Daypolitico

Позначка: ядерна безпека

  • Пошкоджений конфайнмент ЧАЕС, скільки коштуватиме відновлення та хто має за нього платити

    Пошкоджений конфайнмент ЧАЕС, скільки коштуватиме відновлення та хто має за нього платити

    Над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС розташована одна з найбільших інженерних споруд, коли-небудь переміщених суходолом, — сталева арка заввишки з 35-поверховий будинок. Її дві половини збирали поруч із реактором, після чого за допомогою гідравлічних домкратів пересунули рейками над об’єктом «Укриття». У будівництві залучили близько 10 тисяч працівників із 40 країн, з яких 5 тисяч — українці. Вартість самого Нового безпечного конфайнмента (НБК) становила близько 1,5 млрд євро, а загальна вартість програми на майданчику — приблизно 2,1 млрд євро. Споруду проєктували зі строком експлуатації сто років.

    Конфайнмент мав забезпечити безпечні умови для демонтажу нестабільних конструкцій старого саркофага, зведеного після аварії 1986 року. Його будували приблизно 200 днів (206 днів за даними) в умовах радіаційної небезпеки, без можливості повноцінно дотримуватися звичайних будівельних норм. Розрахунковий строк експлуатації становив 20–40 років, однак споруда простояла близько чотирьох десятиліть, і її конструктивну стабільність ніколи не вважали гарантованою на тривалий період.

    За даними ЄБРР, усередині зруйнованого реактора залишається близько 190 тонн діоксиду урану. У нижніх приміщеннях розташовані застиглі паливовмісні маси, які утворилися під час аварії та нагадують лаву. Для роботи з конструкціями старого «Укриття» під аркою встановили два дистанційно керовані крани. Вони мали поступово демонтувати найбільш небезпечні елементи саркофага. Підготовку до цього етапу вже завершували, коли в лютому 2025 року конфайнмент зазнав удару безпілотника.

    У ніч проти 14 лютого 2025 року ударний дрон із бойовою частиною влучив у зовнішню оболонку арки. Українська сторона заявила, що це був російський «Шахед». Москва заперечила причетність до атаки. За словами президента Володимира Зеленського, безпілотник летів на висоті близько 85 метрів, імовірно, щоб залишатися поза зоною виявлення радарів. Вибух утворив отвір площею приблизно 15 кв. м і пошкодив ще близько 200 кв. м панелей, кріплень і з’єднань.

    Директор департаменту ядерної безпеки ЄБРР Бальтазар Ліндауер пояснював, що саме механічне пошкодження оболонки не становило б найбільшої проблеми: отвір можна було б відносно швидко закрити. Значно серйознішими виявилися наслідки пожежі. Вогонь поширився між шарами обшивки, а тління ізоляційних матеріалів тривало кілька тижнів.

    Для ліквідації прихованих осередків горіння рятувальники зробили у зовнішній оболонці близько 330 отворів діаметром 30–50 см. Роботи проводили на висоті за температури нижче мінус 10 градусів. Через радіаційні обмеження персонал працював короткими змінами: працівників виводили із зони, щойно вони отримували встановлену допустиму дозу опромінення.

    Щоб зрозуміти масштаб пошкоджень, потрібно враховувати конструкцію НБК. Його оболонка складається із зовнішніх і внутрішніх металевих панелей, між якими розміщені теплоізоляція, герметична мембрана та міжшаровий простір. Вентиляційна система підтримує в ньому відносну вологість нижче 40% і невеликий перепад тиску. Це обмежує корозію металевих елементів і створює додатковий бар’єр для поширення радіоактивного пилу.

    Пожежа пошкодила значну частину мембрани, зокрема в місці з’єднання двох половин арки та в стиках із фундаментами. Вентиляційне обладнання залишилося справним, однак система більше не забезпечує належного режиму роботи: через пошкоджену оболонку всередину потрапляє вологе зовнішнє повітря. Дистанційні крани під аркою також не працюють. За словами Ліндауера, наразі немає остаточного підтвердження, чи пошкодив їх безпосередньо удар.

    У грудні 2025 року місія Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) завершила оцінювання споруди. Агентство дійшло висновку, що конфайнмент утратив основні функції безпеки, зокрема здатність до локалізації. Водночас інспектори не виявили незворотних пошкоджень несучих конструкцій і систем моніторингу. Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі зазначив, що основний каркас арки зберіг цілісність, тоді як пошкодження стосуються передусім допоміжних систем і герметичності.

    Радіаційний фон на майданчику залишився в межах контрольних показників, а радіоактивних викидів не зафіксували. Проте пошкодження оболонки унеможливлює повноцінне виконання проєктних функцій конфайнмента. Демонтаж старого саркофага відклали до відновлення герметичності.

    Приховані пошкодження захисної арки

    Пошкодження конфайнмента створює не лише проблему герметичності, а й довгостроковий ризик для металевих конструкцій. Вентиляція міжшарового простору мала підтримувати вологість на рівні, за якого корозія розвивається повільно. Тепер волога проникає крізь пошкоджену оболонку, а без відновлення системи захисту корозійні процеси можуть стати критичними до кінця десятиліття.

    Звичайний спосіб оновлення антикорозійного покриття — роботи промислових альпіністів на зовнішній поверхні конструкції — у Чорнобилі практично непридатний. Арка затримує радіоактивний пил, але не захищає від гамма-випромінювання. Високі радіаційні поля на вершині споруди суттєво обмежують тривалість робіт і вимагають спеціальних методів захисту персоналу.

    За оцінкою ЄБРР, пошкодження конфайнмента підвищило ризик корозії сталевої арки, а без відновлення його основних функцій конструкція може зазнати подальшої деградації. Банк оцінює вартість ремонту щонайменше у €500 млн і наполягає, що основні роботи необхідно завершити до 2030 року. Для цього фінансування потрібно забезпечити до кінця 2027-го, щоб розпочати повноцінний ремонт у 2028 році. Якщо корозія пошкодить несучі елементи, відновлення конфайнмента може стати значно складнішим і дорожчим.

    Відновлення конфайнмента передбачає кілька послідовних кроків. Спочатку необхідно було закрити найбільший пролом в оболонці. До зими 2025 року його накрили захисним щитом. Це рішення дозволяє тимчасово обмежити потрапляння води, однак не відновлює повноцінну герметичність конфайнмента.

    Наступне завдання — проміжний ремонт вартістю 5–10 млн євро. Його фінансування Україна залучає від донорів. Роботи передбачають закриття невеликих отворів і відновлення частини мембрани. Контракт на їх виконання отримала українська компанія UTEM-Engineering.

    Повноцінне відновлення основних функцій НБК буде значно складнішим. Пошкоджена мембрана розташована всередині багатошарової оболонки. Доступ до неї обмежують радіаційні поля над зруйнованим реактором, а необхідний матеріал має специфічні характеристики й не належить до тих, які можна швидко замінити звичайними будівельними рішеннями. За словами Ліндауера, ремонт знадобиться як із зовнішнього, так і з внутрішнього боку конструкції.

    ЄБРР вирішив не обмежуватися локальним латанням старої обшивки навколо пролому. Замість цього банк розглядає можливість накриття більшої площі додатковим захисним шаром. Роботи проводитимуть із використанням спеціального екранування та обмеженням тривалості перебування працівників у небезпечних зонах.

    Відновлення потребує координації між кількома установами. Державне підприємство «Чорнобильська АЕС», яке очолює Сергій Тараканов, є замовником робіт і отримувачем грантів. ЄБРР управляє донорськими коштами та координує проєкт. Для оцінювання пошкоджень банк залучив французькі компанії Bouygues Travaux Publics і VINCI Construction Grands Projets — учасників консорціуму Novarka, який проєктував і будував конфайнмент. Тараканов вважає, що найкраще з ремонтом упораються саме фахівці, які створювали споруду.

    Українські органи ядерного регулювання контролюють дотримання вимог безпеки. Державна інспекція ядерного регулювання заборонила планові роботи, які могли б створити додаткові радіаційні ризики. Демонтаж конструкцій старого «Укриття» не відновлять, доки конфайнмент не поверне необхідних функцій.

    У квітні 2026 року донори погодили поетапний підхід до підготовки повноцінного ремонту. Спочатку потрібно зібрати технічні дані, потім розробити інженерні рішення разом із регулятором і лише після цього готувати детальні закупівлі. Виняток становитимуть матеріали та обладнання з тривалим строком виготовлення, які можна замовити заздалегідь. Така послідовність має знизити ризик помилок у проєктуванні й повторних витрат. На підготовчі роботи виділили 30 млн євро, однак у ЧАЕС наголошують: ці кошти призначені для збору технічних даних і розроблення рішень, а не для повного ремонту.

    МАГАТЕ не фінансує відновлення і не має мандата на збір донорських коштів. Водночас агентство рекомендує посилити контроль вологості, переглянути програму моніторингу корозії та модернізувати автоматизовану систему спостереження за старим «Укриттям».

    Оцінки вартості ремонту суттєво зросли протягом року. Влітку 2025-го ЄБРР допускав, що аварійні роботи можуть коштувати понад 100 млн євро. Навесні 2026 року йшлося вже щонайменше про 500 млн євро. Рено-Бассо не виключає подальшого збільшення суми після завершення детального технічного аналізу. Остаточна вартість поки невідома, оскільки повний масштаб прихованих пошкоджень можна буде встановити лише в процесі обстеження та ремонту.

    Окремо потрібно оцінити стан споруд, які не входять до периметра конфайнмента. Частини турбінного залу та деаераторної етажерки залишаються поза його межами. Наприкінці лютого 2026 року ЧАЕС замовила проєкт їх підсилення, що свідчить про необхідність додаткових робіт за межами самої арки.

    Незакритий рахунок за безпеку Чорнобиля

    Механізм міжнародної підтримки Чорнобильської АЕС почав формуватися ще в 1990-х роках. Після меморандуму 1995 року між країнами G7, Європейською комісією та Україною щодо закриття станції міжнародні експерти підготували План реалізації заходів на об’єкті «Укриття». У травні 1997 року документ був розроблений, а влітку того ж року на саміті G7 у Денвері лідери країн та ЄС оголосили про початкове фінансування в розмірі 300 млн доларів. Із цієї суми 100 млн доларів мала надати Європейська комісія.

