Позначка: Юра Єнакіївський

  • СБУ двічі не підтримала санкції проти «Юри Єнакіївського»: Кривонос розкрив деталі конфлікту

    СБУ двічі не підтримала санкції проти «Юри Єнакіївського»: Кривонос розкрив деталі конфлікту

    Національне антикорупційне бюро України двічі зверталося до Служби безпеки України щодо запровадження санкцій проти колишнього народного депутата від Партії регіонів Юрія Іванющенка, відомого як «Юра Єнакіївський». Однак перше звернення СБУ не підтримала, заявивши про недостатність підстав, а на повторне, за словами директора НАБУ Семена Кривоноса, станом на 10 серпня відповіді так і не надійшло.

    Про це Кривонос розповів під час пресконференції 10 серпня. Він уточнив, що йдеться про колишнього депутата-регіонала, якого журналіст «Української правди» Михайло Ткач нещодавно зафіксував у Монако. Іванющенко є фігурантом кримінального провадження НАБУ щодо ймовірного заволодіння земельними ділянками ринку «Столичний» у передмісті Києва.

    За словами Кривоноса, після першого звернення в СБУ відповіли, що не бачать достатніх підстав для застосування санкцій. Ця позиція була оприлюднена ще навесні. У відповіді Служби від 22 квітня зазначалося, що матеріали НАБУ нібито не містять достатньої інформації про завдання Іванющенком шкоди національній безпеці України. Водночас СБУ тоді залишила можливість повторного розгляду питання після доопрацювання матеріалів.

    Після цього НАБУ, за словами директора Бюро, доповнило інформацію. Кривонос заявив, що детективи звернули увагу на дані, які раніше, за його словами, сама СБУ наводила щодо Іванющенка, зокрема про його можливий зв’язок із 5-ю службою ФСБ Росії. Водночас це твердження наразі озвучене саме директором НАБУ, а не підтверджене окремою публічною заявою СБУ станом на 10 серпня.

    НАБУ також заявляло про інші обставини, які, на думку Бюро, можуть бути підставою для санкцій. Ще в березні детективи повідомляли, що встановили стійкі фінансові зв’язки Іванющенка з Росією. Йшлося, зокрема, про діяльність пов’язаних із ним компаній на території РФ та тимчасово окупованих територіях України, де ці структури, за даними слідства, сплачували податки до російського бюджету.

    Крім того, НАБУ повідомляло про встановлені факти використання Іванющенком російського паспорта та його зв’язки з особами, яких детективи пов’язують із фінансуванням збройних формувань та окупаційних адміністрацій держави-агресора. Саме ці матеріали Бюро використовувало, обґрунтовуючи необхідність застосування персональних обмежувальних заходів.

    Кривонос заявив, що після уточнення матеріалів повторне звернення до СБУ було подано, однак відповіді НАБУ досі не отримало. Директор Бюро публічно висловив нерозуміння, чому санкції щодо Іванющенка не запроваджують, якщо, за твердженням НАБУ, існують дані про російський паспорт, бізнес на окупованих територіях і зв’язки з російськими структурами.

    При цьому остаточне рішення про застосування санкцій ухвалюється не НАБУ і не одноосібно СБУ. Відповідно до українського законодавства, пропозиції щодо санкцій можуть подавати уповноважені державні органи, після чого їх розглядає Рада національної безпеки і оборони, а рішення вводиться в дію указом президента. СБУ регулярно виступає одним з ініціаторів таких рішень — наприклад, у травні 2026 року РНБО підтримала подані Службою пропозиції щодо чергового пакета персональних санкцій.

    Ситуація навколо санкцій відбувається паралельно з новим кримінальним провадженням щодо Іванющенка. У вересні 2025 року НАБУ і САП повідомили про підозри кільком особам у справі щодо земель ринку «Столичний». За даними слідства, навесні 2021 року на тлі корпоративного конфлікту за контроль над ринком могла бути реалізована схема виведення активів на підконтрольні структури.

    Йдеться про дев’ять земельних ділянок загальною площею близько 18 гектарів. Їхня вартість, за матеріалами справи, оцінювалася приблизно у 160 млн грн. Слідство вважає, що землю могли відчужити за допомогою удаваних правочинів на користь компаній, пов’язаних із учасниками схеми. Серед осіб, яких медіа ідентифікували у справі, — Іванющенко та київська забудовниця Владислава Молчанова.

    У жовтні 2025 року Вищий антикорупційний суд заочно обрав Іванющенку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Водночас судові рішення у цій справі надалі переглядалися, а історія із запобіжним заходом продовжилася у 2026 році.

    Окремий пласт справ навколо Іванющенка пов’язаний із його активами у Швейцарії. Ще в січні 2015 року український суд наклав арешт на понад 72 млн швейцарських франків, які зберігалися на рахунках, пов’язаних із колишнім депутатом. Тоді Генеральна прокуратура повідомляла, що ці кошти були заблоковані для забезпечення можливої майбутньої конфіскації.

