Позначка: Виноградар

  • Ціновий стрибок на Виноградарі: чому оренда житла в одному зі спальних районів Києва подорожчала у два з половиною рази

    Ціновий стрибок на Виноградарі: чому оренда житла в одному зі спальних районів Києва подорожчала у два з половиною рази

    Столичний ринок житлової нерухомості переживає безпрецедентну цінову трансформацію, яка повністю перекроїла традиційне уявлення про доступне житло у спальних масивах Києва. Протягом періоду з дві тисячі двадцять третього по дві тисячі двадцять шостий рік зафіксовано аномальне зростання вартості довгострокової оренди, де абсолютним лідером за темпами подорожчання став житловий масив Виноградар. За останні три роки середній щомісячний чек за оренду однокімнатної квартири в цій локації злетів із десяти тисяч до вражаючих двадцяти чотирьох тисяч гривень. Таке стрімке зростання у майже два з половиною раза стало найвищим зафіксованим показником серед усіх мікрорайонів української столиці, перетворивши колись порівняно бюджетну північно-західну околицю на один із найбільш динамічних і дорогих сегментів оренди.

    Подібний вибуховий стрибок ставок оренди обумовлений поєднанням кількох потужних факторів, які докорінно змінили архітектуру попиту на столичному ринку. Перш за все, територія Виноградаря за останні роки зазнала масштабної урбаністичної реновації: тут сформувався сучасний автономний кластер із десятків новітніх житлових комплексів комфорт-класу, які вигідно контрастують зі старим радянським житловим фондом. Нові мікрорайони пропонують орендарям розвинену внутрішню інфраструктуру закритого типу – від концепції подвір’їв без автомобілів до власних торговельних просторів, затишних кав’ярень, спортивних зон і приватних медичних закладів. В умовах воєнного часу вирішальним фактором стало також технічне оснащення новобудов: більшість сучасних будинків мають власні котельні, підземні багаторівневі паркінги, що слугують надійними бомбосховищами, та резервні потужні генератори, які забезпечують безперебійне водопостачання, роботу ліфтів та освітлення під час можливих енергетичних відключень.

    Не менш вагомим драйвером здорожчання залишається загальне переміщення населення всередині країни та приплив платоспроможних внутрішньо переміщених осіб, які шукають безпечне, сучасне та енергостійке житло у відносно захищеній столиці. Замість оренди морально застарілих квартир у центрі без базової автономії споживачі дедалі частіше віддають перевагу функціональним помешканням зі свіжим дизайнерським ремонтом у нових кварталах, створюючи постійний ажіотажний попит, що суттєво перевищує реальну пропозицію на ринку. Додатковий довгостроковий оптимізм інвесторів і власників нерухомості підживлюється також очікуваннями завершення будівництва нових станцій Сирецько-Печерської лінії метрополітену, що в перспективі має повністю вирішити проблему швидкого сполучення з діловою частиною міста.

    Утім, такий драматичний злет цін створює відчутний тиск на бюджети багатьох містян, суттєво звужуючи можливості пошуку недорогого даху над головою для молодих фахівців, студентів та родин із помірними доходами. Якщо раніше спальні райони виконували роль доступного буфера, де можна було знайти компроміс між ціною та відстанню до центру, то сьогодні планка у двадцять чотири тисячі гривень вирівнює Виноградар із престижними прицентральними зонами. Аналітики прогнозують, що надалі ринок оренди може дещо уповільнити темпи зростання та перейти до фази плато, однак повернення до попередніх цінових рівнів за умов високої загальної інфляції та стабільного попиту на якісне автономне житло є малоймовірним.

     

  • Київ накрило густим димом: що відбувається

    Київ накрило густим димом: що відбувається

    Увечері 27 червня жителі кількох районів Києва повідомили про сильне задимлення, яке охопило окремі частини столиці. Найбільше скарг надходить від мешканців Оболонського району, зокрема Мінського масиву та Виноградаря, де люди відчули різкий запах гару, а в повітрі з’явився густий дим, що суттєво погіршив видимість. За попередніми даними, причиною може бути дим від масштабних лісових пожеж у районі Прип’яті або загорянь у Вишгородському районі Київської області.

