Daypolitico

Позначка: ядерний шантаж

  • Жодних поступок щодо територій: десятки держав підтримали Україну в ООН

    Жодних поступок щодо територій: десятки держав підтримали Україну в ООН

    Одразу 47 держав та Європейський Союз виступили зі спільною заявою, в якій закликали Росію негайно припинити агресію проти України, вивести війська з окупованих територій та припинити обстріли цивільного населення. Окрему увагу міжнародні партнери приділили ядерним погрозам Кремля, окупації Запорізької АЕС та військовій підтримці Москви з боку інших держав.

    Про це повідомляє українське представництво при ООН.

    За інформацією видання, спільну заяву 12 жовтня оприлюднив постійний представник України при Організації Об’єднаних Націй Андрій Мельник під час засідання Першого комітету Генеральної Асамблеї ООН.

    До ініціативи, як повідомляється, долучилися європейські держави, а також Південна Корея, Австралія, Канада та Нова Зеландія.

    Головна вимога міжнародних партнерів — повне припинення російської агресії та виведення військ РФ із міжнародно визнаної території України.

    Учасники заяви наголосили, що війна Росії суперечить основоположним принципам Статуту ООН, зокрема забороні застосування сили проти територіальної цілісності та політичної незалежності держав.

    Жодного визнання окупованих територій

    Одним із ключових положень документа стала позиція щодо територіальних захоплень.

    Держави, які підтримали заяву, наголосили, що захоплення чужих територій військовою силою не може створювати законних підстав для зміни державних кордонів.

    За повідомленням «Главкому», в документі зазначається, що жодні територіальні надбання внаслідок погрози силою або її застосування не можуть вважатися законними.

    Таким чином, міжнародні партнери вкотре підтвердили підтримку суверенітету й територіальної цілісності України.

    Ця позиція має особливе значення на тлі дипломатичних обговорень можливого завершення війни та спроб Москви домогтися міжнародного визнання окупованих українських територій.

    Ядерний шантаж Кремля також засудили

    Окремим пунктом заяви стала критика російських ядерних погроз.

    Москва протягом повномасштабного вторгнення неодноразово використовувала риторику, пов’язану із застосуванням ядерної зброї, намагаючись вплинути на рішення України та її міжнародних партнерів.

    Подібні заяви викликають занепокоєння не лише в Європі, а й у міжнародних організаціях, відповідальних за контроль над озброєннями.

    Учасники дипломатичної ініціативи наголосили на неприпустимості використання ядерних погроз як інструмента політичного тиску.

    Водночас на початку жовтня Європейський Союз уже виступив із відповідною позицією під час загальних дебатів Першого комітету Генасамблеї ООН.

    У заяві від 7 жовтня ЄС засудив російську ядерну риторику, назвавши її небезпечною та такою, що посилює міжнародну напруженість.

    Росію закликали звільнити Запорізьку АЕС

    Ще одним важливим питанням стала ситуація навколо Запорізької атомної електростанції.

    За повідомленням українських медіа, держави-співавтори заяви закликали Росію припинити окупацію ЗАЕС і дії, що загрожують ядерній безпеці.

    Запорізька АЕС перебуває під контролем російських військ із березня 2022 року.

    Присутність військових на території атомного об’єкта та ризики, пов’язані з бойовими діями й електропостачанням станції, залишаються предметом міжнародного занепокоєння.

    Повернення ЗАЕС під контроль України залишається одним із ключових питань ядерної безпеки в Європі.

    Білорусь, Іран і КНДР також потрапили під критику

    У спільній заяві, за даними «Главкому», засудили й підтримку російської агресії з боку Білорусі, Ірану та Північної Кореї.

    Ці держави відіграють різні ролі у співпраці з Москвою, зокрема у військовій та матеріально-технічній сферах.

    Європейський Союз у своїх офіційних документах також неодноразово засуджував участь білоруського режиму в підтримці російської війни, поглиблення військової співпраці Росії з Іраном і КНДР.

    Міжнародні партнери наголошують, що зовнішня допомога Москві сприяє продовженню бойових дій і підриває зусилля з досягнення справедливого миру.

