Daypolitico

Позначка: видобуток нафти

  • Пов’язана з оточенням Трампа компанія готується бурити нафту в Гренландії без дозволу влади

    Пов’язана з оточенням Трампа компанія готується бурити нафту в Гренландії без дозволу влади

    Американська нафтова компанія Greenland Energy, яку пов’язують з оточенням президента США Дональда Трампа, готується розпочати розвідувальне буріння в Гренландії, попри те, що місцева влада поки не надала компанії відповідного дозволу. Частину обладнання вже доставили на східне узбережжя острова, через що уряд Гренландії виступив із жорстким попередженням і наголосив на необхідності погоджувати всі логістичні операції з Управлінням мінеральних ресурсів.

    Про це повідомляє The Guardian.

    За інформацією видання, Greenland Energy планує проводити пошукові роботи в районі Джеймсон-Ленд на сході Гренландії. Компанія вважає, що під цією територією можуть розташовуватися значні поклади нафти. За оцінками керівництва Greenland Energy, потенційна вартість ресурсів у цьому районі може сягати близько 1 трлн доларів.

    Для перевірки наявності запасів компанія планує здійснити розвідувальне буріння. На реалізацію першого етапу проєкту, який передбачає буріння двох свердловин, Greenland Energy має намір витратити близько 60 млн доларів.

    Однак початок робіт опинився під питанням через відсутність необхідного дозволу з боку влади Гренландії. Попри це, частину обладнання компанія вже доправила до району майбутніх робіт. Такий крок викликав реакцію уряду острова, який заявив, що дозвіл на висадку обладнання на цій території не надавався.

    У гренландському уряді наголосили, що будь-які подальші логістичні операції повинні бути заздалегідь погоджені з відповідними органами.

    «Усі майбутні логістичні питання мають бути узгоджені та схвалені Управлінням мінеральних ресурсів до їхнього здійснення», — заявили представники влади Гренландії.

    Водночас уряд острова наразі не вимагає негайно вивезти обладнання, яке вже було доставлено. За оцінкою влади, така вимога на цьому етапі була б непропорційною.

    Попри відсутність остаточного дозволу, Greenland Energy вже готується до масштабної логістичної операції. Представник компанії повідомив, що судно приблизно з 300 контейнерами бурового обладнання має вирушити з Канади 12 вересня. Якщо необхідні погодження будуть отримані, перше розвідувальне буріння планують розпочати вже у жовтні.

    Заявка компанії на отримання дозволу на проведення робіт наразі перебуває на розгляді гренландської влади. Саме від рішення місцевих органів залежатиме, чи зможе Greenland Energy перейти від підготовчих заходів безпосередньо до буріння.

    Ситуацію додатково ускладнює екологічний аспект проєкту. За даними The Guardian, ділянки, де можуть бути розташовані заплановані свердловини, можуть частково перебувати в межах природоохоронної території. Вона має захист відповідно до Рамсарської конвенції про водно-болотні угіддя.

    Це означає, що компанії доведеться враховувати не лише вимоги щодо видобутку корисних копалин, а й міжнародні природоохоронні зобов’язання. Будь-які роботи в такій зоні можуть вимагати додаткових екологічних оцінок та погоджень.

    Гренландія вже кілька років проводить політику обмеження нафтової розвідки. У 2021 році місцева влада оголосила про припинення видачі нових ліцензій на розвідку та видобуток нафти. Причиною такого рішення називали, зокрема, екологічні ризики та необхідність захисту унікальної природи острова.

    Водночас раніше британська компанія 80 Mile отримала права на проведення розвідки саме в районі Джеймсон-Ленд. Саме цей факт став важливим для нинішнього проєкту Greenland Energy.

    Згідно з корпоративними документами, американська компанія планує отримати контрольну частку в проєкті в обмін на фінансування розвідувальних робіт. Таким чином, Greenland Energy може отримати значний вплив на майбутню розробку родовища, якщо розвідка підтвердить наявність комерційно привабливих запасів нафти.

