Daypolitico

Позначка: Юрій Ушаков

  • Путін хоче залишити Європу за дверима переговорів: ISW розкрив дипломатичну гру Кремля

    Путін хоче залишити Європу за дверима переговорів: ISW розкрив дипломатичну гру Кремля

    Кремль намагається використати суперечності між європейськими державами, щоб послабити їхню спільну позицію щодо України та обмежити вплив Європи на можливі мирні переговори. Російські посадовці дедалі активніше просувають ідею переговорного формату за участю лише України, США та Росії, одночасно повертаючись до давніх вимог Москви щодо обмеження присутності НАТО в Європі.

    Про це йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW), який проаналізував заяви представників Кремля та дипломатичні контакти Володимира Путіна з європейськими лідерами.

    Приводом для нової хвилі заяв стала телефонна розмова російського президента з президентом Фінляндії Александром Стуббом та прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стьоре, яка відбулася 27 жовтня.

    Переговори тривали приблизно півтори години. Європейські лідери закликали Путіна припинити війну проти України та перейти до змістовного дипломатичного процесу.

    Після розмови Стубб і Стьоре зв’язалися з президентом України Володимиром Зеленським. Українська сторона підтвердила, що відповідні контакти були узгоджені з Києвом.

    Однак ініціатива викликала неоднозначну реакцію серед європейських союзників України.

    Зокрема, прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен розкритикувала окремі дипломатичні контакти з Москвою без достатньої координації між державами. Прем’єр Швеції Ульф Крістерссон також висловив сумніви щодо результативності таких розмов.

    Натомість президент Фінляндії та глава норвезького уряду пояснили свій крок необхідністю донести до російського керівництва європейську позицію напередодні можливих мирних переговорів.

    Саме ці розбіжності, за оцінкою аналітиків ISW, Москва намагається використати у власних інтересах.

    29 жовтня помічник російського президента Юрій Ушаков заявив, що Кремль нібито не очікував критики телефонної розмови з боку інших європейських держав. Він наголосив на відсутності єдиної позиції в Європі щодо контактів із Росією.

    Водночас Ушаков заявив, що запланований переговорний процес між Україною, Сполученими Штатами та Росією не передбачає участі представників європейських країн.

    Йдеться про можливу тристоронню зустріч в Абу-Дабі у листопаді. Остаточний склад учасників і результати підготовки переговорів залишаються предметом дипломатичних обговорень.

    Речник Кремля Дмитро Пєсков також висловлювався щодо перспектив європейської участі. З одного боку, Москва допускає контакти з окремими представниками Європи, а з іншого — ставить під сумнів конструктивність їхньої позиції.

    В ISW вважають, що така риторика дозволяє російському керівництву намагатися розділити європейські держави на тих, кого Кремль називає готовими до діалогу, і тих, хто наполягає на збереженні жорсткого тиску на Росію.

    Водночас суперечка щодо участі Європи в переговорах має значно ширший контекст.

    Аналітики нагадали, що Москва продовжує просувати вимоги, висунуті ще у грудні 2021 року, до початку повномасштабного вторгнення в Україну.

    Тоді російська влада вимагала від НАТО суттєвого перегляду системи європейської безпеки. Зокрема, йшлося про обмеження військової присутності Альянсу в країнах, які приєдналися після 1997 року.

    Фактично такі умови могли б обмежити оборонні можливості держав Центральної та Східної Європи, включно з Польщею та країнами Балтії.

    В ISW наголошують, що реалізація подібних вимог означала б надання Москві значного впливу на внутрішні рішення НАТО та право європейських держав самостійно визначати власну безпекову політику.

    Саме тому аналітики пов’язують спроби відсторонити Європу від мирного процесу з ширшим прагненням Кремля домогтися поступок не лише щодо України, а й щодо всієї європейської архітектури безпеки.

    При цьому європейські держави мають безпосередній інтерес до результатів можливих переговорів. Вони підтримують Україну військовою та фінансовою допомогою, запроваджують санкції проти Росії й обговорюють майбутні гарантії безпеки.

    Частина європейських лідерів побоюється, що домовленості, ухвалені без їхньої участі, можуть безпосередньо вплинути на оборонну політику континенту.

    Водночас відмінності в підходах до дипломатичних контактів із Путіним не означають, що європейські країни відмовилися від підтримки України. Ключові союзники Києва продовжують виступати за захист українського суверенітету та участь Європи в обговоренні питань її безпеки.

    На думку ISW, Кремль намагається перетворити дипломатичні розбіжності на інструмент тиску, щоб послабити переговорні позиції України та її європейських партнерів.

    Поки що не йдеться про підтверджене рішення усунути Європу від усіх мирних переговорів. Однак заяви російських посадовців свідчать про прагнення Москви обмежити її роль у можливих домовленостях щодо завершення війни.

  • Путін хоче відкинути НАТО на 30 років назад: Кремль готує новий ультиматум Заходу

    Путін хоче відкинути НАТО на 30 років назад: Кремль готує новий ультиматум Заходу

    Росія може використати новий раунд мирних переговорів щодо України, щоб домогтися масштабного перегляду системи безпеки всієї Європи. За інформацією дипломатичних джерел, Володимир Путін імовірно вимагатиме від НАТО скорочення військової присутності до рівня 1997 року — ще до вступу до Альянсу більшості держав Центральної та Східної Європи. Такий сценарій означав би можливе виведення сил союзників із Польщі, країн Балтії та інших держав східного флангу.