    Для акумулювання коштів ЄБРР створив окремий Чорнобильський фонд «Укриття». Перша конференція донорів відбулася в Нью-Йорку в листопаді 1997 року, а перші внески надійшли 12 грудня. Надалі фінансування збирали під час конференцій у Берліні у 2000 році, Лондоні у 2005-му, Києві у 2011-му та Лондоні у 2015-му.

    За майже чверть століття фонд акумулював близько 1,6 млрд євро від 45 країн. Ще приблизно 480 млн євро ЄБРР надав із власних ресурсів. Проте початкові розрахунки виявилися недостатніми. У 2015 році дефіцит фінансування становив 615 млн євро. Його намагалися скоротити під час окремої конференції в Лондоні під головуванням Німеччини в G7. Країни-учасниці та Європейська комісія додатково пообіцяли 165 млн євро. Тодішня міністерка довкілля Німеччини Барбара Хендрікс пояснювала важливість внесків необхідністю зберегти довіру до міжнародних домовленостей у межах «Сімки».

    Арку насунули на четвертий енергоблок у листопаді 2016 року, а в експлуатацію ввели влітку 2019-го. У жовтні 2020 року фонд закрили. Його керівник Ганс Бліх тоді заявив, що проєкт допоміг усунути небезпеку, яка десятиліттями залишалася над регіоном. За даними Financial Times, серед початкових донорів будівництва була також Росія.

    Після завершення будівництва міжнародна підтримка Чорнобильської АЕС не припинилася остаточно. Нині фінансування координує Міжнародний чорнобильський кооперативний рахунок (ICCA), яким управляє ЄБРР.

    Європейський Союз залишається одним із ключових міжнародних партнерів у фінансуванні ядерної безпеки України. За даними Єврокомісії, на будівництво Нового безпечного конфайнмента вона спрямувала €423 млн. США також фінансували спорудження арки, а міжнародні внески через механізми ЄБРР забезпечували реалізацію чорнобильських проєктів протягом десятиліть. Після російського удару по конфайнменту міжнародним партнерам доводиться шукати додаткові ресурси вже не лише для підтримки ядерної безпеки, а й для відновлення пошкодженої конструкції.

    За станом на 15 жовтня 2026 року публічно оголошені внески та зобов’язання донорів виглядають так. 29 квітня США заявили про намір надати до 100 млн доларів — близько 20% від орієнтовної потреби у 500 млн євро за оцінками G7 — і закликали партнерів долучитися до фінансування. У червні Європейська комісія пообіцяла 75 млн євро грантової допомоги. Норвегія оголосила про внесок у 100 млн крон, що становить трохи більше ніж 9 млн євро.

    Після зустрічі міністра довкілля Німеччини Карстена Шнайдера з Денисом Шмигалем 18 серпня Берлін повідомив про намір спрямувати на рахунок ICCA 50 млн євро. За повідомленням Welt, ішлося про суму до 50 млн євро у 2026 році. Франція ще у 2025-му внесла 10 млн євро. 15 жовтня Велика Британія оголосила про надання 17 млн фунтів стерлінгів, або приблизно 22–23 млн доларів.

    Сумарно ці оголошення відповідають приблизно 250 млн євро, тобто половині попередньо оціненої потреби. Це орієнтовний підрахунок за публічними повідомленнями, а не остаточний підтверджений баланс: частина сум заявлена як гранична, деякі внески залежать від додаткових погоджень, а валютні курси змінюються. Під час квітневого інтерв’ю Рено-Бассо значних нових зобов’язань від донорів іще не було.

    Окремим джерелом фінансування залишаються українські бюджетні кошти. Уряд виділяв кошти на подолання наслідків удару. Законопроєкт № 15513 передбачає продовження державної програми зняття ЧАЕС з експлуатації до 2036 року та визначення необхідних обсягів фінансування.

    Остаточний міжнародний пакет досі не погоджений. ЄБРР продовжує переговори з G7 та ЄС щодо фінансування, яке може сягнути пів мільярда євро. Банк наполягає на необхідності отримати чіткі зобов’язання до кінця 2027 року, щоб не відкладати ремонт до моменту, коли корозійні пошкодження вимагатимуть значно дорожчих робіт.

    У цій ситуації важлива й історична роль Росії. Москва була серед учасників попередньої системи міжнародної співпраці, яка фінансувала будівництво конфайнмента. Тепер Україна звинувачує російські війська в ударі, що пошкодив цю споруду, тоді як російська влада заперечує причетність. Водночас витрати на відновлення знову лягають переважно на міжнародних партнерів України. Це змінює політичний контекст донорської системи, яка спочатку створювалася для спільного подолання наслідків аварії, а не для ремонту об’єкта після воєнного удару.

    Наслідки російської агресії для ядерної безпеки ЧАЕС

    Російські війська захопили Чорнобильську АЕС 24 лютого 2022 року, у перший день повномасштабного вторгнення. Персонал станції майже місяць працював без повноцінної ротації, а першу часткову зміну провели лише 20 березня. Місто Славутич, де мешкає значна частина працівників ЧАЕС, опинилося в оточенні російських військових колон.

    Під час окупації російська військова техніка пересувалася через Рудий ліс — одну з найбільш забруднених ділянок зони відчуження. Там також копали окопи. «Енергоатом» заявляв, що військові могли отримати значні дози опромінення. МАГАТЕ не підтвердило повідомлення про гостре радіаційне ураження, а деякі фахівці сумнівалися, що перебування в окопах могло спричинити гостру променеву хворобу. Водночас рух важкої техніки порушував забруднений верхній шар ґрунту, що супроводжувалося локальними підвищеннями радіаційного фону.

    Наприкінці березня російські військові письмово передали станцію українському персоналу та відступили в напрямку Білорусі. 26 квітня 2022 року Рафаель Гроссі відвідав Чорнобильську АЕС і назвав ситуацію, що склалася під час окупації, «дуже, дуже небезпечною».

    Окупація продемонструвала, що чинні міжнародні механізми ядерної безпеки недостатньо пристосовані до війни. Після аварії 1986 року правила та інфраструктуру безпеки розробляли передусім з огляду на технічні несправності, помилки персоналу й природні катастрофи. Сценарії тривалого військового контролю над атомним об’єктом або ударів по його інфраструктурі не були повноцінно враховані.

    У відповідь МАГАТЕ розширило свою присутність на українських ядерних об’єктах. Із січня 2023 року постійна місія агентства працює на Чорнобильському майданчику. У травні того ж року Гроссі представив Раді Безпеки ООН п’ять принципів захисту ядерних об’єктів. Вони передбачають, зокрема, заборону атак на атомні станції та використання їх як військових баз. Проте обов’язкового міжнародного рішення, яке забезпечувало б виконання цих принципів, ухвалено не було. Тому їх реалізація залежить від дотримання сторонами відповідних зобов’язань.

    Удар по конфайнменту в лютому 2025 року знову виявив обмеженість міжнародних механізмів реагування. МАГАТЕ підтвердило пошкодження захисної оболонки, однак не зафіксувало викидів радіонуклідів понад установлені межі. Україна звинуватила Росію в атаці, Москва заперечила причетність. Агентство задокументувало наслідки удару, але не встановлювало, хто за нього відповідає.

    Це розмежування принципове: МАГАТЕ оцінює стан ядерних об’єктів, рівень радіації та ризики для ядерної безпеки. Встановлення обставин атаки й юридичної відповідальності за неї потребує окремого розслідування та доказів, які можуть бути використані в суді.

    Чорнобильська зона розташована на повітряному напрямку, яким російські ракети та безпілотники можуть рухатися до Києва. За словами директора ЧАЕС Сергія Тараканова, ворожі апарати пролітають над зоною майже щодня й щоночі. Частина з них може відхилятися від маршруту, зокрема через дію засобів радіоелектронної боротьби, водночас керівник станції не виключає й навмисного спрямування безпілотників у цей район.

    Тараканов попереджає, що ударна хвиля поблизу конфайнмента може вплинути на нестабільні конструкції старого саркофага. Водночас це оцінка керівника станції, а не підтверджений висновок незалежної інженерної експертизи. МАГАТЕ окремо повідомляло, що основний каркас арки після удару зберіг цілісність.

    Війна впливає і на енергетичну інфраструктуру, від якої залежить робота ЧАЕС та життя її персоналу. У жовтні 2025 року Гроссі повідомляв, що лінія електропередачі напругою 330 кВ до Славутича залишається відключеною, через що місто, де живуть працівники станції, залежить від дизельних генераторів. Пізніше, 7 червня 2026 року, безпілотник пошкодив будівлю приймання контейнерів на майданчику чорнобильського сховища ядерних відходів. Там виникла пожежа, яку вдалося загасити.

    Усі ці епізоди свідчать про те, що ядерні об’єкти та пов’язана з ними інфраструктура залишаються вразливими до воєнних дій. Конфайнмент проєктували для захисту від вологи, радіаційного впливу, високих температур і торнадо третього класу. Масштабну війну з регулярними ракетними та дроновими атаками не розглядали як основний сценарій, який споруда мала витримувати. Як зазначає Financial Times, міжнародні донори не передбачали повномасштабної війни такого масштабу.

    Тепер до витрат на ядерну безпеку додалися ремонт після обстрілів, додатковий моніторинг воєнних ризиків і захист інфраструктури. Витрати на ці роботи несуть Україна та міжнародні партнери, які раніше фінансували будівництво конфайнмента. ЄБРР називає міжнародну співпрацю навколо Чорнобиля однією з найбільших колективних ініціатив у сфері ядерної безпеки та попереджає, що пошкодження споруди поставило під загрозу результати багаторічної роботи.

    Відповідальність Росії за пошкодження конфайнмента

    Фінансування ремонту та відшкодування збитків Росією — два окремі процеси. Перший потрібно завершити в найближчі роки, щоб зберегти конструкції конфайнмента та відновити його функції. Другий залежить від міжнародних механізмів встановлення відповідальності й компенсації, які ще формуються.

