Daypolitico

Позначка: Вишневе

  • Дрон упав просто на дорогу у Вишневому: одна людина загинула, пошкоджено п’ять авто

    Дрон упав просто на дорогу у Вишневому: одна людина загинула, пошкоджено п’ять авто

    У Вишневому Бучанського району Київської області російський безпілотник упав просто на проїжджу частину, якою в цей момент рухалися автомобілі. Унаслідок атаки одна людина загинула, ще троє постраждали, пошкоджено п’ять машин. Вставлений текст

    За даними Київської ОВА, після влучання виникла пожежа. Постраждалим надали медичну допомогу, після чого їх госпіталізували. Голова КОВА Тимур Ткаченко повідомив, що стан поранених уточнюється.

    Атака 27 вересня зачепила й інші райони Київщини. У Броварах спалахнули складська та офісна будівлі, однак там минулося без постраждалих. У Фастівському районі було пошкоджене підприємство з виробництва вікон і два автомобілі, поранення дістав охоронець підприємства. Вставлений текст

    У ніч проти 27 вересня російські дрони також масовано атакували Київ. У столиці загинув чоловік, ще кілька людей постраждали. У Солом’янському районі горіла СТО та був пошкоджений заклад освіти, а у Шевченківському районі безпілотник влучив у нежитлову будівлю. Вставлений текст

    За даними Повітряних сил, тієї ночі Росія запустила по Україні 170 безпілотників різних типів, із яких 147 були знищені або подавлені силами ППО та РЕБ. Влучання зафіксували на 18 локаціях. Вставлений текст

    «Ненька інфо» раніше вже писала про масштабні удари РФ по Києву та області, зокрема про пожежі, пошкодження цивільної інфраструктури та атаки на об’єкти зв’язку й дата-центри.

    Нинішній удар по Вишневому став одним із найнебезпечніших епізодів атаки на Київщину 27 вересня, адже дрон упав безпосередньо на дорогу серед автомобілів, що рухалися.

  • СБУ шукає склади з боєприпасами поруч із житловими будинками

    СБУ шукає склади з боєприпасами поруч із житловими будинками

    Після двох вторинних детонацій під Києвом за літо влада знову повторила формулу, яку вже чули в липні. Склади з вибухівкою біля житла неприпустимі, розпорядження головнокомандувача чинне, потрібен повний аудит. У Міністерстві оборони це звучало як доручення керівникам сил безпеки, оборони й оборонної промисловості. У Генеральному штабі — як нагадування про заборону, яка нібито вже існує. СБУвідкрила провадження не лише за злочин агресії, а й за недбале ставлення до військової служби. Президент сказав прямо, що перше влучання в Милі припало на місце зберігання боєприпасів Сил оборони, якого там «точно не повинно було бути».

    Тепер перевірка виходить за межі конкретного ангара в Бучанському районі. За інформацією, яку редакція отримала окремо від офіційних заяв, Служба безпеки починає збір даних про використання не лише державних, а й приватних складів під військові потреби. Запити пішли до військових адміністрацій, профільних міністерств і структур Міноборони. Якщо з’ясується, що вибухонебезпечні матеріали стояли в житлових кварталах, йтиметься вже не про внутрішній аудит відомств, а про обвинувачення. Робота розрахована на вересень.

    Після Вишневого слідство зосередилося на двох керівниках підприємств «Укроборонпрому»: президент публічно назвав їхню роль, СБУ затрималагендиректора й заступника, суд обрав тримання під вартою. Об’єкт тоді формально не значився на балансі ЗСУ — і саме це дозволило Генштабу дистанціюватися.

    Приватні майданчики досі майже не потрапляли в цю рамку. Війна змусила розпорошувати запаси, офіційні арсенали стали пріоритетними цілями, логістика зміщувалася в ангари, орендовані в цивільних операторів, у приміщення підприємств, які ніколи не проектувалися під боєприпаси. Відкриті норми для виробників боєприпасів вимагають складів, що відповідають окремим вимогам безпеки. На практиці частина зберігання опинялася там, де було місце й охоронний периметр, а не там, де дозволяла відстань до житла.

    Поки публічно відомо лише про два прецеденти з важкими наслідками. У Вишневому від огорожі підприємства до найближчих будівель було близько 24 метрів, до одного приватного будинку — менше 18. Прокуратура тоді казала про приміщення, які не відповідали вимогам і не мали потрібних дозволів. У Милі слідство ще встановлює, хто дав згоду на розміщення і чи існували дозволи взагалі. Міністр внутрішніх справ публічно поставив те саме питання.

    Офіційного переліку інших майданчиків немає. Немає й підтвердженої цифри, скільки приватних складів зараз залучені під військові вантажі. Це прогалина, яку вересневі запити якраз і мають закрити — або виявити, що облік розпорошений між відомствами і повного реєстру не існує.

    Тоді можна було показати конкретних директорів держпідприємства. Зараз перевірка зачіпає військових адміністраторів, які підписували розміщення на місцях, і апарат міністерств, який міг не бачити або не хотів бачити цивільну адресу. Обвинувачення в житлових кварталах автоматично виводять справу зі службової недбалості в публічну відповідальність. Не «порушили інструкцію», а поставили вибухівку поруч із людьми після того, як країна вже двічі побачила, чим це закінчується.

    Вересень покаже, чи обмежаться запити СБУ обміном листами, чи за ними підуть реальні кримінальні справи за тими самими статтями, за якими вже розслідують вибухи в Бучанському районі. Якщо склади з боєприпасами знову виявлять поруч із житловими будинками, владі доведеться пояснювати, чому після попередніх випадків проблему так і не вирішили.

