Позначка: виробництво

  • ЄС може послабити санкції проти Китаю через ризики для автопрому

    ЄС може послабити санкції проти Китаю через ризики для автопрому

    Європейський Союз може тимчасово послабити санкції проти одного з китайських виробників напівпровідників через ризик серйозних проблем для автомобільної промисловості Європи. Йдеться про компанію, яка потрапила під обмеження в межах 20-го пакета санкцій ЄС проти Росії через підозри у постачанні електронних компонентів та товарів подвійного призначення, що могли використовуватися російським військово-промисловим комплексом.

    Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на джерела в Європейській комісії.

    За інформацією агентства, у Брюсселі зараз активно обговорюють можливість тимчасового винятку для китайського постачальника мікросхем, аби уникнути масштабних перебоїв у виробництві автомобілів на території ЄС.

    Джерела видання зазначають, що санкції проти китайської компанії були включені до 20-го пакета обмежень, ухваленого наприкінці квітня. Цей пакет став одним із найбільших за останній час і був спрямований на перекриття каналів постачання Росії компонентів, електроніки, технологій та обладнання, які можуть використовуватись як у цивільній, так і у військовій сфері.

    Під санкції потрапили низка китайських, азійських та близькосхідних компаній, які, за даними ЄС, допомагали Росії обходити міжнародні обмеження та підтримували її оборонну промисловість.

    Втім, після ухвалення санкцій найбільші європейські автомобільні концерни почали активно лобіювати перегляд або хоча б відтермінування обмежень. Представники галузі заявили, що виробники автомобілів залишаються критично залежними від китайських напівпровідників, а швидко замінити постачальників неможливо.

    У компаніях попередили європейських чиновників, що запасів окремих мікрочипів вистачить лише на кілька тижнів, після чого виробничі лінії можуть зіткнутися з дефіцитом критично важливих компонентів.

    За словами співрозмовників Bloomberg, автовиробники наголошують, що не мали достатнього часу для диверсифікації ланцюгів постачання після введення санкцій. Вони також попереджають про ризики нової хвилі кризи в автомобільному секторі Європи, який і без того перебуває під сильним тиском через енергетичну кризу, конкуренцію з китайськими брендами, перехід на електромобілі та високі виробничі витрати.

    У Єврокомісії побоюються, що різке припинення поставок мікросхем може призвести до зупинки окремих заводів, скорочення виробництва автомобілів та нових економічних втрат для європейської промисловості.

    Водночас будь-яке пом’якшення санкційного режиму стане політично чутливим рішенням, адже ЄС публічно декларує курс на максимальне посилення тиску на Росію та компанії, які допомагають Москві обходити обмеження.

    За інформацією Bloomberg, для тимчасового винятку із санкцій необхідна одностайна підтримка всіх держав-членів ЄС. Наразі остаточного рішення ще не ухвалено, а переговори між країнами тривають.

    Експерти зазначають, що ситуація навколо китайських напівпровідників демонструє глибоку залежність європейської промисловості від азійських технологічних ланцюгів.

    Ще у 2023 році міжнародні медіа повідомляли, що китайська компанія Nexperia постачала до Росії мікросхеми, які могли використовуватись у російській військовій техніці, попри чинні санкційні обмеження.

    Згодом питання напівпровідників стало частиною ширшого технологічного протистояння між Європою, Китаєм та США.

    У жовтні 2025 року уряд Нідерландів взяв під державний контроль нідерландську частину компанії Nexperia, аргументуючи це необхідністю гарантувати стабільне постачання мікросхем для європейської автомобільної та електронної промисловості.

    Пекін тоді жорстко відреагував на дії Нідерландів та тимчасово обмежив експорт окремих критично важливих мікросхем і компонентів до Євросоюзу. Це швидко спричинило проблеми для низки європейських автомобільних компаній, які зіткнулися з перебоями у виробництві.

    Лише після часткового пом’якшення позиції Нідерландів поставки були відновлені.

