Daypolitico

Позначка: Юлія Свириденко

  • Нове призначення: Юлія Свириденко представлятиме Україну в Американсько-українському інвестфонді

    Нове призначення: Юлія Свириденко представлятиме Україну в Американсько-українському інвестфонді

    Кабінет Міністрів України ухвалив рішення делегувати колишню прем’єр-міністерку та ексочільницю Міністерства економіки Юлію Свириденко на посаду уповноваженої представниці уряду в Американсько-українському інвестиційному фонді відбудови (URIF).

    На цій позиції вона замінить колишнього заступника міністра економіки Єгора Перелигіна, якого уряд відкликав та звільнив за власним бажанням.

    Деталі призначення та роль Свириденко:

    • Ключова роль у створенні фонду: Саме Юлія Свириденко очолювала процес підготовки міжурядової угоди між Україною та США про заснування інвестиційного фонду відбудови, а також курирувала стратегічну «угоду про критичні корисні копалини» під час роботи в уряді.
    • Поточна діяльність: Після завершення роботи в уряді Юлія Свириденко з вересня обіймає посаду президентки KSE Business School.
    • Згода на призначення: Делегування до складу керівних органів фонду відбулося за її офіційною згодою.

    Завдання Американсько-українського інвестфонду (URIF):

    Спільний інвестиційний фонд має на меті залучати приватний та державний капітал із США і країн-партнерів для реалізації масштабних проєктів відбудови української інфраструктури, енергетики, видобутку критичних ресурсів та переробної промисловості.

    Повернення Свириденко до цієї ініціативи має на меті прискорити практичну реалізацію інвестиційних проєктів та зміцнити прямий діалог із американськими партнерами та інвесторами.

     

  • Свириденко після уряду очолила KSE Business School: чому призначення вже викликало скандал

    Свириденко після уряду очолила KSE Business School: чому призначення вже викликало скандал

    Колишня прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко отримала нову посаду — вона стала президенткою KSE Business School. Про це, як повідомляють Українські Новини, оголосив президент Київської школи економіки Тимофій Милованов у Facebook. Саме він публічно підтвердив призначення і дав зрозуміти, що розглядає прихід Свириденко як важливий кадровий крок для розвитку бізнес-освіти в межах KSE. За даними видання, до цього Свириденко очолювала уряд з липня 2025-го до липня 2026 року, а ще раніше працювала в економічному блоці Кабміну.

    Це призначення одразу отримало не лише позитивні, а й критичні оцінки. Сам Милованов, судячи з переказу його допису, заздалегідь відреагував на можливі закиди щодо конфлікту інтересів, розміру виплат Свириденко та відсутності в неї академічного досвіду. Окремо він пояснив і підхід до кадрового рішення: за словами Милованова, формальної процедури підбору кандидатів на топпосади в KSE Business School немає, оскільки школа є приватною структурою. У коментарі, який цитують Українські Новини, він фактично зводить логіку призначення до того, що колишній прем’єр — це людина зі зв’язками, досвідом ухвалення рішень і управлінським капіталом, якого школа не хоче втрачати.

    Однак головна причина резонансу — не саме призначення, а попередня співпраця Свириденко з KSE. За інформацією Українських Новин, до переходу на нову посаду вона вже викладала в KSE як запрошена лекторка й мала статус почесної професорки практики. Видання також вказує, що за 2025 рік Свириденко отримала від KSE понад 3,24 млн грн гонорарів, що перевищувало її прем’єрську зарплату. В іншій публікації те саме агентство наводить точнішу суму — 3 243 529 грн. Саме цей фінансовий аспект і став основою для публічної критики та політичних нападок на адресу KSE ще навесні цього року.

    Важливо, що формулювання про «відмивання коштів для хабарів» походить не з вироку суду і не з офіційно доведеної правоохоронної позиції, а з публічних підозр народного депутата Володимира Ар’єва, про які писали Українські Новини. За даними агентства, у квітні Ар’єв заявив, що запідозрив можливе відмивання коштів через KSE на користь тодішньої прем’єрки після того, як школа відмовилася надати інформацію про кількість її викладацьких годин. Депутат стверджував, що саме відсутність цієї інформації викликає у нього сумніви щодо реального обсягу викладацької роботи, а також повідомив про звернення до ДБР. Тобто на цей момент ідеться саме про політичні звинувачення та публічні підозри, а не про встановлений судом факт.

