Daypolitico

Позначка: Захисники України

  • Україна вшановує пам’ять загиблих у російському полоні: сьогодні третя річниця трагедії в Оленівці

    Україна вшановує пам’ять загиблих у російському полоні: сьогодні третя річниця трагедії в Оленівці

    28 липня в Україні вшановують пам’ять військовослужбовців, добровольців і цивільних, які загинули, були закатовані або страчені в російському полоні. Ця пам’ятна дата встановлена для вшанування жертв одного з найжорстокіших воєнних злочинів Росії – масового вбивства українських військовополонених в Оленівці, а також усіх українців, які загинули в неволі після початку російської агресії.

    Саме цього дня українці згадують захисників, які стали жертвами теракту в колишній Волноваській виправній колонії №120 в окупованій Оленівці Донецької області. У ніч із 28 на 29 липня 2022 року в одному з бараків, де утримували українських військовополонених, стався вибух. За офіційними даними, загинули щонайменше 53 українські військовополонені, ще понад 130 отримали поранення. Більшість із них були оборонцями Маріуполя, зокрема військовослужбовцями полку «Азов», які вийшли з території заводу «Азовсталь» за наказом українського військового командування у травні 2022 року.

    Україна від самого початку заявила, що вибух в Оленівці був навмисно організований Росією. За даними українських правоохоронних органів та спецслужб, барак із військовополоненими був підірваний зсередини, а не знищений ударом із зовнішнього боку, як стверджувала російська сторона. До аналогічних висновків дійшли й незалежні міжнародні експерти, які аналізували фото та відеоматеріали з місця трагедії.

    Організація Об’єднаних Націй створила спеціальну місію для встановлення обставин трагедії, однак Росія не надала експертам доступу до місця події та не забезпечила необхідних умов для проведення незалежного розслідування. Через відсутність гарантій безпеки та співпраці з боку РФ місія ООН припинила свою діяльність, так і не отримавши можливості провести повноцінне дослідження.

    Водночас українські правоохоронні органи продовжують документувати обставини злочину. Служба безпеки України та Офіс Генерального прокурора розслідують трагедію в Оленівці як порушення законів і звичаїв війни та умисне вбивство військовополонених. Українська влада наголошує, що цей злочин є грубим порушенням Женевських конвенцій, які гарантують захист осіб, що перебувають у полоні.

    Теракт в Оленівці став одним із найбільших злочинів проти українських військовополонених за час повномасштабної війни. Він викликав широкий міжнародний резонанс, а Україна неодноразово закликала міжнародні організації та партнерів домогтися покарання винних і посилити тиск на Росію за систематичні порушення міжнародного гуманітарного права.

    Пам’ятна дата присвячена не лише жертвам Оленівки. Вона є днем вшанування всіх українських військових, добровольців і цивільних, які загинули, були страчені чи закатовані під час перебування в російському полоні. Від початку повномасштабного вторгнення Україна неодноразово повідомляла про численні факти катувань, жорстокого поводження та порушення прав військовополонених і цивільних заручників, що підтверджуються матеріалами міжнародних правозахисних організацій та моніторингових місій.

    28 липня по всій Україні проходять меморіальні заходи, хвилини мовчання та церемонії покладання квітів на честь загиблих. Родини полонених, військовослужбовці, ветерани та громадські організації згадують тих, хто не повернувся додому, і наголошують на необхідності повернення всіх українців, які досі залишаються в російському полоні.

    Українська влада підкреслює, що злочини проти військовополонених не мають строку давності, а винні у трагедії в Оленівці та інших випадках катувань і страт повинні бути встановлені та притягнуті до відповідальності відповідно до норм міжнародного права.

  • Їхні імена назавжди увійдуть в історію: Зеленський присвоїв звання Героя України дев’ятьом оборонцям

    Їхні імена назавжди увійдуть в історію: Зеленський присвоїв звання Героя України дев’ятьом оборонцям

    Президент України Володимир Зеленський у День Конституції України присвоїв найвище державне звання — Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» — дев’ятьом українським військовослужбовцям та поліцейським. Вісім із них удостоєні цієї нагороди посмертно за виняткову мужність, проявлену під час захисту незалежності та територіальної цілісності держави. Відповідні рішення глава держави оформив указами №551–559/2026, підписаними 27 червня та оприлюдненими 28 червня.

