Daypolitico

Позначка: Європейський Союз

  • Естонія хоче закрити Шенген для російських військових: ініціативу просувають на рівні ЄС

    Естонія хоче закрити Шенген для російських військових: ініціативу просувають на рівні ЄС

    Прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал заявив, що російські військовослужбовці, які брали участь у війні проти України, повинні бути позбавлені права в’їзду до Шенгенської зони. За його словами, така заборона має бути довгостроковою або навіть постійною та стати частиною спільної політики Європейського Союзу.

    Естонія вже почала просувати цю ініціативу серед європейських партнерів. У Таллінні вважають, що після завершення війни значна кількість російських військових із бойовим досвідом може становити серйозну загрозу для безпеки країн Європи. Саме тому, на думку естонського уряду, діяти потрібно на випередження.

    Крістен Міхал наголосив, що багато військових Росії можуть бути причетними до воєнних злочинів. У зв’язку з цим їхній в’їзд до країн Європи створює не лише політичні, а й реальні безпекові ризики. Він також підкреслив, що йдеться не про поодинокі випадки, а про потенційно велику кількість людей із досвідом бойових дій.

    Уряд Естонії звертає увагу на наслідки масштабної мобілізації в Росії. Там вважають, що після війни частина таких осіб може бути залучена до нових воєнізованих або приватних військових структур, які здатні діяти за межами країни.

    Наразі Естонія вже частково обмежила в’їзд для окремих категорій російських військових. Однак країна прагне, щоб подібні правила діяли на рівні всього Європейського Союзу. У Таллінні підкреслюють: ефективність таких рішень можлива лише за умови, що їх підтримають усі держави-члени.

    Водночас у ЄС зазначають, що питання візової політики частково залишається у компетенції національних урядів. Саме тому для впровадження загальноєвропейської заборони необхідно узгодити юридичні механізми та знайти спільну позицію.

    Європейські інституції вже розглядають можливість оцінки таких обмежень у межах чинного законодавства. Йдеться про пошук рішень, які дозволять поєднати принципи відкритості Шенгену з новими безпековими викликами.

    Експерти вважають, що ця ініціатива може стати частиною ширшої дискусії про післявоєнну архітектуру безпеки в Європі. Питання контролю за пересуванням осіб із бойовим досвідом набуває дедалі більшого значення на тлі війни та її довгострокових наслідків.

    Пропозиція Естонії може вплинути на формування нових підходів до безпеки в Європейському Союзі. Водночас її реалізація залежатиме від політичної волі інших країн і готовності діяти спільно.

  • Макрон йде з політики після 2027 року: президент Франції зробив гучну заяву про своє майбутнє

    Макрон йде з політики після 2027 року: президент Франції зробив гучну заяву про своє майбутнє

    Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що не планує залишатися у політиці після завершення свого другого президентського терміну у 2027 році. Відповідну заяву він зробив під час спілкування зі школярами у Нікосії, столиці Кіпр, де перебував із офіційним візитом у межах участі в неформальному саміті лідерів Європейського Союзу.

    За словами Макрона, його політична кар’єра фактично обмежиться періодом президентства, яке триватиме десять років. Він наголосив, що не мав політичного досвіду до обрання президентом і не планує продовжувати політичну діяльність після завершення каденції. «Я не займався політикою раніше і не буду займатися нею після», — підкреслив французький лідер, чітко окресливши своє бачення майбутнього.

    Ця заява пролунала на тлі підготовки Франції до чергових президентських виборів, які мають відбутися у квітні 2027 року. Відповідно до конституції країни, Макрон не може балотуватися втретє поспіль, що автоматично робить ці вибори ключовими для визначення подальшого політичного курсу держави. Його рішення відійти від політики після завершення повноважень додає інтриги до майбутньої кампанії та відкриває простір для нових політичних фігур.

