Daypolitico

Позначка: юрист

  • Мобілізація в Україні: що робити, якщо вам за 60 і ви отримали повістку

    Мобілізація в Україні: що робити, якщо вам за 60 і ви отримали повістку

    В Україні триває мобілізація, яка охоплює чоловіків віком від 25 до 60 років. Однак інколи повістки отримують і ті, хто вже перетнув цей віковий рубіж. Чи законно це, і що робити в такій ситуації, пояснила адвокатка Тетяна Савченко.

    Згідно зі статтею 22 Закону України “Про військовий обов’язок та військову службу”, 60 років – це граничний вік мобілізації для рядових, сержантів та офіцерів нижчої ланки. Після досягнення цього віку чоловік вже не вважається військовозобов’язаним і не підлягає призову.

    “У 59 років ще можуть призвати, а в 60 — вже ні”, — наголошує юристка.

    Досягнувши 60-річного віку, потрібно самостійно звернутися до територіального центру комплектування (ТЦК), надати необхідні документи та написати заяву про зняття з військового обліку. Лише після цього військові зобов’язання офіційно припиняються, і повістки більше не мають права вручати.

    Якщо ж особу після 60 років мобілізували, вона може подати рапорт на звільнення за статтею 26 того ж закону. У такому разі військова частина повинна звільнити її зі служби.

    Чоловіків після 50 років можуть мобілізувати, якщо вони придатні до служби. Для офіцерів високого рангу граничний вік мобілізації становить 65 років. Також військовослужбовці з високою кваліфікацією можуть за власним бажанням продовжити службу до цього віку.

    Омбудсман Дмитро Лубінець повідомив, що у 2025 році зросла кількість звернень щодо порушень прав людини з боку ТЦК. Йдеться, зокрема, про випадки незаконного вручення повісток і неправомірну мобілізацію.

    З огляду на це, правозахисники радять ретельно стежити за дотриманням законодавства, особливо у випадках, коли повістки отримують люди, які не підлягають мобілізації.

  • Що робити, якщо вас оштрафували за неявку до ТЦК

    Що робити, якщо вас оштрафували за неявку до ТЦК

    В умовах воєнного стану в Україні всі військовозобов’язані чоловіки віком від 18 до 60 років повинні дотримуватися правил військового обліку. Однак неявка до Територіального центру комплектування (ТЦК) або відмова від проходження військово-лікарської комісії (ВЛК) можуть спричинити штрафи. Юрист адвокатського пояснив, як можна оскаржити такі штрафи.

    Чи можна скасувати штраф за неявку у військкомат?

    За словами юриста, найперше потрібно перевірити, чи дотримано всі юридичні процедури під час вручення повістки та винесення штрафу. Часто ТЦК та СП припускаються порушень, які можуть бути підставою для скасування штрафу. Наприклад, якщо особа не проживає за вказаною адресою і фізично не отримала повістку або ж не була належним чином повідомлена.

    Законодавство передбачає лише три поважні причини неявки до ТЦК:

    1. Хвороба – підтверджується медичними довідками.
    2. Смерть близького родича – підтверджується відповідними документами.
    3. Форс-мажорні обставини – наприклад, повітряна тривога чи бойові дії, що унеможливили прибуття.

    Якщо людина має поважну причину, потрібно письмово повідомити про це ТЦК до моменту запланованої явки.

    Які документи потрібні для оскарження штрафу?

    Після отримання постанови про накладення штрафу громадянин має 10 днів для подання скарги до суду. У цей період слід перевірити правомірність дій ТЦК та СП відповідно до Кодексу про адміністративні правопорушення.

    Для оскарження штрафу необхідні:

    • копія постанови про накладення штрафу;
    • докази порушень у процедурі вручення повістки чи складання протоколу;
    • документи, що підтверджують поважну причину неявки (медичні довідки, довідки про смерть близьких, документи про повітряну тривогу тощо);
    • письмова заява до суду або скарга до органу вищої інстанції.

    Юрист радить спочатку звернутися до адвоката, який допоможе отримати копію постанови, оцінити правомірність її винесення та подати скаргу до суду.

    Якщо штраф не оскаржено вчасно, він може бути переданий до виконавчої служби. Це загрожує арештом банківських рахунків і примусовим стягненням коштів. Щоб уникнути цього, потрібно своєчасно отримати копію постанови та звернутися до суду.