    Чому ця заява важлива для України

    Спільні дипломатичні ініціативи не означають автоматичного ухвалення нових санкцій чи військових рішень.

    Однак вони демонструють, що питання російської агресії залишається важливою частиною міжнародного порядку денного.

    Для України принципово, щоб у майбутніх мирних домовленостях зберігалися базові положення міжнародного права: повага до суверенітету, недоторканність міжнародно визнаних кордонів та неприпустимість легалізації територіальних захоплень.

    Виступи держав в ООН також створюють політичну основу для подальшого санкційного тиску, міжнародної підтримки України та дипломатичних переговорів.

    Позиція, яку озвучили міжнародні партнери, залишається незмінною: Росія має припинити війну, вивести війська з України та дотримуватися принципів Статуту ООН.

    При цьому повідомлення про заяву 47 держав та ЄС потребує звірення з повним офіційним документом, зокрема для підтвердження остаточного переліку її підписантів.

  • Ядерний шантаж у Нью-Делі: Путін вибухнув погрозами на адресу Заходу через можливе введення військ в Україну

    Ядерний шантаж у Нью-Делі: Путін вибухнув погрозами на адресу Заходу через можливе введення військ в Україну

    Кремлівський диктатор продовжує використовувати міжнародні майданчики для чергових хвиль ескалації та прямих погроз європейській спільноті. Перебуваючи з візитом за кордоном, очільник кремля скористався трибуною на саміті, аби висловити своє невдоволення політичними змінами у Європі та відверто застерегти західних союзників від будь-яких рішучих кроків на підтримку України. Риторика москви демонструє дедалі більшу нервозність на тлі обговорення можливої появи європейських контингентів на українській території.

    Істерика через європейські вибори та «глобалістів»

    Під час спілкування з медіа в межах масштабного саміту БРІКС у Нью-Делі, російський диктатор розгорнуто прокоментував останні політичні тенденції на європейському континенті, зокрема результати виборів у Німеччині та трансформації урядових кіл ЄС. Путін цинічно звинуватив західних лідерів у спробах «переписати результати Другої світової війни» та начебто штучному підштовхуванні власних народів до прямого зіткнення з рф.

    Особливу агресію кремлівського ватажка викликали дискусії у західних столицях щодо перспектив направлення військових місій чи миротворчих контингентів в Україну після завершення активної фази бойових дій. Путін прямо пригрозив, що подібні кроки означатимуть неминучу пряму війну між Європейським Союзом та Росією.

    «Они хотят пересмотреть результаты Второй мировой войны? К чему они сейчас подталкивают народы своих стран? К войне с Российской Федерацией? Сейчас они говорят о том, что они думают о том, как бы вводить войска на территорию Украины. Это означает войну с Россией», – заявив очільник кремля.

    Реакція світу на агресивну риторику

    Подібні заяви вкотре підкреслюють небажання агресора йти на реальні компроміси та його прагнення утримувати атмосферу глобального страху. У той час як лідери глобального Півдня, зокрема прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді, публічно закликають до дипломатичного врегулювання та припинення кровопролиття, москва продовжує підвищувати ставки, намагаючись шантажувати Європу новими витками ескалації.

    Аналітики зазначають, що демонстративна жорсткість кремля свідчить про глибоке занепокоєння реальним згуртуванням західних партнерів навколо безпекових гарантій для України. Будь-які спроби диктувати вільним націям умови щодо їхньої оборони вкотре розбиваються про рішучість українського народу та підтримку цивілізованого світу.

     

  • Китай поставив Путіну ядерну «червону лінію»: Стубб розкрив розмову з главою МЗС КНР

    Китай поставив Путіну ядерну «червону лінію»: Стубб розкрив розмову з главою МЗС КНР

    Китай не зацікавлений у застосуванні Росією ядерної зброї проти України і дав зрозуміти, що не дозволить Москві перейти цю межу. Про це заявив президент Фінляндії Александр Стубб, розповідаючи про свою особисту розмову з міністром закордонних справ Китаю Ван Ї. На думку фінського президента, позиція Пекіна сьогодні є одним із найсерйозніших факторів стримування Кремля від ядерної ескалації.

