Daypolitico

Позначка: Вищий антикорупційний суд

  • В Києві адвокати торгували закритою інформацією з ЄДРСР

    В Києві адвокати торгували закритою інформацією з ЄДРСР

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура спільно з НАБУ повідомила про викриття трьох київських адвокатів, які систематично отримували закриту інформацію з Єдиного державного реєстру судових рішень (ЄДРСР) — зокрема про майбутні обшуки у справах, які вели детективи НАБУ.

    За версією слідства, з серпня 2022 по грудень 2023 року група осіб, до складу якої входили організатор та двоє виконавців, створила спеціальне програмне забезпечення — зокрема чат-бот, що використовував логін і пароль судді одного з київських судів. Завдяки цьому зловмисники отримували доступ до непублічної частини реєстру.

    До схеми були залучені ІТ-фахівці з кримінальним минулим, засуджені раніше за втручання в інформаційні системи.

    Цей інструмент дозволяв у режимі реального часу моніторити появу судових ухвал, зокрема — про дозвіл на обшуки. Таким чином, адвокати отримували повні тексти документів, включаючи незамасковані імена, адреси та інші конфіденційні дані.

    Здобуту інформацію адвокати використовували у своїй практиці: попереджали клієнтів про ймовірні слідчі дії, підготувалися до обшуків, або взагалі перешкоджали їх проведенню. Як зазначають у САП, у низці кримінальних проваджень це позбавило слідство можливості досягти процесуальних цілей — наприклад, вчасно вилучити докази.

    Особливо небезпечним є те, що значна частина злитої інформації стосувалася справ під судовим контролем Вищого антикорупційного суду — тобто найбільш резонансних розслідувань НАБУ.

    Наразі слідство встановлює повне коло осіб, причетних до схеми, а також перевіряє, чи не використовувалась ця інформація на користь фігурантів топ-корупційних справ.

  • ВАКС конфіскував майно у заступника начальника Полтавського ТЦК на суму понад 1,9 млн грн

    ВАКС конфіскував майно у заступника начальника Полтавського ТЦК на суму понад 1,9 млн грн

    Вищий антикорупційний суд (ВАКС) ухвалив рішення задовольнити позов Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), поданий за матеріалами Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), і конфіскувати у заступника начальника Полтавського обласного ТЦК та СП активів на суму понад 1,9 млн грн.

    Під час моніторингу способу життя посадовця НАЗК виявило, що у травні 2023 року його мати придбала трикімнатну квартиру площею 97,7 кв.м за понад 1,9 млн грн. Це викликало підозри, оскільки фінансові можливості мати не дозволяли зробити таку покупку. Крім того, квартира фактично перебувала у користуванні самого посадовця та його сім’ї, що стало підставою для перевірки законності її придбання.

    У серпні 2024 року САП подала позов до суду з вимогою визнати актив необґрунтованим і стягнути його в дохід держави. Суд погодився з позицією прокурора та повністю задовольнив позов. Судове рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня складання його повного тексту.

  • Нардеп Одарченко отримав вирок за спробу підкупу Мустафи Найєма

    Нардеп Одарченко отримав вирок за спробу підкупу Мустафи Найєма

    14 листопада 2024 року Вищий антикорупційний суд (ВАКС) визнав народного депутата Андрія Одарченка винним у спробі підкупити ексголову Державного агентства з відновлення Мустафу Найєма. Суддя Віктор Ногачевський призначив нардепу 8 років позбавлення волі.

    За даними обвинувачення, Одарченко у серпні 2023 року запропонував Найєму хабар у біткоїнах на суму еквівалентну $50 тисяч. Нардеп хотів забезпечити фінансування на ремонт будівель університету, де сам був ректором, із Фонду ліквідації наслідків агресії. Це стало першим випадком, коли в Україні зафіксували спробу підкупу криптовалютою.

    Адвокати Одарченка стверджували, що на злочин він пішов нібито через провокацію з боку Найєма, який, за їхніми словами, співпрацює з правоохоронцями. Захист заявив, що Найєм підбурював нардепа, стверджуючи, що без хабара грошей не виділять. Одарченко визнав, що запропонував хабар, але наголосив на своїй вразливості під тиском. Однак прокурорка зауважила, що про провокацію Одарченко заявив тільки після виїзду за кордон. Обвинувачення подало записи розмов, де, за словами прокурорів, немає ознак примусу або провокації.

    На судові дебати Одарченко з’явився дистанційно, стверджуючи, що залишив Україну через загрозу для свого життя і здоров’я. Суд, відхиливши аргументи захисту, визнав його винним і засудив до 8 років позбавлення волі, що менше, ніж вимагала сторона обвинувачення.

