Позначка: винищувач

  • Український МіГ-29 міг упасти через нештатне спрацювання ракети: ДБР перевіряє версію Повітряних сил

    Український МіГ-29 міг упасти через нештатне спрацювання ракети: ДБР перевіряє версію Повітряних сил

    Державне бюро розслідувань перевіряє нову інформацію про причини катастрофи українського винищувача МіГ-29, який розбився 10 серпня 2026 року в Одеській області. Згідно з висновками службового розслідування командування Повітряних сил ЗСУ, однією з можливих причин аварії стало нештатне спрацювання керованої авіаційної ракети. Водночас остаточні обставини втрати бойового літака ще не встановлені.

    Про це 13 жовтня повідомило Державне бюро розслідувань.

    За інформацією правоохоронців, командування Повітряних сил завершило власне службове розслідування авіаційної події та передало його результати слідчим ДБР.

    Однією з версій, викладених у матеріалах, названо нештатне спрацювання керованої ракети.

    Однак слідчі наголошують, що ця версія потребує перевірки в межах кримінального провадження. Самого службового висновку недостатньо для остаточного встановлення причин катастрофи.

    Що сталося з МіГ-29 на Одещині

    Увечері 10 серпня український винищувач МіГ-29 виконував бойове завдання у Березівському районі Одеської області.

    За попередньою інформацією, літак був залучений до знищення російських ударних безпілотників.

    Під час виконання завдання виникла позаштатна ситуація, після якої винищувач загорівся.

    Пілот намагався врятувати бойову машину, однак через розвиток аварійної ситуації втратив керування.

    Льотчикові вдалося катапультуватися. Після цього його евакуювали до медичного закладу.

    У ДБР раніше повідомляли, що життю військовослужбовця нічого не загрожує.

    Сам винищувач було втрачено.

    Одразу після падіння літака на місце події прибули слідчі Державного бюро розслідувань.

    Вони оглянули територію, почали збирати уламки бойової машини, документувати обставини катастрофи та опитувати свідків.

    Головна версія — несправність під час запуску ракети

    У перші дні після катастрофи слідчі повідомляли, що розглядають кілька можливих причин аварії.

    Серед них були технічний стан авіаційної ракети, її придатність до застосування, а також дотримання правил підготовки й експлуатації літака.

    За наявною інформацією, позаштатна ситуація виникла під час бойового застосування озброєння проти ворожого безпілотника.

    Тепер у переданих Повітряними силами матеріалах окремо згадується можливе нештатне спрацювання керованої ракети.

    Водночас ДБР не повідомляло, що саме ракета остаточно визнана причиною пожежі та падіння винищувача.

    Також не оприлюднено технічних подробиць можливого збою або результатів дослідження авіаційного озброєння.

    Отже, робити висновки про несправність конкретного типу ракети чи відповідальність певних осіб наразі передчасно.

    Що показала «чорна скринька»

    Одним із ключових доказів у кримінальному провадженні є бортовий реєстратор літака.

    13 серпня ДБР повідомило, що його вдалося знайти серед уламків винищувача.

    Однак через пожежу пристрій отримав значні термічні пошкодження.

    Фахівцям необхідно було відновити реєстратор і зчитати інформацію, яка могла зберегтися після катастрофи.

    Саме ці дані можуть допомогти відтворити останні хвилини польоту, визначити послідовність подій та встановити, що відбувалося з літаком перед падінням.

    Станом на 13 жовтня ДБР повідомило про призначення комплексу експертиз, зокрема дослідження бортового реєстратора.

    Результатів експертних досліджень, які б остаточно пояснювали причину аварії, слідство поки не оприлюднило.

    За фактом катастрофи відкрили кримінальне провадження

    Розслідування проводять за частиною 2 статті 416 Кримінального кодексу України.

    Ця стаття стосується порушення правил польотів, підготовки до них або експлуатації літальних апаратів, якщо такі дії спричинили катастрофу чи інші тяжкі наслідки.

    Водночас відкриття провадження за цією статтею не означає, що вже встановлено конкретне порушення або визначено винну особу.

    Правоохоронці повинні дослідити всі можливі чинники, які могли призвести до втрати винищувача.