    Про це повідомляє британська газета The Telegraph із посиланням на джерела в дипломатичних колах.

    За даними видання, Кремль прагне перетворити майбутні переговори про завершення війни проти України на ширшу дискусію про військову присутність НАТО поблизу російських кордонів.

    Інтерес Москви до цієї теми проявився після заяви помічника російського президента Юрія Ушакова, який наполіг на необхідності залучення європейських держав до консультацій між Україною, Сполученими Штатами та Росією.

    Ушаков пояснив це тим, що Європа відіграватиме важливу роль у практичній реалізації потенційних домовленостей.

    Проте співрозмовники The Telegraph вважають, що за прагненням залучити європейських представників може стояти інша мета — домогтися поступок у питаннях розширення НАТО та розташування військ Альянсу.

    Зокрема, російський президент може повернутися до вимоги відновлення військової конфігурації Європи станом на 1997 рік.

    Саме тоді, 27 травня, Росія та НАТО підписали Основоположний акт про взаємні відносини, співробітництво та безпеку.

    Документ мав сформувати основу для співпраці між Москвою та Альянсом після завершення холодної війни.

    Однак із того часу НАТО суттєво розширилося.

    У 1999 році до організації приєдналися Польща, Чехія та Угорщина. У 2004 році членами Альянсу стали Естонія, Латвія, Литва, Словаччина, Словенія, Румунія та Болгарія.

    Пізніше до НАТО вступили інші європейські країни, а у 2023 році — Фінляндія.

    Саме тому повернення військової присутності до рівня 1997 року насамперед зачепило б держави, які вступили до НАТО після цієї дати.

    За оцінкою джерел британського видання, Москва може наполягати на скороченні або виведенні союзних військ із Польщі, Естонії, Латвії, Литви та Фінляндії.

    Це не означало б автоматичного виключення цих країн із НАТО. Йдеться насамперед про обмеження можливості розміщувати там військові підрозділи та інфраструктуру інших держав Альянсу.

    Для східного флангу НАТО такі зміни мали б принципове значення, адже саме в цих країнах останніми роками посилювали оборону та розгортали додаткові сили стримування.

    Однак вимога повернути військову присутність НАТО до рівня 1997 року не є новою.

    У грудні 2021 року, за кілька місяців до повномасштабного вторгнення в Україну, Москва вже запропонувала США та НАТО проєкти договорів про так звані гарантії безпеки.

    Серед російських пропозицій були обмеження подальшого розширення Альянсу, відмова від прийняття України та згортання певних видів військової діяльності в Європі.

    Тоді НАТО відкинуло спроби Росії обмежити право держав самостійно обирати союзи та визначати свою зовнішню політику.

    Альянс також підтвердив, що питання його розширення належить до компетенції країн-членів і держав, які прагнуть приєднатися.

    Тепер, за інформацією The Telegraph, Кремль може спробувати знову використати ці вимоги як інструмент дипломатичного тиску.

    За словами європейського посадовця, з яким поспілкувалися журналісти, позиція союзників залишається такою самою, як у січні 2022 року.

    Це означає, що європейські держави готові обговорювати питання контролю над озброєннями та ширшої архітектури безпеки, але не погоджуються на нав’язане Росією скорочення військової присутності НАТО.

    Нові повідомлення з’явилися на тлі підготовки наступного раунду переговорів за участю України, США та Росії.

    25 жовтня Юрій Ушаков заявив, що Москва готова відновити контакти після 4 листопада.

    При цьому він одразу попередив, що не очікує швидкого результату від першої зустрічі.

    Як раніше повідомляла «Ненька інфо», представник Кремля назвав майбутній раунд переговорів «пристрілочним», фактично визнавши, що сторони залишаються далекими від остаточних домовленостей.

    Серед можливих майданчиків наступної зустрічі фігурує Абу-Дабі. Переговори можуть відбутися в листопаді, однак остаточно погоджених дати, місця та складу делегацій наразі не оголошено.

    Раніше «Ненька інфо» також писала про підготовку Туреччиною майданчика для тристоронніх переговорів.

    Таким чином, дипломатичні консультації можуть охопити не лише умови припинення бойових дій, а й майбутні механізми безпеки в Європі.

    Водночас між позиціями України та Росії залишаються принципові розбіжності.

    Кремль продовжує вимагати територіальних поступок, відмови України від членства в НАТО та обмеження її військових можливостей.

    Українська влада, навпаки, наголошує на необхідності надійних гарантій безпеки, які унеможливили б повторне російське вторгнення.

    За інформацією Associated Press, Київ підтримує ідею припинення вогню та подальших переговорів, тоді як Москва наполягає на комплексній угоді, що враховуватиме її вимоги.

    Європейські партнери України також продовжують працювати над власними механізмами безпеки на випадок припинення бойових дій.

    Ідеться про можливу участь міжнародних сил, моніторинг перемир’я, підтримку української армії та збереження обороноздатності східного флангу НАТО.

    Тому спроба Росії домогтися скорочення військової присутності Альянсу може створити ще одну серйозну перешкоду на шляху до переговорного врегулювання.

    Адже такий підхід фактично пов’язує завершення війни проти України з вимогами Москви до інших незалежних держав, які вже є членами НАТО.

    Наразі не підтверджено, що російська сторона офіційно внесла пропозицію про повернення до рівня 1997 року до порядку денного майбутньої зустрічі.

