Daypolitico

Позначка: Юрій Бутусов

  • Іноземців для ЗСУ шукають за гроші бізнесу: Бутусов заявив, що держава за дев’ять місяців не дала фінансування

    Іноземців для ЗСУ шукають за гроші бізнесу: Бутусов заявив, що держава за дев’ять місяців не дала фінансування

    Залучення іноземних добровольців до лав Сил оборони України, за словами військового та журналіста Юрія Бутусова, фактично тримається на приватній ініціативі, підтримці бізнесу, меценатів та окремих командирів. Він стверджує, що за дев’ять місяців держава так і не виділила окремого фінансування на системне залучення іноземців, хоча проблема нестачі особового складу в піхотних і штурмових підрозділах залишається однією з найбільш гострих.

    Під час ефіру Бутусов заявив, що нинішня система працює переважно «на ентузіазмі». За його словами, значну частину організаційних витрат беруть на себе приватні донори, підприємці, окремі українці, а також командири підрозділів, які самостійно шукають можливості залучати людей з-за кордону. Він окремо згадав корпус «Хартія», його командира Ігоря Оболєнського та командира 23-го полку «Р.У.Г.» Гамлета Авагяна, а також підтримку з боку Запорізької військової адміністрації.

    Іноземців для ЗСУ шукають за гроші бізнесу: Бутусов заявив, що держава за дев’ять місяців не дала фінансування
    ФОТО: військовий та журналіст Юрій Бутусов

    Твердження Бутусова про відсутність бюджетного фінансування є його оцінкою ситуації. У відкритих офіційних повідомленнях Міноборони та Офісу президента немає даних про окрему бюджетну програму саме на рекрутинг іноземців. Водночас державні органи протягом 2026 року справді неодноразово заявляли, що систему залучення іноземних військових необхідно реформувати і централізувати.

    Ще 5 травня керівник Офісу президента Кирило Буданов провів окрему нараду з представниками Сил оборони та народними депутатами щодо служби іноземців та осіб без громадянства. Тоді він прямо заявив, що Україні потрібен єдиний координаційний центр для їхнього залучення. За офіційною інформацією, на той момент рекрутинг, перевірка придатності, оформлення документів і підготовка іноземців здійснювалися різними структурами, що ускладнювало контроль, координацію потреб і супровід військовослужбовців.

    У Міноборони також визнають, що система потребує змін. 11 вересня відбулося перше засідання міжвідомчої робочої групи, яка має покращити умови служби іноземних добровольців. Йдеться про легалізацію, соціальний захист, супровід родин і координацію між Міністерством оборони, Генштабом, Офісом військового омбудсмана та іншими структурами.

    Таким чином, проблема, про яку говорить Бутусов, частково підтверджується самою логікою державних рішень: влада вже визнала, що механізм залучення іноземців залишається фрагментарним і потребує єдиного центру управління. Однак офіційні джерела не підтверджують формулювання, що держава «не робить нічого». Навпаки, упродовж року були ухвалені зміни щодо легалізації іноземних військовослужбовців, запущена міжвідомча група та розпочата робота над централізацією процесу.

    Зокрема, з 10 травня 2026 року діє оновлений порядок оформлення посвідок на тимчасове проживання для іноземців та осіб без громадянства, які служать у ЗСУ, Нацгвардії або Державній спеціальній службі транспорту. Міноборони пояснювало, що нові правила мають спростити легалізацію для тих, хто вже уклав контракт і служить у Силах оборони.

    Право іноземців служити за контрактом у Збройних силах зберігається й надалі. Міністерство оборони прямо вказує, що укласти контракт із ЗСУ можуть не лише громадяни України, а й іноземці та особи без громадянства віком від 18 років.

    Однак найбільша проблема, за словами Бутусова, полягає не в юридичній можливості підписати контракт, а в масштабуванні процесу. Ще у червні він публічно заявляв, що Україна залучає значно менше іноземців, ніж могла б. У власному ефірі він наводив цифру близько 2500 іноземців, залучених у 2025 році, і близько 1300 за першу половину 2026-го. Ці цифри походять саме від Бутусова і не були підтверджені окремою державною статистикою.

    На його думку, потенціал значно більший: за кордоном є тисячі людей із військовим досвідом або готовністю служити за контрактом, але без системної рекрутингової інфраструктури Україна не може швидко перетворити цей інтерес на реальне поповнення бойових частин.

    Особливо гостро питання стоїть для піхоти та штурмових підрозділів. Бутусов неодноразово наголошував, що саме там дефіцит особового складу відчувається найсильніше. На його думку, іноземні добровольці могли б частково зменшити навантаження на систему мобілізації та дати війську додатковий кадровий ресурс.

    Водночас у 2026 році Міноборони вже змінило саму контрактну модель для служби у Силах оборони. З 15 червня діють нові контракти зі строками від шести до 24 місяців, зокрема піхотно-штурмові та бойові. Вони мають зробити контрактну службу більш передбачуваною і привабливою для кандидатів.

