Daypolitico

Позначка: ЄБРР

  • Пошкоджений конфайнмент ЧАЕС, скільки коштуватиме відновлення та хто має за нього платити

    Пошкоджений конфайнмент ЧАЕС, скільки коштуватиме відновлення та хто має за нього платити

    Над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС розташована одна з найбільших інженерних споруд, коли-небудь переміщених суходолом, — сталева арка заввишки з 35-поверховий будинок. Її дві половини збирали поруч із реактором, після чого за допомогою гідравлічних домкратів пересунули рейками над об’єктом «Укриття». У будівництві залучили близько 10 тисяч працівників із 40 країн, з яких 5 тисяч — українці. Вартість самого Нового безпечного конфайнмента (НБК) становила близько 1,5 млрд євро, а загальна вартість програми на майданчику — приблизно 2,1 млрд євро. Споруду проєктували зі строком експлуатації сто років.

    Конфайнмент мав забезпечити безпечні умови для демонтажу нестабільних конструкцій старого саркофага, зведеного після аварії 1986 року. Його будували приблизно 200 днів (206 днів за даними) в умовах радіаційної небезпеки, без можливості повноцінно дотримуватися звичайних будівельних норм. Розрахунковий строк експлуатації становив 20–40 років, однак споруда простояла близько чотирьох десятиліть, і її конструктивну стабільність ніколи не вважали гарантованою на тривалий період.

    За даними ЄБРР, усередині зруйнованого реактора залишається близько 190 тонн діоксиду урану. У нижніх приміщеннях розташовані застиглі паливовмісні маси, які утворилися під час аварії та нагадують лаву. Для роботи з конструкціями старого «Укриття» під аркою встановили два дистанційно керовані крани. Вони мали поступово демонтувати найбільш небезпечні елементи саркофага. Підготовку до цього етапу вже завершували, коли в лютому 2025 року конфайнмент зазнав удару безпілотника.

    У ніч проти 14 лютого 2025 року ударний дрон із бойовою частиною влучив у зовнішню оболонку арки. Українська сторона заявила, що це був російський «Шахед». Москва заперечила причетність до атаки. За словами президента Володимира Зеленського, безпілотник летів на висоті близько 85 метрів, імовірно, щоб залишатися поза зоною виявлення радарів. Вибух утворив отвір площею приблизно 15 кв. м і пошкодив ще близько 200 кв. м панелей, кріплень і з’єднань.

    Директор департаменту ядерної безпеки ЄБРР Бальтазар Ліндауер пояснював, що саме механічне пошкодження оболонки не становило б найбільшої проблеми: отвір можна було б відносно швидко закрити. Значно серйознішими виявилися наслідки пожежі. Вогонь поширився між шарами обшивки, а тління ізоляційних матеріалів тривало кілька тижнів.

    Для ліквідації прихованих осередків горіння рятувальники зробили у зовнішній оболонці близько 330 отворів діаметром 30–50 см. Роботи проводили на висоті за температури нижче мінус 10 градусів. Через радіаційні обмеження персонал працював короткими змінами: працівників виводили із зони, щойно вони отримували встановлену допустиму дозу опромінення.

    Щоб зрозуміти масштаб пошкоджень, потрібно враховувати конструкцію НБК. Його оболонка складається із зовнішніх і внутрішніх металевих панелей, між якими розміщені теплоізоляція, герметична мембрана та міжшаровий простір. Вентиляційна система підтримує в ньому відносну вологість нижче 40% і невеликий перепад тиску. Це обмежує корозію металевих елементів і створює додатковий бар’єр для поширення радіоактивного пилу.

    Пожежа пошкодила значну частину мембрани, зокрема в місці з’єднання двох половин арки та в стиках із фундаментами. Вентиляційне обладнання залишилося справним, однак система більше не забезпечує належного режиму роботи: через пошкоджену оболонку всередину потрапляє вологе зовнішнє повітря. Дистанційні крани під аркою також не працюють. За словами Ліндауера, наразі немає остаточного підтвердження, чи пошкодив їх безпосередньо удар.

    У грудні 2025 року місія Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) завершила оцінювання споруди. Агентство дійшло висновку, що конфайнмент утратив основні функції безпеки, зокрема здатність до локалізації. Водночас інспектори не виявили незворотних пошкоджень несучих конструкцій і систем моніторингу. Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі зазначив, що основний каркас арки зберіг цілісність, тоді як пошкодження стосуються передусім допоміжних систем і герметичності.

    Радіаційний фон на майданчику залишився в межах контрольних показників, а радіоактивних викидів не зафіксували. Проте пошкодження оболонки унеможливлює повноцінне виконання проєктних функцій конфайнмента. Демонтаж старого саркофага відклали до відновлення герметичності.

    Приховані пошкодження захисної арки

    Пошкодження конфайнмента створює не лише проблему герметичності, а й довгостроковий ризик для металевих конструкцій. Вентиляція міжшарового простору мала підтримувати вологість на рівні, за якого корозія розвивається повільно. Тепер волога проникає крізь пошкоджену оболонку, а без відновлення системи захисту корозійні процеси можуть стати критичними до кінця десятиліття.

    Звичайний спосіб оновлення антикорозійного покриття — роботи промислових альпіністів на зовнішній поверхні конструкції — у Чорнобилі практично непридатний. Арка затримує радіоактивний пил, але не захищає від гамма-випромінювання. Високі радіаційні поля на вершині споруди суттєво обмежують тривалість робіт і вимагають спеціальних методів захисту персоналу.

    За оцінкою ЄБРР, пошкодження конфайнмента підвищило ризик корозії сталевої арки, а без відновлення його основних функцій конструкція може зазнати подальшої деградації. Банк оцінює вартість ремонту щонайменше у €500 млн і наполягає, що основні роботи необхідно завершити до 2030 року. Для цього фінансування потрібно забезпечити до кінця 2027-го, щоб розпочати повноцінний ремонт у 2028 році. Якщо корозія пошкодить несучі елементи, відновлення конфайнмента може стати значно складнішим і дорожчим.

    Відновлення конфайнмента передбачає кілька послідовних кроків. Спочатку необхідно було закрити найбільший пролом в оболонці. До зими 2025 року його накрили захисним щитом. Це рішення дозволяє тимчасово обмежити потрапляння води, однак не відновлює повноцінну герметичність конфайнмента.

    Наступне завдання — проміжний ремонт вартістю 5–10 млн євро. Його фінансування Україна залучає від донорів. Роботи передбачають закриття невеликих отворів і відновлення частини мембрани. Контракт на їх виконання отримала українська компанія UTEM-Engineering.

    Повноцінне відновлення основних функцій НБК буде значно складнішим. Пошкоджена мембрана розташована всередині багатошарової оболонки. Доступ до неї обмежують радіаційні поля над зруйнованим реактором, а необхідний матеріал має специфічні характеристики й не належить до тих, які можна швидко замінити звичайними будівельними рішеннями. За словами Ліндауера, ремонт знадобиться як із зовнішнього, так і з внутрішнього боку конструкції.

    ЄБРР вирішив не обмежуватися локальним латанням старої обшивки навколо пролому. Замість цього банк розглядає можливість накриття більшої площі додатковим захисним шаром. Роботи проводитимуть із використанням спеціального екранування та обмеженням тривалості перебування працівників у небезпечних зонах.

    Відновлення потребує координації між кількома установами. Державне підприємство «Чорнобильська АЕС», яке очолює Сергій Тараканов, є замовником робіт і отримувачем грантів. ЄБРР управляє донорськими коштами та координує проєкт. Для оцінювання пошкоджень банк залучив французькі компанії Bouygues Travaux Publics і VINCI Construction Grands Projets — учасників консорціуму Novarka, який проєктував і будував конфайнмент. Тараканов вважає, що найкраще з ремонтом упораються саме фахівці, які створювали споруду.