    Проте дипломатичні джерела The Telegraph припускають, що Кремль намагатиметься використати переговори як можливість переглянути правила європейської безпеки.

    Таким чином, потенційні переговори можуть перетворитися на дискусію значно ширшу, ніж питання припинення вогню в Україні. Від позиції США, України та європейських союзників залежатиме, чи вдасться обмежити обговорення реальними кроками до миру, не перетворюючи його на торг навколо безпеки інших держав.

  • «Пристрільні» переговори: Кремль готується до зустрічі з Україною та США

    «Пристрільні» переговори: Кремль готується до зустрічі з Україною та США

    Росія заявила про готовність відновити тристоронні переговори з Україною та Сполученими Штатами після 4 листопада 2026 року. Водночас у Кремлі заздалегідь попереджають, що перша зустріч після тривалої перерви навряд чи завершиться суттєвими домовленостями. Москва розглядає майбутні консультації насамперед як можливість відновити контакти між сторонами.

    Про це 25 жовтня заявив помічник російського президента Юрій Ушаков в інтерв’ю журналісту Павлу Зарубіну для російського державного телеканалу «Вести». Його слова передають російське РБК та міжнародні інформаційні агентства.

    За словами представника Кремля, російська сторона готова повернутися до переговорного процесу після державного свята, яке в РФ відзначають 4 листопада.

    «Тепер черговий дедлайн — це 4 листопада, наше велике свято. Після цього ми будемо готові відновити переговори», — сказав Ушаков.

    Йдеться про День народної єдності, який у Росії відзначають із 2005 року.

    Водночас помічник Путіна не став обіцяти дипломатичного прориву вже під час найближчої зустрічі.

    На його думку, перші переговори після паузи матимуть радше ознайомчий характер.

    «За першу зустріч теж мало що вирішиш, вона матиме, мабуть, такий пристрілочний характер», — заявив Ушаков.

    Окремо він зазначив, що над потенційною мирною угодою між Україною та Росією ще необхідно працювати.

    Таким чином, Кремль публічно заявляє про готовність відновити діалог, однак не очікує швидкого погодження умов завершення війни.

    Питання наступного раунду переговорів активізувалося після контактів між Москвою та Вашингтоном.

    21 жовтня російський президент Володимир Путін зустрівся у Санкт-Петербурзі зі спеціальним представником президента США Стівом Віткоффом.

    За повідомленнями російської сторони, під час цієї зустрічі обговорювали можливість повернення до тристороннього формату за участю представників України, США та Росії.

    Після переговорів Ушаков заявив, що новий раунд консультацій може відбутися в середині листопада.

    Як один із можливих майданчиків розглядали столицю Об’єднаних Арабських Еміратів Абу-Дабі.

    Прессекретар російського президента Дмитро Пєсков також підтверджував, що цей варіант обговорюється.

    Водночас, за інформацією Reuters, яку оприлюднила Deutsche Welle, серед потенційних місць проведення зустрічі фігурує також Швейцарія.

    Остаточної дати, місця та складу делегацій на момент заяви Ушакова публічно не підтвердили.

    Російський посадовець також стверджує, що Москва раніше була готова повернутися до переговорів після виборів до Державної думи РФ, які відбулися 18–20 вересня.

    За його версією, відповідні домовленості нібито зірвала українська сторона.

    Однак це твердження є позицією представника Кремля. Незалежного підтвердження того, що саме Київ відповідальний за затримку переговорів, немає.

    До цього Україна неодноразово заявляла про готовність брати участь у дипломатичному процесі за посередництва США.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про переговорні контакти Дональда Трампа та Володимира Путіна після поїздок американських представників до Москви й Києва.

    Тоді Вашингтон намагався активізувати діалог між сторонами, а українське керівництво наголошувало на необхідності реальних кроків для припинення бойових дій.

    Крім того, «Ненька інфо» писала про попередню телефонну розмову Трампа і Путіна, під час якої сторони обговорювали дипломатичні ініціативи щодо війни в Україні.

    Попри регулярні контакти між Вашингтоном і Москвою, принципові розбіжності щодо умов можливого мирного врегулювання залишаються.

    Сама готовність сторін сісти за стіл переговорів не означає автоматичного досягнення домовленості про припинення вогню.

    Тим більше, що в останній заяві Ушаков фактично визнав відсутність очікувань швидкого результату.

    Важливим залишається й питання участі європейських партнерів України у подальшому дипломатичному процесі.

    У Кремлі також говорять про необхідність продовжувати контакти з європейськими державами, хоча конкретний формат їхнього залучення до майбутніх консультацій не визначено.

    Отже, після 4 листопада може відбутися новий етап тристоронніх переговорів щодо завершення російсько-української війни. Однак поки підтверджено лише заяву Москви про готовність до таких контактів, а не остаточну домовленість усіх учасників про зустріч.

    Чи зможуть майбутні консультації перейти від попереднього обговорення до конкретних рішень, наразі невідомо.

  • Секретний канал зв’язку: FT розкрила деталі, як у березні 2022 року відвертали ядерну загрозу РФ

    Секретний канал зв’язку: FT розкрила деталі, як у березні 2022 року відвертали ядерну загрозу РФ

    Видання Financial Times оприлюднило розслідування про те, як на початку повномасштабного вторгнення в Україну було відвернуто ризик застосування Росією тактичної ядерної зброї. За даними журналістів, загроза виникла вже на першому тижні війни, коли план швидкого захоплення України зазнав краху.