    У 2018 році швейцарські суди відмовили структурам, пов’язаним з Іванющенком, у розмороженні цих коштів. Швейцарська сторона тоді зазначала, що можливе повернення грошей Україні залежатиме від результатів кримінальних проваджень та чинних судових рішень.

    У березні 2026 року ця історія отримала новий розвиток. За даними ZN.UA, НАБУ та САП проводили обшуки в судах і серед представників Офісу генерального прокурора, перевіряючи обставини рішень, які могли бути пов’язані зі спробами зняття арештів та закриття справ щодо Іванющенка. За інформацією джерел видання, приблизно 72 млн швейцарських франків на той момент усе ще залишалися заблокованими у Швейцарії.

    Сам Іванющенко залишив Україну ще наприкінці 2014 року. У 2015-му його оголошували в розшук, однак у наступні роки частину справ було закрито, а Інтерпол знімав його з міжнародного розшуку на підставі рішень українських судів. У 2017 році його також виключили із санкційного списку Європейського Союзу.

    У липні 2026 року журналіст «Української правди» Михайло Ткач знову зафіксував Іванющенка в Монако. За даними журналістського розслідування, ексдепутат перебував у Monte-Carlo Bay — одному з престижних комплексів князівства. На відео поруч із ним журналісти також ідентифікували людину, схожу на його давнього бізнес-партнера Івана Аврамова.

    Кривонос під час пресконференції використав ситуацію з Іванющенком і для критики взаємодії НАБУ із СБУ загалом. Він згадав кримінальне провадження щодо співробітника Бюро Руслана Магамедрасулова та заявив, що в НАБУ продовжують фіксувати те, що керівництво Бюро розцінює як тиск. Ці твердження є позицією директора НАБУ і потребують окремої оцінки в межах відповідних проваджень.

    Станом на 10 серпня 2026 року санкцій проти Юрія Іванющенка за новою ініціативою НАБУ не запроваджено. Перше звернення Бюро СБУ повернула через, на її думку, недостатність даних щодо загрози національній безпеці. Після цього НАБУ доповнило матеріали, посилаючись на російський паспорт, діяльність пов’язаного бізнесу в РФ та на окупованих територіях і на інші відомості, однак, за словами Кривоноса, відповіді на повторне звернення поки немає.

    На цьому тлі історія «Юри Єнакіївського» знову виходить далеко за межі земельної справи «Столичного». Йдеться одночасно про можливі російські зв’язки, багаторічні кримінальні провадження, десятки мільйонів швейцарських франків, заблокованих за кордоном, і питання, чому механізм українських санкцій досі не був застосований до одного з найвідоміших представників оточення Віктора Януковича.

  • Депутат із кримінальним минулим Сергій Андрійченко хоче повернутися до влади на Донеччині

    Депутат із кримінальним минулим Сергій Андрійченко хоче повернутися до влади на Донеччині

    Депутат Покровської міськради від «Молодіжної партії України» Сергій Андрійченко, в кримінальних колах більше видомий на прізвисько «Чікян», запустив піар компанію з метою повернутись до влади.

    Про це пише видання 360ua.news.

    На початку квітня цього року Сергій Андрійченко нагадав мешканцям Покровська та Покровського району на Донеччині про своє існування, виклавши на власних сторінках у соцмережах «Facebook» та «Instagram» звернення до мешканців, розповідаючи про системні факти корупції керівництва місцевої військової адміністрації. Зазвичай нічого нового, загальні речі конкретики не має.

    Але сам факт виходу Сергія Андрійченка у публічну площину викликає настороженість. Як виявилось, він є фігурантом кримінального провадження №12024000000001003 від 23.05.2024 року, якому правоохоронцями повідомлено про підозру у скоєнні злочину за ч.3 ст.369 Кримінального кодексу України – надання неправомірної вигоди посадовій особі, тобто хабаря.

    Так, Сергій Андрійченко за грошові кошти у розмірі 1 млн. грн. грн. намагався вирішити для себе питання виділення земельної ділянки за що і був притягнутий до кримінальної відповідальності. Тепер Сергій Андрійченко, відчуваючи неминуче покарання (справа розглядається у Заводському районному суді міста Кам’янське Дніпропетровської області) намагається усіма засобами уникнути відповідальності за злочин, граючи роль «політичної жертви».

    Щодо кримінального минулого Сергія Андрійченка вже неодноразово писали журналісти, але в контексті його нещодавніх заяв слід нагадати хто він такий. З 2005 року Сергій Андрійченко на тлі торгівлі наркотичними засобами на Донеччині зблизився із кримінальним авторитетом Арменом Саркісяном (він же «Армен Горлівський»), який в свою чергу підпорядковувався Юрію Іванющенку (відомий як «Юра Єнакіївський»).

    Усі троє таким чином і перебували у пулі екс-президента-втікача Януковича для виконання «брудної роботи», верхівкою якої стало засилання «тітушек» для розгону мітингувальників «майдану» під час «Революції гідності» у Києві, а також залякування та вбивства проукраїнські налаштованих громадян.