    Повідомлення про задимлення почали масово з’являтися у соціальних мережах у вечірні години. Кияни публікують фотографії та відео, на яких видно, що над окремими районами столиці утворився щільний серпанок. У дописах люди зазначають, що запах диму відчувається навіть усередині приміщень, а в деяких місцях видимість помітно погіршилася. Найчастіше про задимлення повідомляють жителі північної та північно-західної частини міста, однак окремі повідомлення надходять і з інших районів Києва.

    За інформацією, яка наразі поширюється у мережі, однією з найбільш ймовірних причин задимлення є масштабні лісові пожежі в районі Прип’яті та Чорнобильської зони відчуження. Зазначається, що супутникові системи моніторингу пожеж фіксують значні осередки займання на півночі Київської області. Крім того, напрямок вітру наразі сприяє перенесенню продуктів горіння саме у бік столиці, через що дим міг досягти густонаселених районів Києва.

    Також у соціальних мережах висловлюють припущення, що джерелом задимлення можуть бути пожежі у Вишгородському районі або займання торфовищ і лісових масивів. Подібні пожежі традиційно є складними для ліквідації, оскільки торф може тліти під землею тривалий час, створюючи значні обсяги диму навіть без відкритого полум’я. За наявності сильного вітру продукти горіння можуть поширюватися на десятки кілометрів і досягати великих міст.

    Водночас станом на цей момент офіційного підтвердження причин задимлення немає. Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Київська міська державна адміністрація та інші профільні органи поки не оприлюднили інформації про конкретне джерело диму або результати перевірки ситуації. Таким чином, інформація про зв’язок задимлення із пожежами поблизу Прип’яті наразі базується на попередніх повідомленнях із відкритих джерел та аналізі супутникових даних, які активно поширюють користувачі мережі.

    Проблема масштабних пожеж у північній частині Київської області залишається актуальною вже тривалий час, особливо у літній сезон, коли через спеку та нестачу опадів суттєво зростає ризик загорянь у лісах і на торфовищах. Такі пожежі можуть тривати протягом кількох днів або навіть тижнів, а їх наслідки відчувають жителі населених пунктів, розташованих за десятки кілометрів від осередків займання.

    Особливу увагу до ситуації в районі Чорнобильської зони привертають події останніх місяців. У травні 2026 року там сталася масштабна лісова пожежа, яка швидко поширилася територією заповідника через сильний вітер і суху погоду. До ліквідації загоряння тоді залучили значні сили ДСНС, спеціальну авіацію та пожежну техніку. Рятувальники працювали в складних умовах, щоб не допустити поширення вогню на нові території.

    Крім того, 7 червня російський безпілотник влучив у сховище відпрацьованого ядерного палива в Чорнобильській зоні відчуження. Внаслідок удару виникла пожежа, яку вдалося оперативно ліквідувати. Інцидент привернув значну міжнародну увагу через потенційні ризики для безпеки об’єктів критичної інфраструктури та екологічної ситуації в регіоні.

    Фахівці традиційно рекомендують під час сильного задимлення за можливості залишатися у приміщеннях, щільно зачиняти вікна та двері, використовувати очищувачі повітря або кондиціонери з відповідними фільтрами, а також обмежити тривале перебування на відкритому повітрі. Особливо це стосується дітей, людей похилого віку, вагітних жінок та осіб із хронічними захворюваннями органів дихання або серцево-судинної системи.

    Наразі жителям Києва рекомендують стежити за офіційними повідомленнями ДСНС, Київської міської влади та інших компетентних органів, які після проведення перевірки мають надати інформацію про причини задимлення, масштаби пожеж та можливі рекомендації для населення. Станом на момент публікації офіційного підтвердження того, що дим над столицею пов’язаний саме з масштабними пожежами поблизу Прип’яті, немає.