  • Після вибухів у Вишневому “Укроборонпром” змінює керівника

    Після вибухів у Вишневому “Укроборонпром” змінює керівника

    Генеральний директор АТ “Українська оборонна промисловість” Герман Сметанін оголосив про завершення роботи на посаді. Його відставка відбулася на тлі масштабних кадрових змін в оборонній сфері після вибухів на складі боєприпасів у Вишневому, які спричинили перевірки підприємств оборонно-промислового комплексу та низку дисциплінарних рішень.

    Про це Герман Сметанін повідомив у своєму Telegram.

    У своєму зверненні він зазначив, що завершує роботу на посаді генерального директора Акціонерного товариства “Українська оборонна промисловість”, подякувавши всім, із ким працював протягом свого перебування на чолі найбільшої оборонної компанії країни.

    “Сьогодні завершую роботу на посаді генерального директора Акціонерного товариства “Українська оборонна промисловість”. Для мене було честю очолювати найбільшу оборонну компанію України”, – написав Сметанін.

    За його словами, головним результатом роботи стала не лише реалізація виробничих завдань, а й формування сильної професійної команди, яка працює на підприємствах концерну. Він наголосив, що саме люди стали найбільшою цінністю компанії, адже саме завдяки інженерам, конструкторам, технологам, керівникам підприємств та працівникам виробництв вдалося забезпечити розвиток українського оборонно-промислового комплексу в умовах повномасштабної війни.

    Окремо Сметанін висловив подяку президенту України Володимиру Зеленському, уряду, Верховній Раді, Раді національної безпеки і оборони, Генеральному штабу ЗСУ, військовим, силовим структурам, а також міжнародним партнерам, які підтримували розвиток української оборонної промисловості. Він також подякував українським зброярам, конструкторам, інженерам і всім працівникам галузі за їхню роботу та внесок у зміцнення обороноздатності держави.

    Наприкінці звернення Сметанін подякував своїй родині за підтримку під час роботи та побажав новому керівництву компанії й колективу успішно продовжувати виконання державної місії. При цьому жодних пояснень щодо причин свого звільнення він не навів.

    Відставка генерального директора “Української оборонної промисловості” відбулася після серії резонансних подій в оборонній сфері. У ніч проти 6 липня російські війська завдали удару по складу боєприпасів одного з підприємств товариства у Вишневому Київської області. Внаслідок атаки пролунали потужні вибухи, після яких президент Володимир Зеленський доручив провести комплексні перевірки підприємств оборонної галузі.

    За результатами цих перевірок було оголошено про кадрові рішення. Зокрема, в АТ “Українська оборонна промисловість” повідомили про звільнення двох керівників підприємств, на яких були виявлені порушення правил зберігання боєприпасів. У компанії також заявили, що особи, відповідальні за допущені порушення, нестимуть не лише дисциплінарну, а й кримінальну відповідальність відповідно до законодавства.

    Після вибухів президент наголосив на необхідності посилити контроль за безпекою на підприємствах оборонно-промислового комплексу та забезпечити безумовне дотримання вимог щодо зберігання озброєння й боєприпасів. Влада також анонсувала подальше оновлення системи управління оборонною галуззю та підвищення відповідальності керівників стратегічних підприємств.

    Наразі офіційно не повідомляється, хто саме очолить АТ “Українська оборонна промисловість” після відставки Германа Сметаніна. Очікується, що рішення про нового керівника буде ухвалене найближчим часом у межах загального перезавантаження оборонної сфери, яке розпочалося після перевірок та кадрових змін.

  • Трагедія у Вишневому: Укроборонпром звільнив двох директорів

    Трагедія у Вишневому: Укроборонпром звільнив двох директорів

    АТ «Українська оборонна промисловість» застосувало кадрові рішення щодо керівників двох державних підприємств після трагедії у Вишневому Київської області. За попередніми результатами внутрішньої перевірки та матеріалами слідства, посадовці допустили порушення вимог щодо безпечного розміщення і зберігання боєприпасів поблизу житлової забудови.

    Крім керівників підприємств, посад могли позбутися й інші працівники, чиї рішення або бездіяльність перевіряють у межах кримінального провадження. Окремо вивчається робота заступників директорів, відповідальних за безпеку.

    В «Українській оборонній промисловості» заявили, що співпрацюють зі Службою безпеки України та іншими правоохоронними органами, передають необхідну документацію і розпочали перевірку правил поводження із засобами ураження на всіх підприємствах товариства.

    Що вирішили в Укроборонпромі

    Після перших висновків щодо причин масштабних наслідків російської атаки керівництво оборонного товариства застосувало дисциплінарні заходи до очільників двох підприємств. У повідомленнях медіа йдеться про їхнє звільнення або відсторонення від виконання обов’язків, однак офіційний повний текст кадрових наказів і прізвища посадовців публічно не оприлюднювалися.

    У компанії наголосили, що дотримуються принципу невідворотності відповідальності та не обмежуватимуться лише кадровими рішеннями. Якщо слідство встановить склад кримінального правопорушення, посадовці відповідатимуть у передбаченому законом порядку.

    «Наш обов’язок — зробити все можливе, щоб подібне більше ніколи не повторилося», — наголосили в оборонному товаристві.

    Водночас сам факт звільнення або відсторонення не означає автоматичного доведення кримінальної вини. Остаточну правову оцінку діям посадовців мають надати слідчі, прокурори та суд.

    Що встановило слідство

    Президент Володимир Зеленський 11 липня повідомив, що керівники двох державних підприємств діяли всупереч законодавству, рішенню Ставки верховного головнокомандувача та власним посадовим обов’язкам.

