Daypolitico

Позначка: виїзд з України

  • Чверть мільйона українців виїхали й не повернулися: що показала статистика кордону за пів року

    Чверть мільйона українців виїхали й не повернулися: що показала статистика кордону за пів року

    За перші шість місяців 2026 року з України офіційно виїхало на 244,3 тисячі громадян більше, ніж повернулося назад. Загалом українці здійснили майже 14 млн перетинів кордону в обох напрямках, а загальна кількість перетинів державного кордону всіма громадянами перевищила 16,2 млн. Таким чином, попри певну стабілізацію міграційних потоків порівняно з першими роками повномасштабної війни, чистий відтік населення зберігається.

    Про це свідчать дані Державної прикордонної служби, опрацьовані сервісом відкритих даних Opendatabot.

    Від січня до червня 2026 року з України виїхали приблизно 7,13 млн громадян України, тоді як повернулися близько 6,89 млн. Різниця між двома показниками і становить 244,3 тис. людей.

    При цьому важливо правильно трактувати ці цифри: мова не йде про 7,13 млн різних людей, які назавжди залишили Україну. Одна й та сама людина може десятки разів перетинати кордон протягом року — наприклад, через роботу, навчання, відрядження, відвідування родини або відпочинок.

    Показник у 244,3 тис. — це саме різниця між кількістю офіційно зафіксованих виїздів та повернень громадян України у першому півріччі.

    Понад 16 мільйонів перетинів за пів року

    Загалом Держприкордонслужба зафіксувала за шість місяців понад 16,2 млн перетинів державного кордону.

    Приблизно 86% цього потоку припало на громадян України.

    Середньомісячна кількість перетинів українцями становила близько 2,34 млн.

    Однак цей показник дуже нерівномірний і суттєво залежить від сезону.

    Найспокійнішим місяцем став лютий — близько 1,7 млн перетинів.

    Найбільше навантаження на кордон припало на червень — приблизно 3,17 млн перетинів, що на 36% вище середньомісячного показника.

    Такий літній стрибок не є незвичним. У попередні роки червень, липень і серпень також демонстрували найбільшу активність через сезон відпусток, канікул, поїздок дітей і студентів та збільшення кількості подорожей до родичів.

    Показник майже не змінився за рік

    Цікаво, що чистий міграційний відтік у першій половині 2026-го майже повторює результат попереднього року.

    За перше півріччя 2025 року з України виїхали 7,17 млн громадян, а повернулися 6,92 млн. Тоді різниця становила приблизно 250 тис. осіб.

    Таким чином, цьогорічний показник у 244,3 тис. є лише трохи нижчим.

    Це означає, що після значного скорочення відтоку у 2025 році ситуація фактично стабілізувалася на новому рівні — приблизно чверть мільйона людей чистого мінусу за пів року.

    Для порівняння, у першій половині 2024 року різниця між виїздами та поверненнями була значно більшою — близько 404 тис. осіб.

    Отже, темпи чистого відтоку зараз менші, ніж два роки тому, але тенденція не змінилася на зворотну: повернень усе ще недостатньо, щоб компенсувати кількість виїздів.

    Понад 3 мільйони не повернулися від початку великої війни

    Станом на середину 2025 року Opendatabot оцінював накопичену різницю між офіційними виїздами і поверненнями від початку повномасштабного вторгнення у понад 3 млн громадян України.

    З урахуванням нового від’ємного балансу 2026 року ця різниця продовжує збільшуватися.

    Однак і цю цифру не варто автоматично прирівнювати до точного числа постійних емігрантів.

    Статистика ДПСУ не показує, скільки людей уже остаточно змінили місце проживання, скільки планують повернутися через кілька місяців чи років, а скільки проживають за кордоном тимчасово.

    Окрім того, прикордонна статистика враховує лише офіційні перетини контрольованої державної межі. Вона не може повністю відобразити рух через тимчасово окуповані території або нелегальне перетинання кордону. На цю особливість Opendatabot звертав увагу і під час аналізу даних за 2025 рік.

