Daypolitico

Позначка: виставка

  • Український прорив в Італії: ювелірний бренд Principessa підкорив світову виставку Vicenzaoro 2026 та уклав угоду з культовим Домом Barakà

    Український прорив в Італії: ювелірний бренд Principessa підкорив світову виставку Vicenzaoro 2026 та уклав угоду з культовим Домом Barakà

    В італійському місті Віченца тріумфально завершилася масштабна міжнародна виставка Vicenzaoro September 2026, яка традиційно вважається однією з найавторитетніших і найвпливовіших професійних подій світової ювелірної індустрії. На престижному глобальному майданчику, що цього року продемонстрував рекордні темпи зростання та зібрав понад 1300 провідних світових брендів, Україну гідно представили власник мережі преміальних бутиків ювелірного Дому Principessa Дмитро Омельченко та офіційна амбасадорка Barakà в Україні Олена Бринза. Участь вітчизняних фахівців у заході такого рангу дозволила гучно заявити про стійкість українського ринку розкоші та інтегрувати його у глобальний контекст.

    Культовий італійський стиль та переговори на найвищому рівні

    Серед головних хедлайнерів виставки особливу увагу привернув культовий італійський ювелірний Дім Barakà, всесвітньо відомий віртуозним поєднанням багатовікових традицій ювелірної майстерності з передовими сучасними матеріалами та високотехнологічними рішеннями. Бренд роками формує стандарти високої моди для чоловічих та унісекс-прикрас, експериментуючи з титаном, золотом, керамікою і діамантами, що робить його вироби об’єктом бажання колекціонерів по всьому світу.

    Ключовим моментом візиту української делегації стала офіційна зустріч із власником Дому Barakà Альберто Мураро (Alberto Muraro). Під час перемовин сторони детально обговорили подальше розширення двосторонньої співпраці, стратегічні перспективи українського ювелірного сектору в умовах сучасних викликів, а також незамінну роль прямих міжнародних партнерств у збереженні стабільності галузі. Головним практичним результатом діалогу стала домовленість про те, що ексклюзивні колекції італійського Дому незабаром з’являться на вітринах українських бутиків мережі Principessa.

    Спільні цінності як фундамент для глобальної експансії

    Присутність вітчизняного бізнесу на настільки масштабній експозиції стала важливим сигналом для іноземних партнерів про готовність України інвестувати у довгострокові спільні проєкти. Українські представники наголосили, що інтеграція у світову індустрію формує новий рівень довіри інвесторів та відкриває доступ до інноваційних технологій обробки коштовностей.

    «Виставка Vicenzaoro в черговий раз доводить, наскільки динамічно розвивається світовий ювелірний ринок. Для українського бізнесу сьогодні особливо важливо залишатися його активною частиною, підтримувати міжнародні контакти та створювати нові можливості для розвитку. Партнерство з Barakà для Principessa – це перш за все спільні цінності, якість і довгострокова перспектива», – зазначив Дмитро Омельченко.

    Ювелірна виставка у Віченці вкотре підтвердила свій статус провідного світового центру презентації трендів та технологічних інновацій. Успішні перемовини української сторони закладають міцний фундамент для виходу вітчизняного ритейлу на новий якісний рівень, доводячи, що навіть у найскладніші часи українські підприємці здатні вибудовувати рівноправний та ефективний діалог із титанами світової комерції.

  • Українське слово на берегах Середземномор’я: Україна втретє представить національний стенд на престижній книжковій ярмарці в Іспанії

    Українське слово на берегах Середземномор’я: Україна втретє представить національний стенд на престижній книжковій ярмарці в Іспанії

    Україна втретє візьме участь у Міжнародній книжковій ярмарці Liber, яка відбудеться з 29 вересня по 1 жовтня 2026 року у виставковому центрі Fira Barcelona Gran Via в Барселоні. Свою книжкову продукцію на національному стенді презентують 17 вітчизняних видавництв. Організатором українського представництва виступає Український інститут книги.