    Паралельно держава розвиває рекрутингову інфраструктуру для українців. Через офіційний портал Сил оборони можна обирати підрозділ, спеціальність і тип контракту, а центри рекрутингу поступово звільняють від функцій військового обліку, щоб вони могли більше зосередитися на безпосередньому наборі людей.

    Але іноземний рекрутинг має додаткові складнощі. Кандидатів потрібно перевіряти, забезпечувати документами, організовувати їхній в’їзд, навчання, мовну адаптацію, юридичний супровід і подальшу службу в конкретному підрозділі. Саме через це хаотична модель, де кожна військова частина фактично працює окремо, може бути значно менш ефективною за централізовану.

    Бутусов стверджує, що сьогодні ці організаційні витрати часто оплачують саме приватні донори. Він вважає, що бойові командири змушені самостійно шукати ресурси, щоб покривати логістику, рекрутинг і супровід кандидатів.

    У червні він навіть пропонував окрему модель, за якої бізнес міг би фінансувати залучення іноземних контрактників, а натомість отримувати певні стимули, зокрема в питаннях бронювання працівників. Це була авторська пропозиція Бутусова, а не урядове рішення.

    На рівні держави поки йдеться про інший підхід — створення єдиного механізму координації. Після травневої наради в Офісі президента Буданов наголошував, що різні структури, які займаються іноземними військовими, мають працювати за спільними правилами. Саме відсутність такого єдиного центру визнали однією з ключових проблем.

    Міноборони своєю чергою зараз концентрується на умовах служби вже залучених іноземців. Робоча група, створена у вересні, має вирішувати питання соціальних гарантій, статусу родин, міграційних процедур та правового супроводу.

    Тобто між критикою Бутусова та офіційною позицією є важлива різниця. Бутусов говорить передусім про відсутність реального масштабного державного фінансування і про те, що нинішній набір тримається на приватних коштах. Держава ж звітує про створення нормативної та організаційної основи, але не повідомляє про окремий централізований бюджет на міжнародний рекрутинг.

    Саме ця прогалина і є головною претензією Бутусова.

    За його словами, політичної уваги до теми багато, але практичних рішень, які вимагали б фінансової відповідальності уряду і Ставки, недостатньо. Він вважає, що без бюджетного ресурсу будь-яке масштабування залишатиметься залежним від волонтерів, бізнесу та окремих командирів.

    На тлі кадрової потреби Сил оборони ця дискусія стає дедалі важливішою. Іноземці не можуть повністю замінити мобілізаційний ресурс України, але вони можуть стати додатковим джерелом контрактного поповнення, особливо для підрозділів із високими втратами та постійною потребою у підготовлених військових.

    Станом на середину вересня підтверджено, що держава рухається до більш централізованої моделі: Офіс президента підтримав ідею єдиного координаційного центру, Міноборони створило міжвідомчу групу, а правила легалізації іноземних військовослужбовців були спрощені. Водночас інформації про окрему бюджетну програму, яка б фінансувала масштабний міжнародний рекрутинг, у відкритих офіційних джерелах немає.

    Тому твердження Бутусова про те, що фактичне залучення іноземців нині значною мірою тримається на приватних коштах, залишається його оцінкою, але вона накладається на уже визнану владою проблему: систему ще не вдалося перетворити на єдиний, централізований і масштабований механізм.

  • Не 745, а лише 150 км²? Бутусов оскаржив гучні цифри Зеленського про наступ ЗСУ

    Не 745, а лише 150 км²? Бутусов оскаржив гучні цифри Зеленського про наступ ЗСУ

    Між офіційною оцінкою результатів української наступальної операції на Олександрівському напрямку та оцінкою журналіста і військового оглядача Юрія Бутусова виникла суттєва розбіжність, про це він написав у себе в Facebook. Президент Володимир Зеленський після доповіді військового командування заявив про понад 745 квадратних кілометрів української території та 26 населених пунктів, над якими Сили оборони відновили контроль. Бутусов натомість стверджує, що безпосередньо «звільненою» коректно називати приблизно 150 км², а щодо решти територій, на його думку, варто використовувати формулювання «відновлено контроль» або «відновлено частковий контроль».

    При цьому цифру Бутусова не підтверджували Генеральний штаб ЗСУ чи інші офіційні військові структури. Сам журналіст посилається на інформацію від неназваних військових, тому його оцінка наразі залишається альтернативною до офіційної версії, а не встановленим фактом.

    12 серпня Офіс президента повідомив, що українські військові відновили контроль над 26 населеними пунктами під час наступальної операції на Олександрівському напрямку. Операція тривала від кінця січня та охоплювала території Дніпропетровської, Донецької та Запорізької областей.