    За словами глави держави, перший заступник керівника СБУ Олександр Поклад доповів про осіб, які допустили розміщення складів зі зброєю та боєприпасами у Вишневому неподалік житлових будинків.

    Зеленський наголосив, що існувала пряма заборона на таке зберігання, закріплена як нормативними вимогами, так і рішеннями Ставки. Попри це, відповідальні посадовці не забезпечили перенесення небезпечних запасів у визначені для цього місця.

    Президент також повідомив, що слідство перевіряє діяльність заступників керівників, які відповідали за безпеку, та інших посадових осіб. Йдеться не лише про тих, хто безпосередньо підписував документи, а й про працівників, які мали контролювати виконання правил та повідомляти про небезпечні порушення.

    Чому наслідки удару були такими масштабними

    У ніч проти 6 липня Росія здійснила масовану комбіновану атаку на Україну. Під ударом опинилися Київ і Київська область, а у Вишневому після влучання виникла пожежа та почалася вторинна детонація боєприпасів.

    Пізніше Зеленський підтвердив, що здетонував склад, який належав одному з підприємств «Укроборонпрому». Президент назвав ситуацію жахливою та повідомив про відкриття кримінального провадження.

    Саме вторинні вибухи суттєво збільшили зону руйнувань. Через ризик повторної детонації з небезпечної території евакуювали сотні людей, а рятувальники працювали на десятках локацій.

    За даними Київської обласної влади, унаслідок атаки та подальших вибухів у Вишневому загинули дев’ятеро людей. Також повідомлялося про десятки постраждалих.

    Міністерство розвитку громад і територій повідомляло про пошкодження 280 житлових будинків: 253 приватних і 27 багатоквартирних. Площа зруйнованої або пошкодженої житлової забудови сягнула приблизно 13 гектарів.

    Об’єкт не підпорядковувався ЗСУ

    Одразу після трагедії у соціальних мережах поширювалися припущення, що склад міг належати військовій частині або безпосередньо Збройним силам України.

    У Генеральному штабі ЗСУ це заперечили. Там заявили, що об’єкт, на території якого відбувалася детонація, не належав до сфери управління та не підпорядковувався Збройним силам.

    Згодом президент уточнив, що йдеться про склад одного з підприємств, які входять до структури «Української оборонної промисловості».

    Це стало однією з причин початку окремої перевірки не лише обставин зберігання у Вишневому, а й системи внутрішнього контролю всередині всього оборонного товариства.

    Перевірятимуть усі оборонні підприємства

    Після трагедії АТ «Українська оборонна промисловість» розпочало комплексну перевірку дотримання вимог безпеки під час зберігання зброї, боєприпасів та інших засобів ураження на підприємствах товариства.

    Особливу увагу мають приділити розташуванню складів відносно житлової забудови, технічному стану приміщень, наявності укриттів, протипожежному захисту, обліку небезпечної продукції та виконанню рішень органів військового управління.

    Зеленський наголосив, що в Україні визначені належні місця для зберігання зброї й боєприпасів, які розташовані на безпечній відстані від житлових будинків. Тому нехтування цими вимогами не може пояснюватися відсутністю альтернативних майданчиків.

    Президент також заявив, що контроль за директорами та внутрішніми процесами в «Укроборонпромі» має бути посилений. До структури товариства входять десятки підприємств, тому порушення на одному об’єкті може свідчити про необхідність ширшого аудиту всієї системи безпеки.

    Хто може понести кримінальну відповідальність

    Правоохоронці мають встановити повний ланцюг ухвалення рішень: хто дозволив розміщення складу, хто відповідав за його безпечну експлуатацію, хто контролював дотримання нормативів і хто знав про порушення, але не вжив заходів.

    Окремо перевірятимуть, чи отримували керівники приписи перенести боєприпаси, чи доповідали вони про реальні умови зберігання та чи виконували рішення Ставки.

    Кримінальна кваліфікація справи у відкритих повідомленнях поки повністю не деталізована. Залежно від установлених обставин, слідство може оцінювати дії посадовців як службову недбалість, порушення правил поводження зі зброєю або інші правопорушення, що спричинили тяжкі наслідки.

    Проте навіть якщо порушення правил зберігання підтвердиться, безпосередню відповідальність Росії за атаку це не скасовує. Саме російський удар спричинив пожежу й подальшу детонацію. Водночас українські слідчі з’ясовують, чому небезпечний об’єкт узагалі перебував поруч із житловим масивом і чому встановлені заборони не були виконані.

    На відбудову Вишневого виділять понад 3 млрд грн

    Кабінет Міністрів вирішив спрямувати з резервного фонду державного бюджету близько 3,04 млрд грн на ліквідацію наслідків трагедії у Вишневому.

    Кошти мають використати на компенсації постраждалим, ремонт будинків, відновлення інженерних мереж, соціальної інфраструктури та інших пошкоджених об’єктів.

    Президент наголосив, що відбудова повинна проходити якомога швидше. Водночас держава має не лише компенсувати наслідки, а й усунути причини, які зробили руйнування настільки масштабними.

    Кадрові рішення щодо керівників двох підприємств стали першим кроком. Далі очікуються результати кримінального розслідування, повна перевірка оборонних об’єктів і посилення контролю за зберіганням боєприпасів поблизу населених пунктів.

  • Зеленський пообіцяв покарати винних за трагедію у Вишневому

    Зеленський пообіцяв покарати винних за трагедію у Вишневому

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що посадовці державного концерну “Укроборонпром”, які допустили зберігання зброї та боєприпасів на об’єкті у Вишневому Київської області, повинні понести кримінальну та дисциплінарну відповідальність. За його словами, правоохоронні органи вже встановили коло осіб, чиї рішення могли призвести до трагічних наслідків після російського ракетного удару.