    Однак для безпосереднього початку буріння компанії все одно необхідно отримати дозвіл гренландської влади. Саме це питання зараз залишається одним із головних факторів невизначеності навколо проєкту.

    Особливу увагу до Greenland Energy привертає її зв’язок із людьми з оточення Дональда Трампа. Компанія була створена в американському штаті Техас у 2025 році. До реалізації проєкту вона залучила Філа Макгроу, більш відомого як Dr Phil. Раніше він працював у комісії Трампа з питань релігійної свободи.

    До ради директорів Greenland Energy також увійшов ветеран Військово-морських сил США, який працює над американською системою протиракетної оборони Golden Dome.

    Ці зв’язки привертають особливу увагу на тлі заяв самого Дональда Трампа про стратегічне значення Гренландії для Сполучених Штатів. Американський президент неодноразово говорив про необхідність посилення контролю США над островом, називаючи його важливим для національної безпеки Сполучених Штатів.

    Водночас керівництво Greenland Energy заперечує будь-який політичний зв’язок між нафтовим проєктом і планами американської адміністрації щодо Гренландії. Голова компанії Ларрі Суетс заявляв, що діяльність Greenland Energy не пов’язана з можливими планами США щодо анексії острова.

    Попри це, ситуація навколо майбутнього буріння має очевидний політичний контекст. Гренландія є автономною територією у складі Королівства Данія, а питання її можливого майбутнього статусу стало одним із найбільш чутливих у відносинах між США та Данією.

    Вашингтон останніми роками дедалі активніше говорить про стратегічне значення Гренландії. Острів має важливе географічне розташування в Арктиці, багатий на природні ресурси та розташований поблизу важливих морських і військових маршрутів.

    Крім того, глобальне потепління та поступове відкриття нових арктичних маршрутів підвищують стратегічну цінність регіону. Саме тому до Гренландії проявляють інтерес не лише Сполучені Штати, а й інші великі держави.

    На цьому тлі поява американської компанії, пов’язаної з людьми з орбіти Трампа, та її плани щодо масштабної нафтової розвідки можуть привернути додаткову увагу. Особливо якщо компанія спробує розпочати активні роботи до остаточного рішення гренландської влади щодо відповідного дозволу.

    Наразі Greenland Energy очікує на рішення щодо заявки. Компанія планує продовжити підготовку до робіт і вже визначила орієнтовні строки доставки основного обладнання. Судно з приблизно 300 контейнерами бурового обладнання має вирушити з Канади 12 вересня, а безпосередній початок буріння запланований на жовтень.

    Водночас остаточна реалізація планів залежатиме від отримання необхідних дозволів та дотримання екологічних вимог. Гренландська влада вже дала зрозуміти, що не дозволить проводити логістичні операції без відповідного погодження.

    Таким чином, нафтовий проєкт Greenland Energy опинився на перетині одразу кількох важливих питань — енергетичних інтересів, екологічних обмежень, стратегічного значення Арктики та політики адміністрації Дональда Трампа щодо Гренландії. Поки американська компанія готується до можливого буріння, місцева влада має вирішити, чи відповідатиме цей проєкт її правилам та екологічним вимогам.

  • Росія завдала одного з наймасованіших ударів по «Укрнафті»: пошкоджено сім об’єктів видобутку

    Росія завдала одного з наймасованіших ударів по «Укрнафті»: пошкоджено сім об’єктів видобутку

    У ніч проти 7 серпня російські війська здійснили одну з наймасованіших атак на об’єкти АТ «Укрнафта». Під ударами опинилися одразу сім активів компанії на сході України, які забезпечували видобуток нафти та природного газу.

    Про наслідки атаки повідомила Група «Нафтогаз», до складу якої входить «Укрнафта».