    Чому українці продовжують залишатися за кордоном

    Головною причиною залишається війна.

    Російські ракетні та дронові атаки, небезпека для дітей, руйнування житла, проблеми з роботою та невизначеність щодо тривалості бойових дій стимулюють частину сімей залишатися у країнах ЄС та інших державах.

    Водночас із кожним роком зростає й інший фактор — інтеграція українців у країнах перебування.

    Люди знаходять роботу, діти навчаються у місцевих школах, сім’ї орендують або купують житло, вивчають мову та поступово формують нові соціальні зв’язки.

    Чим довше триває війна, тим складнішим стає потенційне рішення про повернення.

    Це вже створює для України довгостроковий демографічний виклик: країні необхідно буде конкурувати за повернення власних громадян із державами, де вони за роки війни встигли вбудуватися у місцеві ринки праці.

    Але «не повернулися» не означає «виїхали назавжди»

    Саме тут важливо уникати найбільш поширеної помилки при читанні прикордонної статистики.

    Якщо за певний період виїхало на 244 тис. людей більше, ніж в’їхало, це не означає, що всі вони стали постійними емігрантами.

    Наприклад, людина могла виїхати у червні й повернутися в липні — тоді в статистиці першого півріччя вона потрапить до різниці, а за підсумками року вже ні.

    Через це дані за повний календарний рік можуть суттєво відрізнятися від піврічних.

    Крім того, сезонний фактор особливо сильний саме наприкінці першого півріччя: у червні традиційно різко збільшується кількість людей, які вирушають у поїздки.

    Саме тому найбільш коректно говорити, що на кінець червня різниця між виїздами та поверненнями становила 244,3 тис. осіб, а не що всі ці громадяни остаточно емігрували.

    У 2025 році картина була дуже схожою

    Минулорічні цифри дозволяють побачити, наскільки стабільним став прикордонний рух.

    У першому півріччі 2025 року ДПСУ зафіксувала 16,47 млн перетинів кордону. Із них 14,08 млн припадали на українців. Середньомісячний показник становив 2,35 млн перетинів.

    Тоді мінімум також зафіксували у лютому — 1,78 млн, а максимум у червні — 3,13 млн.

    У 2026 році структура практично повторюється: лютневий мінімум, різке літнє прискорення та загальний баланс у мінус приблизно чверть мільйона громадян.

    Тобто поки що немає ознак ані нового масштабного міграційного сплеску, ані масового повернення українців.

    Для України це серйозний демографічний виклик

    Навіть стабільний відтік у 200–250 тис. людей за пів року має значення для країни, яка вже зіткнулася з масштабним скороченням населення через війну, окупацію, смертність та вимушене переміщення.

    Особливо важлива структура тих, хто залишає країну.

    Велика частка українців за кордоном — це жінки працездатного віку та діти. Якщо вони залишатимуться за кордоном після завершення війни, Україна може відчути ще сильніший дефіцит працівників, платників податків і молодого населення.

    Уже сьогодні українські компанії регулярно називають нестачу кадрів одним із ключових обмежень для розвитку бізнесу.

    Після війни проблема може загостритися через потребу одночасно відбудовувати інфраструктуру, розширювати оборонну промисловість та компенсувати демографічні втрати.

    Повернення залежатиме не лише від завершення війни

    Досвід попередніх міграційних криз показує, що завершення активних бойових дій саме по собі не гарантує автоматичного повернення всіх біженців.

    Для українців важливими будуть безпека, наявність житла, робочих місць, зарплати, освіта для дітей, медицина та загальна передбачуваність життя.

    Саме тому питання повернення громадян поступово стає не лише соціальним, а й економічним завданням державної політики.

    Україні доведеться створювати умови, за яких повернення буде виглядати для сімей не просто емоційним рішенням, а раціонально вигідним вибором.

    Що показують нинішні цифри

    Піврічна статистика 2026 року демонструє одночасно дві тенденції.

