Daypolitico

Позначка: ядерна угода

  • Трамп готувався оголосити про перемогу у війні з Іраном: що стало на заваді плану США

    Трамп готувався оголосити про перемогу у війні з Іраном: що стало на заваді плану США

    Про це повідомляє The Wall Street Journal.

    За інформацією видання, адміністрація Трампа останнім часом намагалася знайти спосіб якнайшвидше вийти з військового конфлікту, водночас зберігши можливість представити його завершення як результат успішної американської політики. Одним із ключових елементів такого плану стало питання Ормузької протоки, через яку проходить значна частина світових поставок нафти та газу.

    Однак спроби Білого дому швидко завершити конфлікт зіткнулися з новою проблемою. У суботу Іран висунув жорсткі вимоги, пов’язавши відновлення повноцінного судноплавства через протоку з низкою умов. Зокрема, Тегеран вимагає мільярдних репарацій, виведення американських військ із регіону та припинення морської блокади.

    Такі вимоги значно ускладнюють для адміністрації Трампа пошук сценарію завершення війни, який можна було б представити як дипломатичний та військовий успіх США.

    Директорка програми Близького Сходу Центру стратегічних та міжнародних досліджень Мона Якубян зазначила, що жорстка позиція Ірану створює для американського президента дедалі більше труднощів. За її словами, нові вимоги Тегерана ускладнюють можливість для Трампа сформувати прийнятний для Вашингтона шлях виходу з конфлікту.

    Водночас експерт з питань Ірану консалтингової компанії Eurasia Group Грегорі Брю вважає, що Тегеран усвідомлює зацікавленість Трампа у якнайшвидшому відновленні роботи Ормузької протоки. Саме тому, на його думку, іранська сторона намагається максимально посилити свої позиції на переговорах і висуває жорсткі умови.

    Питання Ормузької протоки поступово стало одним із центральних елементів американської політики щодо Ірану. Ще з квітня адміністрація Трампа намагалася включити питання іранської ядерної програми до ширшого переговорного процесу. Проте досягти домовленостей виявилося значно складніше, ніж очікували у Вашингтоні.

    Через це останніми тижнями американська сторона змістила акцент із комплексної ядерної угоди на практичне відновлення комерційного судноплавства через Ормузьку протоку. Для США та світової економіки це питання має стратегічне значення, оскільки перекриття цього морського маршруту безпосередньо впливає на міжнародні поставки енергоносіїв та ціни на нафту й газ.

    Іран, зі свого боку, використовує контроль над можливістю безпечного проходження суден через протоку як важливий інструмент тиску. Ракетні атаки та застосування безпілотників продемонстрували здатність Тегерана створювати серйозні ризики для міжнародного судноплавства.

    Трамп неодноразово заявляв про необхідність повного відкриття Ормузької протоки. Однак, як зазначає WSJ, попередні заяви американського президента про швидке відновлення судноплавства виявилися передчасними.

    Віце-президент США Джей Ді Венс також визнав, що ситуація залишається невизначеною. За його словами, адміністрація перебуває в процесі переговорів і продовжить чинити тиск на Іран, якщо домовитися про відкриття протоки не вдасться.

    У Вашингтоні водночас наполягають, що США вже досягли основних військових цілей, які ставили перед собою під час операції проти Ірану. Американські чиновники заявляють, що Сполучені Штати зможуть виявити будь-які спроби Тегерана відновити ядерну програму, а перспектива нових американських ударів має стримувати Іран від таких дій.

    Однак тривалість конфлікту створює для Вашингтона додаткові проблеми. Військова кампанія на Близькому Сході призвела до значного використання американських запасів озброєння та змусила адміністрацію Трампа активніше шукати дипломатичні механізми для зниження напруги.

    Раніше повідомлялося, що війна з Іраном уже суттєво виснажила американські арсенали. Це потенційно може вплинути на здатність США одночасно реагувати на інші масштабні геополітичні виклики, зокрема з боку Росії та Китаю.

    Для Вашингтона важливим залишається і питання цін на енергоносії. Перебої з постачанням через Ормузьку протоку здатні створити додатковий тиск на світові нафтові ринки та, відповідно, на американських споживачів. Саме тому адміністрація Трампа зацікавлена у якнайшвидшому відновленні стабільного руху танкерів.

    Венс заявляв, що Вашингтон розраховує на повернення судноплавства Ормузькою протокою до рівня, який існував до початку війни. За його словами, сторони досягли певного прогресу у переговорах із Тегераном.

    Втім, останні вимоги Ірану свідчать про те, що остаточної домовленості поки немає. Тегеран прагне отримати економічні та військово-політичні поступки, тоді як Вашингтон намагається домогтися відкриття ключового морського маршруту без необхідності погоджуватися на умови, які могли б виглядати як значна поступка Ірану.

    Таким чином, майбутнє Ормузької протоки може стати одним із головних факторів, від якого залежатиме подальший розвиток конфлікту. Для Трампа її повне відкриття могло б стати підставою заявити про досягнення головної практичної мети війни. Водночас жорстка позиція Тегерана та вимоги щодо компенсацій, виведення американських військ і припинення блокади поки що залишають сценарій швидкого завершення конфлікту невизначеним.

  • Трамп схвалив 30-річну ядерну угоду із Саудівською Аравією

    Трамп схвалив 30-річну ядерну угоду із Саудівською Аравією

    Адміністрація президента США Дональда Трампа схвалила масштабну 30-річну ядерну угоду із Саудівською Аравією, яка відкриває для королівства можливість розвивати власну атомну енергетику та збагачувати уран без приєднання до так званого “золотого стандарту” міжнародного контролю Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ). Відповідне рішення вже викликало активні дискусії серед американських політиків та міжнародних експертів, які попереджають про можливі ризики для безпеки Близького Сходу. Про це повідомляють CNN та The Wall Street Journal.