    За даними компанії, внаслідок ударів було зруйновано критично важливе обладнання. Через пошкодження роботу низки об’єктів довелося зупинити, що призвело до втрати суттєвих обсягів видобутку.

    Водночас серед працівників підприємств загиблих чи постраждалих немає.

    Під ударом опинилися й автозаправні комплекси

    Російські атаки на інфраструктуру «Укрнафти» не обмежилися видобувними об’єктами. За минулу добу противник також атакував чотири автозаправні комплекси UKRNAFTA у Запорізькій та Дніпропетровській областях.

    Працівники та клієнти АЗК не постраждали.

    Масований удар відбувся на тлі систематичного посилення атак РФ на українську енергетичну інфраструктуру. За інформацією Групи «Нафтогаз», лише від початку 2026 року російські війська вже 287 разів атакували її об’єкти. Це більше, ніж за весь 2025 рік.

    Раніше повідомлялося, що від початку року внаслідок російських атак було зруйновано 37 автозаправних станцій «Нафтогазу».

    Атаки створюють ризики для видобутку

    Особливо небезпечними для енергетичної системи є удари по об’єктах, безпосередньо пов’язаних із видобутком нафти та газу. Пошкодження технологічного обладнання може призводити не лише до тимчасової зупинки окремих потужностей, а й до скорочення доступних обсягів власного видобутку.

    Нинішня атака стала особливо масштабною через одночасне ураження семи активів. У «Нафтогазі» наголошують, що постійне посилення російських ударів збільшує потребу компанії у фінансовій підтримці.

    Атаки відбуваються напередодні осінньо-зимового періоду, коли стабільність української нафтогазової інфраструктури набуває особливого значення для проходження опалювального сезону.

  • OPEC+ підвищує квоти на нафту, але Ормуз блокує експорт

    OPEC+ підвищує квоти на нафту, але Ормуз блокує експорт

    Країни нафтового альянсу OPEC+ готуються ухвалити рішення про чергове — вже третє поспіль — підвищення квот на видобуток нафти. Як повідомляє Reuters із посиланням на джерела, відповідна домовленість може бути затверджена під час зустрічі ключових учасників у неділю.

    За попередніми даними, сім провідних країн альянсу планують збільшити видобуток приблизно на 188 тисяч барелів на добу у червні. Йдеться про Саудівську Аравію, Ірак, Кувейт, Алжир, Казахстан, Росію та Оман. Саме ці держави останніми роками формують ядро рішень щодо коригування нафтовидобутку в межах OPEC+.

    Попри намір збільшити видобуток, учасники ринку наголошують: фактичний ефект цього рішення буде обмеженим. Причина — триваюча війна між США та Іраном, яка розпочалася наприкінці лютого і призвела до різкого загострення безпекової ситуації в Перській затоці.

    Одним із ключових наслідків конфлікту стало закриття Ормузької протоки — одного з найважливіших транспортних коридорів для світової торгівлі нафтою. Через неї зазвичай проходить значна частина експорту з країн Перської затоки, включно із Саудівською Аравією, Іраком і Кувейтом.

    У результаті блокування протоки постачання нафти з регіону суттєво скоротилися або стали нестабільними. Це означає, що навіть за наявності формально підвищених квот країни фізично не зможуть швидко наростити експорт.

    Джерела зазначають, що рішення про підвищення квот має радше стратегічно-комунікаційний характер. Воно покликане продемонструвати, що OPEC+ готовий оперативно реагувати на зміну ситуації і збільшити постачання, щойно геополітична напруга знизиться.

    Фактично альянс сигналізує ринку, що має резервні потужності та політичну волю для стабілізації цін у разі відновлення нормальної логістики.

    Водночас аналітики підкреслюють, що навіть після відкриття Ормузької протоки швидкого повернення до довоєнних обсягів не буде. За оцінками представників нафтових компаній країн Перської затоки та міжнародних трейдерів, на повну нормалізацію потоків можуть піти тижні або навіть місяці. Це пов’язано з питаннями безпеки судноплавства, страхування перевезень та відновлення ланцюгів постачання.

