Daypolitico

Позначка: Юрій Ніколов

  • Навколо угоди було багато шуму: ДПСУ підтвердила виконання контракту на 23 млрд грн

    Навколо угоди було багато шуму: ДПСУ підтвердила виконання контракту на 23 млрд грн

    Польська компанія PHU Lechmar повністю виконала контракт на постачання боєприпасів для Державної прикордонної служби України на суму 23 мільярди гривень. Інформацію про завершення поставок підтвердив речник ДПСУ Андрій Демченко. Таким чином не підтвердилися звинувачення та побоювання щодо можливого зриву одного з найбільших оборонних контрактів, які раніше лунали з боку представників антикорупційного середовища та окремих народних депутатів.

    Про це повідомляє видання «Бабель» із посиланням на коментар речника Державної прикордонної служби України.

    Йдеться про масштабний контракт, укладений у 2024 році між Державною прикордонною службою та польською компанією PHU Lechmar. Угода передбачала закупівлю значних обсягів боєприпасів для потреб українських Сил оборони в умовах повномасштабної війни.

    Після укладення контракту навколо нього виникла суспільна дискусія. Голова громадської організації «Центр протидії корупції» Віталій Шабунін публічно висловлював сумніви щодо спроможності польської компанії виконати взяті на себе зобов’язання.

    У грудні 2024 року Шабунін звернувся до Національного антикорупційного бюро України із заявою про можливе вчинення кримінального правопорушення. У своїй заяві він посилався на інформацію, отриману від народного депутата Ярослава Железняка та журналіста-розслідувача Юрія Ніколова.

    На думку заявників, існували ризики невиконання контракту або неналежного виконання його умов. Серед аргументів називалися сумніви щодо виробничих можливостей підрядника та своєчасності постачань.

    У березні 2025 року народний депутат Ярослав Железняк також заявляв, що польська компанія нібито провалила виконання контракту. Ці заяви викликали широкий резонанс у медіа та соціальних мережах, оскільки йшлося про один із найбільших оборонних контрактів періоду війни.

    Втім, за підсумками виконання угоди офіційна інформація Державної прикордонної служби свідчить про протилежне.

    За словами речника ДПСУ Андрія Демченка, усі боєприпаси, передбачені контрактом, були поставлені в повному обсязі та вже передані українським військовим підрозділам.

    «Усі поставки виконані. Боєприпаси вже передані до підрозділів Сил оборони України», – підтвердив представник прикордонного відомства.

    Водночас у ДПСУ наголосили, що протягом виконання контракту здійснювався постійний контроль за ціноутворенням та дотриманням умов поставок. До перевірки були залучені профільні державні органи, які контролюють використання бюджетних коштів у сфері оборонних закупівель.

    Окремо Демченко зазначив, що вартість боєприпасів за цим контрактом була однією з найнижчих серед аналогічних пропозицій на міжнародному ринку озброєнь та військової продукції.

    У прикордонній службі також підтвердили, що певна частина поставок дійсно зазнала затримки. Однак це пояснюється форс-мажорними обставинами, які виникли під час виконання контракту та не мали системного характеру.

    Основні ж обсяги боєприпасів були доставлені відповідно до погодженого графіка.

    Експерти зазначають, що тема своєчасності виконання оборонних контрактів залишається особливо чутливою для України в умовах триваючої війни. Після початку повномасштабного вторгнення попит на боєприпаси різко зріс не лише в Україні, а й у багатьох країнах НАТО, що призвело до дефіциту окремих видів продукції та суттєвого збільшення строків виробництва.

    Саме тому своєчасне виконання багатомільярдних контрактів на постачання озброєння та боєприпасів має критичне значення для забезпечення обороноздатності держави.

    Новина про завершення поставок Lechmar з’явилася на тлі інформації про проблеми із забезпеченням озброєнням на світовому ринку. Раніше західні медіа повідомляли, що Сполучені Штати змушені переглядати графіки постачання озброєнь окремим союзникам через скорочення власних запасів та додаткові потреби, пов’язані із ситуацією на Близькому Сході.

    У цих умовах успішне завершення великого контракту на постачання боєприпасів для України стало важливим сигналом щодо стабільності міжнародної військово-технічної співпраці та здатності партнерів виконувати свої зобов’язання перед українською стороною.