    З одного боку, катастрофічного прискорення відтоку немає. Різниця у 244,3 тис. майже така сама, як у 2025 році, і суттєво нижча, ніж у першій половині 2024-го.

    З іншого — перелому теж не сталося.

    Україна все ще має від’ємний міграційний баланс: 7,13 млн виїздів проти 6,89 млн повернень за шість місяців.

    І поки ця різниця залишається від’ємною, війна продовжує забирати в України не лише території, інфраструктуру та економічні ресурси, а й людей — найважливіший ресурс для майбутнього відновлення країни.

  • Виїзд за кордон: скільки українців залишили країну за п’ять років

    Виїзд за кордон: скільки українців залишили країну за п’ять років

    Попри пандемію та повномасштабну війну, мобільність українців залишалася дуже високою. За даними Державної прикордонної служби, у 2020–2025 роках (станом на дев’ять місяців 2025-го) зафіксовано 104,97 млн перетинів державного кордону на виїзд з України. Водночас в’їзд іноземців до України за цей період склав 16,91 млн випадків.

    У прикордонників констатують, що динаміка виїздів трималася на стабільно високому рівні, змінюючись залежно від обставин. У «ковідний» 2020 рік українці здійснили 16,54 млн виїздів, у 2021-му — 19,60 млн, у 2022-му — 18,94 млн, у 2023-му — 17,75 млн, у 2024-му — 17,83 млн. За січень–вересень 2025 року додано ще 14,30 млн виїздів. Сукупно це дає понад 104,9 мільйона фактів перетину кордону в напрямку виїзду — як трудових і тривалих від’їздів, так і короткотермінових поїздок.

    Потік іноземців до України різко просів у 2022 році, але згодом почав відновлюватися. У 2020-му в’їздів іноземців було 3,39 млн, у 2021-му — 4,27 млн; у 2022-му показник впав до 2,31 млн, у 2023-му зріс до 2,45 млн, у 2024-му — до 2,55 млн, а за дев’ять місяців 2025-го — 1,94 млн. Це свідчить про поступове повернення ділової, гуманітарної та туристичної активності.

    На запит щодо більш деталізованої статистики — зокрема про кількість виїздів чоловіків 15–25 років у 2022–2025 роках, а також про число іноземців, які перебували в Україні три місяці і більше, — у ДПСУ пояснили, що служба веде офіційний облік саме фактів перетину кордону. Показники, не передбачені формами державної звітності, у її базах не зберігаються. У відомстві підкреслюють: обсяг перетинів безпосередньо залежить від соціально-економічної та безпекової ситуації в країні.

    Статистика демонструє: навіть у надскладні роки українці залишалися мобільними, а в’їзд іноземців після воєнного провалу поступово відновлюється. Детальніші портрети міграційних потоків вимагатимуть інтеграції даних інших держреєстрів — поза можливостями звичайної прикордонної статистики.

  • Чому колишній глава «Енергоатому» Петро Котін та інші чиновники тікають з України

    Чому колишній глава «Енергоатому» Петро Котін та інші чиновники тікають з України

    Частина українських еліт все частіше тихо залишає країну. Нещодавно за кордон виїхав колишній голова «Енергоатому» Петро Котін. За ним – низка чиновників середньої ланки, депутатів та бізнесменів. Тенденція насторожує: країну залишають саме ті, хто мав прямий доступ до державних ресурсів і найбільш чутливого сектору – енергетики.

    Постає питання: що ж відбувається в «Енергоатомі», якщо навіть керівники не затримуються в Україні?

    Розслідування тендерів через систему «Prozorro» вже не раз показували, що мільярди гривень державного бюджету осідають у кишенях наближених до керівництва компаній. Використовується перевірена схема – завищені кошториси, дискримінаційні умови конкурсів, а також відвантаження електроенергії без передоплати.