    Згідно з домовленостями, угода діятиме протягом 30 років і передбачає передачу американськими компаніями технологій, інженерного досвіду та технічної підтримки для розвитку цивільної атомної програми Саудівської Аравії. Білий дім планує найближчим часом офіційно направити документ до Конгресу США. За інформацією американських ЗМІ, адміністрація розраховує, що документ без суттєвих труднощів пройде необхідну процедуру схвалення, оскільки противники угоди не мають достатньої кількості голосів для її блокування.

    Раніше команда Трампа відкладала ухвалення остаточного рішення через побоювання щодо можливого загострення ситуації навколо Ірану, а також через ризик політичного спротиву в американському парламенті. Після тривалих переговорів адміністрація все ж вирішила підтримати домовленість, яка є частиною ширшої стратегії Вашингтона щодо зміцнення партнерства із країнами Перської затоки.

    Одним із найбільш суперечливих аспектів угоди стала можливість Саудівської Аравії самостійно збагачувати уран. Хоча технологія використовується для виробництва палива для атомних електростанцій, вона також може бути застосована для створення матеріалів, необхідних для виробництва ядерної зброї. Саме тому експерти з нерозповсюдження ядерної зброї висловлюють занепокоєння, що такий крок може спровокувати нову гонку озброєнь у регіоні.

    Для мінімізації ризиків документ передбачає низку обмежень. Реалізація проєкту відбуватиметься поетапно. На першому етапі спільна американсько-саудівська команда оцінить економічну доцільність будівництва відповідної інфраструктури. Надалі американські спеціалісти самостійно споруджуватимуть необхідні об’єкти, а найбільш чутливі технології не передаватимуться Ер-Ріяду. Крім того, протягом перших десяти років Саудівській Аравії заборонено розробляти власні технології зі збагачення урану, а також закуповувати аналогічні рішення в інших країнах.

    Водночас документ не передбачає приєднання Саудівської Аравії до Додаткового протоколу МАГАТЕ, який вважається міжнародним “золотим стандартом” контролю за мирним використанням атомної енергії. У Ер-Ріяді пояснюють відмову політичними та релігійними міркуваннями. Зокрема, саудівська влада побоюється, що розширені повноваження міжнародних інспекторів можуть призвести до доступу до особливо чутливих об’єктів, включно з королівськими резиденціями чи священним містом Мекка.

    Натомість сторони домовилися про окремий двосторонній механізм контролю, який частково повторює міжнародні процедури, однак не містить положень, неприйнятних для саудівського керівництва. Водночас ці умови ще має розглянути та ратифікувати Рада керівників МАГАТЕ.

    Особливе занепокоєння нова угода викликає в Ізраїлі, який традиційно виступає проти отримання арабськими державами можливостей для здійснення повного ядерного циклу. Побоювання посилюються через нестабільну ситуацію навколо іранської ядерної програми. Раніше кронпринц Саудівської Аравії Мухаммед ібн Салман заявляв, що якщо Іран створить ядерну зброю, королівство також прагнутиме отримати аналогічний потенціал для забезпечення власної безпеки.

    Нова угода стала черговим етапом політики адміністрації Дональда Трампа, спрямованої на поглиблення стратегічного партнерства зі країнами Перської затоки. Раніше президент США вже оголосив про багатомільярдні домовленості з Об’єднаними Арабськими Еміратами, а тепер співпраця із Саудівською Аравією виходить на новий рівень, поєднуючи економічні інтереси, енергетичну співпрацю та питання регіональної безпеки.

  • Трамп відкрив Саудівській Аравії шлях до збагачення урану: чим небезпечна нова ядерна угода

    Трамп відкрив Саудівській Аравії шлях до збагачення урану: чим небезпечна нова ядерна угода

    Президент США Дональд Трамп схвалив угоду про цивільне ядерне співробітництво із Саудівською Аравією, яка може відкрити королівству шлях до створення власних потужностей зі збагачення урану. Домовленість розрахована на 30 років, передбачає участь американських компаній у розвитку саудівської атомної енергетики та найближчим часом має бути передана на розгляд Конгресу США.

    Про рішення американського президента повідомило агентство Associated Press із посиланням на двох поінформованих співрозмовників. Вони не мали повноважень публічно обговорювати документ, який на момент появи повідомлення ще не був офіційно представлений Білим домом. За інформацією агентства, угоду можуть оголосити найближчим часом.

    Одним із найбільш суперечливих положень є можливість спорудження на території Саудівської Аравії підприємства зі збагачення урану. Таке рішення мають ухвалювати після проведення спільного американо-саудівського дослідження. При цьому домовленість не означає, що завод почнуть будувати автоматично, однак уперше створює для Ер-Ріяда правову й технологічну основу для розвитку відповідних потужностей.

    Навіщо Саудівській Аравії атомна енергетика

    Саудівська влада офіційно пояснює інтерес до ядерної енергетики економічною модернізацією та бажанням зменшити залежність внутрішнього енергоспоживання від нафти.

    Королівство залишається одним із найбільших виробників і експортерів нафти у світі, однак значну частину сировини використовує для виробництва електроенергії. Перехід на атомну енергетику може дозволити Саудівській Аравії спрямовувати більше нафти на експорт, диверсифікувати енергетичний баланс і підтримати реалізацію програми економічної трансформації Vision 2030.

    Угода також відкриває перед американськими компаніями можливість отримати багатомільярдні контракти на будівництво реакторів, постачання обладнання, ядерного палива та обслуговування енергетичної інфраструктури.

    За оцінками американських медіа, серед потенційних учасників проєкту може бути компанія Westinghouse. Для Вашингтона це можливість зміцнити позиції американської атомної промисловості та не допустити, щоб саудівські замовлення отримали компанії з Китаю, Росії, Франції чи Південної Кореї.

    Чому збагачення урану викликає тривогу

    Збагачення урану використовується для виробництва палива для атомних електростанцій, однак та сама технологічна база може застосовуватися для поступового отримання матеріалу значно вищого рівня збагачення.

    Саме тому держави, які прагнуть отримати американські ядерні технології, часто погоджуються на додаткові обмеження щодо самостійного збагачення урану та переробки відпрацьованого ядерного палива.