    На цьому тлі показовою є й публічна самоідентифікація самої KSE. На офіційній сторінці підтримки школа прямо зазначає, що не є комерційною організацією і не фінансується урядом, а натомість покладається на підтримку людей та організацій. Це важливий нюанс, адже частина критики навколо призначення Свириденко фактично зводиться до питання меж між приватною освітньою інституцією, її публічним впливом та близькістю до державної влади. KSE, зі свого боку, підкреслює власну автономність і донорську модель існування.

    Тому історія з новою посадою Свириденко виходить далеко за рамки звичайної кадрової новини. По суті, вона поєднує одразу кілька чутливих для українського суспільства тем: «обертальні двері» між владою і впливовими інституціями, великі виплати топчиновникам від приватних освітніх структур, відсутність прозорих конкурсних процедур і репутаційні ризики для самої KSE. Формально Милованов не приховує, що рішення є управлінським вибором приватної структури. Але політично й суспільно воно все одно виглядає неоднозначно — саме через уже наявний бекграунд із гонорарами, запитами щодо реального викладання та попередніми публічними закидами з боку опонентів. Це — аналітичний висновок, який випливає з публічних заяв сторін та описаних ними фактів.

    Для самої Свириденко нова посада може означати спробу швидко перейти з великої політики в сектор освіти та управлінського консалтингу, де її досвід в уряді стає головним активом. Для KSE — це, безперечно, сильне ім’я, яке може додати публічної ваги бізнес-школі. Але водночас це і новий виток дискусії про те, де закінчується експертність і починаються привілеї доступу, статусу та зв’язків. Саме тому тема, ймовірно, ще не раз повернеться у публічний простір — особливо якщо школа не дасть більш розгорнутого пояснення, чим саме займатиметься Свириденко на новій посаді та як оцінюватиметься ефективність її роботи.

    Отже, призначення Юлії Свириденко президенткою KSE Business School уже стало однією з найгучніших кадрових новин дня. З одного боку, йдеться про логічне для приватної інституції рішення залучити людину з найвищого рівня державного управління. З іншого — про крок, який автоматично актуалізує старі запитання щодо прозорості, винагород і можливого конфлікту інтересів. І хоча юридично це поки що історія про призначення та політичну критику, репутаційно для KSE і самої Свириденко вона може мати довший шлейф, ніж звичайна кадрова ротація.

  • Тариф на світло восени не зміниться: Свириденко назвала ціну, яку платитимуть українці

    Тариф на світло восени не зміниться: Свириденко назвала ціну, яку платитимуть українці

    Українці й надалі сплачуватимуть за електроенергію за чинним тарифом — 4,32 грн за 1 кВт·год. Підвищення вартості електроенергії для побутових споживачів восени не передбачається: уряд продовжив дію чиного тарифу до 31 жовтня 2026 року. Про це повідомила ексочільниця уряду України Юлія Свириденко.

    За словами очільниці уряду, рішення дозволить зберегти стабільні витрати домогосподарств напередодні нового опалювального сезону. Це означає, що у вересні та жовтні всі побутові споживачі оплачуватимуть електроенергію за чинною ціною — 4,32 грн за кВт·год, без будь-яких змін або додаткових коефіцієнтів.

    Свириденко наголосила, що уряд також залишає спеціальні умови для громадян, які використовують електроенергію як основне джерело опалення. Пільговий тариф діятиме протягом опалювального сезону — з 1 жовтня до 30 квітня. Він поширюватиметься на приватні будинки та квартири з електроопаленням, а також багатоквартирні будинки, які не підключені до газопостачання та систем централізованого або автономного теплопостачання.

    Для таких споживачів вартість електроенергії становитиме 2,64 грн за 1 кВт·год, але лише за умови, що місячне споживання не перевищує 2000 кВт·год. Якщо цей ліміт буде перевищено, за електроенергію понад встановлений обсяг доведеться сплачувати вже за загальним тарифом — 4,32 грн за кВт·год.

    Таким чином уряд зберігає механізм державної підтримки для сімей, які мають високий рівень споживання електроенергії через використання електричних систем опалення. Це дозволяє зменшити фінансове навантаження на такі домогосподарства в осінньо-зимовий період, коли витрати на електроенергію традиційно зростають.

    Чинний тариф для населення діє в межах механізму покладання спеціальних обов’язків (ПСО), який дозволяє забезпечувати електроенергію для побутових споживачів за фіксованою ціною, нижчою за ринкову. Рішення про його продовження Кабінет Міністрів ухвалив наприкінці квітня 2026 року.

