Daypolitico

Позначка: вибухонебезпечні предмети

  • Понад 20 років рятували людей: на Харківщині під час розмінування загинули два офіцери

    Понад 20 років рятували людей: на Харківщині під час розмінування загинули два офіцери

    У Харківській області під час виконання службового завдання з очищення деокупованої території від мін та інших вибухонебезпечних предметів загинули двоє досвідчених офіцерів Національної поліції України — 39-річний полковник поліції Максим Мовчан та 41-річний підполковник поліції Анатолій Радковський.

    Трагедія сталася 20 липня 2026 року. За інформацією Національної поліції, під час проведення робіт здетонував вибухонебезпечний предмет. Обидва правоохоронці зазнали мінно-вибухових травм, несумісних із життям.

    Максим Мовчан обіймав посаду заступника начальника Департаменту вибухотехнічної служби Національної поліції — начальника управління застосування спеціального вибухотехнічного обладнання та роботизованих комплексів. Анатолій Радковський працював головним спеціалістом відділу застосування роботизованих комплексів цього ж управління.

    Обидва офіцери понад 20 років присвятили службі в органах внутрішніх справ та Національній поліції. Їхня робота була пов’язана з однією з найнебезпечніших професій — пошуком, ідентифікацією, знешкодженням та знищенням боєприпасів, мін, ракет, нерозірваних снарядів і саморобних вибухових пристроїв.

    Після початку повномасштабного російського вторгнення Максим Мовчан та Анатолій Радковський разом працювали на деокупованих територіях Київської, Харківської, Херсонської та інших областей. Вони виїжджали у райони, де після відступу російських військ залишалися мінні поля, заміновані дороги, покинуті боєприпаси, нерозірвані ракети та замасковані вибухові пастки.

    У Національній поліції наголосили, що професіоналізм, відповідальність та відданість загиблих офіцерів здобули глибоку повагу серед колег і побратимів. Їхню загибель назвали тяжкою втратою для всієї поліцейської родини. У загиблих залишилися дружини, діти та батьки.

    Максим Мовчан був уродженцем Вінниці та мав науковий ступінь кандидата юридичних наук. У 2022 році його нагородили відзнакою Президента України «За оборону України». Він також мав відомчі нагороди Міністерства внутрішніх справ і Національної поліції.

    Анатолій Радковський народився у Горлівці Донецької області. За сумлінне виконання службових обов’язків його неодноразово відзначали відомчими нагородами. Попри різні життєві шляхи, обох офіцерів об’єднувала служба Україні та робота, спрямована на захист цивільного населення від наслідків російської агресії.

    Трагедія вкотре нагадала про надзвичайну небезпеку, з якою щодня стикаються українські сапери, піротехніки та поліцейські-вибухотехніки. Навіть застосування спеціального обладнання і роботизованих комплексів не може повністю виключити ризик, оскільки російські війська залишають після себе велику кількість боєприпасів різних типів, а частина з них може бути пошкоджена, замаскована або оснащена додатковими підривачами.

    Харківська область залишається одним із найбільш забруднених вибухонебезпечними предметами регіонів України. Значна частина області у 2022 році перебувала під російською окупацією, а після звільнення територій сапери виявили масштабне мінування доріг, полів, лісів, об’єктів інфраструктури та житлової забудови.

    За даними Харківської обласної військової адміністрації, під час нетехнічного обстеження в регіоні виявили та промаркували близько 50,5 тисячі гектарів забруднених територій. Переважну частину — понад 45,8 тисячі гектарів — становили землі сільськогосподарського призначення. Після деокупації в області провели гуманітарне розмінування понад 13,3 тисячі гектарів, із яких близько 12,7 тисячі гектарів припадали на сільськогосподарські угіддя.

    Першочергово фахівці очищали системи водо-, газо-, тепло- та електропостачання, автомобільні дороги та інші об’єкти критичної інфраструктури. Після цього сапери переходили до шкіл, лікарень, дитсадків, житлових будинків, аграрних земель і лісових масивів.

    Ситуацію ускладнюють регулярні російські обстріли та дистанційне мінування. Через це окремі території, які вже перевіряли фахівці, можуть знову стати небезпечними. Представники обласної влади попереджали, що деякі ділянки доводиться обстежувати повторно, адже після нових атак там можуть з’являтися касетні боєприпаси, протипіхотні міни та інші вибухонебезпечні предмети.

