Daypolitico

Позначка: Європарламент

  • Розкол у санкційній політиці: Європарламент проведе термінові дебати через відмову адміністрації Трампа від нових обмежень проти РФ

    Розкол у санкційній політиці: Європарламент проведе термінові дебати через відмову адміністрації Трампа від нових обмежень проти РФ

    Європейський парламент погодився включити до порядку денного пленарного засідання 20 жовтня спеціальну заяву Європейської комісії щодо рішення адміністрації президента США Дональда Трампа відмовитися від запровадження нових санкцій проти Російської Федерації. Йдеться про пакет жорстких фінансово-енергетичних обмежень, спочатку передбачених резонансною законодавчою ініціативою американського сенатора Ліндсі Грема, застосування яких Білий дім вирішив відтермінувати. З ініціативою провести невідкладні парламентські дебати виступив литовський євродепутат Пятрас Ауштрявічюс, чию пропозицію більшість європарламентарів підтримала під час голосування.

    Виступаючи у сесійній залі, Ауштрявічюс висловив глибоке занепокоєння непослідовністю Вашингтона, наголосивши, що замість очікуваного трансатлантичного тиску спостерігаються абсолютно протилежні кроки американської адміністрації: скасування окремих обмежень та фактичне заохочення Росії до постачання дизельного пального на світовий ринок. За словами євродепутата, такий підхід забезпечує державу-агресора додатковими надприбутками для безперебійного фінансування воєнних дій проти України. Доповідь та відповідну позицію Єврокомісії депутати заслухають останнім пунктом порядку денного.

    Економічний та енергетичний пресинг на доходи Кремля розглядається Європою як фундаментальний важіль впливу на спроможність РФ продовжувати затяжну війну на виснаження. Проте зростаюча прірва в підходах між Сполученими Штатами та Європейським Союзом суттєво ускладнює формування єдиної західної коаліції примусу Москви до завершення війни на справедливих умовах і ставить під удар глобальну ефективність санкційного режиму.

     

  • ЄС виділяє €115 млн на проривні оборонні технології

    ЄС виділяє €115 млн на проривні оборонні технології

    Європейський парламент 6 жовтня підтримав створення нової програми AGILE — Agile and Rapid Defence Innovation із бюджетом 115 млн євро. Вона має прискорити фінансування малих і середніх оборонних компаній, стартапів та scale-up-проєктів, які розробляють нові військові технології. За документ проголосували 536 депутатів, 101 був проти, ще 16 утрималися.

    Програма має запрацювати у 2027 році та профінансувати приблизно 20–30 проєктів. За матеріалами Європарламенту, йдеться про технології, які можуть швидко дати практичний результат для оборони — зокрема безпілотні системи, штучний інтелект, робототехніку, кіберможливості, квантові технології та космічні рішення.

    AGILE задумана як інструмент, який має скоротити шлях від розробки до практичного застосування. Програма передбачає прискорене грантове фінансування, підтримку випробувань і сертифікації та допомогу компаніям, які хочуть адаптувати цивільні технології до оборонних потреб. Окремий акцент робиться на малих компаніях, які часто мають інноваційні рішення, але не можуть роками проходити складні закупівельні процедури.

    Важливо, що сама логіка AGILE прямо пов’язана з уроками війни Росії проти України. У документах Європарламенту зазначається, що програма має допомогти швидше реагувати на нові та постійно мінливі загрози, з якими стикаються збройні сили країн ЄС, зокрема ті, що виникли через російську агресію проти України.

    Програма також має посилити зв’язки між невеликими технологічними компаніями та великими оборонними виробниками. Це дозволить швидше масштабувати перспективні рішення та включати нових постачальників у європейські оборонні ланцюги.

    AGILE доповнюватиме вже чинну Європейську програму оборонної промисловості EDIP. ЄС передбачив для EDIP 1,5 млрд євро грантової підтримки, при цьому окремо закладено близько 300 млн євро на підтримку України та інтеграцію української оборонної промисловості до європейського оборонного сектору.

    Фінансування самої AGILE у 2027 році не створюватиме нового навантаження на бюджет ЄС — 115 млн євро планують перерозподілити з уже наявних програм у сфері оборонної промисловості та космосу. При цьому окремі проєкти зможуть отримати до 100% покриття прийнятних витрат.

    Після голосування Європарламенту документ ще має пройти остаточне затвердження Радою ЄС. Після цього регламент опублікують в Офіційному віснику Євросоюзу, а сама програма має стартувати 1 січня 2027 року.

    Для України ця ініціатива важлива не лише як ще одне джерело підтримки. Вона показує, що європейська оборонна політика дедалі більше орієнтується на модель швидкого циклу — коли нові технології мають переходити від прототипу до реального застосування значно швидше, ніж у традиційних великих оборонних програмах.

     

  • «Операція Карамель», в ОП запустили кампанію проти Юлії Мендель

    «Операція Карамель», в ОП запустили кампанію проти Юлії Мендель

    Юлію Мендель не пустили до Європарламенту за кілька годин до запланованого виступу на заході, який AfD анонсувала ще 9 вересня. Мендель пов’язала відмову з указом від 13 вересня. Хронологія збігається надто щільно, щоб вважати її випадковою. За три дні до Страсбурга президент увів у дію рішення РНБО. Мендель виявилася єдиною громадянкою України в пакеті з десяти прізвищ — поряд із російськими пропагандистами і людьми, пов’язаними з «Ростехом». Офіційне формулювання: поширення дезінформації та російської пропаганди, підтримка агресивної політики Росії. Офіс президента окремо повідомив, що матеріали передадуть партнерам «для синхронізації санкцій у міжнародних юрисдикціях». Це вже не внутрішній український жест. Це спроба зробити ім’я токсичним за межами країни.

