Daypolitico

Позначка: вибори в Росії

  • Від Нацбанку України до парламенту РФ: Сергій Арбузов отримав мандат Держдуми

    Від Нацбанку України до парламенту РФ: Сергій Арбузов отримав мандат Держдуми

    Колишній перший віцепрем’єр-міністр України та ексголова Національного банку Сергій Арбузов отримав мандат депутата Державної думи Росії дев’ятого скликання. Він пройшов до російського парламенту за партійним списком «Справедливої Росії» та стане одним із новачків фракції.

    Про склад нової фракції 26 вересня повідомив керівник її апарату Руслан Татаринов, пишуть «Ведомости».

    За даними видання, до складу «Справедливої Росії» у новій Держдумі увійдуть як чинні російські депутати, так і кілька політиків, які отримали мандати вперше. Серед новачків прямо названо Сергія Арбузова, а також російського публіциста Миколу Старикова, керівника башкирського відділення партії Костянтина Шагімуратова та військового Олега Чернишова.

    Особливість висунення Арбузова полягає в тому, що він балотувався від регіональної групи «Справедливої Росії», до якої російська партія віднесла окуповані території України — Крим, Севастополь, а також частини Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей.

    Ще напередодні остаточного розподілу мандатів «Ведомости» називали Арбузова одним із небагатьох гарантованих новачків майбутньої фракції й прямо зазначали, що він проходить «від нових регіонів, Криму та Севастополя» — саме так російська сторона називає окуповані українські території.

    Вибори до Держдуми РФ проходили з 18 до 20 вересня 2026 року. За підсумками голосування «Справедлива Росія» отримала 17 депутатських місць. Це суттєво менше, ніж у попередньому скликанні: після виборів 2021 року фракція мала 27 мандатів, а згодом її чисельність збільшилася до 28 депутатів.

    Загалом найбільшу кількість місць у новій Держдумі отримала «Єдина Росія» — 349. КПРФ дісталося 37 мандатів, ЛДПР — 23, «Новим людям» — 19, а «Справедливій Росії» — 17. Перше засідання Держдуми нового скликання заплановане на 30 вересня.

    Водночас українська сторона не визнає законність організації російського голосування на окупованих територіях України.

    Ще 13 серпня Центральна виборча комісія України ухвалила постанову, в якій назвала проведення російських «виборів» у Криму, Севастополі та на окупованих частинах Донецької, Луганської, Запорізької й Херсонської областей нелегітимним.

    ЦВК наголосила, що результати такого голосування та документи, оформлені в його межах, зокрема депутатські мандати осіб, обраних за рахунок голосування на окупованих територіях, не повинні створювати правових наслідків.

    17 вересня аналогічну позицію закріпила Верховна Рада. Парламент звернувся до іноземних держав і міжнародних організацій із закликом не визнавати результати російських виборів на окупованих територіях України. За відповідне звернення проголосували 264 народні депутати.

    Сам Арбузов був одним із найвпливовіших чиновників часів президентства Віктора Януковича.

    У грудні 2010 року він очолив Національний банк України. У грудні 2012-го залишив НБУ та отримав посаду першого віцепрем’єр-міністра в уряді Миколи Азарова.

    Після відставки Азарова наприкінці січня 2014 року Арбузов певний час виконував обов’язки прем’єр-міністра України. Його перебування на цій посаді завершилося після зміни влади в лютому 2014-го.

    Після Революції гідності Арбузов залишив Україну. 29 березня 2014 року Партія регіонів виключила його зі своїх лав разом із низкою інших представників команди Януковича.

    Згодом він продовжив публічно коментувати українсько-російські відносини вже з-за меж України. У 2014 році Арбузов називав Росію «стратегічним партнером» України та виступав за відновлення переговорів із Москвою.

    В Україні колишній високопосадовець фігурував і в кримінальних провадженнях.

    Ще у травні 2014 року йому повідомили про підозру у справі, пов’язаній із використанням коштів Національного банку під час створення та фінансування ТОВ «Банківське телебачення». Слідство оцінювало суму можливих збитків приблизно у 220 млн грн. Йшлося про кваліфікацію за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України.

    При цьому згадка про підозру не означає встановлення вини: остаточне рішення щодо кримінальної відповідальності може ухвалювати лише суд.

    Ще один важливий епізод стався у квітні 2025 року.

    Президент України Володимир Зеленський увів у дію рішення РНБО про персональні санкції проти Сергія Арбузова.

    В офіційному санкційному списку зазначено, що Арбузов залишається громадянином України. До нього застосовано, зокрема, блокування активів та інші обмежувальні заходи. Частину санкцій запроваджено безстроково, інші — на десять років.

    Таким чином, майже через 12 років після завершення роботи в українському уряді Арбузов офіційно отримує посаду вже в російській політичній системі — як депутат Держдуми РФ.

    Окремий політичний контекст створює саме спосіб його висунення: колишнього першого віцепрем’єра України поставили першим номером регіональної групи, до якої російська партія включила території України, окуповані РФ.

    «Ненька інфо» раніше писала про самі вибори до російської Держдуми та результати голосування. У матеріалі видання йшлося про значну перевагу «Єдиної Росії» та результати інших парламентських партій, зокрема «Справедливої Росії».

    Читайте також: Ілюзія стабільності та голоси мерців: як кремлівський режим малює конституційну більшість для «Єдиної Росії». У матеріалі «Ненька інфо» розбирали перебіг російської парламентської кампанії та результати партій.

    Також «Ненька інфо» нещодавно згадувала Арбузова в іншому контексті — у матеріалі про банкірів, пов’язаних із фінансовим оточенням часів Януковича. Видання писало про зв’язки колишнього керівника НБУ з банкіром Сергієм Мамедовим та представниками колишньої владної команди.

    Читайте також: Як банкіри з російським бекграундом долучились до державної програми «єОселя» через банк «Глобус».

    Формально роботу депутатом Держдуми IX скликання Арбузов має розпочати вже після першого засідання нового складу парламенту 30 вересня.

    Таким чином, колишній керівник українського Нацбанку, перший віцепрем’єр і тимчасовий очільник уряду часів Януковича стає депутатом російського парламенту — причому за списком, пов’язаним із голосуванням та політичним представництвом окупованих українських територій.

  • Москва проігнорувала протест Кишинева: у Придністров’ї відкрили російські виборчі дільниці

    Москва проігнорувала протест Кишинева: у Придністров’ї відкрили російські виборчі дільниці

    У невизнаному Придністров’ї 20 вересня відкрили виборчі дільниці для голосування на виборах депутатів Державної думи Росії, хоча конституційна влада Молдови погодила проведення такого голосування лише в одному місці — на території російського посольства в Кишиневі. Відкриття додаткових дільниць на лівому березі Дністра стало черговою причиною дипломатичного конфлікту між Кишиневом і Москвою.

    За даними молдовського видання NewsMaker, виборчі дільниці в Придністровському регіоні почали працювати о 08:00 і мають закритися о 20:00. До 10-ї години, за повідомленнями місцевих медіа, проголосували 8 411 людей, до 11:00 — 14 992, а станом на 12:00 кількість виборців сягнула 21 080 осіб. У голосуванні взяв участь і фактичний керівник невизнаного регіону Вадим Красносельський.

    Водночас навіть щодо кількості дільниць у відкритих джерелах є розбіжності. Придністровські медіа спочатку заявляли про 17 дільниць, однак оприлюднили адреси лише 15. Молдовський суспільний мовник Moldova 1 та Radio Moldova повідомляють про 16 несанкціонованих дільниць на лівому березі Дністра. Reuters напередодні також писав про 15 дільниць, які Москва планувала відкрити в регіоні. Тому точну кількість на момент голосування коректніше вважати такою, що потребує остаточного уточнення.

    Єдину дільницю, проведення голосування на якій було погоджено з урядом Молдови, відкрили в посольстві Росії в Кишиневі. Саме там проголосував російський посол Олег Озеров. Молдовська влада забезпечила біля дипломатичної установи посилені заходи безпеки.

    Кишинів заздалегідь попереджав Москву

    Конфлікт навколо російських виборів почався ще наприкінці серпня.