  • Метро на Виноградар знову не встигають? Кличко назвав новий термін запуску довгоочікуваної гілки

    Метро на Виноградар знову не встигають? Кличко назвав новий термін запуску довгоочікуваної гілки

    Будівництво метро на Виноградар у Києві триває, однак повністю запустити нову ділянку Сирецько-Печерської лінії до кінця 2026 року, найімовірніше, не вдасться. Про це повідомив міський голова столиці Віталій Кличко в етері телеканалу «Київ24», коментуючи стан робіт на одному з найочікуваніших інфраструктурних об’єктів міста.

    За словами мера, будівництво не зупиняється, а роботи на майданчиках тривають активними темпами. Водночас Кличко визнав, що до кінця поточного року метро до житлового масиву Виноградар не запустять. Натомість частина станцій має бути вже на високому етапі готовності, а реалізувати проєкт у ширшому форматі міська влада планує до кінця наступного року.

    «До кінця року ми не запустимо метрополітен, але деякі станції будуть добудовані. Інтенсивність робіт йде. І цей важливий проєкт до кінця наступного року плануємо реалізувати», — заявив Кличко.

    Йдеться про продовження зеленої, Сирецько-Печерської лінії метро від станції «Сирець» у напрямку житлового масиву Виноградар. Перша черга будівництва передбачає спорудження двох нових станцій — «Мостицька» та «Проспект Правди». У публічному просторі також фігурує назва «Варшавська» для станції, яка раніше мала проєктну назву «Проспект Правди». Загальна довжина нової ділянки становить приблизно 3,7–3,8 кілометра.

    Цей проєкт є одним із найважливіших для транспортної системи Києва, адже Виноградар залишається великим житловим масивом без прямого доступу до метро. Для десятків тисяч мешканців Подільського району нові станції мають суттєво скоротити час дороги до центру міста та зменшити навантаження на наземний громадський транспорт.

    Будівництво метро на Виноградар має непросту історію. Спершу нові станції планували відкрити ще у 2021 році, однак строки неодноразово переносилися. Однією з головних причин стали проблеми з попереднім підрядником. Наприкінці 2023 року КП «Київський метрополітен» розірвало договір із «Київметробудом» через повільне виконання робіт. Після цього місто шукало нового виконавця, а будівництво фактично довелося перезапускати.

    У 2024 році роботи на об’єкті відновили. Новим підрядником стала група компаній «Автострада». Компанії передали проєктну документацію та будівельні майданчики. За даними відкритих джерел, новий договір оцінювали у понад 13 млрд грн. Роботи ведуться у складних умовах — у щільній міській забудові, із великою кількістю підземних комунікацій та складною геологією.

    За попередніми повідомленнями міської влади, підрядник працює одразу на кількох будівельних майданчиках. Частину ділянки від станції «Сирець» до майбутньої «Мостицької» мають прокладати закритим способом, тобто методом тунельної проходки. Водночас ділянку між «Мостицькою» та «Проспектом Правди» будують відкритим способом.

    Попри заяви про активні темпи, ситуація зі строками залишається неоднозначною. Раніше Кличко заявляв, що у 2026 році може бути відкрита щонайменше одна станція метро на Виноградар. Однак керівництво столичного метрополітену пізніше уточнювало, що у 2026 році йдеться передусім про завершення основних конструкцій станції «Мостицька», а не обов’язково про запуск пасажирського руху.

    За словами представників метрополітену, рух поїздів у напрямку Виноградаря можливий лише після завершення будівництва обох станцій першої черги. Саме тому реальний запуск ділянки може відбутися не раніше 2027 року, якщо не виникне нових затримок із фінансуванням, безпековою ситуацією або технічними роботами.

    Окремою проблемою є вартість будівництва. Через затримки, зміну підрядника, інфляцію та воєнні умови проєкт суттєво подорожчав. У медіа повідомлялося, що за кілька років вартість метро на Виноградар зросла на мільярди гривень. Крім того, «Київський метрополітен» через суди намагається повернути кошти від попереднього підрядника.