    Українські органи ядерного регулювання контролюють дотримання вимог безпеки. Державна інспекція ядерного регулювання заборонила планові роботи, які могли б створити додаткові радіаційні ризики. Демонтаж конструкцій старого «Укриття» не відновлять, доки конфайнмент не поверне необхідних функцій.

    У квітні 2026 року донори погодили поетапний підхід до підготовки повноцінного ремонту. Спочатку потрібно зібрати технічні дані, потім розробити інженерні рішення разом із регулятором і лише після цього готувати детальні закупівлі. Виняток становитимуть матеріали та обладнання з тривалим строком виготовлення, які можна замовити заздалегідь. Така послідовність має знизити ризик помилок у проєктуванні й повторних витрат. На підготовчі роботи виділили 30 млн євро, однак у ЧАЕС наголошують: ці кошти призначені для збору технічних даних і розроблення рішень, а не для повного ремонту.

    МАГАТЕ не фінансує відновлення і не має мандата на збір донорських коштів. Водночас агентство рекомендує посилити контроль вологості, переглянути програму моніторингу корозії та модернізувати автоматизовану систему спостереження за старим «Укриттям».

    Оцінки вартості ремонту суттєво зросли протягом року. Влітку 2025-го ЄБРР допускав, що аварійні роботи можуть коштувати понад 100 млн євро. Навесні 2026 року йшлося вже щонайменше про 500 млн євро. Рено-Бассо не виключає подальшого збільшення суми після завершення детального технічного аналізу. Остаточна вартість поки невідома, оскільки повний масштаб прихованих пошкоджень можна буде встановити лише в процесі обстеження та ремонту.

    Окремо потрібно оцінити стан споруд, які не входять до периметра конфайнмента. Частини турбінного залу та деаераторної етажерки залишаються поза його межами. Наприкінці лютого 2026 року ЧАЕС замовила проєкт їх підсилення, що свідчить про необхідність додаткових робіт за межами самої арки.

    Незакритий рахунок за безпеку Чорнобиля

    Механізм міжнародної підтримки Чорнобильської АЕС почав формуватися ще в 1990-х роках. Після меморандуму 1995 року між країнами G7, Європейською комісією та Україною щодо закриття станції міжнародні експерти підготували План реалізації заходів на об’єкті «Укриття». У травні 1997 року документ був розроблений, а влітку того ж року на саміті G7 у Денвері лідери країн та ЄС оголосили про початкове фінансування в розмірі 300 млн доларів. Із цієї суми 100 млн доларів мала надати Європейська комісія.

    Для акумулювання коштів ЄБРР створив окремий Чорнобильський фонд «Укриття». Перша конференція донорів відбулася в Нью-Йорку в листопаді 1997 року, а перші внески надійшли 12 грудня. Надалі фінансування збирали під час конференцій у Берліні у 2000 році, Лондоні у 2005-му, Києві у 2011-му та Лондоні у 2015-му.

    За майже чверть століття фонд акумулював близько 1,6 млрд євро від 45 країн. Ще приблизно 480 млн євро ЄБРР надав із власних ресурсів. Проте початкові розрахунки виявилися недостатніми. У 2015 році дефіцит фінансування становив 615 млн євро. Його намагалися скоротити під час окремої конференції в Лондоні під головуванням Німеччини в G7. Країни-учасниці та Європейська комісія додатково пообіцяли 165 млн євро. Тодішня міністерка довкілля Німеччини Барбара Хендрікс пояснювала важливість внесків необхідністю зберегти довіру до міжнародних домовленостей у межах «Сімки».

    Арку насунули на четвертий енергоблок у листопаді 2016 року, а в експлуатацію ввели влітку 2019-го. У жовтні 2020 року фонд закрили. Його керівник Ганс Бліх тоді заявив, що проєкт допоміг усунути небезпеку, яка десятиліттями залишалася над регіоном. За даними Financial Times, серед початкових донорів будівництва була також Росія.

    Після завершення будівництва міжнародна підтримка Чорнобильської АЕС не припинилася остаточно. Нині фінансування координує Міжнародний чорнобильський кооперативний рахунок (ICCA), яким управляє ЄБРР.

    Європейський Союз залишається одним із ключових міжнародних партнерів у фінансуванні ядерної безпеки України. За даними Єврокомісії, на будівництво Нового безпечного конфайнмента вона спрямувала €423 млн. США також фінансували спорудження арки, а міжнародні внески через механізми ЄБРР забезпечували реалізацію чорнобильських проєктів протягом десятиліть. Після російського удару по конфайнменту міжнародним партнерам доводиться шукати додаткові ресурси вже не лише для підтримки ядерної безпеки, а й для відновлення пошкодженої конструкції.

    За станом на 15 жовтня 2026 року публічно оголошені внески та зобов’язання донорів виглядають так. 29 квітня США заявили про намір надати до 100 млн доларів — близько 20% від орієнтовної потреби у 500 млн євро за оцінками G7 — і закликали партнерів долучитися до фінансування. У червні Європейська комісія пообіцяла 75 млн євро грантової допомоги. Норвегія оголосила про внесок у 100 млн крон, що становить трохи більше ніж 9 млн євро.

    Після зустрічі міністра довкілля Німеччини Карстена Шнайдера з Денисом Шмигалем 18 серпня Берлін повідомив про намір спрямувати на рахунок ICCA 50 млн євро. За повідомленням Welt, ішлося про суму до 50 млн євро у 2026 році. Франція ще у 2025-му внесла 10 млн євро. 15 жовтня Велика Британія оголосила про надання 17 млн фунтів стерлінгів, або приблизно 22–23 млн доларів.

    Сумарно ці оголошення відповідають приблизно 250 млн євро, тобто половині попередньо оціненої потреби. Це орієнтовний підрахунок за публічними повідомленнями, а не остаточний підтверджений баланс: частина сум заявлена як гранична, деякі внески залежать від додаткових погоджень, а валютні курси змінюються. Під час квітневого інтерв’ю Рено-Бассо значних нових зобов’язань від донорів іще не було.

    Окремим джерелом фінансування залишаються українські бюджетні кошти. Уряд виділяв кошти на подолання наслідків удару. Законопроєкт № 15513 передбачає продовження державної програми зняття ЧАЕС з експлуатації до 2036 року та визначення необхідних обсягів фінансування.

    Остаточний міжнародний пакет досі не погоджений. ЄБРР продовжує переговори з G7 та ЄС щодо фінансування, яке може сягнути пів мільярда євро. Банк наполягає на необхідності отримати чіткі зобов’язання до кінця 2027 року, щоб не відкладати ремонт до моменту, коли корозійні пошкодження вимагатимуть значно дорожчих робіт.

    У цій ситуації важлива й історична роль Росії. Москва була серед учасників попередньої системи міжнародної співпраці, яка фінансувала будівництво конфайнмента. Тепер Україна звинувачує російські війська в ударі, що пошкодив цю споруду, тоді як російська влада заперечує причетність. Водночас витрати на відновлення знову лягають переважно на міжнародних партнерів України. Це змінює політичний контекст донорської системи, яка спочатку створювалася для спільного подолання наслідків аварії, а не для ремонту об’єкта після воєнного удару.

    Наслідки російської агресії для ядерної безпеки ЧАЕС

    Російські війська захопили Чорнобильську АЕС 24 лютого 2022 року, у перший день повномасштабного вторгнення. Персонал станції майже місяць працював без повноцінної ротації, а першу часткову зміну провели лише 20 березня. Місто Славутич, де мешкає значна частина працівників ЧАЕС, опинилося в оточенні російських військових колон.

    Під час окупації російська військова техніка пересувалася через Рудий ліс — одну з найбільш забруднених ділянок зони відчуження. Там також копали окопи. «Енергоатом» заявляв, що військові могли отримати значні дози опромінення. МАГАТЕ не підтвердило повідомлення про гостре радіаційне ураження, а деякі фахівці сумнівалися, що перебування в окопах могло спричинити гостру променеву хворобу. Водночас рух важкої техніки порушував забруднений верхній шар ґрунту, що супроводжувалося локальними підвищеннями радіаційного фону.

