Позначка: “Європейська солідарність”

  • Чи може депутат Київради Георгій Ясинський співпрацювати з НАБУ?

    Чи може депутат Київради Георгій Ясинський співпрацювати з НАБУ?

    Депутат Київради від партії “Європейська Солідарність” Георгій Ясинський, незважаючи на серію гучних корупційних скандалів, пов’язаних з оформленням багатомільйонних активів на родичів, офіційно так і не став фігурантом антикорупційного розслідування.

    Нагадаємо, згідно даних декларацій у Георгія Ясинського офіційно не має у власності нерухомості. Водночас у власності родини Ясинського, за даними держреєстрів,  квартири у київських ЖК бізнес-класу, земельні ділянки, компанії у сфері забудови та 3 автомобілі Mercedes з однаковими “сімейними” номерними знаками.

    Незважаючи на те, що згідно офіційних даних Георгій Ясинський являється “безхатьком”, фактично депутат проживає в квартирі площею 115 кв. м на безоплатній основі, яка належить його матері Олені Ясинській.

    Також, у 2019 році у депутата Київради Георгія Ясинського вкрали дорогий годинник Breguet Marine Automatic Chronograph в корпусі з 18-каратного рожевого золота, за ціною однокімнатної квартири у Києві. Тобто фактичний рiвень життя Ясинського явно не відповідає декларації.

    Водночас, за інформацією наших джерел, НАБУ може “не помічати” факти незаконного збагачення родини Георгія Ясинського у разі співпраці депутата з “антикорупціонерами”.

  • «Блок Саакашвілі» раптово ожив перед виборами: партія змінила назву, а сліди ведуть до оточення Гончаренка

    «Блок Саакашвілі» раптово ожив перед виборами: партія змінила назву, а сліди ведуть до оточення Гончаренка

    Політична партія «Блок Міхеіла Саакашвілі», яка протягом кількох років практично не проявляла публічної активності, несподівано пережила масштабне перезавантаження. Наприкінці травня 2026 року політична сила змінила назву на «Нова партія», отримала нового керівника та нову адресу. На тлі дискусій про майбутні вибори в Україні такі зміни привернули увагу до того, чи не готують старий політичний проєкт до нового виборчого циклу.

    Про реорганізацію партії повідомив «Главком», який звернув увагу на низку зв’язків її нового керівництва з оточенням народного депутата від «Європейської солідарності» Олексія Гончаренка. Водночас підтверджених даних про те, що сам Гончаренко контролює партію або має намір використовувати її на майбутніх виборах, наразі немає. Тому говорити можна лише про виявлені журналістами та відкритими реєстрами зв’язки.

    Історія цієї політичної сили почалася задовго до нинішнього ребрендингу. Дані Центральної виборчої комісії підтверджують, що партія «Блок Міхеіла Саакашвілі» була зареєстрована 22 січня 2016 року. У реєстрах ЦВК її керівником свого часу значився Андрій Андрушков.

    При цьому сам Міхеіл Саакашвілі та його політична команда ще багато років тому заперечували будь-який зв’язок із цією організацією.

    У травні 2017 року один із найближчих на той момент соратників Саакашвілі Давід Сакварелідзе публічно попереджав, що зареєстрований «Блок Міхеіла Саакашвілі» не має стосунку ані до колишнього президента Грузії, ані до його команди. Тоді справжнім політичним проєктом команди Саакашвілі був «Рух нових сил».

    Тобто партія, яка тепер перетворилася на «Нову партію», від початку існувала окремо від політичної структури самого Саакашвілі.

    Згодом вона все ж вийшла на виборчу арену. Офіційні дані ЦВК свідчать, що «Блок Міхеіла Саакашвілі» був серед політичних партій, які брали участь у місцевих виборах 25 жовтня 2020 року. Рішення про участь ухвалив з’їзд партії 3 вересня того року.

    Після цього помітної загальнонаціональної політичної активності проєкт фактично не демонстрував. Саме тому його переформатування у 2026 році виглядає особливо примітним.

    Новий керівник і зв’язок з оточенням Гончаренка

    За інформацією «Главкома», після ребрендингу партію очолив Максим Колєсніков. Видання, посилаючись на дані аналітичної системи YouControl, стверджує, що раніше він був помічником народного депутата Олексія Гончаренка на громадських засадах.