    Міжнародна кооперація та нові ринки

    Участь у масштабній події надає українським видавцям унікальну можливість продемонструвати нові видання міжнародній професійній спільноті, налагодити прямі контакти із закордонними колегами та провідними літературними агентами. У межах ярмарки заплановано серію ділових B2B-зустрічей, спрямованих на пошук іноземних партнерів та укладання договорів про передачу прав на переклад українських літературних творів. Особливе значення захід має для розширення присутності української книги на ринках Південної та Центральної Америки, адже Іспанія традиційно виступає головною професійною платформою для такого діалогу.

    Серед учасників національного стенда свої добірки книг презентують такі відомі видавництва, як «Вільний вітер», «Жорж», «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», «Ранок», «Каламар», «Рада» та інші українські видавничі договори.

    Професійні дискусії та культурна дипломатія

    Окрім роботи виставкового простору, на 30 вересня заплановано проведення двох спеціальних професійних заходів. Вони будуть присвячені актуальному стану української літератури, особливостям її інтеграції в іспаномовний простір та перспективам подальшого міжнародного співробітництва. Події проходять за активної підтримки Centro Cultural Ucraniano.

    Нагадаємо, що минулого року міжнародна книжкова ярмарка LIBER об’єднала понад 350 провідних видавництв із 63 країн світу, демонструючи високий інтерес глобальної спільноти до якісної літератури та видавничих інновацій.

  • Google запускає музей, у якому картини генерує ШІ

    Google запускає музей, у якому картини генерує ШІ

    Google оголосила про запуск масштабного культурно-технологічного проєкту Dataland, який позиціонується як перший у світі музей мистецтва, повністю присвячений штучному інтелекту. Відкриття заплановане на 20 червня в Лос-Анджелесі, і, за задумом розробників, новий простір має стати не просто виставковою залою, а експериментальною платформою, де мистецтво створюється, змінюється та “оживає” у режимі реального часу завдяки алгоритмам машинного навчання.

    Проєкт Dataland розміщений у будівлі The Grand LA, яку спроєктував всесвітньо відомий архітектор Френк Гері, і займає площу приблизно 2,3 тисячі квадратних метрів. Архітектура простору відіграє важливу роль у концепції музею, оскільки він задуманий як повністю інтерактивне середовище, де технології та фізичний простір зливаються в єдину систему сприйняття. Ініціатива реалізується у співпраці Google з медіахудожником Рефіком Анадолом, який відомий своїми роботами на перетині штучного інтелекту, нейромереж та цифрового мистецтва.

    Центральною частиною відкриття стане виставка під назвою “Machine Dreams: Rainforest”, яка демонструватиме зображення, створені штучним інтелектом у режимі реального часу. Система генерує візуальні сцени з надзвичайно високою деталізацією, що, за заявами організаторів, досягає роздільної здатності до 1,2 мільярда пікселів. Ці цифрові “ландшафти” не є статичними творами, а постійно змінюються, реагуючи на алгоритмічні процеси та зовнішні фактори, що робить кожен візит відвідувача унікальним досвідом.

    Окрім візуальної складової, музей використовує складну багаторівневу систему взаємодії з аудиторією. Простір оснащений сенсорами, які аналізують рухи, присутність та реакції відвідувачів, формуючи адаптивне середовище, що змінює як звуковий супровід, так і візуальні елементи експозиції. Додатково система здатна генерувати ароматичні композиції, що перетворює музейний простір на повністю сенсорний досвід, де задіяні зір, слух і нюх одночасно.

    У Google пояснюють, що технологічною основою Dataland є моделі Gemini, які працюють на інфраструктурі Google Cloud. Це означає, що створення художнього контенту відбувається не локально, а у глобальних датацентрах компанії, після чого результат у реальному часі транслюється до музейного простору. Така архітектура дозволяє безперервно оновлювати експозицію, фактично перетворюючи музей на живу систему, яка ніколи не повторюється у тому самому вигляді.