    Наразі жодних офіційних повідомлень про порушення умов контракту з боку польської компанії або претензій щодо якості поставленої продукції не надходило.

  • Витрати Фонду Притули викликали дискусію: журналіст озвучив 400 млн, волонтер назвав інші цифри

    Витрати Фонду Притули викликали дискусію: журналіст озвучив 400 млн, волонтер назвав інші цифри

    Заява журналіста Юрія Ніколова про можливі витрати Фонду Сергія Притули у розмірі до 400 млн грн на рік спричинила жваву дискусію в соцмережах. Після цього сам Сергій Притула надав пояснення і озвучив значно менші цифри.

    За словами Ніколова, його попередня оцінка базувалася на припущенні, що адміністративні витрати можуть становити до 20% від загального обсягу зборів фонду. У 2024 році організація зібрала близько 2,2 млрд грн, що й дало орієнтовну суму у 400 млн грн на рік.

    Втім після розмови з Притулою журналіст уточнив дані. Волонтер повідомив, що фактичні витрати на функціонування фонду становлять приблизно 5 млн грн на місяць, або близько 60 млн грн на рік.

    Притула також наголосив, що ці кошти не беруться з донатів, призначених для допомоги військовим. За його словами, фінансування адміністративних витрат забезпечується окремими донорами.

    Окремо Ніколов звернув увагу на відсутність у публічній звітності фонду детальних даних про зарплати та операційні витрати. Це питання стало одним із ключових у дискусії.

    Водночас після пояснень Притули журналіст зазначив, що уточнення щодо джерел фінансування знімає головні застереження щодо використання благодійних коштів.

  • Понад 100 тисяч оптоволоконних дронів не дійшли до військових

    Понад 100 тисяч оптоволоконних дронів не дійшли до військових

    В Україні виник резонанс довкола можливого зриву постачання понад 100 тисяч FPV-дронів на оптоволокні, які мали бути передані військовим ще місяць тому. Про це заявив журналіст-розслідувач Юрій Ніколов.

    За його словами, один із українських виробників безпілотників не виконав контракт у визначені строки, попри отриману передоплату. Журналіст припустив, що причиною затримки могло стати різке зростання цін на оптоволокно з Китаю, через що виробник нібито не зміг виконати зобов’язання за старими умовами.

    Йдеться про значний обсяг — понад 100 тисяч дронів, що мали покрити потреби фронту на кілька місяців. Зокрема, називається орієнтир у 30 тисяч одиниць на місяць — саме стільки, за оцінками, необхідно для стримування противника.

    Водночас журналіст визнає, що ситуація не має повної публічної картини. За його словами, частина військових підрозділів вже має відставання у постачанні, однак офіційних узагальнених даних немає. Агентство оборонних закупівель заперечує інформацію про масштабні затримки та наголошує на відсутності рекламацій від військових частин.

    Сам виробник, за словами Ніколова, вважає скандал елементом конкурентної боротьби та інформаційної атаки. У свою чергу журналіст підкреслює, що проблема полягає у відсутності відкритих даних, які могли б стати арбітром у суперечці між сторонами.

    Також пролунала критика на адресу системи закупівель, зокрема щодо функціонування «дот-чейн», яку впроваджувала команда керівництва Агентства оборонних закупівель. Водночас офіційних підтверджень про структурні збої в роботі системи наразі немає.

    Ситуація залишається предметом публічної дискусії. Учасники процесу висловлюють взаємно протилежні оцінки — від тверджень про суттєве відставання в постачанні до запевнень, що контрактні зобов’язання виконуються в межах домовленостей.

  • Керівник департаменту ФДМ володіє 5 тоннами золота в банках Москви

    Керівник департаменту ФДМ володіє 5 тоннами золота в банках Москви

    Журналіст Юрій Ніколов повідомив про резонансний випадок, пов’язаний із майновим станом керівника одного з департаментів Фонду державного майна України на прізвище Мельник. Чиновник є вихідцем із Луганщини та переїхав на підконтрольну Україні територію після окупації регіону у 2014 році.

    Згідно з офіційною декларацією, Андрій Мельник володіє 5 тоннами золота, яке фізично зберігається у банках Москви. Посадовець має сертифікати та документи, що підтверджують право власності на ці активи, хоча наразі він не може ними користуватися.