    Найпоказовіший приклад – діяльність ПрАТ «Юженергобуд». У квітні 2025 року ця компанія отримала підряд від «Енергоатому» на ремонт і будівельні роботи на суму 70,8 млн грн.

    Умови тендеру були сформульовані так, щоб відсіяти нових учасників. Вимога – досвід робіт виключно на атомних електростанціях. Додатково прописувались «погоджені» технічні специфікації та так зване «Рішення про затвердження постачальника». У результаті конкуренція була лише на папері – вигравала потрібна компанія, а держава переплачувала.

    Цей випадок далеко не поодинокий. За останні роки «Юженергобуд» систематично виходить переможцем у торгах, отримуючи сотні мільйонів гривень.

    Ще один скандальний приклад – тендери на обладнання Hochiki, де замовник одразу вказує конкретну марку. Жоден еквівалент не допускається, що прямо порушує закон про публічні закупівлі. Це ще один сигнал: тендери пишуться під заздалегідь визначених постачальників.

    Втеча еліт – втеча від відповідальності?

    Від’їзд Котіна і його колег може бути не просто приватною справою, а й ознакою ширшої проблеми – спроби уникнути відповідальності за системні зловживання в енергетичному секторі. Адже саме енергетика під час війни є критичною сферою, а кожна «схема» тут напряму б’є по обороноздатності країни.

    Факти завищення кошторисів, монополізація тендерів і виведення грошей через «своїх» підрядників створюють картину, де «Енергоатом» стає не стільки стратегічним активом держави, скільки годівницею для вузького кола бізнес-груп.

  • Колишній міністр Кубраков готується до виїзду з України після перевірки його фінансів

    Колишній міністр Кубраков готується до виїзду з України після перевірки його фінансів

    За інформацією наших джерел, колишній міністр інфраструктури України Олександр Кубраков найближчим часом може залишити країну. Він уже вивіз своїх батьків за кордон, а тепер готується до власного виїзду.

    Втечу ексміністра пов’язують із перевірками його фінансових зв’язків та діяльності на посаді. За даними джерел, Кубраков намагається «підчистити хвости» та дистанціюватися від структур, які можуть привернути увагу правоохоронних органів.

    Одним із кроків стала ліквідація благодійного фонду «We Build Ukraine», який був створений одразу після відставки Кубракова. Формально фонд декларував допомогу у відбудові країни, однак, за словами наших співрозмовників, він використовувався для відмивання коштів.

    Фонд проіснував лише рік і наразі закривається. Серед його співзасновників були пов’язані з Кубраковим особи — зокрема активіст Дмитро Шерембей, якого у ЗМІ називають «гаманцем» антикорупціонера Віталія Шабуніна, а також ексчиновник і колишній голова Держагентства відновлення Мустафа Найєм.

    У колах, наближених до ексміністра, не виключають, що виїзд Кубракова пов’язаний із бажанням уникнути уваги слідчих органів, які вже аналізують його діяльність у сфері інфраструктурних проєктів та фінансові контакти за час перебування у владі.

  • Половина українських айтішників думають про виїзд за кордон — опитування

    Половина українських айтішників думають про виїзд за кордон — опитування

    Майже половина українських спеціалістів у сфері IT замислюються над тим, щоб залишити країну. Про це свідчать результати свіжого опитування, проведеного DOU.

    За даними дослідження, 48% айтішників планують виїзд. Серед них 14% уже активно готуються до переїзду. Основними причинами називають постійні обстріли, ризик мобілізації та недовіру до дій влади.

    Водночас стільки ж — 48% спеціалістів — заявили, що залишаються в Україні, причому 14% рішуче відкидають ідею від’їзду.

    Хто найчастіше думає про виїзд

    • Чоловіки: 16% готуються до переїзду проти лише 5% жінок.

    • Молодь до 25 років: понад половина (53%) розглядає еміграцію.

    • Жителі південно-східних регіонів, що найбільше постраждали від війни: 15–20% хочуть виїхати.

