Daypolitico

Позначка: вибори в Україні

  • «Я повинен захищати країну до кінця»: Зеленський заявив, що знову балотуватиметься в президенти

    «Я повинен захищати країну до кінця»: Зеленський заявив, що знову балотуватиметься в президенти

    Президент України Володимир Зеленський заявив про готовність балотуватися на другий президентський термін, якщо вибори відбудуться до завершення війни з Росією. Глава держави пояснив таке рішення відповідальністю за країну та необхідністю продовжувати її захист. Водночас проведення виборів в умовах чинного воєнного стану заборонене українським законодавством, тому для реалізації такого сценарію необхідні відповідні правові рішення та безпекові умови.

    Про це Володимир Зеленський розповів в інтерв’ю американському телеканалу NBC News для програми Meet the Press, повідомляє РБК-Україна 18 жовтня.

    Під час розмови американська журналістка поцікавилася, чи братиме український президент участь у наступних виборах, якщо вони відбудуться до завершення повномасштабної війни.

    Зеленський відповів ствердно, наголосивши, що вважає своїм обов’язком захищати державу протягом усього періоду російської агресії.

    «Якщо це відбудеться під час війни, звісно, це моя відповідальність. Тому що я повинен захищати свою країну від самого початку і до кінця цієї війни», — заявив президент.

    Таким чином, глава держави підтвердив готовність знову претендувати на посаду президента за умови проведення голосування під час війни.

    Водночас він не оголошував про початок передвиборчої кампанії та не називав можливої дати виборів.

    Зеленський назвав умову для проведення виборів

    Раніше український президент неодноразово заявляв, що готовий до організації виборчого процесу, якщо Росія погодиться на достатньо тривале припинення вогню.

    Однією з озвучених умов було встановлення повного перемир’я щонайменше на 60 днів.

    За словами Зеленського, цей час необхідний для створення умов, за яких громадяни зможуть безпечно взяти участь у голосуванні.

    Президент звертався до російського керівництва із пропозицією припинити бойові дії на два місяці.

    «Передайте Путіну: дайте нам два місяці повного припинення вогню, і ми проведемо вибори», — заявляв глава держави.

    Він також наголошував, що українська влада повинна прийняти будь-який результат вільного волевиявлення громадян.

    Однак навіть тривале перемир’я саме по собі не означало б автоматичного призначення виборів. Для їх проведення необхідно врегулювати законодавчі, організаційні та безпекові питання.

    У Кремлі відкинули пропозицію про 60 днів перемир’я

    Російська сторона негативно відреагувала на пропозицію українського президента.

    Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Москва не підтримує запропонований формат припинення вогню.

    За його словами, Росія розглядає вимогу про 60 днів тиші як можливість для України перегрупувати війська та відновити військові ресурси.

    Це твердження є позицією російської влади, а не встановленим фактом щодо намірів Києва.

    Українська сторона, навпаки, пояснює необхідність припинення вогню питаннями безпеки громадян, організації виборів та забезпечення їхньої легітимності.

    Поки що домовленостей, які гарантували б необхідні для голосування умови, немає.

    Чому президентські вибори не проводяться під час воєнного стану

    Головною юридичною перешкодою залишається чинний режим воєнного стану.

    Відповідно до статті 19 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», у цей період забороняється проведення виборів президента, народних депутатів та органів місцевого самоврядування.

    Це означає, що чинне законодавство не дозволяє Центральній виборчій комісії розпочати звичайний президентський виборчий процес, поки діє відповідна заборона.

    У Центральній виборчій комісії раніше пояснювали, що законодавчі обмеження пов’язані з необхідністю захистити виборчі права громадян і забезпечити безпечне проведення голосування.

    Крім того, стаття 108 Конституції України передбачає, що президент виконує свої повноваження до вступу на посаду новообраного глави держави.

    Тому відсутність виборів під час воєнного стану не означає автоматичного припинення президентських повноважень.

    Які проблеми доведеться вирішувати перед голосуванням

    Навіть у разі тривалого припинення вогню організація виборів залишатиметься складним завданням.

    Одна з головних проблем — забезпечення можливості голосування для військовослужбовців, зокрема тих, хто перебуває безпосередньо в районах бойових дій.

    Не менш важливим залишається питання участі мільйонів громадян України, які вимушено виїхали за кордон.

    Окремі труднощі виникають через тимчасову окупацію українських територій, руйнування виборчої інфраструктури та переміщення значної кількості населення.

    Також держава повинна гарантувати кандидатам можливість вести передвиборчу кампанію, а виборцям — отримувати інформацію та вільно висловлювати політичну позицію.

    У Центральній виборчій комісії раніше наголошували, що без відповідних законодавчих змін питання виборів під час війни навіть не може перейти до практичної організації.

    Про це, зокрема, говорив заступник голови ЦВК Сергій Дубовик в інтерв’ю, оприлюдненому на офіційному сайті Комісії.

    Чи означає заява Зеленського остаточне рішення йти на другий термін

    Нинішня заява стосується конкретного сценарію — проведення президентських виборів до завершення війни.

    Вона не обов’язково визначає рішення Зеленського щодо участі у виборах, які можуть відбутися вже після встановлення миру.

    Раніше президент допускав можливість не балотуватися на наступний термін, якщо вдасться завершити війну.

    Тому ці висловлювання не обов’язково суперечать одне одному: йдеться про різні обставини, у яких може ухвалюватися політичне рішення.

    Наразі невідомо, коли саме відбудуться наступні президентські вибори, які правила застосовуватимуться до їхньої організації та чи з’являться необхідні безпекові гарантії.

    Отже, Володимир Зеленський заявив про готовність знову балотуватися, якщо Україна проводитиме президентські вибори ще під час війни. Однак жодної офіційної дати голосування не оголошено, а чинний воєнний стан поки що унеможливлює його проведення за діючими правилами.

    Остаточне рішення щодо організації виборчого процесу залежатиме від безпекової ситуації, законодавчого врегулювання та можливості забезпечити рівне й вільне голосування для українських громадян.