    Запобігти ескалації вдалося завдяки створенню неофіційного каналу зв’язку («backchannel») між Вашингтоном та Кремлем, до якого були залучені американський юрист Річард Конн та колишній співробітник розвідки НДР (Штазі) Маттіас Варніг.

    Хронологія та ключові факти першої частини:

    • Дзвінок із Москви (3 березня 2022 року): Американський юрист Річард Конн отримав екстрений дзвінок зашифрованою лінією від інфлуенсерного російського бізнесмена з близького оточення Кремля. Джерело заявило, що світ опинився на межі Третьої світової війни.
    • Ядерна готовність Кремля: Джерело повідомило, що через невдачі російської армії Володимир Путін сприйняв це як «існувальне загрозу для Росії» та розглядає можливість застосування тактичної ядерної зброї в Україні для досягнення перелому у війні.
    • Зв’язок з Білим домом: Конн вже обговорював можливість неофіційного контакту з Еріком Гріном, на той час старшим директором з питань Росії в Раді національної безпеки США (РНБ).
    • Спроба впливу на Путіна: Для відвернення катастрофи учасники неофіційної групи вирішили вийти на помічника президента РФ з міжнародних справ Юрія Ушакова, а згодом — залучити ексофіцера Штазі та багаторічного соратника Путіна Маттіаса Варніга.

    Контекст

    Експерти з питань безпеки зазначають, що перші тижні березня 2022 року були одним із найкритичніших періодів війни, коли провал бліцкригу під Києвом змусив російське керівництво розглядати найбільш радикальні сценарії. Задіювання неофіційних дипломатичних каналів дозволило Білому дому передати чіткі меседжі про катастрофічні наслідки ядерного удару.

     

  • «Закохані голубки»: у Кремлі розкрили деталі дзвінка Трампа й Путіна, які розсмішили Мережу

    «Закохані голубки»: у Кремлі розкрили деталі дзвінка Трампа й Путіна, які розсмішили Мережу

    Телефонна розмова президента США Дональда Трампа та очільника Кремля Володимира Путіна несподівано стала приводом для хвилі жартів в українських соцмережах. Помічник російського президента Юрій Ушаков заявив, що під час півторагодинного спілкування обидва політики нібито настільки захопилися розмовою, що ніхто не хотів першим класти слухавку. Ця деталь миттєво перетворилася на мем, а українці почали порівнювати президентів із закоханою парою, яка ніяк не може попрощатися.

    Про незвичайні подробиці телефонної розмови повідомили російські медіа з посиланням на Юрія Ушакова. Його заяву також передали міжнародне агентство Reuters та «Інтерфакс».

    За словами представника Кремля, спілкування двох президентів тривало приблизно півтори години та мало дружній характер.

    Ушаков стверджує, що Трамп навіть висловив готовність продовжувати розмову з Путіним увечері, вночі та наступного дня.

    Коли журналісти поцікавилися, хто зрештою першим завершив телефонний дзвінок, помічник російського президента заявив, що обидва співрозмовники зробили це одночасно.

    Саме ця подробиця й стала приводом для численних жартів у соціальних мережах.

    Українські користувачі Threads почали іронізувати над поведінкою президентів, порівнюючи їхнє спілкування з романтичною телефонною розмовою.

    Одним із найпопулярніших мотивів став жарт у стилі «Ні, ти перший клади слухавку», знайомий із комедійних сцен про закоханих, які не можуть завершити розмову.

    Деякі користувачі також згадали відомий клоунський номер «Асісяй», у якому висміюється подібна ситуація.

    Водночас реакція українців не обмежилася гумором. Багато дописів мали політичний підтекст, адже заява Кремля пролунала на тлі нового загострення суперечностей між Вашингтоном і Києвом.

    Напередодні Трамп оголосив про домовленість із Путіним щодо постачання російського дизельного пального на американський та світовий ринки.

    Американська адміністрація також тимчасово послабила частину санкційних обмежень, що стосуються торгівлі російськими нафтопродуктами.

    Це рішення викликало різку реакцію президента України Володимира Зеленського, який заявив, що додаткові доходи від продажу російського пального можуть використовуватися Кремлем для фінансування війни.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про домовленість Трампа з Путіним щодо російського дизеля, укладену після розбіжностей між Україною та США стосовно ударів по російських нафтопереробних заводах.

    Таким чином, для частини українців розповідь про надзвичайно тепле спілкування двох президентів стала ще одним приводом критикувати американську політику щодо Москви.

    Особливо гостро ці заяви сприймаються на тлі російських атак на українські міста та цивільну інфраструктуру.

    Водночас слова Ушакова про те, як саме завершилася телефонна розмова, є версією представника Кремля. Незалежного підтвердження цих деталей немає.

    Попри це, історія про двох президентів, які нібито не могли першими покласти слухавку, вже стала новим приводом для політичної сатири в українських соцмережах.

  • Дипломатична пауза: у кремлі прокоментували перспективу участі Путіна у грудневому саміті G20 у США

    Дипломатична пауза: у кремлі прокоментували перспективу участі Путіна у грудневому саміті G20 у США

    Питання потенційної участі російського керівництва у майбутньому саміті «Великої двадцятки» (G20), який має відбутися у грудні цього року в американському Маямі, залишається відкритим і наразі навіть не є предметом офіційних обговорено. Кремль намагається тримати інтригу та демонструвати дистанціювання від американського майданчика на тлі загострення глобального протистояння.