    Захід у Страсбурзі не був сесією Європарламенту. Його організовував євродепутат AfD Ганс Нойгофф, вітальне слово мав сказати Тіно Хрупалла. На афіші стояв логотип групи «Європа суверенних націй». Мендель заздалегідь дякувала Аліс Вайдель і Хрупаллі й повторювала, що «мир не може бути проросійським». Для Києва це виглядало інакше: колишня прессекретарка президента на майданчику партії, яка системно виступає проти військової допомоги Україні, у будівлі європейського законодавчого органу, у перший пленарний тиждень після канікул.

    За відомостями, отриманими редакцією, на Банковій послідовність проти Юлії Мендель обговорювали як окрему інформаційну кампанію. Робоча назва — «операція Карамель». Ініціативу пов’язують із нинішнім прессекретарем Сергієм Нікіфоровим, який змінив Мендель у 2021 році і відтоді відповідає за публічний контур президента. Особистий конфлікт Зеленського з колишньою прессекретаркою співрозмовники не заперечують. Вирішальним імпульсом, однак, став не він, а скандал навколо генпрокурора: саме тоді Нікіфоров запропонував президенту не паузу і не точкове спростування, а кампанію, мету якої описували прямо — політично знищити Мендель як самостійну спікерку.

    Задум будувався в три етапи. Спочатку рішення РНБО, яке мало офіційно позначити її. Потім розміщення цього маркування в українських і дружніх західних медіа. Потім міжнародна ізоляція. Про плани Мендель виступити на майданчику, пов’язаному з Європейським парламентом у Страсбурзі, на Банковій знали заздалегідь. До третього етапу підключили МЗС. Кампанія не дала очікуваного ефекту. Тему відставки і втечі Руслана Кравченка відтіснити не вдалося, вона й надалі перекриває спробу перемкнути увагу.

    Відкриті сліди цієї логіки видно. Після серпневого інтерв’ю Мендель французькому Le Journal du Dimanche, де вона назвала Зеленського «головним вигодонабувачем» війни, МЗС випустило спеціальне попередження французькою. Георгій Тихий нагадав, що Мендель давно не в команді і «систематично повторює наративи російської пропаганди». Санкції 13 вересня лягли на вже підготовлений дипломатичний ґрунт.

    Мендель працювала поруч із Зеленським із червня 2019-го по липень 2021-го. Після відходу вона спочатку трималася осторонь, потім, уже з-за кордону, перейшла у відкриту критику: інтерв’ю Такеру Карлсону в травні, французька преса в серпні, теза про те, що Україні для виживання потрібен мир, а не «чергова диктатура». Влада відповіла не спростуванням по пунктах, а санкційним списком і спробою позбавити її західної сцени.

    Кампанія зіткнулася з перешкодою, яку в тій самій розмові всередині влади називають прямо: тему Руслана Кравченка перебити не вдалося. Операція НАБУ і САП «Карфаген» розкрила схему «кришування» шахрайських кол-центрів за участі людей з Офісу генпрокурора. Кравченко 7–8 вересня подав у відставку, потім оголосив підозру директору НАБУ Семену Кривоносу, виїхав із країни у відрядження, яке підписав сам собі, і з-за кордону пообіцяв «розплющити очі» міжнародним партнерам. Верховна Рада 15 вересня проголосувала за звільнення 317 голосами.

    Указ президента вийшов того самого дня. 17 вересня обов’язки генпрокурора поклали на Антона Ковальського. Це конкуруюча історія про контроль над силовиками, незалежність антикорупційних органів і те, як виглядає Київ для донорів. Поки Мендель записувала відео біля зачинених дверей у Страсбурзі, українська стрічка все ще крутила втечу генпрокурора, підозру голові НАБУ і голосування Ради. Санкції проти колишньої прессекретарки цей шум не перекрили. Вони лягли поряд із ним і зробили картину ще нервовішою, влада водночас гасить зовнішнього критика і втрачає внутрішнього силовика. Далі або Київ дотисне синхронізацію санкцій і Мендель залишиться спікеркою для маргінальних європейських майданчиків. Або історія Кравченка, що вже вийшла за контур внутрішньої кадрової чистки, далі забиратиме увагу партнерів — і тоді кампанія проти колишнього голосу президента виявиться не головним сюжетом вересня, а спробою перемкнути канал у момент, коли канал уже зайнятий.

  • ФІФА опинилася під тиском: євродепутати вимагають скасувати допуск Росії до ЧС

    ФІФА опинилася під тиском: євродепутати вимагають скасувати допуск Росії до ЧС

    Сорок чотири депутати Європейського парламенту звернулися до президента Міжнародної федерації футболу (ФІФА) Джанні Інфантіно із закликом скасувати рішення про допуск російських спортсменів до Чемпіонату світу з футболу серед гравців віком до 15 років. Європейські законодавці наголошують, що повернення російських команд до міжнародних турнірів під час повномасштабної війни проти України стане неприйнятним політичним і моральним сигналом, образить українців, які постраждали від російської агресії, та суперечитиме принципам, які міжнародний спорт має захищати.

    Про це йдеться у спільному листі 44 депутатів Європарламенту до президента ФІФА Джанні Інфантіно, текст якого є у розпорядженні видання “Європейська правда”.

    У зверненні законодавці висловлюють глибоке занепокоєння рішенням ФІФА допустити російську команду до участі у Чемпіонаті світу U-15, який має відбутися вже цього жовтня в Азербайджані. На думку авторів листа, це рішення було ухвалене в момент, коли Росія продовжує щоденні атаки на українські міста, а війна забирає життя мирних жителів, серед яких діти.

    Європарламентарі нагадують, що з початку повномасштабного вторгнення українські діти стали одними з найбільших жертв російської агресії. Через регулярні ракетні та дронові удари багато дітей втратили свої домівки, були змушені залишити рідні міста або виїхати за кордон. Значна частина українських школярів вже кілька років живе в умовах постійної небезпеки, повітряних тривог та навчання в укриттях.