    Під час розмови президент також поділився своїми роздумами про складнощі фінального етапу перебування на посаді. За його словами, після майже десятиліття президентства найбільшим викликом є не лише збереження досягнень, а й здатність визнавати помилки та виправляти їх. «Найважче після дев’яти років — це зберегти те, що ти зробив добре, і спробувати піти далі, але іноді доводиться виправляти те, що ти зробив неправильно», — зазначив він.

    Політичний контекст у Франції залишається напруженим і динамічним. Соціологічні опитування вже зараз демонструють зміну настроїв виборців. У центрі уваги — ультраправий політичний табір, який набирає популярності. Лідерка цієї сили Марін Ле Пен традиційно вважається одним із головних конкурентів у президентських перегонах, однак її участь у виборах може бути обмежена через судові рішення. У такому разі основним претендентом від цього політичного спектра може стати її союзник Жордан Барделла, якого вже зараз називають одним із фаворитів майбутньої кампанії.

    Можлива зміна влади у Франції має значення не лише для самої країни, а й для всього Європейського Союзу. Франція є однією з ключових держав блоку, і політичний курс її нового керівництва може суттєво вплинути на спільну політику ЄС, зокрема у питаннях безпеки, економіки та підтримки України.

    Сам Макрон за роки свого президентства відігравав важливу роль у формуванні європейської політики, особливо в умовах повномасштабної війни Росії проти України. Його дипломатичні ініціативи, спроби зберегти єдність ЄС та баланс між підтримкою України і пошуком шляхів деескалації конфлікту неодноразово ставали предметом дискусій як у Франції, так і за її межами.

    Заява про відхід із політики також може свідчити про бажання Макрона дистанціюватися від внутрішньополітичної боротьби після завершення каденції. На відміну від багатьох європейських лідерів, які залишаються впливовими гравцями навіть після відставки, він, схоже, розглядає президентство як завершений етап свого життя, а не як старт для подальшої політичної кар’єри.

    Водночас експерти не виключають, що подібні заяви можуть мати і тактичний характер. У політиці нерідко трапляються випадки, коли лідери змінюють свої плани під впливом обставин. Тому остаточне рішення Макрона щодо його майбутнього може залежати від ситуації у Франції та Європі після 2027 року.

    Попереду Францію очікує складний політичний період, у якому поєднаються внутрішні виклики — економічні реформи, соціальні настрої, міграційна політика — та зовнішні фактори, включно з геополітичною нестабільністю. У цьому контексті питання наступництва стає ключовим.

    Заява Емманюеля Макрона про намір залишити політику після 2027 року є не лише особистим рішенням, а й важливим сигналом для французького суспільства та міжнародної спільноти. Вона відкриває нову сторінку у політичному житті Франції та задає тон майбутнім дискусіям про роль країни в Європі та світі.

  • ЄС вдарив санкціями по Тіматі: репер відреагував різкою заявою після звинувачень у підтримці війни

    ЄС вдарив санкціями по Тіматі: репер відреагував різкою заявою після звинувачень у підтримці війни

    Європейський Союз запровадив санкції проти російського репера Тіматі (Тимура Юнусова) у межах чергового пакета обмежень проти осіб, які підтримують агресію РФ проти України. Відповідне рішення зафіксоване в офіційних документах ЄС, де зазначено, що артист відкрито підтримував політику Володимир Путін, поширював пропагандистські наративи та брав участь у заходах на підтримку війни.

    Згідно з позицією Євросоюзу, Тіматі неодноразово демонстрував лояльність до Кремля, зокрема підтримував окупацію Криму, виступав на пропагандистських концертах і мітингах, а також був залучений до політичних кампаній Путіна як довірена особа. Окремо вказується його участь у масштабному заході на московському стадіоні «Лужники» у березні 2022 року, який був присвячений підтримці російської політики та війни проти України.

    У документі ЄС наголошується, що діяльність Юнусова підпадає під критерії санкцій, оскільки він «підтримує дії або політику, що підривають територіальну цілісність, суверенітет і незалежність України». Таким чином, він долучається до переліку публічних осіб, які, на думку Європейського Союзу, відіграють роль у легітимізації російської агресії на міжнародному рівні.