    Процесуальне керівництво здійснює Одеська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону.

    Раніше директор ДБР Олексій Сухачов повідомляв, що взяв розслідування на особистий контроль.

    Він наголошував на необхідності повної та об’єктивної перевірки всіх версій, без передчасного відкидання будь-якої з них.

    Коли стануть відомі остаточні причини

    У Державному бюро розслідувань пояснили, що остаточні висновки щодо катастрофи зроблять лише після отримання та оцінки результатів усіх призначених експертиз.

    Вони мають допомогти встановити, чи справді аварія була пов’язана з нештатним спрацюванням ракети, чи на розвиток подій вплинули інші обставини.

    Точної дати завершення розслідування поки не назвали.

    Таким чином, через два місяці після втрати українського МіГ-29 слідство отримало висновки Повітряних сил, але причину катастрофи остаточно ще не підтверджено.

    Наразі достеменно відомо, що винищувач загорівся під час бойового завдання 10 серпня, пілот успішно катапультувався, а слідчі досліджують пошкоджену «чорну скриньку» та інші матеріали для встановлення всіх обставин події.

  • ДБР знайшло «чорну скриньку» МіГ-29, що розбився на Одещині: експерти зчитують дані

    ДБР знайшло «чорну скриньку» МіГ-29, що розбився на Одещині: експерти зчитують дані

    Державне бюро розслідувань знайшло бортовий реєстратор винищувача МіГ-29, який зазнав аварії на Одещині 10 серпня під час виконання бойового завдання. Пристрій отримав термічні пошкодження внаслідок пожежі, тому експерти наразі намагаються зчитати з нього інформацію про останні хвилини польоту.

    Про це повідомили у ДБР.

    Знайдений бортовий реєстратор може стати одним із ключових доказів у розслідуванні авіакатастрофи. Слідчі розглядають кілька можливих версій того, що сталося з винищувачем, однак наразі жодна з них не є остаточно підтвердженою.

    У ДБР зазначають, що отримані з реєстратора дані можуть допомогти встановити послідовність подій перед падінням літака та визначити фактори, які могли призвести до аварії.

    Директор ДБР Олексій Суханов наголосив, що слідство має встановити, що саме сталося з літаком під час виконання бойового завдання та які обставини призвели до катастрофи.

    Паралельно правоохоронці проводять комплекс необхідних експертиз. Зокрема, фахівці досліджують технічний стан ракети, яку пілот застосував проти російського безпілотника, а також перевіряють, чи була вона придатною до використання на момент запуску.

    Окремо слідство перевіряє дотримання правил підготовки до польоту, його виконання та експлуатації винищувача. Експерти досліджують уламки літака, матеріали, вилучені з місця падіння, а також інші докази.

    Крім того, слідчі опитують військовослужбовців, які можуть володіти інформацією про обставини виконання бойового завдання.

    Аварія сталася ввечері 10 серпня. Український МіГ-29 виконував бойове завдання зі знищення російських безпілотників. Під час польоту виникла нештатна ситуація: літак загорівся, після чого пілот втратив керування винищувачем.

    Льотчик встиг катапультуватися. За наявною інформацією, його життю нічого не загрожує.

    За фактом авіакатастрофи ДБР розпочало кримінальне провадження за частиною 2 статті 416 Кримінального кодексу України. Йдеться про порушення правил польотів або підготовки до них, а також правил експлуатації літальних апаратів, якщо такі дії спричинили катастрофу.

    У бюро наголошують, що слідство триває, тому остаточні висновки щодо причин падіння МіГ-29 робити зарано. Зчитування інформації з бортового реєстратора може стати важливим етапом для встановлення причин та обставин аварії.

    Це не перша авіаційна катастрофа української військової авіації останнім часом. 29 липня Україна втратила зв’язок із винищувачем F-16, який виконував бойове завдання з перехоплення повітряних цілей противника. Пілот також встиг катапультуватися.

    30 червня під час перехоплення російських безпілотників розбився український гелікоптер Мі-8. Унаслідок катастрофи загинули четверо військовослужбовців.

    Ще одна авіакатастрофа сталася 16 червня поблизу Шепетівки на Хмельниччині — там розбився український бомбардувальник Су-24М. Обидва члени екіпажу загинули.

