Daypolitico

Позначка: Юрій Ігнат

  • Ракети вже над містом, а тривоги немає: Ігнат пояснив небезпечні затримки попереджень

    Ракети вже над містом, а тривоги немає: Ігнат пояснив небезпечні затримки попереджень

    Українці іноді опиняються в небезпечній ситуації, коли вибухи під час російських ракетних атак лунають раніше, ніж спрацьовує сигнал повітряної тривоги. Особливо гостро ця проблема постає під час застосування балістичних ракет, які здатні долати великі відстані за лічені хвилини. У Повітряних силах ЗСУ підтвердили, що в окремих випадках Україна не отримує завчасних попереджень від міжнародних партнерів про запуск російської балістики. Через це цивільні мешканці можуть дізнатися про небезпеку вже під час удару, коли часу дістатися укриття практично не залишається.

    Про це розповів начальник управління комунікацій Командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат в інтерв’ю РБК-Україна, опублікованому 26 жовтня.

    За його словами, протягом останніх тижнів фіксували випадки, коли попередня інформація про запуск балістичних ракет із території Росії не надходила українській стороні вчасно. Одним із найбільш показових прикладів стала атака на Київ увечері 18 жовтня. Тоді російські війська здійснили кілька хвиль ракетних ударів, які тривали до ранку наступного дня. Під час першої хвилі, приблизно о 22:00, українські військові не отримали повідомлення від партнерів про застосування балістики.

    Ігнат пояснив, що остаточні причини відсутності попередження поки не встановлені. За його словами, це могли бути технічні обставини або інші чинники, які зараз спільно вивчають українські та іноземні фахівці. Головне завдання — з’ясувати, на якому етапі виникла проблема, та зробити все можливе, щоб подібні ситуації не повторювалися.

    Після першого удару російська армія здійснила ще три хвилі атак, які тривали приблизно до сьомої ранку. Під час наступних запусків необхідна інформація вже надходила, хоча час отримання попереджень відрізнявся. Представник Повітряних сил наголосив, що навіть кілька хвилин можуть мати вирішальне значення для порятунку людей. За цей час мешканці багатоповерхівок можуть встигнути спуститися з верхніх поверхів, залишити небезпечні приміщення або дістатися найближчого укриття.

    Схожі труднощі виникали й під час попередніх російських атак. Зокрема, 12 жовтня Росія завдала удару по Києву п’ятьма ракетами, які рухалися балістичними траєкторіями. Тоді українські радіолокаційні засоби зафіксували повітряні цілі вже під час атаки, а завчасної інформації про пуски не було. Унаслідок цього повітряну тривогу в столиці оголосили фактично одночасно з ракетним ударом. Раніше «Ненька інфо» повідомляла про реакцію президента Володимира Зеленського на відсутність попередження союзників. Глава держави тоді наголосив, що своєчасний обмін розвідувальною інформацією має критичне значення для захисту українських міст.

    Юрій Ігнат пояснив, що система виявлення повітряних загроз в Україні спирається одразу на кілька джерел інформації. Українські військові використовують власні розвідувальні можливості, радіолокаційні станції та дані, отримані від міжнародних партнерів. Наземні радари дозволяють виявляти повітряні цілі на значних відстанях, однак у випадку балістичних ракет цього не завжди достатньо для завчасного оповіщення. Через надзвичайно високу швидкість польоту такої зброї між її виявленням і можливим ударом можуть залишатися лише лічені хвилини.

    Саме тому особливо важливими є дані партнерської космічної розвідки. Спеціалізовані супутники можуть фіксувати теплове випромінювання під час запуску ракет і передавати інформацію про потенційну загрозу ще до того, як ціль потрапить у зону спостереження українських радіолокаційних засобів. Такий механізм використовується, зокрема, для попередження про запуски балістичних ракет та інших засобів ураження, які рухаються балістичними траєкторіями. Серед них Ігнат назвав «Циркони» та окремі ракети, які можуть застосовуватися із зенітних комплексів С-400.

    Після отримання інформації про загрозу відповідні українські структури оцінюють ситуацію та передають дані до системи оповіщення населення. У цьому процесі беруть участь Повітряні сили, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, органи цивільного захисту та інші відповідальні служби. Саме через ці механізми активуються сирени, гучномовці та повідомлення в мобільних застосунках. Проте навіть добре налагоджена система не може компенсувати втрату часу, якщо інформація про запуск надходить уже після того, як ракета подолала значну частину маршруту.

    Окремо представник Повітряних сил прокоментував роботу оновленого застосунку «Повітряна тривога», в якому українці можуть переглядати інформацію про окремі повітряні загрози. За словами Ігната, дані надходять із систем Повітряних сил, зокрема з комплексу «Віраж-планшет». У застосунку можуть відображатися ударні безпілотники, керовані авіаційні бомби та крилаті ракети. Водночас цивільним користувачам доступна лише частина інформації, оскільки повне розкриття даних про переміщення повітряних цілей могло б створювати додаткові ризики для оборони України.

    Балістичні ракети в застосунку не відображаються. Ігнат пояснив, що через їхню швидкість відстеження переміщення на карті не забезпечувало б цивільним достатньо часу для реагування. Інформація могла б з’являтися вже тоді, коли ракета наблизилася до цілі або навіть досягла її. Саме тому основним інструментом попередження населення про балістичну небезпеку залишаються офіційні сигнали повітряної тривоги.

    Представник Повітряних сил також визнав, що після запуску нових функцій застосунку виникали технічні труднощі. Через значну кількість одночасних звернень система зазнавала перевантажень, адже мільйони українців намагалися отримати інформацію про повітряну обстановку. За словами Ігната, ці проблеми вже вдалося усунути, хоча оновлені функції продовжують проходити практичну перевірку.

    Ще одним важливим питанням залишається співпраця України з іноземними розвідувальними структурами. Ігнат наголосив, що українська сторона отримує інформацію про повітряні загрози не лише від Сполучених Штатів. До відповідного обміну даними залучені також структури НАТО та інші союзники, серед яких Велика Британія, Франція й Німеччина. Водночас американські розвідувальні можливості залишаються важливою складовою міжнародної підтримки України, тому Київ розраховує на продовження співпраці з Вашингтоном.

    Повітряні сили не підтверджували, що затримки окремих повідомлень були навмисними або пов’язаними з політичними рішеннями партнерів. Наразі йдеться саме про встановлення причин конкретних випадків, коли необхідні дані не надходили вчасно. Водночас відсутність попередження про окремий запуск не означає, що Україна загалом втратила доступ до іноземної розвідки.