    Найвідомішим прикладом є угода США з Об’єднаними Арабськими Еміратами. Вона отримала назву «золотого стандарту», оскільки Абу-Дабі добровільно відмовився від збагачення урану та переробки палива на власній території. У випадку із Саудівською Аравією такої прямої відмови, за даними американських медіа, немає.

    Це викликає занепокоєння у частини американських законодавців і фахівців із нерозповсюдження ядерної зброї. Вони побоюються, що створена за цивільною програмою інфраструктура за певних політичних обставин може бути використана для військових цілей.

    Додаткової гостроти дискусії надають попередні заяви спадкового принца Саудівської Аравії Мохаммеда бін Салмана. Він публічно допускав, що королівство намагатиметься отримати ядерну зброю, якщо її створить Іран.

    Угода може не передбачати Додаткового протоколу МАГАТЕ

    Ще одним суперечливим моментом є відсутність у домовленості зобов’язання Саудівської Аравії приєднатися до Додаткового протоколу Міжнародного агентства з атомної енергії.

    Додатковий протокол не замінює стандартну угоду про гарантії, а розширює можливості МАГАТЕ перевіряти, чи не веде держава незадекларованої ядерної діяльності. Він надає інспекторам більше інформації, ширший доступ до об’єктів і додаткові інструменти для перевірки мирного характеру ядерної програми.

    Саудівська Аравія є учасницею Договору про нерозповсюдження ядерної зброї та формально зобов’язалася не створювати атомну бомбу. Водночас американська сторона традиційно намагалася закріпити у двосторонніх ядерних угодах додаткові гарантії, які виходять за межі базових міжнародних зобов’язань.

    За інформацією AP і Reuters, нинішній проєкт не містить частини захисних положень, на яких раніше наполягали США. Зокрема, не очікується включення вимоги про обов’язкове застосування Додаткового протоколу МАГАТЕ.

    Угоду розглядатиме Конгрес

    Перед набуттям чинності документ мають подати до Конгресу США відповідно до процедури, передбаченої розділом 123 американського Закону про атомну енергію.

    Такі домовленості створюють правові умови для передачі іншим державам американських ядерних технологій, обладнання та матеріалів. Після внесення документа Конгрес отримує визначений період для його розгляду. За попередньою інформацією, Палата представників і Сенат матимуть 90 днів, щоб спробувати заблокувати угоду.

    Водночас зупинити домовленість буде непросто. Американським законодавцям доведеться ухвалити відповідні резолюції, а для подолання ймовірного президентського вето може знадобитися підтримка двох третин обох палат.

    Очікується, що головними питаннями під час розгляду стануть умови збагачення урану, можливість переробки відпрацьованого палива, механізми американського контролю та відсутність розширених інспекцій МАГАТЕ.

    Чому рішення виглядає суперечливим на тлі Ірану

    Угоду схвалено на тлі гострого протистояння США та Ірану, в центрі якого вже багато років перебуває саме питання збагачення урану.

    Вашингтон звинувачує Тегеран у розвитку потенціалу, який може бути використаний для створення ядерної зброї. Іран наполягає, що його програма має мирний характер і спрямована на енергетику та наукові дослідження.

    Дозвіл Саудівській Аравії розвивати власні збагачувальні потужності може викликати звинувачення у подвійних стандартах: США жорстко обмежують іранське збагачення, але готові допустити подібні можливості у свого стратегічного партнера.

    Критики також попереджають, що ядерні можливості Ер-Ріяда можуть підштовхнути інші держави регіону до перегляду власної політики. Це створює ризик нової технологічної та військово-політичної конкуренції на Близькому Сході.

    Окреме занепокоєння викликає оборонна співпраця Саудівської Аравії з Пакистаном, який уже володіє ядерною зброєю. Хоча підтверджень передачі саудитам військових ядерних технологій немає, сама наявність тісних безпекових зв’язків посилює побоювання щодо майбутнього регіонального балансу.

    Що змінює рішення Трампа

    Для Саудівської Аравії домовленість означає великий дипломатичний успіх. Королівство протягом років відмовлялося погоджуватися на повну заборону збагачення урану й домагалося права самостійно розвивати паливний цикл.

    Попередні американські адміністрації також намагалися пов’язати ядерну угоду з нормалізацією відносин між Саудівською Аравією та Ізраїлем. Нинішня домовленість, за інформацією американських медіа, може не містити такої обов’язкової умови.

    Адміністрація Трампа, ймовірно, розглядає угоду як спосіб утримати Саудівську Аравію в орбіті американського впливу, підтримати власну атомну промисловість і не допустити посилення Китаю чи Росії на саудівському енергетичному ринку.

    Проте остаточні умови стануть відомі лише після офіційного оприлюднення документа. Поки що ключові подробиці ґрунтуються на повідомленнях джерел AP, Reuters та інших американських медіа. Білий дім на момент появи перших публікацій офіційно не представив повного тексту угоди.

    Саме від положень щодо рівня збагачення, контролю за ядерними матеріалами, інспекцій і можливості припинення співпраці залежатиме, чи стане нове партнерство звичайним енергетичним проєктом, чи створить небезпечний прецедент для подальшого поширення чутливих ядерних технологій на Близькому Сході.

  • Ядерна угода Трампа із Саудівською Аравією викликала занепокоєння

    Ядерна угода Трампа із Саудівською Аравією викликала занепокоєння

    Адміністрація президента США Дональда Трампа попередньо погодилася дозволити Саудівській Аравії збагачувати уран без застосування стандартних міжнародних гарантій нерозповсюдження ядерної зброї. Така умова може стати безпрецедентною для американської практики укладання подібних угод і вже викликала дискусії серед американських законодавців та експертів із міжнародної безпеки. Про це повідомляє CNN.