    Журналісти також звернули увагу на виборчий досвід Колєснікова: він був членом окружної виборчої комісії на Одещині за квотою парламентської фракції «Європейська солідарність».

    Але чи не найцікавішим збігом стала адреса.

    За даними, наведеними у матеріалі «Главкома», «Нова партія» зареєстрована в Одесі за адресою: проспект Лесі Українки, 16/3, квартира 13.

    За цією самою адресою офіційно зареєстрована громадська організація «Чорноморський безпековий форум». Це підтверджують відкриті реєстрові дані: організацію зареєстрували 5 березня 2026 року саме за адресою проспект Лесі Українки, будинок 16/3, квартира 13 в Одесі.

    Сам форум безпосередньо пов’язаний з Олексієм Гончаренком.

    На офіційному сайті Black Sea Security Forum Гончаренко вказаний як голова форуму. Там також зазначено, що саме він разом із колегами-депутатами у 2024 році започаткував цей міжнародний майданчик в Одесі.

    Зв’язок Гончаренка з форумом підтверджують і незалежні джерела. Зокрема, Фонд Конрада Аденауера називав Чорноморський безпековий форум заходом, який організовує Олексій Гончаренко, член «Європейської солідарності».

    У 2026 році форум продовжив роботу. Наприкінці травня в Одесі відбувся вже третій Black Sea Security Forum, про який сам Гончаренко публічно розповідав як про міжнародний захід за участю політиків, дипломатів, представників бізнесу та інших гостей.

    Таким чином, збіг адреси «Нової партії» з адресою організації, безпосередньо пов’язаної з депутатом, справді існує. Однак сам по собі він не доводить, що Гончаренко є власником, керівником чи фактичним контролером політичної сили.

    Саакашвілі до «Блоку Саакашвілі» стосунку не мав

    Окрема інтрига стосується самого походження партії.

    Давід Сакварелідзе в коментарі «Главкому» заявив, що політичний проєкт із прізвищем Саакашвілі свого часу нібито створювався для того, щоб заплутати виборців та послабити справжню політичну команду колишнього президента Грузії.

    За його версією, політичні опоненти побоювалися потенційного рейтингу Саакашвілі в Україні, тому поява партій зі схожими назвами могла використовуватися як технологія розпорошення голосів.

    Ця історія частково підтверджується публічними заявами самої команди Саакашвілі ще 2017 року. Тоді Сакварелідзе відкрито називав «Блок Міхеіла Саакашвілі» сторонньою структурою та наголошував, що справжня команда політика до неї не причетна.

    При цьому у 2020 році обидві політичні структури вже існували паралельно, а «Блок Міхеіла Саакашвілі» фігурував в офіційній документації Центральної виборчої комісії.

    Чи справді партію готують до виборів

    Найцікавіше питання залишається без однозначної відповіді: навіщо саме зараз було змінювати назву, керівництво та фактично перезапускати політичну структуру, яка тривалий час перебувала поза активною політикою?

    Офіційного оголошення «Нової партії» про участь у майбутніх парламентських чи місцевих виборах у доступних джерелах знайти не вдалося. Так само немає підтвердження того, що Олексій Гончаренко залишатиме «Європейську солідарність» або планує очолити цей політичний проєкт.

    Тому твердження про підготовку партії до виборів наразі залишається припущенням.

    Водночас сама послідовність змін привертає увагу: політична сила, яка роками залишалася малопомітною, позбулася старої назви, отримала нового керівника та адресу, яка збігається з адресою організації, пов’язаної з чинним народним депутатом.

    Для української політики практика перезапуску вже зареєстрованих партій не є новою. Готова юридична структура дозволяє не створювати політичну силу з нуля, а змінити її назву, керівництво та бренд. Однак у конкретному випадку «Нової партії» робити висновок про її майбутню роль можна буде лише після появи програми, публічної команди та офіційних заяв керівництва.