    Питання можливого перегляду тарифів залишається актуальним у контексті співпраці України з Міжнародним валютним фондом. У меморандумі з МВФ зазначається, що після завершення воєнного стану та стабілізації енергетичного сектору Україна має поступово переходити до економічно обґрунтованих тарифів. Однак, за інформацією уряду, перегляд тарифів на житлово-комунальні послуги очікується не раніше 2027 року.

    Експерти енергетичного ринку неодноразово зазначали, що нинішній тариф для населення не покриває повної ринкової вартості виробництва та постачання електроенергії. Водночас під час повномасштабної війни держава утримує соціально прийнятний рівень цін, щоб не допустити різкого зростання фінансового навантаження на громадян.

    Особливо актуальним це питання залишається напередодні нового опалювального сезону, коли споживання електроенергії традиційно збільшується. В умовах постійних атак Росії на енергетичну інфраструктуру уряд паралельно працює над відновленням пошкоджених енергетичних об’єктів, накопиченням резервів обладнання та підготовкою енергосистеми до зимових пікових навантажень.

    Наразі ж для побутових споживачів рішення уряду означає, що до кінця жовтня жодних змін у платіжках за електроенергію не буде. Базовий тариф залишатиметься на рівні 4,32 грн за кВт·год, а для домогосподарств з електроопаленням у межах встановленого ліміту й надалі діятиме пільгова ставка 2,64 грн за кВт·год під час опалювального сезону.

  • Кадри Зеленського знову в дефіциті, Свириденко можуть призначити послом у США, а люди Єрмака залишаються в системі

    Кадри Зеленського знову в дефіциті, Свириденко можуть призначити послом у США, а люди Єрмака залишаються в системі

    У Києві продовжують шукати вихід із кадрової кризи, яку оголило липневе перезавантаження влади. Колишня прем’єр-міністр Юлія Свириденко, чия відставка в середині липня стала одним із найгучніших епізодів цієї перебудови, надалі розглядається як можливий кандидат на посаду посла України в США. Попри те, що ще в липні джерела в оточенні президента та самої Свириденко повідомляли про її категоричну відмову, розмови про її повернення в дипломатію не припинилися.

    Офіційно Зеленський підтвердив пропозицію ще 23 липня. Виступаючи разом із ірландським прем’єром, він прямо сказав, що розраховував саме на Свириденко, підкреслюючи її роль у укладенні економічних домовленостей із Вашингтоном, зокрема навколо інвестиційного фонду реконструкції. Посол, за його словами, має бути людиною рівня не нижче віце-прем’єра чи міністра. Нинішній посол Ольга Стефанішина на той момент уже просила про відхід з особистих причин. На початок серпня її повноваження фактично завершилися, і контакти з американською стороною тимчасово йдуть через переговорну групу, Офіс президента та уряд.

    Свириденко сама публічно не коментувала статус пропозиції після початкових відмов. Джерела, близькі до неї, ще в середині липня говорили, що вона бере час до вересня. Зараз, майже місяць потому, питання залишається відкритим: інші кандидатури обговорюються, але фінального рішення немає. Призначення людини, яка ще нещодавно очолювала уряд і особисто вела переговори з американським мінфіном, виглядало б логічним з точки зору Вашингтона. З іншого боку, відправка колишнього прем’єра на дипломатичну посаду традиційно сприймається в українській політиці як м’який спосіб вивести впливову фігуру з внутрішньої гри.

    Паралельно з цим у системі влади зберігається інший, менш публічний процес. Кадровий каркас, вибудуваний у роки, коли Андрій Єрмак фактично контролював Офіс президента, продовжує триматися. Багато ключових призначень того періоду не були переглянуті навіть після його відставки в листопаді 2025 року та наступних кримінальних процедур. У травні 2026-го Єрмаку офіційно повідомили про підозру в легалізації 460 мільйонів гривень у рамках справи про будівництво елітного комплексу під Києвом. Суд обрав запобіжний захід із заставою, потім залишив електронний браслет. Формально він поза системою. Фактично, за оцінками кількох співрозмовників у політичних і силових колах, його вплив на окремі кадрові рішення та внутрішні узгодження не зник повністю.

