Daypolitico

Позначка: єВідновлення

  • У квартиру прилетіла ракета чи дрон: як отримати компенсацію і хто заплатить за ремонт

    У квартиру прилетіла ракета чи дрон: як отримати компенсацію і хто заплатить за ремонт

    Російські ракети та безпілотники продовжують руйнувати житлові будинки в українських містах. Після ударів люди залишаються без вікон, дверей, дахів, а іноді й без придатного для проживання житла. Однак далеко не всі знають, що держава передбачила механізми компенсації, а в окремих містах постраждалі можуть отримати додаткову фінансову допомогу з місцевого бюджету. Розповідаємо, що потрібно зробити після обстрілу, які документи підготувати та як не втратити можливість отримати гроші на відновлення оселі.

    Поштовхом для цієї інструкції став особистий досвід головної редакторки медіаплатформи «Українки» Віти Гольдман, чия квартира постраждала внаслідок російського обстрілу.

    У колонці для видання «Фокус», опублікованій 8 жовтня, вона описала десять кроків, які пройшла самостійно після пошкодження житла.

    На основі її досвіду та офіційних правил державної програми «єВідновлення» пояснюємо, як діяти постраждалим українцям.

    Крок 1. Переконайтеся, що перебувати в будинку безпечно

    Насамперед необхідно подбати про власне життя та здоров’я.

    Після ракетного удару або падіння уламків у будинку можуть залишатися небезпечні конструкції, пошкоджена електропроводка, витоки газу та вибухонебезпечні предмети.

    Якщо будівля серйозно пошкоджена, самостійно повертатися всередину не можна до дозволу відповідних служб.

    Не торкайтеся підозрілих уламків боєприпасів і безпілотників, навіть якщо вони здаються безпечними.

    У разі небезпеки телефонуйте рятувальникам за номером 101, а за потреби медичної допомоги — 103.

    Крок 2. Викличте поліцію та зафіксуйте факт пошкодження

    Міністерство розвитку громад та територій України рекомендує повідомляти про пошкодження житла ДСНС і поліцію.

    Правоохоронці мають зафіксувати обставини події, а отримані документи можуть бути важливими для подальшого підтвердження збитків.

    Заяву до поліції можна подати безпосередньо після обстрілу або пізніше, однак затягувати зі зверненням небажано.

    Зберігайте номер звернення, отримані документи та контакти відповідальних посадових осіб.

    Крок 3. Сфотографуйте всі пошкодження

    Перш ніж прибирати уламки чи розпочинати ремонт, зробіть фотографії та відео.

    Потрібно зафіксувати не лише вибиті шибки, а й пошкодження віконних рам, дверей, стін, стелі, покрівлі, підлоги та інженерних мереж.

    Бажано зробити як загальні знімки приміщень, так і детальні фотографії окремих пошкоджень.

    Зберігайте оригінальні файли з датами зйомки, копії документів, чеки на матеріали та квитанції за ремонтні роботи.

    Ці матеріали можуть знадобитися для державної компенсації та подання заяви до міжнародного Реєстру збитків.

    Крок 4. Тимчасово захистіть оселю від подальших руйнувань

    Після дозволу рятувальників і перевірки безпеки можна прибирати скло та закривати вибиті вікна плівкою або фанерою.

    У багатьох містах після масованих обстрілів місцева влада й волонтери організовують видачу матеріалів для тимчасового захисту квартир.

    Віта Гольдман зазначає, що після пошкодження її будинку такі матеріали безкоштовно роздавали поблизу місця удару.

    Однак наявність такої допомоги залежить від конкретного міста, району та масштабів руйнувань.

    Якщо є загроза обвалення конструкцій, самостійно виконувати будь-які роботи заборонено.

    Крок 5. Перевірте документи на право власності

    Для отримання компенсації за програмою «єВідновлення» право власності на квартиру або будинок має бути належним чином оформлене.

    Перевірте, чи внесені відомості про вашу нерухомість до Державного реєстру речових прав.

    Особливо це стосується квартир і будинків, право власності на які оформлювали багато років тому.

    Якщо інформація відсутня в електронному реєстрі, її можна внести через ЦНАП, державного реєстратора або нотаріуса.

    За необхідності також варто підготувати паспорт, реєстраційний номер облікової картки платника податків та інші документи, що підтверджують право власності.

    Крок 6. Подайте повідомлення про пошкоджене майно

    Повідомити про пошкодження житла можна через застосунок або портал «Дія».

    Також передбачена можливість звернення через Центр надання адміністративних послуг.

    У повідомленні потрібно зазначити інформацію про нерухомість, характер пошкоджень та обставини, за яких вони виникли.

    Після цього власник може переходити до оформлення заяви на компенсацію.

    Важливо: повідомлення про пошкодження та заява на отримання компенсації — це різні етапи процедури.

    Крок 7. Дізнайтеся про додаткову допомогу від міської влади

    Окрім державної програми, у деяких громадах діють місцеві програми підтримки постраждалих.

    Наприклад, у Києві власники пошкоджених квартир і будинків можуть претендувати на одноразову матеріальну допомогу в розмірі 10 тисяч гривень.

    Для оформлення зазвичай необхідні паспорт, податковий номер, підтвердження права власності, довідка про пошкодження від організації, яка обслуговує будинок, банківські реквізити та, за наявності співвласників, їхня письмова згода.

    Заяву подають до управління соціальної та ветеранської політики відповідної районної державної адміністрації.