    Крім значних запасів золота, Мельник задекларував спецдозволи на розробку родовищ, розташованих на тимчасово окупованій території Луганської області.

    Юрій Ніколов висловлює сумніви щодо логіки перебування такої заможної людини на державній службі з відносно низькою заробітною платою та підкреслює потенційні ризики для національної безпеки. Зокрема, виникає питання щодо можливої залежності українського чиновника, який керує державними активами, від російської сторони, що контролює доступ до його багатомільйонних статків у Москві.

    Ця ситуація ставить під сумнів прозорість управління державними ресурсами та безпеку стратегічно важливих об’єктів, адже чиновник із значним фінансовим інтересом за кордоном може опинитися під тиском зовнішніх факторів.

  • «Диванні бійці»: як журналісти-розслідувачі уникають військової служби

    «Диванні бійці»: як журналісти-розслідувачі уникають військової служби

    Війна стала не лише тестом на витримку для всієї країни, а й перевіркою на чесність тих, хто критикує владу та армію. Однак, як свідчить низка викриттів, дехто з публічних критиків військових дій сам уникає служби у ЗСУ, прикриваючись сумнівними бронюваннями та формальними посадами.

    Журналіст-розслідувач Максим Опанасенко, відомий своїми критичними матеріалами про дії влади у воєнній сфері, опинився в центрі скандалу. Як повідомляє видання «Закон і Бізнес», він отримав бронювання від мобілізації завдяки посаді «менеджера по зв’язкам із громадськістю» у товаристві з обмеженою відповідальністю «Євро Таннелс». При цьому статутний фонд компанії — всього $3000, а її внесок в обороноздатність держави викликає питання.

    Документи свідчать, що бронювання Опанасенка дійсне до травня 2025 року, однак існують підозри, що журналіст по факту не виконує обов’язків у компанії. Редакція «Закон і Бізнес» пообіцяла провести власне розслідування, щоб з’ясувати, чи дійсно ця посада критично важлива для країни, чи є лише способом уникнути мобілізації.

    Опанасенко — не єдиний, чия позиція викликає суперечності. Під приціл громадськості потрапили також:

    • Юрій Ніколов — журналіст, який часто критикує корупцію у владі.
    • Юрій Бутусов — редактор відомого видання, що регулярно публікує матеріали про ЗСУ.
    • Олександр Лємєнов — експерт із питань державного управління.
    • Михайло Жернаков — голова «Фундації DEJURE».
    • Віталій Шабунін — керівник «Центру протидії корупції».

    Дехто з цих активістів офіційно заброньований через роботу в організаціях, які критикують дії уряду або займаються антикорупційною діяльністю. Водночас питання про реальну цінність їхніх посад для обороноздатності держави залишаються відкритими.

    Суспільство очікує від журналістів та громадських активістів, особливо тих, хто критикує дії влади у воєнний час, не лише професіоналізму, а й особистої відповідальності. Відсутність служби у ЗСУ за формальними причинами може викликати недовіру до їхніх заяв і публікацій.

  • Бужанський хоче внести зміни до закону, які дозволять зробити відкритою інформацію щодо мобілізації публічних осіб

    Бужанський хоче внести зміни до закону, які дозволять зробити відкритою інформацію щодо мобілізації публічних осіб

    У парламенті України знову обговорюється питання прозорості даних військовозобов’язаних, зокрема щодо публічних діячів та громадських активістів. Нардеп від фракції “Слуга народу” Максим Бужанський запропонував внести зміни до закону “Про захист персональних даних” в межах проекту №12197. За його словами, це дозволить відкрити дані військовозобов’язаних осіб, які є публічними фігурами, зокрема активістів, членів громадських об’єднань та благодійних організацій.

    Основні моменти нової ініціативи:

    • Дані про призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які займають публічні посади, повинні бути доступні для громадськості, але з обмеженням щодо особистої інформації, наприклад, місце проживання чи дата народження.
    • Це має на меті підвищити рівень довіри до військового обов’язку, зокрема, серед громадських активістів, які сприймаються як моральні авторитети нації.
    • Пропонується зберегти обмежений доступ до чутливої інформації, такої як місце проживання чи дата народження, подібно до заходів, що застосовуються у деклараціях державних службовців.