    Аналітики наголошують, що нинішня ситуація ставить Європейський Союз перед складним вибором між геополітичними інтересами та економічною стабільністю. З одного боку, Брюссель прагне посилювати санкційний тиск на Росію та перекривати будь-які шляхи постачання технологій для її військової машини. З іншого — економіка ЄС, особливо автомобільний сектор Німеччини, Франції та інших країн, залишається критично залежною від китайських технологій та компонентів.

    На цьому тлі у Європі дедалі активніше лунають заклики до створення власного потужного виробництва мікрочипів та зменшення залежності від Китаю. Проте представники промисловості визнають, що повна перебудова ланцюгів постачання може зайняти роки й потребуватиме багатомільярдних інвестицій.

    Ситуація також демонструє, наскільки тісно переплетені глобальна економіка, технології та геополітика в умовах війни Росії проти України та зростання конкуренції між Заходом і Китаєм.

  • Хакери зламали Foxconn: викрадені дані можуть зачепити Apple, Google і NVIDIA

    Хакери зламали Foxconn: викрадені дані можуть зачепити Apple, Google і NVIDIA

    Один із найбільших у світі контрактних виробників електроніки, тайванська компанія Foxconn, підтвердила факт масштабної кібератаки на частину своїх виробничих потужностей у Північній Америці. Інцидент, як повідомляє TechCrunch, вже спричинив втручання внутрішніх служб безпеки компанії та запуск масштабного розслідування, а також тимчасові перебої в роботі окремих підприємств.

    У Foxconn заявили, що постраждалі заводи поступово повертаються до нормального режиму роботи, однак компанія продовжує аналізувати можливі наслідки атаки для виробничих процесів і даних клієнтів. Водночас офіційно не уточнюється, які саме підприємства були атаковані, які системи зазнали компрометації та чи торкнулася атака критичної інфраструктури виробництва.

    Foxconn є ключовим партнером і підрядником для найбільших технологічних компаній світу, зокрема Apple, Google, NVIDIA, Intel та Dell. Саме тому інцидент уже привернув значну увагу у сфері глобальної кібербезпеки, оскільки навіть локальні збої на таких виробничих ланцюгах можуть впливати на постачання компонентів і готової продукції по всьому світу.

    Відповідальність за атаку взяло на себе хакерське угруповання Nitrogen, яке заявило, що змогло викрасти понад 11 мільйонів файлів із внутрішніх систем Foxconn. За їхніми твердженнями, серед отриманих даних є конфіденційна корпоративна інформація, що стосується як самої компанії, так і її великих клієнтів.

    Хакери оприлюднили частину нібито викрадених матеріалів, використовуючи їх як доказ успішного злому. Серед опублікованих файлів, за їх словами, є технічні документи, схеми продуктів, внутрішня переписка, а також фінансові матеріали. Водночас незалежної верифікації справжності цих даних наразі не проводилося, і компанія офіційно не підтвердила факт витоку клієнтської інформації.

    За інформацією фахівців з кібербезпеки, група Nitrogen працює за моделлю так званого подвійного вимагання. Це означає, що перед шифруванням систем і блокуванням доступу до даних зловмисники додатково викрадають інформацію, щоб використовувати її як важіль тиску. У разі відмови жертви від сплати викупу дані можуть бути оприлюднені або продані на чорному ринку. Така тактика стала однією з найпоширеніших серед сучасних кіберзлочинних угруповань і значно ускладнює реагування компаній на атаки.

    Експерти відзначають, що атака на Foxconn є особливо чутливою через масштаби компанії та її роль у глобальному виробничому ланцюгу. Foxconn виготовляє значну частину компонентів і збирає пристрої для провідних брендів, тому навіть потенційний витік технічної або фінансової інформації може мати наслідки для цілих галузей — від споживчої електроніки до серверного обладнання та систем штучного інтелекту.