    Чи можна оскаржити штраф без адвоката?

    Закон дозволяє громадянину подати скаргу самостійно. Це можна зробити двома шляхами:

    1. Через суд, сплативши судовий збір (1211,20 грн у 2025 році).
    2. Через орган вищої інстанції – наприклад, звернувшись до обласного ТЦК.

    Однак практика показує, що самостійне оскарження через ТЦК рідко дає позитивний результат, тоді як судовий розгляд із правильним юридичним супроводом має більше шансів на успіх.

  • Головний юрист НБУ Олександр Зима під слідством, але продовжує отримувати мільйонні доходи

    Головний юрист НБУ Олександр Зима під слідством, але продовжує отримувати мільйонні доходи

    Ситуація навколо Олександра Зими, головного юриста Національного банку України (НБУ), привертає до себе все більше уваги, оскільки він перебуває під слідством за можливе зловживання службовим становищем, але при цьому продовжує виконувати свої обов’язки та отримує мільйонні доходи. Це викликає питання щодо прозорості і етики роботи ключових посадових осіб у фінансовій установі країни.

    Проти Олександра Зими відкрите кримінальне провадження за фактом можливого зловживання службовим становищем. Справа стосується листа Олександра Зими до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у якому він від імені Нацбанку рекомендував ФГВФО відкликати позови, подані банком “Конкорд” проти НБУ ще до рішення про ліквідацію банку.

    Фонд гарантування вкладів дослухався до цієї рекомендації, що, за словами співзасновниці банку “Конкорд” Олени Сосєдки, позбавило акціонерів їхнього конституційного права на справедливий суд.

    Прокуратура передала справу на розслідування Печерському управлінню поліції.

    Після цього слідчі визнали Олену та Юлію Сосєдок потерпілими по справі Зими, чим автоматично підтвердили, що дії посадовця нанесли шкоду. Експерти, вказують, що наступним кроком у розслідуванні цього кримінального провадження повинні стати проведення допиту Зими та вручення йому повідомлення про підозру.

    Ще більше обурення викликає той факт, що Олександр Зима продовжує працювати в НБУ, не будучи відстороненим від посади. Лише у грудні 2024 року він заробив майже 700 тисяч гривень. Загалом за два останні місяці минулого року Зима отримав близько 1,2 мільйона гривень зарплати.

    Це виглядає особливо цинічно на фоні розслідування, яке стосується можливих зловживань ним своїм службовим становищем. Замість того, щоб бути відстороненим на час розслідування, Зима продовжує отримувати величезні суми коштів з бюджету.

    Також виникає питання, чому НБУ не вжив заходів щодо відсторонення Зими від виконання обов’язків. Відсутність таких дій може підірвати довіру до банківської системи України та викликати сумніви в її прозорості.

    Ситуація із Зимою – це перевірка на спроможність державних органів діяти чесно і прозоро. Поліція має зосередитися на розслідуванні та доведенні справи до логічного завершення.

  • Чи мають право поліцейські без жетонів затримувати громадян

    Чи мають право поліцейські без жетонів затримувати громадян

    В Україні поліцейські, які допомагають групам оповіщення Територіальних центрів комплектування (ТЦК), мають право затримувати осіб, які перебувають у розшуку. Це право не залежить від наявності у поліцейського спеціального жетона, хоча його відсутність є формальним порушенням з боку правоохоронця.

    Адвокат Юрій Айвазян на порталі “Юристи.UA” пояснив, що при виконанні службових обов’язків співробітники Національної поліції України, які входять до складу груп оповіщення ТЦК, мають повноваження затримувати осіб, що перебувають у розшуку, зокрема, якщо вони мають статус “Перебуває у розшуку” в базі “Резерв+”.

    Важливим моментом є питання відсутності спеціального жетона у поліцейського, що може виглядати як порушення. Однак, за словами юриста, таке порушення не впливає на законність дій правоохоронця, якщо він при цьому показав своє посвідчення і чітко представився.

    Це означає, що навіть без жетона поліцейський має право затримувати осіб, що перебувають у розшуку, якщо інші умови для затримання виконані відповідно до закону.

