В Україні готуються до суттєвих змін у системі стягнення боргів, які можуть безпосередньо вплинути на власників майна. Верховна Рада ухвалила законопроєкт №14005, що передбачає повну цифровізацію виконавчого провадження і значно прискорює процес виконання судових рішень. Одне з головних питань, яке хвилює громадян, — чи можуть забрати єдине житло за борги, особливо під час воєнного стану.
Новий підхід базується на автоматичному обміні даними між державними органами, банками та реєстрами. Після того як судове рішення набирає чинності, інформація про боржника одразу потрапляє в систему. Це означає, що виконавча служба швидко отримує доступ до даних про рахунки, нерухомість, транспорт і може оперативно накладати обмеження.
Фактично система працюватиме без затримок, які раніше виникали через паперові процедури. Банки зобов’язані перевіряти клієнтів, а перебування в Єдиному реєстрі боржників ускладнює будь-які операції з майном. Зокрема, стає неможливим продаж або дарування нерухомості без врегулювання боргів.
Водночас питання про вилучення єдиного житла має чіткі обмеження. Закон допускає таку можливість, але лише як крайній захід і за наявності значної заборгованості. Йдеться про суму, яка перевищує 50 мінімальних заробітних плат, тобто понад кількасот тисяч гривень. Для менших боргів, зокрема комунальних платежів, застосування такого механізму не передбачене.
Важливо розуміти, що вилучення житла не є першим кроком. Система стягнення має чітку послідовність. Спочатку звертають увагу на готівкові кошти, потім — на банківські рахунки. І лише якщо цих ресурсів недостатньо для погашення боргу, розглядається можливість арешту і реалізації майна.
Окремі правила діють під час воєнного стану. Закон встановлює захист для певних категорій громадян. Зокрема, для військовослужбовців і захисників України діє повна заборона на стягнення єдиного житла протягом усього періоду воєнного стану та ще один рік після його завершення. Це важлива гарантія, яка враховує особливі умови служби та ризики, з якими стикаються ці люди.
Крім того, передбачені винятки для громадян, які проживають у зоні бойових дій або на тимчасово окупованих територіях. У таких випадках також діють додаткові обмеження щодо примусового стягнення майна.
Експерти звертають увагу, що нова система має на меті не лише посилити контроль за боржниками, а й зробити процес більш прозорим і ефективним. Завдяки цифровізації зменшується можливість ухилення від виконання рішень суду, а також скорочується час між винесенням рішення і його виконанням.
Водночас для громадян це означає необхідність більш відповідально ставитися до фінансових зобов’язань. Приховати активи або затягнути процес більше не вдасться, адже система працюватиме автоматично і без значних затримок.
Очікується, що нові правила почнуть діяти через кілька місяців після підписання закону президентом. До цього часу органи влади мають підготувати технічну базу і запустити відповідні цифрові інструменти.
Відповідь на головне питання виглядає так: єдине житло можуть забрати, але лише за великих боргів і як останній крок після використання інших можливостей стягнення. При цьому під час воєнного стану діють суттєві обмеження, які захищають найбільш вразливі категорії громадян.
Новий закон змінює правила гри, роблячи систему більш жорсткою, але водночас більш зрозумілою і структурованою. Для багатьох це стане сигналом уважніше ставитися до своїх фінансів, адже механізм контролю тепер працюватиме значно швидше і ефективніше.