    У повідомленні Збройних сил України наводиться конкретна дата початку операції — 29 січня 2026 року.

    За офіційними даними військових, у її межах було звільнено понад 745 квадратних кілометрів української території. Крім того, ще на площі понад 300 квадратних кілометрів Сили оборони проводили пошук і знищення російських військових, які змогли інфільтруватися в українську тилову смугу.

    Саме ця деталь важлива для розуміння дискусії навколо цифр.

    Що саме заявив Зеленський

    Президент після доповіді головнокомандувача ЗСУ Михайла Драпатого повідомив про результати операції 12 серпня.

    За словами Зеленського, українські підрозділи протягом січня-серпня провели ефективні наступальні дії на Олександрівському напрямку. Глава держави заявив про повернення 745 км² території та 26 населених пунктів у трьох областях.

    Водночас уже в самих офіційних повідомленнях використовуються дещо різні формулювання.

    Заголовок повідомлення Офісу президента звучить як «Українські воїни відновили контроль над 26 населеними пунктами», а офіційний сайт ЗСУ також говорить про «відновлення контролю» над населеними пунктами. В описі територіального результату водночас використовується формулювання про понад 745 км² «звільненої» української території.

    Тобто навіть офіційна комунікація розділяє поняття щодо території та населених пунктів.

    Що заперечує Бутусов

    Юрій Бутусов після оприлюднення офіційних результатів заявив, що ситуація, за його інформацією, складніша.

    Він не заперечує самого факту успішних українських контратак. Навпаки, Бутусов визнає, що Сили оборони зуміли зупинити російський наступ, завдати противнику значних втрат і стабілізувати фронт на відповідній ділянці.

    Однак він вважає некоректним подавати всі 745 км² як територію, яку Україна саме «звільнила».

    «Якщо вживати термін “звільнено” — то це, за словами деяких наших поінформованих військових, складає до 150 квадратних кілометрів», — написав Бутусов. Решту він пропонує рахувати як території, де було відновлено повний або частковий контроль.

    За його версією, причина полягає у характері бойових дій.

    Наприкінці 2025 року російські війська просунулися на цій ділянці, а частину території українські сили згодом повернули під час контратак. Водночас на деяких ділянках ситуація могла мати характер так званої сірої зони або районів проникнення малих російських груп, а не повноцінного сталого контролю РФ.

    Саме тому Бутусов наполягає на розмежуванні понять.

    Проте незалежно перевірити його цифру у 150 км² на підставі оприлюднених ним даних наразі неможливо: ані прізвищ військових співрозмовників, ані детальної карти розрахунку він не навів.

    Звідки могла виникнути така велика різниця

    Розрив між 745 і 150 км² не обов’язково означає, що одна зі сторін просто неправильно підрахувала площу.

    Війна створює складну картину контролю над територією.

    Особливо це стосується ділянок, де російські сили застосовують тактику інфільтрації малими групами. Кілька груп можуть проникнути на значну відстань за українські позиції, після чого на карті зона позначатиметься як спірна або така, де присутній противник. Це ще не означає, що російська армія створила там повноцінну систему оборони та реально контролює кожен квадратний кілометр.

    Показово, що саме ЗСУ у своєму офіційному повідомленні згадують понад 300 км², на яких проводили «пошук і знищення противника, який інфільтрувався у нашу тилову смугу».

    Цей показник є окремим від заявлених понад 745 км² звільненої території, але демонструє, наскільки складною була конфігурація фронту на напрямку.

    Бутусов, судячи з його пояснення, використовує значно жорсткіший критерій поняття «звільнення»: територія мала спочатку перебувати під фактичним і стійким контролем РФ, а вже потім бути відбита українськими силами.

    Офіційне військове командування застосовує іншу методику підрахунку результатів операції.

    26 населених пунктів — офіційно підтверджений результат

    Щодо кількості населених пунктів суперечність менша.

    Офіційно повідомляється, що Сили оборони відновили контроль над 26 населеними пунктами у Дніпропетровській, Донецькій та Запорізькій областях.

    За повідомленнями українських медіа із посиланням на військових, серед них Толстой, Новохатське, Грушівське, Зірка, Зелений Гай, Піддубне, Мирне, Цегельне, Привілля, Злагода та інші населені пункти.

    Бутусов стверджує, що всі 26 були повернуті під український контроль ще протягом лютого-червня, тобто значна частина результатів операції була досягнута раніше, а не безпосередньо перед серпневою заявою президента.

    Офіційна заява цьому прямо не суперечить: Зеленський і військові підбивали підсумки всієї операції за період від січня до серпня, а не заявляли, що всі 26 сіл були звільнені протягом останніх кількох днів.

    Бутусов згадав і Гуляйполе

    Одна з найгостріших частин допису журналіста стосується ситуації навколо Гуляйполя.