    Як зазначено в документах, усі нагороди присвоєно «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння українському народові». Саме це формулювання традиційно використовується при нагородженні найвищою державною відзнакою України, яка вручається за виняткові заслуги перед державою.

    Звання Героя України посмертно присвоєно старшому солдату Ігорю Грибаню, старшому лейтенанту Арсену Юрченку, капітану Владиславу Шаповалу, лейтенанту Сергію Матвієвському, капітану Олегу Грамі, лейтенанту Андрію Марківу, майору поліції Олександру Куралеху та старшому лейтенанту поліції Роману Зеленському. Усі вони віддали життя, виконуючи службовий або бойовий обов’язок під час російсько-української війни.

    Єдиним із дев’яти нагороджених, хто отримав звання Героя України за життя, став старший сержант поліції Юрій Ілляшенко. Він продовжує службу та був відзначений за особисту мужність під час виконання службово-бойових завдань.

    Підписання указів відбулося символічно саме у День Конституції України, коли держава традиційно відзначає громадян, які зробили особливий внесок у захист незалежності країни. Під час урочистих заходів президент наголосив на важливості пам’яті про українських воїнів та всіх, хто виборює свободу України в умовах повномасштабної війни.

    Окрім присвоєння найвищих державних нагород дев’ятьом захисникам, Володимир Зеленський цього дня також відзначив державними нагородами сотні військовослужбовців, поліцейських, рятувальників та прикордонників. За офіційними даними, нагороди отримали 451 представник сектору безпеки та оборони України, із яких 203 були відзначені посмертно.

    Звання Героя України залишається найвищою державною нагородою країни. Воно було засноване у 1998 році й присвоюється громадянам України за визначні героїчні вчинки або видатні трудові досягнення. Під час повномасштабної війни Росії проти України саме військовослужбовці, правоохоронці та представники інших силових структур становлять переважну більшість нагороджених цією відзнакою.

    Орден «Золота Зірка», який вручається разом зі званням Героя України, символізує найвищий рівень державного визнання подвигу. Для багатьох українських родин він стає останнім офіційним свідченням того, що самопожертва їхніх рідних назавжди залишиться частиною історії держави.

    Від початку широкомасштабного вторгнення Росії президент регулярно підписує укази про нагородження військовослужбовців, які проявили виняткову мужність під час оборони країни. Значна частина таких нагород, на жаль, присвоюється посмертно, що вкотре підкреслює високу ціну, яку Україна платить за свою свободу та незалежність.

    Укази №551–559/2026 вже набрали чинності після офіційного оприлюднення на сайті Президента України. Імена дев’ятьох захисників назавжди залишаться серед тих, кого держава вшанувала найвищою відзнакою за безмежну відданість Україні та українському народові.

  • Сльози, обійми і слова «Я вдома»: з російської неволі повернулися 185 захисників України

    Сльози, обійми і слова «Я вдома»: з російської неволі повернулися 185 захисників України

    Україна провела черговий масштабний обмін полоненими з Росією. Додому повернулися 185 українських захисників та один цивільний громадянин. Серед звільнених — військовослужбовці Збройних сил України, Національної гвардії та Державної прикордонної служби, які захищали країну на найгарячіших ділянках фронту від початку повномасштабної війни.

    Про повернення українців повідомив президент Володимир Зеленський. За його словами, серед визволених є військові, які пройшли через оборону Маріуполя та легендарної «Азовсталі», а також брали участь у боях на Донецькому, Луганському, Харківському, Херсонському, Запорізькому, Сумському, Київському та Курському напрямках. Багато хто перебував у російському полоні понад три роки — ще з 2022 року.

    За словами глави держави, серед повернутих є рядові, сержанти та офіцери. Частина військових потрапила до полону під час оборони Маріуполя навесні 2022 року. Для багатьох із них цей обмін став першим шансом повернутися додому після років російської неволі.