    Поки ж достеменно відомо кілька речей. «Блок Міхеіла Саакашвілі» справді існував щонайменше з 2016 року та брав участь у місцевих виборах 2020-го. Команда справжнього Міхеіла Саакашвілі ще у 2017 році відмежовувалася від цієї партії. А адреса структури після її перетворення на «Нову партію», за даними журналістського розслідування, збігається з адресою громадської організації «Чорноморський безпековий форум», реєстрацію якої за цією адресою підтверджують відкриті дані.

    Сам Олексій Гончаренко є головою Black Sea Security Forum.

    Чи означає це появу нового виборчого проєкту Гончаренка — наразі невідомо. Але після кількох років політичної тиші раптове перезавантаження старої партії робить її структурою, за подальшими діями якої точно варто стежити.

  • Верховний Суд відмовився скасовувати санкції проти Петра Порошенка

    Верховний Суд відмовився скасовувати санкції проти Петра Порошенка

    Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відмовився задовольнити позов п’ятого президента України, народного депутата та лідера партії «Європейська солідарність» Петра Порошенка щодо скасування персональних санкцій, запроваджених проти нього рішенням Ради національної безпеки і оборони, введеним у дію указом президента Володимира Зеленського. Таким чином, суд визнав чинним президентський указ у частині застосування обмежувальних заходів до політика, а санкції залишилися в силі.

    Відповідне рішення ухвалив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду після тривалого розгляду справи.

    Рішення у судовому засіданні оголосила головуюча суддя Олеся Радишевська.

    Під час проголошення вердикту суд постановив відмовити у задоволенні адміністративного позову Петра Порошенка до президента України Володимира Зеленського, Ради національної безпеки і оборони України, Кабінету Міністрів України та Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України.

    Позивач просив суд визнати протиправним та скасувати президентський указ у частині, що стосується застосування до нього персональних санкцій.

    «У задоволенні адміністративного позову Порошенка Петра Олексійовича до президента України Зеленського Володимира Олександровича… РНБО, Кабінету Міністрів України, Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України про визнання протиправним і скасування указу у частині – відмовити», – зачитала рішення головуюча суддя.

    Судовий процес тривав близько півтора року. За цей час суд вивчив матеріали справи, заслухав позиції сторін, дослідив аргументи позивача та представників органів державної влади, після чого ухвалив остаточне рішення.

    Повний текст судового рішення має бути оприлюднений протягом п’яти днів. Саме після його публікації стане відома детальна правова аргументація Верховного Суду щодо причин відмови у задоволенні позову.

    Водночас вже відомо, що рішення було ухвалене із двома окремими думками суддів. Це означає, що окремі члени колегії не повністю погодилися із загальною правовою позицією суду або мали власне бачення окремих аспектів справи. Зміст цих окремих думок також буде оприлюднений разом із повним текстом рішення.

    Одразу після завершення судового засідання представники сторони захисту заявили, що не погоджуються із вердиктом і мають намір продовжити юридичну боротьбу.

    Адвокат Петра Порошенка Ілля Новіков повідомив журналістам, що рішення Верховного Суду буде оскаржене.

    «Це рішення буде оскаржене. Його незаконність не викликає жодних сумнівів», – заявив він.

    Окрім критики самого рішення суду, адвокат зробив ще одну резонансну заяву. За його словами, сторона захисту має інформацію про можливий тиск на суддів під час розгляду цієї справи.

    Новіков стверджує, що окремі особи нібито намагалися контактувати із суддями, які розглядали позов.

    «Певні люди пробують увійти в контакт із суддями. Зараз настав час назвати цих людей. За нашою інформацією, це працівники СБУ Едуард Рудюк і Володимир Солончук. Ми будемо звертатися до їхнього керівництва, до пана Поклада, який фактично керує СБУ наразі, з вимогою перевірити діяльність цих людей», – заявив адвокат.

    На момент публікації матеріалу Служба безпеки України офіційно не коментувала ці заяви, а підтвердження або спростування наведених адвокатом тверджень не оприлюднювалися.

    Санкції щодо Петра Порошенка були введені 13 лютого 2025 року після того, як президент України Володимир Зеленський своїм указом увів у дію відповідне рішення Ради національної безпеки і оборони.

    Тоді до санкційного списку потрапили одразу кілька відомих українських політиків та бізнесменів.