    Стубб зробив цю заяву в інтерв’ю німецькому Bild, оприлюдненому наприкінці серпня. Він не лише оцінив ризик використання ядерної зброї, а й висловився про можливість російського нападу на НАТО та подальші кроки Кремля у війні проти України.

    За словами президента Фінляндії, питання потенційного застосування ядерної зброї він безпосередньо порушив під час літнього візиту глави китайської дипломатії до Фінляндії. Ван Ї справді відвідував країну 5 липня 2026 року та зустрічався зі Стуббом. Офіційно серед тем переговорів називали війну Росії проти України, європейську безпеку та міжнародні питання.

    Стубб розповів, що під час тієї розмови запитав китайського міністра про можливість застосування Росією ядерної зброї проти України.

    За його словами, відповідь була однозначною: «Ми ніколи не дозволимо, щоб це сталося».

    Фінський президент назвав таку позицію Пекіна «досить ефективним фактором стримування».

    Ця заява має особливе значення через відносини Китаю та Росії. Пекін залишається одним із найважливіших партнерів Москви, а Росія після початку повномасштабної війни дедалі більше залежить від китайської економіки, торгівлі та політичної підтримки.

    Саме тому відверта незгода Китаю з можливим застосуванням ядерної зброї могла б мати для Кремля значно більшу вагу, ніж чергове попередження з боку західних держав.

    Водночас слова Стубба не означають, що Пекін має юридичний або фізичний механізм, який автоматично здатен «заборонити» Москві ядерний удар. Йдеться насамперед про політичний вплив та потенційні наслідки для російсько-китайських відносин.

    Саме тому коректніше говорити не про формальну «гарантію» Китаю, а про те, що китайське керівництво, за словами Стубба, чітко виступає проти такого сценарію.

    Фінський президент також вважає, що Росія свідомо використовує ядерну тему як інструмент психологічного тиску на Європу.

    На його думку, Москва хоче змусити європейські суспільства постійно обговорювати найгірші сценарії: чи застосує Кремль ядерну зброю, чи піде на новий виток ескалації, чи наважиться атакувати одну з країн НАТО.

    Стубб розглядає це як частину російської інформаційної стратегії — підтримувати у Європі постійний страх і таким чином послаблювати готовність західних країн підтримувати Україну.

    Водночас сам президент Фінляндії оцінює можливості Росії для подальшої військової ескалації як досить обмежені.

    Він не бачить реалістичного сценарію, за якого Москва найближчим часом розпочне повномасштабний напад на одну з країн НАТО. Стубб пояснює це як військовими втратами Росії в Україні, так і колосальною різницею у потенціалі між РФ та Північноатлантичним альянсом.

    Президент Фінляндії підкреслив, що НАТО має значну перевагу над Росією у звичайних озброєннях, ракетних спроможностях та ядерному стримуванні. Крім того, за його словами, він спирається на розвідувальну інформацію, яка не дає підстав очікувати прямого нападу РФ на Альянс найближчим часом.

    Це помітно відрізняється від більш тривожних прогнозів, які звучали в Німеччині та інших країнах Європи.

    Наприклад, генеральний інспектор Бундесверу Карстен Бройер припускав, що Росія приблизно до 2029 року може відновити спроможності для масштабної військової операції проти НАТО. Генеральний секретар Альянсу Марк Рютте раніше також попереджав про необхідність готуватися до потенційної російської загрози протягом найближчих років.

    Стубб із цими оцінками не погоджується. Він заявив, що не бачить конкретних фактів, які підтверджували б сценарій російського нападу на НАТО вже до 2029 року.

    При цьому президент Фінляндії не пропонує Європі розслаблятися. Навпаки, він наголошує, що західні країни повинні готуватися до найгірших сценаріїв саме для того, щоб вони не стали реальністю.

    Найімовірнішим способом ескалації з боку Кремля Стубб назвав зовсім не ядерну зброю і не напад на НАТО, а нову хвилю мобілізації в Росії.

    За його оцінкою, вона може відбутися вже восени.