    Механізм компенсації збитків складається з кількох взаємопов’язаних інструментів, однак наразі повноцінно працює лише один із них. Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, створили на саміті Ради Європи в Рейк’явіку в травні 2023 року, а приймати заяви він почав у Гаазі 2 квітня 2024-го. Категорії заяв відкривали поступово, їхня кількість сягнула 43. За даними Ради Європи, кількість поданих заяв перевищила 150 тисяч, а в пізніших повідомленнях ішлося приблизно про 195 тисяч. Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе називає Реєстр юридичною пам’яттю цієї війни.

    Реєстр охоплює шкоду, завдану з лютого 2022 року, тому удар по конфайнменту 14 лютого 2025 року відповідає часовим критеріям. Однак у відкритих джерелах не вдалося знайти підтвердження, що щодо пошкодження арки вже подали окрему заяву або що для такого об’єкта передбачена спеціальна категорія. Це питання потребує додаткового юридичного уточнення.

    Наступною ланкою має стати Міжнародна комісія з розгляду заяв щодо України. Конвенцію про її створення 16 грудня 2025 року в Гаазі підписали 35 держав і Європейський Союз. Комісія зможе розпочати роботу після 25 ратифікацій за умови достатнього фінансування. У липні 2026 року конвенцію ратифікувала, зокрема, Молдова.

    Для здійснення виплат необхідно також створити компенсаційний фонд. Наразі він не функціонує. Конвенція не встановлює автоматичного обов’язку держав-учасниць фінансувати компенсації. Генеральний секретар Міністерства закордонних справ Естонії Йонатан Всевіов закликав знайти дієвий механізм фінансування майбутнього фонду.

    Окреме питання — використання заморожених російських активів. У Європейському Союзі заблоковано близько 210 млрд євро російських резервів, значна частина яких зберігається в бельгійському депозитарії Euroclear. 11–12 грудня 2025 року країни ЄС кваліфікованою більшістю погодили безстрокове збереження обмежень на ці активи. Це усунуло потребу кожні шість місяців продовжувати їх блокування одностайним рішенням.

    Однак на саміті 18–19 грудня 2025 року лідери ЄС не змогли погодити так званий репараційний кредит, забезпечений замороженими російськими активами. Бельгія вимагала гарантій на випадок російських судових позовів, а Центральний банк Росії вже подав позов проти Euroclear у Москві.

    Натомість ЄС погодив безвідсотковий кредит Україні на 90 млрд євро на 2026–2027 роки. Україна має повертати його лише після отримання репарацій від Росії. Якщо Москва не виплатить компенсацію, Євросоюз залишає за собою можливість використати заморожені активи для погашення позики. Переговори щодо репараційного кредиту не припинилися, однак прямого механізму спрямування російських резервів на ремонт Чорнобильської АЕС наразі немає.

    Це створює часову невідповідність між потребами ремонту та формуванням механізму компенсацій. ЄБРР потрібні кошти у 2027–2028 роках, тоді як міжнародна комісія ще не почала працювати, а компенсаційний фонд не створений. Тому банк розраховує передусім на добровільні внески донорів, розглядаючи можливе відшкодування збитків Росією як окремий, триваліший процес.

    Теоретично Україна може подати заяву до Реєстру збитків. Проте наразі немає визначеності, чи зможуть міжнародні донори вимагати компенсації власних внесків із російських активів. Це аналітичне припущення, а не офіційна позиція ЄБРР або урядів-донорів: вони публічно не заявляли, що внесені на ремонт кошти мають бути відшкодовані саме в такий спосіб.

    Наслідки пошкодження конфайнмента важливі не лише для України. Основне призначення арки — стримувати поширення радіоактивного пилу, а не гамма-випромінювання. Керівництво ЧАЕС попереджає, що за несприятливого розвитку подій пошкодження старого саркофага може призвести до викиду радіоактивного пилу через негерметичну оболонку. Тараканов заявляв, що вітер може рознести трансуранові елементи за межі зони відчуження, зокрема в інші країни Європи. Державний департамент США також називав потенційним ризиком витік високорадіоактивних матеріалів у Європі, а британський уряд наголошував, що без ремонту корозія може поставити під загрозу результати багаторічних міжнародних інвестицій.

    Водночас радіаційний фон на майданчику залишається стабільним, а ознак безпосередньої радіаційної аварії не зафіксовано. Нинішнє завдання полягає в тому, щоб відновити захисні функції конфайнмента до того, як корозія почне серйозно впливати на його конструкції. Для Росії ця ситуація має два виміри. Перший — відповідальність за наслідки воєнних дій, якщо причетність російських сил до удару буде належно встановлена.

    Українська сторона називає безпілотник російським, але Москва заперечує причетність, а МАГАТЕ не встановлювало винуватця. Другий — ширше питання компенсації збитків, завданих українській інфраструктурі внаслідок повномасштабного вторгнення. Навіть якщо відповідальність за конкретний удар буде юридично доведена, це не означає, що механізм виплат запрацює достатньо швидко, аби профінансувати ремонт конфайнмента в необхідні строки.

    Міжнародна система, яка забезпечила будівництво арки, створювалася для спільного розв’язання проблеми ядерної спадщини Чорнобиля. Тепер її учасникам доводиться фінансувати відновлення споруди після воєнного удару, тоді як інструменти встановлення відповідальності й компенсації залишаються незавершеними. МАГАТЕ може оцінити стан конструкцій і радіаційні ризики, але не визначає винуватців атак. Реєстр збитків може зафіксувати шкоду, але сам не здійснює виплат. Заморожені російські активи залишаються предметом політичних і юридичних переговорів.

    ЄБРР наполягає, що фінансування необхідно забезпечити до кінця 2027 року, аби повноцінні роботи розпочалися у 2028-му. Від цього залежить, чи вдасться відновити конфайнмент без значно дорожчої перебудови. Потребу в коштах уже частково підтвердили міжнародні партнери, але остаточного пакета фінансування немає. Водночас відкладати технічні рішення до завершення юридичних процедур не можна, стан конструкцій погіршуватиметься незалежно від темпів переговорів про компенсації.

  • Путін хоче вигнати українців із міст: The Guardian розкрила російський план блекаутів і комунального колапсу

    Путін хоче вигнати українців із міст: The Guardian розкрила російський план блекаутів і комунального колапсу

    Росія може реалізовувати заздалегідь розроблену стратегію руйнування української енергетичної та комунальної інфраструктури, головна мета якої — зробити великі міста непридатними для нормального життя й змусити їхніх мешканців залишати домівки. Британське видання The Guardian ознайомилося з документами, які, за інформацією української розвідки, були перехоплені в Росії. Вони описують можливі наслідки систематичного знищення електростанцій, систем водопостачання, опалення та каналізації. Найнебезпечніший сценарій для Києва передбачає відключення електроенергії тривалістю до 20 годин на добу. Однак це прогноз на випадок масштабних пошкоджень, а не підтверджений графік майбутніх відключень.

    Про зміст документів 16 жовтня повідомило британське видання The Guardian у матеріалі журналіста Ендрю Рота.

    За інформацією видання, українська розвідка отримала аналітичні матеріали російського походження, у яких розглядаються можливості завдання системної шкоди життєво важливій інфраструктурі України.

    Документ має назву «Аналіз енергетичного, житлового та комунального секторів України».

    Особливу увагу автори приділяють не лише знищенню електроенергії як ресурсу, а й подальшим наслідкам для життя цивільного населення.

    У документі, як повідомляє The Guardian, розглядаються ситуації, коли відсутність електроживлення призводить до зупинки водопостачання, порушення роботи каналізації, погіршення санітарних умов та вимушеного виїзду мешканців із міст.

    Саме такий послідовний розвиток гуманітарної кризи, за оцінкою британських журналістів, може відповідати нинішній тактиці російських ударів.

    Що відомо про перехоплені документи

    За даними The Guardian, документи українська розвідка отримала у вересні 2026 року.

    Вони містять оцінки стану української енергетики, можливих наслідків пошкодження критичної інфраструктури та використання різних видів озброєння.

    Журналісти зазначають, що матеріали підготовлені у формі технічного аналізу.

    У них розглядаються окремі сценарії виведення з ладу енергетичних і комунальних систем, а також можливий вплив цих руйнувань на великі населені пункти.

    Водночас достеменно невідомо, яка саме російська державна структура підготувала документ.

    Кілька європейських посадовців, ознайомлених із матеріалами, припустили, що автори можуть бути пов’язані з аналітичними підрозділами російської армії або спецслужб.

    Проте ці оцінки не є остаточним підтвердженням авторства.

    Також The Guardian не оприлюднила доказів того, що Володимир Путін особисто затверджував саме цей документ або підписував наказ про його реалізацію.

    Водночас український президент раніше заявляв, що українська розвідка отримала свідчення нової російської доктрини атак на ширше коло цивільних об’єктів.

    Про це The Guardian повідомляла ще 4 жовтня.

    За словами Зеленського, російська стратегія спрямована, зокрема, на те, щоб змусити українців залишати великі міста.

    Денис Шмигаль розповів про два російські документи

    Перший віцепрем’єр-міністр — міністр енергетики України Денис Шмигаль раніше повідомляв європейським партнерам про отримані аналітичні матеріали.

    За його словами, йдеться про два великі документи, які містять детальні технічні розрахунки.

    У них оцінюється можливе застосування різних типів ракет і ударних безпілотників проти української інфраструктури.

    Міністр наголосив, що українська сторона усвідомлює характер загроз і розуміє логіку можливих подальших атак.

    Водночас The Guardian не стала публікувати частину технічних подробиць на прохання українського Міністерства енергетики.

    У відомстві пояснили, що розголошення такої інформації могло б полегшити російським військовим планування подальших ударів.

    Це важлива деталь: журналісти ознайомилися з матеріалами, але вирішили не оприлюднювати дані, які можуть становити додаткову загрозу для енергетичної безпеки України.

    Чому головною ціллю залишається Київ

    Одним із найнебезпечніших напрямків російської кампанії аналітики називають спроби порушити електропостачання української столиці.

