Daypolitico

Позначка: вибори США

  • Підтримка Трампа серед робітничого електорату помітно падає

    Підтримка Трампа серед робітничого електорату помітно падає

    Підтримка Дональда Трампа серед однієї з його ключових виборчих груп — білих виборців робітничого класу без вищої освіти — помітно ослабла на тлі змін у ставленні американців до економічної ситуації у країні. Про це повідомляє The New York Times, посилаючись на результати соціологічних опитувань та оцінки політичних аналітиків.

    За даними видання, ця соціальна група ще напередодні проміжних виборів 2018 року демонструвала стабільно високу підтримку економічної політики Дональда Трампа, оцінюючи її позитивно з перевагою більш ніж у 30 відсоткових пунктів. У той період значна частина виборців сприймала його економічний курс як такий, що сприяє зростанню зайнятості, розвитку промисловості та захисту внутрішнього ринку, що особливо важливо для робітничого класу у промислових штатах США.

    Однак, як зазначає NYT, у подальші роки ситуація суттєво змінилася. Згідно з останніми опитуваннями громадської думки, ті ж самі виборці тепер демонструють переважно негативну оцінку економічних результатів політики Трампа. Рівень незадоволення, залежно від методології дослідження та вибірки, коливається в межах від мінус 14 до майже мінус 30 відсоткових пунктів. Це означає, що вперше за тривалий час у цій групі фіксується системне переважання критичних оцінок над позитивними.

    Аналітики пов’язують таку зміну настроїв із сукупністю економічних факторів, серед яких ключову роль відіграє зростання вартості життя. Інфляційний тиск, підвищення цін на продукти харчування, оренду житла та базові послуги поступово змінюють сприйняття економічної політики серед домогосподарств, які найбільш чутливі до щоденних витрат. Додатковим фактором називають невідповідність між передвиборчими обіцянками та фактичними економічними результатами, що, на думку експертів, посилює відчуття розчарування частини виборців.

    У матеріалі також наводиться коментар демократичної соціологині Моллі Мерфі, яка охарактеризувала нинішню ситуацію як потенційний «переломний момент» для частини прихильників Трампа. За її словами, економічні труднощі змушують виборців переоцінювати свої політичні вподобання, навіть якщо раніше вони демонстрували стійку лояльність до одного політика. Водночас вона підкреслює, що така переоцінка не обов’язково означає автоматичний перехід до підтримки Демократичної партії, оскільки значна частина електорату залишається скептично налаштованою до обох основних політичних сил у США.

    Інші експерти також наголошують, що економічний фактор нині залишається домінуючим у формуванні політичних настроїв американців. На перший план виходять питання доходів, доступності житла, вартості медичних послуг і загальної купівельної спроможності населення. Саме ці аспекти, за оцінками аналітиків, дедалі більше визначають рівень підтримки політичних лідерів, витісняючи інші фактори, які раніше мали більше значення для виборців.

    Окремо зазначається, що ослаблення підтримки Трампа серед традиційно лояльних груп може мати важливі політичні наслідки напередодні наступних виборчих циклів у США. Зокрема, йдеться про проміжні вибори до Конгресу, які відбудуться восени 2026 року, і які можуть стати індикатором загальних настроїв у суспільстві. Економічна ситуація, як підкреслюють аналітики, й надалі залишатиметься ключовою темою політичної боротьби.

    На тлі цих процесів раніше також повідомлялося про зниження загального рейтингу схвалення Дональда Трампа до найнижчих показників за останні роки, що додатково підсилює дискусії про зміну політичних настроїв у США та трансформацію його електоральної бази.

  • «Ще 8–9 років у Білому домі?»: Дональд Трамп знову пожартував про третій термін і викликав хвилю дискусій

    «Ще 8–9 років у Білому домі?»: Дональд Трамп знову пожартував про третій термін і викликав хвилю дискусій

    Президент США Дональд Трамп знову опинився в центрі політичної уваги після заяви, яка викликала жваве обговорення як у США, так і за їх межами. Під час виступу на бізнес-саміті в Білому домі американський лідер у жартівливій формі натякнув, що може залишатися при владі ще «8 чи 9 років», чим одразу спровокував дискусії про можливість третього президентського терміну.

