Позначка: видавництва

  • «Тисячовесна» розширюється: держава підтримуватиме книжки та онлайн-ігри

    «Тисячовесна» розширюється: держава підтримуватиме книжки та онлайн-ігри

    Міністерство культури та стратегічних комунікацій України планує суттєво розширити державну програму підтримки українського культурного продукту «Тисячовесна», включивши до неї нові напрями — українські книжки та онлайн-ігри. Відповідні зміни вже закладені до бюджетної декларації на 2027 рік. Про це під час «Книжкового Арсеналу» повідомила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики та міністерка культури України Тетяна Бережна.

    За словами очільниці відомства, розширення програми є частиною більш масштабної державної стратегії розвитку українського культурного продукту та креативних індустрій. Влада розраховує, що підтримка нових напрямів дозволить стимулювати виробництво сучасного українського контенту, посилити його конкурентоспроможність на внутрішньому та міжнародному ринках, а також сприятиме формуванню сильного культурного середовища в умовах тривалої війни та післявоєнного відновлення країни.

    Тетяна Бережна наголосила, що уряд має намір працювати над збільшенням фінансування програми на декілька мільярдів гривень. Водночас вона підкреслила, що успіх державної підтримки залежить не лише від бюджетних ресурсів, а й від активності самих представників культурної сфери. На її переконання, держава може створити необхідні умови, надати інструменти та фінансування, однак кінцевий результат залежатиме від того, наскільки творчі спільноти, видавці, автори, музиканти, режисери, художники та розробники ігор зможуть використати ці можливості для створення якісного та затребуваного продукту.

    Міністерка зазначила, що програма не зможе реалізувати свій потенціал лише за рахунок державних інвестицій. Вона переконана, що необхідною умовою успіху є наявність творчої енергії, професійної ініціативи та готовності культурної спільноти брати відповідальність за розвиток галузі. Саме взаємодія держави та креативного сектору, на думку уряду, має стати основою для формування потужного українського культурного продукту.

    За словами Бережної, вже перший етап реалізації «Тисячовесни» продемонстрував значний інтерес з боку учасників ринку. Міністерство отримало велику кількість заявок на участь у програмі, серед яких є масштабні та амбітні проєкти. Це свідчить про наявність значного потенціалу в українських креативних індустріях та готовність представників галузі до активної співпраці з державою.

    Особливу увагу привертає намір включити до програми підтримки книжковий сектор. Українське книговидання останніми роками переживає період активного розвитку, попри складні економічні умови та наслідки повномасштабної війни. Зростає попит на україномовну літературу, розширюється коло українських авторів, збільшується кількість перекладів світових бестселерів українською мовою, а також з’являються нові незалежні видавництва.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії книжкова галузь стала одним із важливих елементів культурного спротиву. Українські видавці та автори активно працюють над популяризацією національної історії, культури та сучасної літератури як в Україні, так і за кордоном. Водночас ринок залишається вразливим до економічних викликів, зокрема через зростання вартості друку, логістики та паперу. Саме тому державна підтримка може стати важливим інструментом для подальшого розвитку галузі.

    Не менш важливим новим напрямом є підтримка онлайн-ігор. Українська індустрія розробки відеоігор уже багато років входить до числа найбільш динамічних сегментів креативної економіки. Українські студії відомі далеко за межами країни, а створені ними проєкти здобувають популярність серед мільйонів користувачів у різних куточках світу. Попри війну, галузь продовжує працювати, залучати інвестиції та формувати значні валютні надходження для економіки.

    У Міністерстві культури вважають, що підтримка українського геймдеву може сприяти не лише економічному розвитку, а й просуванню української культури через сучасні цифрові формати. Відеоігри дедалі частіше стають інструментом культурної дипломатії, популяризації історії та формування позитивного іміджу держави за кордоном. Тому залучення цього сектору до програми «Тисячовесна» розглядається як інвестиція в майбутнє української креативної економіки.

    Програма «Тисячовесна» була офіційно запущена Міністерством культури у квітні 2026 року. Спочатку вона мала назву «1000 годин українського контенту», однак згодом отримала новий бренд і ширшу концепцію. Головною метою проєкту стало стимулювання виробництва сучасного українського контенту в різних сферах культури та творчості.

    Станом на сьогодні державна підтримка поширюється на сім категорій культурного продукту. До них входять ігрові фільми та серіали, документальні фільми та серіали, анімаційні проєкти, контент для дитячої аудиторії, сучасна музика, перформативне мистецтво, візуальне мистецтво, а також аудіовізуальні шоу та короткі відеоформати для соціальних мереж.