    Наприкінці березня російські військові письмово передали станцію українському персоналу та відступили в напрямку Білорусі. 26 квітня 2022 року Рафаель Гроссі відвідав Чорнобильську АЕС і назвав ситуацію, що склалася під час окупації, «дуже, дуже небезпечною».

    Окупація продемонструвала, що чинні міжнародні механізми ядерної безпеки недостатньо пристосовані до війни. Після аварії 1986 року правила та інфраструктуру безпеки розробляли передусім з огляду на технічні несправності, помилки персоналу й природні катастрофи. Сценарії тривалого військового контролю над атомним об’єктом або ударів по його інфраструктурі не були повноцінно враховані.

    У відповідь МАГАТЕ розширило свою присутність на українських ядерних об’єктах. Із січня 2023 року постійна місія агентства працює на Чорнобильському майданчику. У травні того ж року Гроссі представив Раді Безпеки ООН п’ять принципів захисту ядерних об’єктів. Вони передбачають, зокрема, заборону атак на атомні станції та використання їх як військових баз. Проте обов’язкового міжнародного рішення, яке забезпечувало б виконання цих принципів, ухвалено не було. Тому їх реалізація залежить від дотримання сторонами відповідних зобов’язань.

    Удар по конфайнменту в лютому 2025 року знову виявив обмеженість міжнародних механізмів реагування. МАГАТЕ підтвердило пошкодження захисної оболонки, однак не зафіксувало викидів радіонуклідів понад установлені межі. Україна звинуватила Росію в атаці, Москва заперечила причетність. Агентство задокументувало наслідки удару, але не встановлювало, хто за нього відповідає.

    Це розмежування принципове: МАГАТЕ оцінює стан ядерних об’єктів, рівень радіації та ризики для ядерної безпеки. Встановлення обставин атаки й юридичної відповідальності за неї потребує окремого розслідування та доказів, які можуть бути використані в суді.

    Чорнобильська зона розташована на повітряному напрямку, яким російські ракети та безпілотники можуть рухатися до Києва. За словами директора ЧАЕС Сергія Тараканова, ворожі апарати пролітають над зоною майже щодня й щоночі. Частина з них може відхилятися від маршруту, зокрема через дію засобів радіоелектронної боротьби, водночас керівник станції не виключає й навмисного спрямування безпілотників у цей район.

    Тараканов попереджає, що ударна хвиля поблизу конфайнмента може вплинути на нестабільні конструкції старого саркофага. Водночас це оцінка керівника станції, а не підтверджений висновок незалежної інженерної експертизи. МАГАТЕ окремо повідомляло, що основний каркас арки після удару зберіг цілісність.

    Війна впливає і на енергетичну інфраструктуру, від якої залежить робота ЧАЕС та життя її персоналу. У жовтні 2025 року Гроссі повідомляв, що лінія електропередачі напругою 330 кВ до Славутича залишається відключеною, через що місто, де живуть працівники станції, залежить від дизельних генераторів. Пізніше, 7 червня 2026 року, безпілотник пошкодив будівлю приймання контейнерів на майданчику чорнобильського сховища ядерних відходів. Там виникла пожежа, яку вдалося загасити.

    Усі ці епізоди свідчать про те, що ядерні об’єкти та пов’язана з ними інфраструктура залишаються вразливими до воєнних дій. Конфайнмент проєктували для захисту від вологи, радіаційного впливу, високих температур і торнадо третього класу. Масштабну війну з регулярними ракетними та дроновими атаками не розглядали як основний сценарій, який споруда мала витримувати. Як зазначає Financial Times, міжнародні донори не передбачали повномасштабної війни такого масштабу.

    Тепер до витрат на ядерну безпеку додалися ремонт після обстрілів, додатковий моніторинг воєнних ризиків і захист інфраструктури. Витрати на ці роботи несуть Україна та міжнародні партнери, які раніше фінансували будівництво конфайнмента. ЄБРР називає міжнародну співпрацю навколо Чорнобиля однією з найбільших колективних ініціатив у сфері ядерної безпеки та попереджає, що пошкодження споруди поставило під загрозу результати багаторічної роботи.

    Відповідальність Росії за пошкодження конфайнмента

    Фінансування ремонту та відшкодування збитків Росією — два окремі процеси. Перший потрібно завершити в найближчі роки, щоб зберегти конструкції конфайнмента та відновити його функції. Другий залежить від міжнародних механізмів встановлення відповідальності й компенсації, які ще формуються.

    Механізм компенсації збитків складається з кількох взаємопов’язаних інструментів, однак наразі повноцінно працює лише один із них. Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, створили на саміті Ради Європи в Рейк’явіку в травні 2023 року, а приймати заяви він почав у Гаазі 2 квітня 2024-го. Категорії заяв відкривали поступово, їхня кількість сягнула 43. За даними Ради Європи, кількість поданих заяв перевищила 150 тисяч, а в пізніших повідомленнях ішлося приблизно про 195 тисяч. Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе називає Реєстр юридичною пам’яттю цієї війни.

    Реєстр охоплює шкоду, завдану з лютого 2022 року, тому удар по конфайнменту 14 лютого 2025 року відповідає часовим критеріям. Однак у відкритих джерелах не вдалося знайти підтвердження, що щодо пошкодження арки вже подали окрему заяву або що для такого об’єкта передбачена спеціальна категорія. Це питання потребує додаткового юридичного уточнення.

    Наступною ланкою має стати Міжнародна комісія з розгляду заяв щодо України. Конвенцію про її створення 16 грудня 2025 року в Гаазі підписали 35 держав і Європейський Союз. Комісія зможе розпочати роботу після 25 ратифікацій за умови достатнього фінансування. У липні 2026 року конвенцію ратифікувала, зокрема, Молдова.

    Для здійснення виплат необхідно також створити компенсаційний фонд. Наразі він не функціонує. Конвенція не встановлює автоматичного обов’язку держав-учасниць фінансувати компенсації. Генеральний секретар Міністерства закордонних справ Естонії Йонатан Всевіов закликав знайти дієвий механізм фінансування майбутнього фонду.

    Окреме питання — використання заморожених російських активів. У Європейському Союзі заблоковано близько 210 млрд євро російських резервів, значна частина яких зберігається в бельгійському депозитарії Euroclear. 11–12 грудня 2025 року країни ЄС кваліфікованою більшістю погодили безстрокове збереження обмежень на ці активи. Це усунуло потребу кожні шість місяців продовжувати їх блокування одностайним рішенням.

    Однак на саміті 18–19 грудня 2025 року лідери ЄС не змогли погодити так званий репараційний кредит, забезпечений замороженими російськими активами. Бельгія вимагала гарантій на випадок російських судових позовів, а Центральний банк Росії вже подав позов проти Euroclear у Москві.

    Натомість ЄС погодив безвідсотковий кредит Україні на 90 млрд євро на 2026–2027 роки. Україна має повертати його лише після отримання репарацій від Росії. Якщо Москва не виплатить компенсацію, Євросоюз залишає за собою можливість використати заморожені активи для погашення позики. Переговори щодо репараційного кредиту не припинилися, однак прямого механізму спрямування російських резервів на ремонт Чорнобильської АЕС наразі немає.

    Це створює часову невідповідність між потребами ремонту та формуванням механізму компенсацій. ЄБРР потрібні кошти у 2027–2028 роках, тоді як міжнародна комісія ще не почала працювати, а компенсаційний фонд не створений. Тому банк розраховує передусім на добровільні внески донорів, розглядаючи можливе відшкодування збитків Росією як окремий, триваліший процес.