    Позиція Москви щодо саміту в Маямі

    Як заявив помічник президента рф Юрій Ушаков, наразі можливість поїздки володимира путіна на саміт G20 «поки навіть не обговорювалася». Подібна риторика Кремля свідчить про те, що москва ретельно зважує ризики участі у заходах, які проходять на території Сполучених Штатів, особливо у період безпрецедентного геополітичного напруження та санкційного тиску.

    Заява кремлівського представника пролунала у відповідь на нещодавню ініціативу Президента України Володимира Зеленського, який публічно оголосив про готовність особисто прибути до Маямі на саміт лідерів G20, аби провести прямий діалог щодо шляхів припинення війни та реальних кроків до безпеки.

    Дипломатичний галас навколо заокеанського форуму

    Саміт «Великої двадцятки», організація якого у США вже викликає чимало дискусій та суперечок у міжнародних колах, стає черговим полем для великого дипломатичного торгу. У той час як українська сторона прагне використовувати будь-які міжнародні платформи для тиску на агресора та просування формули миру, кремль демонструє зневажливу або вичікувальну позицію, намагаючись зберегти простір для подальшого шантажу Заходу новими військовими ескалаціями.

     

  • Кремль відкинув зупинку війни по нинішній лінії фронту: у ГУР назвали перспективи миру до кінця року

    Кремль відкинув зупинку війни по нинішній лінії фронту: у ГУР назвали перспективи миру до кінця року

    Росія не погодиться на припинення бойових дій із фіксацією нинішньої лінії фронту. У Кремлі публічно відкинули такий сценарій завершення війни проти України, тоді як українська воєнна розвідка заявляє, що наразі не бачить ознак готовності Москви до реального перемир’я.

    Про це заявив помічник російського лідера Володимира Путіна Юрій Ушаков, коментуючи можливість «заморожування» війни по нинішній лінії бойового зіткнення.

    На запитання журналістів, чи допускає Москва такий варіант, Ушаков відповів, що позиція російської сторони його виключає.

    «Ви знаєте нашу позицію, вона виключає це», — заявив представник Кремля.

    Таким чином Москва фактично підтвердила, що не розглядає просту зупинку бойових дій на тих позиціях, які зараз займають українські та російські війська.

    Заява є особливо важливою на тлі міжнародних дискусій щодо можливого припинення вогню як першого етапу майбутнього політичного врегулювання війни.

    Кремль не хоче «заморожування» фронту

    Ушаков зробив заяву 18 серпня. Російські та українські медіа, які цитують його коментар, зазначають, що представник Кремля відповідав саме на запитання про можливість припинення бойових дій із фіксацією нинішньої лінії зіткнення.

    Москва такий сценарій відкинула.

    Це означає, що навіть потенційний компроміс, за якого сторони спочатку припиняють вогонь, не вирішуючи негайно всі територіальні та політичні питання, наразі не отримує підтримки Кремля.

    Російська сторона й раніше пов’язувала завершення війни з виконанням власних вимог щодо України. Зокрема, у попередніх заявах російські посадовці наполягали на територіальних поступках Києва та виконанні інших умов Москви.

    У травні Ушаков заявляв, що переговори залишатимуться заблокованими, якщо Україна не погодиться на виведення своїх військ із підконтрольних Києву територій Донбасу. Тоді він стверджував, що без такого кроку можна провести ще багато раундів переговорів, але сторони все одно залишатимуться на тому самому місці.

    Тепер Кремль додатково дав зрозуміти, що й варіант простого припинення бойових дій уздовж нинішнього фронту Москва не вважає прийнятним.

    У ГУР не бачать ознак готовності Росії до миру

    Практично одночасно з новою заявою Кремля заступник начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Вадим Скібіцький повідомив, що українська розвідка наразі не бачить ознак підготовки Росії до реального припинення бойових дій.

    За його словами, оцінки ГУР ґрунтуються передусім на ситуації на полі бою та планах російського військового командування.

    Скібіцький зазначив, що на фронті немає ознак, які свідчили б про готовність РФ припинити вогонь та перейти до повноцінного переговорного процесу.

    За оцінкою української розвідки, до кінця 2026 року Москва не розраховує на підписання мирної угоди.

    «До кінця цього року жодних домовленостей та підписання мирної угоди не буде», — заявив Скібіцький, описуючи російські плани.

    Це не означає, що дипломатичні контакти протягом цього періоду неможливі. Однак оцінка ГУР свідчить, що російське військове планування наразі не демонструє переходу від ведення війни до підготовки тривалого припинення вогню.

    Росія зберігає територіальні цілі

    Однією з причин песимістичної оцінки української розвідки залишаються військові плани РФ.

    За словами Скібіцького, російське командування продовжує ставити перед своїми військами завдання щодо захоплення нових українських територій. Зокрема, йдеться про прагнення повністю окупувати Донецьку область.

    Таким чином, військові цілі Москви прямо суперечать сценарію швидкого припинення бойових дій на нинішній лінії фронту.

    Якщо російське командування продовжує планувати наступальні операції та захоплення додаткових територій, це суттєво знижує ймовірність того, що Кремль найближчим часом погодиться на фіксацію поточного статус-кво.