    Київ — великий центр споживання електроенергії, який залежить як від місцевої генерації, так і від передачі електроенергії з інших регіонів.

    Для забезпечення міста використовується складна система електростанцій, підстанцій і магістральних мереж.

    У разі одночасного пошкодження кількох важливих елементів цієї системи можливості стабільного електропостачання можуть істотно скоротитися.

    За інформацією The Guardian, російський документ містить оцінку сценарію, за якого під загрозою може опинитися понад 90% електроенергії, запланованої для забезпечення Києва протягом зими.

    Однак цей показник не означає, що Росія вже знищила 90% доступного електропостачання столиці.

    Йдеться про потенційні наслідки масштабного пошкодження критично важливих об’єктів.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про оцінку Інституту вивчення війни (ISW), згідно з якою Росія може намагатися системно відрізати Київ від електропостачання.

    Аналітики звертали увагу на ризик комплексних ударів по генерації та системах передачі електроенергії.

    Після останніх атак Київ утратив основну електрогенерацію

    Особливо тривожними виглядають повідомлення про стан київських теплоелектроцентралей.

    Після масованих російських атак у жовтні основні великі ТЕЦ столиці припинили виробляти електроенергію.

    Як раніше повідомляли українські медіа з посиланням на представників енергетичного сектору, йдеться про ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 та Дарницьку ТЕЦ.

    Водночас пошкоджені станції можуть зберігати окремі можливості виробництва теплової енергії.

    Це особливо важливо на початку опалювального сезону.

    Про небезпеку повторних ударів по столичних теплоелектроцентралях «Ненька інфо» розповідала ще 14 жовтня.

    Тоді зазначалося, що ураження великих об’єктів генерації не означає автоматичного повного припинення теплопостачання, але значно ускладнює забезпечення міста електроенергією.

    Крім того, теплові мережі, насосні станції та інше допоміжне обладнання також потребують стабільного електроживлення.

    Саме тому масштабний блекаут може вплинути не лише на освітлення квартир, а й на роботу систем опалення та водопостачання.

    До 20 годин без електрики: наскільки реальний такий сценарій

    У матеріалі The Guardian наведені експертні прогнози щодо проходження зимового періоду.

    Вони передбачають різні варіанти розвитку подій залежно від погоди, інтенсивності обстрілів та швидкості ремонтних робіт.

    За відносно сприятливого сценарію, коли температура залишається помірною, а пошкоджене обладнання вдається оперативно ремонтувати, тривалість відключень у Києві може становити до восьми годин на добу.

    Значно складнішим є сценарій тривалих морозів у поєднанні з новими масштабними атаками.

    У такому випадку, за оцінками експертів, перебої з електропостачанням можуть тривати до 20 годин на добу.

    Це не офіційний графік відключень і не гарантований прогноз. Це оцінка можливого розвитку подій за несприятливих умов.

    Реальна ситуація залежатиме від того, скільки енергетичного обладнання залишиться працездатним, як швидко проводитимуть ремонти та чи вдасться запобігти повторним руйнуванням.

    Раніше «Ненька інфо» аналізувала заяви про можливу катастрофічну зиму та пояснювала різницю між реальними ризиками і панічними прогнозами.

    Росія атакує не лише електростанції

    Особливістю описаної стратегії є можливе поєднання ударів по кількох системах життєзабезпечення.

    Енергетична інфраструктура тісно пов’язана з водопостачанням, каналізацією, тепловими мережами та роботою міського транспорту.

    Якщо електроенергії немає тривалий час, насосне обладнання може припинити роботу, а резервні джерела живлення мають обмежені ресурси.

    У разі серйозних пошкоджень це може спричинити перебої з подачею питної води та відведенням стічних вод.

    У холодний період виникають додаткові ризики для систем централізованого опалення.

    Особливо небезпечними можуть бути тривалі відключення за низьких температур, коли житлові будинки швидко втрачають тепло.

    У подібній ситуації найбільш уразливими залишаються люди похилого віку, маленькі діти, особи з інвалідністю та громадяни, які потребують постійного медичного догляду.

    Саме комплексний характер можливих руйнувань робить загрозу гуманітарної кризи значно серйознішою, ніж звичайні тимчасові відключення електроенергії.

    ООН попереджає про ризик нової хвилі переселенців

    Можливі наслідки російських ударів уже привернули увагу міжнародних гуманітарних організацій.

    16 жовтня агентство Reuters повідомило про попередження Міжнародної організації з міграції ООН щодо ризику нових переміщень населення.

    За оцінкою організації, пошкодження житла та критичної інфраструктури, подорожчання життя й наближення морозів можуть змусити частину українців знову залишити свої домівки.

    Нині мільйони людей залишаються внутрішньо переміщеними, а значна кількість українців, які раніше повернулися додому, продовжує жити в умовах нестабільного електро- та теплопостачання.

    У Міжнародній організації з міграції звернули увагу, що доступ до води безпосередньо залежить від функціонування енергетичних систем.

    Тому нові масовані удари можуть спричиняти вторинні гуманітарні наслідки навіть далеко від безпосередніх місць влучань.

    Чому Москва посилює тиск на цивільне населення

    Український політолог Володимир Фесенко в коментарі The Guardian пов’язав посилення енергетичних атак із ситуацією на фронті.

    За його оцінкою, Кремль може дедалі більше покладатися на руйнування цивільної інфраструктури як спосіб тиску на Україну.

    Йдеться про стратегію, за якої складні умови життя, економічні проблеми та суспільне невдоволення розглядаються як інструменти політичного впливу.

    Однак це аналітична оцінка, а не доведене свідчення того, що російське керівництво остаточно відмовилося від військових цілей.

    Міжнародне гуманітарне право забороняє навмисно атакувати цивільні об’єкти та використовувати терор проти цивільного населення як метод ведення війни.

    Водночас правова оцінка кожного конкретного удару залежить від характеру об’єкта, військової необхідності, пропорційності та інших установлених обставин.

    Що може допомогти Україні пройти зиму

    На тлі зростання загроз українська влада й місцеві громади працюють над підвищенням стійкості енергетичних систем.

    Серед основних напрямків — ремонт пошкодженого обладнання, створення резервної генерації, захист важливих об’єктів та забезпечення аварійного живлення для лікарень, водоканалів і теплопостачальних підприємств.

    Окреме значення має розвиток розподіленої генерації, яка дозволяє зменшувати залежність великих міст від окремих потужних електростанцій.

    Проте невеликі генератори та когенераційні установки не можуть миттєво замінити всі втрачені потужності.

    Також критично важливою залишається робота протиповітряної оборони, зокрема захист від балістичних ракет та ударних безпілотників.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що Київ виконав близько 80% запланованих заходів із підготовки до опалювального сезону.

    Однак навіть за наявності резервного обладнання нові масштабні удари можуть суттєво ускладнювати роботу міських систем.

    Чи означає розслідування The Guardian, що гуманітарна катастрофа неминуча

    Ні. Документи, з якими ознайомилися британські журналісти, описують можливу російську стратегію та її очікувані наслідки.

    Вони не доводять, що всі передбачені сценарії обов’язково здійсняться.

    Також наразі не встановлено незалежно, який саме російський орган розробив документи та чи були всі запропоновані в них заходи затверджені на найвищому рівні.

    Водночас реальні атаки на українські електростанції та мережі підтверджують, що загроза масштабних комунальних перебоїв існує.

    Головний висновок розслідування The Guardian полягає в тому, що російські удари по енергетиці можуть бути частиною ширшої стратегії тиску на цивільне населення — із розрахунком на тривалі відключення, погіршення умов життя та вимушене переміщення людей.

    Напередодні зими 2026–2027 років питання захисту енергосистеми, резервного теплопостачання та стабільної роботи водоканалів залишається одним із найважливіших для українських міст.

    Подальша ситуація залежатиме від інтенсивності російських атак, можливостей протиповітряної оборони, відновлювальних робіт та міжнародної підтримки України.

  • Чорнобиль знову потребує сотень мільйонів: після атаки РФ захисну арку мають відновити до 2030 року

    Чорнобиль знову потребує сотень мільйонів: після атаки РФ захисну арку мають відновити до 2030 року

    Країни «Великої сімки» (G7) оголосили про намір виділити 260 мільйонів євро на відновлення Нового безпечного конфайнменту Чорнобильської атомної електростанції, який зазнав серйозних пошкоджень унаслідок російського удару в лютому 2025 року. Загальна вартість ремонту становитиме щонайменше 500 мільйонів євро. Водночас міжнародні експерти попереджають: повноцінну роботу захисної споруди необхідно відновити до 2030 року, інакше процес руйнування сталевої конструкції може суттєво ускладнити ремонт та створити додаткові ризики ядерній безпеці.

    Про нові фінансові зобов’язання міжнародних партнерів повідомив міністр енергетики України Денис Шмигаль. Інформацію також офіційно підтвердив Європейський банк реконструкції та розвитку, який координує міжнародні зусилля з відновлення об’єкта.

    За словами Шмигаля, фінансування G7 дозволить перейти до масштабнішого відновлення інфраструктури, пошкодженої внаслідок російської атаки.

    Особливу роль у залученні міжнародної допомоги відіграла Франція. Міністр подякував своєму французькому колезі Ролану Лескюру за сприяння мобілізації коштів.

    Однак оголошених 260 мільйонів євро наразі недостатньо для завершення всіх необхідних ремонтних робіт.

    За попередніми оцінками ЄБРР, загальна потреба становить щонайменше 500 мільйонів євро. Отже, міжнародним партнерам потрібно залучити ще приблизно 240 мільйонів євро, якщо виходити з оголошеної мінімальної вартості.

    Для цього 9 листопада 2026 року в Парижі заплановано спеціальну донорську конференцію під спільним головуванням України, Франції та ЄБРР.

    Що насправді пошкодив російський дрон

    14 лютого 2025 року російський безпілотник влучив у Новий безпечний конфайнмент — величезну сталеву арку, яка накриває зруйнований четвертий енергоблок Чорнобильської АЕС.