    Теоретично Україна може подати заяву до Реєстру збитків. Проте наразі немає визначеності, чи зможуть міжнародні донори вимагати компенсації власних внесків із російських активів. Це аналітичне припущення, а не офіційна позиція ЄБРР або урядів-донорів: вони публічно не заявляли, що внесені на ремонт кошти мають бути відшкодовані саме в такий спосіб.

    Наслідки пошкодження конфайнмента важливі не лише для України. Основне призначення арки — стримувати поширення радіоактивного пилу, а не гамма-випромінювання. Керівництво ЧАЕС попереджає, що за несприятливого розвитку подій пошкодження старого саркофага може призвести до викиду радіоактивного пилу через негерметичну оболонку. Тараканов заявляв, що вітер може рознести трансуранові елементи за межі зони відчуження, зокрема в інші країни Європи. Державний департамент США також називав потенційним ризиком витік високорадіоактивних матеріалів у Європі, а британський уряд наголошував, що без ремонту корозія може поставити під загрозу результати багаторічних міжнародних інвестицій.

    Водночас радіаційний фон на майданчику залишається стабільним, а ознак безпосередньої радіаційної аварії не зафіксовано. Нинішнє завдання полягає в тому, щоб відновити захисні функції конфайнмента до того, як корозія почне серйозно впливати на його конструкції. Для Росії ця ситуація має два виміри. Перший — відповідальність за наслідки воєнних дій, якщо причетність російських сил до удару буде належно встановлена.

    Українська сторона називає безпілотник російським, але Москва заперечує причетність, а МАГАТЕ не встановлювало винуватця. Другий — ширше питання компенсації збитків, завданих українській інфраструктурі внаслідок повномасштабного вторгнення. Навіть якщо відповідальність за конкретний удар буде юридично доведена, це не означає, що механізм виплат запрацює достатньо швидко, аби профінансувати ремонт конфайнмента в необхідні строки.

    Міжнародна система, яка забезпечила будівництво арки, створювалася для спільного розв’язання проблеми ядерної спадщини Чорнобиля. Тепер її учасникам доводиться фінансувати відновлення споруди після воєнного удару, тоді як інструменти встановлення відповідальності й компенсації залишаються незавершеними. МАГАТЕ може оцінити стан конструкцій і радіаційні ризики, але не визначає винуватців атак. Реєстр збитків може зафіксувати шкоду, але сам не здійснює виплат. Заморожені російські активи залишаються предметом політичних і юридичних переговорів.

    ЄБРР наполягає, що фінансування необхідно забезпечити до кінця 2027 року, аби повноцінні роботи розпочалися у 2028-му. Від цього залежить, чи вдасться відновити конфайнмент без значно дорожчої перебудови. Потребу в коштах уже частково підтвердили міжнародні партнери, але остаточного пакета фінансування немає. Водночас відкладати технічні рішення до завершення юридичних процедур не можна, стан конструкцій погіршуватиметься незалежно від темпів переговорів про компенсації.

  • Чорнобиль знову потребує сотень мільйонів: після атаки РФ захисну арку мають відновити до 2030 року

    Чорнобиль знову потребує сотень мільйонів: після атаки РФ захисну арку мають відновити до 2030 року

    Країни «Великої сімки» (G7) оголосили про намір виділити 260 мільйонів євро на відновлення Нового безпечного конфайнменту Чорнобильської атомної електростанції, який зазнав серйозних пошкоджень унаслідок російського удару в лютому 2025 року. Загальна вартість ремонту становитиме щонайменше 500 мільйонів євро. Водночас міжнародні експерти попереджають: повноцінну роботу захисної споруди необхідно відновити до 2030 року, інакше процес руйнування сталевої конструкції може суттєво ускладнити ремонт та створити додаткові ризики ядерній безпеці.

    Про нові фінансові зобов’язання міжнародних партнерів повідомив міністр енергетики України Денис Шмигаль. Інформацію також офіційно підтвердив Європейський банк реконструкції та розвитку, який координує міжнародні зусилля з відновлення об’єкта.

    За словами Шмигаля, фінансування G7 дозволить перейти до масштабнішого відновлення інфраструктури, пошкодженої внаслідок російської атаки.

    Особливу роль у залученні міжнародної допомоги відіграла Франція. Міністр подякував своєму французькому колезі Ролану Лескюру за сприяння мобілізації коштів.

    Однак оголошених 260 мільйонів євро наразі недостатньо для завершення всіх необхідних ремонтних робіт.

    За попередніми оцінками ЄБРР, загальна потреба становить щонайменше 500 мільйонів євро. Отже, міжнародним партнерам потрібно залучити ще приблизно 240 мільйонів євро, якщо виходити з оголошеної мінімальної вартості.

    Для цього 9 листопада 2026 року в Парижі заплановано спеціальну донорську конференцію під спільним головуванням України, Франції та ЄБРР.

    Що насправді пошкодив російський дрон

    14 лютого 2025 року російський безпілотник влучив у Новий безпечний конфайнмент — величезну сталеву арку, яка накриває зруйнований четвертий енергоблок Чорнобильської АЕС.

    Споруда створена для ізоляції радіоактивних матеріалів і забезпечення безпечного демонтажу старого саркофага, збудованого після катастрофи 1986 року.

    Унаслідок удару виникла пожежа, яка пошкодила зовнішню та внутрішню оболонки конструкції.

    Згідно з технічними даними ЄБРР, у захисній оболонці утворився отвір площею близько 15 квадратних метрів, а загальна площа пошкоджених панелей досягла приблизно 200 квадратних метрів.

    Однак найбільшою проблемою виявилися не лише фізичні пошкодження покриття.

    Російський удар порушив герметичність конфайнменту, а також вплинув на роботу внутрішніх технологічних систем, зокрема вентиляції, кліматичного контролю та кранового обладнання.

    Саме ці системи необхідні для підтримання безпечних умов усередині захисної споруди й майбутнього демонтажу старого саркофага.

    Через пошкодження герметичної оболонки виникла загроза потрапляння вологи всередину конструкції.

    Чому ремонт потрібно завершити до 2030 року

    Новий безпечний конфайнмент проєктували з розрахунком на 100 років експлуатації.

    Арку встановили над четвертим енергоблоком у 2016 році, а повністю ввели в експлуатацію у 2019-му.

    Однак російська атака поставила під загрозу запланований термін служби цієї конструкції.

    За оцінками ЄБРР, порушення роботи систем вентиляції та кліматичного контролю підвищує ризик корозії основних сталевих елементів.

    Якщо повноцінну функціональність конфайнменту не відновити до 2030 року, подальше погіршення стану металоконструкцій може значно збільшити вартість ремонту.

    Банк попереджає, що затягування робіт здатне створити додаткові технічні ризики, а також ускладнити забезпечення безпечних умов навколо зруйнованого реактора.

    Водночас пошкодження конфайнменту не означає автоматичного радіаційного викиду або нової ядерної аварії.

    Після удару 14 лютого 2025 року Міжнародне агентство з атомної енергії повідомляло, що радіаційні показники на об’єкті та за його межами залишалися в межах норми.

    Проте МАГАТЕ наголошувало, що атака спричинила серйозне пошкодження інфраструктури ядерної безпеки, яка потребує відновлення.

    Роботи вже почали готувати

    Важливо, що міжнародні партнери не обмежуються лише оголошенням фінансування.

    16 вересня 2026 року Чорнобильська АЕС та консорціум NOVARKA 2 підписали контракт, який запускає перший етап інженерних робіт.

    До консорціуму входять компанії, пов’язані з початковим проєктуванням і будівництвом захисної арки.

    На підготовчі заходи донори вже погодили виділення 30 мільйонів євро.

    Програма передбачає технічне обстеження, підготовку інженерних рішень, розроблення загальної стратегії ремонту та необхідної документації.

    Окремо міжнародні фахівці мають визначити оптимальні способи відновлення оболонки й критично важливих систем усередині конфайнменту.