    Компанія поки не розкриває, чи йдеться про компрометацію даних клієнтів у повному обсязі, і не уточнює, чи могли бути викрадені проєктні або комерційно чутливі матеріали партнерів. У Foxconn наголошують, що інцидент локалізовано, а заходи з посилення кіберзахисту вже впроваджуються.

    Водночас у галузі кібербезпеки зазначають, що подібні атаки часто мають відкладені наслідки, оскільки викрадені дані можуть використовуватися не лише для негайного шантажу, а й для довгострокових атак, промислового шпигунства або подальших зламів партнерських структур.

    Наразі розслідування триває, а офіційні регулятори та кіберпідрозділи вивчають масштаб інциденту та можливі ризики для міжнародних технологічних ланцюгів постачання.

  • «Без цього не буде прориву»: Буданов назвав ключові напрямки для розвитку українських дронів

    «Без цього не буде прориву»: Буданов назвав ключові напрямки для розвитку українських дронів

    Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що подальший розвиток українських безпілотників напряму залежить від двох критичних напрямків — штучного інтелекту та створення власних систем управління і зв’язку. Саме ці технології, за його словами, визначать ефективність дронів на полі бою в найближчі роки. Про це чиновник заявив в інтерв’ю медіа NV на одній із оборонних конференцій.

    Виступаючи на оборонній конференції, Буданов підкреслив, що українським виробникам уже зараз необхідно інвестувати в ці сфери, інакше галузь не зможе рухатися далі. Йдеться про всі типи безпілотників — повітряні, наземні та морські, незалежно від дальності їх дії.

    За його словами, сучасна війна перетворилася на постійне технологічне змагання, де ключову роль відіграють саме інновації. Україна і Росія вже фактично вийшли на межу можливостей у базових технологіях, тому подальший розвиток можливий лише за рахунок якісного стрибка.

    Одним із таких стрибків має стати впровадження штучного інтелекту. Хоча перші спроби інтеграції ШІ у дрони не завжди були успішними — зокрема через складність ураження рухомих цілей — у 2026 році ситуація може змінитися. Аналітики відзначають, що технології дозрівають, і найближчим часом можуть суттєво підвищити точність і автономність безпілотників.

    Другим критичним напрямком Буданов назвав незалежність у системах управління та передачі сигналу. Зараз значна частина українських дронів залежить від іноземних компонентів, що створює ризики — як через можливі обмеження постачання, так і через вразливість до радіоелектронної боротьби.

    Саме тому розвиток власних рішень у сфері зв’язку та навігації розглядається як питання національної безпеки. Йдеться про створення стійких каналів управління, які не можна легко заглушити або перехопити.

    Окремо порушується питання мікроелектроніки. Україна досі значною мірою залежить від імпортних комплектуючих, зокрема з Китаю. За оцінками ринку, будівництво повноцінного заводу з виробництва мікрочипів може коштувати близько мільярда доларів і зайняти кілька років.

    Буданов визнав, що це складне і дороге завдання, яке потребує системного підходу та підтримки держави. За його словами, бізнес має бути впевнений, що інвестиції в такі проєкти матимуть довгострокову перспективу — зокрема через гарантовані контракти.

    Експерти оборонної галузі зазначають, що за останні роки українська «оборонка» зробила значний ривок. Інвестиції в сектор зросли у десятки разів, а кількість виробників дронів стрімко збільшилася. Проте наступний етап розвитку вимагатиме значно складніших технологій і більших ресурсів.

    На фронті дрони вже відіграють одну з ключових ролей. Вони використовуються для розвідки, коригування вогню, атак і навіть логістики. За окремими оцінками, безпілотники забезпечують значну частину уражень техніки та живої сили противника.

    Водночас противник активно розвиває власні технології, що змушує Україну постійно адаптуватися. Саме тому конкуренція у сфері дронів дедалі більше нагадує «гонку озброєнь», де вирішальним фактором стає швидкість інновацій.