    Реакція самого репера не забарилася. У своїх соцмережах Тіматі різко відреагував на санкції, заявивши, що вони не мають для нього жодного значення. За його словами, він не володіє нерухомістю за кордоном і не має рахунків у європейських банках, тому обмеження не вплинуть на його фінансове становище. Його коментар був емоційним і містив нецензурну лексику, що лише підкреслило демонстративне ігнорування санкційної політики Заходу.

    Водночас експерти зазначають, що навіть у випадках, коли санкції не мають прямого фінансового ефекту, вони виконують іншу важливу функцію — репутаційну. Потрапляння до санкційного списку обмежує можливості міжнародної діяльності, ускладнює співпрацю з іноземними партнерами та формує чіткий сигнал для глобальної аудиторії щодо позиції ЄС.

    Це не перший випадок, коли українські правоохоронні органи реагують на діяльність Тіматі. У 2025 році Служба безпеки України заочно повідомила йому про підозру. Згодом репера оголосили у розшук. Його звинувачують у порушенні порядку в’їзду на тимчасово окуповані території України та виїзду з них. За даними слідства, він неодноразово відвідував Крим після його анексії, ігноруючи українське законодавство.

    Санкції проти діячів культури, які підтримують війну, стали частиною ширшої політики ЄС щодо протидії російській пропаганді. У Брюсселі вважають, що інформаційний та культурний вплив має не менше значення, ніж військовий або економічний, адже формує громадську думку та легітимізує агресивні дії.

    Останні пакети санкцій дедалі частіше включають не лише політиків і військових, а й представників шоу-бізнесу, медіа та блогерів, які публічно підтримують війну. Таким чином ЄС намагається обмежити вплив пропаганди та показати, що відповідальність за агресію несуть не лише державні інституції, а й публічні особи, які сприяють її виправданню.

    Водночас у самій Росії подібні санкції часто використовуються як елемент внутрішньої пропаганди. Особи, які потрапляють під обмеження, нерідко демонстративно заявляють про свою «незалежність» від Заходу та використовують це для зміцнення власного іміджу серед проросійської аудиторії.

    Попри це, міжнародна ізоляція таких фігур поступово зростає. Обмеження на поїздки, співпрацю з іноземними компаніями та участь у міжнародних проєктах можуть мати довгострокові наслідки для кар’єри, навіть якщо короткостроково вони здаються незначними.

    Санкції ЄС проти Тіматі стали ще одним епізодом у ширшій кампанії Заходу проти інформаційної підтримки війни Росії. Реакція самого артиста лише підкреслила глибину розриву між позиціями Європи та російських публічних діячів, які відкрито підтримують агресію.

  • «Настав час рухатися далі»: у ЄС готуються до відкриття переговорів про вступ України

    «Настав час рухатися далі»: у ЄС готуються до відкриття переговорів про вступ України

    Президент Європейської ради Антоніу Кошта заявив, що після розблокування масштабної фінансової допомоги Україні та ухвалення нового пакету санкцій проти Росії Євросоюз має перейти до наступного стратегічного кроку — відкриття переговорних кластерів щодо вступу України до ЄС. Про це він повідомив перед початком неформальної зустрічі лідерів держав-членів Європейський Союз, передає «Інтерфакс-Україна».

    За словами Кошти, рішення ЄС про виділення Україні 90 млрд євро та погодження 20-го пакету санкцій проти Росії створює політичне підґрунтя для переходу до більш глибокої інтеграції України в європейський простір. «Тепер настав час дивитися вперед і готуватися до наступного кроку. А наступний крок — це офіційне відкриття перших кластерів переговорів щодо вступу України до Європейського Союзу», — наголосив він.

    Фактично ця заява означає, що в Брюсселі розглядають можливість активізації переговорного процесу вже найближчим часом, якщо збережеться політичний консенсус серед країн-членів. Йдеться про початок так званих кластерних переговорів — структурованого процесу, у межах якого країна-кандидат має узгодити своє законодавство з правом ЄС у ключових сферах: від верховенства права та економіки до енергетики, цифрової політики та безпеки.