    Окрім цієї виплати, для окремих випадків, пов’язаних із вимушеним відселенням, Київ передбачає інші види допомоги.

    Важливо: 10 тисяч гривень — це міська програма Києва, а не загальнодержавна виплата для всіх українців. В інших громадах розміри та умови допомоги можуть відрізнятися.

    Крок 8. Оформіть компенсацію за програмою «єВідновлення»

    Державна програма «єВідновлення» передбачає підтримку власників житла, пошкодженого або знищеного внаслідок російської агресії.

    Для отримання компенсації за пошкоджене житло потрібно відкрити спеціальний рахунок «єВідновлення» в банку-партнері та подати заяву через «Дію» або ЦНАП.

    Після подання заяви спеціальна комісія перевіряє документи, проводить оцінювання пошкоджень і визначає розмір компенсації.

    Сума залежить від масштабу руйнувань і встановлених програмою розрахунків вартості ремонтних робіт.

    Кошти, призначені для майбутнього ремонту, надходять на спеціальний рахунок і використовуються для придбання матеріалів та оплати послуг учасників програми.

    Якщо житло знищене й не підлягає відновленню, діє інший механізм компенсації, зокрема через житлові сертифікати.

    Крок 9. Не втрачайте документи, навіть якщо ремонт уже розпочато

    Раніше власникам пошкодженого житла радили обов’язково чекати огляду комісії, перш ніж починати ремонт, інакше можна було втратити право на компенсацію.

    Однак правила програми змінювалися.

    Зокрема, у 2025 році уряд розширив можливості компенсації за ремонт, який власники вже виконали власним коштом.

    Тому нині існують різні механізми залежно від того, чи потрібно ще проводити ремонт, чи частина робіт уже завершена.

    У будь-якому разі рекомендується максимально ретельно фіксувати пошкодження до початку робіт, зберігати чеки, договори та інші докази витрат.

    Перед ремонтом варто уточнити у відповідній комісії, який саме порядок компенсації застосовуватиметься до вашої ситуації.

    Крок 10. Зареєструйте збитки для майбутніх репарацій від Росії

    Окрім української державної компенсації, постраждалі можуть подати заяву до міжнародного Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України.

    Для пошкодженого або знищеного житла передбачена категорія А3.1.

    Заяву можна подати через портал «Дія», зазначивши обставини руйнування та додавши докази.

    Власники мають право звернутися до міжнародного Реєстру навіть після отримання компенсації за програмою «єВідновлення».

    Водночас слід розуміти, що міжнародний Реєстр наразі не здійснює безпосередніх виплат. Його завдання — збирати та перевіряти заяви для майбутнього міжнародного компенсаційного механізму.

    Отже, подання заяви не гарантує швидкого надходження коштів, проте дозволяє офіційно задокументувати завдані збитки.

    Хто зрештою платить за пошкоджене житло

    Наразі українці можуть використовувати кілька механізмів допомоги одночасно, якщо відповідають їхнім умовам.

    Державна програма «єВідновлення» передбачає компенсацію на ремонт або придбання іншого житла замість знищеного.

    Місцеві органи влади можуть виплачувати додаткову допомогу постраждалим мешканцям.

    Міжнародний Реєстр збитків створює основу для майбутнього відшкодування шкоди, завданої Росією.

    Водночас жоден із цих механізмів не означає автоматичної виплати всієї заявленої суми одразу після обстрілу.

    Головне для власників пошкодженого житла — подбати про безпеку, своєчасно зафіксувати руйнування, перевірити документи та подати заяви на доступні види допомоги. Навіть якщо відновлення затягнеться, правильно зібрані докази допоможуть захистити право на компенсацію.

  • Виплати ВПО не встигають за цінами: переселенці вимагають перегляду допомоги

    Виплати ВПО не встигають за цінами: переселенці вимагають перегляду допомоги

    Виплати для внутрішньо переміщених осіб потребують індексації через зростання вартості життя. Про це заявив співзасновник ГО «ВПО Україна» Максим Ткаченко в ефірі телемарафону «Єдині новини». Він також закликав збільшити фінансування державних програм підтримки переселенців.

    За словами Ткаченка, нинішній розмір допомоги вже не відповідає реальним витратам багатьох сімей. Зараз держава виплачує 2 тисячі гривень на дорослого та 3 тисячі гривень на дитину або людину з інвалідністю.

    «Вартість життя зростає, тому виплати для ВПО потребують індексації», – заявив представник ГО «ВПО Україна».

    Гроші на підтримку ВПО пропонують шукати у бюджеті

    Ткаченко вважає, що додаткове фінансування для переселенців можна знайти шляхом перегляду державних програм, які не демонструють очікуваної ефективності.

    На його думку, бюджетні кошти варто спрямовувати передусім на програми, які дають людям конкретний результат. Йдеться не лише про прямі виплати, а й про житло, відновлення майна та інші механізми допомоги українцям, які були змушені залишити свої домівки через війну.

    Представник громадської організації наголосив, що підтримка ВПО має залишатися окремим пріоритетом державної політики, оскільки значна частина переселенців продовжує жити в умовах підвищених витрат.

    Діти ВПО та онлайн-навчання

    Окремо у ГО «ВПО Україна» виступають проти підходу, за якого форма навчання дитини може впливати на право родини отримувати державну допомогу.

    Ткаченко закликав скасувати, як він вважає, дискримінаційний підхід до дітей ВПО, які навчаються дистанційно. На його думку, сам факт онлайн-навчання не має бути підставою для обмеження соціальної підтримки.