    За його твердженням, наприкінці 2025 року російським силам вдалося захопити важливий вузол комунікацій у районі Гуляйполя через нестачу вчасно введених українських резервів.

    Під час подальших контратак російське просування вдалося зупинити, однак повернути саме місто, за словами Бутусова, українським військам не вдалося.

    При цьому офіційне повідомлення ЗСУ про результати операції не стверджує, що Гуляйполе було повернуто під контроль України.

    Тож тут прямої суперечності між заявою військового командування та Бутусовим також немає.

    ISW раніше підтверджував українські контратаки

    Ще навесні Інститут вивчення війни повідомляв про помітні успіхи українських військ саме на Олександрівському та Гуляйпільському напрямках.

    9 березня аналітики ISW писали, що українські сили успішно контратакують на цих ділянках. Станом на середину березня дослідники оцінювали площу звільненої від кінця січня території більш ніж у 400 квадратних кілометрів.

    Таким чином, незалежні відкриті оцінки ще навесні фіксували українське просування на сотні квадратних кілометрів.

    Це не дозволяє підтвердити ані підсумкові 745 км² Генштабу, ані 150 км² Бутусова станом на серпень, але показує, що масштаб українських контратак був значним і фіксувався не лише українською владою.

    Бутусов закликає не прикрашати ситуацію

    Головний акцент журналіста стосується навіть не конкретного числа, а способу комунікації ситуації на фронті.

    Він вважає небезпечним створення в суспільстві враження, що становище суттєво поліпшилося, оскільки на інших ділянках фронту російські війська продовжують наступальні операції.

    Бутусов також заявляє про складну ситуацію в районах Слов’янська, Дружківки, Добропілля, Костянтинівки, Запорізької та Сумської областей. Ці твердження стосуються швидкозмінної оперативної ситуації й потребують окремої перевірки за кожним напрямком; їх не варто автоматично подавати як підтверджені лише на підставі одного допису.

    Журналіст наголошує, що суспільству та військово-політичному керівництву потрібне не «самозаспокоєння», а максимально точне визначення загроз.

    То 745 чи 150 км²?

    Наразі підтверджено дві різні позиції.

    Офіційна: Генеральний штаб, ЗСУ та президент заявляють, що від початку операції Сили оборони звільнили понад 745 км² і відновили контроль над 26 населеними пунктами. Операція почалася 29 січня. Крім того, ще на понад 300 км² українські військові проводили зачистку російських груп, які проникли в тил.

    Оцінка Бутусова: безпосередньо «звільненою» від стійкого російського контролю він вважає приблизно 150 км², посилаючись на неназваних військових. Решту території, на його думку, правильніше називати такою, де Україна відновила контроль або частковий контроль.

    Тому заголовок «із 745 км² реально звільнено лише 150» потребує обов’язкового уточнення «за оцінкою Бутусова». Незалежного підтвердження того, що саме 150 км² є «реальною» правильною цифрою, наразі немає.

    Водночас сама дискусія демонструє важливу проблему опису сучасного фронту: поняття «окуповано», «сіра зона», «проникнення противника», «відновлено контроль» і «звільнено» не завжди означають одне й те саме. Саме різна методика визначення контролю над територією може суттєво змінювати цифри — навіть коли йдеться про одну й ту саму військову операцію.

  • Бутусов: Росія веде “перманентний наступ” на всьому фронті

    Бутусов: Росія веде “перманентний наступ” на всьому фронті

    Росія продовжує вести так званий “перманентний наступ” уздовж усієї лінії фронту, використовуючи тактику малих піхотних груп і окремих бійців для постійного тиску на різних ділянках одночасно. Про це заявив військовий оглядач і командир взводу безпілотних систем Юрій Бутусов, описуючи поточну динаміку бойових дій.

    За його словами, російська армія намагається не концентрувати великі сили в одному напрямку, а розпорошує зусилля по всій лінії фронту, створюючи постійний тиск і шукаючи слабкі місця в обороні. Така тактика передбачає дрібні штурмові дії, постійні спроби просування малими групами та поступове “промацування” українських позицій.

    Бутусов наголошує, що цей формат війни став можливим через зміну характеру бойових дій, де ключову роль відіграють безпілотні системи, розвідка в реальному часі та висока щільність контролю поля бою. У таких умовах великі механізовані прориви стають складними, тому сторони частіше використовують малочисельні штурмові групи.

    Окремо він звернув увагу на фактор сезонності та умов на полі бою. За його словами, зимові умови суттєво впливають на ефективність піхоти. Відсутність природного маскування, складні погодні умови та активне застосування дронів значно підвищують виявлення та ураження живої сили.

    “Піхота в зимових умовах при щільному застосуванні дронів фактично приречена на знищення”, — зазначив він.

    Водночас Бутусов підкреслює, що розвиток українських підрозділів безпілотних систем суттєво змінює ситуацію на полі бою. За його словами, збільшення кількості та якості БПЛА, покращення управління ними та загальної організації на фронті призводить до зростання втрат противника та ускладнює його просування.