  • Заява Зеленського: Україна готова провести вибори за умови 60-денного повного припинення вогню з боку РФ

    Заява Зеленського: Україна готова провести вибори за умови 60-денного повного припинення вогню з боку РФ

    Президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю американському телеканалу ABC News оголосив чітку умову щодо можливості проведення волевиявлення в країні. За його словами, Україна готова організувати та провести демократичні вибори, якщо російський диктатор Володимир Путін погодиться на повне припинення вогню щонайменше на 60 днів (два місяці).

    Ця заява стала безпосередньою відповіддю на заклики та публічні заяви з боку експрезидента США Дональда Трампа щодо необхідності оновлення мандата влади в Україні.

    Ключові тези заяви Глави держави:

    • Звернення до Дональда Трампа: «Якщо президент Трамп дійсно хоче виборів, будь ласка, передайте Путіну: дайте нам два місяці, 60 днів паузи. Повне припинення вогню, 60 днів — і ми організуємо вибори», — підкреслив Володимир Зеленський.
    • Безпека як головна умова: Президент наголосив, що в умовах постійних обстрілів, ракетних ударів та активних бойових дій проводити демократичне голосування неможливо з міркувань безпеки виборців, військовослужбовців на фронті та мільйонів біженців.
    • Закони та воєнний стан: Відповідно до чинного законодавства України та Конституції, проведення будь-яких виборів під час дії правового режиму воєнного стану заборонено. Тимчасова стійка пауза в бойових діях є необхідною передумовою для юридичного та фізичного забезпечення виборчого процесу.

     

  • Трамп заговорив про зміну президента України: у медіа з’явилася резонансна заява

    Трамп заговорив про зміну президента України: у медіа з’явилася резонансна заява

    Увечері 10 жовтня українське видання «Апостроф» опублікувало повідомлення із заголовком, у якому президентові США Дональду Трампу приписують заяву про необхідність обрання нового президента України. Інформація з’явилася на тлі загострення відносин між Києвом і Вашингтоном після домовленостей американського лідера з Володимиром Путіним щодо російського дизельного пального.

    Заголовок матеріалу «Апострофа» містить слова: «Думаю, Україні час отримати нового президента».

    Водночас обставини цієї заяви, місце її виголошення та повний контекст наразі потребують додаткового підтвердження.

    Повідомлення з’явилося після кількох днів дипломатичних суперечностей між Україною та США.

    9 жовтня Дональд Трамп оголосив про домовленість із Володимиром Путіним щодо постачання російського дизельного пального на американський і світові ринки.

    Американська адміністрація тимчасово послабила відповідні санкційні обмеження, пояснивши рішення необхідністю стабілізації цін на пальне.

    Президент України Володимир Зеленський розкритикував цей крок, наголосивши, що додаткові доходи від продажу енергоносіїв можуть допомогти Росії продовжувати війну.

    За інформацією Axios, між представниками Вашингтона та Києва також виникли розбіжності через українські удари по російських нафтопереробних заводах.

    Американська сторона, за даними видання, неодноразово просила Україну припинити такі атаки, однак Київ наполягав на взаємному припиненні ударів по енергетичній інфраструктурі.

    На тлі цих суперечностей будь-які заяви американського президента щодо українського керівництва привертають особливу увагу.

    Водночас питання проведення президентських виборів в Україні регулюється українським законодавством. Під час дії воєнного стану проведення президентських виборів заборонене.

    Наразі залишається нез’ясованим, чи справді Трамп 10 жовтня висловився за зміну президента України саме в наведеному формулюванні. Для остаточного підтвердження необхідні оригінальний запис виступу, стенограма або повідомлення авторитетних інформаційних агентств із прямою цитатою.

  • Більшість українців не хоче участі Зеленського в наступних виборах — КМІС

    Більшість українців не хоче участі Зеленського в наступних виборах — КМІС

    Більшість опитаних українців не підтримує участь президента Володимира Зеленського у наступних президентських виборах. За даними нового опитування Київського міжнародного інституту соціології, 53% респондентів вважають, що він має обмежитися одним президентським строком, тоді як 42% підтримують його участь у наступних виборах. Ще 5% не визначилися.

    Опитування проводили 12–21 вересня 2026 року методом телефонних інтерв’ю. У ньому взяли участь 1002 повнолітніх респонденти, які проживають на підконтрольній уряду України території.

    Порівняно з груднем 2025 року частка тих, хто вважає, що Зеленський має обмежитися одним строком, зросла з 46% до 53%. Водночас частка прихильників його участі у наступних виборах знизилася з 45% до 42%.

    У КМІС також простежили чіткий зв’язок між довірою до президента та ставленням до його можливої участі у наступних виборах.

    Серед тих, хто повністю довіряє Зеленському, його участь підтримують 85%. Серед тих, хто «скоріше довіряє», — 53%. Натомість серед тих, хто «скоріше не довіряє», за повторне балотування виступають лише 20%, а серед тих, хто зовсім не довіряє, — 7%.

    Водночас більшість українців не підтримує проведення виборів прямо зараз. 71% виступають проти виборів під час нинішніх умов, 24% наполягають на їх проведенні вже зараз, ще 4% не визначилися.

    Навіть серед респондентів, які зовсім не довіряють Зеленському, лише 53% наполягають на негайному проведенні виборів. Серед тих, хто «скоріше не довіряє» президенту, більшість — 58% — також виступає проти виборів зараз.

    Чергові президентські вибори мали відбутися навесні 2024 року, однак їх не проводили через дію воєнного стану. Закон України «Про правовий режим воєнного стану» забороняє проведення президентських, парламентських і місцевих виборів у період його дії.

    Тож результати КМІС показують дві паралельні тенденції: більшість опитаних не підтримує другий строк Зеленського, але водночас ще більша частина суспільства не вважає, що вибори потрібно проводити під час війни.

  • Різниця лише 0,1%: Зеленський і Залужний фактично зрівнялися у президентському рейтингу

    Різниця лише 0,1%: Зеленський і Залужний фактично зрівнялися у президентському рейтингу

    Президент України Володимир Зеленський та колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний мають практично однаковий рівень потенційної електоральної підтримки. За результатами нового опитування дослідницької компанії «Соціополіс», проведеного у другій половині вересня 2026 року, серед виборців, які готові взяти участь у голосуванні та вже визначилися зі своїм вибором, Зеленського підтримали б 23,0%, а Залужного — 22,9%. Різниця становить лише 0,1 відсоткового пункту.