    Саме цю стійкість людей Єрмака пов’язують зі збереженням особистих контактів. За відомостями, які поки неможливо незалежно підтвердити, Зеленський продовжує регулярно спілкуватися з колишнім головою свого Офісу — або особисто, або по телефону. Офіційних підтверджень цих розмов немає. Немає й публічних спільних появ. Але сама можливість таких контактів пояснює, чому частина «кадрів АБ» (прізвисько, під яким Єрмака знали всередині системи за ініціалами Андрій Борисович) досі утримує позиції, попри зміну керівництва Офісу та низку гучних відставок.

    Липнева криза влади показала крихкість нинішньої конструкції. Відставка Свириденко, подальше формування уряду Сергія Корецького, публічний конфлікт навколо Михайла Федорова та заміна Олександра Сирського відбулися в стислі строки й викликали хвилю критики. У німецькій пресі вже писали про «політичний тупик» і хаотичні рішення. В самій Україні експерти відзначають вкрай коротку лаву запасних у президента, одні й ті самі люди переміщуються між міністерствами, Радою нацбезпеки, розвідкою та дипломатією.

    У цьому контексті можливе повернення Свириденко до Вашингтона набуває додаткового сенсу. З одного боку, це спосіб закрити одну з найчутливіших дипломатичних вакансій людиною, яку в американській адміністрації вже знають. З іншого — індикатор того, наскільки глибоко система все ще залежить від старих зв’язків і неформальних домовленостей. Поки рішення щодо посла не ухвалено, а контакти Зеленського з Єрмаком залишаються в зоні закритої інформації, картина залишається незавершеною. Але сам факт, що обидві ці лінії продовжують існувати паралельно, свідчить про те, що перезавантаження влади 2026 року виявилося значно менш радикальним, ніж виглядало збоку.

  • «Можемо взяти практично все, що захочемо»: Трамп зробив гучну заяву про угоду з Україною

    «Можемо взяти практично все, що захочемо»: Трамп зробив гучну заяву про угоду з Україною

    Президент США Дональд Трамп знову прокоментував економічну угоду між Вашингтоном і Києвом щодо природних ресурсів та створення спільного Інвестиційного фонду відбудови. Американський президент заявив, що Україна має значні запаси корисних копалин і що підписаний документ нібито дозволяє Сполученим Штатам отримати широкий доступ до них.

    В інтерв’ю Real America’s Voice Трамп назвав домовленість вигідною для США та заявив, що американська сторона може «поїхати туди в будь-який момент і взяти практично все, що захочемо». За його словами, потенційна цінність ресурсної складової угоди може перевищувати 300 млрд доларів.

    Водночас буквальне трактування слів Трампа не відповідає механізму, зафіксованому у самій угоді. Офіційні документи України та США не передбачають передачі Сполученим Штатам українських родовищ або права одноосібно забирати корисні копалини. Україна зберігає право власності на свої природні ресурси та самостійно визначає умови й місця їхнього видобутку.

    Угоду про створення Американсько-українського інвестиційного фонду відбудови Київ і Вашингтон підписали 30 квітня 2025 року. Наступного дня Білий дім назвав її історичним економічним партнерством, покликаним залучати американські інвестиції у відбудову України, розробку природних ресурсів та стратегічну інфраструктуру.

    Фонд побудований на паритетній основі. Україна та США мають рівні права в управлінні ним, а жодна зі сторін не отримує одноосібного контролю. Українська сторона повинна спрямовувати до фонду 50% майбутніх доходів від нових ліцензій та рентних платежів, пов’язаних із видобутком визначених корисних копалин, нафти й газу. Водночас чинні родовища, вже видані ліцензії та бюджетні доходи, які існували до угоди, під цей механізм не підпадають.

    Саме тому тезу Трампа про можливість «взяти практично все» варто сприймати як його політичне трактування домовленості, а не як юридичний опис її положень. У Міністерстві економіки України після підписання документа окремо наголошували: усі українські надра залишаються власністю України, державні компанії не переходять під контроль США, а приватизаційні процеси угодою не змінюються.

    Американська сторона натомість отримує економічний інтерес у майбутніх проєктах. США можуть вкладати у фонд фінансові ресурси, залучати приватний капітал, технології та нову військову допомогу. Через U.S. International Development Finance Corporation Вашингтон також може сприяти приходу американських та інших західних компаній у проєкти з розробки надр, енергетики та інфраструктури.