    Серед тих, хто вже виїхав, 37% не планують повертатися, 20% хочуть повернутися, а ще 42% не визначилися зі своїми планами.

  • Прикордонники затримали чоловіків, які виїжджали з країни з новими дружинами

    Прикордонники затримали чоловіків, які виїжджали з країни з новими дружинами

    На українсько-польському кордоні спостерігається черговий сплеск креативу в спробах легального виїзду за межі країни чоловіками призовного віку. Цього разу прикордонники пунктів пропуску «Смільниця» та «Нижанковичі» стали свідками вкрай нестандартних сімейних комбінацій.

    У пункті «Смільниця» увагу привернув 54-річний мешканець Донеччини, який намагався виїхати з країни в компанії одразу двох жінок — колишньої та нової дружини. При чому нова обраниця виявилась 66-річною сусідкою з інвалідністю ІІ групи, на якій чоловік одружився одразу після офіційного розлучення з першою дружиною. Цікавість ситуації посилилась тим, що ця жінка раніше була у шлюбі з… 30-річним племінником першої дружини того ж чоловіка.

    А на пункті пропуску «Нижанковичі» 37-річний житель Сумщини теж вирішив спробувати щастя на «шлюбному фронті»: він одружився з 47-річною жінкою з інвалідністю ІІІ групи. Як сам зізнався, у пошуках майбутньої дружини йому допомагав брат.

    Попри зовнішню абсурдність, подібні ситуації прикордонники вже сприймають як частину ширшої проблеми — зловживання соціальними та юридичними механізмами для виїзду з країни під час дії воєнного стану. В обох випадках зібрані матеріали передані до компетентних органів для перевірки можливих ознак фіктивного шлюбу та порушення законодавства.

  • Акторка Катерина Кузнецова розійшлася з бойфрендом-росіянином і виїхала з України

    Акторка Катерина Кузнецова розійшлася з бойфрендом-росіянином і виїхала з України

    Відома українська акторка Катерина Кузнецова оголосила про завершення семирічних стосунків із російським бізнесменом Максимом Апліним. Про це вона повідомила в особистому блозі в Instagram.

    «Ми з Максом більше не разом. Було класно. Зі словами великої вдячності й, звісно, з повагою йду в новий етап свого життя», — коротко написала акторка, не вдаючись у подробиці причин розриву.

    Кузнецова нечасто розкривала деталі особистого життя, однак цього разу вирішила відверто поділитися новинами зі своїми підписниками. Пара познайомилась у 2017 році, і стосунки тривали понад 7 років.

    Окрім розриву, Катерина також повідомила, що тимчасово переїжджає до Іспанії. Її вибір — сонячна Барселона. Втім, за словами акторки, це не еміграція, а спроба «перезавантажитися».

    «Я переїжджаю в Барселону (звісно не на постійну основу, просто мені важливо мати місце, куди я можу їздити і відновлюватися). А так мене багато чого нового чекає в Києві моєму рідному», — додала Кузнецова.

    Катерина Кузнецова — зірка українських і російських серіалів, відома за ролями в «Кріпосній», «Кухні» та інших проєктах. Після повномасштабного вторгнення Росії акторка чітко заявила про свою українську позицію й залишила країну-агресора.

    Тепер Кузнецова починає нову сторінку — без старих стосунків і з новими планами.

  • Ведуча Лідія Таран розповіла, як її донька вступила у престижний французький університет

    Ведуча Лідія Таран розповіла, як її донька вступила у престижний французький університет

    Телеведуча Лідія Таран поділилася важливою новиною — її донька Василина Доманська вступила до одного з найпрестижніших університетів Франції. 17-річна дівчина стала студенткою Sciences Po campus Paris, де вивчатиме політичні науки, міжнародні відносини, економіку та соціологію.

    Після початку повномасштабного вторгнення Лідія з донькою переїхали до Франції. Там Василина одночасно закінчила українську школу дистанційно та французький коледж. Цього року вона подала документи до восьми університетів і складала всі вступні іспити французькою мовою.