    Серед усіх опитаних показники також майже ідентичні: 19,1% назвали Володимира Зеленського, а 19,0% — Валерія Залужного. З огляду на заявлену методологією похибку для показників близько 20% — до 2,5 відсоткового пункту — статистично визначити, хто з цих двох має більшу підтримку, за результатами цього опитування неможливо.

    Дослідження проводили з 16 по 21 вересня 2026 року методом телефонних інтерв’ю CATI на основі випадково згенерованих мобільних номерів. Соціологи опитали 1002 повнолітніх жителів України. До вибірки не включали громадян, які перебували за кордоном, а також мешканців тимчасово окупованих територій, де не працює український мобільний зв’язок. Для показників, близьких до 50%, максимальна теоретична похибка становить 3,1%, для показників близько 25% — 2,7%, а близько 20% — 2,5%.

    За двома першими позиціями розташувалися Петро Порошенко — 10,7% серед визначених виборців, Кирило Буданов — 9,5%, Андрій Білецький — 8,7%, Михайло Федоров — 7,6% та Дмитро Разумков — 6,9%. Олександра Усика в потенційному президентському голосуванні підтримали б 3,2% визначених виборців, Юлію Тимошенко — 3,0%. Ще 8,5% усіх опитаних не визначилися з кандидатом, 7,2% заявили, що не брали б участі у голосуванні, а 1,2% зіпсували б бюлетень.

    Що показало моделювання другого туру

    Соціологи також запропонували респондентам кілька гіпотетичних пар другого туру. У парі Залужний — Зеленський 46,1% від усіх опитаних обрали Залужного, 28,0% — Зеленського. Серед респондентів, які заявили про намір голосувати та визначилися між двома запропонованими кандидатами, показники становили 62,2% і 37,8% відповідно. При цьому 16,4% усіх респондентів заявили, що в такому другому турі взагалі не голосували б, 4,8% зіпсували б бюлетень, а 4,7% не визначилися.

    Водночас це саме моделювання гіпотетичного голосування, а не прогноз результату майбутніх виборів. Склад кандидатів, політична ситуація, перебіг війни та навіть умови проведення голосування до початку реальної виборчої кампанії можуть суттєво змінитися.

    Інші змодельовані пари також продемонстрували різні розподіли підтримки. У парі Кирило Буданов — Володимир Зеленський серед визначених респондентів показники становили 57,0% і 43,0%, у парі Буданов — Залужний — 40,3% і 59,7%, а у парі Зеленський — Михайло Федоров — 48,5% і 51,5%.

    Що змінилося за кілька місяців

    Особливо показовою виглядає динаміка порівняно з червневим дослідженням тієї ж компанії.

    На початку червня «Соціополіс» фіксував серед визначених виборців 31,2% підтримки Зеленського та 22,3% Залужного. Тоді різниця між ними становила майже дев’ять відсоткових пунктів. У вересневому вимірюванні показники становлять уже 23,0% і 22,9%.

    У червні третім був Кирило Буданов із 14,1% серед визначених виборців, а Петро Порошенко мав 8,6%. У вересні порядок змінився: Порошенко отримав 10,7%, а Буданов — 9,5%. Водночас пряме порівняння окремих цифр варто робити обережно, оскільки громадська думка під час війни може швидко реагувати на події, а кожне опитування має власну статистичну похибку.

    Про популярність Залужного серед українців раніше писала й «Ненька інфо». У матеріалі про суспільну реакцію на його публічний виступ видання наводило результати серпневого опитування Rating Group: тоді Залужному довіряли 68% респондентів, Володимиру Зеленському — 59%, а Кирилу Буданову — 62%. Водночас показник довіри не є тотожним електоральному рейтингу і не показує автоматично, як люди проголосували б на виборах. «Залужний пожартував про англійську — і почалася атака: Тука пояснив, чого насправді бояться на Банковій» — Ненька інфо

    Які партії називали респонденти

    Опитування містило й моделювання можливих парламентських виборів. Тут соціологи отримали щільну групу з чотирьох політичних сил.

    Потенційну партію Валерія Залужного підтримали б 16,0% виборців, які готові голосувати та вже визначилися. Потенційну партію Володимира Зеленського — 13,9%, «Європейську Солідарність» Петра Порошенка — 13,5%, потенційну «Третю Штурмову» Андрія Білецького — 13,1%.

    Далі йдуть потенційна політична сила Кирила Буданова з 9,1%, «Розумна політика» Дмитра Разумкова — 7,9%, потенційні партії Ігоря Терехова та Михайла Федорова — по 6,0%.

    Водночас тут є принциповий нюанс: частина названих соціологами «партій» є гіпотетичними конструкціями для опитування, а не обов’язково реально зареєстрованими політичними силами, які вже оголосили участь у виборах. Сам Залужний також не оголошував у межах цього дослідження про висунення кандидатом у президенти.

    Коли українці хочуть вибори

    Понад половина опитаних — 53,6% — заявили, що після реального припинення бойових дій президентські та парламентські вибори варто проводити одночасно. 22,2% вважають, що першими мають відбутися президентські вибори, а 19,0% — парламентські.

    При цьому за чинним українським законодавством під час воєнного стану президентські, парламентські та місцеві вибори не проводяться. Частина перша статті 19 Закону «Про правовий режим воєнного стану» прямо встановлює таку заборону. Центральна виборча комісія у своїх рішеннях 2026 року також наголошувала, що питання проведення виборів вирішуватиметься після усунення обставин, які зараз роблять їх неможливими.

    У ЦВК паралельно готуються до майбутнього голосування, зокрема опрацьовують питання безпеки, виборчої інфраструктури та адаптації законодавства до умов після завершення воєнного стану. Представники Комісії наголошували, що для проведення виборів необхідні щонайменше безпекові передумови та нормативна база, пристосована до наслідків війни.

    Про дискусію щодо можливих виборів нещодавно писала й «Ненька інфо». У матеріалі про заяви Михайла Федорова видання звертало увагу на аргументи депутатів щодо безпеки та необхідності адаптувати виборче законодавство до нових умов. «Міша, ти сам у це віриш?»: заява Федорова про вибори спричинила бурхливу реакцію українців — Ненька інфо

    Що українці говорять про війну

    Окрема частина дослідження стосувалася бачення завершення війни. 46,4% опитаних назвали найважливішою метою України збереження незалежності та суверенітету навіть за умови територіальних втрат. Для 25,8% головним залишається повернення контролю над окупованими територіями, а 14,7% назвали пріоритетом воєнну поразку або послаблення Росії.