    Кошти самого фонду мають інвестуватися виключно в Україну. Йдеться про видобувні проєкти, переробку ресурсів, інфраструктуру та відновлення країни. Протягом перших десяти років прибуток фонду має повністю реінвестуватися в українську економіку. Лише після цього сторони зможуть переходити до розподілу частини прибутку.

    Ще одна принципова деталь — угода не передбачає погашення Україною вартості попередньої американської військової допомоги. На ранніх етапах переговорів адміністрація Трампа пов’язувала майбутню ресурсну співпрацю з обсягом допомоги, яку США вже надали Україні, однак у фінальному документі відповідного боргового зобов’язання немає.

    Угода також не дає Вашингтону права самостійно визначати, де і коли розробляти конкретне родовище. За інформацією Міністерства економіки України, саме українська держава зберігає повноваження визначати умови користування надрами та видавати відповідні дозволи.

    Трамп, однак, уже не вперше описує домовленість значно ширше, ніж її юридичний текст. Він регулярно говорить про українські ресурси як про спосіб компенсувати американські витрати на підтримку Києва та наголошує на економічній вигоді для США.

    Водночас цифра понад 300 млрд доларів також потребує уточнення. У відкритих документах угоди немає гарантованої суми ресурсів або прибутку саме на 300 млрд доларів. Це політична оцінка самого Трампа, а фактична вартість майбутніх проєктів залежатиме від результатів геологічної розвідки, цін на сировину, обсягів інвестицій, вартості видобутку та безпекової ситуації.

    Частина потенційно перспективних родовищ розташована у районах, які перебувають під російською окупацією або поблизу зони бойових дій, що також ускладнює оцінку їхньої реальної комерційної вартості. Крім того, запуск великих гірничодобувних проєктів зазвичай займає роки та потребує значних інвестицій у геологічні дослідження, інфраструктуру, енергетику і переробку.

    У Вашингтоні угоду розглядають і як стратегічний інструмент. Білий дім під час її підписання прямо заявляв, що економічна присутність США в Україні повинна сприяти довгостроковій стабільності, модернізації країни та посиленню американського інтересу у збереженні вільної й суверенної України.

    Для Києва угода також є способом залучити капітал до післявоєнної відбудови та ресурсних проєктів, для реалізації яких самій Україні може бракувати фінансування та технологій.

    Таким чином, нова заява Трампа демонструє його максимально комерційний погляд на економічне партнерство з Україною. Проте фактичний зміст документа значно складніший за фразу про можливість «взяти все, що захочемо». США отримали преференційні можливості для участі в майбутніх українських ресурсних проєктах та рівноправну участь у спільному фонді, але право власності на українські надра залишається за Україною, а їх розробка продовжує регулюватися українською державою.

  • Зеленський розкрив, яку несподівану посаду запропонував Юлії Свириденко

    Зеленський розкрив, яку несподівану посаду запропонував Юлії Свириденко

    Президент України Володимир Зеленський підтвердив, що запропонував колишній прем’єр-міністерці Юлії Свириденко обійняти посаду посла України у Сполучених Штатах. Про це глава держави заявив, коментуючи можливі кадрові призначення після змін в уряді.

    За словами президента, питання подальшої роботи колишніх членів уряду залишається предметом обговорення. Зокрема, тривають консультації щодо майбутньої посади колишнього міністра оборони Рустема Умєрова. Водночас Зеленський підтвердив, що раніше вже запропонував Юлії Свириденко очолити українське дипломатичне представництво у Вашингтоні.

    «Я думаю про це (над посадою Умєрова — ред.). У нас є обговорення із Рустемом і з Юлією. Ми повернемось до Свириденко. У нас є пропозиції. Це вже не секрет, що, дійсно, при всій повазі до Ольги Стефанішиної, це не секрет, що я розраховував і пропонував Юлі Свириденко місце посла в США», — заявив президент.

    Водночас Зеленський не уточнив, чи погодилася Свириденко на таку пропозицію та чи ухвалене остаточне рішення щодо її можливого дипломатичного призначення. Також наразі невідомо, коли можуть бути оголошені офіційні кадрові рішення.

    Окрім цього, президент повідомив, що продовжує визначатися з майбутньою посадою Рустема Умєрова. За словами Зеленського, консультації з цього приводу ще тривають, а остаточне рішення буде ухвалене після завершення обговорень.

