Daypolitico

Позначка: видатки

  • Верховна Рада отримає додаткові кошти на зарплати від Кабміну

    Верховна Рада отримає додаткові кошти на зарплати від Кабміну

    Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про додаткове фінансування діяльності Верховної Ради. Згідно з розпорядженням від 1 жовтня, парламент отримає понад 143 мільйони гривень, більша частина яких буде спрямована на виплату зарплат працівникам.

    Кошти були передані Управлінню справами Апарату Верховної Ради за рахунок видатків Міністерства фінансів, закладених у бюджетну програму «Забезпечення інституційної спроможності органів державної влади».

    Отримане фінансування буде використано за програмою «Обслуговування та організаційне, інформаційно-аналітичне, матеріально-технічне забезпечення діяльності Верховної Ради».

    Найбільша частина коштів — 120,21 мільйона гривень — призначена на оплату праці співробітників парламенту. Решту суми витратять на організаційні та технічні потреби Апарату Верховної Ради.

    Таким чином, уряд забезпечив додаткове фінансування парламенту, що дозволить покрити зарплати та поточні витрати у другій половині 2025 року.

  • Прем’єрка Свириденко оголосила аудит державних видатків і скорочення перевірок для бізнесу

    Прем’єрка Свириденко оголосила аудит державних видатків і скорочення перевірок для бізнесу

    Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко заявила про старт масштабного аудиту всіх державних видатків і оголосила курс на дерегуляцію. Відповідне рішення, за її словами, є продовженням реалізації ініціативи РНБО щодо мораторію на перевірки бізнесу.

    “Бізнес очікує від уряду відчутні кроки з дерегуляції. Тому починаємо аудит усіх державних видатків. Плануємо значне скорочення бюрократичних процедур”, — написала очільниця Кабміну у своєму Telegram-каналі.

    Зі слів Свириденко, у формуванні урядової програми вона проводить особисті зустрічі з міністрами. Пріоритет — економіка, прозорість фінансів та мінімізація адміністративного тиску.

    Раніше, 24 липня, прем’єрка повідомила, що уряд затвердив план реалізації рішення РНБО, який передбачає радикальне зменшення адміністративного тиску на бізнес. Податкова і Митна служба мають призупинити перевірки компаній із низькими ризиками — крім галузей, пов’язаних із підакцизними товарами.

    Також протягом місяця Держрегуляторна служба спільно з міністерствами готує перелік дозволів, які слід скасувати або спростити.

    Паралельно Кабмін доручив силовим відомствам до 21 жовтня розробити механізм виявлення і передачі санкційних активів на потреби оборони. Очікується також запуск цифрової системи моніторингу з обов’язковим щоквартальним переглядом ефективності рішень.

    Свириденко також анонсувала зміни до Кримінального процесуального кодексу. Згідно з новими правилами, порушувати кримінальні справи щодо бізнесу зможуть лише генеральний прокурор або керівники обласних прокуратур.

    Ці кроки мають на меті не лише зменшити тиск на підприємців, а й підвищити відповідальність тих, хто використовував правоохоронні інструменти для тиску та корупції.

  • 1,5 трильйона за п’ять місяців: куди Україна витрачає гроші з бюджету

    1,5 трильйона за п’ять місяців: куди Україна витрачає гроші з бюджету

    За перші п’ять місяців 2025 року Україна витратила з державного бюджету 1,5 трлн грн — на 22,3% більше, ніж за аналогічний період торік. Лише у травні державні касові видатки склали 352,8 млрд грн. Про це свідчать офіційні дані, оприлюднені Державною казначейською службою.

    Левова частка загального фонду бюджету — 984,1 млрд грн, або 64% від усіх видатків — пішла на сектор безпеки та оборони. У травні на ці потреби витрачено 218,9 млрд грн.

    Це включає як фінансування ЗСУ, так і закупівлю військової техніки, пального, засобів індивідуального захисту, харчування та іншого забезпечення армії.

    У структурі економічної класифікації бюджету найбільше коштів держава витратила на:

    • Оплату праці з нарахуваннями — 607,3 млрд грн (39,5% бюджету). У травні на зарплати пішло 132,1 млрд грн. Зростання до минулого року склало 22,9%.

    • Закупівлю товарів і послуг — 213,3 млрд грн (13,9%). Це не лише армія, а й витрати на медицину, охорону правопорядку, комунальні послуги та харчування. Значна частина коштів також спрямована Нацслужбі здоров’я в межах програми медичних гарантій.

    • Соціальне забезпечення — 266,3 млрд грн (17,3%). Цей напрям включає пенсії, допомоги, стипендії, субсидії та трансферти Пенсійному фонду. Зростання — 12,6% у річному вимірі.