    Окрім Петра Порошенка, персональні обмежувальні заходи були застосовані до бізнесмена Ігоря Коломойського, мільярдера Костянтина Жеваго, колишнього співвласника «ПриватБанку» Геннадія Боголюбова та колишнього народного депутата від забороненої партії ОПЗЖ Віктора Медведчука, якого українські правоохоронні органи обвинувачують у державній зраді.

    Запровадження санкцій проти п’ятого президента України одразу викликало значний політичний резонанс. Представники партії «Європейська солідарність» неодноразово заявляли, що рішення має політичний характер і є інструментом тиску на опозицію.

    Натомість представники української влади наголошували, що санкції ухвалювалися виключно в межах повноважень РНБО та президента України з міркувань національної безпеки, а не з політичних мотивів.

    Юридичне оскарження президентського указу стало одним із найбільш резонансних судових процесів останніх років, оскільки фактично вперше Верховний Суд розглядав питання законності санкцій, запроваджених щодо колишнього глави держави.

    Під час розгляду справи сторона захисту наполягала, що рішення РНБО та відповідний президентський указ не мали належного правового обґрунтування і порушували права Петра Порошенка.

    Натомість представники державних органів відстоювали позицію про законність застосованих санкцій та відповідність процедури їхнього ухвалення вимогам українського законодавства.

    Після оголошення рішення Верховного Суду адвокати Петра Порошенка заявили, що продовжать використовувати всі передбачені законом механізми для його перегляду. Остаточну стратегію подальших юридичних дій сторона захисту планує визначити після оприлюднення повного тексту судового рішення, в якому буде викладено детальне мотивування вердикту та правові висновки суддів.

    Таким чином, на цьому етапі санкції, запроваджені проти Петра Порошенка рішенням РНБО та указом президента Володимира Зеленського, залишаються чинними, однак юридичне протистояння навколо цієї справи, ймовірно, триватиме й надалі, оскільки сторона захисту вже офіційно заявила про намір домагатися перегляду ухваленого рішення

  • Суд ухвалив нове рішення у справі Порошенків

    Суд ухвалив нове рішення у справі Порошенків

    Вінницький апеляційний суд ухвалив нове рішення у справі про поділ майна між Маріною Порошенко та експрезидентом України Петром Порошенком, скасувавши попередню постанову суду першої інстанції та повністю задовольнивши апеляційну скаргу сторони позивачки. Про це йдеться в ухвалі у цивільній справі №134/470/25.

    Таким чином, апеляційна інстанція фактично змінила підхід до розгляду спору про розподіл активів подружжя та ухвалила новий порядок поділу майна, яке перебуває у спільній сумісній власності.

    Суд скасував рішення Вінницького міського суду від 3 лютого 2026 року та виніс нову постанову, якою визнав за Марією Порошенко право приватної власності на 8190 акцій ПАТ ЗНКІФ «Прайм Ессетс Кепітал».

    У матеріалах справи зазначено, що за оцінкою балансової вартості активів вартість цього пакета акцій становить понад 8,33 млрд грн.

    Загальна вартість майна, яке стало предметом судового розгляду, перевищує 8,5 млрд грн і включає як корпоративні права, так і рухоме та фінансове майно.

    За Петром Порошенком суд визнав право власності на низку активів, зокрема:

    • мотоцикл HONDA CMX 1100D;
    • напівпричіп KING TRAILERS;
    • автомобіль VOLVO S90 2.0 T8 INSCRIPTION;
    • інші транспортні засоби та майнові активи, які фігурують у матеріалах справи.

    Окремо у рішенні згадується фінансовий компонент: нарахований, але невиплачений прибуток структури «Сіквент (Швайц) АҐ» (раніше — «Ротшильд Траст (Швайц) АҐ») у розмірі 20 млн доларів США. У перерахунку за курсом НБУ це понад 832 млн грн. Також у матеріалах справи зазначено грошові кошти у розмірі понад 3,19 млрд грн.

    Загальна оцінка активів, віднесених до сторони Петра Порошенка, також становить понад 8,5 млрд грн.