    Йдеться про масштабну угоду щодо цивільної ядерної співпраці між Вашингтоном та Ер-Ріядом, переговори щодо якої фактично завершилися ще у жовтні 2025 року. Попри це документ досі не підписаний президентом США. За інформацією джерел, затримка пов’язана одразу з кількома чинниками. Одним із них стала війна з Іраном, яку, за словами самого Дональда Трампа, було розпочато для того, щоб не допустити використання Тегераном збагаченого урану для створення ядерної зброї. На цьому тлі погодження окремих винятків для Саудівської Аравії виглядає особливо чутливим питанням як для американських політиків, так і для міжнародної спільноти.

    Ще однією причиною затягування процесу називають політичні ризики всередині США. Частина членів Конгресу переконана, що адміністрація навмисно не виносить документ на фінальне затвердження, щоб уникнути двопартійної резолюції несхвалення, яка могла б фактично заблокувати укладення угоди.

    Білий дім офіційно не коментує подробиці домовленостей. У відповідь на запити журналістів адміністрація лише переадресувала до заяви міністра енергетики США Кріса Райта, зробленої ще восени 2025 року. Тоді він повідомив, що сторони досягли домовленостей щодо цивільної ядерної співпраці, яка має сприяти розвитку стратегічного партнерства між двома країнами, просуванню американських ядерних технологій у Саудівській Аравії та водночас забезпечити відданість принципам нерозповсюдження ядерної зброї.

    Втім, саме зміст майбутньої угоди викликає найбільше запитань. За словами джерел CNN, ще на початку року адміністрація Трампа провела закриті консультації з окремими членами Конгресу, під час яких представила основні положення документа. Уже тоді стало відомо, що угода може містити спеціальний пункт, який дозволить Саудівській Аравії здійснювати певний рівень внутрішнього збагачення урану або переробки плутонію. Експерти називають таке рішення безпрецедентним, адже подібних умов у попередніх американських ядерних угодах практично не було.

    Відомо, що майбутня домовленість все ж передбачає певні обмеження, встановлені Сполученими Штатами, однак конкретні параметри цих обмежень наразі не розголошуються. Саме відсутність прозорості щодо механізмів контролю викликає найбільшу стурбованість серед прихильників жорсткого режиму нерозповсюдження ядерної зброї.

    Особливу увагу привертає і той факт, що проєкт угоди не зобов’язує Саудівську Аравію приєднатися до так званого Додаткового протоколу МАГАТЕ, який передбачає розширені можливості міжнародних інспекторів для контролю над ядерними програмами держав. Натомість контрольні механізми планують оформити у вигляді окремої двосторонньої угоди між США та Саудівською Аравією, без застосування стандартних міжнародних процедур.

    Такий підхід суттєво відрізняється від угоди, яку США уклали з Об’єднаними Арабськими Еміратами у 2009 році. Тоді Емірати погодилися не лише на посилений контроль МАГАТЕ, а й повністю відмовилися від збагачення урану та переробки плутонію на своїй території, що стало своєрідним міжнародним стандартом для подібних домовленостей.

    Переговори щодо ядерної співпраці є частиною ширшої стратегії адміністрації Дональда Трампа із поглиблення відносин із державами Перської затоки. Саме цей регіон став одним із ключових напрямків американської зовнішньої політики. Під час попередніх візитів до регіону президент США оголосив про масштабні економічні та оборонні домовленості. Зокрема, Об’єднані Арабські Емірати уклали зі США угоди на суму понад 200 мільярдів доларів, тоді як Саудівська Аравія заявила про намір інвестувати в американську економіку 600 мільярдів доларів. Окрім цього, Вашингтон погодив продаж Ер-Ріяду озброєння на 142 мільярди доларів.

    Паралельно Дональд Трамп неодноразово заявляв про прогрес у переговорах із Тегераном щодо окремої ядерної угоди, стверджуючи, що Іран нібито “певною мірою” погодився з її умовами. Саме тому можливе надання Саудівській Аравії права на обмежене збагачення урану без стандартного міжнародного контролю може стати одним із найрезонансніших рішень американської адміністрації у сфері глобальної ядерної безпеки та вплинути на баланс сил на Близькому Сході.

  • США висунули Ірану ультиматум щодо Ормузької протоки

    США висунули Ірану ультиматум щодо Ормузької протоки

    Адміністрація президента США Дональда Трампа висунула Ірану новий ультиматум, який може визначити подальший розвиток відносин між Вашингтоном і Тегераном та вплинути на безпекову ситуацію на Близькому Сході. Американська влада вимагає, щоб уже в суботу, 11 липня, іранське керівництво публічно підтвердило відкриття Ормузької протоки для міжнародного судноплавства, офіційно взяло на себе зобов’язання припинити атаки на комерційні судна та фактично визнало порушення раніше досягнутих домовленостей. У Білому домі наголошують, що саме виконання цих умов стане головним показником того, чи готовий Тегеран до продовження дипломатичних переговорів та укладення нової довгострокової угоди.

    Про це повідомляє Axios із посиланням на трьох високопоставлених американських посадовців, які провели закритий брифінг для журналістів.

    За словами співрозмовників видання, Вашингтон уже передав свої вимоги безпосередньо представникам Ірану, а також через країни-посередники, які останніми тижнями підтримують контакти між сторонами. Американська адміністрація наполягає, що Тегеран має не лише припинити атаки на цивільне судноплавство, а й зробити це публічно, щоб продемонструвати готовність виконувати міжнародні зобов’язання.

    У США вважають, що Іран порушив меморандум про взаєморозуміння, який був укладений лише три тижні тому та мав покласти край активній фазі військового протистояння між країнами. За даними американської сторони, попри підписання документа, іранські сили продовжували регулярно атакувати цивільні торговельні судна в Ормузькій протоці та прилеглих водах, створюючи загрозу міжнародному судноплавству та світовим поставкам енергоносіїв.

    Американські посадовці наголошують, що саме тому нинішня вимога щодо припинення нападів є своєрідною перевіркою намірів Тегерана.

    За словами одного із чиновників, якщо Іран не здатний виконати навіть таке базове зобов’язання, як припинення атак на цивільні кораблі, то говорити про виконання складнішої ядерної угоди або інших масштабних міжнародних домовленостей просто немає сенсу.