    Додатковим фактором, який впливає на внутрішню динаміку альянсу, став вихід Об’єднаних Арабських Еміратів з OPEC+ з 1 травня 2026 року. ОАЕ були одним із ключових виробників, здатних швидко нарощувати видобуток, тому їхнє рішення може вплинути на баланс сил усередині організації.

    Після цього OPEC+ налічує 21 країну, включно з Іран, однак фактичні рішення щодо квот і надалі ухвалюються вузьким колом держав із найбільшими виробничими можливостями.

    Раніше альянс уже втрачав учасників: у грудні 2023 року його залишила Ангола, що також відображає певні суперечності всередині організації щодо політики квот і рівня видобутку.

    Закриття Ормузької протоки вже спричинило значні коливання на глобальному нафтовому ринку. Зменшення поставок із Перської затоки створює дефіцит, підвищує ціни та змушує країни-імпортери шукати альтернативні джерела постачання.

    У цьому контексті навіть символічне підвищення квот має значення для ринку, оскільки формує очікування щодо майбутнього збільшення пропозиції. Проте до стабілізації безпекової ситуації в регіоні вплив таких рішень залишатиметься обмеженим.

    Експерти зазначають, що найближчим часом нафтовий ринок залишатиметься чутливим до будь-яких новин із Перської затоки, а подальші дії OPEC+ будуть тісно пов’язані з розвитком конфлікту та можливістю відновлення ключових транспортних маршрутів.

  • Атаки дронів знизили видобуток нафти РФ у квітні

    Атаки дронів знизили видобуток нафти РФ у квітні

    Росія у квітні суттєво скоротила видобуток нафти на тлі атак українських безпілотників по енергетичній інфраструктурі та ускладнень із транспортуванням сировини. Про це повідомляє Reuters.

    За їхніми даними, обсяги видобутку могли зменшитися на 300–400 тисяч барелів на добу порівняно із середніми показниками початку року. Якщо ці оцінки підтвердяться, це стане найбільшим щомісячним падінням у російському нафтовому секторі за останні шість років — з часу кризи, спричиненої пандемією COVID-19.

    Скорочення пов’язують одразу з кількома факторами. По-перше, Україна останніми тижнями активізувала удари безпілотниками по ключових об’єктах російської нафтової інфраструктури — зокрема портам і нафтопереробним заводам. Частина атак спричинила пожежі та тимчасове виведення об’єктів із ладу.

    По-друге, на ситуацію вплинуло припинення або обмеження транзиту через нафтопровід Дружба, який є одним із ключових маршрутів постачання російської нафти до Європи. Проблеми з логістикою ускладнили експорт і змусили компанії зменшувати видобуток.

    Джерела агентства зазначають, що в умовах постійних атак і технічних зупинок реалізація нафти стає складнішою, особливо з огляду на сезонні ремонтні роботи на родовищах і НПЗ. У таких умовах скорочення видобутку стає вимушеним кроком.

    Нафта, яка видобувається переважно у Західно-Сибірському басейні, залишається ключовим джерелом доходів російської економіки. Зниження обсягів видобутку безпосередньо впливає на експортні надходження країни, яка входить до числа найбільших постачальників нафти у світі.

    Водночас частково втрати можуть компенсуватися високими світовими цінами на нафту. За словами міністра фінансів Росії Антон Силуанов, зростання цін на тлі геополітичної напруженості, зокрема на Близькому Сході, допомагає зменшити дефіцит бюджету.

    Попри це, аналітики звертають увагу, що структурні проблеми російської економіки залишаються. Після початку повномасштабної війни проти України у 2022 році Росія засекретила значну частину даних про видобуток енергоносіїв, посилаючись на міркування національної безпеки. Це ускладнює незалежну оцінку реального стану галузі.