    Попри складнощі, столична влада називає проєкт одним із ключових для транспортного розвитку Києва. Нові станції мають не лише покращити сполучення Виноградаря з центром міста, а й розвантажити дороги, зменшити залежність району від маршруток і автобусів та зробити пересування містом більш прогнозованим.

    Водночас кияни вже не вперше чують обіцянки щодо швидкого завершення будівництва. Через це нова заява Кличка фактично означає: у 2026 році місто може отримати будівельну готовність окремих станцій, але повноцінний пасажирський запуск залишається під питанням.

    На тлі війни столичне метро виконує не лише транспортну, а й безпекову функцію. Під час повітряних тривог станції використовують як укриття. Нещодавно внаслідок російської атаки у Києві були пошкоджені станція «Лук’янівська» та один із виходів станції «Хрещатик», після чого фахівці оперативно проводили відновлювальні роботи. Це ще раз показало, наскільки важливою для столиці залишається стабільна робота метрополітену.

    Отже, метро на Виноградар продовжують будувати, але остаточний запуск нової ділянки залежатиме від темпів робіт, фінансування та завершення всіх технічних етапів. Наразі найреалістичніший сценарій — завершення частини основних конструкцій у 2026 році та можливий запуск руху вже після цього, орієнтовно у 2027 році.

  • Запуск метро на Виноградар під питанням: у КМДА та метрополітені озвучують різні терміни

    Запуск метро на Виноградар під питанням: у КМДА та метрополітені озвучують різні терміни

    Обіцянка мера Києва Віталія Кличка про запуск метро на Виноградар у 2026 році суперечить прогнозам самого київського метрополітену. На це звернула увагу громадська організація «Пасажири Києва», проаналізувавши виступи транспортних посадовців на засіданні профильної комісії Київради.

    Під час обговорення керівник КП «Київський метрополітен» Віктор Вигівський повідомив, що у 2026 році планується завершити лише основні конструкції станції «Мостицька». Для запуску руху необхідно добудувати ще одну станцію — «Проспект Правди». За його словами, орієнтовний термін введення об’єкта в експлуатацію — 2027 рік, і він може зміститися через фінансові труднощі та воєнний стан.

    Ці слова різко дисонують із заявою міського голови Віталія Кличка, зробленою під час сесії Київради 9 жовтня. Тоді мер запевнив, що вже у 2026 році щонайменше одна станція метро на Виноградарі буде відкрита для пасажирів.

    У «Пасажирах Києва» наголошують: різні позиції посадовців створюють дезінформацію для мешканців та формують нереалістичні очікування. Будівництво продовжує затягуватися, а об’єктивних підтверджень можливості запуску у 2026 році немає.

    Запуск метро на Виноградар залишається одним із ключових інфраструктурних проєктів столиці. Проте через нестабільне фінансування та розбіжності в офіційних заявах люди досі не мають чіткого розуміння, коли нова лінія стане реальністю.

  • Запуск метро на Виноградар перенесено на 2028 рік через брак коштів

    Запуск метро на Виноградар перенесено на 2028 рік через брак коштів

    Запуск метро на Виноградар у Києві офіційно перенесли на кінець 2028 року. Такий строк міститься у Програмі соціально-економічного розвитку столиці, але його реальність під великим питанням: фінансування проєкту залишається критично недостатнім.

    Про це йшлося в ефірі національного телемарафону «Єдині новини», повідомив депутат Київської міської ради Андрій Вітренко.

    Загальна кошторисна вартість будівництва метро на Виноградар оцінюється у 24 мільярди гривень. Проте реальних грошей у міському бюджеті наразі майже немає. Як заявив Вітренко, який очолює постійну бюджетну комісію Київради, наразі профінансовано лише близько 290 мільйонів гривень — це лише кілька відсотків від необхідного.