    У підсумку, за словами Буданова, майбутнє українських безпілотників залежить від здатності перейти від масового виробництва до технологічної переваги. Штучний інтелект, власні системи управління та незалежна мікроелектроніка можуть стати тим фактором, який визначить баланс сил на фронті.

  • Ринок дронів в Україні за 2025 рік зріс більш ніж удвічі, а весь defence tech-сектор сягнув $6,8 млрд

    Ринок дронів в Україні за 2025 рік зріс більш ніж удвічі, а весь defence tech-сектор сягнув $6,8 млрд

    Український ринок оборонних технологій у 2025 році досяг $6,8 млрд, а найбільшим сегментом залишилося виробництво безпілотників. За оцінками KSE Institute, підготовленими спільно з Brave1 і Defence Builder, обсяг ринку БпЛА за рік зріс на 137% — до $6,3 млрд.

    У структурі ринку саме дрони формують основну частку оборонного tech-виробництва. Якщо у 2022 році виробництво БпЛА оцінювали лише у $0,1 млрд, то у 2023 році цей показник зріс до $0,4 млрд, у 2024-му — до $2,7 млрд, а в 2025-му — вже до $6,3 млрд. Таким чином, за три роки сегмент збільшився у 60+ разів.

    Реальний обсяг ринку є ще більшим, оскільки значна частина закупівель проходить поза офіційною статистикою — через благодійні фонди, прямі контракти військових підрозділів і власне виробництво бригад.

    Окрім дронів, найшвидше у 2025 році зростав сегмент наземних роботизованих комплексів. Його обсяг збільшився на 488% — до $252 млн. Ще одним швидкозростаючим напрямом стали системи радіоелектронної боротьби: їхній ринок зріс на 215% і досяг $220 млн.

    Змінилася і структура ринку дронів. Якщо у 2022–2023 роках його основу складали переважно розвідувальні безпілотники, то у 2024–2025 роках домінуючу частку зайняли FPV-дрони, deep strike-системи та перехоплювачі.

    Паралельно зростає індустріальна база. У 2026 році виробничий потенціал оборонної промисловості України оцінюється приблизно у $55 млрд, а понад 70% витрат на закупівлю озброєння у 2025 році було спрямовано на українських виробників. Вітчизняна промисловість уже забезпечує понад половину потреб Сил оборони.

    Кількість defence tech-компаній стрімко зросла і оцінюється приблизно у 1200 підприємств — більш ніж удвічі більше, ніж у 2023 році. Їхня сукупна виробнича спроможність обчислюється десятками мільярдів доларів.

    Фізичні обсяги виробництва також різко збільшилися: з приблизно 800 тисяч дронів у 2023 році до близько 2 млн у 2024-му, а у 2025 році виробництво оцінюється на рівні до 5 млн одиниць, з яких більшість становлять FPV-дрони.

    Зростає і практичне застосування нових технологій. Наземні роботизовані системи у 2026 році вже використовуються тисячами місій, а кількість підрозділів, які їх застосовують, за короткий період збільшилася у кілька разів.

    Інвестиційна активність також зростає: у 2025 році українські defence tech-компанії залучили щонайменше $129 млн інвестицій і грантів, при цьому фактичні обсяги можуть бути вищими через закриті угоди.

    На глобальному фоні Україна одночасно залишається одним із найбільших імпортерів озброєнь і швидко нарощує власне високотехнологічне виробництво, що формує нову модель оборонної економіки.

    Загалом український defence tech за роки повномасштабної війни перетворився на один із найдинамічніших секторів економіки, де ключовими драйверами є швидкість розробки, адаптація до бойових умов і масштабування виробництва.

  • Найбільший металургійний комбінат України призупиняє роботу одного з цехів

    Найбільший металургійний комбінат України призупиняє роботу одного з цехів

    Один із найбільших металургійних комбінатів України, “АрселорМіттал Кривий Ріг”, оголосив про завершення фінальної виробничої кампанії в цеху блюмінг. Підприємство входить до складу глобальної компанії ArcelorMittal, яка контролює близько 5% світового ринку сталі.