    Передумовою для таких заяв стало нещодавнє рішення ЄС розблокувати фінансову допомогу Україні на суму 90 млрд євро, яка розрахована на 2026–2027 роки. Як раніше повідомляв президент України Володимир Зеленський, перший транш очікується вже наприкінці весни — на початку літа. Кошти планують спрямувати на оборону, розвиток українського оборонно-промислового комплексу, зокрема виробництво дронів і систем радіоелектронної боротьби, а також на підтримку бюджету та підготовку інфраструктури до наступного опалювального сезону.

    Паралельно з фінансовою підтримкою ЄС ухвалив і 20-й пакет санкцій проти Росії, який передбачає нові обмеження проти російського військово-промислового комплексу, «тіньового флоту» та каналів обходу санкцій. Саме поєднання економічного тиску на РФ і посилення підтримки України створює новий політичний контекст, у якому питання членства Києва в ЄС переходить із декларативного рівня у практичну площину.

    Водночас відкриття переговорних кластерів не означає швидкого вступу України до Євросоюзу. Це лише початок складного і тривалого процесу, який передбачає виконання великого обсягу реформ. Зокрема, Україні необхідно продовжити зміцнення інституцій, реформу судової системи, антикорупційної інфраструктури, а також адаптацію економічної політики до стандартів ЄС.

    Попри оптимістичні сигнали з боку керівництва Євросоюзу, серед окремих країн-членів зберігається певний скепсис щодо темпів євроінтеграції України. Раніше низка держав, зокрема Угорщина та Словаччина, блокували окремі рішення ЄС, пов’язані як із фінансовою допомогою Україні, так і з санкційною політикою щодо Росії. Втім, після політичних змін у регіоні та зняття вето з ключових рішень ситуація поступово змінюється.

    Кошта у своїй заяві фактично дав сигнал, що ЄС готовий рухатися вперед, якщо не виникатиме нових політичних блокувань. Його позиція узгоджується із загальною лінією Брюсселя на підтримку України як стратегічного партнера та майбутнього члена Євросоюзу.

    Окремо варто зазначити, що відкриття переговорних кластерів є також важливим геополітичним сигналом. У контексті війни це демонструє, що Європа розглядає Україну не лише як об’єкт допомоги, а як повноцінного учасника європейського політичного та економічного простору. Таким чином, процес інтеграції стає частиною ширшої стратегії зміцнення безпеки на континенті.

    Для України це означає не лише нові можливості, а й додаткову відповідальність. Прогрес у переговорах буде прямо залежати від темпів реформ, ефективності державного управління та здатності адаптуватися до стандартів ЄС. У цьому контексті відкриття перших кластерів може стати своєрідним тестом готовності країни до подальшого зближення з Євросоюзом.

    Заява Антоніу Кошти є важливим маркером зміни підходу ЄС: від політики підтримки — до політики інтеграції. І хоча попереду ще складний шлях, сам факт підготовки до переговорів свідчить про те, що європейська перспектива України поступово набуває реальних обрисів.

  • «Дружба» знову працює: Фіцо заявив, що трубопровід «не був пошкоджений» і натякнув на політику

    «Дружба» знову працює: Фіцо заявив, що трубопровід «не був пошкоджений» і натякнув на політику

    Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо зробив резонансну заяву щодо відновлення роботи нафтопроводу Дружба, який проходить через територію України. Попри офіційні повідомлення про ремонт після пошкоджень, словацький політик заявив, що трубопровід нібито «не був пошкодженим від початку» і міг використовуватися як інструмент геополітичного впливу.

    В інтерв’ю ЗМІ Фіцо поставив під сумнів попередні пояснення щодо зупинки прокачування нафти, натякнувши, що ситуація навколо «Дружби» могла мати політичне підґрунтя. «Він не був пошкоджений. Нафтопровід і нафта були використані як інструменти в геополітичній боротьбі», — заявив глава словацького уряду.