  • Цінні землі під Києвом потрапили в руки високопосадовців та їхніх родичів

    Цінні землі під Києвом потрапили в руки високопосадовців та їхніх родичів

    Уже понад десять років триває розслідування, яке виявило масштабну земельну оборудку в Україні, де майже 140 особливо цінних земельних ділянок під Києвом незаконно опинилися у приватній власності посадовців Національної академії аграрних наук України (НААН), Служби безпеки України (СБУ) та Міністерства аграрної політики та продовольства (Мінагрополітики). Справу підняли детективи Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), і хоча розслідування триває вже кілька років, нові деталі справи продовжують шокувати.

    Як Сформувалася Схема

    В основі злочинної схеми лежить перепрофілювання та незаконне розподіл земель, що спочатку призначалися для наукових досліджень. Відповідно до даних НАБУ, посадовці НААН припинили право постійного користування дослідницьким господарством «Чабани» на 144 земельні ділянки в Гатному, що під Києвом. З цих ділянок 138 вже були переведені в приватну власність, ще шість перебували в процесі переоформлення на момент початку розслідування.

    Ці землі були передані у постійне користування дослідному господарству «Чабани» ще у 2003 році, коли Києво-Святошинська районна державна адміністрація ухвалила відповідне рішення. Згідно із Земельним кодексом того часу, припинення права постійного користування та зміна цільового призначення могли бути здійснені лише за згодою Верховної Ради. Однак, згідно з версією слідства, НААН вдалося ухвалити такі рішення без необхідних процедурних погоджень.

    Процес Виведення Земель з Державного Обліку

    В рамках схеми до НААН надійшов лист від СБУ без підпису, в якому йшлося про необхідність припинення права постійного користування цими земельними ділянками для передачі їх Службі безпеки. Подальший лист, вже підписаний заступником голови СБУ, підтверджував це прохання. Незважаючи на те, що такі рішення повинні ініціюватися Кабінетом Міністрів, ці листи були використані як формальні документи для обґрунтування змін.

    Директор дослідного господарства «Чабани» і директор Інституту землеробства НААН не заперечили проти виділення земельних ділянок. Після цього матеріали були направлені до президії НААН, яка, не маючи інформації про особливу цінність земель, ухвалила рішення про вилучення 15,12 га землі. Цей акт став основою для подальшого переоформлення земель у приватну власність.

    Кому Достались Ділянки?

    Згідно з результатами розслідування, новими власниками земель стали:

    1. Посадовці НААН та їх родичі: Це включає чинного президента НААН Ярослава Гадзала, його родину, а також інших високопосадовців Академії, таких як Олександр Іщук та Анатолій Заришняк.
    2. Співробітники СБУ: Зокрема, керівництво Головного управління контррозвідувального захисту СБУ та їх родичі.
    3. Високопосадовці Мінагрополітики: Зокрема, особи, пов’язані з заступником міністра аграрної політики.
    4. Місцеві чиновники: Включаючи представників Чабанівської селищної ради та інших місцевих посадовців.

    За оцінками НАБУ, державі завдано понад 42 мільйони гривень збитків. Незважаючи на численні підозри та розслідування, п’ять топпосадовців НААН, які були ключовими фігурантами справи, були виключені з переліку обвинувачених у січні 2020 року. Рішення про закриття справи стосовно цих осіб було прийнято через недостатність доказів їхньої корисливості, хоча генеральна прокурорка Ірина Венедіктова намагалася поновити провадження.

    Наразі справа слухається в Вищому антикорупційному суді, і найближчі місяці можуть визначити остаточний вердикт. Земельні ділянки в Гатному перебувають під арештом, накладеним ще у листопаді 2017 року. Якщо суд визнає винними обвинувачених, ці землі можуть бути конфісковані.

    Що Чекати Далі?

    Питання залишається відкритим: чи буде справедливість відновлена, і чи понесуть покарання всі винуватці цієї масштабної земельної оборудки? Transparency International Ukraine продовжує моніторинг справи, адже тільки ретельний та прозорий розгляд може стати запорукою якісного правосуддя і відновлення довіри до державних інституцій.

    Ця справа підкреслює важливість боротьби з корупцією та забезпечення прозорості в управлінні державними ресурсами. Лише час покаже, чи зможе Україна витримати ці випробування і забезпечити справедливість для своїх громадян.

  • Вищий антикорупційний суд ухвалив захід щодо колишнього чиновника Мукачівської ради

    Вищий антикорупційний суд ухвалив захід щодо колишнього чиновника Мукачівської ради

    Вищий антикорупційний суд вирішив взяти під варту Артура Саміляка, колишнього керівника відділу комунальної власності та земельних відносин управління міського господарства Мукачівської міської ради Закарпатської області, у справі, пов’язаній з мером Мукачева Андрієм Балогою. Рішення було ухвалено 27 червня слідчим суддею Вищого антикорупційного суду Ігорем Строгим за клопотанням детективів НАБУ та прокурорів САП.