    За повідомленнями американських медіа, зокрема Fox News, Трамп говорив про економічну політику своєї адміністрації та податкові рішення, які, за його словами, позитивно вплинули на бізнес-клімат у країні. Саме в цьому контексті він і зробив резонансну ремарку, зазначивши, що зможе скористатися певними фінансовими інструментами після завершення свого перебування на посаді «через вісім-дев’ять років».

    Ця заява викликала сміх у залі, однак водночас стала приводом для нової хвилі обговорень щодо політичних амбіцій Трампа. Сам президент одразу дав зрозуміти, що його слова мають іронічний характер, однак подібні жарти він дозволяє собі не вперше, що змушує експертів уважніше придивлятися до його риторики.

    Окрім цього, Трамп торкнувся теми віку, яка традиційно є чутливою у політичних дебатах США. Він підкреслив, що не вважає себе старшим і навіть порівняв себе з попереднім президентом Джо Байден, зазначивши, що почувається «так само, як і 50 років тому». Такі заяви є частиною його звичної комунікаційної стратегії, спрямованої на формування образу енергійного та активного лідера.

    Президент також знову підняв тему когнітивних тестів для кандидатів на найвищі державні посади. За його словами, кожен, хто претендує на пост президента або віцепрезидента, має проходити відповідну перевірку. Трамп наголосив, що сам проходив такі тести тричі та, за його словами, кожного разу складав їх «на відмінно».

    Попри те, що заява про «8–9 років» була подана як жарт, тема можливого третього президентського терміну неодноразово з’являлася у публічних виступах Трампа. Зокрема, після своєї інавгурації він уже натякав на подібний сценарій під час зустрічей із республіканцями у Конгресі. У розмові зі спікером Палати представників Майк Джонсон він у жартівливій формі висловлював сумніви щодо того, чи зможе знову балотуватися.

    Крім того, в інтерв’ю NBC News у лютому 2026 року Трамп не виключав можливості балотування на третій термін, пояснюючи це прагненням продовжити реалізацію своєї політичної програми, зокрема гасла «зробити Америку знову великою».

    Водночас варто нагадати, що Конституція США містить чітке обмеження щодо кількості президентських термінів. 22-га поправка до Конституції США, ухвалена у 1951 році, передбачає, що одна особа не може обіймати посаду президента більше двох разів. Це правило є фундаментальним елементом американської політичної системи та гарантією демократичної ротації влади.

    Юристи та політичні аналітики підкреслюють, що для зміни цього положення необхідна складна процедура внесення поправок до Конституції, яка включає підтримку Конгресу та ратифікацію більшістю штатів. На практиці такий сценарій вважається малоймовірним, що робить можливість третього терміну для будь-якого президента юридично майже неможливою.

    Попри це, подібні заяви Трампа продовжують викликати широкий резонанс. Для його прихильників вони можуть виглядати як демонстрація впевненості та політичної сили, тоді як критики розглядають їх як спробу привернути увагу або перевірити реакцію суспільства на нестандартні ідеї.

    Аналітики також зазначають, що подібна риторика може бути частиною ширшої політичної стратегії, спрямованої на мобілізацію електорату та утримання медійної уваги. У сучасній політиці інформаційний ефект часто відіграє не менш важливу роль, ніж конкретні рішення чи ініціативи.

    Важливо й те, що заяви Трампа прозвучали на тлі активної внутрішньополітичної дискусії у США щодо майбутнього лідерства, ролі партій та напрямку розвитку країни. У цьому контексті будь-які натяки на зміну усталених правил або їх переосмислення одразу стають предметом пильної уваги як політиків, так і громадськості.

    Хоча слова Дональда Трампа про можливі «8–9 років» у владі пролунали в жартівливій формі, вони вкотре підняли важливу тему конституційних обмежень і політичних амбіцій. Чи залишаться такі заяви лише частиною риторики, чи матимуть продовження у політичних ініціативах — покаже час, однак уже зараз вони стали однією з найбільш обговорюваних тем у міжнародному інформаційному просторі.