    Також організація планує домагатися збільшення фінансування програми «єВідновлення» у державному бюджеті на наступний рік.

    Йдеться не лише про збільшення загального обсягу коштів, а й про розширення переліку категорій громадян із тимчасово окупованих територій, які зможуть претендувати на компенсацію за зруйноване або пошкоджене житло.

    У ГО «ВПО Україна» наголошують, що проблеми переселенців потребують переходу від публічних дискусій до конкретних рішень. Серед пріоритетів називають перегляд розміру виплат, справедливі умови отримання допомоги та достатнє фінансування програм відновлення.

     

  • Згоріли у пастці: у Вишневому загинули 22-річна Анна та її дядько

    Згоріли у пастці: у Вишневому загинули 22-річна Анна та її дядько

    Після масованої російської атаки на Київщину 6 липня стало відомо про ще одну особисту трагедію, яка сколихнула Вишневе. Серед загиблих — 22-річна Анна Дорохіна та її дядько Віталій. За словами родичів, під час обстрілу вони намагалися врятуватися і сховалися у бетонній споруді, однак вона стала для них пасткою.

    Про загибель Анни та Віталія повідомила тітка дівчини Марія Распутна у Threads. За її словами, Анні вже за місяць мало виповнитися 23 роки. Родичка описала дівчину як світлу, щиру й добру людину, яка підтримувала близьких і дарувала тепло оточенню.

    У своєму зверненні Марія також порушила питання безпеки об’єктів, які могли становити небезпеку для мирних мешканців. Вона заявила, що якщо інформація про склад боєприпасів поблизу житлових будинків підтвердиться, це має бути предметом ретельного розслідування, а відповідальні повинні понести покарання. Водночас офіційні органи на момент публікації не підтверджували деталі про характер об’єкта, тому ці твердження слід розглядати як позицію родини загиблих, а не встановлений факт.

    Трагедія сталася на тлі масштабних руйнувань у Вишневому, яке найбільше постраждало під час нічної атаки РФ на Київську область. За даними місцевої та центральної влади, у місті пошкоджено понад 200 об’єктів, із них понад 100 житлових будинків. Серед пошкоджених — близько 80 приватних і понад 30 багатоквартирних будинків, а також торговельні, складські, адміністративні та виробничі будівлі.

    Окремо повідомлялося про пошкодження семи гуртожитків залізничників, де проживали понад 160 родин. “Укрзалізниця” вже розпочала першочергові ремонтні роботи, а місцева влада і профільні служби продовжують обстеження пошкодженого житла та інфраструктури.

    Після удару у Вишневому виникла масштабна пожежа, а через загрозу повторної детонації небезпечних предметів поліція оточила частину території. З небезпечної зони евакуювали близько 500 людей. Для мешканців, які втратили житло або не можуть залишатися вдома через небезпеку, розгорнули пункти тимчасового розміщення та допомоги.

    Кількість загиблих на Київщині після атаки оновлювалася протягом доби. Суспільне з посиланням на обласну прокуратуру повідомляло, що станом на вечір 6 липня в області було відомо про 10 загиблих. Раніше влада повідомляла про 8 загиблих і 48 поранених, серед яких були діти; частина постраждалих перебувала у лікарнях, троє — у тяжкому стані.

    У Вишневому наслідки удару називають одними з наймасштабніших для житлового сектору від початку повномасштабної війни. За повідомленнями урядовців, пошкодження охопили близько 13 гектарів житлової забудови. Через масштаб руйнувань уряд має виділити кошти з резервного фонду для підтримки громади та відновлення пошкодженого житла.

    Мешканці міста вже подали сотні заяв через програму “єВідновлення”. Спеціальні комісії мають обстежити пошкоджені будівлі, оцінити збитки та визначити обсяг допомоги. Паралельно на місці продовжують працювати рятувальники, поліцейські, медики, комунальники, енергетики, газовики та волонтери.

    Історія Анни Дорохіної та її дядька Віталія стала одним із найболючіших символів трагедії у Вишневому. Вони, як і сотні інших мешканців, у момент атаки намагалися знайти безпечне місце, але російський удар і подальші пожежі забрали їхні життя. Родина загиблих закликає не залишати цю трагедію лише черговою цифрою у зведеннях і вимагає встановити всі обставини того, що сталося.

  • Повернення українців з-за кордону, що може змусити мільйони людей повернутися додому

    Повернення українців з-за кордону, що може змусити мільйони людей повернутися додому

    Станом на початок 2026 року за кордоном залишається понад 5,6 млн українців, з яких близько 4,37 млн перебувають під тимчасовим захистом у країнах ЄС. Це найбільше вимушене переміщення в Європі з часів Другої світової війни.

    До кінця 2025 року з-за кордону повернулося близько 1,1 млн осіб за даними IOM. З урахуванням внутрішньо переміщених осіб загальна кількість тих, хто повернувся, перевищує 4,4 млн. Однак прогнози Центру економічної стратегії (п’ята хвиля, лютий 2026) залишаються стриманими. У базовому сценарії очікується повернення близько 1,6 млн, в оптимістичному до 2,2 млн, у песимістичному лише 1,3 млн.

    Серед 1,1 млн тих, хто повернувся, більшість становлять люди, які виїжджали в перші місяці повномасштабного вторгнення і повернулися, коли лінія фронту відійшла від їхніх регіонів. Ці повернення часто носять тимчасовий характер. При новому витку обстрілів або енергетичній кризі багато хто знову виїжджає.