    Автори звернення зазначають, що війна фактично позбавила українських дітей можливості повноцінно займатися спортом. У багатьох регіонах країни спортивні школи, стадіони, футбольні поля та інша спортивна інфраструктура були зруйновані або пошкоджені внаслідок російських обстрілів. Через це тисячі дітей втратили можливість тренуватися, брати участь у змаганнях та розвивати свої спортивні здібності.

    Окремо депутати наголосили на темі примусової депортації українських дітей. У листі зазначається, що близько 20 тисяч українських неповнолітніх були насильно вивезені Росією з окупованих територій та розлучені зі своїми родинами. Європарламентарі наголошують, що міжнародна спільнота неодноразово засуджувала ці дії, а питання повернення дітей залишається одним із ключових у переговорах щодо завершення війни.

    На думку авторів звернення, за таких обставин рішення допустити російську команду до міжнародних футбольних змагань є не лише передчасним, а й морально неприйнятним.

    У листі також наголошується, що сучасна російська влада активно використовує спорт як один із інструментів державної політики та пропаганди. За словами депутатів, спортивні перемоги та участь російських команд у міжнародних турнірах Кремль використовує для формування позитивного іміджу держави, просування націоналістичних, антиукраїнських і антизахідних наративів, а також для демонстрації того, що Росія нібито повертається до нормального міжнародного життя попри триваючу війну.

    Європейські законодавці вважають, що повернення російських спортсменів на турніри під егідою ФІФА може бути використане російською владою як черговий елемент внутрішньої та зовнішньої пропаганди. Саме тому, на їхню думку, міжнародні спортивні організації повинні враховувати не лише спортивний аспект своїх рішень, а й політичний та гуманітарний контекст.

    У зверненні наголошується, що поява російської збірної на міжнародному турнірі та демонстрація російської державної символіки можуть стати глибокою образою для українських сімей, які втратили дітей через російські ракетні удари.

    «Участь російських спортсменів та публічна демонстрація російського прапора й державних символів на заходах ФІФА стануть публічною образою для сотень українських сімей, які зазнали болю та втрат, втративши своїх дітей внаслідок російських атак», – зазначають автори листа.

    Євродепутати також нагадують, що останнім часом Росія лише посилила інтенсивність ударів по українських містах. Практично щодня російська армія застосовує ракети, керовані авіабомби та ударні безпілотники, внаслідок чого гинуть мирні жителі, серед яких є діти. Саме тому, на переконання депутатів, рішення ФІФА допустити російську команду до міжнародного турніру стане проявом неповаги до пам’яті невинних жертв війни.

    Автори звернення закликають президента ФІФА переглянути ухвалене рішення та призупинити допуск російських футболістів до всіх міжнародних турнірів до того часу, поки Росія не погодиться на повне припинення вогню, не розпочне реальні мирні переговори та не поверне депортованих українських дітей.

    «Ми закликаємо ФІФА стати на бік миру, а не йти на поступки агресору – Росії», – наголошується у зверненні.

    Депутати також звертають увагу на можливі спортивні наслідки рішення ФІФА. На їхню думку, присутність російської команди на турнірі може поставити під загрозу сам принцип чесних міжнародних змагань. Вони припускають, що окремі національні федерації можуть відмовитися брати участь у турнірі або виходити на поле проти представників Росії.

    Як приклад законодавці наводять позицію Федерації футболу України, яка вже заявила, що українські команди не братимуть участі у будь-яких міжнародних турнірах, якщо серед учасників будуть російські збірні або клуби.

    Рішення ФІФА викликало широку дискусію на тлі останніх подій у міжнародному спортивному русі. Наприкінці червня Міжнародний олімпійський комітет ухвалив зміни до Олімпійської хартії, які, на думку критиків, можуть спростити повернення Росії до міжнародного олімпійського руху. Уже 7 липня МОК також ухвалив рішення про тимчасове відновлення в правах Олімпійського комітету Росії.

    Ці рішення викликали занепокоєння як в Україні, так і серед європейських політиків. У Європейській комісії заявили, що уважно стежать за розвитком ситуації та висловили стурбованість кроками, які можуть створити передумови для поступового повернення російських спортсменів до міжнародних змагань попри триваючу війну.

    На думку авторів листа, міжнародні спортивні організації мають усвідомлювати власну відповідальність за рішення, які вони ухвалюють під час найбільшої війни в Європі з часів Другої світової. Вони переконані, що повернення Росії до міжнародних турнірів без зміни її політики та припинення агресії суперечитиме цінностям спорту, який має об’єднувати людей, а не ставати інструментом легітимізації держави-агресора.

  • Європарламент підтримав вступ України до ЄС, але розкритикував рішення щодо УПА

    Європарламент підтримав вступ України до ЄС, але розкритикував рішення щодо УПА

    Європейський парламент підтвердив підтримку подальшого просування України на шляху до членства в Європейському Союзі, високо оцінивши прогрес держави у проведенні реформ навіть в умовах повномасштабної війни. Водночас у схваленій резолюції депутати окремо звернули увагу на рішення про присвоєння одному з підрозділів Сил спеціальних операцій Збройних сил України почесного найменування “Героїв УПА”, зазначивши, що цей крок негативно вплинув на українсько-польський діалог.

    Про це йдеться в офіційній заяві Європейського парламенту.

    Документ, який підтримала більшість європейських депутатів, загалом має позитивний характер щодо України. У ньому наголошується, що Київ продовжує демонструвати відданість європейському курсу, незважаючи на війну, проводить структурні реформи, зміцнює демократичні інституції та поступово адаптує законодавство до стандартів Європейського Союзу. Разом із цим автори резолюції вважають, що процес вступу має супроводжуватися подальшим виконанням реформаторських зобов’язань, насамперед у сфері правосуддя, боротьби з корупцією та верховенства права.