    Президент подякував усім, хто бере участь у підготовці та проведенні обмінів, зокрема українським державним структурам, міжнародним партнерам та військовим, які поповнюють обмінний фонд на фронті.

    «Повернення наших людей — незмінний пріоритет для України. Щодня працюємо над тим, щоб визволити кожного українця та кожну українку з неволі», — наголосив Зеленський.

    Звільнені військовослужбовці пройдуть медичне обстеження, реабілітацію та отримають необхідну психологічну допомогу. Як зазначають у Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими, тривале перебування у російському полоні часто супроводжується серйозними проблемами зі здоров’ям, виснаженням та наслідками фізичного і психологічного тиску.

    Особливе значення нинішнього обміну полягає в тому, що серед повернутих є оборонці Маріуполя та «Азовсталі» — символів українського спротиву в перші місяці повномасштабної війни. Саме захисники Маріуполя стали одними з найвідоміших українських військовополонених, а їхнє повернення додому залишається одним із головних запитів українського суспільства.

    Питання звільнення полонених залишається одним із ключових гуманітарних напрямків роботи української влади. Від початку повномасштабного вторгнення Україні вдалося повернути тисячі громадян. За даними президента та офіційних структур, рахунок уже йде на понад сім тисяч звільнених українців, серед яких військові, прикордонники, нацгвардійці та цивільні особи.

    Разом із тим, за оцінками української влади, у російському полоні досі залишаються тисячі українських громадян. Йдеться як про військовослужбовців, так і про цивільних осіб, які були незаконно затримані на тимчасово окупованих територіях. Україна продовжує переговори щодо нових обмінів за посередництва міжнародних партнерів та гуманітарних організацій.

    Тема повернення полонених останніми місяцями залишається однією з найважливіших для українського суспільства. Кожен новий обмін супроводжується емоційними кадрами зустрічей військових із родинами, які роками чекали на звістку про своїх рідних. Для багатьох сімей такі обміни стають моментом завершення багаторічної невизначеності та надії.

    Після повернення додому українські захисники проходять необхідні процедури відновлення, отримують медичну допомогу, психологічну підтримку та державні гарантії. Більшість із них тривалий час не мала можливості спілкуватися з близькими та отримувати належне лікування.

    Українська влада наголошує, що робота над звільненням усіх полонених триватиме безперервно. У Координаційному штабі підкреслюють: кожен українець, який перебуває у російській неволі, залишається в списках на повернення, а дипломатичні та гуманітарні механізми використовуються щодня.

    Черговий обмін став ще одним нагадуванням про ціну, яку Україна платить за свою свободу, та про те, що боротьба за кожного полоненого триває навіть далеко від лінії фронту. Для 186 українських родин цей день став одним із найщасливіших за останні роки — після довгих місяців і навіть років очікування вони нарешті почули найголовніші слова: «Я вдома».

  • “Матусю, я вдома”: Україна зустріла 205 звільнених із полону захисників — сльози, обійми та дзвінки, які розривають серце

    “Матусю, я вдома”: Україна зустріла 205 звільнених із полону захисників — сльози, обійми та дзвінки, які розривають серце

    Україна 15 травня провела один із найемоційніших обмінів полоненими за весь час повномасштабної війни. Додому повернулися 205 українських військових та четверо цивільних. Більшість із них провели у російському полоні понад чотири роки — від початку оборони Маріуполя та “Азовсталі”.

    Перші кадри із Чернігівщини, де зустрічали звільнених, уже називають історичними. Військові виходили з автобусів із прапорами на плечах, зі сльозами на очах та телефонами в руках, аби вперше за роки неволі почути голос рідних.

    “Матусю, я вдома. Я дуже сильно тебе люблю”, — ці слова одного зі звільнених воїнів стали символом усього дня.

    Серед тих, хто повернувся, — морпіхи, десантники, прикордонники, нацгвардійці, офіцери та оборонці Маріуполя. За даними Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, цього разу вдалося повернути одразу 54 офіцерів — це один із найбільших показників за час обмінів.