    Дослідження CES показує стабілізацію намірів на рівні 43% тих, хто бажає повернутися, при цьому 36% не планують або сумніваються. Ті, хто вже повернувся, здебільшого мають міцні сімейні зв’язки в Україні, виїжджали через прямі бойові дії та отримали компенсацію або відновили житло. Глибоко інтегровані за кордоном, з дітьми в місцевих школах, стабільною роботою та соціальною мережею, повертаються значно рідше.

    Зростання виїзду молодих чоловіків у 2025 році

    Рішення 2025 року про вільний виїзд чоловіків 18-22 років для навчання та роботи суттєво змінило структуру міграції. За даними CES та ZOiS Berlin, частка молодих чоловіків серед біженців зросла на 25%. Кожний четвертий у цій групі залишив країну саме після послаблення.

    Мотивація була раціональною, а не панікою. 70% молодих людей називали головною причиною постійну загрозу життю та здоров’ю. Далі йшли страх мобілізації, переривання кар’єри та болісне відчуття «втрачених років». Багато з них уже мали якісну освіту, хороше знання іноземних мов та певну фінансову подушку, що дозволяло їм відносно швидко адаптуватися за кордоном. Основні країни призначення, які вони обирали: Німеччина, Польща та Чехія.

    Рівень зайнятості в цій групі сягає 49%. Але психологічна ціна виявилася дуже високою. Майже третина молодих чоловіків зазначає серйозні проблеми з ментальним здоров’ям, що майже вдвічі перевищує середні показники. Багато хто стикається з хронічним стресом, тривожністю та відчуттям відірваності від батьківщини.

    Нова реальність для українських біженців у Європі

    Первісна солідарність Європи була справді вражаючою та безпрецедентною за своїми масштабами. Польща прийняла понад 2 млн українців за лічені тижні, а понад 90% поляків активно підтримували надання допомоги. Європейський Союз уперше в своїй історії застосував Директиву про тимчасовий захист у такому величезному масштабі, що дозволило мільйонам людей швидко отримати легальний статус, доступ до ринку праці, освіти та медичних послуг.

    Крістін Гойєр, представниця UNHCR у Польщі, у березні 2022 року заявила: «Це була величезна робота з боку людей, місцевих громад, муніципалітетів та уряду Польщі щодо прийому та розміщення новоприбулих».

    До 2026 року ситуація помітно змінилася. Під тимчасовим захистом залишаються 4,37 млн українців, основні країни прийому: Німеччина, Польща та Чехія. Рівень зайнятості серед біженців досяг 57%, а завдяки високій кваліфікації багатьох українців вдалося частково закрити хронічні кадрові дефіцити в ключових секторах економіки.

    Однак на тлі затяжної війни поступово наростає втома приймаючих суспільств. Політичний дискурс дедалі частіше акцентує увагу на «справедливості» розподілу ресурсів між власними громадянами та біженцями.

    Європейські держави починають поступово посилювати або коригувати умови перебування українських біженців. Значне фінансове навантаження на бюджети. Виплати допомоги, медична допомога та освіта вимагають великих витрат. Зростання популярності правих та антиміграційних партій змушує уряди демонструвати турботу про власних громадян в першу чергу. Також існують побоювання довгострокового «звикання» до допомоги та зниження мотивації до повернення.

    У результаті в низці країн обговорюють або вже запроваджують обмеження. Йде скорочення термінів та обсягів соціальної підтримки, жорсткіші вимоги до працевлаштування, перевірки реальної потреби та поступовий перехід від масового тимчасового захисту до індивідуальних рішень. Ці зміни посилюють відчуття невизначеності та тимчасовості статусу серед біженців. Для багатьох це створює додатковий психологічний тиск та бюрократичні бар’єри. Парадоксальним чином, чим довше триває така невизначеність, тим міцніше частина людей вбудовується в нове життя, шукає стабільну роботу, влаштовує дітей у школи та намагається мінімізувати ризики, пов’язані з поверненням. У підсумку ймовірність повернення в Україну для значної частини біженців лише знижується.

    Фактори та механізми, що стимулюють повернення

    В Україні вже впроваджено деякі корисні програми — єВідновлення (компенсації за житло), платформа «Ukraine is Home» (інформація та пробні поїздки без втрати статусу), підтримка IOM, програми визнання кваліфікацій та пільги для роботодавців. Однак цих заходів явно недостатньо, щоб повернути більшу частину українців. Вони залишаються фрагментарними, залежать від зовнішнього фінансування та слабо скоординовані з майбутнім завершенням тимчасового захисту в ЄС після березня 2027 року. Окремих інструментів не вистачає для вирішення завдання такого масштабу, потрібна повноцінна комплексна стратегія.

    Повернення визначають кілька ключових факторів. Безпека — безумовна основа, без реального покращення ППО, розмінування та стабільної енергетики масового повернення чекати не доводиться. Не менш важливо відновлення житла та інфраструктури, без видимого прогресу сім’ї з дітьми не наважаться повернутися.

    Вирішальну роль відіграють економічні стимули, якісні робочі місця, допомога з переїздом, визнання кваліфікацій та підтримка бізнесу. Емоційні заклики працюють лише за наявності реальної матеріальної перспективи. Важливою є й соціально-психологічна реінтеграція — ПТСР, моральна травма та проблеми адаптації дітей вимагають системної допомоги. Усе це має спиратися на довіру до держави та прозору комунікацію.