    28 серпня Вадим Красносельський заявив, що під час виборів до Держдуми в Придністров’ї планують відкрити 17 дільниць. Уже наступного дня Міністерство закордонних справ Молдови повідомило, що погодило з російським посольством лише одну виборчу дільницю у Кишиневі, а відкриття будь-яких інших пунктів без згоди конституційної влади назвало неприйнятним. 3 вересня МЗС викликало Олега Озерова і передало Росії ноту протесту.

    Reuters повідомляє, що Кишинів охарактеризував рішення Росії як неприйнятне та недружнє. Москва натомість звинуватила молдовську владу у перешкоджанні реалізації виборчих прав громадян Росії. Це позиції двох сторін дипломатичної суперечки.

    Придністровський регіон міжнародно визнається частиною Республіки Молдова. Його самопроголошена адміністрація не визнана незалежною навіть самою Росією. На території регіону при цьому залишаються російські військові, виведення яких протягом багатьох років вимагає Кишинів. Reuters оцінює чисельність російського військового контингенту приблизно у 1 500 осіб.

    Скільки російських громадян живе у Придністров’ї

    Москва заявляє, що в Придністровському регіоні мешкає близько 220 тисяч власників російських паспортів. Молдовська сторона ставить ці оцінки під сумнів. На голосуванні 2021 року в регіоні Росія відкрила 27 виборчих дільниць, а за російську партію «Єдина Росія» тоді, за офіційними російськими результатами, проголосували 76,2% учасників голосування.

    Окремі молдовські медіа у 2026 році оцінювали кількість російських громадян у регіоні приблизно у 200 тисяч. Точну актуальну цифру незалежно перевірити складно через відсутність контролю центральної влади Молдови над цією територією.

    Раніше Красносельський заявляв, що кількість мешканців Придністров’я з російським громадянством може ще зрости завдяки спрощеним правилам отримання паспорта РФ.

    Румунія також засудила відкриття дільниць

    До протесту Молдови приєдналася Румунія.

    Міністерство закордонних справ Румунії заявило, що проведення російського голосування в Придністровському регіоні без згоди Кишинева порушує суверенітет і територіальну цілісність Молдови та суперечить зусиллям щодо політичного врегулювання придністровського конфлікту.

    Бухарест також окремо засудив проведення російських парламентських виборів на окупованих територіях України та заявив, що таке голосування не може змінити міжнародно визнаний статус цих земель.

    Це перші вибори до Держдуми після початку повномасштабної війни

    Голосування в Росії проходить із 18 до 20 вересня і є першими парламентськими виборами після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну в лютому 2022 року.

    Росія обирає 450 депутатів Державної думи. Голосування Москва проводить також на тимчасово окупованих територіях України, що Київ та міжнародні партнери називають порушенням міжнародного права.

    Reuters зазначає, що більшість системної антивоєнної опозиції не бере повноцінної участі у виборах. Партія «Яблоко», яка виступала проти війни, була відсторонена від загальнопартійної участі, хоча окремі її представники балотуються в одномандатних округах. Інші представлені на виборах парламентські сили в ключових питаннях підтримували державну політику щодо війни.

    Цю обставину важливо відокремлювати від самого факту голосування мешканців Придністров’я: питання Кишинева полягає насамперед у тому, що інша держава організувала виборчі дільниці на території Молдови без згоди її конституційних органів.

    Російські вибори одночасно проводять і на окупованих землях України

    На цьому ж голосуванні Росія відкрила дільниці в окупованих районах Донецької, Луганської, Запорізької й Херсонської областей та в Криму.

    Раніше Nenka.info повідомляла, що лише на окупованих частинах Донеччини та Луганщини Росія готувала понад 1 200 так званих виборчих дільниць. За даними українського омбудсмана Дмитра Лубінця, 581 дільницю планували у захопленій частині Луганської області та ще 633 — на окупованій частині Донеччини.

    Також Nenka.info писала про офіційну позицію МЗС України щодо такого голосування. Київ заявив, що проведення російських виборів на окупованих територіях не має юридичних наслідків і не змінює їх міжнародно визнаного статусу.

    МЗС України про вибори РФ на окупованих територіях

    Придністров’я залишається одним із головних важелів Москви в Молдові

    Суперечка навколо дільниць відбувається на тлі ширшого протистояння між Кишиневом і Москвою.

    Молдовська влада протягом останніх років регулярно заявляє про російські інформаційні операції, незаконне фінансування політичних структур і спроби впливати на внутрішні процеси. У липні директор Служби інформації та безпеки Молдови Александр Мустяце заявляв про нову кампанію російського втручання з використанням дезінформації, онлайн-операцій та збору персональних даних.

    Про це раніше докладно писала Nenka.info.

    У Молдові заявили про нову кампанію Росії з втручання у вибори

    Кишинів також останнім часом обмежує роботу російських державних структур у країні. Зокрема, влітку припинив діяльність російський культурний центр «Русский дом». Адміністрація Придністров’я пропонувала перенести його до Тирасполя, однак центральна влада Молдови заявила, що невизнана адміністрація не має повноважень домовлятися про роботу іноземних державних установ.

    Тому голосування 20 вересня є не просто технічним епізодом російських парламентських виборів. Воно вкладається у тривалу суперечку про суверенітет Молдови, російську присутність у Придністров’ї та межі впливу Москви на регіон.

    Станом на середину дня місцеві джерела повідомляли про понад 21 тисячу учасників голосування. Остаточну явку та результати мають оприлюднити після закриття дільниць, однак уже сам факт їхнього відкриття без згоди Кишинева спричинив новий дипломатичний конфлікт між Молдовою та Росією.

  • Понад 1200 «дільниць» на окупованому Донбасі: Лубінець розкрив підготовку РФ до псевдовиборів

    Понад 1200 «дільниць» на окупованому Донбасі: Лубінець розкрив підготовку РФ до псевдовиборів

    Росія готується провести 18–20 вересня 2026 року вибори до Державної думи на тимчасово окупованих територіях України, включно із захопленими районами Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, Кримом і Севастополем. Українська влада вважає організацію такого голосування незаконною і закликає міжнародну спільноту не визнавати його результатів.

    Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець 17 вересня повідомив нові деталі підготовки Росії до голосування. За його даними, лише на окупованій частині Луганської області планують відкрити 581 «дільницю», а на захопленій частині Донеччини — ще 633. Загалом це 1214 пунктів голосування.

    Лубінець також заявив, що участь у виборах мають брати десять російських партій, однак формування списків кандидатів контролює окупаційна адміністрація. За його словами, серед кандидатів є представники підконтрольних Росії структур, російські чиновники, бойовики та учасники війни проти України. Ці твердження наводяться саме як дані українського омбудсмена.

    Адреси частини дільниць приховують

    Окрему увагу Лубінець звернув на спосіб організації голосування.

    За його інформацією, окупаційна влада не оприлюднює точні адреси частини виборчих дільниць, приховує персональні дані членів комісій і відмовилася від відеоспостереження під час голосування та підрахунку голосів.

    Російська сторона пояснює такі заходи питаннями безпеки.

    Український омбудсмен натомість наголошує, що за умов окупації, переслідувань за проукраїнську позицію, примусової паспортизації та контролю з боку окупаційних адміністрацій немає умов для вільного волевиявлення.

    Це узгоджується й із ширшим контекстом, який раніше фіксували міжнародні структури. У березні 2026 року Управління Верховного комісара ООН з прав людини описало системні обмеження та тиск на населення окупованих територій, включно з погрозами, затриманнями, катуваннями та переслідуванням людей, яких російська влада вважала нелояльними.

    ЦВК: голосування триватиме три дні

    Українська Центральна виборча комісія ще 13 серпня офіційно заявила про нелегітимність майбутнього голосування.

    За даними ЦВК, Росія планує проводити його з 18 до 20 вересня, а основний день голосування припадає на 20 вересня. У червні російська Центральна виборча комісія ухвалила рішення щодо організації виборчого процесу на окупованих територіях і незаконно сформувала там 11 одномандатних округів.

    Це стосується не лише Донбасу.