    Міністерство енергетики РФ офіційно не коментувало інформацію про скорочення видобутку.

    На цьому тлі ситуація в енергетичному секторі Росії залишається нестабільною: удари по інфраструктурі, обмеження експорту та санкційний тиск формують додаткові ризики для одного з ключових секторів економіки країни.

  • США прогнозують пік цін на нафту найближчими тижнями: що впливає на ринок

    США прогнозують пік цін на нафту найближчими тижнями: що впливає на ринок

    Ціни на нафту можуть досягти свого піку вже протягом найближчих кількох тижнів на тлі підвищеної невизначеності на світовому енергетичному ринку та ризиків для судноплавства через Ормузьку протоку. Про це заявив міністр енергетики США Кріс Райт під час виступу на Економічному форумі Semafor у Вашингтоні, повідомляє Reuters.

    За його словами, ринок залишається вразливим до перебоїв у постачанні, а подальша динаміка цін значною мірою залежатиме від відновлення стабільного руху танкерів через ключові морські маршрути постачання нафти. Райт наголосив, що наразі спостерігається висока волатильність, і ціни можуть зростати до моменту нормалізації ситуації із судноплавством, зокрема в районі Ормузької протоки, через яку проходить значна частина світового експорту нафти та газу. Водночас він зазначив, що раніше очікував зниження вартості енергоносіїв, однак геополітичні фактори суттєво змінили прогноз.

    Президент США Дональд Трамп заявив, що ціни на нафту та бензин можуть залишатися високими щонайменше до проміжних виборів у США у листопаді. За оцінками аналітиків, енергетичний ринок США залишається чутливим до коливань світових цін, оскільки вартість пального безпосередньо впливає на інфляцію та споживчі витрати населення. У таких умовах навіть короткострокові перебої в постачанні або ризики їх виникнення здатні викликати різкі коливання котирувань.

    Ормузька протока залишається одним із ключових маршрутів транспортування нафти у світі, і будь-які загрози її стабільній роботі традиційно призводять до зростання цін через побоювання скорочення глобальної пропозиції. Аналітики зазначають, що ринок реагує не лише на фактичні перебої, а й на очікування та політичні заяви, які формують так звану «ризикову премію» у вартості нафти.

    На тлі цих процесів український ринок пального також демонструє чутливість до світових коливань. Після вихідних середня вартість бензину А-95 в Україні зросла до близько 73,13 грн за літр, при цьому на різних мережах АЗС ціни коливаються залежно від постачальника та регіону. Аналітики зазначають, що суттєвого здешевлення пального наразі не очікується, оскільки внутрішній ринок уже частково відображає поточні світові котирування, а подальша динаміка залежатиме від стабільності міжнародного нафтового ринку та геополітичної ситуації.

    Окремо міністр енергетики США повідомив про зростання видобутку нафти у Венесуелі та збільшення експорту, що також впливає на глобальний баланс пропозиції. За його словами, активізація інвестицій у нафтову галузь цієї країни може підтримати збільшення обсягів постачання на світовий ринок. Водночас експерти зазначають, що загальна ситуація залишається нестабільною через поєднання геополітичних ризиків, змін у логістиці та політики ключових країн-виробників нафти.

  • Олександр Петровський, відомий як Нарік, сховався у Німеччині

    Олександр Петровський, відомий як Нарік, сховався у Німеччині

    Повномасштабне вторгнення Росії в Україну стало шоком для всього світу, призвівши до гуманітарної кризи, якої Європа не бачила в XXI столітті. Мільйони українців були змушені тікати на Захід, зокрема до Німеччини, Австрії та Швейцарії. З березня до Центрального реєстру іноземців Німеччини було внесено майже мільйон українців. Незважаючи на таку масову міграцію, значних конфліктів між біженцями та місцевими жителями не зафіксовано.