    Проблема раннього попередження стає дедалі важливішою на тлі регулярних комбінованих атак Росії, під час яких одночасно застосовують балістичні та крилаті ракети, а також ударні безпілотники. Раніше «Ненька інфо» розповідала про масштабну ракетно-дронову атаку РФ 8 вересня, яка продемонструвала складність протидії різним типам повітряних цілей. Під час таких ударів українські військові мають одночасно відстежувати численні загрози, організовувати протиповітряну оборону та забезпечувати своєчасне інформування цивільного населення.

    Попри технічні труднощі та залежність від міжнародного обміну інформацією, українські військові наголошують на необхідності максимально швидкого реагування на кожну загрозу. Саме тому Повітряні сили разом із партнерами аналізують випадки затримок та працюють над удосконаленням механізмів оповіщення.

    Для цивільних мешканців головне правило залишається незмінним: після оголошення повітряної тривоги необхідно якомога швидше пройти до укриття. Якщо часу дістатися захисної споруди немає, варто відійти від вікон і скористатися найбезпечнішим доступним місцем усередині будівлі. Водночас правило двох стін не забезпечує такого рівня захисту, як спеціально облаштоване укриття.

    Ситуація із запізнілими попередженнями показує, наскільки критичними можуть бути навіть кілька хвилин під час балістичної атаки. І хоча українські та іноземні фахівці продовжують з’ясовувати причини окремих затримок, у Повітряних силах визнають: головним завданням залишається забезпечення максимально раннього виявлення загрози, щоб українці мали більше часу для порятунку.

  • П’ять ракет без попередження: Зеленський заявив, що союзники не повідомили Україну про удар по Києву

    П’ять ракет без попередження: Зеленський заявив, що союзники не повідомили Україну про удар по Києву

    Україна не отримала від міжнародних партнерів завчасного попередження про російський балістичний удар по Києву ввечері 12 жовтня. За словами президента Володимира Зеленського, п’ять ракет влучили в цивільну інфраструктуру столиці. Водночас міністр закордонних справ Андрій Сибіга запевнив, що співпраця зі США у сфері обміну розвідувальними даними триває. Причини відсутності попередження про конкретну атаку наразі з’ясовують.

    Про це Зеленський повідомив 13 жовтня у своєму Telegram-каналі.

    Президент зазначив, що протягом останніх годин російські війська застосували проти України понад сотню засобів повітряного нападу, серед яких були реактивні дрони, баражуючі боєприпаси та балістичні ракети.

    Українським захисникам вдалося знищити значну частину повітряних цілей, однак частина російського озброєння досягла своїх цілей.

    Особливу увагу глава держави звернув на атаку проти столиці, під час якої інформація про пуски балістичних ракет не надійшла завчасно.

    «Щодо цього удару, на жаль, не було попередження від партнерів», — заявив Зеленський.

    Президент підкреслив, що своєчасна передача інформації про запуски балістики має критичне значення для захисту цивільного населення.

    Чому повітряну тривогу оголосили після вибухів

    За даними Повітряних сил ЗСУ, ввечері 12 жовтня російська армія атакувала Київ ракетами, які рухалися балістичною траєкторією.

    Балістичні цілі вдалося виявити радіолокаційними засобами лише безпосередньо під час атаки. Попередньої інформації про пуски з території Росії українські військові не отримали.

    Через це сигнал повітряної тривоги в столиці пролунав уже під час удару.

    Речник Повітряних сил Юрій Ігнат пояснив, що подібні ситуації траплялися й раніше.

    За його словами, Україна отримує різні види розвідувальної інформації від партнерів, зокрема дані про активність російської авіації, переміщення носіїв ракет та запуски балістичного озброєння.

    Однак іноді відповідна інформація надходить із затримкою або взагалі не доходить до української сторони.

    Ігнат висловив сподівання, що українські фахівці спільно з міжнародними партнерами встановлять причини цього випадку.

    Чи припинили США передавати розвіддані Україні

    Відсутність попередження викликала занепокоєння на тлі повідомлень про можливе посилення американського тиску на Київ.

    Раніше західні медіа повідомляли, що представники адміністрації Дональда Трампа обговорювали можливість обмеження розвідувальної співпраці, якщо Україна продовжить удари по російських нафтопереробних заводах.

    Проте офіційного підтвердження припинення передачі американських розвідданих немає.

    Ба більше, міністр закордонних справ Андрій Сибіга 13 жовтня під час Варшавського безпекового форуму підтвердив, що Україна продовжує отримувати розвідувальну інформацію зі Сполучених Штатів.

    Глава МЗС також пов’язав запізніле оголошення тривоги з особливостями застосованого Росією озброєння.

    Таким чином, відсутність попередження про конкретний ракетний удар наразі не можна вважати доказом того, що Вашингтон припинив співпрацю з Україною у сфері розвідки.

    Зеленський нагадав про удари Росії по енергетиці

    Президент також повідомив, що протягом двох останніх діб Україна утримувалася від ударів по російських нафтопереробних підприємствах та інших енергетичних об’єктах.

    За словами Зеленського, це відбувалося після заяв Дональда Трампа щодо можливого енергетичного перемир’я.

    Водночас Росія не припинила атак на українську критичну інфраструктуру.

    Глава держави зазначив, що за цей період російські війська атакували 19 областей України.

    Він наголосив, що Київ готовий до взаємних кроків зі зниження інтенсивності атак, однак такі домовленості повинні виконувати обидві сторони.

    Що відомо зараз

    Після удару по Києву залишаються відкритими питання про те, чому інформація про пуски ракет не надійшла вчасно та чи можна запобігти подібним ситуаціям у майбутньому.

    Українські військові не назвали причини затримки, а представники МЗС підтверджують продовження розвідувальної співпраці зі Сполученими Штатами.

    Отже, станом на 13 жовтня підтверджено відсутність завчасного попередження про конкретну балістичну атаку на Київ, але не припинення американської розвідувальної допомоги загалом.

    Подальші висновки залежатимуть від результатів перевірки, яку мають провести українські фахівці разом із партнерами.