    Він також заявив, що, на його оцінку, боєздатність російської армії поступово знижується через тривале ведення бойових дій у форматі постійного наступу. Така стратегія, за його словами, виснажує особовий склад і ресурси, а також призводить до деморалізації.

    “Боєздатність російської армії значно скорочується. Ворог виснажений своїм перманентним наступом і деморалізований збільшенням щільності роботи наших підрозділів БПЛА”, — зазначив він.

    Водночас Бутусов визнає, що російські війська все ще можуть досягати локальних успіхів на окремих ділянках фронту. Це, за його словами, відбувається там, де у Сил оборони України виникають проблеми з організацією управління, координацією між підрозділами піхоти та безпілотними системами, а також взаємодією з підрозділами підтримки.

    У таких випадках противник отримує можливість поступового просування вперед, використовуючи локальні слабкі місця оборони.

    “Зараз є ділянки, де ворог просувається саме через проблеми в управлінні та координації наших сил”, — пояснив він.

    Попри це, Бутусов наголошує, що Сили оборони України зберігають потенціал як для стримування противника, так і для його локального розгрому. Ключовим фактором він називає якість командування на рівні бригад і корпусів, здатність швидко приймати рішення та ефективно координувати різні роди військ.

    За його словами, там, де є компетентні командири та налагоджена взаємодія між підрозділами, українські сили здатні не лише зупиняти російські атаки, а й завдавати суттєвих втрат противнику.

    Військові експерти загалом відзначають, що сучасна фаза війни характеризується високою динамікою, значною роллю дронів та розпорошенням бойових дій на численні ділянки фронту. У таких умовах ефективність управління військами та технологічна перевага стають ключовими факторами на полі бою.

    Ситуація на фронті залишається напруженою і змінюється залежно від конкретних напрямків, де інтенсивність боїв може суттєво коливатися.

  • Як $1,5 млрд для аграріїв перетворилися на приватний «кеш» Іванющенка

    Як $1,5 млрд для аграріїв перетворилися на приватний «кеш» Іванющенка

    Юрій Бутусов видалив свою статтю від 2014 року, де описував, як у 2013-му Роберт Бровді, нині відомий як командир у ЗСУ «Мадяр», був фігурантом гучної фінансової афери. Йдеться про $1,5 млрд китайського кредиту, який мав підтримати українських аграріїв, але замість цього опинився у кишенях людей з найближчого оточення Януковича.

    Кредит Україна отримала від Ексімбанку Китаю під державні гарантії. За офіційною схемою, «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (ГПЗКУ) повинна була закупити зерно у фермерів і поставити його китайській стороні. Реальність виявилася іншою.

    Тодішній топ-менеджер ГПЗКУ Роберт Бровді, близький соратник Юрія Іванющенка («Юри Єнакієвського»), організував перекидання потоків зерна через офшорні компанії на Кіпрі. Внаслідок цього і гроші, і зерно зникли з офіційних контрактів. Українські аграрії залишилися без виплат, а Китай — без обіцяних поставок.

    Бюджет же України отримав інше — багатомільярдні борги. Фактично держава стала гарантом чужої корупційної оборудки.

    Ця афера стала однією з найбільш показових у часи Януковича: схема прикривалася «державним інтересом», а насправді була приватним бізнесом кримінальних авторитетів. Вона оголила головну хворобу тодішньої влади — безкарність і тотальне використання міжнародних угод для збагачення вузького кола осіб.

    І хоча про схему писали ще десять років тому, питання залишається відкритим: хто відповість за розкрадання $1,5 млрд, які мали працювати на українську економіку?

  • На ГО «Рух «Чесно» наклали новий штраф через ігнорування вимог суду

    На ГО «Рух «Чесно» наклали новий штраф через ігнорування вимог суду

    Громадська організація «Рух «Чесно» знову зазнала фінансового покарання через ігнорування судових рішень у справі щодо юриста Андрія Портнова. Як повідомила адвокат Портнова Каріна Мікітян, організація досі не виконала вимогу суду першої та апеляційної інстанцій — не оприлюднила спростування поширеної інформації про її клієнта та не видалила відповідні публікації.

    У зв’язку з цим державний виконавець наклав штраф у розмірі 10 200 гривень і офіційно попередив про можливу кримінальну відповідальність за злісне невиконання судових рішень. Це вже другий штраф у цій справі — раніше було стягнуто 5 100 гривень.

    Адвокат зазначила, що у разі подальшого ігнорування рішень суду, буде ініційовано процес притягнення посадових осіб ГО до кримінальної відповідальності. Також можлива заборона на виїзд за кордон.