    Окремий розділ документа присвячений українсько-польським історичним суперечкам. У резолюції зазначається, що депутати Європарламенту із жалем сприйняли рішення про присвоєння одному з елітних підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ почесного найменування на честь героїв Української повстанської армії. На думку європейських парламентарів, під час ухвалення цього рішення не були належним чином враховані історична чутливість питання для Польщі та ставлення польського суспільства до діяльності УПА.

    У тексті резолюції наголошується, що такий крок може негативно позначитися на добросусідських відносинах між двома державами та створити додаткові труднощі для розвитку стратегічного партнерства між Києвом і Варшавою.

    “Депутати Європарламенту висловлюють жаль з приводу ігнорування почуттів та скорботи польської сторони і вважають, що це рішення підриває добросусідські відносини, закликаючи до деескалації та поновлення зусиль у дусі доброї волі з метою примирення”, — зазначено в документі.

    Поправку щодо цього питання ініціювала Європейська народна партія. Вона була включена до масштабної доповіді про прогрес України на шляху до членства в Європейському Союзі, яку підготував німецький депутат Європарламенту Міхаель Галер. Попри дискусійну поправку, загальна оцінка розвитку України залишається позитивною.

    У резолюції наголошується, що з моменту початку європейської інтеграції після Революції Гідності у 2014 році Україна здійснила масштабні демократичні перетворення. Європарламент зазначає, що російська повномасштабна агресія не лише не зупинила процес реформ, а навпаки — у багатьох сферах прискорила їх проведення. Депутати відзначили стійкість українських державних інституцій, продовження роботи органів влади навіть під час війни, ухвалення важливих законодавчих змін та наближення української правової системи до європейських стандартів.

    Водночас у документі підкреслюється, що для успішного відкриття нових переговорних кластерів Україні необхідно продовжувати судову реформу, забезпечити незалежність судової влади, зміцнювати систему верховенства права, а також гарантувати стабільну та незалежну роботу антикорупційних органів. Саме ці напрями, на думку європейських депутатів, залишаються ключовими критеріями подальшого просування України до повноправного членства в ЄС.

    Після голосування доповідач Міхаель Галер заявив, що Україна вже продемонструвала значний прогрес у виконанні європейських критеріїв, а її трансформація за останні роки є безпрецедентною.

    “З моменту початку європейського шляху України у 2014 році країна зазнала глибоких змін на краще. Агресивна війна Росії навіть прискорила цей процес”, — наголосив євродепутат.

    За його словами, українська влада повинна й надалі приділяти особливу увагу реформуванню судової системи, забезпеченню незалежності антикорупційної інфраструктури та зміцненню демократичних інститутів, оскільки саме ці сфери визначатимуть швидкість переговорного процесу щодо вступу до Євросоюзу.

    Під час голосування резолюцію підтримали 460 депутатів Європейського парламенту. Проти документа висловилися 136 парламентарів, ще 59 утрималися. Хоча резолюція не має обов’язкової юридичної сили, вона відображає політичну позицію Європарламенту щодо подальшої європейської інтеграції України та визначає пріоритети, на які Брюссель звертатиме особливу увагу під час переговорного процесу.

    Питання Української повстанської армії вже тривалий час залишається одним із найскладніших аспектів українсько-польських відносин. Наприкінці травня президент України Володимир Зеленський підписав указ про присвоєння Незалежному центру спеціальних операцій Сил спеціальних операцій ЗСУ почесного найменування “Героїв УПА”. В Україні це рішення пояснили вшануванням учасників визвольної боротьби за незалежність держави.

    Водночас у Польщі діяльність Української повстанської армії традиційно оцінюють значно критичніше через події Волинської трагедії під час Другої світової війни. Саме тому рішення Києва викликало гостру реакцію польських політиків та частини суспільства, які заявили про неприпустимість героїзації УПА.

    Подальший розвиток ситуації призвів до дипломатичного загострення між двома країнами. Президент Польщі Кароль Навроцький позбавив президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла, після чого український лідер повернув державну нагороду польській стороні. Згодом про відмову від польських державних відзнак оголосили також колишні президенти України Леонід Кучма, Віктор Ющенко та Петро Порошенко.

    Попри це польський прем’єр-міністр Дональд Туск закликав обидві держави уникати подальшої ескалації та зосередитися на відновленні конструктивного діалогу. Він наголосив, що Україна й Польща залишаються стратегічними партнерами, а їхня співпраця має особливе значення в умовах триваючої російської агресії та спільних безпекових викликів для всієї Європи.

    Попри зауваження щодо історичної тематики, ухвалена резолюція демонструє незмінну підтримку України з боку Європейського парламенту. Документ підтверджує готовність Європейського Союзу й надалі підтримувати український євроінтеграційний курс, водночас очікуючи від Києва продовження реформ та збереження конструктивного діалогу із сусідніми державами, насамперед із Польщею, яка залишається одним із ключових союзників України в Європі.

  • Макрон кинув виклик більшості в ЄС через нові правила для мігрантів

    Макрон кинув виклик більшості в ЄС через нові правила для мігрантів

    Президент Франції Емманюель Макрон відкрито виступив проти нових міграційних правил Європейського Союзу, які передбачають можливість створення так званих «центрів повернення» у третіх країнах для мігрантів, яким було відмовлено в наданні притулку на території ЄС. Свою позицію французький лідер озвучив після завершення саміту Європейського Союзу, де питання міграції стало одним із найбільш дискусійних і суперечливих серед лідерів держав-членів.