    У проєкті бюджету на 2025 рік закладено ще 700 мільйонів, а в межах можливого перерозподілу — додатковий мільярд. Загалом — близько 1,7 мільярда гривень. Але цього недостатньо навіть для базових робіт.

    Вітренко наголошує: в умовах воєнного стану столиця фізично не може забезпечити фінансування настільки великого інфраструктурного об’єкта самотужки. Є надія на допомогу міжнародних партнерів — зокрема Європейського банку реконструкції та розвитку або Світового банку. Втім, поки що жодних підтверджених домовленостей немає.

    Попри брак коштів, міська влада продовжує оголошувати тендери. На порталі Prozorro з’явилось нове оголошення щодо добудови метро на Виноградар. Мета — знайти підрядника для завершення робіт. Попередній термін введення нових станцій в експлуатацію називався кінець 2026 року, але вже зараз зрозуміло, що ця дата буде не витримана.

    Проєкт метро на Виноградар був запущений ще у 2018 році, і з того часу неодноразово зупинявся через зміну підрядників, скандали, фінансові труднощі та повномасштабну війну. За задумом, нова ділянка метро має з’єднати існуючу станцію “Сирець” із мікрорайоном Виноградар, де проживають десятки тисяч киян. Але з огляду на нинішню динаміку, мешканці району можуть не побачити метро навіть упродовж наступних чотирьох років.

  • Київ планує взяти кредит щоб завершити метро на Виноградар

    Київ планує взяти кредит щоб завершити метро на Виноградар

    Будівництво метро на Виноградар, яке довгий час стояло на паузі, знову в центрі уваги міської влади. За словами першого заступника голови КМДА Миколи Поворозника, у бюджеті Києва на 2025 рік передбачено певну суму на реалізацію цього проєкту. Однак ключовим джерелом фінансування стануть кредитні кошти.

    Микола Поворозник підкреслив, що для успішного завершення будівництва потрібне стабільне та безперервне фінансування. “Ми працюємо над залученням і бюджетних, і позабюджетних ресурсів. Основним джерелом стануть кредитні кошти, щоб забезпечити будівництво до кінця без затримок,” – зазначив чиновник.

    За його словами, є домовленості з потенційними інвесторами, які будуть оформлені у вигляді угод одразу після початку активної фази робіт.

    Хоча будівництво на Виноградарі довго не просувалося, міська влада запевняє, що проєкт не втрачено. Тим часом метро Києва продовжує модернізацію. Нещодавно на маршрут вийшов третій потяг, сформований із вагонів, які місто отримало від Варшави.

    Будівництво метро на Виноградар – один із наймасштабніших інфраструктурних проєктів столиці. Залучення кредитних коштів дозволить нарешті завершити цей амбітний проєкт, який покращить транспортну доступність для мешканців нових районів Києва.

  • В Києві планують відкрити нові станції метро на Сирецько-Печерській лінії

    В Києві планують відкрити нові станції метро на Сирецько-Печерській лінії

    У Києві розпочнуть будівництво метро на Виноградар вже у жовтні 2024 року, а завершення проекту заплановане через 2,5 роки. Про це повідомив директор Департаменту транспортної інфраструктури КМДА Руслан Кандибор в ефірі каналу КИЇВ24.

    Будівництво фінансуватиметься незвичним способом: кошти спочатку вкладе підрядник, а Київська міська державна адміністрація оплатить роботи лише після їх перевірки. За словами Кандибора, підрядна компанія не має у своєму розпорядженні всієї необхідної суми (близько 13,8 млрд грн) і буде залучати фінансування поетапно.

    “По факту за 2,5 роки метро має бути добудовано. Але все залежить від фінансування,” — зазначив директор департаменту.

    Контракт на продовження будівництва Сирецько-Печерської лінії метро до Виноградаря підписано з “Групою компаній “Автострада”. Згідно з умовами договору, вартість проекту становить 13,785 млрд грн, а термін виконання — 30 місяців.