  • Росія готує новий удар балістикою: у ЦПД попередили українців про небезпеку

    Росія готує новий удар балістикою: у ЦПД попередили українців про небезпеку

    Українців попередили про підвищену загрозу нового російського ракетного удару. Увечері 23 вересня керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко заявив, що є ознаки підготовки Росією балістичного обстрілу, та закликав громадян найближчими днями особливо уважно реагувати на сигнали повітряної тривоги. Конкретного часу можливого удару, кількості ракет чи ймовірних цілей він не назвав.

    «Ворог готує балістичний обстріл, ознаки підготовки присутні», — повідомив Коваленко. Паралельно він пов’язав військову активність Росії з відсутністю прогресу в дипломатичному треку, заявивши, що російська сторона затягує реальні кроки щодо припинення вогню. Це вже політична оцінка керівника ЦПД; фактична частина його попередження стосується саме ознак підготовки ракетної атаки.

    Заява Коваленка пролунала менш ніж через добу після аналогічного попередження президента Володимира Зеленського. Під час зустрічі з прем’єр-міністром Великої Британії Енді Бернемом у Нью-Йорку президент заявив, що українська розвідка має інформацію про підготовку Росією нової масованої атаки проти України. Офіс президента підтвердив цю заяву 23 вересня.

    Таким чином, протягом одного дня попередження про нову загрозу прозвучали одразу від двох українських джерел: президента, який послався на дані розвідки, та керівника ЦПД, який уже конкретизував, що йдеться, зокрема, про можливе застосування балістичних ракет.

    При цьому українські посадовці не повідомляли, що удар обов’язково станеться в певну годину чи конкретної ночі. Так само офіційно не названо регіони, які можуть бути цілями. Тому повідомлення в соцмережах із точними «графіками запусків» або переліками майбутніх цілей, якщо вони не походять від Повітряних сил чи інших офіційних структур, не варто сприймати як підтверджені дані.

    Нове попередження з’явилося одразу після однієї з наймасштабніших дронових атак останнього часу. У ніч на 23 вересня Росія застосувала 161 засіб повітряного нападу, серед яких були ударні безпілотники Shahed, «Гербери», дрони-імітатори та «Бандероль»/«Дань-Т». Особливо показовою стала кількість реактивних «Шахедів» — їх Повітряні сили нарахували 82. Станом на 08:00 українська ППО повідомляла про знешкодження 119 безпілотників і трьох «Бандеролей»/«Дань-Т». Водночас влучання зафіксували на 18 локаціях, а падіння уламків — ще на восьми.

    Про цю атаку детально писала «Ненька інфо»: 161 ціль і 82 реактивні «Шахеди»: Росія всю ніч накривала Україну дронами — є загиблий та десятки влучань

    Тепер увага зміщується від реактивних безпілотників до значно складнішої для протиповітряної оборони загрози — балістики.

    Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат саме 23 вересня пояснив, що балістичні ракети залишають Україні лічені хвилини на реакцію. За його словами, Росія застосовує проти України кілька типів таких засобів ураження: «Іскандер-М», північнокорейські KN-23, ракети комплексу С-400 у режимі удару по наземних цілях, а також «Циркони».

    Головна проблема полягає в тому, що можливості України збивати балістику значно вужчі, ніж можливості боротьби зі звичайними безпілотниками.

    Ігнат наголосив: ключовим засобом протидії таким цілям залишаються комплекси Patriot, а отже Україні постійно потрібні додаткові ракети-перехоплювачі до них. Повітряні сили також говорять про необхідність у майбутньому локалізувати їх виробництво в Україні, хоча це не може бути швидким процесом.

    Тему дефіциту перехоплювачів і зростання російського балістичного арсеналу «Ненька інфо» вже детально розбирала: Повітряні сили перестали називати кількість ракет РФ: Bloomberg дізнався, що стоїть за зміною

    Ще один важливий матеріал стосувався російської тактики виснаження української ППО: Економія перед зимою: РФ масово запускає по Україні дешеві навчальні ракети RM48U, виснажуючи залишки ракет Patriot

    Водночас окремі твердження з цього матеріалу про стан конкретних запасів перехоплювачів слід сприймати обережно: точна кількість ракет Patriot в українському арсеналі публічно не розкривається.

    Проблема стає особливо гострою напередодні зимового періоду. Ще 15 вересня після засідання Ставки Зеленський повідомляв, що розвідка зафіксувала, на які об’єкти Росія звертає найбільшу увагу у своїх ударних планах. Серед пріоритетів українського захисту президент називав критичну інфраструктуру, логістику, Укрзалізницю, мережі АЗС та інші стратегічно важливі підприємства.

    При цьому під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом 22 вересня Зеленський окремо говорив про зимовий пакет протиповітряної оборони та спільну роботу над можливістю виробництва перехоплювачів для Patriot в Україні. Президент прямо пов’язав це з ризиком продовження російського терору балістичними ракетами взимку, якщо дипломатичні спроби не дадуть результату.

    Росія вже демонструвала у вересні готовність комбінувати балістику з великою кількістю дронів.

    9 вересня російські війська провели багатогодинну комбіновану атаку із застосуванням балістичних ракет, «Бандеролей» та майже двох сотень безпілотників. Частину засобів нападу вдалося перехопити, однак були й прориви через ППО.

    Про цей удар «Ненька інфо» писала в матеріалі: Небо у вогні: масований комбінований удар Росії балістикою та двома сотнями дронів прорвав частину оборони

    Ще 6 вересня видання звертало увагу на переміщення російських стратегічних бомбардувальників Ту-95МС із Далекого Сходу на аеродроми європейської частини РФ. Саме такі передислокації часто розглядаються моніторинговими ресурсами як один із можливих індикаторів підготовки до ракетних операцій, хоча сам по собі переліт авіації не дозволяє достовірно визначити дату майбутньої атаки.

    «Перегрупування стратегічної авіації»: РФ перекидає Ту-95МС із Далекого Сходу та готується до масованого удару

    У Повітряних силах паралельно попереджають ще про одну зміну російської тактики — активніше використання реактивних «Шахедів». Ігнат зазначав, що такі апарати летять швидше й вище за звичайні модифікації, через що їх складніше виявляти та перехоплювати традиційними мобільними вогневими групами.

    У результаті потенційна комбінована атака може створювати для ППО кілька різних задач одночасно: повільніші дрони, реактивні безпілотники, крилаті ракети та балістичні цілі, які потребують різних засобів перехоплення.

    Саме тому сьогоднішня заява ЦПД важлива насамперед не як прогноз конкретної ночі, а як офіційне попередження про підвищений рівень загрози.