    Небезпека загрожує не лише саперам, а й аграріям, енергетикам, комунальникам та місцевим жителям. Станом на червень 2026 року майже третина сільськогосподарських земель Харківщини все ще потребувала обстеження або розмінування. У прифронтових громадах роботи додатково ускладнювалися застосуванням російських безпілотників, які атакували людей і техніку в полях.

    Трагедія з Максимом Мовчаном та Анатолієм Радковським стала не першою втратою серед фахівців, які очищають Харківщину. У червні 2026 року російський безпілотник атакував поліцейських, які працювали з виявленим дроном, що не здетонував. Тоді загинув вибухотехнік, ще троє працівників поліції та цивільна людина зазнали травм.

    Раніше під час розмінування на Харківському напрямку також гинули й діставали поранення працівники Державної служби України з надзвичайних ситуацій. У червні 2025 року під час планових робіт російський дрон атакував групу піротехніків: один рятувальник загинув, ще двоє потрапили до лікарні.

    Попри постійний ризик, роботи з очищення українських територій тривають. Лише від початку 2026 року підрозділи розмінування Міністерства оборони очистили близько 4,7 тисячі гектарів деокупованих земель. Також були перевірені сотні кілометрів доріг, залізничних шляхів і ліній електропередач.

    Водночас масштаби забруднення означають, що розмінування триватиме роками. Фахівці закликають громадян не торкатися незнайомих предметів, уламків ракет, безпілотників, снарядів або покинутої військової техніки. У разі виявлення підозрілої знахідки необхідно відійти на безпечну відстань, попередити людей поруч і повідомити поліцію або ДСНС.

    Максим Мовчан та Анатолій Радковський виконували роботу, завдяки якій мешканці деокупованих громад могли повертатися до будинків, фермери — знову виходити в поля, а комунальні й аварійні служби — відновлювати пошкоджену інфраструктуру. Їхня остання місія на Харківщині завершилася трагедією, однак пам’ять про офіцерів залишиться серед колег, побратимів і людей, чиї життя вони захищали протягом багатьох років.

  • Румунія підірвала російську міну, яку винесло на берег Чорного моря

    Румунія підірвала російську міну, яку винесло на берег Чорного моря

    На узбережжі Румунії виявили та знищили російську морську міну, яку хвилями винесло на берег Чорного моря. Інцидент став черговим підтвердженням того, що наслідки російсько-української війни продовжують впливати далеко за межами зони бойових дій та створювати ризики для безпеки держав-членів НАТО, розташованих у Чорноморському регіоні. Про це повідомило Міністерство національної оборни Румунії

    За інформацією румунського оборонного відомства, вибухонебезпечний предмет було виявлено 3 червня на пляжі між курортними населеними пунктами Vama Veche та 2 Mai неподалік від кордону з Болгарією. Після отримання повідомлення про знахідку до району оперативно прибули фахівці військово-морських сил Румунії, які провели ідентифікацію небезпечного об’єкта.

    У результаті перевірки було встановлено, що на узбережжя винесло протидесантну морську міну російського виробництва типу ЯРМ. Після оцінки ризиків військові ухвалили рішення про її контрольоване знищення безпосередньо на місці виявлення.

    Операція проходила із дотриманням усіх заходів безпеки. Район навколо знахідки був тимчасово ізольований, щоб виключити будь-яку загрозу для цивільного населення та туристів. Після цього сапери ВМС здійснили контрольований підрив боєприпасу.

    У Міністерстві оборони Румунії не уточнили, як довго міна перебувала у морі та за яких обставин вона могла опинитися біля румунського узбережжя. Також не повідомляється, коли саме вона була встановлена. Однак експерти припускають, що боєприпас міг дрейфувати Чорним морем протягом тривалого часу після того, як зірвався зі свого кріплення.

    Міна типу ЯРМ належить до класу протидесантних морських мін, призначених для ураження десантних кораблів, катерів та іншої морської техніки під час спроб висадки на узбережжя. Такі боєприпаси можуть залишатися небезпечними протягом багатьох років навіть після тривалого перебування у воді.

    Військові фахівці наголошують, що дрейфуючі міни є однією з найсерйозніших загроз для безпеки морського судноплавства. Вони становлять небезпеку не лише для військових кораблів, а й для торговельних суден, рибальських човнів, туристичних катерів та цивільного населення, яке перебуває на узбережжі.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Чорне море стало одним із найбільш замінованих морських регіонів світу. У перші місяці війни сторони активно встановлювали мінні загородження для захисту портів, військово-морських баз та прибережних територій.