  • Трамп знову атакує Байдена через Україну: чому цифра $350 млрд стала новою політичною зброєю у США

    Трамп знову атакує Байдена через Україну: чому цифра $350 млрд стала новою політичною зброєю у США

    Президент США Дональд Трамп вкотре різко розкритикував свого попередника Джо Байдена за політику військової підтримки України, заявивши, що попередня адміністрація нібито передала Києву озброєння на суму близько 350 мільярдів доларів без належної компенсації. Ці слова прозвучали під час спілкування з журналістами біля Білого дому, відео якого поширили американські медіа, зокрема CBS News.

    Виступ Трампа став черговим епізодом у серії політичних заяв, які демонструють принципово інший підхід нинішньої адміністрації США до міжнародної допомоги, зокрема у контексті війни Росії проти України. Президент США наголосив, що більше не підтримує практику безкоштовного надання військової допомоги союзникам і вважає, що така політика шкодить національним інтересам країни.

    За словами Трампа, адміністрація Байдена діяла «нерозумно», передаючи значні обсяги військових ресурсів без отримання фінансової компенсації. Він також підкреслив, що його команда змінила підхід: відтепер союзники повинні оплачувати американську зброю та оборонні послуги.

    Водночас ця риторика викликає дискусії серед експертів, адже офіційні дані щодо обсягів допомоги Україні значно відрізняються від озвучених цифр. Згідно з відкритими звітами уряду США та Конгресу, загальний обсяг підтримки України з 2022 року включає не лише військову, а й фінансову, гуманітарну допомогу та кошти на відновлення, і його оцінки суттєво нижчі за заявлені Трампом 350 мільярдів доларів. Аналітики наголошують, що частина цих коштів фактично витрачається всередині США — на виробництво озброєння, підтримку оборонної промисловості та модернізацію армії.

    Однак політичне значення заяви Трампа виходить далеко за межі точності цифр. Вона відображає глибший конфлікт у американській політиці щодо ролі США у світі та підтримки союзників. Республіканська частина політикуму дедалі частіше виступає за скорочення безоплатної допомоги іншим країнам і переорієнтацію ресурсів на внутрішні потреби.

    Заяви Трампа пролунали на тлі загострення міжнародної ситуації, зокрема через конфлікт на Близькому Сході та зростання напруженості навколо Ірану. У цьому контексті президент США також прокоментував стан американських військових запасів, запевнивши, що країна не відчуває дефіциту озброєння, попри активне використання ресурсів у різних регіонах світу.

    «У нас більше зброї, ніж будь-коли», — заявив він, намагаючись розвіяти побоювання щодо можливого виснаження арсеналів. Ця теза важлива з огляду на дискусії в Конгресі США щодо подальшого фінансування оборонних програм і підтримки союзників.

    Окрему увагу Трамп приділив Європейському Союзу, який він навів як приклад «правильного» підходу. За його словами, європейські країни нині оплачують американські оборонні послуги, тоді як попередня адміністрація не вимагала подібної компенсації від України. Така позиція вписується в загальну стратегію Трампа, спрямовану на перерозподіл фінансового навантаження між США та їхніми партнерами.

    Експерти відзначають, що подібна риторика може вплинути на подальший формат підтримки України. Якщо раніше допомога надавалася переважно у вигляді грантів і безповоротних пакетів, то нині дедалі частіше обговорюються варіанти кредитування, спільних програм або комерційних контрактів.

    Для України це означає потенційну зміну умов співпраці зі США. З одного боку, підтримка може зберегтися, але з іншого — вона може стати більш прагматичною та прив’язаною до економічних інтересів обох сторін.

    Політичний контекст також відіграє ключову роль. Заяви Трампа активно використовуються у внутрішній політичній боротьбі в США, де тема допомоги Україні стала одним із маркерів розбіжностей між партіями. Демократи традиційно виступають за продовження підтримки, тоді як частина республіканців закликає до її перегляду.