    Ця заява прозвучала на тлі підтвердження з боку словацьких офіційних осіб про відновлення постачання енергоносіїв. Зокрема, міністр закордонних справ Словаччини Юрай Бланар повідомив, що країна вже почала отримувати перші партії нафти через «Дружбу». За його словами, Братислава навіть готова не блокувати нові санкційні рішення Європейського Союзу, якщо постачання залишатиметься стабільним.

    «Нафта надходить через “Дружбу” до Словаччини… Поки постачання буде безперервним, ми не блокуватимемо процедури ухвалення санкцій на рівні ЄС», — зазначив дипломат.

    Відновлення роботи нафтопроводу стало важливим фактором у європейській політиці останніх днів. Саме після цього Європейський Союз розблокував пакет фінансової допомоги Україні на 90 млрд євро, а також ухвалив новий санкційний пакет проти Росії. Таким чином, «Дружба» знову опинилася в центрі не лише енергетичних, а й політичних процесів у Європі.

    Раніше українська сторона повідомляла, що прокачування нафти було зупинено через пошкодження інфраструктури внаслідок російських обстрілів. Після проведення ремонтних робіт постачання вдалося відновити, що підтвердили і європейські чиновники. Однак заява Фіцо фактично ставить під сумнів цю версію подій і може свідчити про загострення політичної риторики між окремими країнами ЄС та Україною.

    Аналітики зазначають, що подібні заяви можуть бути частиною ширшої політичної гри. Словаччина, як і Угорщина, залишається залежною від постачання російських енергоносіїв, тому питання стабільності роботи «Дружби» має для неї стратегічне значення. Водночас ЄС намагається поступово зменшити залежність від російської нафти, що створює напругу між країнами-членами.

    Крім того, ситуація навколо нафтопроводу показала, наскільки тісно переплетені енергетика та політика в сучасній Європі. Рішення про санкції, фінансову допомогу та дипломатичні кроки дедалі частіше залежать від доступу до ресурсів і стабільності постачання.

    На тлі цих подій Володимир Зеленський наголосив, що Україна виконує свої зобов’язання перед партнерами навіть у складних умовах війни. За його словами, відновлення роботи «Дружби» стало ще одним доказом того, що Київ готовий діяти відповідально, попри постійні загрози з боку Росії.

    Водночас критики звертають увагу, що залежність від одного інфраструктурного об’єкта може використовуватися як інструмент тиску. Історія з «Дружбою» вкотре продемонструвала, що навіть технічні проблеми можуть швидко перетворитися на політичний фактор.

    Ситуація також підкреслює складність внутрішньої політики ЄС. Попри єдність у підтримці України, окремі країни продовжують відстоювати власні економічні інтереси, що впливає на швидкість ухвалення рішень. У цьому контексті заяви Фіцо можуть бути сигналом про те, що подібні суперечності зберігатимуться і надалі.

    Відновлення роботи нафтопроводу «Дружба» стало не лише технічним, а й політичним моментом. Воно вплинуло на рішення ЄС, відкрило доступ до значних фінансових ресурсів для України, але водночас загострило дискусії щодо ролі енергетики в геополітичній боротьбі. Заяви словацького прем’єра лише підкреслюють, що навіть після відновлення постачання напруга навколо цього питання не зникає.

  • €90 млрд для України розблоковано, але шлях до ЄС під загрозою: що змінилося після відходу Орбан

    €90 млрд для України розблоковано, але шлях до ЄС під загрозою: що змінилося після відходу Орбан

    Після тривалого політичного протистояння Європейський Союз нарешті ухвалив рішення про виділення Україні масштабного пакета фінансової допомоги обсягом 90 млрд євро, а також затвердив 20-й пакет санкцій проти Росії. Це стало можливим 23 квітня під час неформального саміту лідерів ЄС на Кіпрі, у якому особисто взяв участь Президент України Володимир Зеленський. Рішення, яке ще донедавна виглядало заблокованим, було розблоковане після того, як прем’єр Угорщини Віктор Орбан, який програв вибори та йде у відставку, а також глава уряду Словаччини Роберт Фіцо зняли свої вето. Однак, попри цей політичний прорив, ключові проблеми, що стосуються членства України в ЄС, залишаються невирішеними.