    Українська влада наразі не повідомляє ані часу ймовірного удару, ані його масштабу, ані потенційних цілей. Але збігаються одразу кілька сигналів: дані розвідки, про які говорить Зеленський, заява Коваленка про ознаки підготовки балістичного обстрілу та окреме попередження Повітряних сил про складність протидії балістиці.

    Тому практичний висновок із цих заяв максимально простий: найближчими днями не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, особливо коли Повітряні сили повідомляють про загрозу застосування балістичного озброєння. На відміну від дронових атак, під час балістичного пуску часу між оголошенням небезпеки та можливим ударом може бути зовсім мало.

    І головне — орієнтуватися саме на повідомлення Повітряних сил, офіційної карти тривог, місцевої влади та інших офіційних джерел, а не на Telegram-прогнози з «точним часом удару». На вечір 23 вересня офіційно підтверджено підготовчі ознаки та загальну загрозу, але не конкретний сценарій майбутньої атаки.

  • Повітряні сили змінили ранкові звіти: що тепер не публікуватимуть про російську балістику

    Повітряні сили змінили ранкові звіти: що тепер не публікуватимуть про російську балістику

    Повітряні сили ЗСУ більше не вказуватимуть у ранкових звітах точну кількість запущених, збитих або подавлених російських балістичних цілей під час масованих атак. Водночас українців і надалі оперативно інформуватимуть про повітряні загрози та результати роботи ППО.

    Про це повідомив начальник управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат у Facebook.

    Ігнат наголосив, що Повітряні сили не припиняли інформувати населення про повітряні атаки Росії. У режимі реального часу в Telegram, Viber та WhatsApp продовжують публікувати повідомлення про повітряні цілі та характер загроз.

    Також зберігаються ранкові зведення, у яких військові повідомляють про результати роботи українських захисників за попередню ніч.

    Однак військове керівництво ухвалило рішення обмежити обсяг інформації щодо російської балістики саме в ранкових звітах. Йдеться про точні цифри щодо кількості запущених, збитих або подавлених балістичних цілей, які не досягли своїх об’єктів.

    “Втім, військовим керівництвом прийнято рішення ввести певні зміни (обмеження) в ранкових зведеннях щодо ворожої “балістики” (під час масованих атак) — кількості запущених/збитих/пригнічених цілей, що не досягли”, — пояснив Ігнат.

    Водночас повністю приховувати інформацію про застосування балістичних ракет Росією не планують. Медіа й надалі отримуватимуть узагальнені дані про загальну кількість запущених ракет, зокрема балістичних.

    За словами Ігната, лише протягом липня Росія застосувала по Україні понад 450 ракет, близько 200 із них були балістичними.

    Представник Повітряних сил також нагадав, що формат ранкових зведень уже неодноразово змінювався. Від початку повномасштабної війни військові коригували принципи оприлюднення інформації приблизно десять разів.

    Чому змінили формат звітів

    Рішення про обмеження деталізації, очевидно, пов’язане насамперед із безпековими міркуваннями. Надмірно детальна інформація про кількість запущених та перехоплених ракет може містити дані, які потенційно допомагають противнику оцінювати ефективність української протиповітряної оборони.

    При цьому громадяни не залишаться без інформації про повітряні загрози. Попередження про запуски та рух повітряних цілей продовжують надходити в реальному часі, а після завершення атак Повітряні сили повідомляють про загальні результати бойової роботи.

    Питання зміни формату звітів обговорюється вже певний час. Раніше Bloomberg із посиланням на джерела повідомляв, що Україна може припинити публікувати у щоденних зведеннях детальну інформацію про кількість російських ракет. Тоді співрозмовники видання також пояснювали це вимушеними заходами безпеки.

    Юрій Ігнат, зі свого боку, закликав українські медіа обережніше подавати інформацію про результати роботи ППО. Зокрема, він критикував заголовки на кшталт “не збито жодної ракети”, наголошуючи, що подібні формулювання можуть використовуватися російською пропагандою.

    Таким чином, Повітряні сили не припиняють звітувати про російські атаки, але поступово зменшують кількість деталей, які можуть розкривати реальні можливості української протиповітряної оборони.

  • Повітряні сили перестали називати кількість ракет РФ: Bloomberg дізнався, що стоїть за зміною

    Повітряні сили перестали називати кількість ракет РФ: Bloomberg дізнався, що стоїть за зміною

    Повітряні сили Збройних сил України змінили формат щоденних звітів про російські повітряні атаки і перестали вказувати точну кількість ракет, запущених противником. Зміна відбулася на тлі різкого посилення російських балістичних ударів та гострого дефіциту ракет-перехоплювачів для систем протиповітряної оборони, передусім американських Patriot. Bloomberg пов’язує новий формат повідомлень із ситуацією навколо української ППО, однак джерело, ознайомлене з питанням, пояснює рішення Повітряних сил міркуваннями безпеки.

    Зміни можна простежити безпосередньо за ранковими зведеннями українських військових. Ще 8 серпня Повітряні сили повідомили, що Росія застосувала проти України шість балістичних ракет «Іскандер-М». Жодну з цих шести ракет, згідно з оприлюдненими тоді даними, перехопити не вдалося.

    Уже наступного дня формат змінився. У повідомленні про атаку на Одеську область військові зазначили, що російські війська застосовували балістичні, протикорабельні та протирадіолокаційні ракети, однак їхньої точної кількості не назвали.

    Така сама ситуація повторилася після нового масштабного удару в ніч на 11 серпня. Росія атакувала Україну «Цирконами», балістичними ракетами та 120 безпілотниками, однак у ранковому зведенні Повітряних сил точну кількість запущених ракет знову не вказали. Водночас щодо безпілотників статистика залишилася детальною: ППО збила або подавила 98 дронів різних типів. Було зафіксовано влучання засобів повітряного нападу на 21 локації та падіння уламків збитих цілей ще у п’яти місцях.

    Таким чином, йдеться не про припинення Повітряними силами публікації інформації про російські атаки загалом. Військові продовжують повідомляти про типи застосованого озброєння, кількість безпілотників, результати роботи ППО, влучання та падіння уламків. Зі зведень зникла саме точна кількість застосованих противником ракет.