    У Вашингтоні підкреслюють, що питання безпечного проходження суден через Ормузьку протоку є принциповим не лише для США, а й для світової економіки. Будь-які атаки на торговельні кораблі або загроза перекриття протоки одразу впливають на світові ринки нафти, газу та міжнародну торгівлю.

    За інформацією Axios, після двох днів інтенсивного обміну ударами між США та Іраном на початку цього тижня представники Тегерана нібито самі ініціювали нові контакти з Вашингтоном.

    Американські посадовці стверджують, що під час переговорів іранська сторона фактично визнала власні помилки та попросила відновити дипломатичний процес.

    «Вони сказали нам: “Ми облажалися. Ми зробили помилку. Давайте продовжимо переговори”», – процитував один із чиновників слова представників Ірану.

    Втім, офіційний Тегеран категорично відкидає таку версію подій.

    Речник Міністерства закордонних справ Ірану Есмаїл Багаї заявив, що Іран не звертався до США із проханням відновити переговори та не визнавав жодних помилок.

    За його словами, іранська сторона лише погодилася провести консультації після відповідного прохання посередників із Катару, які традиційно виконують роль комунікаційного каналу між Вашингтоном і Тегераном.

    Попри це, американська адміністрація переконана, що саме зараз Іран має зробити конкретний крок назустріч деескалації.

    За інформацією Axios, у Білому домі очікують, що офіційна позиція Тегерана стане відомою після запланованої на суботу зустрічі міністра закордонних справ Ірану з главою зовнішньополітичного відомства Оману в столиці країни Маскаті.

    Саме Оман протягом багатьох років залишається одним із головних дипломатичних посередників між США та Іраном. Через Маскат неодноразово передавалися конфіденційні повідомлення між сторонами, а також проводилися консультації щодо врегулювання кризових ситуацій.

    Американські чиновники заявляють, що після переговорів в Омані очікують чіткої, недвозначної та публічної заяви іранського керівництва.

    «Ми хочемо, щоб вони відкрито заявили про припинення атак на судна та прямо або опосередковано визнали, що припустилися помилки. Саме над цим ми зараз працюємо», – заявив один із представників адміністрації.

    Інший високопосадовець попередив, що якщо Іран відмовиться виконати цю вимогу або продовжить обстріли цивільних кораблів, Вашингтон готовий вдатися до нових жорстких заходів.

    Якими саме можуть бути ці кроки, американська сторона офіційно не уточнює. Водночас співрозмовники видання наголошують, що США мають достатньо інструментів як дипломатичного, так і військового та економічного характеру для посилення тиску на Тегеран.

    За словами американських чиновників, ситуацію додатково ускладнює внутрішня боротьба за владу в самому Ірані.

    У Вашингтоні вважають, що в іранському політичному керівництві існують різні групи впливу, які мають протилежне бачення майбутніх відносин зі США.

    Частина керівництва, за оцінками американської розвідки, зацікавлена у досягненні компромісу та поступовій нормалізації відносин із Заходом.

    Водночас інші представники силового блоку виступають за продовження конфронтації та жорсткішу політику щодо Сполучених Штатів.

    «У їхній системі є елементи, які хочуть досягти угоди, але ми не можемо приймати рішення за них. Їм потрібно самостійно взяти ситуацію під контроль», – заявив один із представників адміністрації Трампа.

    Нинішня криза розгортається менш ніж через місяць після того, як США та Іран уклали меморандум про взаєморозуміння.

    Документ був підписаний 17 червня в Ісламабаді за посередництва Пакистану та мав стати основою для поступового завершення конфлікту між країнами.

    Меморандум передбачав припинення бойових дій, скасування американської морської блокади Ірану, відновлення безпечного судноплавства через Ормузьку протоку та запуск 60-денного переговорного процесу щодо укладення повноцінної мирної угоди.

    Однак уже на початку липня ситуація різко загострилася.

    За даними американської сторони, іранські сили відновили атаки на цивільні торговельні судна, які проходили через Ормузьку протоку.

    У відповідь 7–8 липня американські військові завдали серії ударів по десятках військових об’єктів на території Ірану.

    Цілями операції стали склади зброї, ракетні комплекси, командні пункти та інші об’єкти, які, за твердженням США, були пов’язані з організацією нападів на міжнародне судноплавство.

    Паралельно Міністерство фінансів США скасувало тимчасові винятки із санкційного режиму, які дозволяли Ірану частково експортувати нафту відповідно до умов мирного меморандуму.

    У відповідь Іран здійснив ракетні удари по американських військових базах, розташованих у Бахрейні та Кувейті.

    Попри обмін ударами, жодна зі сторін не заявила про намір остаточно припинити дипломатичні контакти.

    Наступного дня президент США Дональд Трамп повідомив, що представники Тегерана нібито звернулися до Вашингтона із пропозицією відновити переговори.

    За словами американського лідера, США дали зрозуміти іранській стороні, що попереднє перемир’я більше не діє, а будь-які нові домовленості можливі лише після того, як Іран доведе готовність виконувати свої зобов’язання.

    Ормузька протока залишається одним із найважливіших стратегічних морських шляхів світу. Вона з’єднує Перську затоку з Оманською затокою та Індійським океаном і є головним маршрутом експорту нафти та скрапленого природного газу з країн Перської затоки.

    За оцінками міжнародних енергетичних агентств, через Ормузьку протоку проходить близько п’ятої частини світового морського експорту нафти. Саме тому будь-які військові інциденти, атаки на торговельні судна або навіть погрози перекрити судноплавство миттєво впливають на світові ціни на нафту, міжнародну торгівлю, страхові ставки для судноплавних компаній та глобальну економіку.

    Саме тому нинішні вимоги США виходять далеко за межі двосторонніх відносин із Іраном. У Вашингтоні розглядають забезпечення безпеки Ормузької протоки як один із ключових елементів стабільності світового енергетичного ринку та міжнародної безпеки.