    Заява глави держави пролунала на тлі масштабних кадрових змін у виконавчій владі та подальшого формування нової управлінської команди. Останніми днями увага суспільства прикута до того, які посади отримають колишні високопосадовці та хто представлятиме Україну на ключових міжнародних напрямках, зокрема у відносинах зі Сполученими Штатами.

  • Екс-прем’єр Юлія Свириденко планує перейти в Нафтогаз та підтримує контакти з Андрієм Єрмаком. Джерела

    Екс-прем’єр Юлія Свириденко планує перейти в Нафтогаз та підтримує контакти з Андрієм Єрмаком. Джерела

    За інформацією наших джерел, після відставки Юлія Свириденко планує перейти до НАК “Нафтогаз України” та підтримує контакти з екс-главою ОП Андрієм Єрмаком.

    “Свириденко справді хоче потрапити в “Нафтогаз”, і це її влаштовує.

    Багато розказує про інвестиції та якісь міжнародні проекти, але це все далеко від реальності. Ну і, крім того, їй хтось підказує.

    Водночас, ні вона, ні Мілованов не відмовилися від контактів з Андрієм Єрмаком, який “мріє про реванш”.

    До речі, у даному контексті можуть початись медійні атаки на Кіма, який є людиною Давида Арахамії.”- зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше ми писали, що Рустему Умерову шукають гідне місце замість посади глави РНБО, на прохання його “турецьких друзів”.

     

  • Зеленський не полишає спроб переконати Свириденко очолити посольство України у США

    Зеленський не полишає спроб переконати Свириденко очолити посольство України у США

    Президент України Володимир Зеленський продовжує шукати нового посла України у Сполучених Штатах і, за даними джерел, не відмовився від наміру призначити на цю посаду колишню прем’єр-міністерку Юлію Свириденко. Попри те, що вона вже відхилила відповідну пропозицію, глава держави нібито й надалі намагається переконати її погодитися на дипломатичну місію у Вашингтоні.

    Про це повідомляє Financial Times .

    За інформацією видання, після кадрових змін в уряді Зеленський продовжує пошук кандидата, який представлятиме Україну у США. Головною претенденткою на цю посаду, як і раніше, залишається Юлія Свириденко, яка цього тижня залишила посаду прем’єр-міністра.

    За словами співрозмовників Financial Times, Свириденко вже відмовилася від пропозиції очолити українське посольство у Вашингтоні, однак президент не припинив спроб змінити її рішення.

    «Він усе ще намагається переконати її обійняти цю посаду, яка припадає на вирішальний момент війни та у відносинах з адміністрацією Трампа», — цитує видання джерела, обізнані з ситуацією.

    Журналісти зазначають, що призначення нового посла у США має особливе значення для України з огляду на триваючу війну з Росією, а також необхідність підтримувати активний політичний діалог із Вашингтоном. Саме тому пошук кандидата на цю посаду залишається одним із важливих кадрових питань для української влади.

    Нагадаємо, 14 липня Юлія Свириденко подала заяву про відставку з посади прем’єр-міністра України після зустрічі з президентом Володимиром Зеленським. Вона пояснила своє рішення необхідністю оновлення уряду.

    Того ж дня Верховна Рада підтримала її відставку. Відповідно до законодавства, звільнення прем’єр-міністра автоматично означає припинення повноважень усього складу Кабінету Міністрів.

    Вже 16 липня парламент призначив новим прем’єр-міністром України Сергія Корецького. Після цього Верховна Рада також підтримала призначення нового складу уряду, затвердивши керівників більшості міністерств.

    Попри завершення роботи на посаді глави уряду, Свириденко ще провела фінальне засідання Кабінету Міністрів, під час якого, за її словами, було ухвалено механізм використання 40 мільярдів гривень на підготовку країни до осінньо-зимового періоду в межах Планів стійкості.

    На тлі цих кадрових змін у медіа також з’явилася інформація про можливу зміну керівника української дипломатичної місії у США. За даними ЗМІ, чинна посол України у Вашингтоні Ольга Стефанішина нібито найближчим часом може залишити свою посаду. Повідомлялося, що рішення про звільнення вона ухвалила з власної ініціативи.

    Водночас офіційного підтвердження можливого призначення Юлії Свириденко послом України у США наразі немає. Також немає офіційних коментарів щодо інформації про її відмову чи подальші спроби президента переконати її погодитися на цю посаду. Опубліковані дані ґрунтуються на інформації, отриманій Financial Times від джерел, близьких до глави держави.