    Про це глава держави повідомив під час звернення, коментуючи результати попереднього розслідування інциденту, який стався після масованої атаки Росії на Київщину.

    Президент наголосив, що вже відомо, хто саме з керівництва оборонного підприємства ухвалював рішення щодо розміщення озброєння на цьому об’єкті. За його словами, кожен із цих посадовців має понести справедливу відповідальність відповідно до закону.

    “Відомо, хто і на яких посадах в “Укроборонпромі” допустив розміщення зброї там. Кожен з них має бути притягнутий до справедливої відповідальності”, – заявив Зеленський.

    Водночас президент підкреслив, що трагедія у Вишневому не повинна залишитися лише окремим випадком для розслідування. Він доручив Службі безпеки України, правоохоронним органам та іншим компетентним структурам провести масштабну перевірку всіх аналогічних підприємств оборонно-промислового комплексу країни, щоб виявити можливі порушення та усунути ризики повторення подібних ситуацій.

    За словами Зеленського, кожен керівник оборонного підприємства має особисто відповідати за безпечне зберігання озброєння та боєприпасів, особливо в умовах постійних російських ракетних і дронових атак. Він наголосив, що в Україні існують визначені місця для зберігання військового майна, які повинні відповідати вимогам безпеки та не розташовуватися поблизу житлової забудови.

    Глава держави підкреслив, що порушення цих правил становить пряму загрозу для життя цивільного населення, адже у разі ворожого удару вторинна детонація може призвести до значно масштабніших руйнувань і людських жертв.

    Окремо президент звернув увагу на необхідність прискорити ліквідацію наслідків російських ударів та відновлення постраждалих населених пунктів. За його словами, питання стосується не лише Вишневого, а й усіх громад, які регулярно зазнають обстрілів. Зеленський зазначив, що відповідні рішення щодо підвищення ефективності роботи органів влади будуть ухвалені найближчим часом.

    За словами президента, багато залежить від діяльності місцевої влади та обласних адміністрацій, однак і на рівні центрального уряду існують питання, які необхідно оперативно вирішити для покращення системи реагування на надзвичайні ситуації та відбудови пошкоджених територій.

    Нагадаємо, у ніч проти 6 липня російські війська здійснили масовану комбіновану атаку по Києву та Київській області із застосуванням ракет і ударних безпілотників. Одним із головних напрямків удару стало місто Вишневе Бучанського району.

    Після влучання в один із об’єктів виникла масштабна пожежа, а згодом сталася повторна детонація боєприпасів, що значно посилила руйнування. У результаті були пошкоджені майже п’ять вулиць міста, сотні житлових будинків, об’єкти цивільної інфраструктури та комунікації.

    За останніми даними, внаслідок атаки загинули дев’ять людей, ще десятки отримали поранення різного ступеня тяжкості. Пошкоджень зазнали близько 300 житлових будинків, багато мешканців залишилися без житла.

    Після трагедії президент підтвердив, що російська ракета влучила у склад одного з підприємств “Укроборонпрому”. Саме подальша детонація боєприпасів стала однією з причин катастрофічних наслідків для навколишньої забудови.

    Одразу після інциденту Зеленський доручив СБУ, Головному управлінню розвідки та правоохоронним органам провести всебічне розслідування, встановити причини трагедії та визначити посадових осіб, чиї рішення могли призвести до таких наслідків.

    Влада наголошує, що російські атаки по об’єктах оборонної інфраструктури залишаються однією з головних загроз під час війни, однак усі підприємства, які працюють із озброєнням, повинні суворо дотримуватися вимог безпеки. Саме тому перевірки оборонних об’єктів по всій країні мають стати одним із ключових елементів запобігання подібним трагедіям у майбутньому.

  • Після трагедії у Вишневому Зеленський наказав перевірити небезпечні підприємства

    Після трагедії у Вишневому Зеленський наказав перевірити небезпечні підприємства

    Президент України Володимир Зеленський доручив Службі безпеки України спільно з іншими правоохоронними органами провести комплексну перевірку підприємств, діяльність яких пов’язана зі зберіганням зброї, боєприпасів та інших вибухонебезпечних матеріалів. Таке рішення стало наслідком масштабної трагедії у Вишневому Київської області, де після російського удару по одному з підприємств сталася повторна детонація, що призвела до значних руйнувань житлових кварталів.

    Про це глава держави повідомив у своєму вечірньому зверненні.

    Президент наголосив, що події у Вишневому виявили необхідність ретельно перевірити роботу всіх підприємств, які мають справу з військовою продукцією, боєприпасами чи іншими небезпечними матеріалами. За його словами, мова йде не лише про встановлення причин конкретного інциденту, а й про запобігання подібним випадкам у майбутньому.

    Зеленський повідомив, що до перевірок будуть залучені Служба безпеки України, правоохоронні органи та інші компетентні державні структури. Вони мають перевірити дотримання вимог щодо безпечного зберігання озброєння, організації виробничих процесів та розташування відповідних об’єктів.

    Глава держави наголосив, що кожен керівник підприємства, яке працює із вибухонебезпечними матеріалами чи продукцією оборонного призначення, повинен особисто відповідати за дотримання норм безпеки.

    “Є в Україні належні місця, щоб зберігати зброю та зберігати боєприпаси, – це все визначено, щоб не було поруч житлових будинків”, – заявив президент.