    Запуск Dataland відбувається на тлі тривалої дискусії у світовому мистецькому середовищі щодо статусу творів, створених штучним інтелектом. Частина критиків вважає такі роботи інструментальним продуктом алгоритмів, тоді як інші розглядають їх як нову форму креативності, де людина виступає куратором або співтворцем, а не єдиним автором. У Google фактично займають позицію на користь другого підходу, просуваючи ідею ШІ як повноцінного учасника творчого процесу.

    Паралельно з відкриттям музею запускається програма AI Artist Residency, реалізована платформою Google Arts & Culture. Вона передбачає гранти у розмірі 25 тисяч доларів для митців, які працюють із технологіями штучного інтелекту, а також менторську підтримку від студії Refik Anadol Studio і доступ до інструментів машинного навчання Google. Протягом року роботи учасників програми планують демонструвати як у самому Dataland, так і на цифрових платформах компанії.

    Таким чином Dataland фактично поєднує в собі одразу кілька функцій — музей, дослідницьку лабораторію, художню платформу та технологічний демонстраційний центр. Експерти вже називають цей проєкт спробою переосмислити саму концепцію музею як інституції, де замість статичних експонатів існують динамічні цифрові системи, що постійно змінюються під впливом алгоритмів і взаємодії з людьми.

  • З Львівського палацу мистецтв викрали ілюстрацію до поеми Ліни Костенко

    З Львівського палацу мистецтв викрали ілюстрацію до поеми Ліни Костенко

    Під час 31-го Львівського міжнародного BookForum у Львівському палаці мистецтв сталася резонансна крадіжка — з виставки «Ілюстрації в олівці» зникла робота українського художника Сергія Якутовича. Про інцидент повідомили в артцентрі Павла Гудімова «Я Галерея», який разом із палацом мистецтв організував експозицію.

    Родина митця спеціально надала цю картину для виставки в межах BookForum. Зниклий твір — ілюстрація до поеми Ліни Костенко «Берестечко». Представники галереї звернулися до відвідувачів та львів’ян із проханням допомогти у пошуках та поверненні мистецької роботи. Контактний номер для надання інформації: (066) 411-96-17.

    Свідки зазначають, що картина висіла в дерев’яній рамці на стіні в холі другого поверху Львівського палацу мистецтв. За словами мистецтвознавиці Діани Клочко, твір зник пообіді 3 жовтня.

    Сергій Якутович — видатний український графік і художник, який працював над понад 160 книжковими виданнями, а також над знаковими фільмами, серед яких «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова, «Молитва за гетьмана Мазепу» Юрія Іллєнка та «Тарас Бульба» Володимира Бортка. Його твори, створені у простій техніці олівця, увійшли до історії української графіки.

    4 жовтня поліція Львівщини повідомила про відкриття кримінального провадження за фактом ймовірної крадіжки. Правоохоронці провели огляд місця події та розпочали розслідування за ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України — крадіжка, вчинена в особливо великих розмірах. Винному загрожує до восьми років позбавлення волі.

  • Скандал у Музеї Ханенків: десятки самурайських артефактів зникли після закордонної виставки

    Скандал у Музеї Ханенків: десятки самурайських артефактів зникли після закордонної виставки

    Скандал навколо Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків набирає обертів. Як стало відомо, з весни 2025 року у Вільнюсі проходила виставка “Скарби самураїв: художні деталі мечів та мініатюрна скульптура Японії”. Туди було вивезено 512 предметів східного мистецтва з українських фондів, однак назад може повернутися лише 463.

    14 травня литовські музейники під час звірки ящиків із експонатами зафіксували відсутність 49 предметів — здебільшого цуб (обмежувачів руків’я японських мечів), створених у XVII–XIX століттях. Серед них були унікальні зразки зі сценами з «Сказання про хейке», із соколиним полюванням, мавпою, що тягнеться за плодом, селянськими постатями, човном серед прибережних трав, літераторами в бамбукових гаях, пташками на гіллі, водяними ліліями, якорем серед хвиль.