    Представник Координаційного штабу Богдан Охріменко повідомив, що загальна кількість українців, яких вдалося повернути з російського полону від початку повномасштабного вторгнення, вже перевищила 9 тисяч осіб.

    Автобуси із захисниками заїжджали на територію зустрічі без сирен і сигналів — лише під вигуки “Слава Україні!” та оплески. Водночас емоції були настільки сильними, що багато присутніх не стримували сліз.

    Кореспондентка ТСН Наталя Нагорна, яка перебувала на місці події, розповіла, що перші хвилини після повернення були особливо щемливими: військові одразу телефонували батькам, дружинам та дітям.

    “Мама, чекай, скоро буду вдома”.

    “Сонечко, не переживай, я вдома”.

    “Передзвони мамі, скажи, що все гаразд”.

    Ці короткі фрази стали головними словами дня для тисяч українських родин.

    Серед звільнених — і захисники “Азовсталі”, які перебували в російських колоніях ще з 2022 року. Частина з них пройшла через Оленівку, етапування по російських тюрмах та багаторічну ізоляцію.

    Журналісти впізнали серед звільнених Олександра Єгорова — колишнього пресофіцера, якого знали ще до повномасштабної війни під Маріуполем. Він провів у полоні чотири роки, один місяць і один день.

    “Замість тисячі слів — все буде Україна”, — сказав військовий, тримаючи в руках яблуко.

    Саме яблука стали одним із неочікуваних символів цього обміну. Багато захисників не випускали їх із рук. Для людей, які роками жили в колоніях із мізерним харчуванням, звичайне яблуко стало символом свободи й нормального життя.

    Окремо зворушила історія військового Сергія, який повернувся додому саме у свій 36-й день народження. Побратими прямо в автобусі влаштували йому імпровізоване привітання, а десятки голосів співали “З днем народження”.

    Після років полону звільнені військові не приховували, що найважчим було не фізичне виснаження, а невідомість і відірваність від рідних.

    Частина бійців обіймала журналістів, волонтерів та медиків просто тому, що вони — українці. Після років ізоляції сам факт повернення на Батьківщину для багатьох здавався майже нереальним.

    В автобусах дорогою після обміну традиційно лунав Гімн України. Потім військові співали пісні, які роками не могли співати вголос у неволі.

    Один із захисників, Євген Жук, який у полоні писав вірші про Україну, прочитав свою поезію вже на рідній землі:

    “Що не губить нас — робить лиш сильніше.
    Твої герої встануть — набагато більше.
    Усі ми хочемо, щоб закінчилася війна.
    Це наша ціль, мета одна”.

    Найстаршою звільненою під час цього обміну стала жінка 1940 року народження. Наймолодшому захиснику — лише 21 рік.

    Після повернення військових чекає тривала реабілітація, медичне обстеження та психологічна допомога. У Координаційному штабі наголошують: більшість звільнених мають серйозні проблеми зі здоров’ям через умови утримання в російських колоніях.

    Президент Володимир Зеленський подякував усім, хто працює над поверненням українців із полону, і наголосив, що Україна продовжує боротьбу за кожного свого громадянина.

    Водночас родини тих, хто досі залишається в полоні, сподіваються, що нинішній обмін стане лише початком нової хвилі повернень.

  • Після 3 років неволі додому повернувся захисник, якого вважали загиблим

    Після 3 років неволі додому повернувся захисник, якого вважали загиблим

    Після більш ніж трьох років у російському полоні додому повернувся військовослужбовець 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила, 46-річний житель села Великий Дорошів Куликівської громади Назар Далецький. Раніше його вважали загиблим, а в громаді навіть відбувся похорон захисника.

    Про повернення бійця під час чергового обміну полоненими 5 лютого повідомив голова Львівської обласної державної адміністрації Максим Козицький.

    «З полону повертається наш земляк, якого тривалий час вважали загиблим. Йдеться про жителя села Великий Дорошів Куликівської громади Назара Далецького», – зазначив він.