    Коментуючи ухвалені рішення, Макрон наголосив, що Франція підтримує необхідність посилення контролю над міграційними потоками та підвищення ефективності процедур повернення осіб, які не мають права залишатися на території Євросоюзу. Водночас він категорично поставив під сумнів ідею створення спеціальних центрів за межами ЄС, куди могли б направляти мігрантів після відмови у притулку.

    За словами президента Франції, досвід попередніх років не дає підстав вважати, що подібна практика є дієвою. Макрон заявив, що не бачив жодного прикладу, коли такі центри демонстрували б реальний успіх у вирішенні міграційної проблеми або суттєво знижували навантаження на країни, які стикаються з великим напливом мігрантів. На його думку, Європа повинна зосередитися на створенні ефективної системи повернення нелегальних мігрантів та співпраці з країнами походження, а не переносити відповідальність на треті держави.

    Особливу увагу французький президент приділив моральному та політичному аспекту цієї ініціативи. Він наголосив, що питання міграції не можна розглядати виключно через призму безпеки або адміністративного контролю. На переконання Макрона, будь-які рішення мають відповідати цінностям, на яких будувався Європейський Союз протягом десятиліть.

    Президент Франції прямо заявив, що не впевнений, чи відповідає практика створення центрів повернення фундаментальним принципам Європи. За його словами, ЄС був створений як проєкт, заснований на повазі до людської гідності, верховенстві права та захисті прав людини, тому будь-які нові механізми міграційної політики мають оцінюватися не лише з точки зору ефективності, а й з точки зору відповідності цим принципам.

    Позицію Парижа підтримав прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес, який також виступив проти створення таких центрів. Водночас Санчес визнав, що Іспанія наразі перебуває серед меншості держав ЄС, які не підтримують цей підхід. Більшість країн-членів схиляються до жорсткішої міграційної політики на тлі зростання кількості нелегальних перетинів кордонів та посилення суспільного запиту на контроль міграційних процесів.

    Дискусія розгорнулася після того, як Європейський Парламент схвалив нове законодавство, яке дозволяє державам-членам направляти мігрантів, що отримали відмову в наданні притулку, до спеціальних центрів у третіх країнах. Прихильники цієї моделі переконані, що вона допоможе прискорити процедури депортації, скоротити витрати на утримання мігрантів у Європі та стане додатковим стримувальним фактором для нелегальної міграції.

    Однак критики попереджають, що реалізація таких планів може супроводжуватися значними юридичними, гуманітарними та політичними ризиками. Правозахисні організації вже висловили занепокоєння щодо можливого порушення міжнародного права, умов перебування людей у подібних центрах та механізмів контролю за дотриманням прав мігрантів. Експерти також зазначають, що успішність такої системи значною мірою залежатиме від готовності третіх країн співпрацювати з ЄС та приймати на своїй території осіб, які не отримали права на притулок.

    Суперечки навколо нових міграційних правил вкотре продемонстрували глибокі розбіжності всередині Європейського Союзу щодо того, якою має бути спільна міграційна політика. Частина держав наполягає на посиленні контролю та обмежувальних заходах, тоді як інші вважають, що боротьба з міграційною кризою не повинна відбуватися коштом базових прав людини та європейських цінностей.

    На тлі зростання міграційного тиску з регіонів Африки, Близького Сходу та Азії питання реформування міграційної системи залишається одним із найскладніших викликів для Європейського Союзу. Саме тому заява Макрона може стати початком нової дискусії про межі жорсткості міграційної політики та про те, якою мірою Європа готова змінювати свої підходи заради контролю над міграційними потоками.

  • Справу Тимошенко винесли на рівень ООН

    Справу Тимошенко винесли на рівень ООН

    Провадження проти лідерки партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко отримало новий міжнародний резонанс після того, як група європейських юристів-міжнародників з прав людини звернулася до структур Організації Об’єднаних Націй із заявами про можливі порушення фундаментальних прав та ознаки політичної вмотивованості розслідування.

    Як повідомляє агентство AFP, звернення до чотирьох спеціальних доповідачів Управління Верховного комісара ООН з прав людини подали французький юрист Франсуа Зімере, а також юристки Джессіка Фінель та Каталіна де ла Сота. У своєму документі вони виклали детальний аналіз перебігу справи та зазначили, що, на їхню думку, розслідування містить низку системних процесуальних проблем, які можуть суперечити міжнародним стандартам справедливого судочинства.

    Юристи стверджують, що ключовим елементом їхніх зауважень є питання доступу сторони захисту до доказової бази. Зокрема, вони вказують, що адвокатам, за їхньою оцінкою, було обмежено доступ до матеріалів справи, включно з оригінальними аудіозаписами, які фігурують як важливі докази. На їхню думку, така ситуація може ставити під сумнів рівність сторін у процесі та право на повноцінний захист.

    У зверненні до ООН також наголошується, що сукупність обставин у провадженні проти Тимошенко може свідчити про порушення базових гарантій справедливого суду, закріплених у міжнародному праві. Автори документа закликають спеціальних доповідачів ООН розглянути ситуацію та дати їй правову оцінку в межах своїх повноважень, а також вжити заходів реагування у випадку підтвердження виявлених порушень.

    Окрему увагу привертає постать Франсуа Зімере, який є відомим європейським правником у сфері міжнародного права та прав людини, а також колишнім послом Франції з прав людини. Він неодноразово виступав у міжнародних інституціях із позицією щодо захисту прав людини та активно підтримує притягнення Росії до відповідальності за воєнні злочини, скоєні під час війни проти України, що додає додаткової уваги до його участі у цій справі.

    Реакція міжнародної правової спільноти на провадження проти Тимошенко з’являється не вперше. Раніше окремі депутати Європейського парламенту та представники Парламентської асамблеї Ради Європи висловлювали занепокоєння щодо дотримання процесуальних гарантій у справі, а також наголошували на необхідності забезпечення повної неупередженості розслідування та судового розгляду.