    У компанії пояснюють таке рішення складними економічними умовами, що виникли через війну, а також зовнішніми факторами, зокрема впровадженням європейського механізму CBAM. Це, за словами представників підприємства, суттєво обмежило доступ до ринку ЄС і вплинуло на обсяги виробництва.

    Ще одним ключовим фактором стала енергетична криза. Вартість електроенергії для промисловості з початку війни зросла майже утричі. Якщо у 2024 році ціна становила близько 120 доларів за МВт·год, то у 2026 році вона зросла до 230 доларів, а під час пікових навантажень досягала 370 доларів. Це суттєво підвищило собівартість продукції та вплинуло на конкурентоспроможність підприємства.

    У зв’язку з цим комбінат завчасно сформував запас заготовки — близько 150 тисяч тонн, який дозволить забезпечити подальшу переробку на діючих прокатних станах. Після завершення роботи цеху блюмінг підприємство зосередиться на виробництві готової продукції, зокрема арматури.

    Зміни також торкнуться структури виробництва. Частина прокатних станів, які працювали виключно на заготовці з блюмінгу, припинить роботу. Йдеться про дрібносортні стани №2 та №3, які випускали арматуру та інші види металопродукції.

    Надалі компанія планує оптимізувати виробництво та консолідувати його на меншій кількості станів, адаптуючи процеси до наявних ресурсів. За попередніми оцінками, це може призвести до скорочення близько 1000 робочих місць.

    Окрім того, раніше підприємство вже повідомляло про припинення діяльності допоміжного підрозділу — ливарно-механічного заводу, що також стало наслідком економічних труднощів.

    Проблеми у металургійній галузі України залишаються системними. Після початку повномасштабної війни у 2022 році виробництво в галузі скоротилося майже на 70% через руйнування інфраструктури та логістичні обмеження. Це суттєво вплинуло на економіку країни, оскільки металургія традиційно була одним із ключових секторів, що формували ВВП.

  • Завод одного з лідерів ринку хумусу Yofi! серйозно пошкоджено внаслідок ракетної атаки

    Завод одного з лідерів ринку хумусу Yofi! серйозно пошкоджено внаслідок ракетної атаки

    Унаслідок російського ракетного удару серйозно пошкоджено виробничі потужності компанії Yofi!, одного з найбільших українських виробників хумусу, повідомила пресслужба підприємства. Працівники встигли евакуюватися за близько 20 хвилин до влучання, жертв немає.

    Ракета влучила у виробничий цех заводу в Києві — обладнання та частина будівлі зазнали значних пошкоджень, у результаті виникла пожежа. Пожежники працювали на місці, фото зруйнованого заводу й гасіння опубліковані в інстаграмі компанії. За інформацією Yofi!, роботу трьох сучасних фасувально-виробничих ліній зупинено — лінії були встановлені українськими, італійськими та ізраїльськими виробниками.

    Площа виробничого комплексу становить близько 2 000 м²; до удару підприємство випускало до 1 200 тонн продукції на рік і контролювало приблизно 70% українського ринку хумусу, постачаючи товари в супермаркети, ресторани та кавʼярні по всій країні.

    Компанія повідомила про тимчасове призупинення постачання продукції щонайменше на місяць; на складах залишилися лише невеликі залишки готової продукції. Керівництво заявило, що робитиме все можливе для відновлення виробництва після ліквідації наслідків атаки.

    Збитки поки що оцінюються як значні: знищено виробниче обладнання й інфраструктуру, що позначиться на робочих місцях, податкових надходженнях і продовольчій безпеці. Напад на цивільне підприємство вкотре підкреслює руйнівний вплив обстрілів на економічну інфраструктуру країни.