    Нагадаємо, Андрій Портнов раніше виграв низку судових позовів проти медіа та громадських діячів. Серед них — «Радіо Свобода», Наталія Седлецька, Kyiv Independent, ГО State Watch, «Громадське телебачення», «Лівий берег», Віталій Шабунін, Центр протидії корупції, Юрій Бутусов і «Цензор.НЕТ», Петро Порошенко, партія «Європейська Солідарність», телеканали «Прямий» і «5 канал», а також окремі публічні фігури, зокрема Володимир Ар’єв і Дмитро Чекалкін.

  • Суд зобов’язав “Громадське телебачення” спростувати інформацію про Портнова, але організація не виконала вимоги

    Суд зобов’язав “Громадське телебачення” спростувати інформацію про Портнова, але організація не виконала вимоги

    ГО «Громадське телебачення» накладено штраф у розмірі 5100 грн за невиконання рішення Печерського районного суду м. Києва. Це рішення стосувалося зобов’язання організації спростувати недостовірну інформацію про Андрія Портнова, яка була поширена на їхніх медіа-ресурсах. Зокрема, Печерський суд у своєму рішенні від 6 серпня 2024 року визнав неправдивими твердження щодо ймовірної причетності Портнова до окупації Криму.

    Адвокат Андрія Портнова, Каріна Мікітян, повідомила, що попри судове рішення, ГО «Громадське телебачення» не видалило розміщену інформацію. В результаті цього, державний виконавець наклав штраф за невиконання вимог суду, а також попередив організацію про кримінальну відповідальність за умисне ігнорування виконання судового рішення. ГО зобов’язана виконати рішення суду впродовж 10 робочих днів.

    У рішенні суду також зазначалося, що «Громадське телебачення» повинно було розмістити спростування на всіх своїх медіа-ресурсах протягом 5 днів після набрання рішенням сили. Однак, як стверджує адвокат, ці вимоги не були виконані належним чином.

    Суд також зазначив, що репортаж «Громадського» про Портнова був розміщений з поміткою «Реклама», що, на думку адвоката, вказує на замовність матеріалу та фінансову зацікавленість у дискредитації Портнова. Адвокат також наголосила, що на момент розміщення матеріалу була сплачена певна сума, що є прямим доказом існування платника, який профінансував цю публікацію.

    Крім цього, А.Портнов виграв кілька судових справ про захист честі та репутації проти таких медіа-ресурсів, як Statewatch, LB.ua, The Kyiv Independent, а також відомих журналістів і організацій, включаючи Юрія Бутусова та телеканал «Прямий». Рішення судів щодо Бутусова наразі перебувають на стадії примусового виконання.

  • Дмитро Корчинський закликав журналіста Бутусова припинити критикувати ЗСУ

    Дмитро Корчинський закликав журналіста Бутусова припинити критикувати ЗСУ

    Відомий громадський діяч і військовий Дмитро Корчинський звернувся до журналіста Юрія Бутусова з критикою його дій у час війни, закликаючи його припинити критикувати Збройні Сили України (ЗСУ) і поширювати песимістичні настрої, які, за словами Корчинського, працюють на користь ворога. За словами Корчинського, Бутусов, як людина без військової освіти, не має права критикувати вищих офіцерів, чия військова підготовка і досвід є одними з найкращих у світі.

    Корчинський також підкреслив, що Бутусов уникнув служби в армії під час війни і тепер своїми публікаціями сприяє поширенню зневіри серед населення, що може допомогти росії в її гібридній війні проти України. Замість того, щоб розпалювати негатив, Корчинський порадив Бутусову використовувати свій талант на користь перемоги, підвищення авторитету ЗСУ та підтримку морального духу українців.

    Також він нагадав, що на сьогоднішній день українські війська досягли значних успіхів на фронті, включаючи звільнення кількох важливих територій, знищення частини російського флоту та зменшення агресії на південному напрямку. Всі ці досягнення, за словами Корчинського, потребують підтримки, а не підриву.

  • Журналіст Бутусов вимагає позбавити громадянства Портнова

    Журналіст Бутусов вимагає позбавити громадянства Портнова

    Український журналіст і блогер Юрій Бутусов знову привернув увагу своїми заявами в соціальних мережах. Цього разу він звернувся до президента Володимира Зеленського з закликом боротися з корупцією, пропонуючи “негайно порушити кримінальні справи або позбавити громадянства Андрія Портнова”. Однак, як виявилося, цей заклик є результатом певної непорозуміння, адже петиція, на яку посилається Бутусов, стосувалася не позбавлення громадянства, а санкцій РНБОУ проти Портнова.

    Бутусов заявив, що українці зібрали 25 тисяч підписів під петицією про позбавлення громадянства Андрія Портнова, але, як зазначили користувачі в коментарях, насправді петиція стосувалася введення санкцій проти колишнього заступника голови адміністрації Віктора Януковича, а не його позбавлення громадянства. Це вже не перший випадок, коли Бутусов ставить під сумнів факти, зокрема в контексті своєї діяльності під час війни.