    Згідно з цією ініціативою, правдивість інформації щодо ухилення від виконання військових обов’язків серед публічних осіб стане прозорішою. У разі спростування недостовірних звинувачень, це допоможе запобігти формуванню стереотипів, що навіть активісти можуть ухилятися від мобілізації.

    Ця ініціатива виникла на фоні ситуацій, коли громадські діячі, волонтери та журналісти опиняються в центрі уваги через звинувачення в ухиленні від служби, що, на думку законодавця, підриває довіру до процесу мобілізації серед звичайних громадян.

    Нещодавно, серед таких ситуацій, було звинувачення блогера Сергія Стерненка, якому закинули, що його оголосили в розшук через невиконання повістки, що згодом було спростовано після сплати штрафу. Таких випадків у суспільстві значно більше, що додає політичної та соціальної напруги в країні в умовах війни.

    Пропозиція Бужанського має на меті зробити процес мобілізації більш прозорим, щоб уникнути спекуляцій і сприяти більшій довірі серед українців до системи виконання військового обов’язку.

    Нагадаємо, що, як з’ясували ЗМІ, від військової служби ухиляються й інші громадські активісти, як-от: журналісти Юрій Ніколов та Юрій Бутусов, головний експерт StateWatch Олександр Лємєнов, очільник «Фундації DEJURE» Михайло Жернаков, чоловік співзасновниці «ЦПК» Дар’ї Каленюк — Орест Рудий та очільник «ЦПК» Віталій Шабунін, цивільний чоловік ведучої програми «Схеми» Наталки Седлецької — Сергій Якоб, головний редактор «Руху «ЧЕСНО» Олександр Саліженко та головний редактор «НВ» Віталій Сич.

  • Перемога Трампа може активізувати справи проти українських активістів

    Перемога Трампа може активізувати справи проти українських активістів

    Перемога Дональда Трампа на виборах президента США, що підтверджена після набрання ним 270 голосів виборщиків, викликала широкий міжнародний резонанс. До привітань приєднався також президент України Володимир Зеленський, висловивши надію на подальшу підтримку з боку нового президента США.

    Попри дипломатичні привітання, у політичному та юридичному середовищі з’явилися побоювання щодо можливої активізації кримінальних проваджень. Експерти вказують на те, що перемога Трампа може стати каталізатором розслідувань стосовно кількох громадських активістів, зокрема Віталія Шабуніна, Михайла Жернакова та Юрія Ніколова. Йдеться про кримінальні справи, які наразі перебувають на стадії розслідування, зокрема щодо крадіжки автомобіля, ухилення від військового обов’язку та відмивання коштів.

    Однією з найгучніших справ є ситуація з Віталієм Шабуніним, керівником “Центру протидії корупції”. За даними слідства, Шабунін привласнив джип Nissan Pathfinder, який був переданий як гуманітарна допомога для Збройних Сил України. Після цього він, ймовірно, використовував автомобіль у особистих цілях. Суд зобов’язав Державне бюро розслідувань (ДБР) зареєструвати кримінальне провадження щодо цього інциденту.

    Також не залишились без уваги інші активісти, такі як Михайло Жернаков, який займав посаду судді і, за заявою адвоката Ігоря Мартиненка, нібито вчиняв дії на користь злочинної влади Віктора Януковича під час його суддівської діяльності. Ці справи можуть стати частиною ширшого процесу боротьби з корупцією в Україні, особливо в контексті міжнародного тиску, зокрема з боку США, де Трамп надає значну увагу боротьбі з корупцією в усьому світі.

  • Доброчесність борців з корупцією – Ростислав Кравець

    Доброчесність борців з корупцією – Ростислав Кравець

    Нещодавно з’явилася інформація про ухилення від мобілізації та військової служби серед ряду громадських активістів, які активно просувають кремлівські наративи. Автор статті  Ростислав Кравець розкриває, як ці особи, незважаючи на свою публічну позицію боротьби з корупцією, самі перебувають у тіні правопорушень. Чи є це частиною ширшої схеми ухилення від служби і чи справді ці люди використовують свої медійні позиції для прикриття власних правопорушень? Читайте далі, щоб дізнатися про деталі та зв’язки, які можуть шокувати.

    Майже одночасно на декількох ресурсах в мережі інтернет з’явилась інформація щодо ухилення від мобілізації та від проходження військової служби цілого ряду професійних громадських активістів, що розповсюджують кремлівські наративи.