    59,5% респондентів вважають, що досягнення українських цілей можливе шляхом поєднання військових дій і дипломатії. Виключно військовий шлях назвали 15,2%, виключно дипломатичний — 14,9%.

    75% говорять про зростання корупції

    Ще один великий блок дослідження стосувався корупції. 75,2% опитаних вважають, що її рівень за час повномасштабного вторгнення зріс. 16,1% сказали, що ситуація не змінилася, 3,5% — що корупції стало менше. Це оцінки самих респондентів, а не вимірювання фактичного рівня корупції.

    На запитання, з ким респонденти пов’язують високий рівень корупції, 59,0% назвали президента та його оточення/Офіс президента, 54,7% — Верховну Раду та народних депутатів, 48,2% — правоохоронну і судову систему. У дослідженні можна було називати кілька відповідей, тому ці показники не складаються до 100%.

    Сам «Соціополіс» окремо застерігає, що соціологію воєнного часу потрібно трактувати з урахуванням міграції, недоступності частини територій, можливої меншої готовності окремих груп відповідати на політичні питання та інших чинників. Тому нинішні цифри показують настрої опитаного населення в конкретний період 16–21 вересня, а не встановлюють результат майбутніх виборів.

  • Залужний пожартував про англійську — і почалася атака: Тука пояснив, чого насправді бояться на Банковій

    Залужний пожартував про англійську — і почалася атака: Тука пояснив, чого насправді бояться на Банковій

    Невеликий жарт Валерія Залужного про власну англійську несподівано переріс у чергову політичну дискусію навколо колишнього головнокомандувача ЗСУ. Ексголова Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Георгій Тука вважає, що різка реакція окремих Telegram-каналів на слова нинішнього посла України у Великій Британії свідчить не стільки про мовне питання, скільки про нервозність через високий рівень суспільної довіри до Залужного.

    Приводом стала фраза Залужного під час виступу англійською. Він із самоіронією зауважив, що після цього люди, які розмовляють російською, зможуть обговорювати його «неідеальну англійську». За версією Туки, у початковому формулюванні не було твердження, що всі критики Залужного є прихильниками Росії. Однак у частині Telegram-сегмента слова генерала почали подавати саме в такій інтерпретації.

    Тука назвав це свідомим перекручуванням змісту. На його думку, фраза була звичайною самоіронією людини, яка знає, що її вимову регулярно обговорюють у соцмережах, і вирішила пожартувати про це першою. Водночас колишній чиновник переконаний: масштаб реакції показує, що будь-які публічні появи Залужного дедалі частіше розглядаються через призму майбутньої політичної конкуренції.

    Певне фактичне підґрунтя для розмов про популярність Залужного справді існує. За результатами опитування соціологічної групи «Рейтинг», проведеного 5–6 серпня 2026 року, Залужному довіряли 68% респондентів, не довіряли 21%. Для порівняння, Кирилу Буданову довіряли 62%, а Володимиру Зеленському — 59%. Таким чином, серед фігурантів цього дослідження саме колишній головнокомандувач мав найвищий показник довіри.

    Однак тут є важливий нюанс, який змінює картину. Високий рейтинг довіри не дорівнює автоматичній перемозі на виборах. У тому ж опитуванні «Рейтингу» на запитання про перший тур гіпотетичних президентських виборів 25,2% респондентів назвали Зеленського, 16,7% — Залужного, 12,5% — Михайла Федорова. Тобто Залужний випереджав більшість потенційних конкурентів, але поступався чинному президенту.

    Схожу картину показало й інше серпневе дослідження — Info Sapiens. Опитування, проведене з 8 до 23 серпня, давало Зеленському 23% підтримки у гіпотетичному першому турі, Залужному — 12,7%. Водночас умовна партія Залужного отримувала 12,1%, майже наздоганяючи умовну політсилу Зеленського з 13,7%. Автори дослідження окремо застерігали, що в умовах війни такі цифри слід розглядати радше як показник політичного потенціалу, ніж як прогноз реального результату виборів.

    Саме тому слова Туки про «страх рейтингу» наразі залишаються політичною оцінкою, а не встановленим фактом. Публічних доказів того, що Офіс президента координував конкретні публікації Telegram-каналів про англійську Залужного, немає. Так само сама по собі критика посла чи його вимови не доводить існування централізованої кампанії. Проте очевидно інше: прізвище Залужного залишається одним із найчутливіших у дискусіях про можливу післявоєнну політичну конфігурацію.

    Тема його англійської загострилася ще й через попередні публічні відео. На початку вересня у мережі активно обговорювали англомовне привітання Залужного з нагоди культурного проєкту у Полтаві, де відкрили перший в Україні Шекспірівський сад і погруддя драматурга. Сам проєкт готували як міжнародну культурно-освітню ініціативу, а до його презентації долучалися представники академічних кіл із різних країн.

    Після цього окремі ресурси зосередили увагу вже не на змісті звернення Залужного, а на його вимові й манері говорити англійською. Тож наступний жарт про «неідеальну англійську» фактично став відповіддю на тему, яка до того кілька днів циркулювала у соцмережах.

    Політичний підтекст виникає ще й тому, що Залужний давно перестав бути лише колишнім військовим командувачем у суспільному сприйнятті. З травня 2024 року він офіційно є надзвичайним і повноважним послом України у Великій Британії — відповідний указ підписав президент Володимир Зеленський. Водночас Залужний регулярно виступає з текстами й промовами про війну, майбутню архітектуру безпеки та оборонну політику. Лише 8 вересня він закликав партнерів посилити українську ППО та оборонні спроможності після нових російських атак, наголосивши, що підтримка України безпосередньо пов’язана з безпекою Європи.

    Попри постійні припущення про можливу президентську кампанію, сам Залужний на початку 2026 року займав значно обережнішу позицію. У лютому він заявляв, що поки триває війна і діє воєнний стан, не обговорює власні політичні плани й нічого не робить у цьому напрямку. За його словами, політична боротьба в цей момент могла б посилити внутрішній розбрат.