  • 289 голосів “за”: Верховна Рада призначила нового главу уряду

    289 голосів “за”: Верховна Рада призначила нового главу уряду

    Верховна Рада України підтримала призначення Сергія Корецького на посаду прем’єр-міністра України. За відповідне рішення проголосували 289 народних депутатів, що забезпечило необхідну конституційну більшість для затвердження нового очільника уряду.

    Кандидатуру Сергія Корецького до парламенту вніс президент Володимир Зеленський після відставки Юлії Свириденко, яка автоматично потягнула за собою припинення повноважень усього складу Кабінету Міністрів. Напередодні профільний комітет Верховної Ради рекомендував депутатам підтримати це призначення.

    До призначення на посаду прем’єр-міністра Корецький очолював НАК «Нафтогаз України». Президент Зеленський пояснював свій вибір тим, що саме Корецький є «найбільш підготовленою людиною» для керівництва урядом на нинішньому етапі, коли країна одночасно веде війну, готується до опалювального сезону, забезпечує енергетичну безпеку та продовжує переговори з міжнародними партнерами.

    Призначення Сергія Корецького стало ключовим елементом масштабного оновлення виконавчої влади, про яке президент оголосив цього тижня. Очікується, що найближчим часом Верховна Рада також завершить формування нового складу Кабінету Міністрів та розподілить міністерські портфелі.

  • Нові кадрові призначення в уряді: названо ймовірний склад Кабміну Корецького

    Нові кадрові призначення в уряді: названо ймовірний склад Кабміну Корецького

    Народна депутатка від фракції “Слуга народу” Ольга Василевська-Смаглюк оприлюднила ймовірний склад нового уряду, який, за її словами, очолить Сергій Корецький. Зокрема, вона повідомила, що посаду міністра оборони може отримати Ігор Клименко, а Міністерство економіки замість Олексія Соболєва очолить Олександр Кравченко.

    За словами депутатки, оновлений Кабінет Міністрів передбачає низку кадрових змін, які стосуватимуться ключових міністерств. Так, віцепрем’єр-міністром з питань європейської інтеграції, за її інформацією, стане Всеволод Ченцов. Міністерство у справах ветеранів може очолити Віталій Кім, а Міністерство юстиції — Денис Маслов.

    Також, за словами Василевської-Смаглюк, Міністерство розвитку громад та територій має перейти під керівництво Віталія Безгіна, тоді як Міністерство інфраструктури та відновлення очолить Микола Калашник.

    Однією з найпомітніших кадрових змін може стати призначення нинішнього глави Національної поліції Івана Вигівського на посаду міністра внутрішніх справ. Водночас Ігор Клименко, який наразі очолює МВС, за інформацією депутатки, має перейти на посаду міністра оборони.

    У Міністерстві економіки також очікуються зміни. Олексій Соболєв, як стверджує Василевська-Смаглюк, залишить посаду міністра та продовжить роботу в Офісі президента. Його наступником може стати Олександр Кравченко.

    Крім того, Тарас Висоцький, за оприлюдненою інформацією, очолить Міністерство аграрної політики та продовольства, а Міністерство освіти і науки може перейти під керівництво Андрія Бутенка.

    Водночас народна депутатка зазначила, що решта членів уряду, попередньо, збережуть свої нинішні посади, а кадрові зміни торкнуться лише окремих напрямків роботи Кабінету Міністрів.

    Офіційного підтвердження такого складу уряду з боку президента України, Верховної Ради чи Офісу президента наразі немає. Водночас останніми днями тема масштабного перезавантаження виконавчої влади активно обговорюється як серед народних депутатів, так і в політичних колах.

    Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський раніше анонсував масштабне оновлення уряду. За попередніми повідомленнями, нинішня очільниця Кабінету Міністрів Юлія Свириденко може очолити українське посольство у Сполучених Штатах, а новим прем’єр-міністром має стати Сергій Корецький.

    За інформацією ЗМІ, необхідність кадрових змін на Банковій пояснюють кількома чинниками. Серед головних називають підготовку країни до нового осінньо-зимового періоду, зміцнення системи державного управління в умовах війни, а також необхідність прискорити реалізацію реформ та забезпечити ефективніше відновлення країни.

    Очікується, що питання формування нового складу уряду найближчим часом буде винесене на розгляд Верховної Ради, після чого стане зрозуміло, які із запропонованих кандидатур отримають офіційне призначення.