    Уряд розглядає програму як один із ключових інструментів культурної політики держави на найближчі роки. В умовах війни підтримка українського контенту розглядається не лише як питання розвитку культури, а й як елемент національної безпеки, інформаційної стійкості та збереження культурної ідентичності. Саме тому держава прагне створити умови, за яких українські митці, автори, музиканти, режисери, видавці та розробники цифрового контенту отримають більше можливостей для реалізації своїх проєктів.

    Розширення «Тисячовесни» на книжки та онлайн-ігри може стати одним із найбільших кроків держави у сфері підтримки креативних індустрій за останні роки. Якщо відповідні зміни будуть остаточно затверджені та забезпечені належним фінансуванням, програма охопить практично всі ключові сегменти сучасного культурного виробництва та може стати важливим чинником розвитку української культури як всередині країни, так і на міжнародному рівні.

  • Буря посеред фестивалю: «Книжкова країна» зазнала збитків на сотні тисяч, але зібрала тисячі гостей

    Буря посеред фестивалю: «Книжкова країна» зазнала збитків на сотні тисяч, але зібрала тисячі гостей

    У Києві завершився книжковий фестиваль «Книжкова країна», який попри складні погодні умови зібрав десятки тисяч відвідувачів. Водночас фінальний день події запам’ятався не лише культурною програмою, а й наслідками негоди — сильний вітер, зливи та град пошкодили частину інфраструктури, завдавши організаторам збитків на понад 350 тисяч гривень. Про це УП.Культура повідомили у пресрелізі.

    Фестиваль тривав із 23 по 26 квітня та проходив на території ВДНГ. Саме в останній день, коли погодні умови різко погіршилися, буревій частково зруйнував конструкції, пошкодив намети та створив додаткові труднощі для учасників і гостей. Попри це організатори ухвалили рішення не зупиняти подію, і фестиваль продовжив роботу.

    За чотири дні «Книжкову країну» відвідали понад 71 тисяча людей. Хоча це менше, ніж під час попереднього осіннього фестивалю, який зібрав понад 93 тисячі гостей, інтерес до події залишився високим. Відвідувачі активно купували книжки, брали участь у подіях і підтримували видавців навіть у складних погодних умовах.

    Загалом під час фестивалю було продано понад 85 тисяч примірників книжок на суму понад 32 мільйони гривень. Середня вартість однієї книжки становила близько 380 гривень. Ці показники свідчать про стабільний попит на літературу та високий рівень зацікавленості аудиторії.

    Фестиваль об’єднав широку книжкову спільноту. Участь у ньому взяли понад сто видавництв, десятки книгарень, незалежні автори, ілюстратори, благодійні організації та культурні ініціативи. Загалом кількість учасників сягнула близько двохсот. Протягом чотирьох днів відбулося понад п’ятсот подій — презентації книжок, зустрічі з авторами, дискусії та інші культурні заходи.

    Організатори також поділилися портретом аудиторії. Середній вік відвідувачів становив 28 років, а більшість гостей — близько 82% — були жінками. Це підтверджує тенденцію, що книжкові фестивалі в Україні мають активну молодіжну аудиторію та значну підтримку з боку читачок.

    Попри погодні виклики, фестиваль став важливою подією для книжкового ринку. Видавці змогли представити новинки, автори — поспілкуватися з читачами, а відвідувачі — відчути атмосферу культурного життя навіть в умовах негоди.

    Окремою подією стала Премія книжкових блогерів, яка традиційно відбулася під час фестивалю. Її переможцем став письменник і військовослужбовець Артур Дронь із книгою «Гемінґвей нічого не знає». Це ще раз підкреслило зв’язок сучасної української літератури з актуальними подіями та досвідом війни.

    Негода, яка завдала матеріальних збитків, водночас стала випробуванням для організаторів і учасників. Вона показала, наскільки важливою є підготовка до форс-мажорних обставин, особливо для заходів на відкритому повітрі. Проте навіть у таких умовах фестиваль продемонстрував стійкість і здатність адаптуватися.

    Організатори вже оголосили дати наступного фестивалю — він відбудеться у вересні. Очікується, що досвід цьогорічної події буде враховано, зокрема у питаннях безпеки та інфраструктури.

    «Книжкова країна» 2026 року запам’ятається не лише масштабом і активністю гостей, а й випробуванням стихією. Попри збитки, фестиваль підтвердив свою важливість як одного з головних культурних майданчиків країни, який об’єднує читачів, авторів і видавців навіть у найскладніших умовах.