    Стубб звернув увагу на зміни російського законодавства, зокрема заходи, які можуть ускладнювати виїзд громадян і обмежувати свободу пересування. На його думку, такі рішення можуть бути частиною підготовки влади до нового масштабного набору людей до армії.

    Він також навів свою оцінку російських втрат і поповнення армії. За словами Стубба, російські війська щомісяця втрачають близько 30–35 тисяч військовослужбовців, тоді як рекрутувати вдається приблизно 27 тисяч.

    Якщо ці темпи зберігатимуться, Москві буде дедалі складніше підтримувати нинішню інтенсивність бойових дій без додаткового набору людей.

    Ці припущення збігаються з недавніми заявами українського керівництва.

    23 серпня Володимир Зеленський заявив, що Росія, за українськими даними, готується після вересневих виборів мобілізувати ще близько 300 тисяч людей. Президент України також говорив про плани Кремля надалі збільшувати чисельність російської армії. Москва офіційно заперечує підготовку нової масштабної мобілізації.

    Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков 25 серпня назвав повідомлення про можливу мобілізацію інформаційними вкидами української сторони. Однак Стубб вважає, що економіка втрат сама підштовхує Москву до такого рішення.

    При цьому нова мобілізація, на його думку, може мати серйозні внутрішньополітичні наслідки для Росії.

    Це добре видно на прикладі осені 2022 року, коли після оголошення «часткової мобілізації» сотні тисяч росіян залишили країну або намагалися уникнути призову.

    Саме тому Кремль протягом наступних років робив ставку переважно на контрактників, високі одноразові виплати та набір людей у регіонах, намагаючись уникати нового масштабного примусового призову.

    Однак, якщо оцінка Стубба правильна, ця модель може дедалі гірше компенсувати втрати російської армії.

    Показово, що його заява пролунала на тлі нового загострення ядерної теми навколо війни.

    Російські чиновники протягом останніх років неодноразово погрожували Заходу ядерною ескалацією, а Москва змінила власну ядерну доктрину, розширивши перелік умов, за яких теоретично допускається застосування такого озброєння.

    Водночас Китай послідовно публічно наголошував на необхідності уникнення ядерної ескалації. Саме позиція Пекіна є особливо важливою через те, що Китай — постійний член Ради Безпеки ООН, ядерна держава та ключовий міжнародний партнер Росії.

    Стубб фактично стверджує, що за публічною китайською риторикою існує й значно пряміший сигнал Москві: застосування ядерної зброї проти України для Пекіна є неприйнятним.

    Втім, перевірити точний зміст закритих переговорів Ван Ї та Стубба незалежно неможливо. Китайське МЗС у своєму офіційному повідомленні про зустріч 5 липня не наводило цієї конкретної репліки. Воно лише підтвердило сам факт переговорів та обговорення міжнародної безпеки. Тому слова про «ми ніколи цього не дозволимо» наразі відомі саме з переказу фінського президента.

    У підсумку Стубб малює сценарій, у якому ядерна ескалація залишається малоймовірною не тільки через західне стримування, а й через позицію Китаю. Натомість значно реальнішим він вважає інший крок Кремля — нову мобілізацію, необхідну для компенсації великих втрат і продовження війни на нинішньому рівні.

    І якщо прогноз президента Фінляндії справдиться, саме осінь 2026 року може показати, наскільки далеко Москва готова піти не у ядерній, а у людській ескалації війни.

  • Путін влаштував «ядерне шоу» перед Сі: Наливайченко пояснив, навіщо Кремль лякає світ навчаннями з Білоруссю

    Путін влаштував «ядерне шоу» перед Сі: Наливайченко пояснив, навіщо Кремль лякає світ навчаннями з Білоруссю

    Спільні ядерні навчання Росії та Білорусі можуть бути не лише військовим сигналом, а й пропагандистською виставою, яку Володимир Путін синхронізував зі своїм візитом до Китаю. Таку думку висловив народний депутат України, ексголова СБУ Валентин Наливайченко в етері «Еспресо».