    Bloomberg звернув увагу, що зміна формату відбулася саме тоді, коли українська ППО дедалі частіше стикається з труднощами під час відбиття російських балістичних атак. За інформацією агентства, співрозмовник, ознайомлений із ситуацією, підтвердив сам факт зміни формату та пояснив його «заходами безпеки». Тобто твердження, що Повітряні сили офіційно перестали називати кількість ракет саме через їхню нестачу, було б надмірним спрощенням. Bloomberg проводить зв’язок між цими подіями, але офіційно заявленою причиною називаються міркування безпеки.

    Балістика стала однією з найбільших проблем української ППО

    На цьому тлі особливо показовою є статистика за липень. За даними Міністерства оборони, які наводить hromadske з посиланням на Bloomberg, протягом місяця Росія запустила 195 балістичних ракет, тоді як українській ППО вдалося збити лише 29.

    Це означає, що проблема полягає не просто у збільшенні загальної кількості повітряних цілей. Балістичні ракети залишаються значно складнішими для перехоплення, ніж більшість ударних безпілотників чи частина крилатих ракет.

    Однією з ключових систем, здатних протидіяти таким цілям, для України залишається американський Patriot. Саме тому запас перехоплювачів для цих комплексів безпосередньо впливає на можливість захищати Київ та інші великі міста від балістичних ударів.

    Проблему з боєкомплектом українські військові не приховували й раніше.

    Ще навесні начальник управління комунікацій командування Повітряних сил Юрій Ігнат говорив, що Україна опинилася фактично «на голодному пайку» щодо ракет для систем ППО. Він окремо наголошував на дефіциті боєприпасів для Patriot, а також NASAMS та IRIS-T.

    У травні ситуація залишалася складною. Ігнат повідомляв, що пускові установки окремих українських підрозділів і батарей були «напівпорожніми», а кількість доступних ракет обмежена. Через проблеми з постачанням Києву доводилося звертатися до партнерів навіть із проханнями про невеликі партії — по п’ять-десять ракет для NASAMS та IRIS-T.

    Війна на Близькому Сході додатково вдарила по запасах

    Дефіцит не є виключно українською проблемою. На початку березня Bloomberg повідомляв про занепокоєння європейських країн через глобальну нестачу ракет-перехоплювачів. Європейські держави вже використовували власні запаси для підтримки України, тоді як бойові дії на Близькому Сході створили додатковий попит на такі боєприпаси.

    Особливо гостро питання постало навколо Patriot.

    За підрахунками Bloomberg у березні, після початку війни з Іраном Тегеран застосував понад 2100 ударних дронів та щонайменше 688 балістичних ракет. США та їхні союзники у відповідь використали понад тисячу перехоплювачів PAC-3. Це створило додаткове навантаження на глобальні запаси боєприпасів, які потрібні й Україні.

    Українська сторона впродовж останніх місяців неодноразово просила союзників прискорити передачу додаткових систем і ракет. Ще навесні Володимир Зеленський порушував це питання під час переговорів із європейськими лідерами та керівництвом НАТО, наголошуючи на необхідності підготувати українську ППО до наступної хвилі російських атак.

    Проблема стає ще гострішою через те, що Росія одночасно нарощує виробництво балістичних засобів ураження.

    Financial Times 11 серпня повідомила, що Росія нині виробляє близько 70 балістичних ракет на місяць, тоді як протягом одного місяця вона вже спроможна застосувати майже 200 таких ракет. Видання також характеризує запаси перехоплювачів Patriot в України як критично обмежені.

    Росія намагається використати слабке місце

    Аналітики Інституту вивчення війни також звертають увагу на зміну російської стратегії. За оцінкою ISW, Москва переорієнтовує виробництво далекобійних засобів ураження на ті системи, які мають вищі шанси проривати українську протиповітряну оборону.

    Йдеться, зокрема, про збільшення ролі балістичних ракет та швидших реактивних ударних дронів. Аналітики вважають, що Кремль намагатиметься використовувати нестачу українських перехоплювачів і під час майбутньої зимової кампанії проти енергетичної інфраструктури.

    Особливе значення має і військова співпраця Росії з Північною Кореєю. Під час атаки 11 серпня Росія застосовувала, зокрема, балістичні ракети північнокорейського походження. Українська влада повідомляє про надходження нових партій такого озброєння з КНДР.

    У результаті виникає небезпечна для України комбінація: Москва збільшує власне виробництво, отримує додаткове озброєння від Пхеньяна і водночас намагається використовувати обмежені запаси українських ракет-перехоплювачів.

    Україна хоче виробляти Patriot самостійно

    Саме тому Київ паралельно намагається вирішити проблему не лише новими поставками, але й локалізацією виробництва.

    За даними hromadske, Зеленський раніше заявляв, що питання виробництва ракет до Patriot в Україні було «політично» обговорене з президентом США Дональдом Трампом. Американський президент також допускав можливість передачі Україні відповідних виробничих технологій. Пізніше, однак, його позиція стала менш однозначною: Трамп заявляв, що остаточної згоди на передачу ліцензії ще не давав.

    Навіть у разі позитивного політичного рішення швидко усунути дефіцит не вдасться. Створення виробничих потужностей для складних протиракетних систем потребує часу, технологій, обладнання та інтеграції українських підприємств у західні виробничі ланцюги.

    Тому в короткостроковій перспективі Україна залишається залежною від поставок партнерів.

    Зеленський заявляв, що США мають щомісяця передавати Україні певну кількість перехоплювачів Patriot, але визнавав: американських поставок може бути недостатньо. Київ тому розраховує також на запаси та закупівлі європейських держав.

    Що насправді означає зміна звітів Повітряних сил

    Нова практика не означає, що Україна перестала відстежувати кількість російських ракет або що Повітряні сили припинили інформувати суспільство про атаки. Йдеться саме про обмеження частини публічної деталізації.

    Станом на 11 серпня Повітряні сили продовжують називати типи застосованих Росією ракет, повідомляти про ударні безпілотники, роботу ППО, райони влучань та наслідки атак. Однак кількість запущених ракет у кількох останніх зведеннях не зазначається.

    І це важливе уточнення до гучної тези про те, що військові нібито приховують статистику «через нестачу ППО». Повідомлення Bloomberg не встановлює дефіцит Patriot як офіційно оголошену причину рішення. Агентство звертає увагу на збіг зміни формату зі значним падінням результативності проти балістики, тоді як джерело видання пояснює новий підхід заходами безпеки.

    Проте ширший контекст справді тривожний. Українські військові відкрито говорять про нестачу ракет, міжнародні медіа повідомляють про глобальний дефіцит перехоплювачів, Росія збільшує виробництво балістики, а статистика за липень показала, наскільки складно українській ППО стало протистояти таким ударам.