  • Трамп скасував блокаду Ірану після нової угоди

    Трамп скасував блокаду Ірану після нової угоди

    Президент США Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати готові відмовитися від військово-морської блокади Ірану після того, як Тегеран погодився на масштабні міжнародні перевірки своєї ядерної програми. Відповідну заяву американський лідер опублікував у соціальній мережі Truth Social, назвавши досягнуті домовленості важливим кроком до забезпечення так званої «ядерної чесності» та зниження напруженості на Близькому Сході.

    За словами Трампа, іранська сторона нібито повністю та беззастережно погодилася на ядерні інспекції найвищого рівня, які мають діяти протягом тривалого часу. Президент США наголосив, що саме ця поступка стала однією з головних умов для подальшого діалогу між Вашингтоном і Тегераном. Він підкреслив, що без відповідної згоди Ірану подальші переговори були б неможливими, а дипломатичний процес фактично зайшов би у глухий кут.

    Коментуючи ситуацію, Трамп також поскаржився на американські медіа, які, на його думку, применшують значення досягнутих домовленостей та намагаються дискредитувати результати переговорного процесу. Він заявив, що навколо питання Ірану поширюється велика кількість фейкових новин, покликаних нівелювати те, що він назвав черговою перемогою США на міжнародній арені.

    Американський президент наголосив, що у зв’язку з поступками з боку Ірану погодився залишити відкритою Ормузьку протоку та скасувати військово-морську блокаду, яка розглядалася як один із можливих інструментів тиску на Тегеран. Водночас він підкреслив, що американські військові кораблі не залишають регіон і продовжують перебувати на своїх позиціях.

    За словами Трампа, військове угруповання США залишається в повній готовності до відновлення обмежувальних заходів у разі порушення домовленостей або виникнення нових загроз. Однак наразі такий сценарій глава Білого дому вважає малоймовірним, оскільки переконаний у серйозності намірів іранської сторони виконувати взяті на себе зобов’язання.

    Заяви президента США пролунали на тлі низки дипломатичних кроків, які останніми тижнями свідчать про спробу Вашингтона та Тегерана перейти від конфронтації до переговорного врегулювання. Напередодні американська влада видала тимчасову генеральну ліцензію строком на 60 днів, яка дозволяє виробництво, постачання та продаж іранської нафти на міжнародних ринках. Це рішення стало одним із найбільш помітних сигналів можливого послаблення економічного тиску на Іран.

    Додатковим елементом процесу стало підписання 17 червня меморандуму між США та Іраном щодо припинення війни та забезпечення відкритого судноплавства через Ормузьку протоку. Документ був підписаний дистанційно та став основою для подальших консультацій між сторонами. Очікується, що протягом наступних 60 днів представники двох держав працюватимуть над деталями майбутньої повноцінної угоди, яка має юридично закріпити перемир’я та визначити механізми виконання досягнутих домовленостей.

    Ормузька протока залишається одним із найважливіших стратегічних маршрутів світової торгівлі. Через неї проходить значна частина глобального експорту нафти та скрапленого природного газу. Будь-які загрози судноплавству в цьому районі традиційно викликають занепокоєння на міжнародних ринках та можуть впливати на світові ціни на енергоносії. Саме тому рішення про збереження відкритого доступу до протоки розглядається багатьма експертами як важливий фактор стабілізації ситуації в регіоні.

    Заява Трампа стала ще одним сигналом того, що Вашингтон прагне представити нинішні домовленості як дипломатичний успіх та підтвердження ефективності своєї політики щодо Ірану. Водночас остаточна оцінка цих кроків значною мірою залежатиме від того, чи будуть виконані домовленості про міжнародний контроль над ядерною програмою Ірану та чи вдасться сторонам у найближчі місяці перейти від попередніх меморандумів до повноцінної довгострокової угоди.

  • Іран і США на кроці від великої угоди

    Іран і США на кроці від великої угоди

    Іран і країни-посередники — Катар та Пакистан — заявили про досягнення значного прогресу за підсумками першого раунду переговорів між делегаціями США та Ірану, які відбулися у Швейцарії. Про це повідомляє CNN із посиланням на речника Міністерства закордонних справ Ірану Есмаїла Багаї, іранські державні ЗМІ та спільну заяву посередників, у якій підсумовано результати зустрічі та окреслено подальші кроки дипломатичного процесу.

     

  • Ліван і ядерна програма: Венс назвав питання, від яких залежить майбутнє регіону

    Ліван і ядерна програма: Венс назвав питання, від яких залежить майбутнє регіону

    Віцепрезидент США Джей Ді Венс заявив, що під час переговорів з Іраном у Швейцарії американська делегація зосередиться на двох ключових питаннях — майбутньому іранської ядерної програми та припиненні бойових дій у Лівані. Саме ці теми, за словами посадовця, визначатимуть порядок денний зустрічей, які можуть стати одним із найважливіших дипломатичних раундів останніх місяців на Близькому Сході.

    Про це Венс повідомив журналістам перед відльотом до Швейцарії, де мають стартувати прямі переговори між представниками Вашингтона та Тегерана. Американський віцепрезидент наголосив, що його перебування триватиме лише один-два дні, однак технічні та дипломатичні групи залишаться працювати над деталями домовленостей значно довше.

    За словами Венса, головним завданням США є досягнення прогресу у питаннях контролю над іранськими ядерними матеріалами та формування механізму подальших переговорів. Вашингтон прагне перетворити нещодавні рамкові домовленості між США та Іраном на повноцінну довгострокову угоду, яка б врегулювала суперечки навколо ядерної програми Тегерана та знизила ризики нової масштабної ескалації в регіоні.

    «Сподіваюся, ми зможемо досягти прогресу щодо ядерного питання, а також щодо припинення вогню в Лівані», — заявив віцепрезидент США перед початком візиту.

    Переговори відбуваються на тлі надзвичайно напруженої ситуації. Незважаючи на попередні домовленості про деескалацію, бойові дії між Ізраїлем та угрупованням «Хезболла» у Лівані продовжуються. За останні дні сторони неодноразово обмінювалися ударами, що поставило під загрозу раніше оголошені режими припинення вогню. Міжнародні посередники визнають, що саме ситуація в Лівані може стати одним із головних факторів, які визначать успіх або провал переговорного процесу між США та Іраном.

