голосуванні підтримали б 3,2% визначених виборців, Юлію Тимошенко — 3,0%. Ще 8,5% усіх опитаних не визначилися з кандидатом, 7,2% заявили, що не брали б участі у голосуванні, а 1,2% зіпсували б бюлетень.
Що показало моделювання другого туру
Соціологи також запропонували респондентам кілька гіпотетичних пар другого туру. У парі Залужний — Зеленський 46,1% від усіх опитаних обрали Залужного, 28,0% — Зеленського. Серед респондентів, які заявили про намір голосувати та визначилися між двома запропонованими кандидатами, показники становили 62,2% і 37,8% відповідно. При цьому 16,4% усіх респондентів заявили, що в такому другому турі взагалі не голосували б, 4,8% зіпсували б бюлетень, а 4,7% не визначилися.
Водночас це саме моделювання гіпотетичного голосування, а не прогноз результату майбутніх виборів. Склад кандидатів, політична ситуація, перебіг війни та навіть умови проведення голосування до початку реальної виборчої кампанії можуть суттєво змінитися.
Інші змодельовані пари також продемонстрували різні розподіли підтримки. У парі Кирило Буданов — Володимир Зеленський серед визначених респондентів показники становили 57,0% і 43,0%, у парі Буданов — Залужний — 40,3% і 59,7%, а у парі Зеленський — Михайло Федоров — 48,5% і 51,5%.
Що змінилося за кілька місяців
Особливо показовою виглядає динаміка порівняно з червневим дослідженням тієї ж компанії.
На початку червня «Соціополіс» фіксував серед визначених виборців 31,2% підтримки Зеленського та 22,3% Залужного. Тоді різниця між ними становила майже дев’ять відсоткових пунктів. У вересневому вимірюванні показники становлять уже 23,0% і 22,9%.
У червні третім був Кирило Буданов із 14,1% серед визначених виборців, а Петро Порошенко мав 8,6%. У вересні порядок змінився: Порошенко отримав 10,7%, а Буданов — 9,5%. Водночас пряме порівняння окремих цифр варто робити обережно, оскільки громадська думка під час війни може швидко реагувати на події, а кожне опитування має власну статистичну похибку.
Про популярність Залужного серед українців раніше писала й «Ненька інфо». У матеріалі про суспільну реакцію на його публічний виступ видання наводило результати серпневого опитування Rating Group: тоді Залужному довіряли 68% респондентів, Володимиру Зеленському — 59%, а Кирилу Буданову — 62%. Водночас показник довіри не є тотожним електоральному рейтингу і не показує автоматично, як люди проголосували б на виборах. «Залужний пожартував про англійську — і почалася атака: Тука пояснив, чого насправді бояться на Банковій» — Ненька інфо
Які партії називали респонденти
Опитування містило й моделювання можливих парламентських виборів. Тут соціологи отримали щільну групу з чотирьох політичних сил.
Потенційну партію Валерія Залужного підтримали б 16,0% виборців, які готові голосувати та вже визначилися. Потенційну партію Володимира Зеленського — 13,9%, «Європейську Солідарність» Петра Порошенка — 13,5%, потенційну «Третю Штурмову» Андрія Білецького — 13,1%.
Далі йдуть потенційна політична сила Кирила Буданова з 9,1%, «Розумна політика» Дмитра Разумкова — 7,9%, потенційні партії Ігоря Терехова та Михайла Федорова — по 6,0%.
Водночас тут є принциповий нюанс: частина названих соціологами «партій» є гіпотетичними конструкціями для опитування, а не обов’язково реально зареєстрованими політичними силами, які вже оголосили участь у виборах. Сам Залужний також не оголошував у межах цього дослідження про висунення кандидатом у президенти.
Коли українці хочуть вибори
Понад половина опитаних — 53,6% — заявили, що після реального припинення бойових дій президентські та парламентські вибори варто проводити одночасно. 22,2% вважають, що першими мають відбутися президентські вибори, а 19,0% — парламентські.
При цьому за чинним українським законодавством під час воєнного стану президентські, парламентські та місцеві вибори не проводяться. Частина перша статті 19 Закону «Про правовий режим воєнного стану» прямо встановлює таку заборону. Центральна виборча комісія у своїх рішеннях 2026 року також наголошувала, що питання проведення виборів вирішуватиметься після усунення обставин, які зараз роблять їх неможливими.
У ЦВК паралельно готуються до майбутнього голосування, зокрема опрацьовують питання безпеки, виборчої інфраструктури та адаптації законодавства до умов після завершення воєнного стану. Представники Комісії наголошували, що для проведення виборів необхідні щонайменше безпекові передумови та нормативна база, пристосована до наслідків війни.
Про дискусію щодо можливих виборів нещодавно писала й «Ненька інфо». У матеріалі про заяви Михайла Федорова видання звертало увагу на аргументи депутатів щодо безпеки та необхідності адаптувати виборче законодавство до нових умов. «Міша, ти сам у це віриш?»: заява Федорова про вибори спричинила бурхливу реакцію українців — Ненька інфо
Що українці говорять про війну
Окрема частина дослідження стосувалася бачення завершення війни. 46,4% опитаних назвали найважливішою метою України збереження незалежності та суверенітету навіть за умови територіальних втрат. Для 25,8% головним залишається повернення контролю над окупованими територіями, а 14,7% назвали пріоритетом воєнну поразку або послаблення Росії.
59,5% респондентів вважають, що досягнення українських цілей можливе шляхом поєднання військових дій і дипломатії. Виключно військовий шлях назвали 15,2%, виключно дипломатичний — 14,9%.
75% говорять про зростання корупції
Ще один великий блок дослідження стосувався корупції. 75,2% опитаних вважають, що її рівень за час повномасштабного вторгнення зріс. 16,1% сказали, що ситуація не змінилася, 3,5% — що корупції стало менше. Це оцінки самих респондентів, а не вимірювання фактичного рівня корупції.
На запитання, з ким респонденти пов’язують високий рівень корупції, 59,0% назвали президента та його оточення/Офіс президента, 54,7% — Верховну Раду та народних депутатів, 48,2% — правоохоронну і судову систему. У дослідженні можна було називати кілька відповідей, тому ці показники не складаються до 100%.
Сам «Соціополіс» окремо застерігає, що соціологію воєнного часу потрібно трактувати з урахуванням міграції, недоступності частини територій, можливої меншої готовності окремих груп відповідати на політичні питання та інших чинників. Тому нинішні цифри показують настрої опитаного населення в конкретний період 16–21 вересня, а не встановлюють результат майбутніх виборів.