    Росія включила до свого виборчого процесу окуповані частини Донецької, Луганської, Запорізької й Херсонської областей, Автономну Республіку Крим і Севастополь.

    Для окупованих після 2022 року територій Запорізької та Херсонської областей, а також нових захоплених районів Донеччини й Луганщини це має стати першими виборами до Держдуми, які Москва намагається провести після оголошеної нею анексії.

    Nenka.info вже писала про підготовку голосування

    Раніше Nenka.info повідомляла, що ЦВК закликала українців на окупованих територіях бойкотувати російські псевдовибори.

    У тому матеріалі йшлося, що Україна не визнає будь-яких документів та рішень, ухвалених за результатами такого голосування, і закликає іноземні держави та міжнародні організації також не визнавати його результатів.

    ЦВК окремо закликала міжнародні структури не направляти спостерігачів на окуповані території, оскільки їхня присутність може бути використана Москвою для створення видимості легітимності процесу.

    Окупанти проводили поквартирні обходи

    Підготовка до голосування розпочалася задовго до вересня.

    Nenka.info вже писала про масові поквартирні та подомові обходи під прикриттям підготовки до виборів.

    За інформацією Центру протидії дезінформації, підконтрольні Росії агітатори та члени так званих виборчих комісій обходили помешкання жителів окупованих територій, збирали інформацію про населення та активно пропонували оформляти заявки на голосування вдома.

    Українська сторона розглядає такі дії не лише як агітацію, а й як інструмент додаткового контролю над населенням.

    Саме формат «голосування вдома» також створює можливості для адміністративного тиску й маніпуляцій із явкою, оскільки процедура проходить поза звичайною дільницею.

    Розвідка попереджала і про можливі провокації

    Ще один ризик пов’язаний із безпекою.

    10 вересня Nenka.info писала, що Служба зовнішньої розвідки України попередила про можливі провокації та теракти на окупованих територіях у дні голосування.

    За оцінкою української розвідки, найбільший ризик існує саме 18–20 вересня, коли біля виборчих дільниць можуть збиратися люди. СЗРУ припускала, що російські спецслужби можуть використати резонансні інциденти для подальших інформаційних кампаній проти України.

    Це є оцінкою української спецслужби, а не підтвердженим фактом про вже підготовлені атаки.

    Верховна Рада звернулася до міжнародної спільноти

    17 вересня Верховна Рада підтримала спеціальне звернення до парламентів та урядів інших держав, міжнародних організацій і парламентських асамблей.

    Український парламент заявив протест проти планів РФ організувати вибори до Держдуми на окупованій території України та наголосив, що результати такого голосування не можуть мати юридичних наслідків.

    Проєкт постанови був зареєстрований під номером 16077. Він охоплює окуповані частини Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, Крим і Севастополь.

    Фактично Україна намагається ще до завершення голосування домогтися міжнародної реакції, щоб Росія не могла використати сам факт проведення виборчої процедури як аргумент для легітимізації окупації.

    ООН уже давала оцінку подібним голосуванням

    Міжнародно-правова позиція щодо виборів, які Росія проводить на окупованих українських територіях, уже неодноразово звучала в Організації Об’єднаних Націй.

    У 2023 році представник ООН заявив у Раді Безпеки, що російські вибори на окупованій території України не мають правових підстав. ООН нагадувала, що Генеральна асамблея ще у 2022 році визнала спробу анексії Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей незаконною і такою, що не може змінити міжнародно визнані кордони України.

    Аналогічну позицію ООН повторила у 2024 році, коли Росія проводила президентські вибори на захоплених українських територіях.

    Тобто проведення нових парламентських виборів саме по собі не змінює міжнародно-правового статусу цих територій.

    Лубінець закликав українців не брати участі

    Омбудсмен звернувся до громадян України, які залишаються в окупації, і закликав їх за можливості не брати участі в голосуванні, а також не входити до складу виборчих комісій і не займатися агітацією.

    Водночас важливо враховувати ситуацію людей, які живуть під окупацією і можуть діяти під тиском.

    Українські органи раніше наголошували, що правова оцінка дій конкретної людини має враховувати обставини, зокрема наявність примусу.

    Лубінець повідомив, що Офіс омбудсмена документуватиме випадки примусу до участі у виборах і передаватиме зібрану інформацію міжнародним організаціям.

    Росія використовує виборчі процедури не вперше

    Москва вже проводила на окупованих українських територіях так звані референдуми та вибори.

    У 2022 році Росія організувала псевдореферендуми в окупованих частинах Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, після чого заявила про їх «приєднання».

    Генеральна асамблея ООН засудила ці дії. За відповідну резолюцію тоді проголосували 143 держави, п’ять були проти, ще 35 утрималися.

    У 2023 році Москва організувала там місцеві вибори, а у 2024-му включила окуповані території до російських президентських виборів.

    Нинішня кампанія до Держдуми продовжує цей процес інтеграції захоплених українських територій у російську політичну систему.

    Що відбудеться 18–20 вересня

    Формально Росія планує провести голосування протягом трьох днів.

    Українська влада очікує, що на окупованих територіях використовуватимуть дострокове голосування, голосування вдома та інші процедури, які дозволяють окупаційним адміністраціям контролювати процес.

    При цьому самі результати не матимуть впливу на міжнародно визнаний статус територій.

    Як сформулював Лубінець, бюлетень не створює суверенітету, а проведення виборчої процедури не робить окупаційну адміністрацію законною.

    Саме тому найближчі дні матимуть значення не стільки з точки зору офіційних цифр, які оголосить Росія, скільки через те, як Москва використовуватиме результат голосування для подальшої політичної інтеграції захоплених українських територій і як на це відреагує міжнародна спільнота.

  • Підриви дільниць і замахи на колаборантів: розвідка попередила про кривавий сценарій РФ на ТОТ

    Підриви дільниць і замахи на колаборантів: розвідка попередила про кривавий сценарій РФ на ТОТ

    Російські спецслужби можуть організувати серію резонансних провокацій і терористичних актів на тимчасово окупованих територіях України під час виборів до Державної думи РФ, а відповідальність за них спробувати перекласти на Київ. Служба зовнішньої розвідки України попереджає, що особливо небезпечними можуть стати дні основного голосування 18–20 вересня, коли на окупованих територіях очікується найбільше скупчення людей біля так званих виборчих дільниць.

    За даними СЗРУ, можливий сценарій передбачає провокації під «прапором України». Серед потенційних варіантів українська розвідка називає підриви виборчих дільниць або місць зберігання бюлетенів у неробочий час, диверсії на транспортній інфраструктурі та замахи на представників окупаційних адміністрацій і колаборантів. Після таких інцидентів російська пропаганда може звинуватити Україну та використати події для посилення репресій проти мешканців захоплених територій.

    Розвідка пов’язує ризик таких дій одразу з кількома завданнями Кремля. Йдеться про створення інформаційного приводу для посилення контролю на окупованих територіях, виправдання репресивних заходів, дискредитацію України на міжнародній арені та можливе інформаційне забезпечення нової хвилі мобілізації в Росії. Окремою метою СЗРУ називає спробу зірвати або ускладнити дипломатичні зусилля щодо завершення війни, зокрема ті, до яких залучені Сполучені Штати.

    Цей контекст особливо важливий через те, що українські спецслужби вже кілька тижнів попереджають про можливу нову мобілізаційну кампанію в РФ після парламентських виборів. Наприкінці серпня ГУР і СЗРУ повідомляли, що російська влада опрацьовує можливість додатково залучити близько 300 тисяч людей у 2026 році та ще приблизно стільки ж у 2027-му. Розвідка тоді прямо зазначала, що найбільш імовірним моментом для політичного рішення про мобілізацію може стати період після голосування 18–20 вересня. За даними спецслужб, у Росії вже посилюють військовий облік, розширюють мобілізаційні підрозділи на підприємствах і готують додаткові механізми примусу.

    Тема можливої мобілізації помітно впливає і на настрої всередині самої Росії. Reuters 10 вересня повідомило про зростання тривоги серед росіян напередодні парламентських виборів. Однією з причин видання називає саме побоювання нового призову після завершення голосування, а також дедалі відчутніші для російського населення наслідки війни. Водночас «Єдина Росія», як очікується, збереже контроль над Держдумою в умовах жорстко контрольованої політичної системи.