    Американська сторона вважає стабілізацію ситуації на ізраїльсько-ліванському напрямку одним із критично важливих елементів майбутньої регіональної безпеки. Венс прямо визнав, що Сполученим Штатам доведеться постійно контролювати цей процес, оскільки будь-яке нове загострення може перекреслити дипломатичні зусилля останніх місяців.

    Ще однією серйозною проблемою залишається ситуація навколо Ормузької протоки — одного з найважливіших морських маршрутів для світових поставок нафти. Напередодні переговорів Іран заявив про обмеження руху через протоку на тлі конфлікту з Ізраїлем та суперечок навколо виконання попередніх домовленостей. Водночас американські військові наполягають, що судноплавство продовжується, а Сполучені Штати контролюють безпекову ситуацію в регіоні.

    Очікується, що до переговорів у Швейцарії долучаться високопосадовці з обох сторін. Американську делегацію, окрім Венса, представлятимуть спецпосланець Стів Віткофф та інші представники адміністрації Дональда Трампа. Іранську сторону очолять голова парламенту Мохаммад Багер Галібаф та міністр закордонних справ Аббас Арагчі. У процесі також братимуть участь посередники з Пакистану та Катару, які останніми місяцями активно сприяли контактам між Вашингтоном і Тегераном.

    Переговори у Швейцарії фактично відкривають новий етап діалогу після попередніх консультацій, які проходили навесні цього року. Тоді сторони не змогли досягти остаточних домовленостей щодо ядерної програми та режиму безпеки в регіоні. Зараз Вашингтон сподівається використати новий переговорний майданчик для досягнення конкретних результатів у межах 60-денного дипломатичного процесу, який адміністрація Трампа вважає ключовим для стабілізації Близького Сходу.

    Сам Венс раніше заявляв, що шанси на досягнення комплексної угоди залишаються високими, хоча визнавав, що позиції США та їхніх союзників не завжди збігаються. Особливо це стосується підходів до майбутнього іранської ядерної програми та ролі Ірану в регіональних конфліктах.

    Аналітики зазначають, що нинішні переговори можуть стати визначальними не лише для відносин між США та Іраном, а й для всієї системи безпеки на Близькому Сході. Від їхнього результату залежить подальша доля режиму контролю над іранською ядерною програмою, стабільність нафтових ринків, ситуація в Лівані та перспективи нових дипломатичних домовленостей між провідними регіональними гравцями.

    Наразі сторони демонструють обережний оптимізм, однак навіть самі учасники переговорів визнають, що шлях до остаточного компромісу буде складним. Попри це, найближчі дні у Швейцарії можуть визначити напрямок розвитку однієї з найважливіших міжнародних криз сучасності.

  • Секретні домовленості під грифом “таємно”: США та Іран готують новий поворот угоди

    Секретні домовленості під грифом “таємно”: США та Іран готують новий поворот угоди

    Між Сполученими Штатами Америки та Іраном триває прихований етап переговорного процесу щодо реалізації нещодавно підписаної 14-пунктної угоди, яка передбачає масштабне перезавантаження відносин між двома країнами, включно з питаннями безпеки, санкційного режиму та ядерної програми Тегерана. Як повідомляє CNN із посиланням на неназваних американських посадовців, сторони паралельно розробляють так звані секретні робочі пропозиції, які мають визначити конкретні механізми виконання вже досягнутих політичних домовленостей.

    Йдеться про документи, які не мають статусу остаточних міжнародних угод і не були оприлюднені для громадськості. За даними джерел, ці матеріали містять більш детальне бачення того, як саме повинні реалізовуватися ключові положення меморандуму про взаєморозуміння, зокрема щодо поступового врегулювання ядерного питання Ірану та формування нових правил контролю за збагаченням урану. Саме ця тема залишається однією з найбільш чутливих і політично конфліктних у переговорах між Вашингтоном і Тегераном.

    Американські посадовці, які коментували ситуацію для CNN, підкреслюють, що йдеться не про завершений пакет домовленостей, а про проміжні робочі документи, які сторони використовують як основу для подальшого діалогу. Ці пропозиції, за їхніми словами, перебувають на ранньому етапі формування і можуть зазнати суттєвих змін у процесі подальших переговорів. Водночас Іран, як зазначається, не підписував жодних додаткових документів окрім вже оголошеного меморандуму про взаєморозуміння, що посилює невизначеність щодо реального масштабу досягнутих домовленостей.

    Ситуація також викликає дискусії у Вашингтоні щодо того, наскільки стабільними є політичні зобов’язання сторін і чи не було перебільшено заявлений прогрес у переговорах. Частина американських законодавців, за даними джерел, висловлює занепокоєння тим, що відсутність формалізованих і оприлюднених додаткових документів може свідчити про крихкість домовленостей та їхню залежність від подальших політичних рішень.

    В адміністрації США при цьому заявляють, що не володіють інформацією про існування будь-яких прихованих або паралельних угод, які б доповнювали підписаний меморандум. Однак посадовці визнають, що певні робочі матеріали справді існують, хоча вони не мають юридичної сили міжнародних договорів і використовуються виключно як технічна основа для подальших консультацій. Це ще раз підкреслює складність і багаторівневість переговорного процесу між США та Іраном.

    CNN повідомляє, що отримати повний зміст цих документів журналістам не вдалося, однак регіональні посадовці описують їх як внутрішні робочі напрацювання, погоджені обома сторонами для поступового оформлення в майбутні офіційні домовленості. Згідно з наявною інформацією, ці пропозиції містять більш конкретизовані параметри американського бачення подальшого розвитку діалогу, включно з підходами до контролю над іранською ядерною програмою.

    Одним із центральних елементів цих робочих документів є питання дозволу Ірану на продовження або обмеження збагачення урану. Саме цей аспект традиційно залишається головним джерелом напруги у відносинах між країнами, оскільки він безпосередньо пов’язаний із потенційними ризиками розповсюдження ядерних технологій та балансом безпеки в регіоні Близького Сходу. За даними джерел, обговорення цього пункту залишається найбільш складним і політично чутливим елементом переговорного процесу.