    Судовий процес щодо поділу майна подружжя триває не перший рік і супроводжується низкою процесуальних рішень різних інстанцій. Раніше Крижопільський районний суд закрив провадження, мотивуючи це відсутністю предмета спору. Однак апеляційний суд скасував це рішення, фактично відновивши розгляд справи по суті.

    Рішення Вінницького апеляційного суду набирає законної сили з моменту ухвалення, але може бути оскаржене до Верховного Суду протягом 30 днів.

    Петро Порошенко є лідером партії «Європейська солідарність» і п’ятим президентом України. Окремо щодо нього у публічному просторі фігурують кримінальні провадження, зокрема у справі про постачання вугілля з тимчасово окупованих територій, де йому було оголошено підозру у державній зраді та сприянні тероризму.

    Також раніше повідомлялося про обмеження щодо інвестиційного фонду «Прайм Ессетс Кепітал», у якому зосереджені значні активи, після рішень регуляторів та запровадження санкцій РНБО.

    Окремо варто зазначити, що справа про поділ майна вже закривалася судом першої інстанції у травні, однак апеляційний перегляд фактично перезапустив юридичний процес і призвів до нового рішення щодо розподілу багатомільярдних активів.

  • ДТП на “зебрі”: ексдепутатка Київради отримала умовний термін

    ДТП на “зебрі”: ексдепутатка Київради отримала умовний термін

    Колишня депутатка Київради від партії «Європейська солідарність» Ярина Ар’єва отримала вирок у справі про дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої тяжко постраждала пішохідка. Оболонський районний суд Києва визнав її винною у порушенні правил дорожнього руху та призначив покарання у вигляді позбавлення волі з випробувальним терміном.

    За рішенням суду, Ар’єву визнано винною у вчиненні ДТП, внаслідок якої пішохід отримала тяжкі тілесні ушкодження. Суд перекваліфікував обвинувачення: замість статті, що передбачає відповідальність за керування транспортом у стані наркотичного сп’яніння, застосовано норму про порушення правил дорожнього руху без такої обтяжувальної ознаки.

    У підсумку суд призначив покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки. Водночас, відповідно до ст. 75 Кримінального кодексу України, обвинувачену звільнено від відбування покарання з випробувальним терміном на 3 роки.

    Київська міська прокуратура наголосила, що не погоджується з таким рішенням і готує апеляційне оскарження. Прокурори вважають, що суд безпідставно перекваліфікував обвинувачення та не врахував усі докази сторони обвинувачення.

    За версією прокуратури, під час розслідування було встановлено, що водійка могла перебувати у стані наркотичного сп’яніння. Ця позиція базується на висновках лікаря-нарколога та результатах токсикологічної експертизи, які виявили в організмі метаболіти канабісу.

    Дорожньо-транспортна пригода сталася 27 листопада 2022 року в Оболонському районі Києва. За матеріалами слідства, автомобіль Volkswagen Polo під керуванням Ар’євої наблизився до нерегульованого пішохідного переходу, де водійка не змогла вчасно зреагувати на зміну дорожньої обстановки та здійснила наїзд на жінку-пішохода.

    Постраждала отримала численні тяжкі травми, зокрема переломи ключиці та щелепи, травматичну втрату зубів, переломи кінцівок та черепно-мозкову травму. Після інциденту вона проходила тривале лікування, зокрема за межами України.

    Під час розгляду справи Ар’єва визнавала факт ДТП, однак заперечувала вживання наркотичних речовин. Вона називала відповідні звинувачення необґрунтованими та заявляла про «спробу дискредитації».

    У червні 2023 року вона склала депутатський мандат. Також повідомлялося, що між сторонами було досягнуто домовленостей щодо компенсації потерпілій, яка продовжує відновлення після травм.

    Після рішення суду справа перейде до апеляційної інстанції. Прокуратура наполягає на більш суворій кваліфікації дій обвинуваченої та реальному строку покарання.

    Таким чином, фінальне рішення у справі ще не є остаточним і може бути переглянуте апеляційним судом у разі задоволення скарги сторони обвинувачення.