    Більшість цуб виготовлено зі сталі й бронзи з використанням ковки, литва, гравірування, золочення та інкрустації камінням. Страхова оцінка кожного експоната коливається від 600 до 3500 євро, середня — близько 1000 євро. Найдорожчими вважаються цуби школи Сотен, які мають значну мистецьку й історичну цінність.

    Після виявлення нестачі уповноважена представниця Музею Ханенків у Литві Юлія Самойлова повідомила головного зберігача фондів у Києві Олену Крамареву. Того ж дня у фондосховищі в Києві знайшли два запаковані ящики зі «зниклими» цубами, які так і не були відправлені. Музей стверджує, що це адміністративна помилка з боку зберігача.

    Проте митниця зафіксувала факт невідповідності декларації: через пункт “Київ-центральний” виїхало 512 експонатів, а реально відправлено 463. Тобто 49 предметів були заявлені як вивезені, але фізично залишилися в Києві. Це формально підпадає під ст. 201 ККУ (контрабанда культурних цінностей), де передбачено до 7 років позбавлення волі.

    Для вивезення предметів Музейного фонду України за кордон необхідно отримати свідоцтво Мінкульту. Воно видається на 6 місяців і передбачає лише тимчасове вивезення. У випадку Музею Ханенків документи оформлялися як для «наукових досліджень», а не просто для виставкової діяльності. Цим процесом, за свідченнями джерел, керували чиновники Департаменту культури КМДА.

    12 вересня директор департаменту Сергій Анжияк звернувся до Мінкульту з листом, у якому приклав звернення директорки музею Юлії Ваганової. У ньому вона просила врегулювати питання митних документів та визнавала, що зберігач фондів уже отримав адміністративне стягнення.

    Згідно з інструкцією Мінкульту, митники мали обов’язково звірити кількість і фото всіх експонатів. Цього зроблено не було. Натомість на Київській митниці пояснюють: «Там була тисяча екземплярів, хто буде їх поштучно перевіряти?». Центральний апарат ДМСУ ж наголошує: «У такий час ми зобов’язані перевіряти все. Два ящики із майже 50 предметами — це велика частина колекції. Їх не могли не помітити».

    Деякі експерти вважають, що ситуація могла бути використана як прикриття для контрабанди — під виглядом «великих партій» експонатів могли вивозити сторонні культурні цінності чи приватні колекції. Інші ж говорять про банальну халатність, однак і вона свідчить про системні «дірки» у митниці та можливі домовленості між чиновниками культури й митниками.

    Формально всі цуби нині на місці — у Києві, але митниця не дає дозвіл на повернення колекції з Литви через підозри у маніпуляціях із документами. В результаті 463 експонати залишаються «заблокованими» і можуть офіційно вважатися незаконно вивезеними після завершення терміну дії свідоцтва.

    Народна депутатка VII–VIII скликань Наталя Новак нагадала: «У фондах музеїв повно підробок. Адже було поширеною практикою, коли картини брали в адміністрації чи міністерства, а повертали копії. Потрібна всеосяжна ревізія».

    Історія зі зниклими самурайськими цубами з Музею Ханенків оголила одразу кілька проблем:

    • недосконалість митного контролю,

    • ручне управління культурними процесами в КМДА,

    • ризики підміни чи незаконного вивезення культурних цінностей.

    Цей скандал може стати каталізатором масштабної перевірки музейних фондів і процедур їхнього вивезення за кордон. Бо головне питання, яке сьогодні турбує і експертів, і суспільство: скільки оригіналів експонатів насправді залишилося у сховищах київських музеїв?

  • Три «картини Малевича» знайшли під матрацом в Ізраїлі — експерти сумніваються у їх справжності

    Три «картини Малевича» знайшли під матрацом в Ізраїлі — експерти сумніваються у їх справжності

    У Національному музеї сучасного мистецтва Румунії виставили три картини, які ізраїльський бізнесмен Янів Коен називає творами Казимира Малевича. За його словами, полотна випадково знайшли 2023 року під матрацом його бабусі Єви, переселенки з Одеси.