    Проте подія, що сталася наприкінці травня в центрі Відня, викликала резонанс і змусила звернути увагу на можливі кримінальні елементи серед мігрантів.

    Група чоловіків, які вибігли з автомобілів з українськими номерами, напала на двох таксистів біля готелю “Брістоль” у Відні. Цей інцидент привернув увагу австрійських політиків, які вирішили розслідувати ситуацію та притягнути винних до відповідальності. Депутат міської ради Відня від партії FPÖ Домінік Непп зв’язався з мером Дніпра Борисом Філатовим, оскільки автомобілі були зареєстровані саме в цьому українському місті. За даними частини листування, що є в розпорядженні редакції, Філатов надав інформацію про підозрюваних, яку Непп передав кримінальній поліції.

    В інтерв’ю австрійському журналісту Крістіану Вершютцу Борис Філатов заявив, що нападниками були охоронці шахрайських кол-центрів, які обманювали українських громадян. Мер Дніпра стверджує, що ці кол-центри контролює бізнесмен з кримінальним минулим — Олександр Петровський, відомий як “Нарік”.

    Олександр Петровський останніми роками намагався створити образ мецената та патріота, будуючи храми та підтримуючи український футбол. Він активно жертвував кошти Православній Церкві України, яка отримала визнання від Вселенського Патріарха в Константинополі. Петровський навіть був присутній на церемонії вручення Томосу у Стамбулі разом з тодішнім президентом Петром Порошенком.

    Проте, коли “Нарік” почав з’являтися на фотографіях із відомими українськими політиками, журналісти провели розслідування його минулого. Виявилося, що його біографія сповнена кримінальних епізодів, які викликали занепокоєння навіть у суспільстві, звиклому до корупції.

    Народжений у Грузії під прізвищем Налекрешвілі, Олександр переїхав до Дніпропетровська разом з матір’ю. За данимиЗМІ, наприкінці 80-х років він створив молодіжну банду, яка займалася рекетом на ринках та серед дрібних підприємців. Після розпаду Радянського Союзу кримінальні угруповання почали заповнювати вакуум влади, і Петровський швидко розширив свій вплив.

    Відмінною рисою “Наріка” було те, що він інвестував доходи від злочинної діяльності в легальний бізнес. Він розширив свою діяльність на імпорт металів, торгівлю нафтопродуктами, сільськогосподарськими товарами, автомобілями, ресторанний бізнес, будівництво та виробництво мінеральної води. Частина активів була оформлена на матір і дружину.

    Петровський налагодив контакти з впливовими політиками, зокрема з Павлом Лазаренком — колишнім керівником Дніпропетровської області та майбутнім прем’єр-міністром України. Хоча Лазаренко пізніше був звинувачений у відмиванні грошей і провів понад 10 років в американській в’язниці, у 90-х роках його підтримка допомогла Петровському зміцнити позиції.

    Попри це, він не зміг уникнути кримінальних воєн у Дніпрі наприкінці 90-х. Після невдалого замаху на його життя Петровський тимчасово переїхав до Ізраїлю, де придбав нерухомість і перевів частину своїх активів.

    Повернувшись до України, Петровський зберіг свої бізнес-інтереси та політичні зв’язки. Проти нього відкривалися численні кримінальні справи, зокрема за підозрою у вбивствах, викраденні та підробці документів. Однак ці справи часто закривалися через відсутність доказів або зникнення свідків.

    Його донька вийшла заміж за сина Андрія Павелка — впливового депутата від партії Петра Порошенка та президента Федерації футболу України. Спільні фотографії з Павелком, зокрема з кубком Ліги Чемпіонів УЄФА, привернули увагу суспільства та журналістів до Петровського.

    Активна участь у церковних справах та допомога в отриманні Томосу посилили його вплив серед політичної еліти. Він може похвалитися знайомством з Петром Порошенком та спікером парламенту Андрієм Парубієм.