    Споруда створена для ізоляції радіоактивних матеріалів і забезпечення безпечного демонтажу старого саркофага, збудованого після катастрофи 1986 року.

    Унаслідок удару виникла пожежа, яка пошкодила зовнішню та внутрішню оболонки конструкції.

    Згідно з технічними даними ЄБРР, у захисній оболонці утворився отвір площею близько 15 квадратних метрів, а загальна площа пошкоджених панелей досягла приблизно 200 квадратних метрів.

    Однак найбільшою проблемою виявилися не лише фізичні пошкодження покриття.

    Російський удар порушив герметичність конфайнменту, а також вплинув на роботу внутрішніх технологічних систем, зокрема вентиляції, кліматичного контролю та кранового обладнання.

    Саме ці системи необхідні для підтримання безпечних умов усередині захисної споруди й майбутнього демонтажу старого саркофага.

    Через пошкодження герметичної оболонки виникла загроза потрапляння вологи всередину конструкції.

    Чому ремонт потрібно завершити до 2030 року

    Новий безпечний конфайнмент проєктували з розрахунком на 100 років експлуатації.

    Арку встановили над четвертим енергоблоком у 2016 році, а повністю ввели в експлуатацію у 2019-му.

    Однак російська атака поставила під загрозу запланований термін служби цієї конструкції.

    За оцінками ЄБРР, порушення роботи систем вентиляції та кліматичного контролю підвищує ризик корозії основних сталевих елементів.

    Якщо повноцінну функціональність конфайнменту не відновити до 2030 року, подальше погіршення стану металоконструкцій може значно збільшити вартість ремонту.

    Банк попереджає, що затягування робіт здатне створити додаткові технічні ризики, а також ускладнити забезпечення безпечних умов навколо зруйнованого реактора.

    Водночас пошкодження конфайнменту не означає автоматичного радіаційного викиду або нової ядерної аварії.

    Після удару 14 лютого 2025 року Міжнародне агентство з атомної енергії повідомляло, що радіаційні показники на об’єкті та за його межами залишалися в межах норми.

    Проте МАГАТЕ наголошувало, що атака спричинила серйозне пошкодження інфраструктури ядерної безпеки, яка потребує відновлення.

    Роботи вже почали готувати

    Важливо, що міжнародні партнери не обмежуються лише оголошенням фінансування.

    16 вересня 2026 року Чорнобильська АЕС та консорціум NOVARKA 2 підписали контракт, який запускає перший етап інженерних робіт.

    До консорціуму входять компанії, пов’язані з початковим проєктуванням і будівництвом захисної арки.

    На підготовчі заходи донори вже погодили виділення 30 мільйонів євро.

    Програма передбачає технічне обстеження, підготовку інженерних рішень, розроблення загальної стратегії ремонту та необхідної документації.

    Окремо міжнародні фахівці мають визначити оптимальні способи відновлення оболонки й критично важливих систем усередині конфайнменту.

    Хто допомагає Україні відновлювати ЧАЕС

    Раніше Велика Британія заявила про додаткове фінансування ремонту захисної споруди.

    Німеччина також оголосила про намір надати до 50 мільйонів євро.

    Європейський Союз і Франція беруть участь у міжнародних програмах, які координує ЄБРР.

    Для акумулювання ресурсів використовується Міжнародний рахунок співробітництва щодо Чорнобиля — спеціальний механізм фінансування проєктів ядерної безпеки.

    Водночас окремі раніше оголошені внески вже можуть входити до чинних міжнародних програм, тому їх не можна автоматично додавати до нових 260 мільйонів євро без уточнення структури фінансування.

    ЄБРР залишається одним із ключових міжнародних партнерів Чорнобильської АЕС.

    Починаючи з 1995 року банк допоміг залучити понад 2,5 мільярда євро міжнародного фінансування для забезпечення безпеки об’єкта та сам надав понад 700 мільйонів євро.

    Чому відновлення ЧАЕС важливе для Європи

    Чорнобильська атомна електростанція залишається об’єктом міжнародного значення навіть після остаточного припинення виробництва електроенергії.

    Усередині зруйнованого четвертого енергоблока зберігаються радіоактивні матеріали, які необхідно ізолювати від навколишнього середовища.

    Новий безпечний конфайнмент створений саме для того, щоб мінімізувати ризики поширення радіоактивного забруднення та забезпечити контрольоване проведення робіт із демонтажу аварійних конструкцій.

    Тому відновлення пошкодженої споруди має значення не лише для України, а й для сусідніх держав.

    Міжнародні партнери розраховують повернути конфайнменту повну функціональність до 2030 року.

    Однак остаточні терміни реалізації проєкту залежатимуть від результатів технічних обстежень, повноти фінансування та безпекової ситуації.

    Оголошені G7 260 мільйонів євро стали важливим кроком до відновлення захисної арки, проте остаточне розв’язання проблеми потребуватиме додаткових коштів і кількох років складних інженерних робіт.

  • Російський дрон вдарив по території ядерного реактора в Києві

    Російський дрон вдарив по території ядерного реактора в Києві

    Російський безпілотник увечері 30 вересня вдарив по території Інституту ядерних досліджень Національної академії наук України в Києві, де розташований дослідницький ядерний реактор ВВР-М. Після атаки на території установи виникла пожежа, однак сам реактор та системи, критично важливі для його безпеки, не постраждали. Радіаційний фон залишився у межах природних значень.

    Про наслідки удару стало відомо 1 жовтня з повідомлення Державної інспекції ядерного регулювання України.

    За інформацією Інституту ядерних досліджень, російський БпЛА завдав удару 30 вересня о 18:18 за київським часом. Пожежу, що виникла внаслідок атаки, оперативно ліквідували. Постраждалих немає, а фахівці продовжують оцінювати завдані будівлям та інфраструктурі пошкодження.

    Найважливіше — удар не призвів до пошкодження самого дослідницького реактора.

    Держатомрегулювання повідомило, що реактор ВВР-М і системи, важливі для ядерної та радіаційної безпеки, залишилися неушкодженими. Жодних змін радіаційного фону після атаки не зафіксували.

    Показники становили 0,16–0,20 мкЗв/год, тобто залишалися у межах природного фону.

    Реактор не працює з початку повномасштабної війни

    Додатковим фактором, який суттєво зменшує ризики, є те, що ВВР-М уже кілька років не експлуатується у звичайному режимі.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року реактор перевели у зупинений стан. Його активну зону повністю вивантажили, а робота персоналу наразі обмежується регламентним обслуговуванням систем, необхідних для підтримання безпеки установки.

    Тобто йдеться не про діючий енергетичний реактор на кшталт тих, що працюють на атомних електростанціях.

    ВВР-М — це дослідницька установка, яку використовували як джерело нейтронів для фундаментальних і прикладних досліджень у ядерній фізиці.

    Інститут ядерних досліджень НАН України  є одним із ключових наукових центрів країни у сфері ядерної фізики та енергетики. Його експериментальна база включає не лише ВВР-М, а й інші унікальні установки для роботи з ядерними та радіоактивними матеріалами.

    Радіаційної загрози для Києва немає

    Після появи інформації про влучання по території, де розташована ядерна установка, одним із головних питань стала можливість радіаційної небезпеки.

    Станом на 1 жовтня підстав для таких побоювань немає.

    Моніторинг не виявив підвищення радіаційного фону, корпус реактора та системи безпеки не зазнали пошкоджень, а активна зона реактора була вивантажена ще у 2022 році.

    Тому говорити про витік радіації або ядерну аварію внаслідок цього удару неправильно.

    Водночас сам факт влучання БпЛА на територію об’єкта, де знаходиться ядерна установка, створює окремі ризики. Навіть неактивний дослідницький реактор має інженерні системи, приміщення та обладнання, пошкодження яких потребує ретельної оцінки.

    Саме тому після атаки фахівці продовжили огляд території та визначення масштабу руйнувань.

    Учені назвали удар атакою на мирний ядерний об’єкт

    Науковці наголосили, що Інститут ядерних досліджень виконує винятково наукові та дослідницькі функції.

    У повідомленні, яке цитує Держатомрегулювання, удар російського безпілотника названо атакою на мирну ядерну установку та порушенням міжнародно визнаних принципів ядерної і радіаційної безпеки.

    Таку оцінку дає українська сторона. Юридична кваліфікація конкретного удару як воєнного злочину потребує встановлення всіх обставин і належної правової процедури.

    Проте ситуація має особливий резонанс через характер об’єкта: навіть якщо реактор не працює, військовий удар поблизу ядерної установки створює ризик пошкодження систем, які у мирний час перебувають під спеціальними режимами контролю.

    Це вже не перший удар по українській науці за останні дні

    Атака на Інститут ядерних досліджень сталася лише через кілька днів після удару по іншому об’єкту Національної академії наук України.

    28 вересня російський реактивний дрон влучив у будівлю Президії НАН України в центрі Києва. За даними Академії, тоді загинули двоє людей, верхні поверхи будівлі охопила пожежа, а частина людей була змушена залишати приміщення через вікна.

    Таким чином, за кілька днів пошкоджень зазнали одразу декілька об’єктів української академічної інфраструктури.

    У випадку Інституту ядерних досліджень наслідки могли викликати значно більшу тривогу саме через розташування там дослідницького реактора.

    Київ переживає серію нових атак

    1 жовтня російські безпілотники продовжили атакувати столицю.

    Зранку один із дронів влучив у будівлю школи в Солом’янському районі. Діти на момент атаки перебували в укритті, у будівлі виникла пожежа.

    Пізніше два БпЛА влучили поблизу опорної частини Південного мосту. Через це рух метро та наземного громадського транспорту мостом тимчасово зупиняли, а фахівці почали обстеження конструкції.

    На цьому тлі удар по території Інституту ядерних досліджень став ще одним прикладом того, наскільки широким є перелік об’єктів, які потрапляють під російські атаки в столиці.

    Водночас у випадку з ВВР-М головний висновок залишається незмінним: ядерний реактор не пошкоджений, постраждалих немає, а радіаційний фон у Києві після удару не змінився.