    За його словами, Кремль намагається продемонструвати Пекіну образ «сильної Росії», яка нібито зберігає військову потугу, контролює Білорусь і може впливати на безпекову ситуацію біля кордонів НАТО. Наливайченко вважає, що саме цей ефект Путін хоче використати під час переговорів із головою КНР Сі Цзіньпіном.

    «На моє переконання, це на 50–60% пропагандистська вистава для візиту Путіна в Китай, щоб у Сі випрошувати газогони, економічні контракти та іншу підтримку для російської економіки», — заявив Наливайченко.

    Він наголосив, що тактична ядерна зброя, розміщена на території Білорусі, залишається російською. За словами ексголови СБУ, Росії належать не лише самі боєприпаси, а й пускові установки, екіпажі, системи управління, наведення та весь ланцюг ухвалення рішень.

    Наливайченко додав, що Олександр Лукашенко лише створює видимість контролю над цією зброєю, підіграючи Путіну у спробах представити Білорусь як повноцінного учасника ядерного стримування.

    «Лукашенко все одно підіграє Путіну і вдає, що нібито це під його контролем. Ні, це російська ядерна зброя», — наголосив він.

    За словами Наливайченка, такі дії є грубим порушенням міжнародних правил нерозповсюдження ядерної зброї, оскільки навіть тактичні ядерні ракети не можна передавати або розміщувати на території інших держав у спосіб, який створює додаткову загрозу для регіональної безпеки.

    Росія 19 травня розпочала масштабні навчання ядерних сил, які триватимуть до 21 травня. За даними російського Міноборони, у маневрах беруть участь близько 64 тисяч військовослужбовців, понад 200 ракетних пускових установок, понад 140 літаків, 73 надводні кораблі та 13 підводних човнів. Навчання передбачають підготовку до застосування ядерних сил «в умовах загрози агресії».

    Напередодні, 18 травня, Білорусь також оголосила про початок спільних із Росією тренувань із бойового застосування ядерної зброї. У Мінську заявили, що маневри нібито не спрямовані проти конкретних країн і не становлять загрози регіональній безпеці. Водночас західні агентства наголошують, що ядерна зброя, розміщена у Білорусі, залишається під контролем Росії.

    Українське МЗС уже назвало спільні ядерні навчання Росії та Білорусі безпрецедентним викликом для Європи. У Києві вважають, що Москва й Мінськ використовують ядерну тематику як інструмент шантажу та тиску на Захід.

    Наливайченко вважає, що Кремль спеціально прив’язав ці навчання до поїздки Путіна в Китай. Російський диктатор прибув до Пекіна 19 травня, а основні переговори із Сі Цзіньпіном заплановані на 20 травня. Однією з ключових тем може стати енергетика, зокрема газопровід «Сила Сибіру-2», який Москва намагається просунути вже багато років.

    Для Росії цей проєкт має стратегічне значення після втрати значної частини європейського газового ринку. Кремль прагне збільшити постачання газу до Китаю, однак Пекін не поспішає погоджуватися на російські умови. Саме тому, на думку Наливайченка, Путіну потрібно демонструвати Сі не слабкість, а видимість сили.

    «Йому треба щось із собою привезти чи щось показати. От і буде показувати відео з ракетою “Сармат”, саме таку військову потугу Путін буде демонструвати», — зазначив ексголова СБУ.

    Ядерні навчання відбуваються також на тлі посилення українських ударів по території Росії. Останніми тижнями Москва та Московська область неодноразово зазнавали атак безпілотників, а українські сили продовжують бити по нафтопереробних заводах, військових об’єктах і логістиці РФ. AP зазначає, що ядерні маневри Росії проходять саме на тлі активізації українських дронових ударів.

    Аналітики вважають, що Кремль намагається одразу досягти кількох цілей: залякати Захід, підняти ставки перед переговорами з Китаєм, показати контроль над Білоруссю та створити всередині Росії образ держави, яка нібито зберігає глобальну військову потугу.

    Водночас експерти наголошують, що сама по собі демонстрація ядерних сил не означає неминучої підготовки до застосування ядерної зброї. Йдеться насамперед про політичний сигнал, який Росія використовує щоразу, коли її позиції слабшають на фронті або в економіці.