    Захист підозрюваного заперечував проти арешту з альтернативою 10,1 млн гривень застави, проте суд вирішив частково задовольнити клопотання і застосував до Саміляка запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб. Також була визначена альтернатива у вигляді 5 млн гривень застави, після внесення якої підозрюваному необхідно буде дотримуватись низки умов, включаючи здачу закордонних паспортів та носіння електронного браслета.

    У той же час НАБУ і САП також затримали мера Мукачева Андрія Балогу та колишнього народного депутата Михайла Ланьо. Вони підозрюються у вплатах хабарів за ухвалення на сесії міськради рішення про продаж земельної ділянки приватному товариству за значно заниженою ціною, що призвело до збитків для територіальної громади.

  • Розкрито незаконний бізнес з отримання груп інвалідності для шахтарів

    Розкрито незаконний бізнес з отримання груп інвалідності для шахтарів

    Правоохоронці розкрили незаконну схему отримання груп інвалідності для шахтарів. За даними Української правди, колишній народній депутатці та п’ятьом спільникам повідомили про підозру. Нардепка від “Самопомочі” Ірина Сисоєнко в центрі уваги.

    Слідство встановило, що колишня народна депутатка, яка наразі працює в столичному інституті з профілактичної медицини, організувала виготовлення та продаж фіктивних документів про отримання групи інвалідності через професійні захворювання.

    Схема включала співпрацю з медичними закладами та посередниками з Львівщини. Посередники вимагали від шахтарів велику суму грошей за спрощене оформлення медичних документів, яке фактично не відбувалося.

    «Під час передачі 32 тис доларів США посередника та заступницю керівника закладу затримали в порядку ст. 208 КПК України. За місцем проживання та роботи учасників злочинної схеми проведено обшуки на території міста Києва, Львівської та Донецької областей. Виявлено та вилучено 629 тис доларів США, 9 млн грн, 34 тис євро, чорнову документацію, мобільні телефони з перепискою.

    Заступниці директора медустанови та посереднику обрано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави. Вирішується питання про обрання запобіжних заходів іншим учасникам схеми та встановлюються всі посадові особи, причетні до незаконної схеми», — сказано у повідомлені.

  • Боргову заставу в 10 мільйонів внесли за колишнього заступника Єрмака Андрія Смирнова

    Боргову заставу в 10 мільйонів внесли за колишнього заступника Єрмака Андрія Смирнова

    За підозрою у незаконному збагаченні суд встановив 10 мільйонів гривень застави для колишнього заступника керівника Офісу президента Андрія Смирнова. Про це розповіла речник Вищого антикорупційного суду Олеся Чемерис.

    Суд 29 травня підтримав позицію прокурора САП і застосував заставу в розмірі 10 мільйонів гривень до Смирнова, якого підозрюють у незаконному збагаченні на суму 15,7 мільйона гривень.

    Самий Смирнов раніше анонсував свій намір оскаржити рішення суду щодо застави у розмірі 10 мільйонів гривень. Попередньо він також зазначив, що не має претензій до детективів та описав вручення підозри та проведення обшуку як “швидке та делікатне”.

    Смирнов був заступником керівника ОПУ Андрія Єрмака з 10 вересня 2019 року по 29 березня 2024 року. Восени 2023 року журналістам вдалося встановити, що НАБУ провели обшуки у його водія, матері та брата у справі про придбання нерухомості та автомобілів його братом Ігорем за дуже заниженими цінами.

    Як відомо, 22 травня НАБУ оголосила підозру Смирнову у незаконному збагаченні на 15,7 мільйона гривень, після чого у нього було проведено обшуки.

    28 травня суд обрав йому запобіжний захід у вигляді особистих зобов’язань та застави у 10 мільйонів гривень, які мали бути внесені не пізніше п’яти днів з моменту обрання запобіжного заходу.

  • Колишніх членів НКРЕКП Бориса Циганенка та Юрія Голляка суд звільнив від кримінальної відповідальності через минулі строки давності

    Колишніх членів НКРЕКП Бориса Циганенка та Юрія Голляка суд звільнив від кримінальної відповідальності через минулі строки давності

    Вищий антикорупційний суд звільнив від кримінальної відповідальності за службову недбалість колишніх членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) Бориса Циганенка та Юрія Голляка.

    Крім цього, не розглядатимуться тепер і цивільні позови про відшкодування збитків.

    Причина в тому, що минули строки давності. Сторона захисту вважає, що кримінальне правопорушення було закінчено ще 2016 року – тоді, коли члени НКРЕКП голосували за впровадження формули “Роттердам+”.