    Перспективи розвитку подій і необхідні кроки

    Повернення українців матиме поступовий та селективний характер. В першу чергу повернуться ті, хто зберіг міцні сімейні зв’язки, житло та можливості працевлаштування в Україні. Водночас глибоко інтегровані сім’ї та молоді спеціалісти, як правило, залишаться за кордоном або перейдуть на «човникову» модель життя між країнами.

    Головний стратегічний ризик — втрата значної частини людського капіталу, особливо покоління 2025 року. Це поглибить кадровий дефіцит у ключових галузях, посилить демографічний спад та соціальну фрагментацію суспільства. Крім того, Україна може втратити цінні європейські компетенції та досвід, які могли б суттєво прискорити післявоєнне відновлення.

    У разі реалізації продуманої стратегії повернення 1,5-2 млн осіб, навпаки, стане потужним каталізатором відродження країни. Притік кваліфікованих кадрів, підприємців та нових знань здатен дати значний імпульс економічному та соціальному розвитку.

    Для цього Україні необхідна офіційна національна стратегія повернення та реінтеграції, яка об’єднає розрізнені зусилля в єдину систему. Стратегія має передбачати комплексний пакет заходів підтримки сімей, включаючи фінансову допомогу, пріоритетне житло та працевлаштування, медичний супровід, а також чітку координацію з ЄС щодо завершення тимчасового захисту після березня 2027 року. Особливу увагу потрібно приділити прискореному відновленню житла та критичної інфраструктури в регіонах повернення, створенню масштабної системи психологічної допомоги, сімейної терапії та підтримки освіти дітей. Ключовими елементами мають стати регулярна прозора комунікація з громадянами та постійний координаційний орган, відповідальний за реалізацію та моніторинг стратегії.

    Масового автоматичного повернення не відбудеться. Лише поєднання реальної безпеки, видимого прогресу у відновленні, економічних можливостей та якісної соціально-психологічної реінтеграції здатне принципово змінити ситуацію. До березня 2027 року в України залишається обмежене вікно можливостей. Чим оперативніше та переконливіше буде запропонована стратегія, тим більше людей зроблять вибір на користь повернення. Зволікання загрожує необоротною втратою людського капіталу та суттєвим уповільненням відновлення країни на десятиліття. Успішна реалізація, навпаки, дозволить трансформувати одну з найбільших міграційних хвиль сучасності у стратегічний ресурс національного відродження.

     

  • 251 млн євро на житло: хто отримає програми підтримки

    251 млн євро на житло: хто отримає програми підтримки

    Міністерство розвитку громад та територій України спільно з Банком розвитку Ради Європи досягли домовленості про залучення понад 251 мільйона євро, які спрямують на посилення житлових програм та підтримку українців, що втратили домівки внаслідок російської агресії. Про це повідомив міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба, наголосивши, що домовленості були досягнуті під час Ukraine Recovery Conference 2026 — міжнародної платформи, присвяченої відновленню України та залученню фінансування для критично важливих сфер.

    За словами міністра, новий фінансовий пакет є не просто продовженням уже чинних програм, а суттєвим їх розширенням, яке дозволить державі швидше реагувати на житлові потреби громадян, які постраждали від війни. У межах домовленостей із Банк розвитку Ради Європи передбачено комплекс рішень, спрямованих на відновлення житла, компенсаційні механізми та підтримку найбільш уразливих категорій населення, зокрема внутрішньо переміщених осіб, ветеранів та людей з інвалідністю внаслідок війни.

    Ключовою частиною пакета стане спрямування 100 мільйонів євро на розвиток і розширення програми «єВідновлення», яка вже є основним інструментом компенсації за зруйноване або пошкоджене житло. Йдеться про продовження міжнародного проєкту HOME, у межах якого раніше було залучено фінансування від Банку розвитку Ради Європи та уряду Італії. Нові кошти дозволять збільшити кількість українських родин, які отримають житлові сертифікати, що дають змогу придбати нове житло замість втраченого. Окремо підкреслюється, що розширення програми має пришвидшити розгляд заяв і підвищити ефективність компенсаційних механізмів у регіонах.

    Ще одним важливим напрямом стане продовження програми «Житло для ВПО з тимчасово окупованих територій». Наступний етап її реалізації передбачає залучення близько 80 мільйонів євро, що дозволить профінансувати приблизно дві тисячі житлових ваучерів для внутрішньо переміщених осіб. У Міністерстві наголошують, що пріоритет у межах цієї програми отримають ветерани та люди з інвалідністю внаслідок війни, для яких житлове питання є критично важливим елементом соціальної інтеграції та відновлення.

    Окремо уряд запускає новий напрям підтримки під назвою «Житло для ветеранів». У межах цієї ініціативи за підтримки Банку розвитку Ради Європи буде залучено 60 мільйонів євро, які дозволять надати понад 1 500 пільгових іпотечних кредитів українським захисникам і захисницям. У міністерстві підкреслюють, що ця програма має на меті не лише забезпечення житлом, а й створення довгострокових умов для повернення ветеранів до цивільного життя через доступні фінансові інструменти.

    Додатково передбачено ще понад 11 мільйонів євро грантового фінансування, яке буде спрямовано на інституційне посилення механізму «єВідновлення». Йдеться про вдосконалення процедур розгляду заяв, посилення спроможності місцевих комісій, цифровізацію сервісів для громадян, а також розвиток інструментів, що дозволяють ефективніше реалізовувати відбудову індивідуального житла на місцях. Це має зменшити бюрократичні затримки та зробити систему компенсацій більш прозорою й доступною.