    Юридично президентські або парламентські вибори під час воєнного стану й справді не проводяться. Стаття 19 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» прямо забороняє проведення виборів президента, Верховної Ради та органів місцевого самоврядування в цей період. Тому всі нинішні електоральні рейтинги залишаються гіпотетичними.

    Це, однак, не робить їх політично неважливими. Для чинної влади, майбутніх партійних проєктів і потенційних кандидатів показники довіри демонструють, хто вже зараз має стартовий суспільний капітал. І в цьому сенсі Залужний залишається одним із найсильніших публічних діячів країни.

    Сам Тука трактує історію з англійською саме через цю оптику. На його думку, якби Залужного не сприймали як потенційно сильного політичного конкурента, один жарт про власну вимову не став би приводом для настільки емоційної інформаційної хвилі.

    Водночас соціологія показує більш складну ситуацію, ніж проста формула «Залужний перемагає владу». Він справді має надзвичайно високий рівень довіри, але за показником голосування у першому турі останні серпневі дослідження ставили Зеленського вище. А сам Залужний публічно не оголосив ані про створення партії, ані про участь у президентських виборах.

    Тому головним у цій історії поки є не англійська вимова посла. Значно показовішим є те, наскільки швидко будь-яка його публічна фраза перетворюється на дискусію про Банкову, рейтинги та майбутні вибори. І це саме по собі демонструє, наскільки вагомою політичною фігурою залишається Валерій Залужний навіть без офіційного входження у політику.

  • «Цунамі, яке розколе Україну»: Зеленський різко висловився про вибори під час війни

    «Цунамі, яке розколе Україну»: Зеленський різко висловився про вибори під час війни

    Президент Володимир Зеленський заявив, що проведення виборів в Україні просто зараз може стати «цунамі для держави» та призвести до глибокого розколу суспільства. За його словами, Київ готовий обговорювати виборчий процес лише за умов, які дозволять військовим, українцям за кордоном і жителям прифронтових регіонів безпечно та повноцінно проголосувати. Водночас чинне законодавство прямо забороняє проведення президентських, парламентських і місцевих виборів під час воєнного стану.

    Про це Зеленський заявив 23 серпня під час спілкування з журналістами, повідомляє Суспільне. Президент наголосив, що дискусія навколо можливих виборів триває вже не перший рік і приблизно рік тому Україну з різних сторін активно підштовхували до проведення голосування ще до завершення війни.

    За словами Зеленського, його позиція тоді полягала в тому, що питання можна було б предметно обговорювати, якби західні партнери запропонували реалістичну модель безпечних, демократичних і легітимних виборів.

    Йдеться не тільки про організацію голосування на відносно безпечних територіях України.

    Президент звернув увагу одразу на кілька груп громадян, участь яких у виборах за нинішніх умов є надзвичайно складною: військовослужбовців, людей у прифронтових регіонах та мільйони українців, які через повномасштабну російську агресію виїхали за кордон.

    Саме тому, на переконання Зеленського, просто призначити дату голосування недостатньо.

    Зеленський назвав умови для розмови про вибори

    Президент пояснив, що для реальної дискусії Україна повинна отримати конкретну відповідь на питання, яким чином забезпечити безпеку виборців і легітимність результату.

    Він наголосив, що голосувати мають отримати можливість військові, громадяни на прифронтових територіях і українці за кордоном.

    Не менш важливою є безпекова складова: проведення загальнонаціонального голосування в умовах постійних ракетних та дронових ударів Росії створює очевидний ризик для виборчих дільниць і людей, які на них перебуватимуть.

    Зеленський заявив, що західні партнери, які раніше порушували питання виборів, так і не запропонували Україні конкретної моделі, яка вирішувала б ці проблеми.

    Президент також пов’язав перспективу виборів із припиненням вогню.

    За його словами, говорити про безпечний виборчий процес практично неможливо, поки Росія продовжує повномасштабні бойові дії та Володимир Путін не погоджується на припинення вогню.

    «Вибори просто зараз — це цунамі»

    Найжорсткіше Зеленський висловився про можливі політичні наслідки кампанії під час війни.

    За його словами, вибори за нинішніх обставин несуть не лише організаційні та безпекові проблеми, а й ризик масштабного внутрішнього протистояння.

    Президент охарактеризував можливе голосування зараз як «цунамі для держави», здатне розколоти Україну.

    Він пояснив, що його стратегія полягає в іншому: провести державу через війну, зберегти її незалежність і суверенітет та вже після створення відповідних умов перейти до нормального демократичного політичного процесу.

    Фактично Зеленський дав зрозуміти, що не розглядає вибори під час активної фази війни як першочергове завдання.

    Закон прямо забороняє вибори під час воєнного стану

    Питання виборів в Україні має не лише політичний, а й чіткий юридичний аспект.

    Стаття 19 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» прямо встановлює, що в умовах воєнного стану заборонено проводити вибори президента України, Верховної Ради, органів місцевого самоврядування та Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

    Так само заборонено проведення загальнодержавних та місцевих референдумів.

    Станом на 23 серпня 2026 року воєнний стан в Україні продовжує діяти. Указ про його запровадження, вперше підписаний 24 лютого 2022 року після початку повномасштабного вторгнення Росії, неодноразово продовжувався. Чинна редакція указу враховує чергове продовження, затверджене в липні 2026 року.

    Це означає, що за чинного правового режиму провести загальнонаціональні вибори без зміни обставин або законодавства неможливо.

    При цьому Конституція передбачає механізм безперервності роботи державних інституцій під час воєнного стану. Зокрема, якщо строк повноважень Верховної Ради завершується під час воєнного або надзвичайного стану, парламент продовжує виконувати свої повноваження до першого засідання новообраної Ради після скасування такого режиму.

    Проблема не обмежується лише датою голосування

    Навіть якби правову заборону було усунено, перед Україною залишалася б ціла низка практичних проблем.

    Одна з найбільших — голосування військовослужбовців.

    Сотні тисяч українців перебувають у Збройних силах та інших військових формуваннях, значна частина — безпосередньо поблизу лінії бойового зіткнення. Організація для них повноцінного таємного голосування без створення ризиків для бойових позицій потребувала б окремої процедури.