    «Ми подали сім досьє у пристойні виші по всій Франції, — розповіла Лідія Таран. — І була сумна та невесела, аж доки не взнала про 8-й. І от, знайомтесь — Василина Доманська. Студентка Science Po campus Paris — найкращого вишу Європи у своїй сфері».

    На цьому досягнення родини не завершуються: сама Лідія Таран також вирішила здобути освіту — ведуча навчається у магістратурі, подробиці поки не розголошує.

    Попри серйозне академічне навантаження, Василина планує приїхати до України — на неї чекає табір пластунів, в якому вона традиційно бере участь.

    Нагадаємо, Science Po — один із провідних університетів Європи, відомий своїми програмами в галузі політології, міжнародних відносин і соціальних наук. Навчання вимагає високого рівня володіння мовою і серйозної підготовки.

  • На Закарпатті затримали чоловіка, який за $13 тисяч організовував втечу ухилянта через гори

    На Закарпатті затримали чоловіка, який за $13 тисяч організовував втечу ухилянта через гори

    У селі Іза Закарпатської області прикордонники та слідчі затримали місцевого мешканця, який за 13 тисяч доларів США пообіцяв організувати незаконний перетин кордону військовозобов’язаному чоловіку. Про це повідомило Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України.

    За даними слідства, правопорушник запропонував клієнту “безпечний маршрут” через гірську ділянку українсько-румунського кордону. Його затримали одразу після отримання всієї суми неправомірної вигоди — просто на околиці села Іза.

    Справу розслідують за частиною 3 статті 332 Кримінального кодексу України — незаконне переправлення осіб через державний кордон, вчинене з корисливих мотивів. Чоловіку вже повідомили про підозру.

    Якщо його вину буде доведено в суді, йому загрожує позбавлення волі на строк від 7 до 9 років з конфіскацією майна.

    Правоохоронці вкотре нагадують: спроби незаконно покинути територію України в умовах воєнного стану — кримінальний злочин як для тих, хто тікає, так і для тих, хто їм у цьому сприяє.

  • 29-річний чоловік одружився з колишньою тещею, щоб виїхати з України

    29-річний чоловік одружився з колишньою тещею, щоб виїхати з України

    На одному з українських прикордонних пунктів викрито чергову спробу обійти заборону на виїзд чоловіків призовного віку. Цього разу головними фігурантами стала пара з Кіровоградщини — 29-річний чоловік і 47-річна жінка, яка виявилася його… колишньою тещею.

    Під час перевірки документів подружжя запевняло, що їх поєднало справжнє кохання, і нібито різниця у віці не стала на заваді щирим почуттям. Однак згодом правоохоронці встановили справжню суть стосунків: жінка раніше була матір’ю дружини чоловіка, а шлюб оформили лише для того, аби надати йому можливість виїхати за кордон.

    Шлюб із жінкою-інвалідом дозволяє чоловікам призовного віку також перетинати кордон. Однак у цьому випадку спроба виявилася невдалою — інспектори ДПСУ запідозрили неладне й вивели пару на чисту воду.

    Наразі за цим фактом відкрито кримінальне провадження. Фігурантам інкримінують одразу дві статті:
    – незаконне переправлення осіб через державний кордон України (ст. 332 ККУ);
    – ухилення від призову на військову службу під час мобілізації (ст. 336 ККУ).

    Справу передано до відповідних слідчих органів. Якщо вину буде доведено, обом “молодятам” може загрожувати реальне покарання — аж до позбавлення волі.

    Контекст

    Після початку повномасштабної війни росії проти України спроби ухилення від мобілізації набули системного характеру. Окрім фіктивних шлюбів, українські чоловіки вдаються до підробки документів, “липових” довідок про інвалідність, студентських посвідчень або оформлюють опіку над дітьми. Усі ці схеми активно відслідковуються прикордонниками, а відповідальність за спробу незаконного перетину кордону — кримінальна.