    Назар Далецький був учасником АТО, а з початком повномасштабного вторгнення знову став до лав Збройних сил. Служив у 24-й бригаді імені короля Данила. У травні 2022 року військовий перестав виходити на зв’язок і спершу вважався зниклим безвісти.

    Згодом рідним повідомили, що він нібито загинув 25 вересня 2022 року поблизу села Курилівка Куп’янського району Харківської області — фактично на лінії фронту. Саме в цей день воїну виповнився черговий рік.

    Інформацію про його загибель оприлюднили Львівська ОВА та Куликівська громада. У селі організували похорон із військовими почестями: труну накрили державним прапором, церемонію супроводжував оркестр. Фото й відео з прощання збереглися на сторінці місцевого старостинського округу.

    Однак згодом з’ясувалося, що військовий живий.

    У липні 2025 року один із визволених з полону українських захисників повідомив родині, що бачив Назара серед полонених. У серпні це підтвердив ще один боєць, а восени — третій. Родина продовжувала звернення та вірила, що чоловік живий.

    Під час останнього обміну полоненими інформація підтвердилася: Назар Далецький повернувся додому після 3 років, 4 місяців і 12 днів неволі. Перші хвилини після звільнення він зміг поспілкуватися з рідними телефоном.

    Це вже не перший подібний випадок на Львівщині. У травні 2025 року в Щирецькій громаді поховали військовослужбовця Богдана Вовка, якого також вважали загиблим. Згодом у російських пабліках з’явилося відео, де він повідомив, що перебуває в полоні. Тоді у Львівському обласному ТЦК та СП заявили про можливу помилку та поінформували військову частину.

    Історія Назара Далецького стала прикладом того, як навіть після років невизначеності та болю можливе повернення додому, а для родин — шанс знову обійняти своїх близьких.

  • Які українські дрони можуть бити на сотні кілометрів у глибині Росії

    Які українські дрони можуть бити на сотні кілометрів у глибині Росії

    Наразі захисники України активізували напади на стратегічно важливі об’єкти в глибині тилу окупантів, використовуючи ударні безпілотні літальні апарати (БПЛА), також відомі як “дрони-камікадзе”. Згідно з аналізом відкритих джерел інформації (OSINT), проведеним Хаєм Саттоном, розглянуті різновиди цих літальних апаратів використовуються українськими Збройними Силами для здійснення атак:

    1. Mugin-5: Китайський БПЛА, який вже використовувався під час атаки на штаб Чорноморського флоту в Севастополі та інші стратегічні об’єкти у серпні 2022 року.
    2. Ukrjet UJ-22 Airborne: Одномоторний безпілотник з вантажопідйомністю до 20 кілограмів, використовувався при атаках на Москву в лютому 2023 року.
    3. Morok: OWA-UAV, розроблений на базі дрона-мішені RZ-60, із дальністю польоту 300 кілометрів та боєголовкою масою 3 кілограми.
    4. UJ-25 Skyline: Дрон із реактивним двигуном та характерними стрілоподібними крилами, щодо якого інформація обмежена.
    5. UJ-26 Beaver (“Бобер”): Представлений у 2023 році, має дальність польоту 1000 кілометрів і корисне навантаження 20 кілограмів, використовувався для атак на Москву.
    6. Lyutyi (“Лютий”): Великий дрон із дизайном, що нагадує Antonov АН-БК-1 “Горлиця”, що зазнав аварії на території Нижнього Новгорода минулого місяця.
    7. AQ-400 Scythe (“Коса”): Проєкт, що вже введено в серійне виробництво, із дальністю польоту 750 кілометрів та корисним навантаженням 32 кілограми.
    8. Unnamed Types: Різновиди БПЛА, включаючи невизначений тип, який може виявитися новітнім дроном-камікадзе української розробки.

    Перераховані вище безпілотники застосовуються ЗСУ для атак на стратегічно важливі об’єкти в глибині Росії, що допомагає збільшити обізнаність громадян РФ про війну, створити додаткове навантаження на ППО і підвищити загальну складність протиповітряної оборони.