    Друга проблема — українці за кордоном.

    Через вторгнення Росії мільйони громадян залишили країну. Наявної мережі дипломатичних установ недостатньо для того, щоб у традиційному форматі забезпечити швидке голосування такої кількості людей.

    Не менш складна ситуація з внутрішньо переміщеними особами, громадянами на прифронтових територіях та українцями, чиї виборчі адреси знаходяться на тимчасово окупованих Росією землях.

    До цього додається проблема виборчої інфраструктури: частина шкіл, адміністративних будівель та інших приміщень, які традиційно використовувалися як дільниці, зруйнована або пошкоджена війною.

    Окремий виклик — повітряні тривоги та російські удари. Виборчий процес передбачає концентрацію людей у визначених приміщеннях у конкретний день, що в умовах атак створює додаткову небезпеку.

    ЦВК вже готується до нових загроз виборам

    Попри відсутність можливості провести вибори зараз, держава вже готується до викликів, які виникнуть після завершення або істотного послаблення воєнних загроз.

    14 липня 2026 року Центральна виборча комісія схвалила концепцію, що стосується захисту виборчих процесів.

    У документі ЦВК прямо зазначила, що на тлі повномасштабної російської агресії особливої актуальності набуває захист виборів від іноземного втручання.

    Комісія звернула увагу на системні спроби Росії та її союзників дестабілізувати демократичні суспільства, зокрема шляхом втручання у виборчі процеси.

    Цей фактор може стати ще одним із ключових викликів для перших повоєнних виборів в Україні.

    Йдеться про дезінформаційні кампанії, кібератаки, спроби впливу на громадську думку та інші гібридні інструменти, які Росія вже багато років використовує проти України.

    Зеленський говорив про вибори й раніше

    Позиція президента щодо проведення голосування під час війни не є новою.

    Ще в січні 2025 року в інтерв’ю американському подкастеру Лексу Фрідману Зеленський пояснював, що вибори неможливо провести до завершення війни, якщо не змінювати чинне законодавство.

    Водночас його заяви про власну політичну перспективу змінювалися залежно від можливого сценарію завершення війни.

    У вересні 2025 року Зеленський заявив Axios, що готовий не балотуватися на наступний президентський строк, якщо Україні вдасться завершити війну з Росією. Тоді він наголосив, що його головною метою є завершення війни, а не участь у наступній кампанії.

    У лютому 2026 року президент уже уточнював, що остаточне рішення залежатиме від того, в якому стані перебуватиме країна.

    Зеленський допускав можливість участі у виборах, якщо замість повноцінного миру Україна отримає лише перемир’я і збережеться ризик відновлення війни. Водночас у разі встановлення справжнього миру він не дав однозначної відповіді щодо нового балотування.

    Вибори можуть стати одним із найскладніших питань після війни

    Таким чином, дискусія про українські вибори виходить далеко за межі питання, коли саме вони відбудуться.

    Державі необхідно буде одночасно забезпечити безпеку, участь військових, доступ до голосування для мільйонів українців за кордоном, права внутрішньо переміщених осіб, захист від російського втручання та довіру до результатів.

    Саме на цьому Зеленський і робить акцент, заявляючи про небезпеку поспішної виборчої кампанії.

    Його позиція полягає в тому, що політична конкуренція не повинна створити внутрішню кризу в момент, коли країна продовжує протистояти Росії.

    При цьому сама демократична процедура не скасовується: чинне українське законодавство передбачає проведення виборів після припинення правових обмежень, пов’язаних із воєнним станом.

    Тому ключовим питанням залишається не те, чи будуть в Україні вибори, а коли з’являться умови, за яких вони будуть одночасно безпечними, конкурентними, легітимними та доступними для всіх громадян.

  • «Рожева мрія» Путіна: в ОП попередили, що станеться з Україною, якщо провести вибори під час війни

    «Рожева мрія» Путіна: в ОП попередили, що станеться з Україною, якщо провести вибори під час війни

    Дискусія про можливе проведення виборів в Україні до завершення війни вийшла далеко за межі внутрішньої політики. Після гучної заяви колишнього міністра оборони Михайла Федорова тему вже підхопили у Кремлі. В Офісі президента попереджають: передчасна виборча кампанія може створити для Росії шанс добитися політичними та інформаційними методами того, чого Москва не змогла досягти прямою військовою агресією.

    Проведення виборів в Україні під час повномасштабної війни може не зміцнити демократію, а навпаки — загострити внутрішні суперечності, створити поле для масштабного російського втручання та перетворити політичну боротьбу на ще один фронт протистояння з Кремлем. Таку позицію висловив радник Офісу президента Михайло Подоляк, коментуючи дискусію, що спалахнула після заяви колишнього міністра оборони Михайла Федорова.

    За словами Подоляка, сам вихід Федорова на політичну арену він не вважає чимось ненормальним. Навпаки, колишній міністр, на його думку, фактично заявив про власні політичні амбіції та в перспективі може формувати окрему політичну силу. Радник ОП назвав це нормальним проявом демократії навіть в умовах війни. Однак зовсім інше питання — проведення загальнонаціонального голосування просто зараз.

    «Суспільний консенсус дуже жорсткий — провести вибори і при цьому не розірвати країну зсередини неможливо», — заявив Подоляк в ефірі Delfi. Він переконаний, що повноцінна виборча кампанія в нинішніх умовах неминуче посилить внутрішню конкуренцію, конфлікти між політичними групами та боротьбу за владу саме тоді, коли держава продовжує вести масштабну війну.

    Особливу небезпеку в Офісі президента бачать у можливостях, які така ситуація відкрила б для Росії. Подоляк назвав вибори під час війни однією з «рожевих мрій» Володимира Путіна і нагадав, що Москва багато років намагалася впливати на політичні процеси не лише в Україні, а й в інших державах.

    За його словами, Росія раніше вкладала ресурси у проросійські політичні проєкти в Україні, підтримувала вигідні їй політичні сили та використовувала регіональні, мовні й ідеологічні суперечності. Якщо ж масштабна виборча кампанія розпочнеться під час нинішньої війни, Кремль, вважає Подоляк, отримає можливість спробувати «вирішити питання зсередини», оскільки досягти поставлених цілей прямим вторгненням Росії не вдалося.