    У Міністерстві розвитку громад та територій України зазначають, що за три роки дії програми «єВідновлення» компенсації вже отримали 196 067 українських родин на загальну суму 89,7 мільярда гривень. Це робить її одним із найбільших соціальних інструментів підтримки населення в умовах повномасштабної війни, який постійно масштабується завдяки міжнародній допомозі та співпраці з партнерами.

    Окремо нагадується, що Банк розвитку Ради Європи вже схвалював додаткове фінансування для цієї програми, що дозволяє забезпечувати її стабільне функціонування та розширення географії підтримки. Крім того, з 1 грудня в Україні стартував прийом заявок на компенсації за житло, втрачене на тимчасово окупованих територіях. Першочергово участь у цьому етапі можуть брати внутрішньо переміщені особи, які мають статус учасника бойових дій або інвалідність внаслідок війни.

    Уряд підкреслює, що досягнуті домовленості є частиною довгострокової стратегії відновлення житлового фонду України та створення системної підтримки для громадян, які втратили житло через війну, а також важливим кроком у зміцненні партнерства з європейськими фінансовими інституціями у сфері відбудови.

  • «Мільярд є, але гроші зависли»: Свириденко назвала області, які гальмують житло для переселенців

    «Мільярд є, але гроші зависли»: Свириденко назвала області, які гальмують житло для переселенців

    Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко провела масштабну селекторну нараду з регіонами щодо гуманітарної ситуації та забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб. Під час обговорення урядовці окремо зосередилися на використанні державної субвенції для облаштування житла для ВПО, а також на проблемах із реалізацією програм підтримки переселенців у деяких областях.

    Про це глава уряду повідомила у своєму Telegram.

    За словами Свириденко, ключовими темами наради стали житло для внутрішньо переміщених осіб, підтримка соціально вразливих категорій населення, а також функціонування соціальної інфраструктури в умовах війни.

    «Провели селекторну нараду з гуманітарних питань із регіонами. У фокусі – житло для ВПО, підтримка вразливих категорій людей та робота соціальної інфраструктури», – зазначила прем’єрка.

    Нарада з гуманітарних питань із регіонами. Фото: Офіційний канал новин і важливих повідомлень від Премʼєр-міністерки.

    Уряд наголошує, що проблема житла для переселенців залишається однією з найгостріших в Україні. Після початку повномасштабного вторгнення мільйони українців були змушені залишити свої домівки через бойові дії або окупацію територій.

    За офіційними даними Міністерства соціальної політики, станом на травень 2026 року в Україні офіційно зареєстровано понад 4,6 мільйона внутрішньо переміщених осіб. Значна частина з них досі не має постійного житла і проживає у тимчасових прихистках, модульних містечках, гуртожитках або орендованих квартирах.

    Свириденко повідомила, що уряд продовжує розширювати мережу місць тимчасового проживання для переселенців та соціальну підтримку людей, які втратили житло через війну.

    Особливу увагу під час наради приділили використанню державної субвенції у розмірі 1 мільярда гривень, виділеної регіонам для облаштування житла для ВПО.

    За словами прем’єрки, станом на зараз області вже розподілили майже 700 мільйонів гривень із цієї суми.

    «Із 1 млрд грн субвенції області вже розподілили майже 700 млн грн на облаштування житла для ВПО, зокрема для маломобільних людей та людей з інвалідністю», – повідомила Свириденко.

    Йдеться не лише про ремонт чи облаштування житлових приміщень, а й про створення доступного середовища для людей з інвалідністю та громадян із обмеженою мобільністю.

    У Кабміні наголошують, що частина регіонів уже повністю використала виділені державою кошти та активно реалізує житлові проєкти для переселенців.

    За словами прем’єрки, 14 областей уже повністю освоїли фінансування.

    Водночас уряд окремо звернув увагу на регіони, де процес використання коштів затягується.

    «Звернули увагу на затримки у Дніпропетровській, Вінницькій та Полтавській областях», – зазначила глава уряду.

    Причини затримок офіційно не уточнюються, однак, за інформацією джерел у регіональній владі, йдеться про складні процедури погодження, проблеми з документацією та затягування тендерних процесів.

    Окремим питанням наради став новий урядовий проєкт із придбання житла у сільській місцевості для переселенців.

    Свириденко повідомила, що уряд обговорив програму закупівлі тисячі будинків для ВПО.

    «Окремо обговорили проєкт програми з придбання 1000 будинків у сільській місцевості для ВПО», – повідомила прем’єрка.

    За попередніми задумами уряду, програма має одночасно вирішити одразу кілька проблем: забезпечити переселенців житлом, підтримати розвиток українського села та дати нове життя будинкам, які роками стояли порожніми.

    У Кабміні розглядають можливість викупу житла у громадах із подальшою передачею його внутрішньо переміщеним особам. Перевагу планують надавати регіонам із дефіцитом робочої сили та наявністю соціальної інфраструктури.

    Тим часом уряд продовжує реалізацію ще однієї великої програми підтримки переселенців – «Житло для ВПО з ТОТ».

    Нагадаємо, з 1 травня в Україні стартував новий етап державної програми допомоги людям, які виїхали з тимчасово окупованих територій.

    Відтепер українці, які мають житлові сертифікати за програмою «єВідновлення», можуть бронювати кошти для купівлі нового житла через застосунок «Дія».