    На тимчасово окупованих територіях підготовка до російського голосування розпочалася значно раніше. Центр протидії дезінформації повідомляв, що на окупованій частині Донеччини «дострокове голосування» вирішили розпочати ще 30 серпня — за 21 день до основної дати. У ЦПД вважають, що настільки тривалий період створює сприятливі умови для неконтрольованого використання бюлетенів та інших маніпуляцій із результатами.

    Паралельно окупаційні адміністрації проводять подомові обходи мешканців Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. Формально такі візити називають «інформуванням про вибори», однак Центр протидії дезінформації звертав увагу, що вони також дозволяють окупаційній владі актуалізувати дані про населення, виявляти людей без російських паспортів, збирати заявки на «голосування вдома» і контролювати настрої населення.

    Більше того, українська сторона заявляє, що бажані результати голосування могли бути визначені ще до його початку. Керівник ЦПД Андрій Коваленко повідомляв, що адміністрація Кремля нібито поставила перед окупаційною владою завдання показати явку понад 65–70%, а результат партії «Єдина Росія» — не нижче 70%. Саме такі цифри, за інформацією ЦПД, мають створити пропагандистську картинку масової підтримки російської влади населенням окупованих українських територій.

    Уже на початку вересня ЦПД фіксував активну інформаційну кампанію навколо «дострокового голосування». Російські медіа поширювали сюжети про нібито високу активність місцевих жителів, тоді як український Центр зазначав, що за «добровільних виборців» можуть видавати працівників бюджетної та комунальної сфер, залежних від окупаційної адміністрації.

    Москва намагається надати процесу й міжнародного вигляду. Російське МЗС заявляло про готовність спостерігачів із десятків країн приїхати на вибори. Проте Центр протидії дезінформації наголошував, що жодна авторитетна міжнародна організація з моніторингу виборів не бере участі у спостереженні за цим процесом.

    Більше того, сама Росія не запросила на парламентські вибори спостерігачів ОБСЄ. 6 серпня Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ та Парламентська асамблея організації заявили, що таке рішення Москви суперечить зобов’язанням, які держави-учасниці взяли на себе відповідно до Копенгагенського документа 1990 року. Українське МЗС зазначало, що це буде вже третій поспіль загальнонаціональний виборчий процес у РФ без незалежного спостереження ОБСЄ.

    Окремо Київ застеріг потенційних іноземних спостерігачів від поїздок на окуповані території. Міністерство закордонних справ України наголосило, що проведення Росією голосування на суверенній території України є незаконним, а його результати не створюють жодних юридичних наслідків. У МЗС також підкреслили, що присутність іноземних спостерігачів не може легітимізувати такий процес.

    Аналогічну позицію висловив Європейський Союз. У заяві при ОБСЄ ЄС наголосив, що не визнаватиме ні так звані вибори, які Росія проводить на окупованих територіях України, ні їхні результати, та закликав інші держави не брати участі у спостереженні за незаконним голосуванням.

    СЗРУ, попереджаючи про можливі провокації, проводить паралелі з подіями минулих десятиліть. Серед них розвідка згадує вибухи житлових будинків у Росії 1999 року на тлі початку Другої чеченської війни, кризу із захопленням заручників у московському театральному центрі на Дубровці у 2002 році, а також російські псевдореферендуми й виборчі кампанії на захоплених територіях України після 2014 року. При цьому щодо вибухів 1999 року існують різні й суперечливі версії, тому твердження про їх використання Кремлем як свідомої провокації слід розглядати саме як позицію української розвідки, а не як остаточно встановлений міжнародним розслідуванням факт.

    Найбільш конкретне попередження СЗРУ стосується найближчих днів. Розвідка називає території окупованих частин Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, а також Крим. Саме там у період активної фази голосування 18–20 вересня, за оцінкою спецслужби, ризик провокацій може бути найвищим. У СЗРУ наголошують, що потенційною ціллю може стати будь-яке масове скупчення людей, якщо російським спецслужбам знадобиться резонансна подія для подальшої інформаційної кампанії.

    Таким чином, вибори до Держдуми для Кремля можуть мати значення далеко за межами формального оновлення парламенту. Українські спецслужби розглядають їх як потенційну точку для одночасного вирішення кількох завдань — демонстрації контрольованої «підтримки» окупації, створення підстав для нових репресій на ТОТ, посилення антиукраїнської пропаганди та підготовки російського суспільства до можливого нового етапу мобілізації. Саме тому період до 20 вересня розвідка вважає часом підвищеного ризику.

  • Путін готує ще 600 тисяч людей для війни: розвідка назвала ймовірний момент нової мобілізації

    Путін готує ще 600 тисяч людей для війни: розвідка назвала ймовірний момент нової мобілізації

    Російська влада може піти на нову масштабну хвилю мобілізації, яка потенційно охопить до 600 тисяч людей у 2026–2027 роках. За даними української розвідки, Генеральний штаб РФ уже підготував відповідний сценарій: приблизно 300 тисяч осіб Москва може спробувати мобілізувати цього року і ще стільки ж — наступного. Найімовірнішим політичним моментом для такого рішення називають період після виборів до Держдуми РФ 18–20 вересня.

    Інформацію 27 серпня оприлюднили Головне управління розвідки Міністерства оборони України та Служба зовнішньої розвідки. Дані також поширив Офіс президента України.

    За оцінками українських спецслужб, необхідність нової мобілізації для Кремля пов’язана одразу з кількома проблемами: великими втратами російської армії, падінням темпів добровільного контрактування та потребою поповнювати як уже існуючі частини, що воюють проти України, так і нові формування.

    За даними розвідки, лише за січень–липень 2026 року втрати російської армії в особовому складі могли становити близько 240 тисяч військових, щонайменше 140 тисяч із яких названі безповоротними. За той самий період Росії вдалося залучити за контрактом менш як 232 тисячі людей. Тобто навіть масштабна контрактна кампанія не повністю перекриває втрати.

    Саме цей розрив може змусити Кремль повернутися до механізму, якого він намагався уникати після політичного шоку 2022 року.

    Тоді Володимир Путін оголосив так звану «часткову мобілізацію», за підсумками якої офіційно планувалося призвати 300 тисяч резервістів. Рішення викликало паніку, протести в окремих регіонах і масовий виїзд чоловіків із Росії. Відтоді Кремль переважно робив ставку на високі виплати контрактникам, регіональні бонуси та дедалі агресивнішу вербувальну кампанію.

    Російський Генштаб уже має сценарій

    Українська розвідка стверджує, що російський Генштаб уже опрацював варіант додаткової мобілізації 600 тисяч людей.

    Новобранців планують насамперед спрямовувати на доукомплектування військових частин і з’єднань, які безпосередньо беруть участь у війні проти України. Частина особового складу може піти у нові підрозділи, що зараз формуються.

    Підготовка мобілізованих, залежно від навичок і військової спеціальності, може тривати від 15 до 60 діб. Також не виключено використання полігонів у Білорусі для навчання частини новобранців.

    Але найважливішою деталлю є термін.

    За оцінкою українських спецслужб, Путін може відкласти остаточне рішення до завершення виборів до Держдуми РФ, які мають пройти 18–20 вересня 2026 року.

    Це логічно з політичної точки зору: масштабна мобілізація є непопулярним рішенням, яке Кремль традиційно намагається максимально віддалити від виборчих кампаній.

    Дані розвідки збігаються з інформацією західних ЗМІ

    Цікаво, що повідомлення української розвідки з’явилося лише через кілька днів після публікації The Wall Street Journal.

    Газета з посиланням на представників західних розвідок повідомила, що в Росії вже проводяться навчання з перевірки готовності регіонів до нової мобілізації.

    За даними WSJ, зокрема, такі заходи проходили в Калінінградській області. Там відпрацьовували процедури призову, розміщення, забезпечення їжею та озброєнням мобілізованих. Джерела видання зазначали, що подібні перевірки проводяться і в інших частинах РФ.

    Водночас WSJ наголошував: остаточного рішення про нову мобілізацію Кремль ще не ухвалив.