    Водночас міжнародні партнери США уважно стежать за цією дискусією. Для європейських країн важливо розуміти, чи збережеться стратегічна роль США як гаранта безпеки, чи ж Вашингтон поступово переходитиме до більш ізоляціоністської політики.

    Загалом заява Трампа є частиною ширшого тренду, який свідчить про трансформацію глобальної політики. Питання фінансування безпеки, розподілу витрат і ролі міжнародних союзів стають дедалі більш актуальними на тлі нових геополітичних викликів.

    Для України ця ситуація створює як ризики, так і можливості. З одного боку, зміна підходів у США може ускладнити отримання допомоги, з іншого — стимулює пошук нових форматів співпраці та зміцнення власної оборонної спроможності.

    У підсумку, критика Байдена з боку Трампа є не лише політичним жестом, а й сигналом про можливі зміни у світовій системі безпеки, де економічна доцільність і прагматизм дедалі більше визначатимуть характер міжнародних відносин.

  • Замах чи провал безпеки: експерти назвали дивні деталі стрілянини на заході з Трампом у Вашингтоні

    Замах чи провал безпеки: експерти назвали дивні деталі стрілянини на заході з Трампом у Вашингтоні

    Стрілянина під час вечері Асоціації кореспондентів Білого дому у Вашингтоні, де перебував президент США Дональд Трамп, викликала хвилю запитань серед експертів. Інцидент розглядають як можливий замах, однак обставини події містять низку суперечливих моментів, які змушують сумніватися у простому поясненні.

    Збройний напад стався під час заздалегідь спланованого заходу високого рівня, підготовка до якого традиційно триває місяцями. Саме тому ключове питання, яке піднімають аналітики, — як озброєний чоловік зміг проникнути на територію з такою кількістю охорони.

    За словами експертів, оприлюднені кадри з камер спостереження виглядають нетипово: підозрюваний зміг пройти повз представників служби безпеки, і лише після цього його почали переслідувати. Такий розвиток подій викликав сумніви щодо ефективності системи охорони.

    Окрему увагу привертає і той факт, що нападник мав при собі кілька видів зброї, зокрема вогнепальну та холодну. Досі не зрозуміло, як саме він зміг пронести їх на територію готелю, де проходив захід із присутністю перших осіб держави.

    Частина експертів припускає, що інцидент міг мати ширший політичний контекст. Зокрема, не виключається, що подібні події можуть впливати на суспільні настрої, особливо напередодні виборів. У цьому контексті звучать припущення, що навіть якщо напад не був спланованим, його могли використати для підвищення політичної підтримки.

    Водночас інші аналітики закликають не поспішати з висновками і наголошують, що є ознаки того, що підозрюваний діяв самостійно. Зокрема, повідомляється, що перед нападом він попереджав родичів про свої наміри, а також мав історію радикальних висловлювань.

    За попередніми даними, підозрюваний міг мати психологічні проблеми, що також розглядається як один із факторів, які могли вплинути на його дії. Це, на думку частини експертів, знижує ймовірність організованого характеру нападу.

    Попри різні версії, ключовою проблемою інциденту називають саме безпекову складову. Факт того, що озброєна людина змогла потрапити на захід такого рівня, став серйозним сигналом для американських силових структур. Аналітики підкреслюють, що це свідчить про наявність прогалин у системі захисту навіть на найвищому рівні.

    Сам Дональд Трамп після інциденту заявив, що загалом задоволений роботою служб, однак ситуація вже отримала широкий міжнародний резонанс. Подія також відбулася на тлі складної політичної ситуації у США, що лише посилило її значення.

    Додатковий резонанс викликала інформація про підозрюваного. За даними медіа, він активно висловлював політичні погляди у соціальних мережах, критикував зовнішню політику США та публічно підтримував Україну. Його риторика, за словами джерел, з часом ставала дедалі радикальнішою.

    Він також залишив маніфест, у якому пояснив свої мотиви, звинувачуючи чинну адміністрацію у переході «межі», після якої, на його думку, неможливо залишатися осторонь.

    Стрілянина у Вашингтоні стала не лише кримінальним інцидентом, а й подією з потенційно серйозними політичними наслідками. Вона підняла питання ефективності безпеки, впливу радикалізації та ролі подібних інцидентів у політичному процесі.