    І показово, що Кремль уже фактично долучився до української внутрішньополітичної дискусії.

    20 серпня речник президента РФ Дмитро Пєсков відреагував на заклик Федорова провести вибори. Як повідомляє Reuters, у Кремлі спробували подати ситуацію як свідчення нібито внутрішньої фрагментації української влади. Пєсков також повторив давно використовувану Москвою тезу про нібито проблеми з легітимністю Володимира Зеленського через відсутність виборів.

    Таким чином, суперечка, яка лише кілька днів тому виглядала внутрішньою українською політичною дискусією, вже використовується російською стороною у власній інформаційній кампанії.

    Причиною нового витка дискусії стала заява Михайла Федорова 18 серпня. Колишній очільник Міноборони публічно закликав знайти механізм для відновлення виборчого процесу навіть за умов тривалої війни. Він аргументував це необхідністю захистити демократичні принципи України та заявив, що демократія не повинна ставати «заручницею Росії».

    Федоров визнав, що організація такого голосування потребувала б особливих рішень. Серед ключових проблем — можливість проголосувати для військовослужбовців, мільйонів українців, які перебувають за кордоном, внутрішньо переміщених осіб і громадян у прифронтових регіонах.

    Його виступ став одним із найпомітніших відкритих політичних викликів Зеленському від початку повномасштабної війни. Reuters зазначає, що Федоров прямо пов’язав свою позицію з тим, що він назвав системною кризою управління. Водночас про офіційне висунення кандидатом у президенти він не оголошував.

    Західні медіа також звернули увагу на ризики проведення голосування в нинішніх умовах. За оцінкою CNN, організація виборів зараз створила б цілу низку практичних і безпекових проблем: від забезпечення виборчих прав військових і громадян за кордоном до організації голосування під загрозою регулярних ракетних і дронових атак. Окремим питанням залишається участь мільйонів українців, які були змушені залишити свої домівки через війну.

    Оглядач Bloomberg Марк Чемпіон також визнав аргументацію щодо необхідності підтримувати демократичні механізми зрозумілою, але дійшов висновку, що проведення виборів саме зараз було б помилковим рішенням і могло б створити додаткові можливості для дестабілізації України.

    Окрім політичних та безпекових аргументів існує ще одна принципова обставина — чинне українське законодавство прямо не дозволяє проводити такі вибори під час воєнного стану.

    Стаття 19 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» прямо забороняє в цей період проведення виборів президента України, Верховної Ради, Верховної Ради Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, а також референдумів.

    Центральна виборча комісія також наголошувала, що після запровадження воєнного стану виборчі процеси припиняються, а нові не розпочинаються. Для запуску виборів у нинішній правовій системі спершу має бути припинено або скасовано воєнний стан.

    Станом на 20 серпня це питання навіть теоретично не стоїть у найближчому календарі: президент Володимир Зеленський у липні продовжив дію воєнного стану з 2 серпня ще на 90 діб. Після затвердження відповідних рішень строк його дії продовжено до 31 жовтня 2026 року. На такий самий період продовжена загальна мобілізація.

    Крім того, закон окремо врегульовує питання президентських повноважень у таких умовах. Якщо строк повноважень президента завершується під час дії воєнного стану, вони продовжуються до вступу на посаду новообраного президента, якого оберуть уже після скасування воєнного стану.

    Тому для реалізації пропозиції Федорова недостатньо просто політичного рішення про дату голосування. Необхідно було б вирішити фундаментальну юридичну колізію та створити абсолютно нові правила проведення кампанії в умовах війни, при цьому забезпечивши рівність виборців, можливість голосування військових, безпечний доступ до дільниць, участь громадян за кордоном, роботу спостерігачів і захист виборчої інфраструктури.

    Дискусія водночас уже перестала бути суто юридичною.

    Поява Федорова як окремого політичного гравця, реакція Офісу президента, увага провідних західних медіа та майже миттєве втручання Кремля показують, що тема майбутніх українських виборів поступово перетворюється на один із ключових сюжетів внутрішньої політики.

    Однак позиція Банкової наразі залишається чіткою: демократія та політична конкуренція мають існувати навіть під час війни, але перетворювати країну на арену повномасштабної виборчої боротьби в момент, коли Росія продовжує воєнні дії, в ОП вважають надто небезпечним.

    І слова Подоляка про «рожеву мрію» Путіна отримали показове підтвердження фактично того самого дня: щойно в Україні почалася серйозна суперечка щодо виборів, Кремль уже спробував використати її як доказ внутрішньої слабкості та розколу української держави.

  • Федоров шукає міжнародну опору через Кличка, уникаючи публічного зближення

    Федоров шукає міжнародну опору через Кличка, уникаючи публічного зближення

    У Києві на тлі зростання політичної напруги навколо ексміністра оборони Михайла Федорова простежується тихий канал комунікації, який пов’язує його з мером столиці Віталієм Кличком. Цей канал існує давно й спирається на постать Петра Оленича — людини, яка свого часу відповідала за цифровізацію Києва та тісно взаємодіяла з командою Мінцифри.

    Федоров, який залишив Міноборони в середині липня після конфлікту з військовим керівництвом і здобув помітну публічну підтримку, шукає додаткові точки опори. За відомостями, отриманими редакцією, він справді зустрічався з Кличком. Розмова стосувалася, зокрема, допомоги з контактами у США. Кличко зі свого боку згадував можливі зв’язки в Німеччині. Публічного виходу разом, однак, не планується, для Федорова це створювало б очевидні репутаційні ризики, а для Кличка — додаткове роздратування у відносинах із Банковою.

    Зв’язок через Оленича тут не випадковий. Оленич у 2021–2025 роках обіймав посаду заступника голови КМДА з цифрового розвитку та запускав міський застосунок «Київ Цифровий». Його робота перетиналася з проєктами Мінцифри в період, коли відомство очолював Федоров. Пізніше Оленич опинився в центрі земельних розслідувань НАБУ та САП, був відсторонений і звільнений Кличком. Водночас, за даними, наявними у редакції, саме його рекомендації продовжують впливати на оцінки партійної інфраструктури «УДАРу».