  • Боротьба за митницю загострюється: конкурента Меньшикова можуть прибрати через перевірку НАЗК

    Боротьба за митницю загострюється: конкурента Меньшикова можуть прибрати через перевірку НАЗК

    У кулуарах влади розгортається новий конфлікт навколо конкурсу на керівництво Державної митної служби. Одним із фаворитів у кадрових домовленостях називають Данііла Меньшикова — нинішнього виконувача обов’язків голови Державіаційної служби, який раніше очолював Черкаську та Львівську митниці.

    За інформацією з політичних джерел, просування Меньшикова підтримує заступник керівника Офісу президента Олег Татаров. Також Меньшиков має давні зв’язки з Ростиславом Шурмою — колишнім заступником голови Офісу президента, який свого часу сприяв його призначенню на митницю.

    Кар’єра Данііла Меньшикова супроводжувалася низкою скандалів ще під час його роботи в митній службі. У 2022 році Державне бюро розслідувань провело обшуки за місцем його проживання у справі щодо ввезення автомобілів з-за кордону без сплати митних платежів. Слідство перевіряло можливу схему імпорту десятків авто через митницю, яка могла призвести до значних втрат державного бюджету.

    Окремі питання виникли і до майнового стану посадовця. Під час перевірки способу життя Національне агентство з питань запобігання корупції встановило, що у деклараціях Меньшикова були відсутні відомості про чотири будинки в Києві загальною вартістю близько 14 млн грн. Нерухомість була оформлена на його співмешканку, яка також задекларувала заощадження, що значно перевищували її офіційні доходи — майже 1,5 млн доларів і 170 тисяч фунтів стерлінгів.

    Крім того, НАЗК у 2024 році виявило недостовірні дані в декларації Меньшикова на суму приблизно 14 млн гривень. Посадовець намагається оскаржити ці висновки агентства у суді.

    На цьому тлі в конкурсі на керівника митниці може зникнути один із конкурентів Меньшикова. Мова йде про чинного заступника голови Державної митної служби Владислава Суворова, якого вважають одним із претендентів на посаду.

    Народний депутат забороненої партії ОПЗЖ Анатолій Бурміч та депутатка від «Європейської солідарності» Ніна Южаніна звернулися до Національного агентства з питань запобігання корупції із вимогою перевірити майнові декларації Суворова.

    За словами співрозмовників у політичних колах, результат цієї перевірки може бути використаний як підстава для усунення Суворова з конкурсу на посаду керівника митниці.

    Таким чином боротьба за контроль над митною службою дедалі більше набуває ознак політичного конфлікту, у якому переплітаються інтереси різних груп впливу.

  • СБУ затримала директора медзакладу у Стрию за $3000 за «бронь» від мобілізації

    СБУ затримала директора медзакладу у Стрию за $3000 за «бронь» від мобілізації

    Правоохоронці викрили на Львівщині схему незаконного оформлення бронювання військовозобов’язаних через працевлаштування у медичний заклад. У Стрию співробітники Служби безпеки України спільно з поліцією затримали директора одного з медичних об’єднань під час отримання неправомірної вигоди.

    За даними слідства, у лютому 2026 року керівник лікарні, який одночасно є депутатом міської ради, вимагав гроші від місцевого жителя за сприяння у працевлаштуванні військовозобов’язаного чоловіка. Йшлося про оформлення на посаду водія карети швидкої допомоги у підконтрольному медзакладі.

    Наявність такої роботи давала можливість отримати офіційне бронювання від мобілізації на період воєнного стану. Свої послуги посадовець оцінив у 3 тисячі доларів США.

    Правоохоронці затримали службовця одразу після передачі коштів у порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України. Наразі тривають першочергові слідчі дії, вирішується питання щодо повідомлення про підозру та обрання запобіжного заходу.

    Офіційно ім’я затриманого правоохоронні органи не розголошують. Водночас, за інформацією джерел у правоохоронних структурах, йдеться про Івана Зрайла — директора Стрийської міської об’єднаної лікарні та голову фракції партії «Європейська солідарність» у Стрийській міській раді.

    Також джерела повідомляють, що Галицький районний суд м.Львова 27 лютого обрав запобіжний захід Івану Зрайлу у вигляді тримання під вартою із альтернативою внесення застави у розмірі 266 тисяч гривень.