  • Чому один підручник для 8 класу коштує 4 тисячі гривень

    Чому один підручник для 8 класу коштує 4 тисячі гривень

    Закупівля підручників для учнів 8 класу у 2025 році перетворилася на масштабну корупційну схему за участі найвищого керівництва Міністерства освіти і науки України. У центрі історії — Міністр освіти Оксен Лісовий, його перший заступник Євген Кудрявець і директор Інституту модернізації змісту освіти Євген Баженков. Саме вони встановлювали ключові умови тендерів і розподіляли мільярдні бюджети, створюючи умови для зловживань і непрозорих угод.

    Закупівлі проводилися не через відкриті конкурси, як того вимагає закон, а шляхом прямих переговорів з обмеженим колом «дружніх» видавництв — зокрема, «Ранок», «Генеза» та «Астон». Формально таку схему пояснили наявністю у видавництв виключних майнових прав, але насправді мова йде про монополізацію ринку та блокування будь-якої конкуренції.

    Яскравим прикладом корупційного завищення стала вартість підручника з інтегрованого курсу «Українська мова, українська та зарубіжна літератури» від видавництва «Ранок», який був оцінений майже у 4 тисячі гривень за один примірник. Після суспільного резонансу вартість дещо знизили, пояснивши все «технічною помилкою», однак підозри щодо маніпуляцій у калькуляції лишилися. В структурі ціни — непрозорі витрати, авторські гонорари, рентабельність, яку ніхто реально не перевіряє.

    Таким чином, замість забезпечення дітей якісною освітою, держава фінансує схеми наживи обмеженого кола осіб. Корупційна модель завдала шкоди не лише бюджету, а й довірі до освітньої системи в цілому.

    На основі виявлених фактів вже подано офіційну скаргу з вимогою розслідувати закупівлі підручників для 8 класу, перевірити діяльність посадовців МОН та Інституту модернізації змісту освіти, а також вжити заходів для припинення зловживань і відновлення прозорості у сфері державних закупівель освітньої літератури.

  • Видавці з Росії продовжують отримувати прибуток на українському книжковому ринку: результати дослідження

    Видавці з Росії продовжують отримувати прибуток на українському книжковому ринку: результати дослідження

    На книжковому ринку України існують компанії, які мають українську реєстрацію, але зберігають зв’язки з Росією. За результатами дослідження, проведеного виданням “Сенсор” спільно з “Мольфар”, виявлено, що такі видавці продовжують отримувати державні гранти.

    Одна з таких компаній – дочірня структура “Альпіна Паблішер Україна”, яка є власністю російського бізнесмена Олексія Ільїна. На даний момент компанія не висловила свою позицію стосовно подій, пов’язаних із повномасштабним вторгненням та не оголошувала про закриття чи вихід з українського ринку.

    Ще однією російською видавничою групою, працюючою в Україні, є “Азбука-Аттікус”, яка володіє такими видавництвами, як “Махаон-Україна” та “Рідна мова”. У 2021 році власник “Азбука-Аттікус” Олександр Мамут, який став об’єктом санкцій української влади, продав свій бізнес Олегу Новікову. Однак в 2022 році видавництво “Рідна мова” змінило свою назву та перереєструвало свій бізнес в Україні.

    Компанія “Ексмо-АСТ”, яка є лідером у сфері книговидання в Росії, раніше мала значний вплив в Україні. Зараз у неї немає офіційного дистриб’ютора в Україні, але існують компанії, з якими дослідники виявили тісний зв’язок з Росією та саме з “Ексмо”. Серед них – видавництва Bookchef, “Форс Україна” та інтернет-магазин book24.ua.

    У 2003 році “Ексмо” та український бізнесмен Ярослав Маринович заснували ТОВ “Ексмо-Україна”, проте під час війни у 2014 році Маринович заявив про розрив зв’язків з РФ. Пізніше бізнес був переписаний на пенсіонерку Людмилу Божко, яку розслідники вважають підставною особою. Вона є власницею “Дистрибуційної Книготорговельної Компанії” та “Форс Україна”, яка володіє торговельними марками “Ексмо” та іншими.

    Гендиректором Bookchef наразі є Олександр Кірпічов, який раніше очолював “Дистрибуційну Книготорговельну Компанію”. Також зазначається, що Ярослав Маринович є співвласником книгарень “Буква” та опосередковано володіє видавничою групою “КМ-Букс” через свою польську юрособу.

    “КМ-Букс” відзначає, що розслідування є маніпулятивним та неправдивим, і відкидає будь-яке відношення до “Форс Україна”, book24.ua та Bookchef. Крім того, компанії, такі як Vivat, Yakaboo та “Книгарня Є”, вже заявили про негайне припинення співпраці з видавництвом Bookchef.