    Співрозмовники видання також називали період після парламентських виборів найбільш імовірним часом для такого кроку. Причиною називали труднощі Росії з поповненням втрат і незмінне бажання Кремля продовжувати наступальні операції, зокрема із метою захоплення всієї Донецької області.

    Таким чином дані українських спецслужб і західної розвідки в ключових моментах збігаються.

    Контрактників стає все важче знаходити

    Ще один показовий сигнал — те, як Росія змінює систему вербування.

    The Moscow Times підрахував, що станом на серпень уже 56 російських регіонів платили винагороди людям, які приводять нових контрактників до армії. Роком раніше таких регіонів було лише близько трьох десятків.

    У деяких регіонах суми різко зросли. Наприклад, у Смоленській області винагороду за приведеного контрактника підняли зі 115 тисяч до мільйона рублів. Одночасно збільшуються й одноразові виплати самим новобранцям.

    Причина очевидна: звичайні фінансові стимули працюють дедалі гірше.

    The Moscow Times із посиланням на оцінки економіста Яніса Клюге писав, що набір контрактників у першій половині 2026 року впав до найнижчих показників за три роки. За офіційними російськими даними, за шість місяців вдалося набрати близько 200 тисяч людей — приблизно на 5% менше, ніж роком раніше.

    Українська розвідка також фіксує проблеми в окремих регіонах. У деяких суб’єктах РФ плани комплектування виконуються лише на 57–69%. У Волгоградській області кількість потенційних контрактників порівняно з 2025 роком, за наведеними даними, скоротилася приблизно на 40%.

    У Росії вже фіксують примус до підписання контрактів

    Паралельно російські правозахисники повідомляють про дедалі агресивнішу вербувальну кампанію.

    Антивоєнний проєкт «Идите лесом», який допомагає росіянам уникати відправлення на війну, у серпні повідомив про зростання кількості звернень від чоловіків, яких затримували силовики та примушували підписувати контракти з Міністерством оборони РФ.

    Лише між 10 і 18 серпня організація зафіксувала 14 таких випадків у різних регіонах — від Краснодарського краю та Омської області до Бурятії й Удмуртії.

    Правозахисники описували випадки, коли чоловіків затримували просто на вулиці, після виходу з магазину, на роботі або під приводом перевірки документів.

    Подібні історії раніше фіксували й у Пензенській області. Там силовики та військкомати, за повідомленнями незалежних російських медіа, проводили рейди й силоміць доставляли чоловіків до пунктів набору.

    Кремль розширює коло тих, кого можна відправити на фронт

    Ще одна ознака дефіциту людського ресурсу — поступове розширення категорій людей, яких Росія може залучати до війни.

    За даними української розвідки, Москва опрацьовує залучення засуджених із непогашеними судимостями за тяжкі злочини, включно з бандитизмом, участю в організованих злочинних угрупованнях, незаконним обігом зброї, наркотиків та вибухових речовин.

    Окремо розглядається можливість мобілізації або контрактування деяких категорій жінок, які перебувають у російських колоніях і тюрмах.

    Також, за цими даними, можуть встановлюватися квоти для правоохоронних органів щодо направлення співробітників на військову службу.

    Для нової мобілізації вже створили цифрову інфраструктуру

    Після хаосу 2022 року Кремль суттєво змінив систему військового обліку.

    У Росії працює електронний реєстр військовозобов’язаних та механізм електронних повісток. Це потенційно дозволяє владі проводити нову мобілізацію значно контрольованіше, ніж чотири роки тому.

    За даними української розвідки, серед можливих обмежень для тих, хто намагатиметься уникнути призову, розглядаються або вже закладені в систему заборона виїзду з РФ, обмеження на отримання кредитів, операції з нерухомістю, використання водійських прав та інші заходи фінансового й адміністративного тиску.

    Саме можливість проводити призов через електронний реєстр може дозволити Кремлю уникнути одномоментного виклику сотень тисяч людей і розтягнути мобілізацію в часі.

    Чому Кремль досі не оголосив мобілізацію

    Попри всі ці сигнали, важливо наголосити: станом на 27 серпня офіційного рішення про нову хвилю мобілізації в Росії немає.

    Більше того, Кремль публічно заперечував, що готує новий масштабний призов.

    Російські джерела, з якими спілкувалися західні видання, раніше пояснювали це політичними ризиками. Масова мобілізація 2022 року стала одним із найбільш болючих для Кремля внутрішньополітичних рішень за весь час війни.

    Саме тому Москва останні роки намагалася закривати потреби фронту грошима — високими зарплатами, регіональними бонусами, списанням боргів, рекрутерами, ув’язненими та іноземцями.

    Але система стає дедалі дорожчою.

    За оцінками, які наводить The Moscow Times, середня регіональна виплата за підписання військового контракту за останній рік зросла приблизно на 30% і становить близько 1,8–1,9 млн рублів. Регіони водночас стикаються зі зростанням бюджетних дефіцитів і витрат, пов’язаних із війною.

    Це створює для Кремля складний вибір: або й далі платити дедалі більші гроші за кожного нового контрактника, або знову перейти до примусової мобілізації.

    І останні дані української та західної розвідок показують, що Москва принаймні активно готується до другого сценарію.

    Якщо Путін справді ухвалить відповідне рішення після вересневих виборів, нова мобілізація може стати найбільшою в Росії з осені 2022 року і суттєво вплинути вже не стільки на кампанію 2026-го, скільки на плани російської армії на 2027 рік.

  • Росія може піти на нову масштабну мобілізацію: Зеленський назвав терміни та кількість людей

    Росія може піти на нову масштабну мобілізацію: Зеленський назвав терміни та кількість людей

    Росія може провести нову хвилю мобілізації вже після парламентських виборів у вересні 2026 року. За оцінкою української сторони, Кремль хоче додатково залучити до війни проти України близько 300 тисяч військовослужбовців, а надалі масштаби поповнення російської армії можуть бути ще більшими.

    Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами. Інформацію також наводить Reuters.

    За словами глави держави, в Україні очікують, що російська влада намагатиметься провести мобілізацію таким чином, щоб вона якомога менше зачепила жителів найбільших міст РФ.

    «Впевнені, що після виборів у них буде мобілізація. Вважаємо, що вона буде не в центральних містах. Але я не думаю, що це вийде у них дуже сильно приховати», — заявив Зеленський.

    Президент назвав майбутню кампанію «периферійною мобілізацією» — тобто основний набір, за його оцінкою, може відбуватися передусім у віддалених російських регіонах.

    Кремлю можуть знадобитися ще 300 тисяч людей

    За словами Зеленського, російське керівництво розраховує у 2026 році отримати для фронту додатково приблизно 300 тисяч осіб.

    Reuters зазначає, що парламентські вибори в Росії заплановані на 18–20 вересня 2026 року. Саме після них, за оцінкою української сторони, Кремль може перейти до нової фази поповнення армії.

    При цьому йдеться не лише про потреби Росії до кінця нинішнього року.

    Зеленський заявив, що у 2027 році Москва може залучити ще сотні тисяч людей. Загальна мета, за його словами, може становити близько 500 тисяч нових військовослужбовців.

    Ці сили Росії потрібні насамперед для продовження наступальних операцій в Україні.

    Куди Росія може кинути мобілізованих

    Одним із головних напрямків, де Кремль може використати нове поповнення, залишається Донеччина.

    Зеленський назвав серед ключових цілей російської армії Костянтинівку, Слов’янськ та Краматорськ. За його словами, саме цей напрямок залишається одним із пріоритетних для російського командування.

    «Головний напрямок у ворога — Костянтинівка, Слов’янськ, Краматорськ. Мета ними не досягнута, але цей напрямок буде головним для них цього року і надалі», — зазначив президент.

    Ще одним завданням російських військ, за його словами, залишається створення так званої «буферної зони» в районах Харківської та Сумської областей. Цієї мети окупаційні сили також поки не досягли.

    Зеленський вважає, що значна частина потенційно мобілізованих 300 тисяч росіян може бути спрямована саме на схід України.

    Розподіл нових резервів, однак, залежатиме від ситуації на полі бою.