    Ключові етапи проекту

    • Початок робіт: жовтень 2024 року.
    • Тривалість: 2,5 роки (30 місяців).
    • Фінансування: попередньо роботи виконуються за кошти підрядника, із подальшою оплатою після перевірки.

    Будівництво метро на Виноградар є одним із наймасштабніших інфраструктурних проектів у Києві. Його реалізація дозволить покращити транспортне сполучення для мешканців району та розвантажити інші гілки метрополітену.

  • У Києві змінився підрядник для будівництва метро на Виноградар

    У Києві змінився підрядник для будівництва метро на Виноградар

    Київський метрополітен уклав нову угоду на будівництво метро на Виноградар, зобов’язавшись витратити на проект майже 14 млрд гривень. Цей крок спрямований на завершення довгоочікуваного будівництва нових станцій у столиці.

    У Києві, як і раніше, хочуть витратити на будівництво метро майже 14 млрд гривень.

    ТОВ “Група компаній Автострада” зобов’язалася завершити проєкт до 30 грудня 2026 року за умови стабільного фінансування.

    Нагадаємо, у грудні метрополітен через суд розірвав договір із попереднім підрядником через зрив термінів будівництва. Нові станції метро “Мостицька” і “Проспект Правди” почали будувати 2019 року й обіцяли відкрити в грудні 2021 року.

  • Висотки замість садів. У Києві розпочалося нове скандальне будівництво

    Висотки замість садів. У Києві розпочалося нове скандальне будівництво

    На Виноградарі розпочалося будівництво великого житлового комплексу на місці, яке могло б стати найбільшим парком Києва.
    У Києві на житловому масиві Виноградар (Подільський район) на перетині проспекту Правди та вулиці Виговського з’явився новий будівельний майданчик, де вже тривають роботи — будівельники викопали три котловани та встановили палі під фундамент.

    Журналісти “Телеграфа” двічі побували на місці чергового будівництва на Виноградарі та з’ясували подробиці.

    Що відбувається на будмайданчику

    Зазначимо, раніше про будівництво на проспекті Правди біля кругового розвороту написав журналіст Дмитро Бунецький:” Тихо і повсякденно почалася забудова залишків яблуневих садів на Виноградарі. Справа ви можете бачити, як бурять палі під фундаменти. Зліва – майбутнє того, що могло стати найбільшим парком Києва. На жаль, комфортним був район ”.

    Зараз за двометровим зеленим парканом працює спецтехніка, вивозиться пісок з викопаного котловану, працюють кілька будівельних бригад на різних локаціях. На майданчику встановлено електропідстанцію та будівельний кран, а також облаштовано під’їзди для вантажівок зі спецтехнікою.

    Примітно, що близько двох в’їздів безпосередньо на будмайданчик немає жодної інформації про замовників та виконавців будівельних робіт, відсутній паспорт об’єкта будівництва та будь-яка інша контактна інформація. Отже, чи є у будівельників вся дозвільна та узгоджена документація, поки що невідомо.


    Неофіційно будівельники повідомили журналістам, що девелопером майданчика нібито виступає відома столична будкомпанія Stolitsa Group. “Це та ж компанія, яка звела житловий комплекс через дорогу, тобто Stolitsa Group”, – анонімно зізнався співрозмовник “Телеграфа”.

    Зазначимо, що з іншого боку вулиці Виговського зведено так званий “Варшавський мікрорайон”, замовником якого виступало державне підприємство “Агрокомбінат Пуща-Водиця”, у власності якого знаходилася ця земля. А девелопером – Stolitsa Group.

    За даними аналітичної системи YouControl, земельну ділянку, на якій риють котловани під нові будівлі, теж у власності ДП “Агрокомбінат Пуща-Водиця”. Загальна площа земельної ділянки – 86 гектарів. (кадастровий номер – 8000000000:91:400:0101) Її офіційна вартість за державною оцінкою становить 1,3 мільярда гривень (станом на 2021 рік).


    Цільове призначення землі – “Для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об’єктами торговельно-розважальної та ринкової інфраструктури”.