    Крім того, у звітах українських правозахисних організацій, зокрема Харківської правозахисної групи, зазначалося, що перебіг розслідування може містити низку процесуальних порушень. У цих висновках підкреслювалося, що сукупність зафіксованих обставин потенційно може вказувати на політичну вмотивованість переслідування, хоча остаточні юридичні оцінки мають давати компетентні судові інстанції.

    Сама справа Тимошенко вже тривалий час залишається предметом суспільної та політичної дискусії як в Україні, так і за її межами. Вона неодноразово ставала об’єктом критики з боку міжнародних організацій, тоді як українська сторона наполягає на законності дій правоохоронних органів і відсутності політичного впливу на перебіг розслідування.

    Нинішнє звернення європейських юристів до структур ООН може стати черговим етапом у міжнародному розгляді справи, оскільки спеціальні доповідачі УВКПЛ мають мандат оцінювати відповідність національних проваджень міжнародним стандартам прав людини та формувати рекомендації для держав щодо усунення можливих порушень.

    Таким чином, справа Тимошенко знову опинилася у фокусі міжнародної уваги, а участь авторитетних європейських правників і звернення до ООН можуть суттєво посилити дискусію навколо дотримання стандартів справедливого судочинства в цьому провадженні.

  • Виступала перед Путіним і хвалила Росію: МЗС Румунії відреагувало на Шошоаке

    Виступала перед Путіним і хвалила Росію: МЗС Румунії відреагувало на Шошоаке

    У Міністерстві закордонних справ Румунії різко відреагували на участь румунської ультраправої євродепутатки Діани Шошоаке у Петербурзькому міжнародному економічному форумі, який проходив за участі російського правителя Володимира Путіна. У Бухаресті заявили, що присутність окремих європейських політиків на заходах, організованих Кремлем під час війни проти України, не свідчить про підтримку Росії з боку Європи, а навпаки дискредитує самих учасників та використовується російською владою виключно як інструмент пропаганди.

    Про це повідомляє News.ro.

    Заява румунського дипломатичного відомства пролунала після того, як Шошоаке стала однією з небагатьох політиків із країн Європейського Союзу, які взяли участь у Петербурзькому міжнародному економічному форумі. Колись цей захід вважався однією з головних міжнародних економічних подій Росії та часто порівнювався зі Всесвітнім економічним форумом у Давосі. До початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну форум регулярно відвідували керівники великих міжнародних корпорацій, інвестори, представники урядів та впливові політики з усього світу.

    Однак після лютого 2022 року ситуація кардинально змінилася. Західні компанії масово залишили російський ринок, а більшість політичних і бізнесових лідерів демократичних держав припинили участь у російських міжнародних заходах. Через це Петербурзький форум поступово втратив статус глобальної економічної платформи і дедалі більше перетворюється на політичний інструмент Кремля, покликаний демонструвати, що Росія нібито не перебуває в міжнародній ізоляції.

    Саме на цьому акцентувало увагу Міністерство закордонних справ Румунії. Речник відомства наголосив, що Росія активно використовує присутність окремих іноземних гостей для створення потрібної інформаційної картинки. За його словами, серед понад 450 мільйонів громадян Європейського Союзу завжди знайдуться окремі політики чи громадські діячі, які готові брати участь у подібних заходах, однак вони не представляють позицію своїх держав і не мають права говорити від імені європейських суспільств.

    У Бухаресті наголосили, що політичні цінності сучасного Європейського Союзу принципово несумісні з тим, що сьогодні являє собою Росія. Румунські дипломати звернули увагу на те, що Москва веде війну проти України, порушує міжнародне право, здійснює атаки проти цивільної інфраструктури та продовжує політику, яка суперечить фундаментальним принципам демократії та прав людини. На цьому тлі будь-які спроби представити форум як майданчик міжнародного діалогу виглядають, на думку Бухареста, спробою приховати реальний рівень ізоляції Кремля.

    У заяві МЗС особливо підкреслюється, що присутність кількох іноземних гостей не змінює загальної картини. Речник румунської дипломатії зазначив, що ефект від таких поїздок є протилежним до того, на який розраховує Москва. Замість демонстрації міжнародного авторитету Росії вони лише підкреслюють її залежність від символічної підтримки окремих маргінальних політиків та політичних сил.

    Скандальність ситуації посилилася через зміст виступу самої Шошоаке на форумі. У своїй промові вона фактично повторила низку тез російської пропаганди та зробила заяви, які прямо суперечать офіційній позиції Румунії як держави-члена ЄС і НАТО. Політикиня запевняла присутніх, що румуни нібито не відчувають ворожості до Путіна, прагнуть миру з Росією та не хочуть допомагати Україні. Крім того, вона назвала Росію “найвеличнішою країною світу” та стверджувала, що румуни захоплюються нею.

    Особливе здивування викликала її заява про те, що в Румунії нібито “немає президента”. Такі слова багато оглядачів сприйняли як чергову провокацію, яка мала привернути увагу російської аудиторії та медіа. Румунські політичні коментатори наголошують, що подібні висловлювання не мають нічого спільного з реальною політичною ситуацією в країні та є частиною епатажного стилю, яким Шошоаке користується вже багато років.

    Додатковий резонанс викликала її активність у соціальних мережах під час перебування в Санкт-Петербурзі. Євродепутатка опублікувала фотографії з речницею російського МЗС Марією Захаровою, яка є однією з найвідоміших представниць російської державної пропаганди та регулярно коментує міжнародні події з позицій Кремля.