  • Після зростання цін на ліки фармкомпанія “Дарниця” опинилася у кризі

    Після зростання цін на ліки фармкомпанія “Дарниця” опинилася у кризі

    Українська фармацевтична компанія “Дарниця” опинилася у глибокій кризі. Протягом 2025 року підприємство двічі зупиняло виробництво — на три тижні у березні та на шість тижнів у червні–серпні. Після цього компанія втратила близько половини продажів і була змушена скоротити понад 1000 співробітників. Про це повідомляє “Комерсант Український” із посиланням на економіста Анатолія Амеліна.

    За словами експерта, у червні 2025 року продажі “Дарниці” зменшилися на 30% порівняно з попереднім роком, а до серпня падіння сягнуло 50%. Внаслідок цього фармкомпанія опустилася з другого на четверте місце серед найбільших виробників лікарських засобів в Україні.

    Основною причиною кризи називають гострий конфлікт між виробниками ліків і найбільшими аптечними мережами. За даними Амеліна, нинішнє протистояння — це боротьба між “Дарницею”, яка ще донедавна була другим за величиною виробником фармпродукції, та п’ятьма ключовими мережами аптек, на які припадає близько 70% українського ринку.

    Проблеми почалися наприкінці 2024 року, коли “Дарниця” підвищила ціни на свої препарати на 120%. Це викликало різке невдоволення аптечних мереж, особливо після того, як президент Володимир Зеленський 12 лютого 2025 року ввів у дію рішення РНБО про додаткові заходи для забезпечення доступності ліків. Документ передбачав зниження цін на топ-100 найпопулярніших препаратів на 30% і заборону маркетингових платежів між виробниками та аптеками.

    Як наслідок, з 1 березня 2025 року п’ять найбільших аптечних мереж України — АНЦ, Подорожник, Аптека 9-1-1, Бажаємо здоров’я та Доброго дня — різко скоротили закупівлі продукції “Дарниці”. Це стало додатковим ударом по компанії, яка й без того втратила частину ринку через скорочення виробництва та падіння попиту.

    Економісти попереджають, що ситуація навколо “Дарниці” може мати серйозні наслідки для всього фармацевтичного сектору країни, зокрема вплинути на доступність вітчизняних ліків для населення.

  • Київська поліція ліквідувала плантацію конопель і нарколабораторію

    Київська поліція ліквідувала плантацію конопель і нарколабораторію

    На території Київської області правоохоронці викрили злочинну групу, яка займалася незаконним культивуванням конопель та збутом виготовленого канабісу. За даними Національної поліції, вартість вилучених наркотиків за цінами «чорного» ринку перевищує 15 мільйонів гривень.

    Організували наркобізнес двоє мешканців області віком 40 та 42 роки. Вони залучили до справи ще одного спільника, разом розробивши детальну схему отримання незаконних прибутків. Для маскування протиправної діяльності зловмисники огородили земельну ділянку високим парканом і забезпечили цілодобовий полив рослин. Згодом коноплі сушили та зберігали у спеціально обладнаному приміщенні, після чого виготовляли з них канабіс.

    Під час обшуків, проведених за силової підтримки бійців батальйону патрульної поліції ТОР, правоохоронці вилучили понад 400 кущів конопель, 60 кілограмів канабісу, електронні ваги, комп’ютерну техніку, мобільні телефони, сім-картки, гроші та автомобілі.

    Трьох учасників угруповання затримано. Усім їм повідомлено про підозру за кількома статтями Кримінального кодексу України, зокрема — за незаконне виробництво та збут наркотичних засобів в особливо великих розмірах, а також за посів і вирощування конопель.

    Суд обрав підозрюваним запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави. За скоєне зловмисникам загрожує до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна.

  • Виробник дронів відмовився від виконання контрактів, поставивши під ризик фронт

    Виробник дронів відмовився від виконання контрактів, поставивши під ризик фронт

    Український виробник безпілотників «Vyriy Drone» опинився в центрі гучного скандалу після зриву масштабних державних закупівель FPV-дронів для Збройних сил України. Компанія виграла 8 із 11 тендерів у системі «Прозорро», однак уже за кілька днів відмовилась від 7 контрактів, посилаючись на «перевантаження виробництва».

