В Україні спалахнула дискусія навколо шкільного підручника із зарубіжної літератури для восьмого класу. Причиною став вірш давньогрецького поета Тіртея «Добре вмирати тому…», у якому оспівується загибель воїна за батьківщину, а втеча з рідної землі змальовується як ганебний учинок. Частина українців обурилася тим, що такі рядки пропонують вивчати дітям під час повномасштабної війни, коли багато школярів уже пережили втрату близьких або вимушене переселення.
Обговорення розпочалося після допису користувачки соціальної мережі Threads, яка звернула увагу на зміст твору в підручнику для восьмого класу за редакцією Ольги Ніколенко.
Жінку обурило, що школярі віком приблизно 13–14 років мають читати поезію, у якій смерть на полі бою подається як прояв найвищої доблесті.
Особливе невдоволення викликали рядки, у яких автор протиставляє загибель захисника долі людини, змушеної залишити рідну землю разом із родиною.
На думку авторки допису, у сучасних українських реаліях такі формулювання можуть сприйматися особливо болісно.
Адже через російське вторгнення мільйони українців були змушені залишити домівки, а чимало дітей втратили рідних, які захищали країну.
Жінка поставила під сумнів доцільність викладання такого тексту саме зараз та запитала, хто ухвалив рішення включити його до освітньої програми.
Публікація викликала суперечку в коментарях.
Частина користувачів підтримала обурення, наголошуючи, що школа повинна враховувати психологічний стан дітей, які живуть в умовах війни.
На їхню думку, розмови про смерть, героїзм і вимушену еміграцію потребують особливо уважного педагогічного підходу.
Інші учасники обговорення виступили на захист викладання античної літератури.
Вони нагадали, що Тіртей жив понад 2600 років тому, а його творчість пов’язана з історією Давньої Греції, зокрема Спарти.
Поезія відображає уявлення античного суспільства про військову доблесть, патріотизм і громадянський обов’язок.
Тому, на думку цих коментаторів, знайомство школярів із твором не можна автоматично вважати закликом до наслідування всіх ідей давньогрецького автора.
Важливо й те, що вірш не з’явився у шкільній програмі нещодавно.
Його можна знайти у виданні підручника із зарубіжної літератури за редакцією Ольги Ніколенко ще 2016 року.
У новішому підручнику для восьмого класу, виданому 2025 року, твір також включено до розділу, присвяченого античній літературі.
Отже, твердження про те, що поезію спеціально додали під час повномасштабного вторгнення, не підтверджується.
Водночас зміст сучасного видання справді передбачає проведення паралелей між давньогрецькими уявленнями про героїзм і сьогоденням України.
У вступному поясненні до твору йдеться про відданість батьківщині, мужність і готовність захищати державу.
Автори підручника також пропонують школярам поміркувати над тим, чому поет називає загибель воїна доброю, та порівняти античний і сучасний образи захисника.
Такі завдання можуть стати основою для критичного обговорення, але водночас вимагають від учителя делікатності.
Особливо це стосується класів, у яких навчаються діти загиблих військовослужбовців, переселенці або школярі, які пережили окупацію.
Сама поезія належить до давньогрецької військово-патріотичної лірики. Її створювали в історичному контексті, коли спартанське суспільство надавало особливого значення військовій дисципліні та захисту поліса.
Саме тому літературний аналіз твору неможливий без пояснення історичних обставин його виникнення.
Водночас сучасні уявлення про права людини, безпеку цивільного населення та вимушене переселення суттєво відрізняються від цінностей античного світу.
Те, що давньогрецький автор засуджував втечу з рідного міста, не означає, що сучасна школа має засуджувати українські родини, які евакуювали дітей із небезпечних територій.
Саме розмежування історичного світогляду та сучасних моральних норм є одним із важливих завдань літературної освіти.
Дискусія навколо вірша Тіртея порушила ширше питання: як викладати класичні твори, присвячені війні, смерті та жертовності, поколінню дітей, для яких ці теми перестали бути абстрактними.
Поки одні українці закликають переглянути добір текстів, інші переконані, що відмова від складних творів не вирішить проблеми, адже саме їхнє обговорення може допомогти школярам осмислити історію та сучасність.
На момент публікації немає підтвердженої інформації про рішення Міністерства освіти і науки вилучити твір Тіртея з програми.
Таким чином, суперечка стосується не лише одного давньогрецького вірша. Вона показує, наскільки важливо сьогодні поєднувати вивчення світової літературної спадщини з повагою до життєвого досвіду українських дітей, які зростають під час війни.
