Позначка: вимоги

  • Путін знову вимагає від України 130 тисяч км² і статус васала – The Telegraph

    Путін знову вимагає від України 130 тисяч км² і статус васала – The Telegraph

    Попри спроби європейських союзників і гучні заяви Дональда Трампа, переговори навколо України знову повернулися до вихідної точки. Про це пише британське видання The Telegraph.

    Росія офіційно заявила про анексію п’яти українських областей, хоча значна частина цих територій залишається під контролем України. Київ зберігає щонайменше 13 тисяч квадратних кілометрів у чотирьох із них, включно з Херсоном і Запоріжжям.

    За даними американських чиновників, Кремль нібито готовий зменшити вимоги й не наполягати на передачі цих обласних центрів. Проте Путін прагне контролювати ще близько 6 тисяч квадратних миль на Донеччині та Луганщині, де нині проживає близько 250 тисяч людей. У цьому регіоні розташовані ключові оборонні укріплення, які українська армія втрачати не може.

    Аналітики наголошують, що змусити Москву скоротити апетити можна лише за допомогою жорстких санкцій, проте Вашингтон не має достатніх важелів.

    “Мало хто вірить, що Трамп здатний серйозно тиснути на Путіна. Він робить гучні заяви, але не йде на пряме протистояння“, – цитує The Telegraph.

    Зброя для ЗСУ зі США надходить, але лише на комерційних умовах. Це створює залежність і підштовхує Україну до пошуку альтернативної підтримки.

    Єдиним помітним зрушенням у позиції Трампа стала готовність обговорювати можливі гарантії безпеки для України після завершення війни. Але досі неясно, чи йдеться про справжні гарантії на кшталт статті 5 НАТО, чи лише про “розмиті обіцянки”.

    З січня лінія фронту практично не змінилася. Путін вимагає контроль над територіями, які російська армія навіть не окупувала, а Трамп уникає максимального тиску на Кремль.

    “Найкривавіша війна в Європі за останні 80 років триває, а вісім місяців переговорів виявилися марними“, – резюмує The Telegraph.

  • МВФ висуває нові вимоги до України

    МВФ висуває нові вимоги до України

    Наші джерела в Кабінеті Міністрів повідомляють про отримання конфіденційного листа від Міжнародного валютного фонду (МВФ), в якому викладено додаткові умови для отримання наступних траншів кредиту. Ці вимоги, якщо їх реалізувати, можуть викликати серйозний резонанс серед українців та суттєво вплинути на політичну ситуацію в країні.

    Серед головних пунктів, які пропонує включити до меморандуму про співпрацю з МВФ:

    • Скорочення соціальних виплат. Це, зокрема, може стосуватися пенсій, допомоги на дітей та інших пільг, що стане болючим ударом для найменш захищених верств населення.
    • Ліквідація 2/3 групи інвалідності. Реформа, яка може залишити тисячі людей без підтримки, викликає серйозну стурбованість у суспільстві.
    • Збільшення кількості державних підприємств для приватизації. Фонд вимагає активізувати процес продажу держактивів, що може стати ще одним кроком до скорочення впливу держави на економіку.
    • Підвищення тарифів на ЖКГ до ринкового рівня. Це рішення може призвести до значного зростання цін на газ, електроенергію, воду та опалення, які вже є одним із найбільших викликів для українських родин.

    На Банковій висловлюють серйозну стурбованість, адже публічне оголошення цих умов може завдати потужного удару по рейтингу президента Володимира Зеленського та фактично “обнулити” його підтримку серед виборців.

    Джерела також повідомляють, що влада намагається знайти компроміс із МВФ, водночас уникаючи відкритого конфлікту або радикальних змін, які можуть викликати масові протести.

    Прийняття подібних умов може стати каталізатором соціального невдоволення та загострення політичної кризи, особливо в умовах, коли громадяни вже стикаються з економічними труднощами через війну та інфляцію.

    Нагадаємо, що співпраця з МВФ є ключовою для стабільності української економіки, оскільки кредитні програми Фонду забезпечують не лише надходження коштів, але й довіру міжнародних інвесторів. Проте, виконання надто жорстких умов може мати зворотний ефект, зменшуючи підтримку влади всередині країни.

  • Єврокомісія закликає Україну провести реформи Нацполіції та ДБР у найближчому році

    Єврокомісія закликає Україну провести реформи Нацполіції та ДБР у найближчому році

    У новому звіті Європейської комісії, оприлюдненому днями, зазначено, що Україні потрібно терміново провести реформи в Національній поліції та Державному бюро розслідувань (ДБР).

    Депутат Верховної Ради України Ярослав Железняк повідомив про це у своїх коментарях, підкреслюючи, що реалізація цих реформ є критично важливою для досягнення євроінтеграційних цілей країни.

    Зокрема, ЄК закликає запровадити відбір за участю «незалежних експертів», тобто, рекомендованих західними партнерами, на керівні посади в поліції та ДБР, як у центральному, так і в регіональному офісах.

    «Впровадити прозорі та засновані на заслугах процедури добору та призначення на керівні посади в центральних і регіональних офісах Національної поліції та Державного бюро розслідувань із залученням незалежних експертів. Ці процедури мають супроводжуватися суворими дисциплінарними та антикорупційними правилами, адаптованими до місцевого контексту і спрямованими на усунення реальних корупційних ризиків», – ідеться в документі.

    Железняк допускає, що цей пункт у майбутньому стане умовою для отримання нової допомоги.