    Саме на цьому тлі заява Ушакова набуває особливого значення: вона фактично переводить військові наміри Росії у площину офіційної політичної позиції Кремля.

    Що це означає для переговорів

    Публічна відмова Москви від «заморожування» війни по нинішній лінії фронту звужує можливості для одного з потенційних проміжних сценаріїв завершення активної фази війни.

    Такий варіант теоретично дозволяв би спочатку домогтися припинення вогню, а вже після цього вести тривалі переговори щодо територій, гарантій безпеки та інших суперечливих питань.

    Однак нинішня позиція Кремля свідчить, що Москва не готова відокремлювати припинення бойових дій від ширших політичних і територіальних вимог.

    При цьому переговорні канали повністю не закриті. США продовжують контакти з Україною та Росією, а останні повідомлення західних медіа свідчать про використання Вашингтоном як офіційних, так і непублічних каналів комунікації з Кремлем.

    Однак станом на 19 серпня немає підтвердженої домовленості про нове загальне припинення вогню або дати нового повноцінного раунду переговорів, який міг би привести до такої угоди.

    Натомість останні заяви Москви та оцінки української розвідки вказують на те, що позиції сторін щодо умов завершення війни залишаються далекими одна від одної.

  • Путін після розмови із Зеленським зв’язався з Трампом

    Путін після розмови із Зеленським зв’язався з Трампом

    Президент США Дональд Трамп 4 липня провів телефонну розмову з російським диктатором Володимиром Путіним. За інформацією Кремля, бесіда тривала одну годину 25 хвилин і стала вже четвертим телефонним контактом між лідерами від початку цього року. Однією з головних тем переговорів була війна Росії проти України, а також перспективи мирного врегулювання, двосторонні відносини між Москвою і Вашингтоном та можливість подальших особистих контактів. Водночас офіційних коментарів щодо змісту розмови від американської сторони наразі не надходило.

    Про деталі переговорів повідомив помічник президента РФ Юрій Ушаков, якого цитують російські засоби масової інформації.

    За словами Ушакова, телефонна розмова відбулася у День незалежності США, коли американці відзначали 250-річчя заснування своєї держави. Як стверджують у Кремлі, на початку бесіди Путін привітав Трампа зі святом, після чого сторони перейшли до обговорення актуальних міжнародних питань.

    Помічник російського диктатора заявив, що переговори були не формальними, а мали “діловий” та “дуже конструктивний” характер. За його словами, співрозмовники змогли відверто обговорити широкий спектр питань міжнародної політики та двосторонніх відносин між Росією і США.

    Однією з ключових тем телефонної розмови стала війна Росії проти України. У Кремлі стверджують, що Путін виклав американському президентові власну оцінку ситуації на фронті та заявив про нібито наступ російських військ “на всіх напрямках”. Водночас ці твердження є заявами російської сторони і не були підтверджені незалежними джерелами. Українське військове командування регулярно повідомляє про інтенсивні бойові дії на різних ділянках фронту та заперечує російські заяви про масштабні успіхи.

    За словами Ушакова, Путін також заявив Трампу про необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, однак наголосив, що будь-які переговори мають враховувати так звані “принципові російські підходи”. Російська влада вже неодноразово використовувала подібні формулювання, маючи на увазі свої вимоги щодо статусу окупованих українських територій, нейтрального статусу України та інших умов, які Київ послідовно відкидає як неприйнятні.

    У Кремлі також стверджують, що Дональд Трамп підтвердив готовність сприяти пошуку мирного врегулювання війни. За словами Ушакова, американський президент нібито висловився за якнайшвидше припинення бойових дій, зазначивши, що завершення війни могло б відкрити нові можливості для економічної співпраці між Сполученими Штатами та Росією. Водночас підтвердження цих заяв із боку Білого дому або самого Трампа наразі відсутні.

    Окремо російська сторона повідомила, що Путін підтвердив запрошення Дональду Трампу відвідати Росію. Крім того, за словами Ушакова, президенти обговорили перспективи подальших контактів між Москвою та Вашингтоном і домовилися підтримувати регулярний зв’язок, а також провести нову телефонну розмову найближчим часом.

    Ще однією темою переговорів, за версією Кремля, стало відновлення особистих контактів між представниками двох держав. Ушаков заявив, що спеціальний представник президента США Стів Віткофф, який уже раніше відвідував Росію, а також Джаред Кушнер можуть знову приїхати до Москви для проведення консультацій. Американська сторона цю інформацію поки що не підтвердила.

    Під час телефонної розмови, як стверджують у Кремлі, також обговорювалися історичні питання. За словами Ушакова, Путін і Трамп наголосили на важливості збереження спільної історичної пам’яті про союзництво Радянського Союзу та Сполучених Штатів у роки Другої світової війни. Російська влада регулярно використовує тему історичної співпраці із Заходом під час міжнародних контактів, наголошуючи на спільній боротьбі проти нацизму.

    Крім того, російська сторона повідомила, що президенти торкнулися міжнародного порядку денного, зокрема обговорили питання, пов’язані з майбутнім самітом НАТО. За словами Ушакова, це відбувалося з урахуванням участі Дональда Трампа у заходах Альянсу, запланованих на найближчі дні.

    Водночас станом на момент публікації адміністрація президента США не оприлюднила офіційного повідомлення про телефонну розмову з Путіним. Білий дім також не підтвердив інформацію про обговорення економічного співробітництва, можливий візит Трампа до Росії чи майбутні поїздки американських представників до Москви. Через це всі деталі переговорів наразі ґрунтуються виключно на повідомленнях Кремля.