    Також Шошоаке продемонструвала свої зустрічі з молдовським олігархом-втікачем Іланом Шором та його соратницею Мариною Таубер. Обидва політики пов’язані з проросійськими силами в Молдові та фігурували у гучних кримінальних справах. Шор був засуджений у Молдові у справі про масштабні фінансові махінації, відомій як “крадіжка мільярда”, тоді як Таубер також неодноразово опинялася в центрі розслідувань та судових процесів.

    Аналітики звертають увагу, що подібні зустрічі демонструють прагнення Кремля використовувати Петербурзький форум не лише як економічний захід, а й як майданчик для консолідації політичних сил, які виступають проти європейської інтеграції, підтримки України та політики санкцій щодо Росії. Саме тому російські державні медіа приділяють особливу увагу таким гостям, намагаючись створити враження наявності впливових союзників у країнах Заходу.

    Для самої Шошоаке це далеко не перший подібний скандал. Політикиня давно відома своїми радикальними заявами, критикою Європейського Союзу, НАТО та підтримки України. Вона неодноразово виступала проти санкцій щодо Росії та поширювала тези, які збігалися з російськими інформаційними наративами. Через це її регулярно критикують як представники румунської влади, так і значна частина політичного спектра країни.

    Останніми роками її ім’я неодноразово з’являлося в центрі політичних і юридичних скандалів. У квітні цього року Європейський парламент підтримав запит румунської влади щодо зняття депутатського імунітету з Шошоаке. Рішення було ухвалене після звернення правоохоронних органів Румунії, які розслідують низку справ за її участю. Цей крок став черговим свідченням того, наскільки суперечливою фігурою вона залишається навіть у власній країні.

    На тлі триваючої війни Росії проти України реакція румунського МЗС демонструє прагнення Бухареста чітко дистанціюватися від заяв і дій євродепутатки. Румунія залишається одним із ключових партнерів України в регіоні Чорного моря, підтримує санкційну політику ЄС щодо Росії та бере активну участь у зміцненні східного флангу НАТО. Саме тому в румунській дипломатії наголошують, що участь окремих політиків у кремлівських заходах жодним чином не відображає офіційну позицію держави і не змінює загального курсу країни на підтримку України та протидію російській агресії.

  • Євродепутат Галер закликав ЄС посилити санкції проти російської металургії та олігархів

    Євродепутат Галер закликав ЄС посилити санкції проти російської металургії та олігархів

    Європейський Союз має суттєво посилити санкційний тиск на Росію, зокрема шляхом повного обмеження доступу російської металургійної продукції до європейського ринку та запровадження жорсткіших обмежень проти російських олігархів, які продовжують отримувати прибутки від торгівлі з ЄС. Про це заявив депутат Європейського парламенту від Німеччини Майкл Галер під час виступу на Одеському чорноморському форумі з безпеки, коментуючи ефективність чинної санкційної політики щодо Російської Федерації та її ключових експортних галузей.

    За словами євродепутата, попри вже запроваджені численні пакети санкцій, російська металургійна продукція досі не перебуває під повною забороною в межах Європейського Союзу. Це, як він наголосив, дозволяє російським компаніям і пов’язаним із ними бізнес-структурам продовжувати отримувати значні доходи від експорту до європейського ринку навіть в умовах повномасштабної війни Росії проти України. Галер підкреслив, що така ситуація створює суперечність у санкційній політиці ЄС, оскільки частина російського бізнесу продовжує фінансово вигравати від співпраці з Європою, попри офіційні політичні заяви про ізоляцію агресора.

    Він заявив, що Європейський Союз має рухатися до повного закриття ринку для російської металургії, щоб унеможливити отримання доходів, які, за його словами, опосередковано підтримують військову машину Кремля. Галер наголосив, що санкційна політика не може бути частковою або вибірковою, оскільки будь-які винятки чи «сірі зони» фактично послаблюють загальний ефект економічного тиску на Росію.

    Окрему увагу євродепутат приділив темі російських олігархів, які, на його думку, досі мають можливість зберігати доступ до європейських ринків та активів і таким чином продовжують отримувати прибутки, навіть перебуваючи у тісному зв’язку з політичним керівництвом Росії. Він підкреслив, що ЄС повинен посилити персональні санкції та не допускати ситуацій, коли великі бізнес-групи з РФ продовжують працювати через дочірні компанії або посередників у Європі.

    «Ми маємо працювати над тим, щоб закрити для них цей ринок», — заявив Галер, наголосивши, що економічні зв’язки, які приносять прибуток російським структурами, повинні бути повністю розірвані.

    У своїй промові євродепутат також окремо зупинився на проблемі обходу санкцій через треті країни. Він зазначив, що Росія активно використовує складні логістичні та торговельні схеми для обходу обмежень, зокрема через держави Центральної Азії, Кавказу та Туреччину. За його словами, ці маршрути дозволяють російським компаніям продовжувати отримувати необхідні товари та технології, попри формальні санкційні заборони.

    Галер підкреслив, що Європейський Союз повинен посилити контроль за експортними потоками та активніше використовувати дані торговельної статистики, митних служб і експортних агентств для виявлення підозрілих схем постачання. Він зазначив, що сучасні інструменти аналітики дозволяють відстежувати непрямі ланцюги постачання, однак політична воля для повного блокування таких схем має бути посилена.

    Особливу увагу він звернув на відповідальність європейських компаній-експортерів. На його думку, бізнес, який постачає товари за межі ЄС, повинен мати чіткі механізми контролю кінцевого споживача продукції. Якщо компанія не може довести, що її продукція не потрапить до Росії або не буде використана в інтересах російського військово-промислового комплексу, такі поставки мають бути заборонені.

    «Ми знаємо, як працюють такі схеми через Казахстан чи Туреччину. Це досить зрозумілі механізми, і їх потрібно блокувати», — наголосив Галер, коментуючи поширену практику реекспорту санкційних товарів.