    Один з колишніх захисників Донецького аеропорту, Олексій Мочанов, нещодавно заявив про свій негативний досвід співпраці з Бутусовим. За його словами, блогер неодноразово поширював неправдиву інформацію про забезпечення боєприпасами та інші аспекти війни, а зараз займається збором пліток і чуток на фронті. Мочанов зазначив, що багато з тих заяв, які робить Бутусов, не мають під собою фактичного підтвердження, а сам блогер часто намагається привернути увагу до себе за рахунок сенсацій.

    Окрім того, нещодавно стало відомо, що Бутусов ухилявся від мобілізації під час першої хвилі війни. Він пояснював свою відсутність на військовому обліку серйозними проблемами зі здоров’ям, зокрема близькістю до 5,5 діоптрій, яку йому приписали після побиття “Беркутом” у 2013 році під час протестів. Лише після ухвалення законів, що посилили відповідальність за порушення військового обліку, Бутусов з’явився до територіального центру комплектування (ТЦК) і отримав відстрочку до квітня 2025 року, мотивуючи це тим, що є батьком трьох неповнолітніх дітей.

    Особливо цікавою є ситуація з Андрієм Портновим, на якого Бутусов часто намагається звертати увагу. Портнов, який неодноразово вигравав суди проти Бутусова, відзначався на політичній арені ще за часів Януковича. Неодноразово Бутусов критикував його діяльність, але в останні роки у нього виникли серйозні судові проблеми. Так, у 2024 році Київський апеляційний суд підтвердив рішення Дарницького районного суду про позови Портнова до Бутусова, що привело до примусового виконання рішень суду щодо останнього.

    Юрій Бутусов знову став об’єктом критики через свою непослідовність у висловлюваннях та маніпулювання фактами. Його заклики до президента щодо боротьби з корупцією виглядають, м’яко кажучи, суперечливими, з огляду на те, що сам він неодноразово вдавався до нечесних практик у своїй публічній діяльності. Питання щодо Портнова і далі залишаються болючими, а суперечності навколо цього призводять до нових етапів судових розглядів.

  • Франція підтвердила випадки дезертирства серед українських військових під час навчань

    Франція підтвердила випадки дезертирства серед українських військових під час навчань

    Французька армія офіційно підтвердила випадки дезертирства серед українських військових, які проходили навчання на території Франції.

    Про це повідомляє France24 та агентство AFP з посиланням на представника французької армії.

    Представник французької армії зазначив, що випадки дезертирства є поодинокими й незначними на тлі загальної кількості солдатів, які пройшли навчання. З 2300 військових зі складу 155-ї механізованої бригади імені Анни Київської, які проходили підготовку у Франції, лише кілька десятків залишили місця дислокації без дозволу.

    “Вони перебували у французьких казармах і мали право залишати їх, тому такі випадки були можливими,” – пояснив чиновник.

    Українські солдати підпорядковувалися дисциплінарному режиму, встановленому українським командуванням. У Франції дезертирство не є кримінально караним діянням, тому місцеві прокурори не мають права затримувати порушників. Французьке законодавство дозволяє лише застосування дисциплінарних заходів, які визначаються українською стороною.

    Бригада імені Анни Київської наразі бере участь у бойових діях на Покровському напрямку. Її склад налічує 4500 осіб, серед яких 2300 пройшли навчання у Франції, а решта – на території України. Більшість військових є призовниками без бойового досвіду. Підготовкою українських солдатів у Франції займалися 300 українських кураторів.

    Раніше журналіст Юрій Бутусов повідомляв, що 1700 солдатів цієї бригади залишили її склад до початку бойових дій, а 50 військових втекли під час навчань у Франції.

    Командувач Сухопутних військ України Михайло Драпатий утримався від коментарів щодо заяв Бутусова, але наголосив, що ситуація перебуває під контролем. Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський доручив посилити бригаду імені Анни Київської та заявив, що правоохоронні органи розслідують випадки дезертирства.

    Українське командування вважає, що посилення дисципліни та додаткові заходи допоможуть уникнути подібних інцидентів у майбутньому.

  • Скандал навколо 155-ї бригади: Юрій Бутусов викрив недоліки у формуванні та забезпеченні

    Скандал навколо 155-ї бригади: Юрій Бутусов викрив недоліки у формуванні та забезпеченні

    Журналіст Юрій Бутусов оприлюднив факти про неналежне формування та забезпечення новоствореної 155-ї механізованої бригади «Анна Київська», яка наразі воює під Покровськом. Ця інформація викликала широкий резонанс, а Державне бюро розслідувань вже заявило, що проводить розслідування за фактами перевищення службових повноважень та дезертирства.

    Про це написав Юрій Бутусов у Facebook. Його слова підтвердила радниця із комунікацій ДБР Тетяна Сапьян.