    Формальним приводом для зміни позиції Будапешта та Братислави стало відновлення роботи нафтопроводу Дружба, який проходить через територію України. Його функціонування було порушено після російського ракетного удару поблизу Бродів, але українська сторона оперативно провела ремонт і відновила прокачування російської нафти до Угорщини та Словаччини. Саме цей крок фактично став неформальною умовою для розблокування фінансової допомоги Україні. Така ситуація оголила складний баланс інтересів у ЄС, де політична підтримка України нерідко стикається з енергетичною залежністю окремих країн-членів.

    У підсумку Україна отримала доступ до значного фінансового ресурсу, який має критичне значення для стабільності держави в умовах війни. За словами Володимир Зеленський, перший транш очікується вже наприкінці травня або на початку червня. Загалом програма розрахована на 2026–2027 роки. Приблизно 60 млрд євро планується спрямувати на оборону — зокрема розвиток виробництва дронів, систем радіоелектронної боротьби та іншого високотехнологічного озброєння. Ще 30 млрд євро підуть на покриття бюджетних витрат. У контексті того, що Україна у 2026 році потребує щонайменше $52 млрд зовнішнього фінансування, ця допомога фактично дозволяє уникнути серйозної фінансової кризи.

    Паралельно з фінансовим рішенням ЄС затвердив 20-й пакет санкцій проти Росії. До нього увійшли понад 120 індивідуальних обмежень, санкції проти російського військово-промислового комплексу та нові інструменти боротьби з обходом санкцій. Зокрема, було обмежено експорт високотехнологічного обладнання до третіх країн, які можуть використовуватися для реекспорту в Росію. Водночас цей пакет не передбачає повної заборони на морські перевезення російської нафти, що викликає критику з боку експертів. Умови глобального енергетичного ринку, зокрема напруженість на Близькому Сході, не дозволяють ЄС діяти більш жорстко без ризику для власної економіки.

    Попри фінансовий та санкційний прорив, головне питання — вступ України до ЄС — залишається відкритим. Відхід Віктор Орбан формально усуває одного з головних опонентів розширення, однак не змінює загального настрою в Євросоюзі. Серед ключових держав, таких як Франція та Німеччина, зберігається обережність щодо швидкого прийняття України до складу ЄС. Замість цього пропонуються компромісні моделі — «асоційоване членство» або статус «інтегрованої держави», які передбачають обмежений доступ до бюджету ЄС і відсутність права голосу на початковому етапі.

    Українська влада сприймає такі пропозиції стримано. У Києві наголошують, що країна не може погодитися на «символічне членство», особливо з огляду на свою роль у забезпеченні безпеки Європи. Володимир Зеленський неодноразово підкреслював, що Україна вже заплатила високу ціну за європейський вибір і очікує не декларацій, а конкретних рішень.

    Причини обережності ЄС мають комплексний характер. По-перше, це економічний фактор: інтеграція України потребуватиме значних фінансових ресурсів. По-друге, політичні ризики, пов’язані з можливим загостренням відносин із Росією. По-третє, внутрішні розбіжності серед держав-членів, які мають різні інтереси та пріоритети. І нарешті, сам Євросоюз потребує інституційних реформ, щоб бути готовим до такого масштабного розширення.

    У результаті навіть після розблокування фінансової допомоги та санкцій Україна опинилася в ситуації, коли стратегічне партнерство з ЄС посилюється, але перспективи повноцінного членства залишаються невизначеними. Дипломати говорять про «перезавантаження атмосфери» після політичних змін в Угорщині, однак визнають, що системні бар’єри нікуди не зникли.