    Примітно, що цього ж дня Дональд Трамп провів окрему телефонну розмову з президентом України Володимиром Зеленським. Український лідер повідомив, що привітав президента США та американський народ із Днем незалежності, а також подякував Вашингтону за підтримку України в умовах повномасштабної війни.

    За словами Зеленського, сторони детально обговорили ситуацію на фронті, потреби українських військових, зміцнення протиповітряної оборони та дипломатичні кроки, необхідні для завершення війни. Президент України наголосив, що нині існує реальна можливість досягнення миру, однак для цього надзвичайно важливою залишається рішуча підтримка Сполучених Штатів та їхніх союзників.

    Український президент також повідомив, що він і Дональд Трамп домовилися продовжити особисте обговорення цих питань під час майбутнього саміту НАТО. Очікується, що тема війни в Україні стане однією з ключових під час міжнародних переговорів за участю лідерів держав-членів Альянсу, а також партнерів України.

  • «Трампа накачували ідеями»: у Москві зробили несподівану заяву про саміт G7

    «Трампа накачували ідеями»: у Москві зробили несподівану заяву про саміт G7

    У Кремлі фактично поставили під сумнів перспективи реалізації домовленостей, досягнутих під час переговорів в Анкориджі, та заявили, що Росія продовжує орієнтуватися не на виконання домовленостей, а на досягнення власних стратегічних цілей. Відповідну заяву зробив помічник російського диктатора Володимира Путіна Юрій Ушаков, коментуючи результати переговорного процесу та міжнародні дискусії навколо війни в Україні.

    Слова представника Кремля пролунали на тлі активних дипломатичних контактів між Сполученими Штатами, Росією та їхніми союзниками, а також після серії заяв західних політиків щодо домовленостей, досягнутих під час зустрічей в Анкориджі.

    Коментуючи переговорний процес, Ушаков заявив, що Москва не розраховує на практичну реалізацію досягнутих домовленостей.

    «Ми не чекаємо на виконання цих домовленостей. Ми чекаємо на перемогу. Ми чекаємо на реалізацію наших власних цілей», – заявив він.

    Фактично ця заява стала одним із найвідвертіших сигналів Кремля щодо його нинішньої позиції у війні проти України. Російська сторона вкотре продемонструвала, що продовжує розглядати військовий сценарій як основний інструмент досягнення своїх політичних цілей, навіть попри дипломатичні контакти із Заходом.

    За словами Ушакова, позиція Росії нібито залишається незмінною від самого початку переговорів. Він наголосив, що всі заяви, зроблені російською стороною в Анкориджі, ґрунтувалися на її «принциповій позиції» і не зазнали змін після завершення переговорного процесу.

    При цьому представник Кремля заявив, що одна зі сторін нібито продовжує дотримуватися досягнутих домовленостей, тоді як інша, за його словами, не змогла виконати свою частину зобов’язань.

    «Наразі одна сторона, як і раніше, дотримується тих домовленостей, які були обговорені в Анкориджі, а інша сторона, судячи з усього, виявилася не зовсім здатною пройти свою частину шляху та виконати домовленості», – заявив Ушаков.

    При цьому він не уточнив, кого саме має на увазі, однак російські державні медіа трактують його слова як натяк на позицію Сполучених Штатів та їхніх союзників.

    Особливу увагу привернула ще одна заява кремлівського чиновника щодо саміту G7. За словами Ушакова, під час зустрічі лідерів країн «Великої сімки» президента США Дональда Трампа нібито переконували переглянути свою політику щодо Росії та України.

    Він стверджує, що американського лідера намагалися «накачати шкідливими ідеями» стосовно українського питання.

    Таким чином Кремль фактично намагається пояснити зміни в риториці Вашингтона після переговорів в Анкориджі та останніх міжнародних консультацій.

    Тема домовленостей в Анкориджі залишається однією з найбільш обговорюваних у міжнародній політиці останніх тижнів. Раніше президент Франції Еммануель Макрон заявляв, що під час переговорів на Алясці Дональд Трамп нібито був готовий погодитися на надзвичайно суперечливі компроміси щодо України. Ці слова викликали широкий резонанс як у Європі, так і в США.

    Водночас офіційний Вашингтон неодноразово наголошував, що будь-які рішення щодо завершення війни повинні враховувати позицію України та не можуть ухвалюватися без участі Києва.

    Президент України Володимир Зеленський останніми днями також повідомляв про нові контакти з Дональдом Трампом та зазначав, що переговорний процес триває. Українська сторона при цьому послідовно заявляє, що не погодиться на жодні рішення, які передбачають втрату територій чи обмеження суверенітету держави.

    На цьому тлі слова Юрія Ушакова багато експертів розцінюють як чергове підтвердження того, що Кремль не демонструє готовності до компромісів. Навпаки, офіційна Москва продовжує наголошувати на досягненні власних цілей у війні та розглядає переговори насамперед як інструмент політичного впливу.

    Аналітики звертають увагу, що заява про те, що Росія «чекає не виконання домовленостей, а перемоги», може свідчити про прагнення Кремля показати внутрішній аудиторії відсутність поступок Заходу та готовність продовжувати конфронтацію.

    Водночас міжнародні спостерігачі зазначають, що подібна риторика ускладнює перспективи будь-якого мирного врегулювання та може стати додатковим аргументом для західних країн на користь подальшої підтримки України.