    Розслідування триває, і остаточні висновки щодо мотивів нападника та обставин інциденту ще попереду. Водночас вже зараз очевидно, що ця подія стане предметом детального аналізу як у США, так і за їх межами.

  • У республіканців з’явився новий фаворит: хто може замінити Трампа на виборах

    У республіканців з’явився новий фаворит: хто може замінити Трампа на виборах

    У Сполучених Штатах поступово окреслюється новий політичний ландшафт у межах Республіканської партії напередодні майбутніх президентських виборів 2028 року. Хоча Дональд Трамп залишається ключовою фігурою американської політики, дедалі більше уваги зосереджується на потенційних кандидатах, які можуть продовжити його політичний курс або трансформувати його. Нові соціологічні дані свідчать, що частина електорату вже визначилася з фаворитом.

    Згідно з опитуванням, проведеним дослідницькою компанією YouGov у квітні 2026 року, більшість прихильників Республіканської партії готові підтримати віцепрезидента США Джей Ді Венса як кандидата на майбутніх праймеріз. За результатами дослідження, його підтримка серед республіканців сягає приблизно 63%, що робить його найпопулярнішим претендентом у партії на даний момент.

    Опитування охопило понад дві тисячі респондентів, які ідентифікують себе як прихильники Республіканської партії або схиляються до неї. Вибірка показала, що Венс впевнено лідирує у більшості вікових категорій, особливо серед старших виборців. Зокрема, серед людей віком понад 65 років його підтримка є найвищою, що традиційно є важливим електоральним сегментом для республіканців.

    Водночас політична боротьба далеко не завершена. Суттєву конкуренцію Венсу може скласти держсекретар США Марко Рубіо, який демонструє стабільне зростання популярності. За різними оцінками, його підтримка серед республіканців коливається в межах 35–42%, що робить його другим за впливом кандидатом.

    Серед інших можливих претендентів залишаються губернатор Флориди Рон ДеСантіс, сенатор Тед Круз, а також Дональд Трамп-молодший. Останній, попри нижчі загальні показники підтримки, користується значною популярністю серед молодших виборців. У віковій групі 18–29 років саме він часто виходить на перше місце за рівнем симпатій.

    Аналітики відзначають, що популярність Венса пояснюється його тісним зв’язком із політичною спадщиною Трампа та підтримкою консервативного електорату. Він вважається одним із головних представників сучасного правого популізму у США і фактично продовжує ідеологічну лінію, сформовану під час президентства Трампа.

    Разом із тим, у самій Республіканській партії зберігається внутрішня конкуренція між різними політичними групами. Частина політиків орієнтується на більш традиційний консерватизм, тоді як інші підтримують жорсткішу, популістську риторику. Це створює передумови для складної боротьби за номінацію на виборах 2028 року.

    Додатково варто враховувати загальний політичний контекст у США. Соціологічні дослідження показують, що підтримка чинної адміністрації залишається неоднозначною, а суспільство демонструє втому від політичної поляризації. Це може вплинути на майбутній вибір виборців і відкрити можливості як для нових кандидатів, так і для перегляду політичних стратегій.

    Експерти також звертають увагу на те, що формування фаворитів за два роки до виборів є лише початковим етапом політичного процесу. Кампанії, дебати, зовнішньополітичні події та економічна ситуація можуть суттєво змінити розклад сил.

    Попри це, вже зараз можна говорити про тенденцію: Республіканська партія поступово готується до етапу після Трампа, навіть якщо його вплив залишається значним. Багато виборців прагнуть бачити нового лідера, який зможе зберегти ключові елементи політичного курсу, але водночас адаптувати його до нових викликів.

    Таким чином, результати опитування свідчать про формування нового центру тяжіння всередині Республіканської партії. Джей Ді Венс наразі виглядає головним претендентом на роль наступника Трампа, однак конкуренція залишається відкритою, а політична боротьба — динамічною. Уже найближчі роки покажуть, чи зможе він утримати лідерство та перетворити його на реальний шанс здобути президентську номінацію.