  • Чи можуть ухилянтів позбавити водійських прав: відповідь юриста

    Чи можуть ухилянтів позбавити водійських прав: відповідь юриста

    Позбавлення водійських прав ухилянтів від військової служби, передбачене новим законом, залишається радше теоретичною перспективою. На практиці цей механізм майже не працює через численні адміністративні труднощі та брак ресурсів у ТЦК.

    Юрист Тарас Боровський пояснив, що реалізація закону передбачає багатоетапну процедуру:

    1. Ухилянт отримує повістку. Якщо він її не приймає, на нього накладається штраф.
    2. Якщо штраф не сплачено, повторно надсилається повістка, а потім людину оголошують у розшук.
    3. Дільничний фіксує відсутність особи за адресою і передає цей акт до територіального центру комплектування (ТЦК).
    4. ТЦК має місяць, щоб подати адміністративний позов про позбавлення прав.

    “Це тривала процедура, яка потребує значних ресурсів. У кожному випадку позов має бути підготовлений індивідуально, що займає близько трьох годин роботи юриста. А таких справ може бути тисячі,” — наголошує Боровський.

    На думку Боровського, юристи ТЦК часто не встигають працювати над такими позовами через завантаженість або навіть корупцію.

    “Юристи ТЦК дуже часто зайняті іншими справами — наприклад, підрахунком хабарів,” — додає він.

    Крім того, навіть якщо справа дійде до суду, людина має право надати свої свідчення, через що позов можуть відхилити.

    На момент заяви Боровського жодного випадку позбавлення водійських прав ухилянтів не було зафіксовано.

    Новий закон створює більше бюрократичних труднощів, ніж реальних результатів. Експерти зазначають, що без суттєвого доопрацювання механізму та збільшення ресурсів у ТЦК цей захід залишатиметься лише декларативною нормою.

    Позбавлення водійських прав — сильний інструмент впливу, але наразі він майже не використовується через складнощі реалізації.

  • Юрист розповів при яких обставинах повістка вважається врученою

    Юрист розповів при яких обставинах повістка вважається врученою

    В Україні, через мобілізацію, виникає безліч питань щодо правильності вручення повісток. Адвокат Дмитро Франчук у коментарі для УНІАН пояснив, коли повістка вважається врученою згідно з українським законодавством. За його словами, якщо повістку залишили в поштовій скриньці, передали родичам чи сусідам, вона не вважається врученою.

    Юрист наголосив, що роботодавець зобов’язаний забезпечити передачу повістки військовозобов’язаному особисто в руки. Для того, щоб повістка, надіслана поштою, вважалась врученою, потрібно дотримуватись кількох умов:

    • Повістка має бути надіслана рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
    • Військовозобов’язаний має особисто підписати отримання листа.
    • Наявність повідомлення про вручення на пошті, яке підтверджує факт доставки або причину невручення.

    Також варто зазначити, що навіть якщо одержувач не забрав листа з пошти, повістка вважатиметься врученою. Для цього існує певний термін, протягом якого потрібно забрати лист.

    З 1 грудня вступають в силу нові штрафи для військовозобов’язаних, які порушують правила військового обліку. Адвокат Роман Сімутін розповів, які покарання можуть застосовуватися до чоловіків, що не повідомляють органи про зміну місця проживання або інших даних, як того вимагає закон.

  • Трамп може призначити Бориса Епштейна спецпосланцем щодо України — New York Times

    Трамп може призначити Бориса Епштейна спецпосланцем щодо України — New York Times

    Радник Дональда Трампа та юрист російського походження Борис Епштейн може отримати ключову посаду спецпосланця США щодо України в адміністрації новообраного президента Трампа.

    Як повідомляє New York Times з посиланням на джерела в оточенні Трампа, кандидатуру Епштейна запропонував один із найвпливовіших радників президента.

    Епштейн – адвокат, який вів юридичний захист у кримінальних справах Трампа і відстоював ідею, що вибори 2020 року, на яких Байден переміг, були нечесними.

    Він народився в Росії і жив там у дитинстві, у нього родичі і в РФ, і в Україні.

    Трамп «слухав з очевидним інтересом і не відхилив пропозицію» щодо призначення Епштейна, хоча поки й не взяв на себе зобов’язань його призначити, пише газета.