    Згодом частина мін була зірвана з якорів через шторми, сильні течії або пошкодження систем кріплення. У результаті вони почали неконтрольовано переміщуватися акваторією Чорного моря, створюючи небезпеку для всіх країн регіону.

    Протягом останніх років подібні боєприпаси неодноразово виявляли біля берегів Румунії, Болгарії та Туреччини. У багатьох випадках для їхнього знешкодження залучалися військово-морські сили та спеціалізовані підрозділи саперів.

    Інцидент біля Вама-Веке став далеко не першим випадком виявлення морської міни на румунському узбережжі. У січні цього року небезпечний об’єкт було знайдено на пляжі поблизу полігону Midia Training Range. Тоді військові також провели операцію із знешкодження вибухонебезпечного предмета.

    Крім того, за останні три роки румунські ВМС неодноразово брали участь в операціях із пошуку та ліквідації дрейфуючих мін у територіальних водах країни. У деяких випадках такі боєприпаси виявлялися на значній відстані від берега, що створювало ризики для міжнародного судноплавства.

    Зростання мінної небезпеки стало одним із ключових викликів для безпеки Чорноморського регіону. Особливо актуальним це питання є для Румунії, яка має найдовшу берегову лінію серед країн Європейського Союзу на Чорному морі та відіграє важливу роль у забезпеченні логістичних маршрутів між Україною та західними партнерами.

    Після блокування Росією частини українських морських маршрутів саме румунські порти стали одним із головних транспортних вузлів для експорту української продукції. Через територію Румунії проходять значні обсяги зерна, металургійної продукції та інших товарів, що робить безпеку Чорного моря стратегічним питанням не лише для Бухареста, а й для всього Європейського Союзу.

    На цьому тлі румунська влада активно інвестує в розвиток систем моніторингу морського простору. Раніше уряд країни повідомив про намір до 2027 року створити сучасну багаторівневу систему виявлення загроз у Чорному морі.

    Очікується, що нова система дозволить ефективніше контролювати морський простір, оперативно виявляти дрейфуючі міни, безпілотні надводні апарати, підводні об’єкти та інші потенційні загрози. Також вона має забезпечити додатковий захист критично важливої інфраструктури.

    Особливу роль у цих планах відіграє проєкт Neptun Deep — найбільше газове родовище в румунському секторі Чорного моря. Його запуск розглядається як один із ключових кроків до зміцнення енергетичної незалежності Румунії та зменшення залежності Європи від імпортних енергоносіїв.

    Саме тому питання безпеки морської інфраструктури та судноплавства набуває дедалі більшого значення. Будь-які інциденти, пов’язані з мінами або іншими вибухонебезпечними предметами, можуть становити загрозу не лише для людей, а й для стратегічних економічних проєктів.

    Аналітики зазначають, що війна Росії проти України кардинально змінила безпекову ситуацію в Чорному морі. Якщо раніше основні ризики були пов’язані з військовою присутністю флотів різних держав, то тепер додалися мінна небезпека, атаки безпілотників, ризики для торговельного судноплавства та загрози енергетичній інфраструктурі.

    Виявлення чергової російської міни біля узбережжя Румунії демонструє, що навіть через роки після її встановлення наслідки війни продовжують впливати на регіональну безпеку. Саме тому країни НАТО, які мають вихід до Чорного моря, дедалі активніше координують свої дії у сфері моніторингу акваторії, протимінної діяльності та захисту критичної інфраструктури.

    На думку військових експертів, ризик появи нових дрейфуючих мін у Чорному морі зберігатиметься ще тривалий час. Відтак країнам регіону доведеться й надалі витрачати значні ресурси на патрулювання морського простору та проведення операцій із виявлення та знешкодження вибухонебезпечних предметів.

  • На Сумщині двоє чоловіків загинули після вибуху збитого дрона

    На Сумщині двоє чоловіків загинули внаслідок вибуху збитого безпілотника, який вони намагалися самостійно перевезти автомобілем — поліція та влада вкотре застерігають про смертельну небезпеку подібних дій

    У Сумській області стався трагічний інцидент із вибухонебезпечними залишками російського безпілотника. Двоє місцевих мешканців загинули після того, як спробували завантажити збитий дрон у власний автомобіль. Під час цих дій один із елементів безпілотника здетонував, спричинивши потужний вибух.

    Про це повідомив голова Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров.