    Попри спроби легалізуватися, Петровський не розірвав зв’язків з кримінальним світом. Особливо тісними є його стосунки з Сергієм Олійником, відомим як “Умка” — “злодієм у законі”. Вони знайомі ще з початку 90-х. У 2014 році Олійник був коронований у Санкт-Петербурзі, незважаючи на напруженість між Україною та Росією.

    Олійник контролює паливний бізнес, ринки в Центральній та Східній Україні, гральний бізнес, операції з криптовалютами та контрабанду. Є припущення, що кошти від його діяльності відмивалися через легальний бізнес Петровського.

    Російське опозиційне видання “Новая газета” у своїх матеріалах називало Олійника “злодієм у законі” та правою рукою Петровського, а самого “Наріка” — керівником найбільшого злочинного угруповання в Дніпрі.

    З початком повномасштабної війни Петровський разом зі своїм соратником Емілем Арютюняном переїхав до Відня.

    За інформацією дніпровських журналістів, вони організували нелегальне вивезення українських чоловіків призовного віку за кордон, використовуючи заборону на виїзд цієї категорії громадян з України. Ця діяльність стала надзвичайно прибутковою, оскільки багато хто готовий платити значні суми, щоб уникнути мобілізації.

    Після інциденту з бійкою у Відні, Петровський, за нашими даними, вирішив переїхати до Німеччини. Його вже помічали в Берліні разом зі свитою.

    16 вересня 2022 року німецькі правоохоронці провели обшук у берлінській резиденції Петровського.

    Під час обшуку було вилучено понад 450 тисяч доларів і колекцію дорогих хронографів таких брендів, як Parmigiani, Bovet, Zenith, Bregeut.

    За версією німецьких слідчих, “Нарік” є лідером найбільшого організованого злочинного угруповання в Дніпрі, яке займається насильницькими й економічними злочинами. Петровського також пов’язують із мережею шахрайських кол-центрів, незаконним видобутком бурштину, нафти й газу, використанням корупційних схем для привласнення державних ресурсів та участю в легалізації злочинних доходів. На момент обшуку Петровського не виявили, оскільки він, за даними слідства, напередодні виїхав до Словаччини, де подав заявку на отримання посвідки на проживання.

    Крім того, стало відомо, що у 2015 році Петровський отримав кіпрський паспорт.

    У листопаді в Дніпрі затримали двох членів ОЗУ Наріка — Сергія Сводіна (Сводік) та Сергія Шуваєва, яких звинуватили у створенні злочинного угруповання і крадіжці 70 гектарів землі в Самарських плавнях. Згодом з’ясувалося, що Шуваєв також причетний до шахрайської схеми з кол-центром, який ошукував українських біженців, щомісяця видурюючи до двох мільйонів гривень. Затримали 13 учасників цієї організації, включно з “смотрящим”.

    Поки країна спостерігала за новинами про обшуки та затримання, у Петровського була власна подія: в італійському замку відбулося весілля його доньки Юлії, яке коштувало близько 60 мільйонів гривень.

    Це нагадало пишне весілля іншої його доньки, Богдани, яка вийшла заміж за сина скандально відомого Андрія Павелка. Незважаючи на втечу з України, Петровський продовжує вести свої офіційні й неофіційні справи в Україні.

    Донька Олександра Петровського демонструє розкішне життя на курортах, публікуючи фото з елітних місць, зокрема з тенісного клубу Rolex у Монако.

    Ситуація з Олександром Петровським піднімає серйозні питання щодо ефективності міжнародної співпраці у боротьбі з організованою злочинністю. Його історія демонструє, як кримінальні елементи можуть інтегруватися в політичні та бізнесові кола, використовуючи корупцію та впливові зв’язки.

    Громадськість має право знати про можливі загрози та вимагати від влади прозорості та рішучих дій. Лише спільними зусиллями можна зупинити поширення кримінального впливу та забезпечити безпеку громадян як в Україні, так і в Європі.