  • ЗАЕС повернули зовнішнє живлення після майже трьох тижнів блекауту

    ЗАЕС повернули зовнішнє живлення після майже трьох тижнів блекауту

    Тимчасово окупована Запорізька атомна електростанція знову отримує електроенергію із зовнішньої мережі після майже трьох тижнів роботи виключно на аварійних дизель-генераторах. Українські енергетики відновили пошкоджену лінію 330 кВ «Феросплавна-1», а ввечері 7 вересня станцію знову підключили до Об’єднаної енергосистеми України.

    За даними «Енергоатома», 7 вересня о 19:02 власні потреби ЗАЕС заживили від лінії 330 кВ «Феросплавна-1». На момент підключення споживання станції становило 11 МВт.

    Ремонт став можливим завдяки локальному припиненню вогню, погодженому за посередництва Міжнародного агентства з атомної енергії. Роботи виконували українські технічні фахівці в умовах значних безпекових ризиків.

    Майже три тижні без зовнішньої електроенергії

    Запорізька АЕС втратила зв’язок з останньою доступною зовнішньою лінією електропередачі 20 серпня після військової активності на північному боці Дніпра. Відтоді критично важливі системи станції були змушені працювати за рахунок резервних дизель-генераторів.

    Йдеться, зокрема, про обладнання, необхідне для охолодження всіх шести реакторів та басейнів витримки відпрацьованого ядерного палива.

    Хоча всі реактори ЗАЕС перебувають у зупиненому стані ще з вересня 2022 року, це не означає, що електроживлення станції більше не потрібне. Навіть зупинені енергоблоки потребують постійної роботи систем охолодження та контролю.

    Саме тому тривала втрата зовнішньої електроенергії створювала додаткові ризики для ядерної та радіаційної безпеки. «Енергоатом» прямо наголошував, що робота станції виключно на дизель-генераторах є аварійним режимом.

    МАГАТЕ попереджало про небезпечну ситуацію

    За кілька днів до завершення ремонту генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі попереджав, що ситуація на станції стає дедалі небезпечнішою.

    За інформацією агентства, через необхідність економити дизельне пальне кількість працюючих аварійних генераторів протягом останнього тижня скоротили з чотирьох до двох. У результаті доступний для потреб станції обсяг електроенергії майже вдвічі зменшився.

    МАГАТЕ також повідомляло, що насосне обладнання для охолодження почали запускати періодично, а не постійно, щоб утримувати температуру реакторних контурів і басейнів відпрацьованого палива та водночас знижувати споживання електроенергії.

    Агентство запросило у представників станції додаткові дані про роботу насосів і температурні показники реакторів та басейнів відпрацьованого палива від моменту втрати зовнішнього живлення.

    Гроссі тоді наголошував, що атомна електростанція не повинна бути змушена скорочувати роботу критично важливих систем охолодження лише заради економії дизельного палива.

    За оцінкою МАГАТЕ, без відновлення зовнішнього живлення або гарантованого підвезення пального ЗАЕС могла зіткнутися з ризиком повного знеструмлення станції протягом кількох днів.

    Ремонт провели під час локального припинення вогню

    Для відновлення лінії «Феросплавна-1» МАГАТЕ домовилося з Україною та Росією про черговий локальний режим припинення вогню навколо пошкодженої ділянки.

    Він почав діяти 5 вересня. Перед початком безпосереднього ремонту в районі також проводили заходи з розмінування.

    За даними МАГАТЕ, це вже сьоме локальне припинення вогню, організоване за посередництва агентства з початку повномасштабної війни для проведення критично важливих ремонтів поблизу станції.

    Безпосередні роботи тривали близько трьох днів. Їх виконували українські спеціалісти, а представники МАГАТЕ спостерігали за процесом.

    Після завершення ремонту лінію знову ввели в роботу, що дозволило станції припинити повністю залежати від аварійних генераторів.

    Це був черговий блекаут ЗАЕС

    Проблеми із зовнішнім електропостачанням Запорізької АЕС повторюються протягом усього періоду російської окупації.

    За даними МАГАТЕ, втрата живлення 20 серпня стала 26-м випадком повної втрати зовнішньої електроенергії за час війни за підрахунком агентства.

    Українські джерела при цьому в окремих зведеннях рахують події дещо інакше. Суспільне, посилаючись на попередні повідомлення, називало відключення 20 серпня 27-м блекаутом від початку повномасштабного вторгнення.

    Різниця в нумерації не змінює головного: станція регулярно втрачає зовнішнє живлення, а система електропостачання об’єкта залишається надзвичайно вразливою.

    Лише протягом літа 2026 року на ЗАЕС неодноразово виникали проблеми з електроживленням. Станція кілька разів переходила на резервні дизель-генератори після відключення або пошкодження зовнішніх ліній.

    Чому зовнішнє живлення настільки важливе

    Атомна електростанція потребує постійної електроенергії навіть тоді, коли реактори не виробляють електрику.

    Зовнішнє живлення забезпечує роботу систем охолодження, контрольно-вимірювального обладнання, насосів та інших систем, критичних для ядерної безпеки.

    Після зупинки реактора ядерне паливо ще тривалий час продовжує виділяти так зване залишкове тепло. Його необхідно відводити.

    МАГАТЕ зазначає, що через тривалий зупинений стан реакторів ЗАЕС теплоутворення зараз значно нижче, ніж у працюючих енергоблоках. Тому навіть у випадку повного блекауту до потенційного пошкодження палива минуло б значно більше часу, ніж на працюючій АЕС. Але агентство наголошує: допускати такого сценарію все одно не можна.

    Ситуація залишається небезпечною

    Відновлення лінії «Феросплавна-1» суттєво знижує поточні ризики, але не вирішує загальної проблеми безпеки Запорізької АЕС.

    Представники МАГАТЕ, які перебувають на станції, регулярно фіксують військову активність поблизу об’єкта. У звіті від 5 вересня агентство повідомляло, що його команда щодня чула вибухи, нерідко на невеликій відстані від АЕС.

    «Енергоатом» після відновлення електроживлення також наголосив, що повноцінно гарантувати ядерну та радіаційну безпеку найбільшої атомної станції Європи можна лише після її деокупації та повернення під контроль України і законного українського оператора.

    Наразі ж відновлення «Феросплавної-1» означає, що після майже трьох тижнів аварійного режиму ЗАЕС знову має зовнішнє джерело електропостачання і більше не залежить виключно від запасів дизельного палива.

  • Небезпечний відлік на ЗАЕС: станція живе на генераторах, МАГАТЕ домагається припинення вогню

    Небезпечний відлік на ЗАЕС: станція живе на генераторах, МАГАТЕ домагається припинення вогню

    Тимчасово окупована Росією Запорізька атомна електростанція вже понад тиждень залишається без зовнішнього електропостачання і змушена підтримувати критично важливі системи за допомогою аварійних дизель-генераторів. За даними Міжнародного агентства з атомної енергії, на самому майданчику ЗАЕС є запас дизельного пального приблизно на десять днів. МАГАТЕ намагається домовитися про локальне припинення вогню, щоб фахівці змогли відремонтувати пошкоджену лінію електропередачі та повернути станції надійне зовнішнє живлення.

    ЗАЕС втратила зв’язок з останньою доступною лінією зовнішнього електропостачання 20 серпня. Йдеться про 330-кіловольтну лінію «Феросплавна-1». МАГАТЕ пов’язує її відключення з військовою активністю на північ від Дніпра. Відтоді електроенергію, необхідну для забезпечення основних функцій ядерної та фізичної безпеки станції, виробляють аварійні дизель-генератори.

    Хоча всі шість енергоблоків найбільшої атомної електростанції Європи зараз зупинені й електроенергію в мережу не виробляють, це не означає, що станцію можна просто знеструмити. Електрика необхідна для роботи систем безпеки, контролю та охолодження реакторів і басейнів витримки відпрацьованого ядерного палива. Саме тому стабільне зовнішнє електропостачання залишається одним із ключових елементів безпечної роботи об’єкта навіть у зупиненому стані.

    За інформацією, яку представники окупаційної адміністрації ЗАЕС передали МАГАТЕ 28 серпня, запасів дизельного пального безпосередньо на майданчику вистачає приблизно на десять днів. Агентство зазначає, що такий рівень відповідає мінімальній нормативній вимозі. Представники МАГАТЕ протягом тижня перевіряли рівень пального у більшості генераторів та оцінювали доступні резерви. За повідомленнями з посиланням на агентство, на майданчику розташовано близько 20 дизель-генераторів.

    Водночас цифру «10 днів» не варто трактувати як прогноз неминучої ядерної аварії через десять діб. Це оцінка запасу пального, який був доступний на майданчику на момент повідомлення МАГАТЕ. Дизель може додатково постачатися, і такі переміщення вже відбувалися. Критичний сценарій виник би у разі одночасної відсутності зовнішнього живлення, неможливості поповнювати запаси пального та відмови резервних джерел електроенергії.

    Саме на цьому наголосив генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Маріано Гроссі. За його словами, наявність дизельного пального має першорядне значення щоразу, коли атомна електростанція втрачає зовнішнє електропостачання. Нинішня ситуація, за оцінкою очільника агентства, вкотре демонструє необхідність надійного зовнішнього живлення та безпечних маршрутів постачання для забезпечення ядерної безпеки.

    Ситуацію ускладнює стан резервів за межами самої атомної станції. Остання поставка дизельного пального до окремого зовнішнього паливного сховища, за інформацією МАГАТЕ, відбулася ще у березні. Чергове постачання планували на травень, однак його відклали через регулярну військову активність у районі. При цьому представники агентства не мають доступу до цього сховища з березня 2025 року — адміністрація окупованої станції пояснює обмеження міркуваннями безпеки.

    Проте певні запаси на ЗАЕС усе ж надходять. МАГАТЕ повідомило, що 26 і 27 серпня його представники спостерігали за транспортуванням кількох десятків тонн дизельного пального з двох інших майданчиків поблизу станції безпосередньо на територію атомної електростанції. Це важлива деталь, оскільки вона означає, що заявлені десять днів не є автоматичним «зворотним відліком» до повного знеструмлення.