    За попередньою інформацією, подія сталася вранці у Путивльській громаді. Після однієї з ворожих атак місцеві жителі виявили уламки безпілотного літального апарата. Замість того щоб дочекатися фахівців ДСНС або поліції, чоловіки вирішили самостійно оглянути та перевезти небезпечну знахідку транспортним засобом.

    Під час завантаження деталей дрона в автомобіль стався раптовий вибух. Внаслідок детонації загинули двоє чоловіків віком 45 та 47 років. Отримані травми виявилися несумісними з життям, і постраждалі загинули на місці події.

    На місце інциденту оперативно прибули правоохоронці та вибухотехнічні служби. Обставини трагедії наразі встановлюються, зокрема фахівці з’ясовують, який саме елемент безпілотника здетонував і чи міг він зберігати бойову частину або додаткові вибухові компоненти після збиття.

    Сумська ОВА та рятувальні служби вкотре наголошують, що будь-які уламки безпілотників, ракет чи інших боєприпасів можуть залишатися вкрай небезпечними навіть після ураження засобами протиповітряної оборони. Часто такі об’єкти містять нерозірвані бойові частини, детонатори або елементи самоліквідації, які можуть спрацювати навіть від незначного механічного впливу.

    Голова ОВА Олег Григоров підкреслив, що подібні випадки мають стати застереженням для населення. Він закликав громадян у жодному разі не торкатися підозрілих предметів, не переміщувати їх і не намагатися транспортувати самостійно, адже навіть мінімальний контакт може призвести до вибуху.

    У регіоні нагадують алгоритм дій у разі виявлення небезпечних об’єктів: відійти на безпечну відстань, попередити інших людей, не користуватися поруч мобільними телефонами чи будь-якими засобами, які можуть спричинити детонацію, та негайно повідомити ДСНС або поліцію.

    Удари росіян по Сумщині

    Сумська область залишається одним із найбільш уражених прифронтових регіонів України, де російські війська регулярно застосовують ударні безпілотники, авіаційні бомби та ракети. Через близькість до кордону з РФ область перебуває під постійною загрозою нових атак.

    Лише протягом останніх тижнів у різних громадах Сумщини фіксувалися численні удари дронів-камікадзе. Частину повітряних цілей знищували сили протиповітряної оборони, однак окремі безпілотники все ж досягали цілей, завдаючи шкоди цивільній інфраструктурі, житловим будинкам та енергетичним об’єктам.

    Зокрема, у Роменській громаді внаслідок атак були пошкоджені об’єкти транспортної інфраструктури та житлові будівлі, що призвело до перебоїв з електропостачанням. У Конотопі раніше фіксувалися пожежі після ударів дронів, пошкодження багатоповерхівок та знищення автомобілів.

    Фахівці наголошують, що ситуація в регіоні залишається напруженою, а загроза повторних атак зберігається постійно. Влада закликає мешканців дотримуватися правил безпеки під час повітряних тривог та не ігнорувати сигнали попередження.

  • На Дніпропетровщині чоловік кинув гранати в поліцейських

    На Дніпропетровщині чоловік кинув гранати в поліцейських

    У селі Миколаївка Синельниківського району Дніпропетровської області стався небезпечний інцидент із застосуванням вибухових предметів. Нетверезий місцевий житель під час спроби його затримання кинув у бік поліцейських дві гранати. Внаслідок вибуху поранення отримали п’ятеро правоохоронців.

    Про це повідомили в поліції Дніпропетровської області.

    За даними поліції, 21 квітня о 06:30 на лінію «102» надійшло анонімне повідомлення про неадекватну поведінку чоловіка в одному з приватних домоволодінь у Миколаївці. У повідомленні зазначалося, що місцевий житель перебуває у стані сильного алкогольного сп’яніння та заявляє про наявність у нього двох гранат.

    Після отримання інформації на місце події оперативно виїхали працівники Синельниківського районного управління поліції. Вони розпочали первинну перевірку та спробували встановити контакт із чоловіком, аби оцінити рівень загрози та запобігти можливим небезпечним діям.

    Під час спілкування з правоохоронцями чоловік повідомив, що відкрив подачу газу в приміщенні. Це різко підвищило рівень небезпеки, адже створювало ризик вибуху не лише в будинку, а й потенційної детонації у навколишній забудові.

    Поліцейські продовжували перемовини, намагаючись стабілізувати ситуацію та не допустити ескалації. За попередніми даними, чоловік поводився агресивно, перебував у збудженому стані та не виконував вимог правоохоронців.