    У випадку з МіГ-29 остаточну причину аварії має встановити слідство після завершення експертиз та аналізу всіх зібраних матеріалів.

  • Що відомо про передачу Mirage Повітряним силам ЗСУ

    Що відомо про передачу Mirage Повітряним силам ЗСУ

    Французькі винищувачі Mirage, за позитивним сценарієм, можуть з’явитися на озброєнні Повітряних сил Збройних сил України вже у січні-лютому 2025 року. Про це повідомляє Defence Express, аналізуючи перспективи прискорення передачі літаків від Франції.

    Наразі відомо, що у першій партії Україні передадуть шість винищувачів Mirage. За словами міністра оборони Франції Себастьяна Лекорню, передачу очікують у першому кварталі 2025 року, хоча вона може затягнутися до кінця березня. Однак президент України Володимир Зеленський після розмови з Емманюелем Макроном заявив, що процес передачі може бути пришвидшено.

    Нагадаємо, французький президент висловив готовність посилити українську протиповітряну оборону та надати комплексну оборонну допомогу. Це рішення важливе для України, яка продовжує захищатися від постійних атак російської авіації та ракетного терору.

    Втім, як зауважує Defence Express, практика показує, що у таких масштабних процесах строки частіше зміщуються “вправо”, ніж “вліво”. Утім, навіть найоптимістичніші прогнози свідчать, що літаки Mirage стануть важливим елементом посилення Повітряних сил ЗСУ у 2025 році.

    Mirage — це сучасні винищувачі, здатні виконувати широкий спектр бойових завдань, включаючи знищення повітряних і наземних цілей. Їхнє постачання дозволить не лише зміцнити обороноздатність України, але й сприятиме гармонізації Повітряних сил із натовськими стандартами.

    Постачання шести винищувачів — це лише початок. Після першої партії Франція може передати й інші літаки, залежно від ситуації на фронті та готовності української сторони до їхньої інтеграції в існуючу систему оборони. Тим часом Україна активно навчає своїх пілотів і технічний персонал, щоб забезпечити максимальну ефективність використання нової техніки.

    Передача Mirage — це не лише військова допомога, але й політичний сигнал про солідарність Франції з Україною. На тлі триваючої агресії з боку Росії така підтримка сприяє зміцненню міжнародної коаліції навколо України та підтверджує готовність західних партнерів допомагати Києву на шляху до перемоги.

  • Українські винищувачі F-16 отримають потужну зброю від США

    Українські винищувачі F-16 отримають потужну зброю від США

    Сполучені Штати можуть передати Україні ракети середньої дальності для винищувачів F-16 у межах нового пакета військової допомоги на суму $375 мільйонів. Про це повідомляє видання Politico з посиланням на інформовані джерела.

    Ці ракети мають можливість вражати цілі на відстані понад 100 кілометрів, що значно розширить бойові можливості українських пілотів. Використання такої зброї допоможе Україні завдавати точних ударів по російських оборонних позиціях, складах боєприпасів та іншим ключовим цілям без необхідності наближення до зони дії російських засобів ППО.

    Планується, що до нового пакета військової допомоги також увійдуть артилерійські боєприпаси, ракети та засоби протиповітряної оборони. Проте, хоча пакет ще не фіналізований, зміни можуть бути внесені до моменту офіційного оголошення.

    Хоча дальність нових ракет не досягає рівня, якого прагнула Україна, вони все ж нададуть значну перевагу на полі бою. Нове озброєння дозволить українським пілотам наносити удари з більшої безпечної відстані, що ускладнить операції окупаційних військ Росії на сході України.

  • На Полтавщині за два дні окупанти знищили два винущувача і гелікоптер

    На Полтавщині за два дні окупанти знищили два винущувача і гелікоптер

    Останні події в Україні викликали серйозне занепокоєння і обурення у зв’язку з ударом, який нанесла Російська Федерація по аеродрому в Миргороді.

    Кілька днів тому російський безпілотник помітив шість українських винищувачів Су-27, які стояли просто неба на авіабазі Миргород на півночі України, за 100 миль від кордону з РФ.