    Також переселенці отримали можливість перевіряти свою чергу на фінансування онлайн.

    За даними уряду, станом на кінець травня вже 160 родин, які втратили житло через війну та окупацію, придбали нові оселі у межах програми «єВідновлення».

    Експерти ринку нерухомості зазначають, що державні програми підтримки ВПО вже почали впливати на ринок житла в окремих регіонах України. Найбільший попит спостерігається на квартири економкласу та приватні будинки у центральних і західних областях.

    Водночас фахівці попереджають: темпи реалізації житлових програм для переселенців досі значно нижчі за реальні потреби.

    За оцінками профільних організацій, сотні тисяч родин ВПО все ще залишаються без постійного житла, а потреба у нових механізмах підтримки лише зростає.

    На цьому тлі уряд намагається прискорити використання вже виділених коштів та змусити регіони активніше реалізовувати гуманітарні програми.

    У Кабміні наголошують: фінансування для допомоги переселенцям є, однак окремі області мають пришвидшити процес ухвалення рішень і запуску житлових проєктів.

  • Уряд виділяє понад 10 млрд грн на житлові ваучери: запускається механізм бронювання коштів для переселенців

    Уряд виділяє понад 10 млрд грн на житлові ваучери: запускається механізм бронювання коштів для переселенців

    Кабінет міністрів України спрямовує понад 10 мільярдів гривень на програму житлових ваучерів для внутрішньо переміщених осіб, попри збереження дефіциту державного бюджету. Паралельно запускається механізм бронювання коштів відповідно до поданих заяв, що має впорядкувати доступ до фінансування.

    Йдеться про розширення програми єВідновлення, у межах якої передбачено 6,6 мільярда гривень бюджетного фінансування. Додатково близько 80 мільйонів євро надходить від Банку розвитку Ради Європи, а також з інших міжнародних джерел, що дозволяє збільшити загальний ресурс програми.

    Житлові ваучери розраховані на внутрішньо переміщених осіб з тимчасово окупованих територій, які мають статус учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни. Максимальний розмір фінансування становить до 2 мільйонів гривень на придбання житла. Після ухвалення рішення ваучер формується автоматично та відображається у застосунку Дія.

    Подання заявок на бронювання коштів уже доступне онлайн через Дію. Надалі подати документи можна буде також через центри надання адміністративних послуг або через нотаріуса. Черговість отримання фінансування визначається за датою та часом подання заявки. У разі недостатності коштів звернення автоматично потрапляє до електронної черги і буде розглянуте після надходження додаткового фінансування.

    Кошти ваучера можуть бути використані для придбання готового житла, інвестування у будівництво, внесення першого платежу за іпотекою або часткового погашення кредиту. Після підтвердження бронювання заявник має 60 днів для укладення відповідної угоди.

    Програма житлових ваучерів для переселенців стартувала наприкінці 2025 року і розглядається урядом як один із ключових інструментів забезпечення житлом громадян, які втратили його внаслідок війни.

  • ЄВідновлення під загрозою: як реєстратори Мін’юсту перетворили компенсації на інструмент збагачення

    ЄВідновлення під загрозою: як реєстратори Мін’юсту перетворили компенсації на інструмент збагачення

    Програма єВідновлення, створена для компенсації втрат українцям, чиє житло було пошкоджене або знищене внаслідок російської агресії, перетворюється на інструмент зловживань. За даними громадських активістів, державні реєстратори Міністерства юстиції систематично проводять незаконні реєстраційні дії, що відкривають доступ до завищених виплат, а також використовуються у схемах із захоплення нерухомості.

    Критика реєстраційних процесів у Харківському регіоні набула нового розвитку після того, як начальниця Східного міжрегіонального управління Мін’юсту Ірина Свистун подала позов про «захист честі й ділової репутації» проти громадської організації та керівника ГО «НОН-СТОП Україна». У позові вимагається видалення публікацій та компенсація в розмірі 10 тисяч гривень. Активісти вважають це спробою тиску та уникнення внутрішньої перевірки.

    Ініціатором позову став адвокат Валентин Мельник, якого активісти називають організатором схеми, що базується на примусі державних реєстраторів щомісяця сплачувати неофіційні платежі за доступ до роботи. За даними викривачів, діяльність реєстраторів фактично контролюється через приватний офіс на вул. Сумській, 96 у Харкові, попри формальне прикріплення цих працівників до різних органів місцевого самоврядування.

    Зафіксовані випадки незаконних реєстрацій свідчать про системний характер порушень. Зокрема, 18 вересня 2024 року реєстратор Ігор Тесленко зареєстрував об’єкт у Старому Салтові лише на підставі технічного паспорта, а згодом перереєстрував його як «дачний будинок» без відповідних документів. Наступного дня він збільшив площу будинку у Дергачах майже вп’ятеро — з 48,1 до 221,8 кв. м.

    20 вересня було здійснено реєстрацію колишнього кінотеатру «Робітник» у Краснограді площею понад 2200 кв. м на приватну особу. У лютому 2025 року реєстратор Олег Жбадинський у селі Вільча збільшив площу будинку з 30,4 до 121,7 кв. м, також без дозвільних документів.

    Попри численні порушення, комісії Мін’юсту неодноразово відновлювали доступ реєстраторів до роботи. За інформацією активістів, реєстратор Сергій Зоткін повертався до виконання обов’язків після блокувань щонайменше десять разів.