    Тож зникнення точної кількості ракет зі щоденних зведень стало лише найбільш помітною для суспільства зміною. Значно важливішою залишається проблема, що стоїть за нею: гонка між нарощуванням російського ракетного арсеналу та здатністю України і її партнерів забезпечити достатню кількість засобів для його перехоплення.

  • «Не робіть роботу за Соловйова»: Повітряні сили різко звернулися до медіа через заголовки про «незбиті ракети»

    «Не робіть роботу за Соловйова»: Повітряні сили різко звернулися до медіа через заголовки про «незбиті ракети»

    У Повітряних силах ЗСУ закликали українські медіа та Telegram-канали обережніше висвітлювати результати російських ракетних атак і не перетворювати повідомлення про незбиті балістичні ракети на хвилю песимістичних заголовків. Начальник управління комунікацій Повітряних сил полковник Юрій Ігнат наголосив, що такі публікації активно підхоплює російська пропаганда, тоді як українська протиповітряна оборона продовжує працювати в умовах гострого дефіциту засобів для перехоплення балістики.

    В ефірі телемарафону Ігнат розповів, що моніторингові групи Повітряних сил проаналізували інформаційне висвітлення останніх російських атак, зокрема ударів по Одеській області. За його словами, пошукові системи видають тисячі матеріалів із формулюваннями на кшталт «не збито жодної ракети».

    Сам факт публікації офіційної статистики військові не заперечують. Проблемою Ігнат назвав саме спосіб, у який ця інформація подається та масштабується в інформаційному просторі.

    За його словами, російські пропагандистські ресурси отримують можливість просто цитувати українські ЗМІ та Telegram-канали, використовуючи їхні заголовки як підтвердження власних тез про нібито безпорадність української ППО.

    «Не треба робити всю роботу за Скабєєву, за Соловйова і так далі», — заявив Ігнат.

    Він наголосив, що йдеться не про приховування інформації про результати атак, а про відповідальність за її подачу українській аудиторії.

    Проблема з балістикою справді існує

    Заклик Повітряних сил пролунали на тлі реальної та дедалі гострішої проблеми — нестачі ракет-перехоплювачів для комплексів Patriot.

    Ще на початку липня Ігнат прямо заявляв, що Росія намагається використовувати дефіцит таких ракет і дедалі більше концентрується на балістичних ударах. За його словами, російське командування розуміє різницю між можливостями української ППО проти крилатих і балістичних цілей.

    Показовою стала масована атака на Київ і область у ніч проти 6 липня. Тоді Повітряні сили повідомляли, що українські захисники не змогли перехопити жодну з 29 балістичних ракет, які атакували столичний регіон. Ігнат пояснював це саме нестачею перехоплювачів для Patriot.

    Водночас ситуація з іншими типами повітряних цілей суттєво відрізняється. Повітряні сили здатні ефективно перехоплювати значну частину крилатих ракет, а до протидії їм залучаються, зокрема, винищувачі F-16. Ігнат раніше зазначав, що висока ефективність проти крилатих ракет є однією з причин, чому РФ намагається збільшувати частку балістичного озброєння у своїх комбінованих ударах.

    Під час виступу 10 серпня він також повідомив, що ефективність протидії ударним безпілотникам типу Shahed залишається дуже високою — до 95%.

    Україна використовує проти російських повітряних атак комплексну систему: зенітні ракетні комплекси, авіацію, мобільні вогневі групи, засоби радіоелектронної боротьби та дрони-перехоплювачі. Однак балістичні ракети залишаються окремою проблемою.

    Чому Patriot настільки важливий

    На озброєнні України Patriot залишається ключовою системою, здатною ефективно боротися з російськими балістичними та квазібалістичними ракетами, зокрема «Іскандер-М», а також складними цілями на кшталт «Кинджалів» і «Цирконів».

    Проте наявність самого комплексу не вирішує проблему. Для постійної бойової роботи потрібен стабільний запас дорогих ракет-перехоплювачів.

    Крім того, Patriot не створює універсальної «парасольки» над усією територією країни. Ігнат раніше пояснював, що для перехоплення балістичної цілі комплекс повинен бути розташований таким чином, щоб ціль потрапила до його зони відповідальності. Тому навіть достатня кількість ракет не означала б автоматичного захисту кожного українського міста.

    Ситуацію ускладнює глобальний дефіцит перехоплювачів. Росія нарощує застосування балістики, тоді як ракети для Patriot мають високий попит і серед інших американських союзників.

    Водночас основним каналом забезпечення України такими боєприпасами стала програма PURL. Посол України при НАТО Альона Гетьманчук на початку липня повідомила, що через цю схему Україна отримує вже близько 90–92% перехоплювачів для Patriot. Наприкінці 2025 року цей показник становив близько 75%.

    Це демонструє, наскільки українська антибалістична оборона залежить від безперервності зовнішніх поставок.

    Росія робить ставку на найскладніші для ППО цілі

    Тактика російських атак також змінюється. Комбіновані удари можуть включати сотні безпілотників, крилаті ракети, авіаційні ракети, балістику та реактивні ударні дрони.

    Завдання такого підходу — одночасно перевантажити різні ешелони української ППО та змусити її витрачати дефіцитні боєприпаси.

    За словами Ігната, останнім часом одним із пріоритетних напрямків російських атак залишається портова та логістична інфраструктура. Таким чином Москва намагається не лише завдавати фізичних руйнувань, а й тиснути на українську економіку.

    У липні Повітряні сили вже звертали увагу на те, що Росія частіше застосовує балістику саме тому, що крилаті ракети українська ППО навчилася перехоплювати значно ефективніше.

    Саме на цьому тлі Ігнат закликає розділяти дві речі: реальну проблему з антибалістичною обороною та створення в інформаційному просторі враження, ніби українська ППО взагалі перестала справлятися зі своїми завданнями.

    Інформаційна складова стала частиною атак

    У Повітряних силах фактично звертають увагу ще на один фронт війни — інформаційний. Після масованих атак Москва традиційно намагається перебільшити результати ударів, заявляючи про знищення військових об’єктів або нібито повну неефективність української протиповітряної оборони.

    Саме тому формулювання українських медіа можуть отримувати друге життя вже в російському інформаційному просторі.