    Видання зазначає, що республіканець особливо відзначає заслуги Епштейна і слухає його порад. «Навіть найбагатша людина світу, Ілон Маск, який був на багатьох перехідних зустрічах минулого тижня, приватно зазначив, як він здивований тим, що пану Епштейну було надано стільки повноважень», – пише видання.

    «На орбіті обраного президента немає нікого, хто на даний момент сумнівався б у рівні впливу Епштейна. Він швидко став однією з найвпливовіших фігур у перші дні президентського переходу, незважаючи на відсутність у ньому офіційної ролі», – йдеться у статті.

    Зокрема, Епштейн, як стверджується, радить Трампу, кого призначити в мін’юст США і був лобістом висування Мета Гетца на посаду генерального прокурора.

  • За останні три роки різкий ріст кримінальних справ щодо зловживання владою в Україні

    За останні три роки різкий ріст кримінальних справ щодо зловживання владою в Україні

    В Україні за останні три роки спостерігається значне збільшення кількості кримінальних справ, пов’язаних зі зловживанням владою та службовим становищем. З початку 2022 року до вересня 2024 року правоохоронні органи зареєстрували понад 8 тисяч кримінальних проваджень за статтею 364 Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за зловживання владою.

    Як зазначається у відповіді ОГП, лише за 9 місяців цього року правоохоронні органи зареєстрували 2 092 кримінальні провадження за фактами можливого зловживання владою або службовим становищем. З них було закрито 229 справ, ще у 167 провадженнях обвинувальні акти направлені на розгляд суду.

    У 2023 році таких кримінальних проваджень, за даними ОГП, було відкрито 3545. З них правоохоронці закрили 563 справи, а ще 634 обвинувальних акти передали на розгляд суду.

    У 2022 році було відкрито 2 729 кримінальних справ за фактами можливого зловживання владою або службовим становищем. З них 516 проваджень було закрито, ще 160 справ були направлені на розгляд суду по суті і містили обвинувальні акти.

    Як свідчить статистика, з кожним роком кількість справ, повʼязаних зі зловживаннями чиновників, стрімко зростає. Це може бути наслідком того, що посадовці відчувають свою безкарність, адже навіть не половина справ, відкритих проти посадовців, доходить до суду.

    Одним із прикладів такої впевненості можна назвати кримінальне провадження проти головного юриста Національного банку України Олександра Зими. Справа була відкрита наприкінці 2022 року і досі розслідується. А тим часом Зима продовжує працювати в Нацбанку.

    Справа була відкрита через лист Зими до Фонду гарантування вкладів фізосіб. У документі Зима, який одночасно є головним юристом Нацбанку і головою Адміністративної ради Фонду гарантування вкладів фізосіб, від імені Нацбанку рекомендував Фонду гарантування вкладів відкликати позови, подані банком “Конкордом” проти Національного банку України.

    Ішлося про чотири позови, у яких “Конкорд” вимагав скасувати штрафи на загальну суму майже 63,5 мільйона гривень. Вони були подані ще до того, як Нацбанк ухвалив рішення про ліквідацію “Конкорду” й увів туди тимчасову адміністрацію.

    Фонд дослухався до рекомендації, яку отримав від імені регулятора. Лист містив цифровий підпис Олександра Зими, який одночасно є головою Адміністративної ради Фонду гарантування вкладів, яка призначає і звільняє його керівництво.

    Таким чином Зима ймовірно поставив під сумнів незалежність дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що тепер має негативний вплив на взаємодію з міжнародними фінансовими інституціями. Адже не виключено що, наприклад, МВФ, через незадоволення ситуацією, почав активно вимагати від України розробки процедури і проведення відкритого конкурсу на посаду директора-розпорядника ФГВФО.

    Окрім того, за словами співвласниці “Конкорду” Олени Сосєдки, своїми вказівками Зима позбавив акціонерів банку їхнього конституційного права на справедливий суд.

    Наразі справа Зими передана з ДБР на розслідування Печерському управлінню поліції м. Києва. Правоохоронці повідомили, що планують визначити коло потерпілих, а також допитати головного юриста Нацбанку. Також, після вручення Зимі повідомлення про підозру слідчі звертатимуться із клопотанням до суду щодо відсторонення його від виконання обовʼязків директора юридичного департаменту НБУ.