    Передувала цьому активна компанія цих активістів та підконтрольних ним ресурсів та журнашлюшек щодо відбілювання голови секти останніх днів покращення життя Шабуніна, якого підозрюють в ухиленні від військової служби.

    В розрахунку на край низький рівень знань своєї аудиторії, неодноразові очевидні, на мою думку, фальсифікації фейкових розслідувань та відвертої брехні яка сприймається з радістю їх підписниками та читачами й звичайно на підтримку ботів та вивалювання вигаданого бруду на всіх хто викрив Шабуніна дуже сподівались приховати вчинення злочину за ст. 409. Ухилення від військової служби шляхом самокалічення або іншим способом ніби ухиленням від мобілізації про, що мови не йшло.

    Щодо інших можливих злочинів – крадіжка автівки у ЗСУ, несплата податків за привласнений автомобіль, підробка військового квитка, незаконне отримання коштів і т.д. посіпаки Шабуніна мовчать.

    І от виявилось, що вся ця команда посіпак та борцунів з корупцією заради власного нескінченного фінансування звернула на себе увагу реального, а не кишенькового на кшталт проєкту Голка, громадського сектора.

    І от виявилось:

    Олена Трибушна, співзасновниця ГО «Є ПИТАННЯ», яка заробила 2023 року як грантовий ФОП 3 мільйони 192 тисячі гривень, не відображає в декларації відомості про свого цивільного чоловіка Антона Голобородька. Можливо, це пов’язано з різницею у віці, оскільки Трибушна старша за чоловіка на 10 років. А можливо і з тим, що під час війни Антон Голобородько купив мотоцикл HONDA за 100 тисяч гривень, і автомобіль TOYOTA LAND CRUISER за заниженою ціною. Погодьтеся – Є ПИТАННЯ.

    Голова «Антикор» центру «Межа» Мартина Богуславець під час війни, купила квартиру в новобудові ЖК «Науки» в Києві. Ціна нерухомого майна, встановлена в договорі 754 915 грн., хоча ринкова ціна подібного об’єкту становить від 2,6 млн. грн. При цьому офіційних доходів Мартина Богуславець для придбання такого об’єкта за реальною ціною не мала.

    Богуславець також входить до Громадської ради доброчесності при ВККС. А раніше, була помічницею нардепів: соросенка Ярослава Юрчишина та «великого люстратора» Єгора Соболєва.

    Боротьба з корупцією дуже прибуткова.

    Ведуча програми «Схеми» Наталка Седлецька проживає в елітному багатоповерховому комплексі “New York Conzept House” на вулиці Антоновича 74. Квартира площею 65 кв. м. в цьому будинку коштує від 320 000 $, а середня ціна оренди такої ж квартири в цьому будинку від 1,5 тис. $.

    Разом з нею в цьому будинку проживає її цивільний чоловік Сергій Якоб, який вже два роки знаходиться в розшуку після систематичних неявок в Мукачівський ТЦК Закарпатської області. Чоловік закрив свої сторінки в соцмережах, ігнорує питання журналістів про ухилянство та виходить з квартири лише для того, щоб сховатися на вихідні в іншому будинку, що знаходиться в селищі Коржи Броварського району, який також належить родині Седлецької.

    Подружжя пересувається на авто марки JEEP COMPASS, яке з високою вірогідністю завезено на потреби ЗСУ, але як і у випадку з Віталієм Шабуніним використовується медійницею для побутових потреб.

    Як з’ясували ЗМІ, також від військової служби ухиляються й інші громадські активісти, як-от журналісти Юрій Ніколов та Максим Савчук, Орест Рудий — чоловік співзасновниці «ЦПК» Дарії Каленюк, очільник «Фундації DEJURE» Михайло Жернаков, головний експерт StateWatch Олександр Лємєнов, головний редактор «Руху «ЧЕСНО» Олександр Саліженко, а також чоловік і повнолітній син ведучої YouTube-каналу «Є питання» Олени Трибушної — Віктор Степаненко і Андрій Трибушний.

    Доброчесність вона така. Вимагати можна від інших, але собі мати не обов’язково. Це знову до питання іноземного впливу та їх посіпак, що формують в Україні органи влади та суди не маючи при цьому ні совісті, ні честі, ні навіть елементарних знань та досвіду.