    За словами Зеленського, державою вже давно визначено спеціальні майданчики та території, які відповідають усім вимогам щодо безпечного зберігання зброї, боєприпасів і військового майна. Такі об’єкти мають розміщуватися на безпечній відстані від густонаселених районів, щоб навіть у випадку надзвичайної ситуації мінімізувати ризики для цивільного населення.

    Президент підкреслив, що трагедія у Вишневому показала необхідність ще раз перевірити, наскільки суворо виконуються ці правила на практиці. За його словами, усі підприємства оборонної сфери мають працювати відповідно до затверджених норм безпеки, адже йдеться не лише про захист стратегічних об’єктів, а й про життя людей, які мешкають поруч.

    Окрему увагу глава держави приділив питанню ліквідації наслідків російських атак. Він зазначив, що після кожного обстрілу держава повинна діяти максимально швидко, щоб люди могли якнайшвидше повернутися до нормального життя.

    Президент визнав, що значна відповідальність за оперативне відновлення лежить на місцевій владі та органах самоврядування, однак наголосив, що проблеми існують і на рівні центральних органів виконавчої влади.

    “Звісно, багато залежить від якості роботи в громадах та роботи в областях, але і на рівні уряду є що виправити. Будуть найближчим часом рішення”, – наголосив Зеленський.

    За його словами, Кабінет Міністрів уже працює над рішеннями, які мають вдосконалити систему реагування після російських ударів, прискорити процес відбудови зруйнованих об’єктів та зробити координацію між державними структурами ефективнішою.

    Хоча президент не уточнив, про які саме рішення йдеться, він дав зрозуміти, що можуть бути як кадрові зміни, так і перегляд окремих механізмів контролю за стратегічними підприємствами та об’єктами критичної інфраструктури.

    Передумовою для таких доручень стали події у Вишневому Бучанського району Київської області. У ніч на 6 липня російські війська здійснили одну з наймасштабніших комбінованих атак останнього часу, застосувавши балістичні ракети, крилаті ракети та ударні безпілотники по Києву та Київській області.

    Одним із головних об’єктів удару стало підприємство у Вишневому. Після влучання ракети виникла масштабна пожежа, а згодом почалася серія повторних детонацій. Саме вони спричинили найсерйозніші руйнування у місті.

    Вибухова хвиля пошкодила майже п’ять вулиць. Було зруйновано та пошкоджено десятки приватних житлових будинків, багатоповерхівок, автомобілів, господарських споруд, комунікацій та іншої цивільної інфраструктури. Через загрозу нових вибухів рятувальникам і правоохоронцям довелося організувати евакуацію жителів прилеглих кварталів.

    Після ліквідації основних наслідків атаки президент повідомив, що російська ракета влучила у склад одного з підприємств, яке входить до структури державного концерну “Укроборонпром”. За словами Зеленського, службове розслідування вже встановлює, чому небезпечні матеріали зберігалися саме на цьому об’єкті та чи були дотримані всі вимоги безпеки.

    Глава держави також анонсував кадрові рішення. Він заявив, що посадові особи, відповідальні за організацію зберігання військового майна та дотримання правил безпеки, будуть звільнені після завершення перевірок. Президент наголосив, що жодна службова недбалість не повинна залишитися без відповідної правової оцінки.

    Наразі Служба безпеки України, правоохоронні органи та профільні державні установи продовжують встановлювати всі обставини інциденту. Одночасно розпочинається масштабна перевірка аналогічних підприємств по всій країні, щоб унеможливити повторення подібних трагедій та посилити безпеку стратегічних об’єктів в умовах триваючої російської агресії.

  • Вишневе оговтується після удару: рятувальники працюють уже четверту добу

    Вишневе оговтується після удару: рятувальники працюють уже четверту добу

    У місті Вишневе Київської області четверту добу безперервно тривають масштабні аварійно-рятувальні та відновлювальні роботи після одного з найруйнівніших російських ударів за весь час повномасштабної війни. Попри те, що від масованої атаки минуло вже кілька днів, рятувальники Державної служби України з надзвичайних ситуацій продовжують розбирати завали, обстежувати пошкоджені території, допомагати місцевим мешканцям та реагувати на нові звернення громадян.

    За даними ДСНС, станом на 9 липня до ліквідації наслідків залучено понад 300 рятувальників і 106 одиниць спеціальної техніки. Роботи ведуться цілодобово, адже масштаби руйнувань виявилися безпрецедентними для Київської області.

    Російський комбінований удар по Київщині стався в ніч проти 6 липня. Основною ціллю атаки була столиця та прилеглі населені пункти, однак саме Вишневе зазнало найважчих руйнувань. Після влучання по одному з об’єктів сталася потужна вторинна детонація, яка значно ускладнила роботу рятувальників та призвела до нових руйнувань.

    Через загрозу повторних вибухів із небезпечної зони довелося терміново евакуювати сотні мешканців. На місці одразу розгорнули штаб із ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, до роботи залучили піротехніків, кінологічні підрозділи, авіацію ДСНС, медиків та психологів. У перші дні операції гелікоптер ДСНС здійснив десятки скидів води для ліквідації масштабних пожеж.

    Як повідомляє ДСНС, навіть через чотири доби після удару кількість звернень від жителів не зменшується. Рятувальники продовжують обстежувати приватні домоволодіння, прибирати аварійні конструкції, вивозити уламки та перевіряти територію на наявність вибухонебезпечних предметів.

    Окрему увагу приділяють допомозі людям, які залишилися без житла чи найнеобхідніших речей. Психологи ДСНС працюють безпосередньо на місцях руйнувань, надаючи психологічну підтримку постраждалим, допомагаючи впоратися зі стресом після пережитої трагедії. Рятувальники також забезпечують людей питною водою, продуктами першої необхідності та координують взаємодію з гуманітарними службами.