    При цьому Повітряні сили не заперечують проблеми: дефіцит ракет до Patriot є реальним, а можливості перехоплення балістики зараз суттєво обмежені. Ще на початку липня Ігнат відкрито говорив, що Росія користується цією ситуацією та збільшує інтенсивність відповідних атак.

    Однак із цього не випливає, що вся система ППО України неефективна. Результативність залежить від типу цілі, напрямку її польоту, наявності відповідного комплексу в зоні перехоплення та запасу боєприпасів.

    Тому головний заклик Повітряних сил до медіа полягає не в тому, щоб замовчувати невдалі перехоплення, а в тому, щоб не перетворювати окрему статистику щодо балістичних ракет на узагальнення про нібито повний провал української ППО.

    На тлі того, що Росія продовжує нарощувати ракетне виробництво й шукати способи прориву української протиповітряної оборони, питання поставок перехоплювачів Patriot залишається одним із найважливіших для захисту українських міст. І водночас, як наголосили в Повітряних силах, значення має не лише те, що відбувається в небі, а й те, як результати цієї боротьби пояснюють українському суспільству.

  • Росія могла вдарити по багатодітній родині під Кривим Рогом новою ракетою з КНДР

    Росія могла вдарити по багатодітній родині під Кривим Рогом новою ракетою з КНДР

    Росія, ймовірно, застосувала північнокорейську балістичну ракету під час нічного удару по селищу Радушне поблизу Кривого Рогу, де внаслідок атаки була знищена багатодітна родина. За оцінками західних журналістів та українських військових, це може свідчити про отримання Москвою нової партії озброєння від Північної Кореї після тривалої перерви у використанні таких ракет.

    Про це повідомляє Reuters.

    За інформацією видання, тривала відсутність ударів північнокорейськими балістичними ракетами може означати, що Росія нещодавно поповнила свої запаси зброї, отримавши нову партію ракет від КНДР.

    Якщо інформація підтвердиться, це стане першим випадком застосування північнокорейської балістики у війні проти України майже за рік.

    На думку співрозмовників Reuters, нові поставки дозволяють російській армії не лише підтримувати високий темп повітряних атак, а й нарощувати інтенсивність ударів по українських містах та цивільній інфраструктурі.

    Видання нагадує, що Росія вже використовувала північнокорейські балістичні ракети для атак по території України, однак останніми місяцями випадків їхнього застосування не фіксували.

    Раніше начальник управління комунікацій Повітряних сил Збройних сил України Юрій Ігнат також заявляв, що під час масованої атаки в ніч на 30 липня російські війська могли використати балістичні ракети KN-23 північнокорейського виробництва.

    Однією з цілей цього удару стало селище Радушне Криворізького району Дніпропетровської області. Російська ракета влучила у приватний будинок, де проживала багатодітна родина.

    Унаслідок удару будинок був повністю зруйнований.

    За даними місцевої влади та ЗМІ, загинули 47-річний Артем Воронов та його 41-річна дружина Олена. Разом із батьками в оселі перебували їхні семеро дітей: 17-річний Марк, 15-річна Домініка, 14-річна Віоріка, 12-річний Захарій, 11-річний Азарій Ілай, 10-річна Федеріка та шестирічна Емілія.

    За словами бабусі загиблих дітей, подружжя виховувало десятьох дітей та вже мало трьох онуків. У момент атаки в будинку також перебував їхній півторарічний онук Артем, який приїхав у гості. Усі, хто знаходився всередині будинку, опинилися під завалами.

    Вона також розповіла, що старший син родини Данило нині служить капітаном в артилерійських військах Збройних сил України. Ще двоє дорослих дітей подружжя перебувають за кордоном: донька живе в Німеччині, а син — у Польщі.

    За попередніми даними, внаслідок ракетного удару поранення отримали вісім людей, серед яких двоє дітей. Ще п’ятеро людей певний час вважалися зниклими безвісти. Пошуково-рятувальна операція на місці трагедії тривала всю ніч.

    Масований удар по Україні в ніч на 30 липня став одним із найпотужніших за останній час. Росія застосувала десятки ракет і сотні ударних безпілотників, атакувавши Київ, Львів, Дніпропетровську, Київську, Сумську та інші області. Українські військові та міжнародні партнери продовжують встановлювати типи застосованого озброєння та аналізувати масштаби руйнувань.

  • Ігнат попередив про нову загрозу: Росія накопичила ракети для наступних ударів

    Ігнат попередив про нову загрозу: Росія накопичила ракети для наступних ударів

    Росія накопичила певний запас ракет і найближчими днями зберігається висока загроза нових атак по території України. У Повітряних силах ЗСУ закликають громадян не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, адже особливу небезпеку становлять балістичні ракети, які долітають до цілей за лічені хвилини.

    Про це в ефірі національного телемарафону заявив начальник управління комунікацій Командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.

    Коментуючи сьогоднішню денну ракетну атаку, Ігнат зазначив, що російські війська випустили три балістичні ракети з північного напрямку. Одну з них українським силам протиповітряної оборони вдалося знищити, однак ще дві влучили на території Київської області.

    Пізніше окупанти також застосували протикорабельні ракети “Онікс” по південних регіонах України. За словами речника Повітряних сил, ці ракети не досягли визначених цілей.

    Втім, Ігнат наголосив, що небезпека залишається дуже високою.

    «Але загроза зберігається. Ворог накопичив певну кількість ракет. Треба ці дні максимально реагувати на сигнали тривоги, розуміти, що балістика — це дуже швидко і небезпечно», — підкреслив він.

    Окремо представник Повітряних сил прокоментував російський удар по полігону в Київській області, де під час атаки проходив публічний захід за участю представників оборонної галузі.

    За словами Ігната, усі обставини трагедії мають встановити правоохоронні органи та інші компетентні служби. Водночас він нагадав, що у Збройних силах України вже давно діє заборона на проведення масових і публічних заходів через постійну загрозу російських ударів.

    «Я думаю, що правоохоронці та компетентні служби розберуться з цим питанням. У нас у ЗСУ вже давно заборонено проведення заходів і публічних заходів, великі зібрання — бо це безпека. Україна у війні, і дотримуватися тих вимог потрібно у будь-який час — чи вдень, чи вночі», — заявив речник.

    Нагадаємо, вдень 24 липня Росія завдала балістичного удару по території Київської області. Найбільших руйнувань зазнав Бучанський район. Ракети влучили по приватному полігону, де в цей момент проходив публічний захід за участю представників української оборонної промисловості. Внаслідок атаки є загиблі та десятки поранених.