  • У Києві затримали керівника юрфірми, який продавав підроблені документи для виїзду за кордон

    У Києві затримали керівника юрфірми, який продавав підроблені документи для виїзду за кордон

    У Києві правоохоронці затримали 22-річного керівника юридичної фірми, який підозрюється у нелегальних операціях з допомоги військовозобов’язаним у виїзді за кордон. За інформацією правоохоронних органів, цей чоловік обіцяв своїм клієнтам отримання документів про відстрочку від призову або зняття з військового обліку за значну плату.

    Правоохоронці повідомили про підозру 22-річному керівнику юрфірми, який допомагав військовозобов’язаним чоловікам виїжджати за кордон. Про це повідомили у пресслужбі Офісу генпрокурора.

    Слідчі встановили, затриманий на сторінці фірми у соцмережах під виглядом надання юридичних послуг шукав військовозобов’язаних чоловіків, які хотіли незаконно перетнути кордон. Він обіцяв ухилянтам допомогти отримати необхідні документи про відстрочку від призову на військову службу, а також висновки військово-лікарських комісій для зняття з військового обліку.

    Image

    За свої послуги чоловік вимагав від 10 до 15 тис. доларів. Під час досудового розслідування правоохоронці задокументували низку фактів отримання ним грошей.

    Керівнику юридичної фірми оголосили про підозру у сприянні незаконному переправленню осіб через державний кордон та перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України (ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 114 -1 Кримінального Кодексу України). Наразі правоохоронці встановлюють причетність інших осіб до вчинення кримінального правопорушення.

  • ДБР ігнорує рішення суду у справі проти головного юриста НБУ

    ДБР ігнорує рішення суду у справі проти головного юриста НБУ

    Державне бюро розслідувань (ДБР) уже протягом чотирьох місяців не виконує рішення суду у справі проти Олександра Зими, головного юриста Національного банку України (НБУ). Ситуація викликала стурбованість потерпілої сторони, Юлії Сосєдки, яка вважає, що затягування розслідування порушує її конституційні права.

    Я дуже стурбована тим, що Державне бюро розслідувань продовжує ігнорувати рішення суду, порушуючи мої конституційні права. Ми отримали судову ухвалу ще у квітні, але досі не виконані необхідні процесуальні дії. Таке затягування не лише перешкоджає відновленню справедливості, а й ставить під сумнів об’єктивність розслідування. Ми продовжуватимемо боротися за правду та захист наших законних інтересів

    – розповіла Сосєдка.

    Вона додала, що слідчі досі не вручили їй памʼятку потерпілої, що б означало, що Сосєдка отримала відповідний статус у кримінальному провадженні.

    “Хочу сказати, що ми не відступимо, адже своїм рішенням посадовець Нацбанку порушив закон і Конституцію України. Він намагався позбавити нас можливості відстоювати наші права і права нашого банку в суді”, – наголосила Юлія Сосєдка.

    Варто зазначити, що Юлія Сосєдка досі не визнана потерпілою у кримінальному провадженні, однак отримав відмову у наданні інформації. Правоохоронці послалися на таємницю слідства.

    Кримінальне провадження проти Олександра Зими було відкрите за статтями, які стосуються зловживання владою та службовим становищем. Справа стосується листа Національного банку України до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за підписом Олександра Зими, яким він рекомендував Фонду відкликати позови, подані банком “Конкордом” проти НБУ.  У документі йшлося про чотири позови банку до НБУ, у яких “Конкорд” вимагав скасувати штрафи на загальну суму майже 63,5 мільйона гривень. Ці позови були подані ще до того, як Нацбанк ухвалив рішення про ліквідацію “Конкорду” й увів туди тимчасову адміністрацію.

    Пізніше Шевченківський районний суд Києва визнав потерпілою співзасновницю банку “Конкорд” Юлію Сосєдку у цьому кримінальному провадженні. Адже, за словами співвласниці “Конкорду” Олени Сосєдки, своїми вказівками Зима позбавив акціонерів банку їхнього конституційного права на справедливий суд. На даний момент слідство триває.

    Юристи, не виключають, що слідчі ДБР продовжуватимуть ігнорувати права Юлії Сосєдки як потерпілої, а тому їй доведеться через суд вимагати проведення слідчих дій у кримінальному провадженні проти Зими. При цьому фахівці вказують, що правоохоронці не поспішають відкривати і розслідувати справи про економічні злочини, адже не хочуть займатися інтелектуальною роботою.