    Під час проведення робіт надзвичайники продовжують рятувати не лише людей. Одним із символів останніх днів стала операція з порятунку собаки, який залишився під завалами після обстрілу. Тварину вдалося витягнути живою, після чого її передали ветеринарам.

    За словами прем’єр-міністерки Юлії Свириденко, масштаби руйнувань у Вишневому стали найбільшими для житлового сектору за весь час повномасштабного вторгнення Росії. Внаслідок атаки пошкоджено близько 13 гектарів житлової забудови, а загалом у Київській області постраждали 276 об’єктів, із яких 251 розташований саме у Вишневому.

    Серед пошкоджених будівель — приватні житлові будинки, багатоповерхівки, виробничі приміщення, адміністративні споруди та об’єкти бізнесу. Деякі квартали міста фактично доводиться відновлювати заново.

    Російська атака забрала життя людей. Також десятки цивільних отримали поранення різного ступеня тяжкості. У перші години після обстрілу рятувальники працювали практично безперервно, шукаючи людей під завалами та ліквідовуючи численні осередки займання.

    Після виникнення вторинної детонації президент України Володимир Зеленський доручив Службі безпеки України та розвідувальним органам встановити всі обставини того, що сталося на об’єкті у Вишневому. Президент наголосив, що необхідно отримати повну інформацію про причини додаткових вибухів після російського удару.

    Згодом Генеральний штаб Збройних сил України окремо повідомив, що об’єкт, на якому після атаки сталася детонація, не перебуває у сфері управління ЗСУ та не підпорядковується українському військовому командуванню. Військові наголосили, що відповідно до чинних норм подібні об’єкти не можуть розміщуватися поблизу житлової забудови під управлінням Збройних сил.

    Водночас Київська обласна військова адміністрація продовжує координувати роботу всіх служб. Начальник Київської ОВА Микола Калашник разом із керівництвом уряду та Міністерства внутрішніх справ працював безпосередньо на місці трагедії, контролюючи проведення аварійно-рятувальних робіт і організацію допомоги постраждалим.

    За словами представників влади, одним із головних завдань залишається якнайшвидше відновлення нормального життя у постраждалих районах. Паралельно проводиться оцінка збитків, оформлюються документи для надання компенсацій власникам пошкодженого житла, а комунальні служби поступово відновлюють критичну інфраструктуру.

    Втім, навіть через чотири доби після трагедії робота рятувальників далека від завершення. Щодня вони отримують нові звернення мешканців щодо обстеження будинків, демонтажу аварійних конструкцій та допомоги у прибиранні наслідків вибухів.

    У ДСНС наголошують, що всі роботи триватимуть стільки, скільки буде потрібно для повної ліквідації наслідків російської атаки та забезпечення безпеки мешканців міста. Водночас влада закликає громадян не наближатися до місць проведення робіт, адже ризик виявлення вибухонебезпечних предметів усе ще зберігається.

  • У Вишневому зросла кількість жертв удару: пошкоджено майже 300 будинків

    У Вишневому зросла кількість жертв удару: пошкоджено майже 300 будинків

    Кількість загиблих унаслідок російського удару по Вишневому Київської області продовжує зростати. У лікарні помер чоловік, який отримав тяжкі поранення під час атаки, через що число жертв збільшилося до дев’яти. Тим часом у місті тривають масштабні аварійно-відновлювальні роботи, комісії завершили попереднє обстеження пошкодженого житла, а влада вже оцінює обсяги майбутнього відновлення. За попередніми даними, внаслідок російського обстрілу пошкоджено майже три сотні житлових будинків, десятки людей залишилися без даху над головою, а сотні мешканців потребують допомоги.

    Про це повідомив голова Київської обласної військової адміністрації Михайло Калашник у своєму Telegram-каналі.

    За словами очільника області, протягом усього дня у Вишневому працювали представники Київської обласної військової адміністрації, місцевої влади, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Національної поліції, комунальних служб, енергетики, газовики та інші спеціалісти, які продовжують ліквідовувати наслідки одного з наймасштабніших російських ударів по Київщині за останній час.

    Під час проведення аварійно-відновлювальних робіт влада отримала ще одну трагічну звістку. Один із постраждалих, який перебував у лікарні у вкрай тяжкому стані, помер від отриманих поранень.

    «На жаль, маємо ще одну трагічну новину. У лікарні помер чоловік, який отримав тяжкі поранення внаслідок російського удару. Таким чином кількість загиблих зросла до дев’ятої. Щирі співчуття рідним та близьким кожного, чиє життя забрала Росія», — повідомив Михайло Калашник.

    Таким чином, станом на вечір офіційно підтверджено загибель дев’яти людей. Ще 18 постраждалих продовжують перебувати у медичних закладах. Медики надають їм необхідну допомогу, а частина пацієнтів досі залишається під постійним наглядом лікарів через тяжкість отриманих травм.

    Паралельно триває масштабна оцінка руйнувань, яких зазнало місто. Спеціально створені комісії вже завершили попереднє обстеження пошкодженого житлового фонду. За результатами огляду всі будинки розподілили на три категорії залежно від ступеня пошкоджень.

    До першої категорії віднесли 115 житлових будинків, які зазнали незначних ушкоджень. Йдеться переважно про вибиті вікна, пошкодження покрівель, фасадів, дверей та інших конструкцій, які можна відновити без проведення масштабних будівельних робіт. Власники таких осель зможуть отримати державні компенсації та самостійно провести необхідний ремонт.