    Після трагедії Офіс генерального прокурора відкрив два кримінальні провадження: за фактом воєнного злочину Росії та щодо можливого неналежного виконання службових обов’язків під час організації заходу.

  • Ігнат пояснив, чи була нічна атака РФ на Київ найбільшою за весь час

    Ігнат пояснив, чи була нічна атака РФ на Київ найбільшою за весь час

    Нічна атака Росії на Київ 19 липня стала однією з найбільших за кількістю балістичних ракет, однак не була наймасованішою. Про це заявив начальник управління комунікацій командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат, спростувавши поширену в соцмережах та Telegram-каналах інформацію про те, що цей удар став рекордним за кількістю застосованої балістики.

    За словами Ігната, нинішній обстріл справді належить до найбільших атак на українську столицю із застосуванням ракет, що рухаються балістичною траєкторією. Водночас він наголосив, що останнім часом Київ уже переживав кілька аналогічних за масштабом повітряних ударів.

    «Так, нині одна із найбільших атак на Київ із застосуванням ракет, що заходять на ціль по балістичній траєкторії», — зазначив представник Повітряних сил.

    Він закликав звернути увагу на статистику останніх тижнів. За словами Ігната, лише за останні 35 діб столиця вже пережила три масштабні комбіновані атаки із застосуванням практично такої самої кількості балістичних ракет, а також десятків крилатих ракет різних типів і великої кількості ударних безпілотників. Йдеться про масовані російські удари, здійснені 15 червня, 2 липня та 6 липня. Таким чином, атака 19 липня стала вже четвертою подібною операцією за трохи більше ніж місяць.

    У Повітряних силах наголошують, що оцінювати масштаби російських атак лише за кількістю балістичних ракет некоректно. Під час попередніх масованих обстрілів Росія одночасно застосовувала різні типи озброєння — крилаті ракети повітряного та морського базування, балістичні ракети, а також значну кількість ударних дронів, що суттєво збільшувало загальне навантаження на українську систему протиповітряної оборони.

    Нагадаємо, у ніч проти 19 липня Росія здійснила чергову комбіновану атаку на Україну, застосувавши 41 ракету та 125 ударних безпілотників. Основним напрямком удару стала столиця. Сили протиповітряної оборони змогли знищити більшість повітряних цілей, зокрема майже всі балістичні ракети, однак повністю уникнути наслідків атаки не вдалося.

    У Києві внаслідок влучань і падіння уламків були пошкоджені житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у кількох районах міста, виникли пожежі. За останніми офіційними даними, одна людина загинула, ще 15 отримали поранення. На місцях ударів продовжують працювати рятувальники, комунальні служби та правоохоронці, які ліквідовують наслідки чергового російського обстрілу.

  • Трагедія в Києві стає ще страшнішою: вже 30 загиблих після наймасованішої атаки РФ

    Трагедія в Києві стає ще страшнішою: вже 30 загиблих після наймасованішої атаки РФ

    Кількість загиблих унаслідок наймасованішої комбінованої атаки Росії на Київ у ніч на 2 липня продовжує зростати. Станом на ранок 3 липня рятувальники вилучили з-під завалів ще три тіла, через що загальна кількість жертв сягнула 30 осіб. Про це повідомила Державна служба України з надзвичайних ситуацій.

    Пошуково-рятувальна операція триває вже другу добу. Напередодні стало відомо, що одна з постраждалих померла у лікарні, а ще одну загиблу людину рятувальники деблокували з-під уламків зруйнованого житлового будинку. Згодом ДСНС повідомила про виявлення ще трьох тіл.

    «Київ: вилучено ще 3 тіла. Кількість загиблих зросла до 30 людей», – повідомили у ДСНС.

    Російська армія здійснила масований комбінований удар по столиці в ніч на 2 липня, застосувавши одночасно крилаті, балістичні та авіаційні ракети, а також сотні ударних безпілотників. За даними Повітряних сил ЗСУ, Росія випустила по Україні 74 ракети різних типів і 496 безпілотників, причому головною ціллю атаки був саме Київ. Силам протиповітряної оборони вдалося знищити або подавити більшість цілей, однак частина балістичних ракет і дронів досягла своїх цілей.

    Унаслідок атаки пошкодження зафіксовано приблизно на 130 об’єктах столиці. Руйнувань зазнали багатоповерхові житлові будинки, лікарні, навчальні заклади, готелі, адміністративні споруди, складські комплекси та об’єкти критичної інфраструктури. Одним із найбільш постраждалих став житловий будинок, де обвалився цілий під’їзд. Саме там рятувальники продовжують розбирати завали у пошуках людей.

    Серед пошкоджених об’єктів також — Обласна лікарня інтенсивного лікування, яка після окупації Маріуполя працювала у Києві, центральний склад логістичного оператора Denka Logistics, де зберігалася книжкова продукція видавництва BookChef, а також склад мережі техніки та електроніки MOYO, який повністю згорів. Значних пошкоджень зазнали й енергетичні об’єкти столиці, через що окремі райони тимчасово залишалися без електропостачання.

    Постраждав і Київський зоопарк. Внаслідок вибухової хвилі були пошкоджені окремі будівлі та вольєри, а деякі тварини зазнали травм. Працівники закладу оперативно евакуювали тварин із найбільш небезпечних ділянок.

    Начальник управління комунікацій Командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат заявив, що під час цієї атаки Росія застосувала рекордну кількість балістичних ракет за одну ніч. Саме балістика залишається одним із найнебезпечніших засобів ураження через надзвичайно короткий час підльоту та складність її перехоплення сучасними системами протиповітряної оборони.

    Президент України Володимир Зеленський після удару заявив, що Росія вкотре цілеспрямовано атакувала цивільну інфраструктуру, а міжнародні партнери мають пришвидшити постачання систем ППО та ракет до них. За його словами, посилення української протиповітряної оборони могло б врятувати більше людських життів під час цієї атаки.

    У зв’язку з масштабом трагедії у столиці 3 липня оголошено Днем жалоби. На всіх комунальних будівлях приспущено державні прапори, скасовано розважальні заходи, а містяни несуть квіти до місць влучань і стихійних меморіалів.

    Рятувальні роботи на місці зруйнованої багатоповерхівки тривають. У ДСНС наголошують, що під уламками ще можуть перебувати люди, тому остаточна кількість жертв може змінитися після завершення пошукової операції.