    Зеленський не виключив загрози для Чернігівщини та Київщини

    Президент також назвав ще один можливий сценарій використання Росією додаткових сил.

    Якщо російські війська матимуть результати на сході, частину сформованих резервів Кремль теоретично може перекинути на інші напрямки.

    Серед них Зеленський згадав Чернігівську та Київську області.

    За його словами, у Росії можуть існувати теоретичні плани наступальних дій із території Брянської області РФ. Водночас наразі концентрації необхідної для такої операції кількості російських військових там не зафіксовано. Україна, однак, стежить за ситуацією та можливим накопиченням сил.

    Президент уточнив, що українська сторона бачить техніку вздовж кордону, проте необхідного для масштабної наступальної операції особового складу в Брянській області зараз немає.

    Таким чином, слова Зеленського про Чернігівщину та Київщину стосуються потенційного сценарію, а не повідомлення про вже сформоване ударне угруповання.

    Україна заявляла про підготовку мобілізації ще раніше

    Попередження про можливу нову мобілізаційну кампанію в Росії звучать не вперше.

    Ще 11 серпня Зеленський заявляв, що українська розвідка отримала інформацію про підготовку Росією мобілізаційних заходів восени. За його словами, ці дані нібито підтверджувалися внутрішніми російськими документами.

    Тоді президент також пов’язував можливі рішення Кремля з завершенням парламентської виборчої кампанії.

    Додаткові ознаки підготовки до потенційної мобілізації з’являються і в західних медіа.

    The Wall Street Journal 23 серпня повідомила з посиланням на західних розвідників, що в Росії проводяться заходи з перевірки готовності до можливої нової хвилі мобілізації.

    Зокрема, минулого місяця російські військові проводили відповідне планування в Калінінградській області. За даними співрозмовників видання, відпрацьовувалися питання розміщення, забезпечення та озброєння потенційно мобілізованих. Подібні заходи, як стверджують джерела WSJ, проводяться й в інших частинах Росії.

    При цьому важливе уточнення: остаточного рішення Кремля про нову масову мобілізацію публічно не оголошено. Йдеться про оцінки української влади, розвіддані та повідомлення західних джерел про підготовчі заходи.

    Росія зазнає великих втрат на Донеччині

    Необхідність додаткового поповнення армії Зеленський пов’язує зі значними втратами російських військ.

    За його словами, від початку 2026 року Росія втратила близько 267 тисяч військовослужбовців, із яких приблизно 155 тисяч — загиблими. Це оцінка української сторони, незалежно підтвердити такі цифри в умовах війни неможливо.

    Особливо інтенсивні бої, за словами президента, тривають у районі Костянтинівки. Зеленський стверджує, що саме на цьому напрямку припадає 70–80% російських втрат.

    Російські війська продовжують намагатися просунутися до українського «поясу фортець» на Донеччині, до якого належать Костянтинівка, Дружківка, Краматорськ і Слов’янськ.

    Reuters також зазначає, що російські війська продовжують операцію із захоплення решти Донбасу, однак просування дається їм дорогою ціною.

    Путін хоче захопити Донеччину до кінця року — Зеленський

    За словами українського президента, Володимир Путін поставив перед російськими генералами завдання до кінця 2026 року завершити окупацію Донецької та Луганської областей.

    Зеленський вважає виконання такого завдання нереалістичним.

    Водночас саме ситуація на Донеччині, на його думку, визначатиме, куди Москва спрямує потенційне нове поповнення.

    Якщо Росія не досягне поставлених цілей, значна частина нових військовослужбовців може бути кинута на продовження наступу на Костянтинівку, Краматорськ та Слов’янськ. Якщо ж ситуація зміниться на користь РФ, Кремль може спробувати використати резерви на інших ділянках фронту або кордону.

    Чому Кремль може чекати до виборів

    Проведення масштабної мобілізації залишається політично ризикованим для російської влади.

    Попередню велику хвилю так званої «часткової мобілізації» Володимир Путін оголосив у вересні 2022 року. Вона спричинила значний суспільний резонанс і виїзд великої кількості росіян за кордон.

    Саме тому нинішня схема, яку описує Зеленський, передбачає насамперед набір людей у віддалених регіонах, а не в Москві, Санкт-Петербурзі та інших великих містах.

    Reuters пише, що, за оцінкою Зеленського, майбутня кампанія може бути «периферійною» і концентруватися на віддалених частинах РФ.

    Окремо західні розвідники повідомили WSJ про перевірки здатності російської військової системи прийняти значну кількість новобранців. Це не доводить, що рішення про мобілізацію вже ухвалене, однак свідчить про підготовку Росії до такого сценарію.

    Період після парламентських виборів 18–20 вересня може стати ключовим. За оцінкою українського керівництва, саме тоді Кремль може перейти до нового масштабного поповнення армії — спочатку приблизно на 300 тисяч осіб, а згодом збільшити чисельність залучених до пів мільйона.

  • Путін відкинув шлях до миру: в ISW розкрили, навіщо Кремль «подвоює ставки» на війну

    Путін відкинув шлях до миру: в ISW розкрили, навіщо Кремль «подвоює ставки» на війну

    Російське керівництво продовжує демонструвати, що не готове завершувати війну проти України на основі компромісу або припинення бойових дій уздовж нинішньої лінії фронту. Аналітики американського Інституту вивчення війни вважають, що Кремль фактично посилює свою жорстку позицію і намагається консолідувати російське суспільство навколо продовження війни напередодні виборів до Державної думи. Водночас останні заяви російських посадовців свідчать: Москва продовжує пов’язувати можливе врегулювання з виконанням власних вимог до України.

    У новому звіті за 14 серпня аналітики Інституту вивчення війни (ISW) звернули увагу на чергову серію заяв представників Кремля, які, на думку експертів, демонструють небажання Москви брати участь у змістовному мирному процесі, якщо його результат не передбачатиме задоволення ключових російських вимог.

    За оцінкою ISW, Кремль фактично «подвоює ставки» на категоричній позиції щодо переговорів. Аналітики пов’язують це не лише з військовими цілями Москви, а й із внутрішньополітичними процесами в Росії. Уже 18–20 вересня 2026 року там мають відбутися вибори до Державної думи дев’ятого скликання. Голосування розтягнуть на три дні, паралельно в російських регіонах проходитимуть тисячі кампаній різного рівня.

    Саме напередодні цих виборів російська влада дедалі активніше використовує воєнну риторику. Показовим став виступ спікера Держдуми В’ячеслава Володіна наприкінці липня. Під час закриття парламентської сесії він серед пріоритетів роботи депутатів назвав забезпечення російської війни проти України та закликав до єдності заради досягнення поставлених Кремлем цілей.

    Таким чином, війна залишається не лише зовнішньополітичним, а й важливим внутрішньополітичним інструментом російської влади. ISW вважає, що систематичне відкидання Москвою пропозицій, які могли б привести до припинення бойових дій, свідчить про збереження максималістської стратегії Кремля.

    Москва відкидає припинення вогню

    Особливо показовими стали події останніх днів. Україна передала американським представникам власні пропозиції щодо завершення війни. Президент Володимир Зеленський 11 серпня повідомив, що Київ сформулював відповідні пропозиції для американських переговорників. Деталі документа публічно не розкривалися. Український президент водночас наголосив на необхідності американського тиску на Росію, щоб змусити її рухатися до миру.

    Окремо Україна запропонувала через посередника взаємно припинити удари по цивільному судноплавству в Чорному морі. Ініціатива з’явилася на тлі серйозного загострення ситуації з морськими перевезеннями та ризиків для експорту продовольства. Туреччина також закликала сторони зменшити ескалацію в Чорному морі.

    Проте Москва 14 серпня відкинула саму ідею часткового припинення вогню на Чорному морі. Речниця російського МЗС Марія Захарова заявила, що Росія не погоджується на «напівзаходи», водночас стверджуючи, що офіційної пропозиції від Києва Москва нібито не отримувала.

    Це стало ще одним сигналом того, наскільки далекими залишаються позиції сторін.