    Нагадаємо, у звіті йшлося про те, що Єврокомісія готова почати переговори з Україною щодо вступу до ЄС у 2025 році.

  • МВФ вимагає від України змінити Митний кодекс для боротьби з корупцією

    МВФ вимагає від України змінити Митний кодекс для боротьби з корупцією

    Міжнародний валютний фонд (МВФ) виступив із вимогою до України щодо необхідності внесення поправок до Митного кодексу країни з метою посилення боротьби з корупцією.

    За повідомленням Bloomberg, це вимагається у новому меморандумі, який оновив МВФ для продовження міжнародної фінансової підтримки України.

    Зокрема, Київ має привести митні операції у відповідність до законодавства ЄС і забезпечити прозорість найму керівництва та персоналу.

    Також до кінця вересня Україна зобов’язана вперше провести зовнішній аудит НАБУ. Аудитори будуть відібрані міжнародними партнерами.

    “Зовнішній аудит НАБУ має бути завершений оперативно, а його результати використані для підвищення підзвітності та операційної ефективності бюро”, – заявили у МВФ.

    Серед інших умов, які має виконати Київ, – оптимізація податкових пільг у зв’язку з необхідністю збільшення доходів бюджету, мобілізація внутрішніх доходів, лібералізація валютного контролю, збереження резервів на рівні щонайменше $28,8 млрд, що скоротить можливості регулятора з проведення валютних інтервенцій для підтримки гривні.

  • НБУ вимагає активніше перевіряти карткові перекази та блокувати рахунки

    НБУ вимагає активніше перевіряти карткові перекази та блокувати рахунки

    НБУ вимагає від банків активніше перевіряти карткові перекази українців і блокувати рахунки.

    Національний банк вимагає від фінустанов пильніше і ретельніше перевіряти невеликі перерахування між рахунками фізосіб – P2P-перекази, особливо в частині зарахування на картки невеликих сум. Вимога міститься в листі НБУ №25-0005/42076.

    Регулятор висловлює своє невдоволення тим, що більшість банків робить акцент на аналізі загального обсягу P2P-переказів, і менше заглиблюється в невеликі транзакції, в яких НБУ також вбачає проблеми, особливо, коли йдеться про надходження на картку великої кількості невеликих переказів від різних осіб.

    Такий підхід у Нацбанку вважають формальним виконанням вимог фінансового моніторингу, і банкірів штрафуватимуть, якщо вони його не змінять.

    НБУ хоче, щоб банки аналізували численні дрібні зарахування на картки, а потім зажадали в людей пояснення щодо них. Це може бути перекидання навіть по 100-200 грн, але по 10-20 або більше разів на день.

    «Регулятор підозрює, що численні перерахування на карту можуть свідчити про участь у схемі з нелегальним гральним бізнесом. А також про отримання неофіційних доходів або про приховану підприємницьку діяльність. Наприклад, на продовольчих та інших ринках у Києві вже поширеною практикою стала передача номерів карток покупцям – коли в людини бракує готівки, вона може швидко закинути гроші на картку продавцю, і так розрахуватися за товар. Що не подобається владі, яка зацікавлена, щоб дрібний бізнес відкривав ФОПи (фізособа-підприємець), і платив відповідні податки”, – пояснив  заступник голови правління одного з банків.

    Водночас у Нацбанку не хочуть слухати відмовок про те, що банк не зміг зв’язатися з клієнтом і поставити йому запитання, бо з людиною немає зв’язку, через те, що та, наприклад, перебуває за кордоном. Чиновники вважають, що фінансисти можуть знаходити людей у віддаленому форматі через свої мобільні додатки.

    НБУ зажадав від банків жорсткіше перевіряти операції клієнтів за картками, частіше запитувати пояснення і підтверджувальні документи. Якщо українці не будуть їх надавати – то блокуватимуть людям рахунки і розриватимуть відносини – тобто примусово закриватимуть рахунок в односторонньому порядку.

    При цьому регулятор зажадав від банків складати ризик-профіль кожного клієнта, куди входить повторна перевірка людини та її операцій. Не раз на 6 місяців, як зараз робить більшість банків. А щокварталу – раз на 3 місяці. Це означає, що банкіри частіше зв’язуватимуться з людьми, запитуватимуть інформацію про походження їхніх грошей і, можливо, закриватимуть рахунки (якщо не отримають усієї потрібної інформації).

    У листі №25-0005/42076 Національний банк дав кілька нових вказівок щодо фінансового моніторингу:

    1. Виявляти нетипову активність за рахунком, у тому числі за P2P-переказами – нетипове збільшення кількості та обсягу фінансових операцій.

    2. Вивчати web-ресурси, через які люди отримують товари і послуги, гроші. З’ясовуючи доменні зони реєстрації сайтів і звіряючи їх із переліками нелегальних учасників грального ринку.

    3. Аналізувати фінансові операції клієнта на відповідність його профілю і сфері діяльності, з’ясовувати джерела походження коштів.

    Додаткові вимоги з’явилися, зокрема, в рамках того, що Нацбанк називає «боротьбою з дропами» – коли українці відкривають рахунки на своє ім’я, а потім продають право користуватися ними іншим людям. НБУ і банки намагаються боротися з цим явищем. У зв’язку з чим, банкіри навіть думають час від часу під виглядом покупців вибірково купувати такі карти на чорному ринку. Мета – виявляти імена людей, які активно відкривають рахунки під перепродаж, і формувати чорні списки таких осіб. Щоб тим часом закривали картки та відмовляли у відкритті рахунків в інших банках.