    До другої категорії потрапили 47 житлових будинків, які отримали значні пошкодження та потребують капітального ремонту. Відновлення цих будівель здійснюватиметься вже за рахунок державного та обласного бюджетів із залученням будівельних організацій.

    Найскладнішою залишається ситуація з третьою категорією. За попередніми підрахунками, 91 житловий будинок повністю зруйнований і не підлягає ремонту. Для таких об’єктів фактично доведеться здійснювати нове будівництво. Влада вже заявила, що фінансування робіт також забезпечуватиметься коштом державного та обласного бюджетів.

    Окрім приватного сектору, значних пошкоджень зазнала й багатоповерхова забудова міста. Заплановано проведення капітального ремонту двох багатоквартирних житлових будинків, а також комплексне відновлення інженерної інфраструктури кварталу, який опинився в епіцентрі вибухової хвилі.

    Загалом, за останніми даними, російський удар пошкодив 253 приватні житлові будинки та ще 27 багатоквартирних будинків. У багатоповерхівках вибуховою хвилею вибито 1692 вікна, що свідчить про надзвичайну силу удару. Крім того, пошкоджень зазнали покрівлі, фасади, балкони, інженерні комунікації та внутрішні приміщення житлових будинків.

    Російська атака також завдала значної шкоди місцевому бізнесу. До органів влади вже надійшло 65 звернень від підприємців, чиє майно було пошкоджене або частково зруйноване внаслідок вибухів. Фахівці продовжують фіксувати збитки, а остаточний масштаб руйнувань стане відомим після завершення всіх обстежень.

    Для ліквідації наслідків удару залучено понад 200 працівників комунальних служб, десятки одиниць спеціальної техніки, рятувальників, поліцейських, енергетиків, газовиків, а також волонтерів і представників благодійних організацій. Вони розбирають завали, вивозять будівельне сміття, закривають вибиті вікна тимчасовими конструкціями, відновлюють електро- та газопостачання, а також допомагають мешканцям евакуювати вцілілі речі.

    Особливу увагу влада приділяє людям, які залишилися без житла. Для них організували пункти тимчасового розміщення. Наразі там проживають 60 осіб. Ще близько 160 мешканців тимчасово оселилися у родичів, друзів або знайомих. У Київській обласній військовій адміністрації запевнили, що за необхідності кількість місць для проживання оперативно збільшать, щоб жодна постраждала родина не залишилася без прихистку.

    Одночасно триває забезпечення людей гуманітарною допомогою. Для постраждалих організовано триразове гаряче харчування. Його забезпечує фудтрак Олега Бібікова, який працює безпосередньо біля місця ліквідації наслідків російської атаки. Також жителі можуть отримати воду, продукти першої необхідності, засоби гігієни та психологічну підтримку.

    Михайло Калашник наголосив, що зараз основним завданням залишається максимально швидке надання допомоги всім постраждалим сім’ям, організація виплат компенсацій, забезпечення людей тимчасовим житлом та якнайшвидше відновлення пошкодженої інфраструктури. За його словами, обласна влада працює над тим, щоб процес відновлення розпочався без затримок одразу після завершення оцінки всіх збитків.

    Водночас спеціалісти продовжують обстежувати постраждалі райони міста. У Київській ОВА наголошують, що кількість пошкоджених об’єктів ще може зрости, адже частину будівель наразі неможливо повністю оглянути через небезпеку обвалів та необхідність проведення додаткових технічних експертиз.

    Нагадаємо, речник Генерального штабу Збройних сил України Дмитро Лиховій повідомив, що після російського удару по Вишневому, завданого 6 липня, на місці сталася вторинна детонація. Водночас він окремо підкреслив, що об’єкт, на якому пролунали повторні вибухи, не перебуває у сфері управління Збройних сил України.

  • Генштаб поставив крапку: об’єкт, що вибухнув у Вишневому, не належить ЗСУ

    Генштаб поставив крапку: об’єкт, що вибухнув у Вишневому, не належить ЗСУ

    Генеральний штаб Збройних сил України офіційно заявив, що об’єкт у Вишневому Київської області, на якому після російського удару 6 липня сталася повторна детонація, не перебуває у сфері управління та не підпорядковується Збройним силам України. Відповідну заяву зробив речник Генерального штабу ЗСУ Дмитро Лиховій, коментуючи ситуацію після масованої атаки Росії, яка призвела до значних руйнувань у місті. Заява Генштабу з’явилася на тлі суспільного резонансу та доручення президента Володимира Зеленського провести повне розслідування причин вибухів.

    За словами Дмитра Лиховія, об’єкт, де після російської атаки відбулася повторна детонація, не має жодного стосунку до Збройних сил України.

    «Об’єкт, на якому сталися вибухи у Вишневому Київської області, не належить до сфери управління та не підпорядковується Збройним силам України», — наголосив речник Генерального штабу.

    Він також нагадав, що чинним залишається розпорядження Головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, яке забороняє розміщення складів боєприпасів та інших потенційно небезпечних військових об’єктів поблизу житлової забудови й місць перебування цивільного населення. Це рішення було ухвалене саме для мінімізації ризиків для мирних мешканців у разі російських атак.

    У Генеральному штабі також висловили співчуття жителям Вишневого, які постраждали внаслідок російського удару, та наголосили, що Збройні сили України продовжують виконувати заходи із захисту цивільного населення в умовах повномасштабної війни.

    Масована атака на Київ і Київську область відбулася в ніч на 6 липня. Російські війська застосували комбінований удар із використанням ракет і ударних безпілотників. Одним із найбільш постраждалих населених пунктів стало місто Вишневе під Києвом, де після влучання виникли масштабні пожежі, а згодом пролунала повторна детонація, що викликала додаткові руйнування та хвилю занепокоєння серед місцевих жителів.