    Головне завдання зараз — повернути ЗАЕС зовнішнє електропостачання. Для цього необхідно відремонтувати лінію «Феросплавна-1», однак проведенню робіт заважає військова активність у районі.

    МАГАТЕ повідомило, що працює над організацією локального припинення вогню, яке дозволило б ремонтним бригадам безпечно дістатися до пошкодженої ділянки та провести необхідні роботи. Агентство вже використовувало подібний механізм для ремонту енергетичної інфраструктури навколо ЗАЕС.

    Нинішня ситуація є особливо тривожною ще й тому, що проблеми із зовнішнім живленням ЗАЕС останнім часом різко почастішали. Ще 14 серпня МАГАТЕ повідомляло, що 8 серпня станція ненадовго втратила все зовнішнє електропостачання — це був уже третій подібний випадок лише за один тиждень. Гроссі тоді окремо наголошував на дедалі більшій крихкості системи електропостачання атомного об’єкта.

    А вже 20 серпня сталася нова, значно триваліша втрата живлення. Цього разу підключення до зовнішньої мережі не вдалося відновити протягом кількох годин чи навіть доби — станція залишається на аварійних джерелах уже більше тижня.

    Запорізька АЕС перебуває під контролем російських військ із березня 2022 року. Водночас на майданчику постійно працює місія МАГАТЕ, яка стежить за станом об’єкта та регулярно повідомляє про інциденти, здатні вплинути на ядерну безпеку.

    Останні тижні принесли не лише проблеми з електропостачанням. У заяві від 20 серпня Гроссі повідомляв про серйозні ризики через військову активність навколо станції та про вибух безпілотника, внаслідок якого загинула одна людина та були поранені працівники. Агентство вкотре закликало сторони до максимальної стриманості поблизу ядерного об’єкта.

    Саме сукупність цих факторів — бойові дії, пошкодження ліній електропередачі, тривала залежність від аварійних генераторів та складнощі з безпечним постачанням пального — робить нинішню ситуацію небезпечною. Проте станом на вечір 30 серпня немає повідомлень МАГАТЕ про радіаційну аварію на ЗАЕС або про те, що системи охолодження станції перестали працювати. Аварійні генератори забезпечують необхідне живлення.

    Тому нинішню ситуацію правильніше називати не ядерною аварією, а серйозним погіршенням запасу міцності систем безпеки. Атомна станція такого масштабу не повинна тижнями залежати від резервного джерела живлення, особливо в зоні активних бойових дій.

    МАГАТЕ тепер намагається розв’язати проблему через уже випробуваний механізм — тимчасову домовленість про припинення бойових дій навколо місця ремонту. Якщо її вдасться досягти, ремонт лінії «Феросплавна-1» має повернути ЗАЕС зовнішнє електропостачання. Якщо ж роботи знову буде відкладено, безпека найбільшої атомної електростанції Європи й надалі залежатиме від генераторів, запасів дизельного пального та можливості доставляти його на окупований об’єкт.

  • Запорізька АЕС знову в блекауті: станція вже 19-й раз перейшла на генератори

    Запорізька АЕС знову в блекауті: станція вже 19-й раз перейшла на генератори

    Унаслідок чергових російських обстрілів тимчасово окупована Запорізька атомна електростанція знову втратила зовнішнє електропостачання та вже 19-й раз від початку повномасштабного вторгнення опинилася в режимі повного блекауту, перейшовши на живлення від дизель-генераторів.

    Інцидент стався увечері 10 червня під час оголошеної повітряної тривоги, коли була порушена робота однієї з високовольтних ліній електропередач, що забезпечувала подачу електроенергії до тимчасово окупованого ядерного об’єкта. У результаті станція автоматично перейшла на резервні системи живлення, які є критично необхідними для підтримання роботи систем безпеки, охолодження та контролю ядерного палива.

    Про це офіційно повідомили в НЕК Укренерго, зазначивши, що наразі відсутні безпекові умови для проведення огляду пошкодженої лінії та виконання відновлювальних робіт. Через постійну загрозу обстрілів і бойові дії енергетики не мають змоги оперативно оцінити масштаби пошкоджень або гарантувати безпечний доступ до об’єкта.

    Фактично це вже 19-й повний блекаут на Запорізькій АЕС від початку російського вторгнення. Така повторюваність інцидентів викликає серйозне занепокоєння експертів у сфері ядерної безпеки, адже кожне відключення зовнішнього живлення змушує станцію працювати на дизель-генераторах, які є лише резервним і тимчасовим джерелом енергії. У разі тривалого перебою існує ризик перевантаження систем і залежності від стабільності постачання пального для генераторів.

    Запорізька АЕС, яка є найбільшою атомною електростанцією в Європі, залишається в умовах підвищеної небезпеки через регулярні обстріли, мінування територій та обмежений доступ міжнародних моніторингових місій. Станція не виробляє електроенергію для української енергосистеми, однак її безпечна робота критично залежить від стабільного зовнішнього живлення.

    Паралельно російські атаки продовжують впливати на енергетичну інфраструктуру України. Станом на ранок зафіксовані знеструмлення споживачів у Сумській, Харківській, Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій та Херсонській областях. У цих регіонах енергетики змушені працювати в умовах постійної небезпеки, а відновлювальні роботи часто відкладаються через загрозу повторних ударів або активні бойові дії.

    Водночас ситуація в енергосистемі країни демонструє певні коливання навантаження. Станом на 09:30 11 червня споживання електроенергії було приблизно на 1,2% нижчим, ніж у той самий час попереднього дня. В Укренерго пояснюють це сезонними факторами та встановленням ясної погоди на всій території України, що збільшує генерацію електроенергії сонячними електростанціями.

    У зв’язку з цим енергетики звертаються до громадян із закликом раціонально використовувати електроенергію. Зокрема, рекомендується переносити використання потужних електроприладів на денні години — з 10:00 до 15:00, коли активно працюють промислові сонячні електростанції. Натомість у вечірній пік навантаження — з 18:00 до 22:00 — споживання варто зменшувати, щоб стабілізувати роботу енергосистеми та знизити ризик перевантажень.

    На тлі постійних атак на критичну інфраструктуру в Україні тривають і політичні рішення щодо посилення безпеки ядерної сфери. Раніше Верховна Рада України підтримала зміни до державного бюджету, які передбачають додаткове фінансування для забезпечення безпечного функціонування об’єктів ядерної енергетики та зони відчуження, включно з територією навколо Чорнобильська АЕС.

    Таким чином, ситуація навколо Запорізької АЕС залишається однією з найбільш критичних у сфері ядерної безпеки в Європі, адже кожне нове відключення зовнішнього живлення підсилює ризики та демонструє вразливість об’єкта, який перебуває в умовах окупації та регулярних бойових загроз.

  • Китай відреагував на удар РФ по Чорнобильській АЕС: у Пекіні зробили заяву після атаки на ядерний об’єкт

    Китай відреагував на удар РФ по Чорнобильській АЕС: у Пекіні зробили заяву після атаки на ядерний об’єкт

    Після російського удару по об’єкту ядерної інфраструктури поблизу Чорнобильської атомної електростанції свою позицію вперше публічно озвучив Китай. У Пекіні заявили, що уважно стежать за ситуацією навколо безпеки ядерних об’єктів в Україні та наголосили на необхідності якнайшвидшого політичного врегулювання війни між Росією та Україною.

    Заява пролунала на тлі міжнародного резонансу після атаки російського безпілотника на Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива, розташоване в зоні відчуження неподалік Чорнобильської АЕС. Інцидент уже привернув увагу МАГАТЕ, урядів європейських держав та міжнародних організацій, а тепер до обговорення долучився й Пекін.

    Речник Міністерства закордонних справ Китаю Лінь Цзянь під час офіційного брифінгу заявив, що Китай приділяє підвищену увагу безпеці ядерних об’єктів та ядерної інфраструктури. За його словами, гарантувати ядерну безпеку в регіоні можливо лише шляхом політичного врегулювання війни та зниження рівня військового протистояння.

    «Китай закликає всі сторони спільними зусиллями домогтися деескалації та створити умови для поновлення переговорів», – заявив представник китайського зовнішньополітичного відомства. При цьому Пекін традиційно не назвав Росію стороною, відповідальною за атаку, наголосивши на необхідності стриманості з боку «всіх учасників конфлікту».

    Причиною реакції Китаю став удар російського ударного безпілотника по Централізованому сховищу відпрацьованого ядерного палива, що належить АТ «НАЕК Енергоатом». За даними Генерального штабу ЗСУ, атака була зафіксована в ніч на 7 червня близько 02:10. Російський дрон влучив у будівлю приймання контейнерів на території сховища поблизу населеного пункту Буряківка Київської області, приблизно за 15 кілометрів від Чорнобильської АЕС.

    Унаслідок удару будівля отримала суттєві пошкодження. Також виникла пожежа площею близько 40 квадратних метрів, яку рятувальники ліквідували протягом години. За офіційною інформацією, постраждалих немає. Радіаційний фон після атаки залишився в межах норми.

    В «Енергоатомі» повідомили, що відпрацьоване ядерне паливо не постраждало, а системи безпеки сховища виконали свої функції. Попри це інцидент викликав серйозне занепокоєння серед міжнародних експертів через сам факт удару по об’єкту ядерної інфраструктури.

    Міжнародне агентство з атомної енергії також відреагувало на подію. У МАГАТЕ підтвердили серйозні пошкодження будівлі перевантаження контейнерів, однак наголосили, що прямого впливу на ядерні матеріали або радіаційної загрози не зафіксовано. Організація продовжує моніторинг ситуації.

    Українська влада розцінила атаку як черговий прояв ядерного тероризму з боку Російської Федерації. У Генеральному штабі ЗСУ наголосили, що удар був завданий по об’єкту, призначеному для довгострокового та безпечного зберігання відпрацьованого ядерного палива з українських атомних електростанцій. Саме тому будь-які атаки на подібні об’єкти несуть потенційну загрозу не лише Україні, а й усьому європейському регіону.

    Служба безпеки України вже відкрила кримінальне провадження за статтею про порушення законів та звичаїв війни. Слідчі встановлюють усі обставини атаки та документують наслідки удару для подальшого міжнародного переслідування винних.