    Хто допомагає Україні відновлювати ЧАЕС

    Раніше Велика Британія заявила про додаткове фінансування ремонту захисної споруди.

    Німеччина також оголосила про намір надати до 50 мільйонів євро.

    Європейський Союз і Франція беруть участь у міжнародних програмах, які координує ЄБРР.

    Для акумулювання ресурсів використовується Міжнародний рахунок співробітництва щодо Чорнобиля — спеціальний механізм фінансування проєктів ядерної безпеки.

    Водночас окремі раніше оголошені внески вже можуть входити до чинних міжнародних програм, тому їх не можна автоматично додавати до нових 260 мільйонів євро без уточнення структури фінансування.

    ЄБРР залишається одним із ключових міжнародних партнерів Чорнобильської АЕС.

    Починаючи з 1995 року банк допоміг залучити понад 2,5 мільярда євро міжнародного фінансування для забезпечення безпеки об’єкта та сам надав понад 700 мільйонів євро.

    Чому відновлення ЧАЕС важливе для Європи

    Чорнобильська атомна електростанція залишається об’єктом міжнародного значення навіть після остаточного припинення виробництва електроенергії.

    Усередині зруйнованого четвертого енергоблока зберігаються радіоактивні матеріали, які необхідно ізолювати від навколишнього середовища.

    Новий безпечний конфайнмент створений саме для того, щоб мінімізувати ризики поширення радіоактивного забруднення та забезпечити контрольоване проведення робіт із демонтажу аварійних конструкцій.

    Тому відновлення пошкодженої споруди має значення не лише для України, а й для сусідніх держав.

    Міжнародні партнери розраховують повернути конфайнменту повну функціональність до 2030 року.

    Однак остаточні терміни реалізації проєкту залежатимуть від результатів технічних обстежень, повноти фінансування та безпекової ситуації.

    Оголошені G7 260 мільйонів євро стали важливим кроком до відновлення захисної арки, проте остаточне розв’язання проблеми потребуватиме додаткових коштів і кількох років складних інженерних робіт.

  • Склади та газова інфраструктура під захистом: ЄБРР розширив страхування воєнних ризиків до €150 м

    Склади та газова інфраструктура під захистом: ЄБРР розширив страхування воєнних ризиків до €150 м

    Європейський банк реконструкції та розвитку спільно з Європейським Союзом і міжнародною страховою компанією Aon збільшив фінансові можливості програми страхування воєнних ризиків для українського бізнесу. Гарантійний ліміт зріс зі €110 млн до €150 млн, а перелік об’єктів, які можуть отримати страховий захист, розширили. Відтепер програма охоплюватиме також товари на складах та активи газової інфраструктури.

    Про це 13 жовтня повідомили ЄБРР та міжнародна компанія Aon.

    Рішення ухвалили на тлі посилення російських атак на українські підприємства, логістичні центри, склади, енергетичну та транспортну інфраструктуру.

    Попередній ліміт програми Ukraine Recovery and Reconstruction Guarantee Facility (URGF) у розмірі €110 млн уже повністю використали українські страховики та їхні клієнти.

    Тому міжнародні партнери вирішили збільшити фінансову місткість механізму ще на €40 млн.

    Додаткове гарантійне забезпечення надасть Європейський Союз у межах Ukraine Investment Framework.

    Які об’єкти тепер можна страхувати

    Спочатку програма передбачала захист від воєнних ризиків для внутрішніх вантажних перевезень, автомобільного транспорту та залізничного рухомого складу.

    Тепер перелік розширюється.

    Зокрема, до страхового покриття включатимуть товари, які тимчасово перебувають на складах, а також активи, пов’язані з транспортуванням і зберіганням природного газу.

    Це особливо важливо для логістичних компаній, торговельних мереж, виробників та підприємств енергетичного сектору.

    Російські війська регулярно атакують склади, транспортні об’єкти й енергетичну інфраструктуру, завдаючи українському бізнесу значних збитків.

    Водночас наявність страхового покриття дозволяє підприємствам зменшувати фінансові ризики, пов’язані з такими атаками.

    Як працює програма на €150 млн

    Важливо, що збільшення програми до €150 млн не означає прямого виділення цієї суми підприємцям.

    ЄБРР надає гарантію міжнародному перестраховику MS Amlin, який забезпечує перестрахування воєнних ризиків, прийнятих українськими страховими компаніями.

    Завдяки такому механізму українські страховики можуть пропонувати бізнесу поліси на ризики, які раніше було складно або занадто дорого покривати.

    Програмою управляє міжнародна компанія Aon.

    До чинних учасників — ІНГО, Colonnade та UNIQA — приєдналися ще дві страхові компанії: USG, що належить Vienna Insurance Group, та «Універсальна», яка входить до канадської Fairfax Financial Group.

    Таким чином, кількість українських страхових компаній, залучених до механізму, збільшилася до п’яти.

    Майже 10 тисяч страхових полісів

    За даними ЄБРР, початкова гарантія на €110 млн дозволила забезпечити понад €500 млн перестрахового покриття.

    У межах програми було оформлено майже 10 тисяч страхових полісів, які охоплювали товари та транспортні засоби.

    Фінансову основу початкового механізму забезпечували Франція, Норвегія, Швейцарія, Велика Британія та Фонд технічного співробітництва TaiwanBusiness-EBRD.

    У банку зазначили, що надходження від страхових премій наразі перевищують обсяг заявлених страхових виплат.

    Крім того, міжнародний перестраховик MS Amlin ще не звертався до гарантії ЄБРР для компенсації збитків.

    Це свідчить про можливість функціонування ринку страхування воєнних ризиків навіть в умовах повномасштабної війни.

    Чи зможе бізнес отримати компенсацію після російського удару

    Участь страховиків у програмі відкриває додаткові можливості для українських підприємств, але не гарантує автоматичного відшкодування будь-яких збитків.

    Для отримання страхового захисту бізнесу необхідно укласти відповідний договір зі страховою компанією, яка бере участь у програмі.

    Конкретні об’єкти, страхові ризики, територіальні обмеження, ліміти та порядок виплат визначатимуться умовами полісів.

    Відтак перед укладенням договору підприємцям варто перевіряти, чи поширюється покриття саме на їхнє майно та можливі наслідки російських атак.

    ЄБРР продовжує інвестувати в Україну

    Європейський банк реконструкції та розвитку залишається найбільшим інституційним інвестором України.

    За інформацією банку, з початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році він спрямував в українську економіку €11 млрд.

    Лише протягом 2025 року інвестиції ЄБРР досягли рекордних €2,9 млрд.

    Розширення страхування воєнних ризиків має допомогти українським підприємствам продовжувати роботу, підтримувати логістичні ланцюги та залучати інвестиції навіть в умовах російських обстрілів.

    Головна зміна полягає в тому, що бізнес отримає ширші можливості страхувати товари на складах і окремі газові активи. Водночас €150 млн — це гарантійна місткість програми, а не фонд прямих виплат за кожен пошкоджений об’єкт.

  • Україна відкриває ворота для мільярдних інвестицій: у Польщі презентують грандіозний проєкт порту «Чорноморськ»

    Україна відкриває ворота для мільярдних інвестицій: у Польщі презентують грандіозний проєкт порту «Чорноморськ»

    Україна робить ще один важливий крок до залучення міжнародного капіталу та відновлення економіки під час війни. Уже 24 червня в польському Гданську відбудеться офіційна презентація концесійного проєкту Поромного терміналу морського торговельного порту «Чорноморськ». Саме там потенційним інвесторам з усього світу представлять умови участі в одному з наймасштабніших інфраструктурних проєктів країни останніх років.

    Йдеться про проєкт державно-приватного партнерства, який Україна просуває навіть в умовах повномасштабної війни. Міністерство розвитку громад та територій України позиціонує концесію як можливість не лише модернізувати один із ключових портів країни, а й продемонструвати міжнародному бізнесу готовність України до масштабних інвестиційних проєктів.