    Факти, передані до правоохоронних органів, вже стали підставою для відкриття кримінальних проваджень. Зокрема, досудові розслідування тривають у ТУ БЕБ у Полтавській області (ч. 1 ст. 366 КК), слідчих ГУНП у Харківській області (ч. 1 ст. 364 КК) та Харківській окружній прокуратурі (ч. 1 ст. 367 КК).

    Активісти наголошують, що замість проведення службових перевірок і усунення причетних осіб Міністерство юстиції відповідає судовими позовами, що лише поглиблює недовіру та ризики для програми єВідновлення.

  • Підготовка до зими: що робити, щоб не залишитися без опалення

    Підготовка до зими: що робити, щоб не залишитися без опалення

    Місцеві адміністрації звітують про майже 100-відсоткову готовність до опалювального сезону, але частина киян ризикує залишитися без тепла через юридичні, технічні та наслідкові обставини. За словами Олега Попенка, голови Спілки споживачів комунальних послуг, головні ризики пов’язані з типом договорів на теплопостачання, станом мереж і наслідками обстрілів, повідомляє видання novyny.live.

    Як пояснює експерт, перша причина — колективні договори. Якщо будинок підключений до теплопостачання через керуючу компанію або ЖЕК на умовах колективного договору, це може ускладнити підключення або стати підставою для відмови у разі заборгованості. Попенко радить мешканцям укладати індивідуальні договори з теплопостачальником, щоб захистити свій будинок від ризику відключення через проблеми з платежами інших квартир.

    Другою причиною є технічні проблеми: аварійні труби, пошкоджені теплові пункти або неможливість приєднання до ТЕЦ ускладнюють або унеможливлюють подачу тепла. Як приклад експерт наводить випадок 2020 року, коли кілька будинків у Дарницькому районі не були підключені через технічні обмеження приєднання.

    Третя група ризиків пов’язана з пошкодженнями від обстрілів. Нові житлові комплекси з власними котельнями можуть залишитися без тепла, якщо не відновлено базову інфраструктуру — двері, вікна, внутрішні приміщення чи системи, необхідні для безпечної експлуатації. У такій ситуації мешканцям радять змінювати управителя, укладати нові договори або звертатися до державних програм відновлення, зокрема «єВідновлення».

    Окремо Попенко наголошує на важливості вчасної повірки теплових лічильників. Хоча прострочена повірка сама по собі не є причиною відсутності опалення, у такому разі нарахування може здійснюватися за середнім тарифом, що значно підвищить платіжку.

    Щоб мінімізувати ризики, експерт радить мешканцям:
    • укладати індивідуальні договори з теплопостачальником;
    • стежити за технічним станом будинку та оперативно реагувати на аварії;
    • вчасно проходити повірку лічильників;
    • у разі пошкоджень звертатися по державну допомогу на відновлення або змінювати управителя і шукати можливості для укладення нового договору.

  • Як отримати компенсацію за знищене житло, якщо воно в зоні бойових дій

    Як отримати компенсацію за знищене житло, якщо воно в зоні бойових дій

    Українці, чиє житло знищене внаслідок бойових дій, зможуть отримати компенсацію навіть у випадках, коли об’єкт розташований у зоні активних обстрілів і фізичний виїзд комісії неможливий. Кабінет Міністрів затвердив зміни до програми «єВідновлення», які дозволяють проводити дистанційне обстеження пошкоджених або зруйнованих будинків.

    Згідно з новою постановою уряду, комісії при органах місцевого самоврядування тепер можуть використовувати супутникові знімки, матеріали з дронів та фото- чи відеофіксацію, надану самими заявниками. Це відкриває можливість для мешканців прифронтових територій отримати компенсацію без ризику для життя.

    Як подати заявку

    Спершу потрібно заповнити інформаційне повідомлення про знищене житло. Це можна зробити через застосунок або портал «Дія», у ЦНАПі чи через нотаріуса. Після цього слід подати заяву на компенсацію, обравши один із двох варіантів:

    • Житловий сертифікат — для купівлі нового житла.

    • Грошова виплата — для відбудови на власній земельній ділянці (доступно лише власникам приватних будинків на безпечній території).

    Процедура обстеження

    Комісія визначає, чи можливо провести фізичний огляд будинку, або ж обмежитися дистанційним. Для останнього формату фото та відео мають бути чіткими, кольоровими, без спотворень і за можливості містити дату, час та геолокацію. Обов’язково потрібно надати загальний вигляд ділянки, щонайменше три різні ракурси житла, зображення зруйнованих конструкцій і, якщо можливо, ідентифікаційні ознаки об’єкта (таблички з адресою, номери будинків, вивіски).

    Терміни ухвалення рішення

    Протягом 30 днів з моменту подання заяви комісія вирішує, чи достатньо матеріалів для встановлення факту знищення. Якщо їх бракує, розгляд справи можуть призупинити, надавши заявнику 90 днів для подання додаткових доказів — у тому числі матеріалів від поліції, рятувальників або військових.

    Важливо, що для тих, чиї заяви раніше були призупинені через неможливість обстеження, тепер розгляд має поновитися з урахуванням нових можливостей дистанційної перевірки. Якщо статус у «Дії» не змінився на «В обробці», варто звернутися безпосередньо до комісії.

    Оновлений механізм дозволяє отримати компенсацію без ризику для життя і значно розширює коло тих, хто зможе скористатися програмою «єВідновлення» навіть у найскладніших умовах воєнного часу.