    Сама партія «УДАР» сьогодні виглядає радше як локальний ресурс мера, ніж як повноцінна національна структура. Її мережа в регіонах і навіть у Києві оцінюється як слабка. Джерело в оточенні Федорова прямо вказує, що якісно забезпечити виборчий процес «УДАР» навряд чи здатен навіть у столиці. Окремі районні осередки та депутатські групи, можливо, можуть бути задіяні — знову ж таки з огляду на поради Оленича. Це суттєво обмежує потенційну цінність будь-якого неформального альянсу.

    Контекст, у якому відбувається цей контакт, вкрай чутливий. Федоров після відставки публічно заговорив про необхідність повернення до повноцінних демократичних процедур і виборів навіть в умовах війни. Його рейтинг помітно зріс на хвилі протестів. Паралельно з’являються повідомлення про можливі поїздки до США. Кличко, своєю чергою, залишається одним із небагатьох великих політиків національного масштабу, які зберігають незалежність від вертикалі Офісу президента. Їхнє давнє взаємне роздратування з Банковою добре відоме, але відкрите зближення з фігурою Федорова, що зростає, для мера означало б новий виток конфлікту.

    Поки обидві сторони воліють тримати дистанцію на публіці. Зустріч відбулася, запити щодо контактів пролунали, оцінка партійних можливостей «УДАРу» виявилася скептичною. Далі — тиша. В українській політиці такі тихі канали часто виявляються важливішими за гучні заяви. Особливо коли йдеться про фігуру, яка лише починає вибудовувати власну суб’єктність.

  • The Times: заклик Федорова провести вибори під час війни може зіграти на руку Путіну

    The Times: заклик Федорова провести вибори під час війни може зіграти на руку Путіну

    Заява колишнього міністра оборони України Михайла Федорова про необхідність відновлення виборчого процесу навіть в умовах війни спричинила гостру політичну дискусію та привернула увагу західних медіа. Британське видання The Times вважає, що реалізувати таку ідею за нинішніх умов буде надзвичайно складно, а політична боротьба навколо виборів може стати вигідною Росії.

    Федоров заговорив про вибори

    Михайло Федоров виступив із резонансним відеозверненням 18 серпня. Колишній очільник Міністерства оборони заявив, що Україна потребує системного оновлення державного управління, а демократичні процеси не повинні залежати від того, скільки ще триватиме російсько-українська війна.

    На думку Федорова, держава має знайти легітимний і безпечний механізм, який дозволив би проводити вибори навіть за умов затяжних бойових дій. Один із головних аргументів ексміністра полягає в тому, що Росія не повинна фактично отримати можливість визначати, коли українці зможуть обирати владу.

    У своєму зверненні Федоров також говорив про корупцію та кризу державного управління. Він розкритикував «стару систему», яка, за його словами, захищає себе, повільно ухвалює рішення та здатна винагороджувати лояльність замість ефективності.

    Заява пролунала на тлі серйозних кадрових змін у секторі оборони. Президент Володимир Зеленський раніше звільнив Федорова з посади міністра оборони, а 18 серпня офіційно запропонував призначити на цю посаду Євгенія Хмару.

    У The Times побачили небезпечний сценарій

    Звернення Федорова швидко вийшло за межі української внутрішньополітичної дискусії. 19 серпня The Times опублікувала матеріал, присвячений можливим наслідкам його пропозиції.

    Британське видання називає проведення виборів за нинішніх обставин практично нездійсненним завданням і звертає увагу на ризик того, що дискусія може перерости у серйозне внутрішньополітичне протистояння. Матеріал The Times вийшов із тезою, що заклик до виборів може бути «саме тим, чого хоче Путін», оскільки боротьба всередині України потенційно здатна послабити державу під час війни.

    Критики ініціативи наголошують, що проведення повноцінної виборчої кампанії під час регулярних російських атак створює не лише юридичні, а й масштабні безпекові та організаційні проблеми.

    Йдеться, зокрема, про забезпечення можливості голосування військовослужбовців, мільйонів українців за кордоном, внутрішньо переміщених громадян та жителів територій, розташованих поблизу фронту. Окремою проблемою залишається безпека виборчих дільниць під час ракетних і дронових атак.

    The Times також пов’язує появу політичної дискусії з ширшим тиском на команду Зеленського на тлі кадрових перестановок і резонансних антикорупційних розслідувань.

    На Банковій відреагували на пропозицію

    Заява Федорова вже викликала реакцію в українському політичному середовищі.

    Співрозмовник LIGA.net в Офісі президента, коментуючи пропозицію ексміністра, наголосив, що організація виборів не зводиться лише до пошуку технічного способу голосування. Представник Банкової вказав на значно ширший комплекс проблем, пов’язаних із проведенням виборчого процесу під час повномасштабної війни.

    Критично до ідеї поставилися й окремі українські політики. Водночас народний депутат Ярослав Железняк заявив, що сама дискусія щодо виборів є правильною, але Федорову варто пояснити, яким саме чином їх можна організувати за нинішніх обставин.

    Чому заява Федорова стала настільки резонансною

    Політична вага звернення полягає не лише в самій пропозиції провести вибори. Західні медіа звертають увагу на особу автора заяви.

    Федоров упродовж років був одним із найпомітніших представників команди Зеленського та обіймав високі посади у виконавчій владі. Саме тому його публічна критика системи та заклик до відновлення повноцінного демократичного процесу сприймаються як значно серйозніший політичний сигнал, ніж аналогічні заяви представників традиційної опозиції.

    The Times також звертає увагу на рейтинговий фактор. За даними, які наводить видання, Федоров має достатньо високі показники підтримки, щоб потенційно стати серйозним учасником майбутньої президентської кампанії. Сам він наразі офіційно не оголошував про намір балотуватися в президенти.

    Українські медіа, аналізуючи останні соціологічні дані, також звертають увагу на високий рівень довіри до ексміністра. Водночас високий персональний рейтинг політика не означає автоматичної підтримки українцями ідеї проведення виборів безпосередньо під час війни.

    Таким чином, заява Федорова фактично відкрила значно ширшу дискусію — не лише про можливість організації голосування, а й про майбутню конфігурацію української політики. Питання виборів, яке протягом повномасштабної війни переважно розглядалося через призму завершення воєнного стану, тепер стало предметом відкритої суперечки між впливовими політичними гравцями.