    Російська балістична ракета “Іскандер” влучила в ціль, знищивши два надзвукові винищувачі, що становить потенційно п’ять відсотків усього парку Су-27 України, повідомляє видання Forbs.

    Схожа ситуація сталася наступного дня після цієї трагедії, коли російський безпілотник пролетів над українською авіабазою в Полтаві, також за 100 миль від кордону. Після кількох годин спостереження ракета “Іскандер” вразила бойовий гелікоптер Мі-24 української армії.

    Як відзначає видання, очевидно, що дефіцит протиповітряної оборони робить українські авіабази вразливими до російських ударів безпілотників і ракет. Російські атаки на українські бази посилюються з осені минулого року, в результаті чого знищено два винищувачі Су-27, два МіГ-29, один штурмовик Су-25 і, ймовірно, Мі-24.

    “Втрати важкі для українських ВПС і бригад армійської авіації. Військово-повітряні сили мають лише кілька десятків літаків, а джерела для їх заміни немає. Армія має близько 50 Мі-24, але поповнити їх також буде складно”, — підкреслило видання.

    За його інформацією, Україна планує отримати 85 літаків F-16 від Lockheed Martin та близько десятка Dassault Mirage 2000 від європейських союзників. Проте ці нові літаки будуть так само вразливими на землі, як і українські літаки.

    Видання пише про кризу у протиповітряній обороні України. Журналісти відзначають, що українці захищають свої найважливіші бази ракетами класу “земля-повітря”, але зараз вони змушені одночасно прикривати міста, великі скупчення військ і прифронтові бази, такі як Миргород і Полтава.

    Числа показують масштаб проблеми. Українська армія і авіація почали війну з близько 400 зенітно-ракетними комплексами. За 28 місяців вони втратили близько 140 з цих систем, отримавши на заміну близько сотні.

    Журналісти відзначають, що теоретично українці скоротили лише 10 відсотків своїх довоєнних сил протиповітряної оборони. Але їхня сила значно менша, ніж була до лютого 2022 року.

    При цьому в Офісі президента намагаються применшити втрати, яких зазнала Україна. “Всі спікери на прикормці в ОП применшують масштаби втрат. Майже як і мижебратья стали себе поводити по всіх параметрах, щоб прикрити зраду і некомпетентність у найвищих ешелонах влади”, — відзначила у Фейсбуці Ірина Мір.

  • В Україні американські винищувачі F-16 чекає найнебезпечніше поле бою

    В Україні американські винищувачі F-16 чекає найнебезпечніше поле бою

    Від початку повномасштабної війни наша держава втратила щонайменше 86 літаків. Зокрема, українські американські винищувачі F-16 стоять перед найнебезпечнішим полем бою. Це особливо важка ситуація, враховуючи багаторічний досвід цих літаків у різних складних конфліктах.

    “В Україні F-16 стикнуться з Росією, що, безумовно, є найскладнішим випробуванням для них”, – відзначив підполковник ВПС США у відставці, ветеран з понад 2300 годинами польотів на F-16, Джон Баум.

    Загальна кількість втрат літаків української держави відзначає, наскільки небезпечними є умови для пілотів. Особливою загрозою можуть бути російські системи протиповітряної оборони, такі як С-300, С-400, Су-35 та МіГ-31, з оснащенням далекобійними ракетами Р-37.

    Інформація вказує на те, що російський арсенал знарядь протиповітряної оборони є більш сучасним і ефективним, ніж те, що F-16 зустрічав у попередніх конфліктах.

    Попередні опоненти F-16 на Близькому Сході, такі як Ірак і Сирія, використовували застаріле радянське обладнання, і, можливо, були менш добре навчені та оснащені, зауважив військовий аналітик і колишній льотчик ВМС США Брінн Таннехілл.

    У Росії, ймовірно, є одна з найнадійніших і найпродуктивніших систем ППО у світі. Однак F-16 може допомагати в інформуванні та передаванні цієї інформації іншим українським військовим силам.

    Крім того, винищувачі можуть використовувати свої системи наведення HARM та ракети для атаки на російські радари. Вказується, що F-16 можуть значно підвищити ефективність протиповітряної оборони України, яка за останні місяці виявилася досить виснаженою.