    Євродепутат також підкреслив, що розширення вторинних санкцій має стати одним із ключових напрямів подальшої політики ЄС. На його думку, без запровадження механізмів, які впливають на третіх посередників, ефективність санкцій проти Росії залишається обмеженою. Він закликав до формування більш жорсткої системи контролю, яка унеможливить постачання критично важливих товарів до РФ через непрямі канали.

    Заява Галера пролунала на тлі триваючих дискусій у Європейському Союзі щодо того, наскільки ефективними є чинні санкційні пакети проти Росії. Попри значні обмеження в енергетичному, фінансовому та технологічному секторах, частина російської економіки продовжує функціонувати завдяки адаптації до нових умов та використанню альтернативних торговельних маршрутів.

    Окремо в ЄС дедалі частіше порушується питання про посилення персональних санкцій проти російських бізнесменів, які зберігають тісні зв’язки з Кремлем. Журналістські розслідування неодноразово вказували на те, що деякі великі російські промислові групи, зокрема в металургійній та енергетичній сферах, можуть бути пов’язані з підприємствами, які прямо або опосередковано працюють на російський військово-промисловий комплекс.

    Зокрема, увагу привертають структури, пов’язані з російським бізнесменом Володимиром Лісіним, власником Новоліпецького металургійного комбінату (НЛМК). За даними розслідувань, підприємства цієї групи продовжують працювати в Європі, попри підозри щодо можливого залучення до ланцюгів постачання для оборонної промисловості Росії. Це викликає дискусії щодо послідовності санкційної політики ЄС та необхідності її подальшого посилення.

    Водночас Україна також продовжує розширювати власну санкційну політику щодо російських компаній і бізнес-структур, які забезпечують функціонування російської економіки в умовах війни. Київ запроваджує обмеження проти енергетичних, металургійних і промислових підприємств, намагаючись синхронізувати свої дії з партнерами в ЄС та США.

    На тлі цих процесів заклики Майкла Галера до посилення санкцій проти російської металургії та олігархів відображають ширшу дискусію всередині Європейського Союзу щодо необхідності переходу від часткових обмежень до більш системного економічного тиску на Росію, який би мінімізував будь-які фінансові вигоди для структур, пов’язаних із війною проти України.

  • Представник США вперше за кілька років відвідає форум у Петербурзі

    Представник США вперше за кілька років відвідає форум у Петербурзі

    Офіційний представник Сполучених Штатів уперше за кілька років планує відвідати Міжнародний економічний форум у Санкт-Петербурзі, де традиційно виступає президент Росії Володимир Путін. Про це повідомляє російське пропагандистське агентство РИА Новости, посилаючись на заяви організаторів та самого учасника.

    Йдеться про голову федеральної комісії мистецтв США Родні Мімса Кука, який, за даними російських медіа, має взяти участь у пленарному засіданні форуму та бути присутнім під час виступу Володимира Путіна. Якщо візит відбудеться, це стане першим за тривалий період випадком участі американського посадовця в заході такого рівня на території Російської Федерації.

    Сам Родні Мімс Кук у коментарі, який цитує російське інформагентство, заявив, що його участь нібито погоджена відповідними структурами: «Оргкомітет форуму і Держдеп США підтвердили, що я запрошений на пленарне засідання й виступ президента Путіна, і я буду там присутній». Жодних офіційних підтверджень цієї заяви з боку американських державних структур у відкритих джерелах наразі не наведено.

    Петербурзький міжнародний економічний форум (ПМЕФ) традиційно вважається головною економічною подією Росії та проходить під патронатом Кремля. Захід регулярно використовується російською владою як майданчик для демонстрації міжнародних контактів, економічних ініціатив та політичних заяв. Цьогоріч форум запланований на 3–6 червня, і його центральною подією традиційно має стати виступ Володимира Путіна перед учасниками.

    За даними організаторів, у програмі форуму передбачені панельні дискусії, зустрічі бізнес-делегацій, а також обговорення глобальної економічної ситуації, енергетичних ринків та інвестиційних перспектив. Однак упродовж останніх років захід проходив на тлі суттєвого зменшення участі представників західних країн через політичну ізоляцію Росії та запроваджені санкції.

    Родні Мімс Кук, як зазначається, з січня 2026 року очолює федеральну комісію мистецтв США. Цей орган відповідає за художньо-архітектурні та естетичні рішення щодо федеральних об’єктів у США, включно з розглядом та затвердженням проєктів державного значення. У російських медіа також згадується, що комісія брала участь у погодженні суперечливих архітектурних ініціатив, зокрема проєкту великої бальної зали у Вашингтоні, який пов’язують із періодом адміністрації Дональда Трампа.

    Участь американського посадовця в ПМЕФ подається російськими ЗМІ як сигнал можливого відновлення окремих міжнародних контактів на тлі збереження політичної напруженості між Вашингтоном і Москвою. Водночас у попередні роки захід бойкотували або ігнорували більшість представників урядів країн Заходу, а також значна частина міжнародного бізнесу.

    Паралельно повідомляється, що на форум також може приїхати депутат Європейського парламенту від Люксембургу Фернан Картайзер, який раніше вже відвідував Москву та виступав із заявами про необхідність «мирного діалогу». Після попереднього візиту він зазнав політичної критики та був виключений із фракції «Європейські консерватори і реформісти».

    Аналітики зазначають, що російська сторона традиційно намагається використовувати участь іноземних політиків і чиновників у ПМЕФ як інструмент інформаційного впливу, демонструючи «міжнародну присутність» попри санкційний тиск та обмеження у відносинах із Заходом.

    Очікується, що форум цього року знову стане майданчиком для заяв російського керівництва щодо економічної політики, зовнішніх ринків та геополітичної ситуації, а також для обговорення альтернативних форматів міжнародної співпраці поза межами західних інституцій.