    Лавров заговорив про переговори, але Москва не змінює умов

    Ще один важливий сигнал надійшов від глави російського МЗС Сергія Лаврова. 14 серпня він заявив, що Росія нібито готова до нових переговорів, однак одночасно дав зрозуміти, що Москва не має наміру відмовлятися від своїх принципових вимог і збирається активніше протидіяти західній військовій допомозі Україні. Reuters зазначає, що безпосередні переговори між Україною та Росією не проводилися з лютого.

    Тому сама декларація про «готовність до переговорів» ще не означає готовності Кремля до компромісу.

    Раніше українська сторона публічно називала одним із можливих механізмів припинення війни зупинку бойових дій уздовж нинішньої лінії зіткнення без юридичного чи фактичного визнання окупованих територій російськими. Перший заступник керівника Офісу президента Сергій Кислиця наприкінці липня наголошував, що такий підхід не передбачав би легітимізації російської окупації.

    Для Москви, однак, цього недостатньо.

    Путін і російські високопосадовці протягом тривалого часу висувають значно ширші вимоги. Йдеться не лише про територіальне питання, а й про майбутню військово-політичну орієнтацію України та інші умови, які Київ неодноразово називав неприйнятними.

    У ISW бачать головну проблему

    Аналітики Інституту вивчення війни ще у звіті від 10 серпня дійшли висновку, що Кремль навряд чи піде на серйозні переговори щодо власних вимог, доки Володимир Путін вважає, що має реалістичний військовий шлях до досягнення поставлених цілей.

    Це пояснює, чому дипломатичні заяви Москви постійно супроводжуються продовженням бойових дій та жорсткими політичними умовами.

    При цьому українське керівництво останнім часом неодноразово попереджало про ознаки підготовки Росії до подальшої ескалації. Наприкінці липня Зеленський заявляв, що не бачить у діях Путіна сигналів про намір зупинити війну. Президент України також говорив про ризик нових мобілізаційних заходів у РФ та подальше нарощування співпраці Москви з Північною Кореєю.

    11 серпня Зеленський знову заявив про можливе використання Кремлем вересневих виборів як політичного тла для нової хвилі мобілізації. Reuters при цьому зазначав, що російська влада заперечує плани оголошувати чергову мобілізацію.

    Війна дедалі тісніше переплітається з російською політикою

    Саме майбутні вибори до Держдуми додають ситуації ще одного виміру. Кремлю необхідно підтримувати картину внутрішньої єдності, а війна стала одним із центральних елементів державної пропаганди.

    На цьому тлі різкий перехід до компромісної риторики міг би суперечити багаторічній тезі російської влади про необхідність досягнення всіх заявлених цілей війни. Натомість Москва продовжує переконувати власне населення, що військова кампанія має тривати.

    Водночас на міжнародному рівні ситуація виглядає складніше. Україна демонструє готовність обговорювати механізми припинення бойових дій і передає Вашингтону конкретні пропозиції, а також намагається домовитися про локальну деескалацію, зокрема в Чорному морі.

    Москва ж одночасно говорить про можливість відновлення переговорів і відкидає окремі пропозиції щодо припинення вогню. Саме цю суперечність ISW розглядає як один із доказів того, що Кремль поки не демонструє готовності завершити війну на умовах, які не забезпечують реалізацію його максималістських вимог.

    Отже, нинішня дипломатична пауза може бути значно глибшою, ніж просто відсутність чергового раунду переговорів. Поки російське керівництво вважає продовження війни потенційно вигіднішим за компроміс і використовує воєнну мобілізацію суспільства у внутрішній політиці, швидкого прориву за столом переговорів очікувати складно. Саме тому найближчі тижні перед вересневими виборами в Росії можуть стати важливим індикатором того, чи змінюється стратегія Кремля — чи Москва, як вважають аналітики ISW, справді продовжить підвищувати ставки.

  • Путін заявив про “відступ України”, але незалежні дані говорять інше

    Путін заявив про “відступ України”, але незалежні дані говорять інше

    Російський диктатор Володимир Путін під час з’їзду партії “Единая Россия” зробив чергову серію пропагандистських заяв про війну проти України, Захід і майбутні вибори до Державної думи РФ. Він стверджував, що ситуація для Росії нібито залишається “під контролем”, а стратегічні цілі так званої “спеціальної воєнної операції” будуть реалізовані. Водночас у своїй промові Путін фактично визнав, що Москва змушена коригувати окремі плани війни з урахуванням поточної ситуації.

    Виступ російського диктатора відбувся на з’їзді правлячої партії “Единая Россия”, де, окрім війни, обговорювали майбутню кампанію до Держдуми. Сам Путін назвав нинішній період “складним” і “доленосним” для Росії, а учасників війни проти України — “справжньою елітою” РФ. Така риторика вкотре демонструє спробу Кремля подати агресію проти України як нібито історичну місію та мобілізувати російське суспільство навколо війни.

    Путін повторив тезу, що Захід нібито “не може перемогти Росію на полі бою” і тому переходить до інших методів тиску. Також він заявив, що Росію нібито намагаються “прибрати як світовий фактор”, а саму країну “пробують на зуб”. Подібні формулювання Кремль використовує вже не вперше, намагаючись перекласти відповідальність за війну на Україну та її союзників.

    Окремо російський диктатор заявив, що Україна нібито “відступає по всій лінії фронту” і через це, за його словами, переходить до “терористичних дій”. Ці твердження не підтверджуються незалежними джерелами. Українські військові та західні аналітики регулярно повідомляють про складну, але динамічну ситуацію на фронті, де російські війська продовжують зазнавати великих втрат, а Україна посилює удари по логістиці, паливній інфраструктурі та військових об’єктах РФ.

    У цьому контексті особливо показовою стала інша частина промови Путіна. Він заявив, що Москва “коригує деякі плани СВО з урахуванням поточної ситуації”, але всі стратегічні цілі нібито однаково будуть реалізовані. Фактично це означає, що Кремль визнає необхідність змінювати свої військові розрахунки, хоча публічно продовжує говорити про повний контроль над ситуацією.

    Заяви Путіна пролунали на тлі дедалі активніших українських ударів по російській військовій та паливній інфраструктурі. Лише в останні дні Україна повідомляла про ураження нафтопереробних заводів, транспортних вузлів, складів боєприпасів і підприємств російського оборонно-промислового комплексу. Такі операції мають на меті послабити можливості Росії вести війну, зменшити постачання пального та боєприпасів на фронт і створити додатковий тиск на російську економіку.

    Reuters раніше повідомляло, що Путін звинувачував Україну в атаках на російську інфраструктуру, називаючи їх спробою “дестабілізувати” ситуацію всередині РФ. Водночас Україна наголошує, що ці удари спрямовані на ослаблення джерел, які забезпечують російську військову машину. За даними Reuters, атаки на російські нафтопереробні заводи вже впливали на паливний ринок РФ, зокрема на ціни та доступність бензину в окремих регіонах.

    Додатковий тиск на Кремль створює й кампанія України проти логістики в окупованому Криму. Британська The Times повідомляла, що Україна посилила удари по об’єктах, які забезпечують сполучення та постачання на півострів, зокрема по паливній інфраструктурі та транспортних маршрутах. Це ускладнює російське військове забезпечення і створює ризик ізоляції окупованого Криму від основних логістичних потоків РФ.

    Попри це Путін у своїй промові намагався демонструвати впевненість. Він заявив, що Росія продовжить реалізовувати свої цілі, а учасники війни проти України мають посісти особливе місце в російському суспільстві. Така теза вписується в загальну політику Кремля з мілітаризації держави, де війна подається як центральний елемент внутрішньої ідеології.

    Окремий блок виступу Путін присвятив виборам до Держдуми. Він заявив, що кампанія має пройти у встановлені строки та “в суворій відповідності до закону”. Також диктатор пообіцяв доручення щодо безпеки виборів і захисту від нібито “зовнішньої маніпуляції”. За його словами, майбутня кампанія стане “перевіркою на міцність політичної системи”, а конкуренція буде “відкритою і чесною”.