    Особливого символізму інциденту додає той факт, що це не перший удар Росії по об’єктах Чорнобильської зони. У лютому 2025 року російський безпілотник атакував Новий безпечний конфайнмент над зруйнованим четвертим енергоблоком ЧАЕС. Тоді міжнародні експерти заявляли про загрозу глобальній системі ядерної безпеки, а на ліквідацію наслідків та дослідження пошкоджень було виділено додаткове міжнародне фінансування.

    Заява Китаю є важливою ще й тому, що Пекін традиційно уникає різких оцінок дій Москви. Водночас китайська сторона фактично визнала, що атаки на ядерну інфраструктуру становлять серйозну загрозу регіональній безпеці та потребують міжнародної уваги. Однак, як і раніше, офіційний Китай робить акцент на необхідності переговорів та політичного врегулювання війни.

    Наразі ситуація на території сховища залишається контрольованою. Українські фахівці продовжують обстеження пошкоджених конструкцій, а міжнародні організації стежать за розвитком подій. Радіаційна обстановка залишається стабільною, однак сам факт удару по одному з найважливіших ядерних об’єктів України знову привернув увагу світу до ризиків, які несе війна для ядерної безпеки всієї Європи.

  • Удар по ядерній безпеці: в Чорнобилі атаковано сховище відпрацьованого палива

    Удар по ядерній безпеці: в Чорнобилі атаковано сховище відпрацьованого палива

    У ніч проти 7 червня російські війська здійснили атаку безпілотником по об’єкту критичної ядерної інфраструктури України — Централізованому сховищу відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП), розташованому на території Чорнобильської зони відчуження в Київській області. Про інцидент повідомила пресслужба НАЕК «Енергоатом», уточнивши, що удар стався приблизно о 02:10 ночі.

    За даними компанії, внаслідок атаки було пошкоджено будівлю приймання контейнерів, яка є частиною технологічного комплексу сховища. Саме в цій споруді відбуваються операції з обробки та підготовки контейнерів із відпрацьованим ядерним паливом, однак у момент удару безпосереднього зберігання ядерного матеріалу в ній не здійснювалося. Це дозволило уникнути ризику фізичного пошкодження контейнерів із радіоактивним вмістом.

    Після влучання на території об’єкта виникла пожежа. Осередок загоряння, за попередніми оцінками, охопив площу близько 40 квадратних метрів. Вогонь швидко поширювався по конструкціях будівлі, однак завдяки оперативному реагуванню пожежно-рятувальних підрозділів його вдалося локалізувати та повністю ліквідувати. У «Енергоатомі» наголосили, що пожежа не зачепила критичні елементи інфраструктури сховища і не призвела до порушення його основних функцій.

    Одразу після ліквідації займання було проведено первинний радіаційний контроль території. За офіційними даними, радіаційний стан на майданчику ЦСВЯП залишається стабільним і не перевищує природних фонових значень. Жодних ознак витоку радіоактивних речовин або поширення небезпечних матеріалів за межі об’єкта не зафіксовано. Моніторинг ситуації здійснюється у безперервному режимі із залученням спеціалізованих служб.

    Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива є одним із ключових елементів української ядерної енергетичної системи. Воно призначене для довгострокового безпечного зберігання відпрацьованого ядерного палива, яке надходить з українських атомних електростанцій. Реалізація цього проєкту дозволила Україні зменшити залежність від зовнішніх послуг з вивезення та переробки ядерного палива, зокрема від інфраструктури за межами держави.

    Об’єкт розташований у Чорнобильській зоні відчуження, яка після аварії на ЧАЕС залишається територією з особливим режимом доступу та контролю. Сховище побудоване із застосуванням сучасних технологій безпеки, включно з багаторівневими системами захисту, які мають запобігати будь-якому впливу зовнішніх факторів на ядерні матеріали протягом десятиліть експлуатації.

    Атака на об’єкт такого типу викликає особливу стурбованість, оскільки навіть непрямі пошкодження інфраструктури, що пов’язана з поводженням із ядерним паливом, розглядаються міжнародними експертами як потенційний ризик для ядерної безпеки. Хоча у цьому випадку не було зафіксовано витоку радіації або пошкодження контейнерів із відпрацьованим паливом, сам факт удару по ядерному об’єкту під час бойових дій створює додаткову напругу навколо питання захисту критичної інфраструктури.

    З початку повномасштабного вторгнення Росії Україна неодноразово заявляла про загрози для своїх ядерних об’єктів. Найбільш небезпечною ситуацією залишається окупація Запорізької атомної електростанції, яка перебуває під контролем російських військ і регулярно опиняється в центрі міжнародної уваги. Міжнародне агентство з атомної енергії неодноразово закликало всі сторони уникати будь-яких дій, які можуть поставити під ризик ядерну безпеку в регіоні.

    Паралельно з атакою на Чорнобильську зону тієї ж ночі російські війська завдали ударів по Запоріжжю. Внаслідок обстрілів у місті виникли пожежі, а частина районів залишилася без електропостачання. Таким чином енергетична інфраструктура та об’єкти підвищеної небезпеки знову опинилися серед ключових цілей атак.

    Фахівці зазначають, що подібні удари мають комплексні наслідки, які виходять за межі безпосередніх фізичних руйнувань. Вони створюють додаткове навантаження на системи безпеки, ускладнюють роботу енергетичної галузі та підвищують рівень загальної тривожності серед населення. Особливо чутливими є атаки поблизу ядерних об’єктів, де навіть мінімальні пошкодження можуть потребувати тривалих перевірок і спеціальних заходів реагування.

    Попри інцидент, українська сторона наголошує, що ситуація на території Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива залишається повністю контрольованою. Усі системи безпеки продовжують працювати у штатному режимі, а рівень радіації не зазнав змін. Водночас сам факт атаки вкотре підкреслює вразливість критичної інфраструктури під час війни та необхідність посиленого міжнародного контролю за дотриманням норм ядерної безпеки.

  • ЗАЕС під ризиком: МАГАТЕ зафіксувало нове відключення живлення

    ЗАЕС під ризиком: МАГАТЕ зафіксувало нове відключення живлення

    На тимчасово окупованій Запорізькій атомній електростанції відновили зовнішнє електропостачання після тривалого 15-годинного блекауту. Про це повідомило Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ), наголосивши, що інцидент вкотре продемонстрував критичну залежність найбільшої атомної електростанції в Європі від стабільності зовнішніх енергетичних ліній та загальний рівень вразливості об’єкта в умовах війни.

    За даними агентства, під час відключення станція була змушена повністю перейти на аварійні дизель-генератори, які забезпечували живлення систем охолодження шести зупинених реакторів. Попри те, що енергоблоки не виробляють електроенергію, вони все одно потребують безперервного охолодження ядерного палива, і будь-яке порушення цього процесу створює потенційно небезпечні ризики для ядерної безпеки.

    У МАГАТЕ зазначили, що це вже 18-й випадок повного або часткового відключення зовнішнього електропостачання на станції з моменту початку повномасштабної війни Росії проти України. При цьому саме цей інцидент став одним із найдовших за час спостережень, що ще більше підкреслює крихкість енергетичної інфраструктури об’єкта та залежність станції від зовнішніх факторів.

    Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі наголосив, що регулярні перебої з електропостачанням є серйозним сигналом про системні ризики. За його словами, стабільне зовнішнє живлення є ключовою умовою безпечної роботи атомної станції навіть у режимі зупинених реакторів, а повторювані відключення створюють постійну загрозу виникнення аварійних ситуацій. Він також підкреслив необхідність термінового відновлення та ремонту ліній електропередач, які забезпечують живлення ЗАЕС, із гарантіями безпеки для таких робіт.

    В агентстві окремо звернули увагу на те, що нинішня ситуація є наслідком тривалого впливу бойових дій та пошкодження критичної інфраструктури навколо станції. Будь-які перебої в роботі електромережі змушують персонал використовувати резервні системи живлення, які не розраховані на довготривалу роботу, що підвищує ризики технічних збоїв і ускладнює контроль над безпековими параметрами об’єкта.

    Як повідомляється, під час останнього блекауту дизель-генератори працювали безперервно, забезпечуючи мінімально необхідний рівень електропостачання для охолодження реакторів. Після відновлення зовнішнього живлення станція повернулася до штатного режиму забезпечення енергопостачання через зовнішні лінії, однак ситуація залишається нестабільною.

    Що передувало, у ніч на 3 червня 2026 року на Запорізькій АЕС стався черговий блекаут, який став вже 17-м від моменту захоплення станції російськими військами. Це також був п’ятий подібний випадок лише з початку року, що свідчить про систематичний характер проблем із енергопостачанням на об’єкті.

    Додатково напругу навколо ситуації посилили події в енергетичній інфраструктурі регіону. Зокрема, Запорізька теплоелектростанція, через розподільчі вузли якої частково здійснюється передача електроенергії до району АЕС, зазнала пошкоджень унаслідок атак. Це ще більше ускладнило стабільність енергосистеми та підвищило ризики повторних відключень.

    Напередодні МАГАТЕ також повідомляло про запровадження локального режиму припинення вогню в районі станції, який дозволив провести термінові ремонтні роботи на лініях електропередач. Саме ці заходи, за оцінкою агентства, стали ключовими для відновлення зовнішнього живлення після останнього блекауту.

    Попри тимчасове відновлення електропостачання, у МАГАТЕ продовжують наголошувати, що ситуація на Запорізькій АЕС залишається надзвичайно крихкою. Постійні перебої з енергопостачанням, обмежені можливості ремонту інфраструктури та фактор бойових дій формують середовище, в якому ризик виникнення аварійних сценаріїв залишається підвищеним.

    Експерти агентства підкреслюють, що будь-яке тривале порушення електропостачання на атомній станції, навіть із зупиненими реакторами, може мати серйозні наслідки. Саме тому питання стабільного живлення ЗАЕС залишається одним із ключових елементів міжнародної ядерної безпеки, а ситуація навколо станції продовжує перебувати під постійним моніторингом МАГАТЕ.