    За інформацією місцевої влади, у Вишневому були пошкоджені або зруйновані житлові будинки, промислові об’єкти та інженерна інфраструктура. Через високий ризик подальших вибухів частину мешканців довелося евакуювати. Крім того, після пожежі було зафіксовано погіршення якості повітря через продукти горіння та інші небезпечні речовини. Фахівці рекомендували жителям тимчасово обмежити перебування на відкритому повітрі та зачиняти вікна.

    Після резонансних подій президент України Володимир Зеленський доручив Службі безпеки України та українським розвідувальним органам провести детальне з’ясування всіх обставин, пов’язаних із повторною детонацією у Вишневому. Глава держави наголосив, що необхідно встановити походження об’єкта, характер вибухів та причини, які призвели до таких масштабних наслідків. Це доручення має забезпечити повну та об’єктивну оцінку події.

    Заява Генерального штабу стала першою офіційною відповіддю військового командування на численні припущення щодо можливого військового призначення об’єкта, який вибухнув після російського удару. Водночас у Генштабі не уточнювали, кому саме належить цей об’єкт, наголосивши лише, що він не перебуває у структурі Збройних сил України.

    Окремо речник Генштабу акцентував увагу на тому, що українське військове командування дотримується встановлених правил щодо розміщення військової інфраструктури. Заборона на створення складів боєприпасів поблизу житлової забудови діє відповідно до наказів Головнокомандувача ЗСУ та залишається обов’язковою для виконання всіма військовими підрозділами.

    Наразі правоохоронні органи, СБУ, профільні служби та експерти продовжують працювати на місці події. Остаточні висновки щодо причин повторної детонації, характеру об’єкта та всіх обставин російського удару мають бути оприлюднені після завершення офіційного розслідування.

  • Згоріли у пастці: у Вишневому загинули 22-річна Анна та її дядько

    Згоріли у пастці: у Вишневому загинули 22-річна Анна та її дядько

    Після масованої російської атаки на Київщину 6 липня стало відомо про ще одну особисту трагедію, яка сколихнула Вишневе. Серед загиблих — 22-річна Анна Дорохіна та її дядько Віталій. За словами родичів, під час обстрілу вони намагалися врятуватися і сховалися у бетонній споруді, однак вона стала для них пасткою.

    Про загибель Анни та Віталія повідомила тітка дівчини Марія Распутна у Threads. За її словами, Анні вже за місяць мало виповнитися 23 роки. Родичка описала дівчину як світлу, щиру й добру людину, яка підтримувала близьких і дарувала тепло оточенню.

    У своєму зверненні Марія також порушила питання безпеки об’єктів, які могли становити небезпеку для мирних мешканців. Вона заявила, що якщо інформація про склад боєприпасів поблизу житлових будинків підтвердиться, це має бути предметом ретельного розслідування, а відповідальні повинні понести покарання. Водночас офіційні органи на момент публікації не підтверджували деталі про характер об’єкта, тому ці твердження слід розглядати як позицію родини загиблих, а не встановлений факт.

    Трагедія сталася на тлі масштабних руйнувань у Вишневому, яке найбільше постраждало під час нічної атаки РФ на Київську область. За даними місцевої та центральної влади, у місті пошкоджено понад 200 об’єктів, із них понад 100 житлових будинків. Серед пошкоджених — близько 80 приватних і понад 30 багатоквартирних будинків, а також торговельні, складські, адміністративні та виробничі будівлі.

    Окремо повідомлялося про пошкодження семи гуртожитків залізничників, де проживали понад 160 родин. “Укрзалізниця” вже розпочала першочергові ремонтні роботи, а місцева влада і профільні служби продовжують обстеження пошкодженого житла та інфраструктури.

    Після удару у Вишневому виникла масштабна пожежа, а через загрозу повторної детонації небезпечних предметів поліція оточила частину території. З небезпечної зони евакуювали близько 500 людей. Для мешканців, які втратили житло або не можуть залишатися вдома через небезпеку, розгорнули пункти тимчасового розміщення та допомоги.

    Кількість загиблих на Київщині після атаки оновлювалася протягом доби. Суспільне з посиланням на обласну прокуратуру повідомляло, що станом на вечір 6 липня в області було відомо про 10 загиблих. Раніше влада повідомляла про 8 загиблих і 48 поранених, серед яких були діти; частина постраждалих перебувала у лікарнях, троє — у тяжкому стані.

    У Вишневому наслідки удару називають одними з наймасштабніших для житлового сектору від початку повномасштабної війни. За повідомленнями урядовців, пошкодження охопили близько 13 гектарів житлової забудови. Через масштаб руйнувань уряд має виділити кошти з резервного фонду для підтримки громади та відновлення пошкодженого житла.

    Мешканці міста вже подали сотні заяв через програму “єВідновлення”. Спеціальні комісії мають обстежити пошкоджені будівлі, оцінити збитки та визначити обсяг допомоги. Паралельно на місці продовжують працювати рятувальники, поліцейські, медики, комунальники, енергетики, газовики та волонтери.

    Історія Анни Дорохіної та її дядька Віталія стала одним із найболючіших символів трагедії у Вишневому. Вони, як і сотні інших мешканців, у момент атаки намагалися знайти безпечне місце, але російський удар і подальші пожежі забрали їхні життя. Родина загиблих закликає не залишати цю трагедію лише черговою цифрою у зведеннях і вимагає встановити всі обставини того, що сталося.