     “ДБР дійсно вивчає факти, викладені у ЗМІ, в рамках кримінально провадження, порушеного за ст 426-1 та ст 408 Кримінального кодексу України. Розслідування триває. Говорити про якісь попередні результати поки ще рано”, – сказала Сапьян.

    31 грудня Бутусов виклав низку фактів щодо обставин формування та функціонування 155-ї механізованої бригади “Анна Київська”, яка вступила у бій під Покровськом і зазнає там значних втрат.

    Створення 155-тої бригади “Анна Київська” є частиною масштабного проєкту влади щодо формування 14 нових бригад, для яких Україна має знайти людей, а міжнародні партнери – озброєння.

    За розрахунками МО та ГШ, вартість проєкту однієї такої нової бригади визначена близько 900 мільйонів євро.

    Але з самого початку виявилось, що у ОК “Захід” нема ні командних кадрів, ні солдат, ні озброєння, ні ресурсів для створення нового з’єднання. Формування 155-ї бригади з перших днів було суцільним організаційним хаосом буквально в усіх компонентах, зазначає журналіст.

    Це призвело до великих втрат через самовільне залишення частини з самого початку формування.

    У жовтні 155-та бригада виїхала на навчання у Францію. Туди направили 1924 військовослужбовця, з них досвід військової служби понад рік був лише у 51, досвід до року – у 459 військовослужбовців, а більшість, 1414, були тільки зараховані на службу і служили менше 2 місяців, близько 150 людей були направлені до Франції навіть без проходження БЗВП. У Франції втекли близько 50 військових бригади.

    Водночас більша частина військовослужбовців, яких направили у Францію, готувались. Не втекли і понад 4000 набраних без відбору з ТЦК людей, які зайшли на поповнення бригади у вересні-листопаді, розповідає журналіст.

    З 15 листопада рядовий склад бригади почали повертати в Україну, штаб бригади прибув до України 30 листопада, але познайомитися зі своїми новими 4 тисячами підлеглих, які чекали у навчальному центрі, провести заплановані додаткові навчання з тими, хто не зміг отримати усіх необхідних знань, комбриг Рюмшин не встиг. За відсутності штабу бригади та комбатів, командування ОК “Захід” та КСВ почали перекидати ненавчених та не злагоджених людей у район Покровська.

    Комісія командування Сухопутних військ звинуватила у втечі 50 військовослужбовців бригади у Франції командира бригади Рюмшина, який ніби-то не приділяв часу спілкуванню з особовим складом. За кілька днів його відсторонили від посади, також було відсторонено кілька офіцерів штабу, одного з комбатів, і призначено нових командирів, які взагалі не мали ніякого розуміння щодо стану справ у бригаді, пише журналіст.

    В результаті хаос в управлінні тільки посилився, керованість стала значно гіршою, і за перший тиждень грудня ще до вступу у бій у бригаді сталось ще 198 СЗЧ, а з першого дня виконання бойових завдань почались значні втрати людей через погану керованість та навченість, наголошує Бутусов.

    Журналіст повідомляє і про те, що бригаду не забезпечили необхідним озброєнням. Зокрема жодного дрону для виконання бойових завдань бригада від держави не отримала. Також, за даними Бутусова, повністю були відсутні засоби РЕБ. Бригаді в міру сил допомагали волонтери.

    Всі 120 мм мінометні міни виробництва підприємства Мінстратегпрому, які видали бригаді, виявились бракованими.

    При цьому Бутусов наголошує: більшість воїнів 155-ї механізованої бригади на фронті намагаються чесно виконувати свої обов’язки, але у результаті злочинного ставлення до життів воїнів, 155-та бригада з перших днів несе значні втрати.

    Журналіст звинуватив політичне та військове керівництво держави в непродуманому піар-ході та закликав до відповідальності.

    “Державне бюро розслідувань порушило у грудні кримінальну справу щодо обставин формування 155-ї механізованої бригади “Анна Київська”, яка вступила у бій під Покровськом. Справа на контролі верховного головнокомандувача В. Зеленського, міністра оборони Р. Умерова та головнокомандувача ЗСУ О. Сирського. Один з відповідальних за формування бригади керівників помер від сердцевого нападу, а комбриг звільнений одразу після вступу бригади у бій. До того, як бригада зробила перший постріл, її самовільно залишило 1700 військовослужбовців.

    …Це дійсно злочин, але злочин не солдат та офіцерів – а злочин керівників Ставки верховного головнокомандувача, Міноборони та Генштабу, які продовжують розтрачати життя та державні кошти на нові проєкти, замість посилення досвідчених та боєздатних бригад. І намагаються зняти з себе відповідальність, переклавши її руками ДБР на поставлених у безвихідне становище офіцерів, яким доводиться відповідати за погано організований вищим керівництвом політичний проєкт”, – сказав Бутусов.