  • Заступник Подільської РДА має проросійське минуле та зв’язки з кількома партіями

    Заступник Подільської РДА має проросійське минуле та зв’язки з кількома партіями

    Олександр Александров, який балотувався до Київської міської ради від проросійської «Партії Пальчевського» у 2020 році, нині обіймає посаду заступника голови Подільської районної державної адміністрації. Раніше політична сила фінансувалася Олександром Столаром, який для просування партії створив телеканал Kyiv.live (нині — Новини live).

    Попри проросійське минуле, Александров має зв’язки з іншими політичними силами. Він є одним із лідерів молодіжного крила «Європейської Солідарності» та демонструє лояльність до партії «УДАР».

    Варто відзначити, що його дружина Марія Александрова стала заступницею голови Солом’янської РДА. За даними каналу «Хрещатик 36», кандидатури подружжя були запропоновані радником голови Солом’янської РДА Тимура Ткаченка, Андрієм Андрєєвим.

    Раніше Марія Андрєєва очолювала ТОВ «Д9», власником якого є Олександр Циба, чинний заступник голови Деснянської РДА. Циба також має зв’язки зі Столаром та імперією Молчанової, а його призначення теж відбулося за сприяння Андрєєва.

    Такі переплетені політичні та бізнесові зв’язки демонструють, як у Києві формуються кадри районних адміністрацій, поєднуючи вплив різних політичних сил та медійні ресурси.

  • У Києві готують нові правила щодо тварин у публічних закладах

    У Києві готують нові правила щодо тварин у публічних закладах

    До Київської міської ради подали проєкт рішення, який може кардинально змінити правила відвідування закладів із домашніми тваринами. Документ передбачає, що власники бізнесів — магазинів, аптек, кафе та сервісних установ — зможуть самі визначати, чи дозволяти відвідування з собаками або кішками та за якими правилами.

    Ініціативу представила депутатка Київради від партії «Європейська солідарність» Вікторія Пташник. За її словами, проєкт розроблено у співпраці з благодійною організацією UAnimals, яка системно займається захистом прав тварин і виступає за адаптацію міського простору до потреб власників домашніх улюбленців.

    Наразі в Києві діє рішення Київради ще від 2007 року, яке прямо забороняє приводити тварин до магазинів, кафе, аптек, медичних установ та інших публічних закладів. Єдиним винятком залишаються собаки-поводирі. Фактично це робить столицю одним із найбільш консервативних міст у цьому питанні, попри зміну суспільних підходів та практик за останні роки.

    Проєкт рішення не зобов’язує бізнеси пускати тварин, але дає їм право ухвалювати власні правила. Заклади зможуть самостійно визначати умови перебування з тваринами, обмеження за розміром, вимоги до повідків, переносок чи інших заходів безпеки.

    Вікторія Пташник зазначає, що для багатьох киян це питання давно стало побутовою проблемою. За її словами, власники собак часто змушені повертатися додому після прогулянки, щоб залишити тварину, а вже потім іти до магазину чи аптеки. В умовах війни та постійних повітряних тривог така логістика стає ще складнішою.

    Депутатка також підкреслює, що особисто для неї конкурентну перевагу матимуть саме ті бізнеси, які добровільно дозволять відвідування з тваринами й чітко пропишуть правила. На її думку, це питання вибору і відповідальності самого закладу, а не загальної заборони для всіх.

    Фактично Київ уже частково рухається в цьому напрямку. Деякі великі торговельні мережі дозволили відвідувачам приходити з домашніми улюбленцями. Зокрема, в супермаркетах мережі «Сільпо» з’явилися спеціальні візки для собак невеликих порід. Однак досі такі рішення існували радше всупереч міським правилам, а не завдяки їм.

    Ухвалення нового рішення може закрити законодавчу прогалину й легалізувати практику, яка вже поступово формується в місті. Водночас документ не скасовує права закладів забороняти перебування тварин, якщо це пов’язано з санітарними нормами або специфікою діяльності.