    Коен стверджує, що картини — «Супрематична композиція із зеленим та чорним прямокутником» (1918), «Кубофутуристична композиція» (1912–1913) та «Супрематична композиція із червоним квадратом та зеленим трикутником» (1915–1916) — зберігалися в родині понад 90 років. Він пояснює відсутність документів сталінськими репресіями, коли авангардистів нібито змушували приховувати свої роботи.

    Однак провідні експерти ставлять під сумнів цю версію. Українсько-американський мистецтвознавець Костянтин Акінша нагадує, що Малевич у 1920–1930-х роках мав офіційні виставки і не продавав свої роботи приватним особам. Також відсутні будь-які підтвердження, що згадані картини колись були задокументовані чи демонструвалися публічно.

    Коен апелює до думки київського мистецтвознавця Дмитра Горбачова, який визнав роботи «першокласними зразками» творчості Малевича. Проте Горбачов уже неодноразово підтримував сумнівні атрибуції, які не були прийняті ринком.

    Додаткові лабораторні аналізи підтвердили, що пігменти датуються часом життя Малевича, але це не є доказом, що він сам написав полотна. Подібні висновки вже супроводжували інші роботи, які пізніше виявлялися підробками.

    Ситуацію ускладнює той факт, що Коен оцінює три картини у 160–190 млн доларів, хоча публічно запевняє, що не планує їх продавати. Водночас журналісти ВВС знайшли згадки, що полотна пропонувалися як застава під кредит.

    Національний музей сучасного мистецтва Румунії відмежувався від скандалу, заявивши, що виставка є «кураторським експериментом», а сам факт показу не може вважатися підтвердженням справжності картин.

    Експерти зазначають: ринок російського та українського авангарду давно переповнений підробками, і «знахідка під матрацом» лише підживлює сумніви.

  • У Київському міжнародному університеті відкриють простір, присвячений Параджанову

    У Київському міжнародному університеті відкриють простір, присвячений Параджанову

    27 травня в Києві відкриється музей, присвячений творчості всесвітньо відомого режисера Сергія Параджанова. Новий культурно-освітній простір розташується в Київському міжнародному університеті за адресою вул. Львівська, 49.

    Як повідомили в Департаменті культури КМДА, відкриття відбудеться о 11:30 і передбачає:

    • сучасну експозицію з рідкісними матеріалами, колажами та особистими речами митця;

    • авторські інсталяції, натхненні його творчістю;

    • виступи діячів культури, митців і представників національних спільнот;

    • виставу «Тіні забутих предків» від акторів Київського академічного театру «Берегиня».

    Хто такий Сергій Параджанов

    Сергій Йосипович Параджанов — один із найяскравіших митців XX століття. Народжений у Тбілісі 1924 року вірменського походження, він тісно пов’язав своє життя з Україною. У Києві розпочалась його кар’єра, тут створено фільм «Тіні забутих предків», який став етапним для українського кінематографа.

    Прем’єра стрічки відбулася у 1965 році в кінотеатрі «Україна», а згодом фільм отримав 39 міжнародних нагород у 21 країні. Роботу Параджанова високо оцінили Федеріко Фелліні, Акіра Куросава, Мікеланджело Антоніоні, Анджей Вайда.

    Свобода як головна сила митця

    Сучасники згадують Параджанова як людину надзвичайної внутрішньої свободи. Він був своїм для гуцулів, інтелектуалів і навіть зеків — і чужим для тих, кого лякала його відвертість. Навіть у таборах суворого режиму, куди його запроторили за «антирадянську діяльність», Параджанов створив близько 800 художніх робіт.

    Його експериментальна естетика, любов до деталей і вміння перетворити непотріб на мистецтво назавжди змінили уявлення про кінематограф як форму візуального висловлювання.

    Музей у Києві стане ще одним свідченням того, що спадщина Параджанова жива, актуальна і глибоко вкорінена в українську культуру.