    У Вашингтоні намагаються знайти компромісний варіант, який дозволив би одночасно зберегти механізми міжнародного контролю над ядерною програмою Ірану та уникнути повного розриву дипломатичних каналів між двома країнами. Водночас Іран наполягає на збереженні права на певний рівень ядерної діяльності, що створює додаткові труднощі для фіналізації угоди.

    Як відомо, цього тижня США та Іран дистанційно підписали меморандум про взаєморозуміння, який передбачає припинення війни та відкриття Ормузької протоки. Документ уже набув чинності, що стало важливим кроком у напрямку деескалації напруги в регіоні Перської затоки. Окремо повідомлялося, що Сполучені Штати також ухвалили рішення про зняття морської блокади з іранських портів, що стало одним із перших практичних наслідків досягнутих домовленостей.

    Перед цим представники адміністрації Трампа вже частково ознайомлювали американських законодавців із текстом підписаного меморандуму, намагаючись пояснити його ключові положення та потенційні наслідки для регіональної стабільності. Водночас відсутність повного пакета формалізованих документів навколо угоди лише посилює дискусії про її довгострокову життєздатність.

    Експерти відзначають, що нинішній етап переговорів між США та Іраном можна розглядати як перехідний і надзвичайно крихкий. Попри заяви про досягнення історичного прогресу, фактична імплементація домовленостей залишається залежною від подальших політичних рішень, додаткових раундів переговорів і здатності сторін узгодити найбільш конфліктні питання. У цьому контексті ключову роль відіграватиме саме ядерне питання, яке може як закріпити нову архітектуру відносин між країнами, так і знову поставити їх на межу дипломатичного загострення.

  • Трамп обирає угоду замість війни: у Білому домі зробили резонансну заяву про Іран

    Трамп обирає угоду замість війни: у Білому домі зробили резонансну заяву про Іран

    Віцепрезидент США Джей Ді Венс зробив одну з найвідвертіших заяв американської адміністрації щодо конфлікту навколо Ірану, фактично визнавши, що інтереси Вашингтона та Ізраїлю не завжди збігаються. За словами посадовця, головною метою Сполучених Штатів залишається досягнення довгострокової ядерної угоди з Тегераном та недопущення створення Іраном ядерної зброї, навіть якщо такий підхід не повністю відповідає очікуванням ізраїльського керівництва.

    Про це Венс заявив в інтерв’ю телеканалу Fox News на тлі нового загострення між Ізраїлем та Іраном.

    «У США та Ізраїлю є багато спільних інтересів. Але є й ситуації, де наші інтереси розходяться», – наголосив віцепрезидент.

    За його словами, адміністрація Дональда Трампа переконана, що протягом останніх півтора року вдалося створити передумови для врегулювання ядерного питання дипломатичним шляхом. Саме тому Вашингтон продовжує робити ставку на переговорний процес, а не на масштабну військову ескалацію.

    Особливо резонансною стала інша заява Венса, в якій він фактично дав зрозуміти, що США не збираються коригувати свою стратегію під позицію ізраїльського уряду.

    «Ізраїлю це може подобатися, а може й ні, але ми вважаємо, що це в інтересах Сполучених Штатів. І ми продовжуватимемо йти цим шляхом, бо саме для цього президента обрали», – заявив він.

    Заява пролунала на тлі нової хвилі напруженості на Близькому Сході. Увечері 7 червня Іран завдав кількох хвиль ракетних ударів по території Ізраїлю. За даними ізраїльської сторони, більшість ракет були перехоплені системами протиповітряної оборони. Повідомлень про масштабні руйнування чи загиблих не надходило.

    Після атаки президент США Дональд Трамп провів телефонну розмову з прем’єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньяху. За інформацією американських медіа, глава Білого дому закликав ізраїльське керівництво утриматися від негайної відповіді та дати шанс дипломатичним зусиллям.

    У Вашингтоні переконані, що переговори з Тегераном перебувають на фінальній стадії та можуть завершитися новою домовленістю щодо контролю над іранською ядерною програмою.

    Втім, ізраїльська сторона не дослухалася до цих закликів. Уже вранці 8 червня ізраїльські військові завдали серії ударів по військових об’єктах на території Ірану. Під атаку потрапили ракетні пускові установки та інші елементи військової інфраструктури.

    У відповідь Іран заявив про завершення поточної операції проти Ізраїлю, але водночас пригрозив значно жорсткішою реакцією у випадку нових ударів.

    Таким чином ситуація фактично зайшла у нову фазу, коли головні союзники — США та Ізраїль — демонструють різні підходи до врегулювання конфлікту.

    Для адміністрації Трампа ключовим завданням залишається недопущення появи в Ірану ядерної зброї через дипломатичні механізми. Водночас уряд Нетаньяху традиційно займає більш жорстку позицію та вважає військовий тиск одним із головних інструментів стримування Тегерана.

    Аналітики зазначають, що відносини між Вашингтоном та Єрусалимом залишаються стратегічно міцними, однак останні події демонструють наявність серйозних тактичних розбіжностей щодо того, як саме необхідно вирішувати іранське питання.

    Особливу увагу до заяв Венса привертає і внутрішньополітичний контекст у США. Дональд Трамп під час виборчої кампанії неодноразово обіцяв уникати затяжних закордонних воєн і концентруватися на внутрішніх проблемах країни. Саме тому Білий дім зараз зацікавлений у досягненні дипломатичної угоди, яка дозволить уникнути масштабного військового конфлікту на Близькому Сході.

    Подальший розвиток подій значною мірою залежатиме від того, чи вдасться Вашингтону та Тегерану завершити переговорний процес. Якщо домовленостей досягти не вдасться, ризик нового витка ескалації між Іраном та Ізраїлем залишатиметься високим, а США можуть опинитися перед складним вибором між підтримкою союзника та власною стратегією стримування конфлікту.