    Захід у Гданську орієнтований на стратегічних інвесторів, міжнародні інвестиційні фонди, банки, кредиторів, страхові компанії та інших представників великого бізнесу, які можуть взяти участь у майбутньому конкурсі. Під час презентації учасникам покажуть ключові параметри концесії, державне бачення розвитку портової інфраструктури та механізми проведення конкурсної процедури.

    Організаторами заходу виступають Міністерство розвитку громад та територій України у співпраці з Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC) та Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР). Саме ці міжнародні інституції супроводжують проєкт і допомагають розробляти його фінансову та юридичну модель відповідно до міжнародних стандартів.

    Порт «Чорноморськ» є одним із найбільших морських портів України та має стратегічне значення для зовнішньої торгівлі держави. Його географічне розташування на узбережжі Чорного моря дозволяє забезпечувати сполучення України з країнами Європи, Кавказу, Близького Сходу та Азії. Саме через цей порт проходять значні обсяги контейнерних, зернових та генеральних вантажів. Після початку повномасштабної війни значення українських морських портів лише зросло, оскільки вони залишаються критично важливими для експорту продукції та підтримки економіки.

    Важливо, що концесія не означає приватизацію державного майна. За умовами проєкту держава зберігає право власності на стратегічні об’єкти інфраструктури, тоді як приватний партнер отримує можливість управляти терміналом, інвестувати у його модернізацію та розвиток протягом тривалого періоду. Попередньо йдеться про можливість передачі окремих терміналів в управління строком до 40 років. Контроль за виконанням інвестиційних зобов’язань залишатиметься за державою.

    Проєкт уже пройшов кілька важливих етапів. У березні завершився прийом заявок на етапі прекваліфікації. Після цього конкурсна комісія допустила до наступного етапу компанії, серед яких є представники провідних світових портових операторів. За даними Міністерства розвитку громад та територій, серед учасників є компанії, які входять до числа найбільших портових операторів світу.

    13 травня проєкт офіційно перейшов до стадії конкурентного діалогу — одного з ключових етапів концесійної процедури. Саме зараз потенційні інвестори отримали доступ до технічної та фінансової інформації, аналізують активи порту та готують свої пропозиції щодо майбутньої моделі співпраці. Цей етап триватиме 75 днів.

    Віцепрем’єр-міністр з відновлення України та міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба раніше наголошував, що конкурентний діалог дозволяє сформувати максимально збалансовану модель концесії, яка врахує інтереси держави, місцевих громад та приватного бізнесу. За його словами, саме завдяки діалогу з потенційними інвесторами формується фінальна модель договору, яка буде життєздатною та привабливою для міжнародного капіталу.

    Після завершення конкурентного діалогу конкурсна комісія разом із консультантами від ЄБРР та IFC опрацює отримані пропозиції та сформує остаточну редакцію концесійного договору. Лише після цього буде оголошено фінальний конкурс із поданням юридично зобов’язуючих пропозицій від інвесторів.

    Експерти зазначають, що успішна реалізація концесії порту «Чорноморськ» може стати важливим сигналом для міжнародного бізнесу щодо готовності вкладати кошти в українську інфраструктуру навіть під час війни. Раніше Україна вже реалізовувала концесійні проєкти в портах «Ольвія» та «Херсон», однак нинішній проєкт стане першим масштабним портовим державно-приватним партнерством, запущеним після початку повномасштабного вторгнення Росії.

    Для України цей проєкт має не лише економічне, а й стратегічне значення. Розвиток портової інфраструктури є одним із ключових елементів майбутнього відновлення країни та інтеграції в європейські логістичні ланцюги. Якщо конкурс завершиться успішно, «Чорноморськ» може отримати новий імпульс розвитку та стати одним із головних транспортних вузлів Чорного моря після завершення війни.

  • Економіка пригальмувала: Нацбанк погіршив прогноз ВВП і пояснив, коли Україна вийде на зростання

    Економіка пригальмувала: Нацбанк погіршив прогноз ВВП і пояснив, коли Україна вийде на зростання

    Національний банк України погіршив прогноз зростання валового внутрішнього продукту на 2026 рік, пояснюючи це уповільненням економічної активності на початку року через комплекс факторів, пов’язаних із війною, енергетичною кризою та логістичними труднощами. Про це заявив голова Національний банк України Андрій Пишний, коментуючи оновлені макроекономічні оцінки регулятора.

    За його словами, на старті 2026 року українська економіка зіткнулася з суттєвим тиском через наслідки масованих атак Росії на енергетичну інфраструктуру, що призвело до перебоїв із постачанням електроенергії. Ситуацію ускладнила аномально холодна зима, яка підвищила навантаження на енергосистему та спричинила додаткові витрати як для бізнесу, так і для домогосподарств. У поєднанні з проблемами в логістиці це негативно вплинуло на виробництво, транспорт і загальну ділову активність.

    Як уточнив Пишний, у першому кварталі 2026 року темпи зростання реального ВВП суттєво сповільнилися — до близько 0,2% у річному вимірі. Це значно нижче очікувань і свідчить про вразливість економіки до зовнішніх і внутрішніх шоків. Одним із додаткових чинників стало також стримане виконання бюджету, що було зумовлено затримками надходжень міжнародної фінансової допомоги. У таких умовах держава була змушена обережніше підходити до видатків, що також вплинуло на темпи економічного відновлення.

    Водночас у Нацбанку зазначають, що ситуація поступово почала покращуватися вже навесні. Зокрема, скорочення дефіциту електроенергії дозволило частково відновити виробничу активність, а бізнес адаптувався до нових умов роботи. Це дало підстави очікувати поступового пожвавлення економіки в наступних кварталах, хоча темпи відновлення залишатимуться стриманими.

    Згідно з оновленими прогнозами, у 2026 році економіка України зростатиме повільніше, ніж очікувалося раніше, однак у наступні роки можливе пришвидшення. Значною мірою це залежатиме від стабільності енергетичної системи, рівня безпекових ризиків та обсягів міжнародної підтримки. Саме зовнішнє фінансування, за оцінками НБУ, відіграватиме ключову роль у підтримці макрофінансової стабільності.

    У регуляторі очікують, що міжнародна допомога дозволить і надалі фінансувати дефіцит державного бюджету, а також підтримувати міжнародні резерви на високому рівні. За прогнозами, у 2026–2028 роках вони можуть становити від 60 до 67 мільярдів доларів. Це створює передумови для збереження стабільності валютного ринку та контрольованої динаміки курсу гривні.

    Окремо підкреслюється, що перспективи економіки України залишаються вкрай невизначеними. Вирішальними факторами залишаються перебіг війни, інтенсивність атак на інфраструктуру, стан енергетичного сектору та регулярність надходження міжнародної фінансової допомоги. Будь-яке погіршення ситуації за цими напрямами може суттєво вплинути на темпи відновлення.

    Подібної оцінки дотримуються і міжнародні фінансові інституції. Зокрема, Європейський банк реконструкції та розвитку також переглянув свої очікування щодо української економіки. За його прогнозом, у 2026 році зростання ВВП може становити близько 2,5%, а вже у 2027 році — прискоритися до приблизно 4%. Водночас експерти наголошують, що ці оцінки залишаються умовними і залежать від розвитку безпекової ситуації.

    Економіка України у 2026 році перебуває на етапі повільного відновлення після чергових шоків, спричинених війною. Попри складні умови, фінансова система зберігає стабільність, а перспективи зростання залишаються, хоча й обмежені високим рівнем невизначеності. Очікується, що за сприятливих умов уже в наступні роки економічна динаміка може стати більш впевненою, але ключовим фактором і надалі залишатиметься безпекова ситуація в країні.