  • Порошенко задекларував понад 55 млн грн за жовтень: більшість грошей від Мінфіну Угорщини

    Порошенко задекларував понад 55 млн грн за жовтень: більшість грошей від Мінфіну Угорщини

    Народний депутат і лідер «Європейської солідарності» Петро Порошенко в жовтні 2025 року задекларував понад 55 мільйонів гривень доходів. Із цієї суми близько 52,5 млн грн він отримав від міністерства фінансів Угорщини — як повернення номіналу та відсотків за угорськими держоблігаціями. Ще понад 2,4 млн грн прийшли від інших іноземних емітентів цінних паперів. Такі дані оприлюднені в декларації на сайті НАЗК.

    Гроші, задекларовані Порошенком за жовтень, — це не зарплата депутата і не прибуток українського бізнесу, а виплати за інвестиціями в державні боргові папери інших країн. Згідно з декларацією, більша частина суми — майже 52,5 млн грн — надійшла від міністерства фінансів Угорщини. Формулювання таке саме, як і в попередніх деклараціях: повернення тіла облігацій плюс відсотки за ними. Ще понад 2,4 млн грн він показав як відсоткові виплати та часткове погашення номіналу іноземних облігацій інших держав.

    Це не перший випадок появи в деклараціях Порошенка угорських грошей. Восени 2023 року він уже задекларував понад 37 млн грн від Мінфіну Угорщини. Тоді це викликало політичну дискусію, тому що саме в цей період Порошенко готувався до поїздки в Будапешт і потенційної зустрічі з прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном. Орбан відомий різкими заявами щодо України і постійними контактами з Кремлем, що робить будь-який неформальний канал із ним токсичним усередині української політики.

    Політичний експерт Валентин Гладких тоді публічно припускав, що Порошенко через Орбана міг передати сигнал Москві та іншим зовнішнім гравцям про готовність взяти на себе роль переговорника щодо «примушення України до миру», посилаючись на досвід Мінських домовленостей часів його президентства. Це трактували як ознаку того, що Порошенко позиціонує себе не лише як опозиційного політика всередині країни, а й як суб’єкта зовнішньої гри.

    У «Європейській солідарності» такі припущення називають маніпулятивними. Партія наполягає, що мова йде про суто фінансові інструменти: Порошенко вкладає кошти в державні та корпоративні цінні папери — в Україні та за кордоном — і надалі спрямовує дохід на підтримку Збройних сил України. Тобто фінансові потоки, за версією партії, не мають політичних умов і не є «оплатою» за якісь контакти з урядом Угорщини чи особисто з Орбаном.

    Окремий штрих, який підкреслюють медіа: у серпні 2025 року Порошенко задекларував майже 1 млрд грн доходів за місяць. Це більше ніж у шість разів перевищує весь його задекларований прибуток за довоєнний 2021 рік. Такі суми дають його опонентам аргумент про «олігархічну природу» політика, але одночасно дозволяють самому Порошенку виставляти себе як людину, здатну фінансувати армію без звернення до бюджету.

    Водночас історія з Угорщиною має очевидний політичний підтекст. Орбан у європейських інституціях системно блокує і затягує рішення, важливі для Києва, і публічно просуває ідею «мирних переговорів» із Росією на умовах, які українська влада називає капітуляційними. На цьому тлі будь-які приватні фінансові відносини українського топ-політика з угорським державним боргом стають не тільки економічним фактом, а й полем для інтерпретацій: чи не намагається Порошенко вибудовувати власний канал впливу в Будапешті. Це питання й далі піднімають його критики.

    У відповідь команда Порошенка просуває іншу картинку — благодійні закупівлі для фронту, передача техніки, дронів, машин і тепловізорів. У публічній комунікації «ЄС» підкреслює, що походження грошей — інвестиційне, а використання — оборонне. Цей наратив напряму спрямований проти звинувачень у торгах із Орбаном.

    Фактично маємо три лінії. Перша — офіційні цифри НАЗК: понад 55 млн грн доходу за жовтень, з яких більшість — від Мінфіну Угорщини як виплати за облігаціями. Друга — політична інтерпретація критиків: Порошенко нібито вибудовує канал із Орбаном і через нього — з Москвою. Третя — версія самої «Європейської солідарності»: це звичайний дохід від цінних паперів, який іде на підтримку армії, а не «орбанівські гроші за послуги».