  • Графіті Бенксі з’явилося в Києво-Печерській лаврі

    Графіті Бенксі з’явилося в Києво-Печерській лаврі

    Національний заповідник «Києво-Печерська лавра» став новим місцем зберігання відомого графіті всесвітньо відомого британського художника Бенксі під назвою «Жінка в протигазі». Це рішення було прийняте не лише для того, щоб зберегти роботу, але й надати їй додаткового символічного значення, підкреслюючи дух свободи та протесту.

    За словами представників заповідника, Києво-Печерська лавра після звільнення від російського впливу стала майданчиком для культурних ініціатив, що об’єднують сучасне мистецтво та давню історію. Розташоване у відкритих фондах, графіті буде доступним для відвідувачів поруч із реліквіями та старовинними експонатами. Представники Лаври називають роботу Бенксі символом протесту проти війни та російських злочинів, актуальним нагадуванням про складнощі, які доводиться долати Україні.

    Поряд з роботою Бенксі буде виставлено давньоруське графіті XI століття — плінфа з малюнком, що карикатурно зображає одного з будівничих Успенського собору. Ця стародавня робота, як і графіті Бенксі, передає людський протест і непокору. Заповідник підкреслює паралелі між сучасним мистецтвом і давніми малюнками, нагадуючи, що графіті завжди залишалося способом вираження опору.

  • В Португальському парламенті відбулося відкриття виставки військових нагород України

    В Португальському парламенті відбулося відкриття виставки військових нагород України

    У парламенті Португалії 9 січня відбулося урочисте відкриття виставки “Нові військові нагороди України”, яку представив голова Асамблеї Республіки Аугушту Сантуш Сілва. Про це інформує голова Спілки українців Португалії Павло Садоха у своєму пості на Facebook.

    Виставка є результатом спільного проєкту португальського історика Гумберто Нуно де Олівейра, спільно з Талліннським музеєм лицарських орденів та Національним музеєм України у Другій світовій війні. Вона презентує історію українських військових нагород у формі книги історичного дослідження з переліком українських героїв, нагороджених найвищими державними відзнаками.

    Павло Садоха підкреслив, що у парламенті вперше було представлено видання, де визнається Українська повстанська армія як важлива військова державницька структура, що боролася за визволення України. Це подія розцінюється як ще одна перемога над російською пропагандою.

    Організаторами виставки виступили Голова міжпарламентської групи дружби Україна-Португалія, депутат від соціалістичної партії Діогу Леао, та голова комітету національної безпеки Маркос Перестрелло. В своїй промові Перестрелло підкреслив, що героїчна боротьба українців проти російської агресії змінила погляд політичної еліти країн ЄС на захист національних інтересів. Зазначено, що головна мета ЄС зараз – надати допомогу Україні у досягненні перемоги в цьому конфлікті, який насправді є війною за мир у всій Європі.

    Виставка триватиме до 12 січня і буде відкрита для відвідування в Палаці Сау-Бенту.

  • В Києві відкрився перший український науковий цирк

    В Києві відкрився перший український науковий цирк

    У Києві відкрився перший український науковий цирк, який пропонує унікальну експозицію та захопливу програму для відвідувачів. Виставка доступна для перегляду абсолютно безкоштовно до кінця січня в Музеї науки Малої академії наук України, що розташований у ТРЦ Gulliver.

    Одним із основних елементів програми є наукове шоу під назвою “Атом у дії”, де гості можуть спостерігати за захопливими експериментами з перетворенням звичайних побутових предметів та розкриттям таємниць відомих фокусів. Крім того, кожен відвідувач має можливість особисто взаємодіяти з різноманітними експонатами та досліджувати оптичні ілюзії.

    “Графік роботи цирку: середа-неділя, з 12:00 до 18:00. Локація: Спортивна площа, 1А (ТРЦ “Гулівер”, 4 поверх). Для отримання безкоштовного входу необхідно зареєструватися на сайті та забронювати зручний для вас час візиту”, – повідомили представники Управління туризму та промоцій Київської міської державної адміністрації.