  • Ремонт арки ЧАЕС стане унікальним проєктом: частину робіт можуть виконувати роботи

    Ремонт арки ЧАЕС стане унікальним проєктом: частину робіт можуть виконувати роботи

    Пошкоджений унаслідок російської атаки Новий безпечний конфайнмент над четвертим енергоблоком Чорнобильської атомної електростанції планують відновлювати із застосуванням роботизованих технологій. Йдеться про інженерне рішення, яке може стати справжнім ноу-хау у світовій практиці роботи в умовах підвищеної радіації.

    Про це повідомив генеральний директор державного підприємства «Чорнобильська АЕС» Сергій Тараканов, коментуючи наслідки пошкодження захисної арки, яка накриває об’єкт «Укриття» над зруйнованим реактором.

    За його словами, до процесу вже долучилися французькі інженерні компанії, зокрема Bouygues та Vinci, які раніше входили до консорціуму Novarka і брали участь у будівництві конфайнмента. Саме вони запропонували концепцію часткової роботизації ремонтних робіт, що дозволить мінімізувати перебування людей у небезпечній зоні.

    Ідеться про впровадження спеціальних механізмів і технологій, які дадуть змогу виконувати складні технічні операції дистанційно. Такий підхід є критично важливим, адже рівень радіації під аркою залишається високим. За оцінками фахівців, у деяких зонах він може досягати 1 мілізіверта на годину, що означає: людина може отримати річну допустиму дозу опромінення всього за кілька десятків годин роботи.

    Пошкодження конфайнмента сталося 14 лютого 2025 року внаслідок влучання російського дрона. У результаті виникла пожежа, і захисна арка втратила герметичність. Попри це, за словами Тараканова, об’єкт підлягає відновленню, хоча процес буде складним, тривалим і дороговартісним.

    Експерти вже провели попередню оцінку пошкоджень і дійшли висновку, що відновлення можливе. Водночас орієнтовна вартість робіт коливається у межах від 300 до 700 мільйонів євро. Європейський банк реконструкції та розвитку, який адмініструє міжнародну допомогу для ЧАЕС, наразі орієнтується на середню суму близько 500 мільйонів євро.

    Складність ремонту пов’язана не лише з радіаційним фоном, а й із конструкційними особливостями самого об’єкта. Новий безпечний конфайнмент, який є однією з найбільших рухомих споруд у світі вагою близько 36 тисяч тонн, спочатку зводили на безпечній відстані — приблизно за 327 метрів від реактора — а потім перемістили на місце.

    Сьогодні ж виконувати ремонт доведеться безпосередньо над об’єктом «Укриття», що значно ускладнює процес. Переміщення арки наразі не розглядається, оскільки це могло б створити додаткові ризики, зокрема відкрити об’єкт для можливих нових атак.

    За словами Тараканова, у найближчі 18 місяців триватиме уточнення технічних рішень і остаточного бюджету. Уже погоджено початок ранніх інжинірингових і підготовчих робіт, які дозволять сформувати детальний план відновлення.

    Фахівці також попереджають, що зволікання з ремонтом може мати серйозні наслідки. Зокрема, експерти вважають, що до 2030 року конструкції конфайнмента можуть зазнати незворотних корозійних процесів. Це значно ускладнить або навіть унеможливить подальше відновлення.

    Окрему тривогу викликає стан об’єкта «Укриття» під аркою. За оцінками спеціалістів, він залишається нестабільним і теоретично може обвалитися, що створить ризик викиду радіоактивних речовин. Саме тому відновлення герметичності конфайнмента є критично важливим не лише для України, а й для всієї Європи.

    Попри всі виклики, ситуація на Чорнобильській АЕС наразі залишається контрольованою. За офіційними даними, всі об’єкти станції функціонують у штатному режимі, а рівень радіації перебуває в межах допустимих норм.

    Майбутній ремонт захисної арки може стати унікальним інженерним проєктом світового масштабу. Використання роботизованих технологій не лише підвищить безпеку робіт, а й відкриє нові можливості для виконання складних завдань у зонах із високим рівнем радіації. Українські та міжнародні інженери фактично стоять на порозі створення нових стандартів у сфері ядерної безпеки та ліквідації наслідків техногенних катастроф.

  • Через подорожчання газу на 70% Україна призупинила закупівлі в Європі

    Через подорожчання газу на 70% Україна призупинила закупівлі в Європі

    Україна фактично призупинила імпорт природного газу з квітня через різке зростання цін на європейському ринку та гострий дефіцит фінансування. За останніми оцінками, ціни на газ зросли приблизно на 70% після загострення ситуації на Близькому Сході.

    Уряд раніше планував імпортувати у 2026 році від 2 до 2,5 мільярда кубометрів газу для забезпечення потреб енергосистеми. Однак реалізація цих планів опинилася під загрозою через нестачу коштів.

    Наразі підтверджене фінансування становить лише близько 85 мільйонів євро, які надає Європейський банк реконструкції та розвитку. За поточними ринковими цінами ця сума покриває лише 5–7% від загальної потреби. Таким чином, дефіцит фінансування сягає 90–95%.

    На цьому тлі Україна змушена покладатися переважно на власний видобуток газу. Водночас і він перебуває під загрозою через регулярні атаки на енергетичну інфраструктуру, що ускладнює стабільне накопичення запасів.

    Експерти попереджають, що за відсутності додаткових джерел фінансування країна може не виконати заплановані обсяги імпорту, що створює ризики для проходження опалювального сезону.

  • ЄБРР знизив прогноз ВВП України через війну та слабкий експорт

    ЄБРР знизив прогноз ВВП України через війну та слабкий експорт

    Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) переглянув свій прогноз для української економіки у 2025 році. Замість очікуваних раніше 3,3% зростання ВВП у банку прогнозують лише 2,5%. Головна причина — невизначеність, яку створює триваюча війна Росії проти України.

    Водночас прогноз для 2026 року залишається оптимістичнішим: ЄБРР очікує зростання на рівні 5% за умови досягнення перемир’я та активного старту післявоєнної відбудови.

    У звіті наголошується, що перший квартал 2025 року показав зростання ВВП на 0,9% завдяки споживчим витратам та інвестиціям у критичну інфраструктуру. Проте реальний потенціал економіки обмежується нестачею робочої сили, пошкодженням енергетичних об’єктів та слабким експортом агропродукції.

    Рівень безробіття знизився до 12% — найнижчого воєнного показника. Але формування кадрового резерву залишається проблемою через мобілізацію та еміграцію.

    Окремо у банку звернули увагу на зовнішньоекономічні показники. Дефіцит поточного рахунку у січні–липні 2025 року зріс майже на 50% через високі витрати на імпорт енергоносіїв і військових товарів, а також слабкий експорт. Дефіцит держбюджету, за прогнозами, становитиме 22% ВВП, а його покриття забезпечуватиметься зовнішнім фінансуванням у розмірі близько 40 млрд доларів. Основні надходження очікуються від ЄС, країн G7 та МВФ, зокрема за рахунок доходів від заморожених російських активів.

    Інфляція поступово сповільнюється: із 15,9% у травні вона знизилася до 13,2% у серпні. Національний банк із березня утримує облікову ставку на рівні 15,5%, щоб стримати інфляційні процеси. При цьому валютні резерви у серпні сягнули 46 млрд доларів, чого достатньо для покриття 5,5 місяців імпорту і стабілізації курсу гривні.

    ЄБРР підкреслює: подальші перспективи економіки України повністю залежать від перебігу війни, енергетичної безпеки та збереження підтримки міжнародних партнерів.