    Події 23 квітня стали важливим, але не остаточним кроком. Україна отримала фінансову підтримку, яка дозволить зміцнити оборону та стабілізувати економіку, проте питання інтеграції до ЄС залишається відкритим і залежить від політичної волі європейських столиць. Для Києва це означає продовження складного шляху — одночасно на фронті та на дипломатичному рівні.

  • Фіцо заявив про «підірвану довіру» з Україною

    Фіцо заявив про «підірвану довіру» з Україною

    Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що довіра між Україною та Словаччиною «серйозно підірвана» через ситуацію навколо нафтопроводу «Дружба» та політичні процеси в Європейському Союзі щодо фінансової підтримки України. Про це він сказав у відеозверненні, опублікованому на його сторінці у Facebook.

    У своїй заяві Фіцо пов’язав стабільність енергопостачання регіону з політичними домовленостями в ЄС. За його словами, нафтопровід «Дружба» залишається критично важливим маршрутом постачання нафти для Словаччини, і будь-які перебої в його роботі можуть мати прямі економічні наслідки для країни.

    Він припустив, що навіть після можливого розблокування кредиту ЄС для України у розмірі 90 млрд євро ситуація з «Дружбою» може знову змінитися.

    «Я не здивуюся, якщо після розблокування цієї позики через короткий час знову буде припинення поставок», — заявив прем’єр Словаччини.

    Фіцо наголосив, що йдеться не лише про політику, а й про енергетичну стабільність усього регіону Центральної Європи, де ціни на пальне та доступ до нафтопродуктів залишаються чутливим питанням для урядів.

    Глава словацького уряду підтвердив, що Братислава не підтримує кредит для України, однак визнав, що рішення було ухвалене на рівні Європейського Союзу відповідно до встановлених процедур.

    Водночас він підкреслив, що Словаччина, як і Угорщина та Чехія, не бере участі у фінансуванні цієї ініціативи.

    Фіцо також звернув увагу на те, що рішення ЄС щодо фінансової допомоги Україні та санкцій проти Росії ухвалюються паралельно з енергетичними переговорами, що, на його думку, створює додаткову політичну напругу.

    За словами прем’єра Словаччини, технічні служби повідомляють про випробування нафтопроводу під тиском та проведення підготовчих робіт. Це, на його думку, може свідчити про поступове відновлення його функціонування.

    Водночас він не уточнив, коли саме можливе повне відновлення стабільного транзиту.

    Фіцо наголосив, що енергетична інфраструктура такого масштабу є «фактором стабільності або нестабільності» для всієї Центральної Європи, а будь-які перебої можуть впливати на внутрішні ціни на паливо, промисловість та транспорт.

    Окремо словацький прем’єр різко висловився щодо рівня політичної довіри між країнами.

    «Довіра між Словаччиною та Україною дуже порушена, підірвана, що стосується здатності виконувати обіцянки, які хтось дає», — заявив він.

    Фіцо фактично поставив під сумнів стабільність домовленостей у сфері енергетики, натякаючи на ризики повторення ситуацій із перебоями постачання.

    На тлі цих заяв у ЄС триває письмова процедура ухвалення пакета рішень щодо України. Комітет постійних представників ЄС запустив процес погодження змін до багаторічного бюджету ЄС 2021–2027 років, які передбачають кредит на 90 млрд євро для України, а також 20-й пакет санкцій проти Росії.

    Процедура триватиме до 23 квітня, якщо всі 27 держав-членів ЄС не підпишуть документи раніше.

    За даними європейських дипломатичних джерел, політичне схвалення вже отримано на рівні послів, однак формальне затвердження залежить від фінальних підписів держав-членів.

    Президент України Володимир Зеленський привітав просування фінансового та санкційного рішень у ЄС, наголосивши на необхідності швидкої реалізації домовленостей.

    У Європейській комісії підкреслюють, що підтримка України та санкційний тиск на Росію залишаються взаємопов’язаними елементами європейської безпеки.