    Прокурор не заперечив проти задоволення клопотання, але зауважив, що злочин було завершено вже після голосування.

    Нагадаємо, йдеться про скандал щодо закупівлі Україною вугілля у РФ. Схвалення цієї формули, призвело до зростання вартості всієї електричної енергії. У результаті споживачі зазнали збитків на загальну суму близько 39 млрд грн.

  • Звільнено з-під варти підозрюваного у розкраданні 1,5 млрд на закупівлі снарядів

    Звільнено з-під варти підозрюваного у розкраданні 1,5 млрд на закупівлі снарядів

    15 березня, п’ятниця, Вищий антикорупційний суд звільнив підозрюваного у справі про заволодіння майже 1,5 млрд грн на закупівлю снарядів для Збройних Сил України, колишнього посадовця Міністерства оборони Олександра Лієва. Про це повідомив адвокат Лієва Назар Кульчицький.

    Суд змінив запобіжний захід Лієву з утримання під вартою на звільнення. Він відпущений під особисте зобов’язання, а ухвала була надіслана до СІЗО. Наразі не відомо, чи знаходиться Лієв вдома, оскільки ухвала не вимагає його особистої присутності при звільненні.

    Раніше 12 лютого Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду відправила Лієва під варту до 8 квітня. Іншого підозрюваного у цій справі, директора Львівського арсеналу Юрія Збітнєва, ВАКС відправив під домашній арешт.

    У січні Служба безпеки України повідомила про викриття чиновників Міноборони та менеджерів Львівського арсеналу, які, за їхньою версією, вкрали майже 1,5 млрд грн на закупівлі снарядів. Підозри вручені Лієву, його наступнику Тоомасу Нахкуру, керівнику і комерційному директору Львівського арсеналу, а також представнику іноземної комерційної структури.

    Згідно зі слідчими, після того, як Міноборони перерахувало Львівському арсеналу 1,34 млрд грн передоплати у листопаді 2022 року, компанія відправила гроші посередникам. Ці кошти були арештовані, і зараз вирішується питання щодо їх повернення в український бюджет.

    Лієв назвав підозру безпідставною, а своє затримання — прикрим непорозумінням. У лютому 2023 року Вищий антикорупційний суд не обрав йому запобіжний захід через порушення підслідності.

    У лютому 2023 року Лієв звільнився за власним бажанням. Попередньо було повідомлено про те, що у нього є російський паспорт, але цю інформацію пізніше спростували.

  • Екс-голову Міноборони Лієва відпустили під заставу: він фігурує у справі про розкрадання 1,5 млрд для ЗСУ

    Екс-голову Міноборони Лієва відпустили під заставу: він фігурує у справі про розкрадання 1,5 млрд для ЗСУ

    Вищий антикорупційний суд вніс зміни до запобіжного заходу щодо колишнього голови департаменту Міністерства оборони Олександра Лієва, відпустивши його під особисте зобов’язання. Разом з ним ще чотирьох осіб підозрюють у розкраданні майже 1,5 мільярда гривень при закупівлі боєприпасів для Збройних сил України.

    Адвокат Назар Кульчицький повідомив про цю зміну запобіжного заходу. За його словами, він не має інформації, чи був присутній Лієв під час його виходу з-під варти, оскільки ухвала суду не передбачала його обов’язкової присутності.

    З запису трансляції засідання відомо, що під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу відсутності прокурора не було. Засідання вела суддя, яка раніше вже звільняла Лієва під особисте зобов’язання.

    Нагадаємо, що 12 лютого Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду взяла Лієва під варту до 8 квітня із правом внесення застави в розмірі 50 мільйонів гривень.

    За даними слідства, у жовтні 2022 року фігуранти уклали з Міноборони контракт на постачання 100 тисяч мінометних пострілів іноземного виробництва. Однак постачання не відбулося, хоча було обіцяно їх розпочати у грудні 2022 року. Тим часом Міноборони передала постачальнику озброєнь, підприємству “Львівський арсенал”, 97% суми, передбаченої у контракті.

    Національна поліція та Служба безпеки, за сприяння Міністерства оборони, 27 січня оголосили підозру п’ятьом фігурантам справи. Всім їм ставлять звинувачення за статтею 191 Кримінального кодексу, тобто у привласненні або розтраті майна шляхом зловживання службовим становищем, що вчинено організованою групою. За це загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Міністерство оборони повідомило, що виграло суд у справі щодо компанії “Львівський арсенал” та непоставлених мін.

    27 січня в межах цієї справи затримали Олександра Лієва, коли він намагався виїхати за кордон. Сам екс-чиновник відкидає звинувачення, стверджуючи, що на момент укладення угоди ціни були прийнятними, і додає, що саме він вніс у контракт жорсткі штрафні санкції за порушення угоди та прострочення.