    З огляду на реальну загрозу життю людей та можливий вибух газу, було ухвалено рішення про негайне затримання.

    Під час спроби затримання чоловік дістав два вибухонебезпечні предмети та кинув їх у бік правоохоронців. Один із них не спрацював, інший вибухнув безпосередньо поруч із поліцейськими.

    Унаслідок вибуху п’ятеро працівників поліції отримали осколкові поранення різного ступеня тяжкості. Постраждалих оперативно госпіталізували, їм надається медична допомога в лікарнях регіону.

    Попри отримані травми, поліцейські змогли затримати нападника на місці події.

    Затриманим виявився місцевий житель 1991 року народження.

    Після інциденту територію було оточено, а на місце прибули вибухотехнічні підрозділи та слідчо-оперативна група. Фахівці провели огляд місця вибуху та вилучили фрагменти гранат і запал до них.

    Також перевіряється, звідки у чоловіка могли з’явитися вибухові предмети та чи мав він доступ до інших небезпечних речовин. Окремо правоохоронці оцінюють ситуацію з відкритою подачею газу, про яку він повідомляв під час перемовин.

    Медики повідомляють, що всі п’ятеро поранених поліцейських отримали осколкові травми різного ступеня тяжкості. Їхній стан стабілізовано, однак вони залишаються під наглядом лікарів.

    У поліції наголошують, що завдяки діям правоохоронців вдалося запобігти можливому вибуху газу в житловому секторі, який міг призвести до значно масштабніших наслідків.

    Наразі слідчі вирішують питання щодо остаточної правової кваліфікації події. Попередньо інцидент розглядається як замах на життя працівників правоохоронних органів, а також незаконне поводження з вибуховими пристроями.

    Розслідування триває, встановлюються всі обставини події, включно з мотивами дій затриманого та походженням вибухових предметів.

    Правоохоронці зазначають, що подібні випадки становлять особливу небезпеку через поєднання алкогольного сп’яніння, доступу до вибухових речовин і загрозу використання газу в житлових приміщеннях. У таких ситуаціях навіть коротка ескалація може призвести до масових жертв.

    Ситуація в Миколаївці наразі контрольована, загрози для місцевого населення немає.

  • За рік в Україні зняли статус небезпечної території з 18 тисяч квадратних кілометрів

    За рік в Україні зняли статус небезпечної території з 18 тисяч квадратних кілометрів

    У минулому році в Україні після проведення обстеження на предмет наявності вибухонебезпечних предметів було скасовано статус небезпечної території для загальної площі 18 тисяч квадратних кілометрів. Про це повідомив заступник міністра економіки Ігор Безкаравайний, який відповідає за координацію гуманітарного розмінування.

    “174 тисячі квадратних кілометрів — це територія, яка потенційно може бути небезпечною та поза нашим контролем. Це область, де тривають або відбуваються бойові дії. Протягом минулого року ми провели обстеження та зняли статус небезпечної території з 18 тисяч квадратних кілометрів”, – зазначив Безкаравайний.

    Він відзначив, що після закінчення війни планується обстеження певної території, включаючи Крим або кордон з Російською Федерацією, протягом 10 років. Більшість цієї території (80%) повинна бути повернена до продуктивної експлуатації, але ймовірно, що решта 20% залишиться забрудненою вибухонебезпечними предметами.

    “Найімовірніше, 20% залишаться забрудненими, і цю частину доведеться дуже довго та ретельно розміновувати. Кожен квадратний метр, кожен квадратний сантиметр потребуватиме просівання через сито та огляду за допомогою щупа”, – пояснив заступник міністра.

    Безкаравайний також зазначив, що нова Національна стратегія протимінної діяльності, представлена Мінекономікою у грудні, має на меті зменшити вплив вибухонебезпечних предметів на людей та економічну діяльність.

    “Наша мета — не знайти і видалити всі міни з землі. Ми прагнемо зменшити вплив цих мін на життєдіяльність людей і економіку. Протягом 10 років ми плануємо повернути до продуктивного використання 80% територій, які зараз вважаються потенційно небезпечними”, – додав він.

    Заступник міністра також повідомив, що у Мінекономіки розробляється програма компенсацій для фермерів, які самостійно фінансували обстеження та розмінування своїх земель. На цей напрямок передбачено 3 мільярди гривень у держбюджеті на 2024 рік.