    Починаючи з 2011 року Армен Саркісян призначає «Чікяна» «наглядачем» за Покровськом (на той час ще Красноармійськ) та наближених населених пунктів – Новогродівка, Мирноград (на той час Димитрів), Добропілля, Селидове. Армен Саркісян – це саме той персонаж, який після подій 2014 року залишився на тимчасово окупованій території у Горлівці та за 10 років зміг через російських покровителів та спецслужб країни-агресора значно розширити бізнес-сферу свого впливу та, навіть, з 2022 року сформував свою ПВК «АрБат» («Вірменський батальйон»). А у лютому 2025 року був підірваний у москві в ЖК «Алі паруси».

    На відміну від Армена Саркісяна Сергій Андрійченко не виїхав до окупованої території та продовжив свою кримінальну діяльність на «ввіреній» йому Саркісяном території, яка підконтрольна органам влади України. За час кримінальної діяльності Сергій Андрійченко швидко перетворився на місцевого бізнесмена, взявши під контроль через кримінальні методи низку підприємств, та попрямував у політику.

    На кшталт Армену Саркісяну, який очолював т.зв. «Федерацію боксу днр», Сергій Андрійченко також очолив подібну федерацію, ставши Президентом «Федерації боксу міста Красноармійськ». Така діяльність дозволяла формувати для нього майбутній політичний імідж, а також відбирати спортсменів, здатних виконувати кримінальні доручення, в т.ч. по тиску на учасників «Революції гідності».

    Отже політична діяльність Сергія Андрійченка розпочалась з отримання на місцевих  виборах 2015 року депутатського мандату Покровської міської ради від «Молодіжної партії України», а також дозволила йому завести до ради підконтрольних однодумців, за допомогою яких лобіювати участь підконтрольних йому підприємств у тендерних закупках за бюджетні кошти. Згодом, у 2020 році  Сергій Андрійченко переобрався депутатом Покровської міської ради, та продовжив лобіювання комерційних інтересів підконтрольних підприємств, про функціонування яких він завжди дбав заздалегідь.

    Так, тільки за офіційними даними з його декларацій можна нарахувати більш ніж 20 підприємств, де «Чікян» є, або був директором, власником/співвласником, або кінцевим бенефіціаром. Напрямки діяльності фірм теж різноманітні – від надання послуг по ремонту різнопланового обладнання машиноустаткування до послуг по похованню. І це зовсім не означає, що  він має рацію практично усіх сферах бізнесу. Просто потрібно «надавити» на власників вже діючих підприємств застарілими кримінальними методами, пообіцяти їм лобіювання інтересів, в т.ч. через своє депутатство, та отримувати у подальшому дохід від їх діяльності.

    Не дивно, що сумарний дохід, задекларований «Чікяном» за 2024 рік склав майже 15 млн.грн. При цьому, він офіційно показав у наявності 40 млн. грн., 1 млн. доларів США, 25 тис.євро, 6 автівок (на 2017 рік в нього їх було 26), 15 об’єктів нерухомості (загальна площа сягає більш ніж 7300 кв. метрів).

    Значні статки дозволили у свій час Сергію Андрійченку придбати у власність Покровську місцеву ТОВ «Телебачення «КАПРІ», що забезпечило створення піару для продовження своєї депутатської діяльності, а також висвітлення інформаційних дискредитуючих сюжетів відносно своїх опонентів. При цьому, офіційним власником «КАПРІ» стала його дружина – Ірина Андрійченко, яка окрім інформаційної сфери також є власницею декількох бізнес-структур свого чоловіка.

    Подальшу політичну діяльність Сергія Андрійченка перервало повномасштабне вторгнення російсько-окупаційних військ на територію України та припинення роботи депутатських корпусів. Восени 2022 року Сергія Андрійченка було мобілізовано до лав ЗСУ (одна з версій його мобілізації є уникнення розправи від мешканців Покровської громади, які також мобілізувалися та мали наміри нагадати «Чікяну» про його минулі «гріхи» та співпрацю з «Арменом Горлівським»).

    По мобілізації Сергій Андрійченко проходив службу у лавах 25-ї окремій повітрянодесантній бригаді ДШВ на посаді снайпера, згодом перевівся до 77-ї окремої аеромобільної бригади. При цьому, участі у бойових діях не брав, а фактично займався матеріально-технічним забезпеченням підрозділу, витративши при цьому величезні власні кошти, чим зміг отримати привілейоване становище. Майже усю службу мешкав у Дніпропетровській та Харківській областях, відпочиваючи у ресторанах та піклуючись про власний бізнес. Демобілізувався у 2024 році з причин, нібито, отримання інвалідності в результаті бойових дій, після чого фактично одразу потрапив до криміналу з хабарем.

    Отже поява Сергія Андрійченка в публічному просторі з претензією на моральність не просто його емоційний порив, а спроба людини зі зв’язками у кримінальному світі, в т.ч. тими, хто напряму пов’язані з розв’язуванням війни на території нашої країни та вбивстві наших громадян, повернутися до влади, до розкішного життя та уникнути кримінального покарання.