    Внаслідок рішення під загрозою опинилися постачання понад 100 тисяч безпілотників, які мають вирішальне значення для фронту. Агентство оборонних закупівель змушене терміново перепідписувати договори з іншими компаніями, що створює ризик затримки техніки на передовій.

    Тендер тривав лише один день, вимагав ретельної підготовки й участі конкурентів, тому експерти наголошують: перемога «випадково» в такому процесі практично неможлива.

    Засновник компанії Олексій Бабенко визнав, що відмова була свідомою — через нібито надто короткий термін виконання замовлення (15 днів). Однак саме ці умови були відомі напередодні торгів, тож компанія фактично спершу дала найнижчу цінову пропозицію, а потім відмовилась виконувати зобов’язання.

    За словами представників «Vyriy Drone», вони прагнули «показати недоліки системи закупівель». Водночас пояснення не знімає питання: чому це було зроблено у момент, коли ЗСУ терміново потребують дронів. Така поведінка виглядає як свідоме блокування постачання.

    Історія засновника компанії додає підозр. До війни Бабенко здавав у оренду спецтехніку, на початку повномасштабного вторгнення займався продажем бронежилетів, а згодом почав отримувати оборонні держзамовлення на мільярдні суми. Тепер його компанія фактично поставила під ризик обороноздатність країни, зрізавши найважливіші контракти.

    Зрив постачання такого масштабу ставить під сумнів не лише доброчесність «Vyriy Drone», а й ефективність самої системи оборонних закупівель. Для фронту це означає затримку техніки, яка може коштувати життів військових.

  • Бюджет втратив понад 3 мільярди через тіньовий експорт металобрухту

    Бюджет втратив понад 3 мільярди через тіньовий експорт металобрухту

    Український ринок металобрухту стрімко скорочується. В умовах війни, втрати промисловості та логістичних викликів заготівля впала до найнижчого рівня з 1995 року. Попри це, обсяги експорту продовжують зростати, що створює загрозу як для економіки, так і для національної безпеки.

    Про це заявила голова галузевої ради Федерації металургів України Олена Колесникова в коментарі для РБК-Україна.

    “Значна частина українського металобрухту експортується до ЄС, де фактично реекспортується до третіх країн, насамперед до Туреччини, в обхід українського експортного мита у 180 євро за тонну“, — зазначила вона.

    За її словами, така схема дозволяє уникати сплати мита, що призводить до втрат бюджету у мільярди гривень. У 2023 році державний бюджет недоотримав понад 2 мільярди гривень, а цього року вже понад 3 мільярди.

    Замість підтримки вітчизняної металургії брухт вивозиться за кордон, тоді як всередині країни його вкрай не вистачає: на сьогодні дефіцит становить щонайменше 300 тисяч тонн. Українські підприємства залишаються без сировини, а стратегічний ресурс іде за межі держави.

    “Переробка однієї тонни брухту в Україні дає у 8 разів більше податків, ніж експорт. А метали потрібні не лише для економіки, а й для оборонної галузі та відбудови“, — підкреслила Колесникова.

    Лише у червні 2025 року обсяг експорту брухту з України зріс на 115% порівняно з минулим роком. Основним напрямком стала Польща, яка отримує понад 70% усіх поставок.

    При цьому навіть Єврокомісія визнає брухт стратегічним ресурсом: у межах «зеленого курсу» в ЄС планують обмежити його експорт за межі союзу. Колесникова наголошує, що Україні варто діяти аналогічно.

    Серед запропонованих кроків:

    • створення публічного реєстру експортерів брухту,

    • транскордонний обмін інформацією з митницями країн ЄС,

    • зокрема — із Польщею, як головним транзитним партнером.

    Експерти закликають уряд вжити термінових заходів, аби зупинити вивіз критично важливої сировини, уникнути подальших бюджетних втрат і зберегти внутрішню промисловість.