    Водночас, за даними Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, 2 червня 2023 р. Державна інспекція архітектури та містобудування України видала дозвіл на виконання будівельних робіт на цій ділянці (реєстраційний номер дозволу — ІУ013230530416).


    Назва об’єкта – “Комплексна забудова мікрорайонів XI, XII, XV, XVII та часткова забудова мікрорайонів XVI, XVIII, XIX багатофункціонального житлового району, прилеглого до вул. Гетьмана Івана Виговського (колишня вул. Маршала Гречка), просп. Правди та вул. Подільському районі м. Києва (ХІ та ХІІ мікрорайони)”.


    Замовником будівництва виступає “Агрокомбінат Пуща-Водиця”, а генеральним підрядником зазначено ТОВ “Моноліт будсервіс”. Примітно, що за даними ЗМІ, “Моноліт будсервіс” виступав свого часу генпідрядником будівництва ЖК “Варшавський плюс” (у згаданому вище “Варшавському кварталі”) від девелоперської компанії Stolitsa Group.


    Відповідно до цього дозволу на будівництво, на цій ділянці мають з’явитися 30 багатоповерхових житлових будинків заввишки до 25 поверхів (майже 6 тис. квартир), паркінги, школа, дитячі садки, торгові центри.


    Що ще відомо про забудовника Stolitsa Group

    Як повідомляв “Телеграф”, власницею Stolitsa Group є відома та впливова столична бізнес-вумен Владислава Молчанова. Її бізнес-партнер Денис Москаль очолює Постійну комісію Київради з питань екологічної політики.


    За підрахунками деяких вітчизняних медіа , з 2010 р. “Столиця груп” збудувала близько сотні будинків, ще десятки проектів – у процесі будівництва. Молчанова також називалася одним із спонсорів партії “Батьківщина”. А під час попередніх виборів президента України була довіреною особою Юлії Тимошенко.

    Підтримку інших політсил Київради Молчанової нібито забезпечував Денис Комарницький, колишній співголова фракції “Блоку Леоніда Черновецького” у Київраді 2008-2010 років.

    Молчанова також відома своєю громадською діяльністю. З початку російської агресії проти України у 2014 році активно займалася волонтерством, допомагаючи підрозділам АТО. А після 24 лютого-2022 – підтримує Сили оборони.

    Які чинники надають скандальності ситуації? Історичний та екологічний контексти

    З відкритих джерел відомо, що історія Виноградаря починається з 1848 року, коли саксонець Готліб Крістер переїхав до Києва, купивши на Пріорці біля Вітряних гір ділянку у князя Естергазі. Розчистивши його від дерев, у 1850-му він засновує фірму “Садівництво та насіннєве господарство.” Крістер”. За 40 років від початку існування на цій території з’являється квітучий сад, розплідник плодових дерев, овочів і квітів. Після смерті Крістера, його справу продовжують його сини, і вже в 1900 р. садівництво Крістера налічувало площу зі 128 десятин і 5 мільйонів саджанців.

    1907 р. перський підданий Ісаак Іванович Бекас отримує від міської управи в оренду на 24 роки 16 ділянок землі на Вітряних горах площею 17 десятин для розведення винограду. Саме Бекасу належить назва місцевості “Виноградар”.

    У радянський період у 1930-х приватні господарства почали об’єднувати у трудові комуни, які займалися вирощуванням винограду та баштанних культур, а територія угідь зросла з 17 до 74 га. У 1960 р. це господарство влилося до радгоспу “Пуща-Водиця”, а його загальну площу розширили до понад 3 тисяч гектарів (з яких 400 га — у межах Києва). Праворуч і ліворуч від вул.Виговського радгоспівці заклали фруктові сади (частково під виробництво соків), що тяглися до вул.Північно-Сирецькій та Берківців.

    У 1990-ті сади почали занепадати, а до державних земель поступово почали придивлятися забудовники, зводячи замість садів та зелених зон житлові комплекси.