    • Субсидії підприємствам — 204,8 млрд грн (13,3%). Гроші йдуть на підтримку армії та фінансування проєктів Фонду розвитку підприємництва.

    • Обслуговування державного боргу — 136,6 млрд грн (8,9%). Видатки на борг зросли на 34,4% — очевидне свідчення фінансового тиску на країну.

    • Трансферти місцевим бюджетам — 73,1 млрд грн (4,7%). Гроші передаються на місцевий рівень — для потреб громад, соціальних програм та інфраструктурних проєктів.

    Міністерство фінансів прогнозує, що видатки у другому півріччі залишатимуться на високому рівні — з огляду на воєнні потреби, соціальні зобов’язання та обслуговування боргу.

  • Ключові цифри та напрямки фінансування Державного бюджету на 2025 рік

    Ключові цифри та напрямки фінансування Державного бюджету на 2025 рік

    Уряд України затвердив проект Державного бюджету на 2025 рік, який тепер буде передано на розгляд Верховної Ради. За інформацією Міністерства фінансів, проект бюджету передбачає суттєві видатки та витрати на ключові сектори економіки та соціальної сфери.

    Основні показники бюджету:

    • Доходи загального фонду: 2007,4 млрд грн (без урахування офіційних трансфертів і грантів).
    • Видатки загального фонду: 3643,6 млрд грн.

    Розподіл видатків:

    1. Сектор безпеки та оборони: 2,22 трлн грн (26,3% від ВВП).
    2. Соціальний захист: 419,2 млрд грн, з них:
      • Пенсійний фонд: 237,9 млрд грн.
      • Допомога малозабезпеченим сім’ям та особам у складних життєвих обставинах: 127,9 млрд грн.
      • Виплата пільг і субсидій: 42,3 млрд грн.
    3. Охорона здоров’я: 210,7 млрд грн.
    4. Освіта: 169,3 млрд грн.
    5. Культура та інформаційний простір: 9,6 млрд грн.
    6. Цифрова трансформація: 4 млрд грн.
    7. Наукові дослідження: 14 млрд грн.
    8. Фонд розвитку підприємництва: 18 млрд грн для пільгових кредитів за програмою 5-7-9%.
    9. Гранти для бізнесу: 1,4 млрд грн.
    10. Підтримка регіонів: 12,2 млрд грн у вигляді субвенції на компенсацію різниці в тарифах.
    11. єОселя: 9,4 млрд грн.
    12. Гуманітарне розмінування земель: 1 млрд грн.
    13. Державний фонд декарбонізації та енергоефективної трансформації: 1,75 млрд грн на зменшення викидів вуглецю та підвищення енергоефективності економіки.
    14. Дотація місцевим бюджетам: 51,2 млрд грн.
    15. Резервний фонд: 43,9 млрд грн.

    Інші важливі показники:

    • Дефіцит бюджету: 19,4% ВВП (у 2024 році було 20,6%).
    • Мінімальна заробітна плата та прожитковий мінімум: залишаються на рівні грудня 2024 року.
    • Державні запозичення загального фонду: 2,23 трлн грн:
      • Внутрішні: 579,2 млрд грн.
      • Зовнішні: 1,65 трлн грн.
    • Курс долара: 45 гривень.

    Проект бюджету відображає пріоритети уряду щодо забезпечення безпеки та оборони, соціального захисту, розвитку освіти та охорони здоров’я, а також підтримки економіки і регіонів. Продовження роботи над бюджетом та його затвердження Верховною Радою залишаються ключовими етапами для визначення подальших фінансових стратегій країни.

  • Україна впроваджує реєстр власників банківських карток за вимогою МВФ

    Україна впроваджує реєстр власників банківських карток за вимогою МВФ

    У відповідь на вимогу Міжнародного валютного фонду (МВФ), в Україні планується створення реєстру власників банківських карток, що може ускладнити процес зміни банків для деяких громадян. Ця вимога включена до оновленого Меморандуму, підписаного між МВФ та українською владою.

    МВФ, як кредитор, ставить перед Україною конкретні умови для забезпечення ефективного використання позичених коштів та фінансової стабільності країни. Він зацікавлений у своєчасному поверненні позик, що передбачає належну платоспроможність позичальників. Це стимулює МВФ вносити вимоги, які сприяють покращенню фінансового клімату та оптимізації державних фінансів.

    Експерти вважають, що введення реєстру власників карток допоможе мінімізувати використання карток для ухилення від оподаткування. Через такі картки часто здійснюються тіньові операції, що включають масові платежі без сплати податків.

    Цей крок сприятиме більш прозорому фінансовому середовищу, але може ускладнити життя власникам карток, які мають намір змінити банк. Тепер кожен власник картки змушений буде уважно обмірковувати свої дії перед передачею картки іншій особі. Однак для більшості українців цей реєстр не вплине на звичайне користування банківськими картками.