    Водночас у дипломатичних колах визнають, що питання енергетичних маршрутів, зокрема «Дружби», продовжує залишатися одним із найбільш політично чутливих у відносинах між окремими країнами ЄС, Україною та Росією.

  • ЄС наближається до рішення щодо 90 млрд для України та санкцій проти РФ

    ЄС наближається до рішення щодо 90 млрд для України та санкцій проти РФ

    У Європейському Союзі розпочався фінальний етап ухвалення рішень щодо масштабного фінансового пакета для України та нового санкційного тиску на Росію. Йдеться про зміну багаторічного бюджету ЄС на 2021–2027 роки, яка передбачає кредит у розмірі 90 млрд євро для України, а також про погодження 20-го пакета санкцій проти РФ.

    Процедура ухвалення запущена в межах Комітет постійних представників ЄС за письмовим механізмом, який дозволяє затвердити рішення без додаткових засідань міністрів. Після політичного погодження послами 27 держав-членів ЄС стартував процес фінального підписання документів.

    За словами трьох європейських дипломатів, обидва рішення вже отримали одноголосну підтримку на рівні постійних представників. Це означає, що жодна з країн не заблокувала пакет на політичному етапі, що є критично важливим для його подальшого затвердження.

    Письмова процедура передбачає, що кожна з 27 держав-членів ЄС має або підтвердити згоду своїм підписом, або офіційно висловити заперечення із поясненням причин. У разі відсутності заперечень документ автоматично вважається ухваленим.

    Наразі процедура триватиме до 12:00 23 квітня (13:00 за київським часом), однак її можуть завершити раніше, якщо всі держави-члени поставлять свої підписи без зауважень. У такому разі рішення набудуть чинності одразу після завершення формальної перевірки.

    Фінансовий блок передбачає кредит для України в обсязі 90 млрд євро, який є частиною довгострокової підтримки ЄС у межах стабілізації української економіки в умовах війни.

    Паралельно ухвалюється 20-й пакет санкцій проти Росії, спрямований на посилення економічного та індивідуального тиску. Хоча деталі санкцій офіційно не розкриваються до завершення процедури, попередні пакети ЄС зазвичай включали обмеження щодо енергетичного сектору, фінансових установ, логістики та експорту технологій.

    Окремі держави ЄС пов’язують фінальне погодження з енергетичними питаннями, зокрема постачанням російської нафти через нафтопровід Дружба (нафтопровід). Йдеться про Угорщину та Словаччину, які очікують стабілізації поставок перед остаточним підписанням документів.

    Раніше міністр закордонних справ Словаччини заявляв, що Братислава готова підтримати санкційний пакет лише після відновлення постачання нафти. Угорщина також неодноразово пов’язувала свою позицію щодо фінансової допомоги Україні з енергетичними гарантіями.

    За даними дипломатів, ці технічні та політичні нюанси можуть вплинути на швидкість завершення процедури, але не змінюють загального результату — пакет має широку підтримку всіх країн ЄС.

    Попри можливі затримки, у Брюсселі зберігається оптимізм щодо швидкого фінального ухвалення. Глава європейської дипломатії Кая Каллас раніше заявляла, що рішення щодо фінансової допомоги Україні може бути затверджене протягом 24 годин.

    Після завершення письмової процедури рішення вважаються остаточно ухваленими без додаткових політичних раундів узгодження. Це дозволить ЄС перейти до практичної імплементації як кредитної програми для України, так і нового санкційного пакета проти Росії.

    Таким чином, найближчі дні можуть стати ключовими для одночасного просування двох стратегічних напрямків політики ЄС — довгострокової фінансової підтримки України та подальшого посилення санкційного тиску на Росію.

  • У ЄС обговорюють €90 млрд для України: Угорщина і Словаччина висунули умови

    У ЄС обговорюють €90 млрд для України: Угорщина і Словаччина висунули умови

     

     

  • Зеленський підписав закон для «промислового безвізу» з ЄС

    Зеленський підписав закон для «промислового безвізу» з ЄС