    Переговори в Анкориджі залишаються предметом численних дискусій і спекуляцій, однак останні заяви Кремля свідчать про те, що Москва не розглядає досягнуті домовленості як кінцеву мету. Натомість російське керівництво продовжує публічно декларувати намір реалізувати власні стратегічні плани, попри міжнародний тиск та дипломатичні зусилля.

  • У Кремлі заявили, що війна могла завершитися ще торік: кого звинуватив Лавров

    У Кремлі заявили, що війна могла завершитися ще торік: кого звинуватив Лавров

    Росія продовжує демонструвати небажання завершувати війну проти України на умовах міжнародного права та суверенітету української держави. Черговим підтвердженням цього стали заяви міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова, який фактично повторив ультимативні вимоги Кремля та спробував перекласти відповідальність за продовження війни на Сполучені Штати та Україну.

    В інтерв’ю RT Arabic глава російського зовнішньополітичного відомства заявив, що війна нібито могла б завершитися значно раніше, якби Вашингтон активно просував домовленості між президентом США Дональдом Трампом та російським диктатором Володимиром Путіним. За словами Лаврова, під час зустрічі в Анкориджі Путін нібито погодився на пропозиції Трампа щодо припинення бойових дій та початку політичного врегулювання конфлікту.

    «Якби США справді серйозно просували свою ініціативу, ми вже давно сиділи б за столом переговорів, а військові дії були б припинені», – заявив російський міністр.

    Ця заява пролунала на тлі нещодавнього виступу державного секретаря США Марко Рубіо в Конгресі, де він визнав, що перспективи завершення війни найближчим часом залишаються невизначеними. Рубіо зазначив, що сторони наразі не демонструють достатньої готовності до компромісів, а найбільші сумніви викликає саме позиція Росії.

    Лавров також висловив невдоволення заявами генерального секретаря НАТО Марка Рютте, який під час візиту до Києва вкотре підтвердив, що двері Альянсу для України залишаються відкритими. Російський дипломат заявив, що Москва категорично не погоджується з таким підходом і вважає перспективу членства України в НАТО неприйнятною.

    Однак найбільшу увагу привернула не критика Заходу, а фактичне підтвердження ультиматумів Кремля щодо територіальних поступок з боку України. Напередодні помічник президента РФ Юрій Ушаков прямо заявив, що Росія готова повернутися до переговорного процесу лише за умови виходу українських військ із Донбасу. За його словами, без такого кроку подальші переговори не мають сенсу.

    В Україні ці заяви розцінили як черговий доказ того, що Росія не прагне реального миру. Керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко наголосив, що Кремль продовжує використовувати переговорну риторику як інструмент політичного та військового тиску.

    «Росія офіційно визнала, що завершувати війну не планує, оскільки Україна відмовляється виходити зі своєї землі. Жодного справжнього миру Кремль не пропонує. Йдеться лише про спробу отримати нові території без бою та створити умови для подальшої агресії», – зазначив Коваленко.

    Подібної позиції дотримуються й західні аналітичні центри. Зокрема, експерти американського Інституту вивчення війни (ISW) неодноразово наголошували, що вимоги Москви щодо передачі контролю над неокупованими територіями Донбасу свідчать про намір Росії використати переговори для досягнення військових цілей політичним шляхом.

    На думку аналітиків ISW, погодження на такі умови створило б для Кремля можливість закріпити свої позиції та підготуватися до нових етапів війни. Саме тому подібні пропозиції не можуть розглядатися як реальний мирний план.

    Останніми тижнями Кремль дедалі частіше озвучує схожі меседжі. Речник президента РФ Дмитро Пєсков раніше заявляв, що війна триватиме доти, доки Україна не ухвалить «необхідні рішення». У Москві під цими рішеннями фактично розуміють відмову від частини українських територій, нейтральний статус держави та відмову від євроатлантичної інтеграції.

    Водночас Київ неодноразово заявляв, що не розглядатиме сценаріїв, які передбачають передачу українських земель або обмеження суверенних прав держави. Президент України Володимир Зеленський наголошував, що будь-які переговори можуть вестися лише на основі міжнародного права, Статуту ООН та принципу територіальної цілісності.

    На тлі дипломатичних заяв Росія продовжує активні бойові дії вздовж усієї лінії фронту. За даними Генерального штабу ЗСУ, найбільш напружена ситуація залишається на Покровському, Лиманському та Новопавлівському напрямках. Крім того, російська армія нарощує використання ударних безпілотників та ракетних атак по українських містах.

    Саме тому багато міжнародних експертів вважають нинішню риторику Кремля не сигналом до миру, а частиною інформаційної кампанії, покликаної переконати західних партнерів України у необхідності тиску на Київ.

    Показово, що одночасно із заявами про мир російські посадовці продовжують наполягати на територіальних поступках з боку України. Це дозволяє багатьом спостерігачам робити висновок: Кремль не змінив своїх стратегічних цілей і досі розглядає переговорний процес як один із інструментів досягнення військових та політичних результатів.

    Тож останні висловлювання Сергія Лаврова лише підтвердили те, про що українська влада та західні союзники говорять уже тривалий час: Росія готова говорити про мир лише на умовах, які передбачають поступки з боку України, але не демонструє готовності відмовитися від власних ультиматумів чи агресивної політики.