  • «Чорна діра» Київтеплоенерго: куди зникають гроші та тепло

    «Чорна діра» Київтеплоенерго: куди зникають гроші та тепло

    Мільйонні тендери із завищеними цінами, “мертві душі” в штатах та регулярні прориви мереж. Напередодні нового опалювального сезону головне питання для киян звучить просто: чи буде тепло в будинках? Нацполіція фіксує ознаки корупційних схем у роботі КП «Київтеплоенерго» (КТЕ) — від можливих розпилів бюджетних коштів до виплат зарплат неіснуючим працівникам. На цьому тлі російські атаки по критичній інфраструктурі лише підсилюють тривогу.

    КТЕ — найбільший виробник тепла та електроенергії в Україні й єдиний постачальник тепла для житлового фонду столиці. У структурі підприємства — ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6, сміттєспалювальний завод «Енергія», “Київські теплові мережі”, чотири теплостанції, 19 насосних станцій, 185 котелень та майже 3 000 км магістральних і розподільчих мереж.

    Аварії на мережах — буденність: вулиці перетворюються на “киплячі” ріки, будинки лишаються без опалення й гарячої води. Ще у 2018-му заступник мера Петро Пантелеєв визнавав: до 80% київських тепломереж — аварійні.

    КТЕ фактично підзвітне лише КМДА та діє автономно: самостійно формує тарифи, проводить закупівлі, замовляє перевірки. Зовнішній державний контроль за станом мереж, за словами народного депутата Олексія Кучеренка, був демонтований за ініціативи міської влади — це створило «сіру зону», де будь-які цифри щодо втрат та потреб у коштах важко верифікувати.

    У 2024–2025 рр. Київрада докапіталізувала КТЕ: статутний капітал збільшили на ≈2,5 млрд грн коштом кредиту ЄБРР (50 млн євро). Погашення відсотків і тіла кредиту вирішили здійснювати з міського бюджету. Додатково місто націлилося на грант ЄБРР у 5 млн євро — теж для потреб КТЕ.

    Публічну фінзвітність підприємство приховало (посилаючись на війну), однак із фрагментарних даних видно: грошей у системі багато — питання, куди вони йдуть.

    За даними КТЕ, втрати тепла у мережах — близько 27%. Для розуміння масштабу: методика дозволяє включати у тариф лише ~13% втрат. Перевищення решти фактично “лягає” на кишені споживачів і бюджету. У містах-сусідах картина інша: Черкаси, Житомир, Тернопіль, Чернівці — 10–11% втрат завдяки системній заміні труб. У Києві — роками 2–3% перекладання мереж щороку, що критично мало для 80% зношеності.

    Аналіз закупівель 2025 року показує: ключові витрати — реконструкція котелень з установкою когенераційних агрегатів (електрика + тепло з одного палива). Вартість самих установок — від одиниць до десятків мільйонів за штуку. Але окремими лотами КТЕ закуповує і будівельно-монтажні роботи (фундаменти, стіни, покрівлі), і навіть вивіз будсміття — усе окремо, на сотні мільйонів.

    Сумарно тільки будівельних робіт — понад 1,1 млрд грн (без вартості агрегатів). Водночас ремонти мереж часто йдуть на крихітні суми (по 169–265 тис. грн за об’єкт), тоді як видатки на фасади, офісні меблі тощо — мільйони. Диспропорція між “видимими” капвкладеннями та справжнім “вузьким місцем” (мережі) — разюча.

    За останні роки в КТЕ — серія обшуків і підозр. Серед епізодів:

    • Завищення вартості матеріалів і робіт;

    • “Мертві душі” в управлінні персоналом: фіктивне працевлаштування людей, які не виконували обов’язків, але отримували мільйонні виплати;

    • Підозри службовим особам у недбалості при прийманні робіт (ущерб бюджету близько 1 млн грн лише в одному епізоді).

    Паралельно КМДА публічно говорить про “тиск на підприємство”, який нібито “паралізує” роботу.

    Попри тривожні заголовки, експерти не вбачають вищих ризиків для Києва, ніж для інших міст: ППО столиці сильніша, генерації тепла достатньо, а ключова вразливість — саме мережі і якість управління. Простіше кажучи, найбільша загроза — всередині системи.

  • ЄБРР: зростання ВВП України у 2025 році знизиться

    ЄБРР: зростання ВВП України у 2025 році знизиться

    Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) прогнозує, що економіка України зросла на 3,5% у 2025 році та на 5% у 2026 році за умови припинення бойових дій. Про це йдеться в новому звіті організації.

    Оновлений прогноз на 2025–2026 роки

    За даними ЄБРР, темпи зростання ВВП України у 2025 році будуть нижчими, ніж раніше очікувалося . Основною причиною корекції прогнозу стала невизначеність через продовження війни та залежність економічного відновлення від безпекової ситуації.

    У 2026 році економічне зростання може прискоритися до 5% , але тільки за умови припинення бойових дій та стабілізації макроекономічної ситуації.

    Економіка України, яка зросла на 3,0 відсотка у 2024 році, незважаючи на тиск повномасштабної війни росії, за прогнозами, зросте на 3,5 відсотка у 2025 році та зміцниться далі до 5,0 відсотка у 2026 році за умови досягнення угоди про припинення бойових дій цього року

    – ідеться у звіті Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), опублікованому сьогодні.

    В останньому звіті ЄБРР REP попередній прогноз зростання України у 2025 році переглядається у бік зниження на 1,2 процентних пункти. У звіті за вересень минулого року зростання очікувалося на рівні 4,7 відсотка у 2025 році.

    “Хоча Україна вступила у 2025 рік із зовнішнім фінансуванням, забезпеченим на рік, вона стикається із уповільненням економічного зростання та прискоренням інфляції через наслідки війни, яка розпочалася з російського вторгнення у лютому 2022 року”, – пояснили у ЄБРР.

    Продовження війни та масовані атаки росії на електроенергетичну інфраструктуру України, як повідомляється у звіті, призвели як до дефіциту електроенергії, змусивши українців платити високі ціни за електроенергію, що імпортується, так і до гострої нестачі робочої сили. “Реальне зростання ВВП помітно сповільнилося з більш ніж 5,0 відсотка у першій половині 2024 року до приблизно 2,0 відсотка у другій половині року; загальний показник ВВП за 2024 рік оцінюється у 3,0 відсотка”, – ідеться у звіті.

    Відновлення інфляції у другій половині 2024 року, як зазначається, було зумовлене зростанням вартості електроенергії, корекцією регульованих цін на комунальні послуги, швидким зростанням реальної заробітної плати та знеціненням валюти щодо долара США після послаблення прив’язки обмінного курсу у жовтні 2023 року.

    Річна інфляція досягла 12 відсотків у грудні 2024 року і, ймовірно, залишиться на аналогічному рівні у першій половині 2025 року, перш ніж знизиться до однозначних цифр до кінця року

    – вказали у ЄБРР.

    Центральний банк відреагував, двічі підвищивши облікову ставку з грудня 2024 року з 13,0 до 14,5 відсотка, при цьому, як зазначається, “ймовірне подальше посилення грошово-кредитної політики”.

    Дефіцит бюджету України на 2025 рік прогнозується на рівні 19,4 відсотка ВВП і повністю профінансований за рахунок зовнішнього бюджетного фінансування обсягом 38,4 мільярда доларів США. Сюди входять 13,7 млрд дол. США від ЄС у межах Ukraine Facility, 22,0 млрд дол. США від країн G7 на основі доходів від заморожених російських активів та 2,7 млрд дол. США від МВФ.

    “Негативні фактори, які вплинули на зростання у другій половині 2024 року, імовірно, збережуться і у 2025 році”, – вказали у ЄБРР.

    З позитивного боку, як повідомляється, “доведена стійкість та адаптивність підприємств, що добре функціонує чорноморський торговий коридор, сильне стимулювання державного споживання та збільшення військових закупівель від вітчизняних підприємств, як очікується, підтримуватимуть економічне зростання”.

    У вересні ЄБРР погіршив прогноз зростання економіки України на 2025 рік на 1,3% до 4,7% через пошкодження енергетичної інфраструктури внаслідок атак рф.