    Такі заяви різко контрастують із реальним станом російської політичної системи, де опозиція фактично знищена, незалежні медіа заблоковані або витіснені за кордон, а вибори проходять під повним контролем адміністративного ресурсу. На тлі війни Кремль також посилив репресії проти критиків, активістів, незалежних журналістів і громадян, які виступають проти вторгнення в Україну.

    Українські та західні аналітики розглядають подібні виступи Путіна як спробу одночасно заспокоїти внутрішню аудиторію, мобілізувати прихильників влади перед виборами та продемонструвати зовнішньому світу, що Кремль не відмовляється від своїх цілей у війні проти України.

    Водночас сам факт заяв про “коригування планів” свідчить, що війна розвивається не за тим сценарієм, який Москва намагається показати росіянам. Росія продовжує нести величезні втрати, її інфраструктура дедалі частіше опиняється під ударами, а економіка відчуває тиск санкцій, військових витрат і проблем у паливному секторі.

    Нові заяви Путіна стали не стільки демонстрацією сили, скільки черговою спробою приховати реальні проблеми Кремля за звичною пропагандистською риторикою. Публічно диктатор говорить про “контроль” і “стратегічні цілі”, але водночас визнає необхідність змінювати плани війни — а це саме по собі свідчить, що ситуація для Росії далека від тієї впевненості, яку намагається показати Кремль.

  • Кремль занепокоєний падінням рейтингів через обмеження інтернету — Bloomberg

    Кремль занепокоєний падінням рейтингів через обмеження інтернету — Bloomberg

    У Кремлі зростає занепокоєння через можливе падіння рівня підтримки влади на тлі обмежень інтернету та перебоїв у роботі цифрових сервісів. Через це російська влада може сповільнити посилення контролю над онлайн-простором, зокрема щодо популярних платформ, таких як Telegram. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на обізнані джерела.

    За даними агентства, ініціативи Федеральної служби безпеки РФ щодо посилення контролю над інтернетом викликали внутрішні дискусії серед російських посадовців. Частина з них попереджає про політичні та економічні ризики надмірних обмежень, зокрема можливе зростання невдоволення серед населення, уповільнення бізнес-активності та негативний вплив на цифрову економіку.

    Окрему увагу приділяють питанню доступу до Telegram, який залишається одним із найпопулярніших каналів комунікації в Росії — як для приватного спілкування, так і для отримання новин. Обмеження його роботи можуть викликати широку негативну реакцію користувачів, що змушує владу діяти обережніше.

    Bloomberg зазначає, що перебої з мобільним інтернетом і доступом до онлайн-сервісів уже викликають роздратування серед громадян. Це створює додаткові політичні ризики для Кремля, особливо напередодні парламентських виборів, запланованих на вересень. У таких умовах навіть технічні або тимчасові обмеження можуть мати непропорційний вплив на суспільні настрої.

    Проблема посилюється тим, що інтернет у сучасній Росії відіграє ключову роль не лише як джерело інформації, а й як інфраструктура для повсякденного життя — від банківських операцій і державних сервісів до роботи бізнесу та логістики. Будь-які збої або обмеження одразу відчуваються широкими верствами населення.

    Речник Кремля Дмитро Пєсков не відповів на запит Bloomberg щодо коментаря. Водночас на брифінгу 14 квітня він заявив, що обмеження роботи інтернету мають тимчасовий характер і пов’язані з необхідністю забезпечення безпеки. За його словами, повноцінну роботу мережі буде відновлено після зникнення відповідних загроз.

    На цьому тлі фіксується і зниження рівня підтримки влади. За даними державного Всеросійського центру вивчення громадської думки (ВЦИОМ), рівень схвалення діяльності Володимира Путіна у період з 30 березня по 5 квітня становив 67,8%, що на 2,3 відсоткового пункту менше порівняно з попереднім опитуванням. Це найнижчий показник із початку повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році.

    Водночас у довшій динаміці цей показник залишається відносно високим, однак навіть незначні коливання розглядаються російською владою як сигнал до потенційних ризиків, особливо в умовах війни та зростаючого економічного тиску.

    Обмеження інтернету в Росії мають системний характер і тривають із 2025 року. За підрахунками сервісу Top10VPN, країна стала світовим лідером за кількістю інтернет-шатдаунів: їх загальна тривалість сягнула понад 37 тисяч годин і торкнулася практично всього населення країни.

    Зокрема, у березні 2026 року мешканці Підмосков’я, Санкт-Петербурга та Москви отримували повідомлення про «тимчасові складнощі» з мобільним інтернетом. Подібні обмеження пояснювалися заходами безпеки, однак їх регулярність викликає дедалі більше запитань у користувачів.

    Експерти зазначають, що посилення контролю над інтернетом є частиною ширшої політики Кремля, спрямованої на контроль інформаційного простору, особливо в умовах війни. Водночас влада змушена балансувати між прагненням до цього контролю та необхідністю зберігати лояльність населення.

    У підсумку, за оцінками джерел Bloomberg, Кремль опинився перед складним вибором: або посилювати контроль над інтернетом із ризиком зростання невдоволення, або пом’якшувати обмеження, знижуючи рівень контролю над інформаційним середовищем. Саме цей баланс, ймовірно, визначатиме подальшу політику РФ у цифровій сфері найближчим часом.

  • Росія планує війну щонайменше до виборів у Держдуму – ISW

    Росія планує війну щонайменше до виборів у Держдуму – ISW

    Росія планує продовжувати війну проти України щонайменше до виборів у Державну думу, які мають відбутися у вересні 2026 року. Водночас у Кремлі можуть розраховувати на ще довший період бойових дій.

    Про це повідомляється у звіті Інституту вивчення війни (ISW), аналітики якого посилаються на інсайдерську інформацію з російських джерел.

    За даними джерела, адміністрація президента Росії провела спеціальний семінар для віцегубернаторів, присвячений внутрішній політиці та підготовці до майбутніх виборів у Держдуму. Учасники мали опрацювати ключові сценарії розвитку ситуації в країні з урахуванням повномасштабної війни проти України.

    Як зазначають аналітики, планування виборчої кампанії у Росії напряму пов’язують із перебігом бойових дій.

    “Джерело інсайдера стверджувало, що планування виборів буде зосереджено на прогресі Росії в повномасштабному вторгненні“, – йдеться у звіті.

    За інформацією ISW, у Кремлі розглядають три основні сценарії розвитку подій. Усі вони передбачають продовження війни щонайменше до виборів у вересні 2026 року. Відмінність між ними полягає лише у ступені військового успіху Росії або необхідності мобілізації суспільної підтримки.

    Найбільш імовірним аналітики називають сценарій, за якого ситуація на фронті залишатиметься відносно стабільною без кардинальних змін у військовій чи економічній сферах.

    “Ці заяви інсайдерів свідчать про те, що Кремль планує продовження війни щонайменше до вересня, але, ймовірно, набагато довше“, – наголошують аналітики.

    Водночас, як зазначають у звіті, російська влада може використати будь-яке потенційне мирне врегулювання до виборів як політичну перемогу. Однак наразі ознак підготовки до такого сценарію не фіксується.

    Про довгострокові плани Росії раніше говорив і президент України Володимир Зеленський. За його словами, Москва розглядає можливість продовження війни ще протягом двох років.

    Президент повідомив, що українська сторона отримала документи з планами Росії на 2025–2027 роки. З них випливає, що Кремль не відмовляється від спроб окупації східних регіонів України, а також розглядає подальший тиск на південному напрямку.

    За словами Зеленського, серед ключових цілей Росії залишаються повна окупація Донецької та Луганської областей, просування у Запорізькій області та спроби тиску на Дніпропетровський регіон. Також окупанти продовжують розглядати Одеський напрямок.

    Водночас український президент наголосив, що ці плани не відповідають реальній ситуації на фронті, оскільки російські війська не змогли виконати поставлені раніше завдання.

    Крім того, глава держави попередив про можливі нові тактики тиску з боку Росії. За його словами, після важкої зими ворог може активізувати масовані атаки по інфраструктурі, зокрема по системах водопостачання, намагаючись створити гуманітарну кризу.

    Зеленський закликав місцеві громади приділити особливу увагу захисту водних об’єктів і резервних систем, а Сили оборони – бути готовими до відбиття нових атак.