Daypolitico

Позначка: Закарпатська область

  • Пенсія може бути на 20% більшою: хто в Україні має право на щомісячну доплату

    Пенсія може бути на 20% більшою: хто в Україні має право на щомісячну доплату

    Окремі категорії пенсіонерів в Україні можуть щомісяця отримувати підвищену пенсію завдяки спеціальній доплаті за проживання або роботу в гірських населених пунктах. Розмір надбавки становить 20% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Водночас така виплата не призначається автоматично — для її оформлення необхідно звернутися до Пенсійного фонду із відповідною заявою та підтвердними документами. Такі норми передбачені Законом України «Про статус гірських населених пунктів в Україні».

    Право на доплату мають громадяни, які постійно проживають або працюють у населених пунктах, що офіційно мають статус гірських. Йдеться про окремі громади Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської та Чернівецької областей.

    Однією з основних умов є фактичне проживання або робота в гірській місцевості не менше шести місяців поспіль. Також враховується, що людина не повинна тривалий час перебувати за кордоном або сплачувати єдиний соціальний внесок в іншому населеному пункті, що може свідчити про відсутність фактичного проживання в гірській місцевості.

    Розмір доплати становить 20% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Наприклад, якщо прожитковий мінімум складає 2361 гривню, щомісячна надбавка становитиме близько 472 гривень. Виплата нараховується додатково до основного розміру пенсії.

    Гірську надбавку можна поєднувати з іншими законодавчо передбаченими доплатами. Наприклад, пенсіонери віком від 80 років, які вже отримують вікову доплату у розмірі 570 гривень, можуть одночасно користуватися й гірською надбавкою. У такому разі загальна сума додаткових виплат перевищить одну тисячу гривень на місяць.

    Для оформлення доплати необхідно спочатку отримати посвідчення жителя гірського населеного пункту в органі місцевого самоврядування за місцем проживання. Після цього слід подати заяву та відповідні документи до органів Пенсійного фонду України, які перевіряють дотримання всіх вимог законодавства та ухвалюють рішення про призначення надбавки.

    Із лютого 2026 року перелік осіб, які можуть претендувати на таку пільгу, було розширено. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів №225 право на отримання надбавки отримали також внутрішньо переміщені особи, які фактично проживають у гірських населених пунктах та відповідають встановленим критеріям.

    Водночас у призначенні доплати можуть відмовити. Це можливо, якщо пенсіонер фактично проживає в іншому населеному пункті, а реєстрація в гірській місцевості має лише формальний характер, або якщо пенсійні виплати вже призначені за місцем проживання, яке не належить до гірських територій.

    Питання соціального захисту внутрішньо переміщених осіб також залишається одним із пріоритетів держави. Нещодавно президент України Володимир Зеленський підписав закон, який гарантує, що для переселенців не можуть встановлюватися окремі обмеження чи додаткові вимоги під час призначення або перерахунку пенсій порівняно з іншими громадянами.

    Водночас уряд продовжує працювати в умовах бюджетних обмежень. Зокрема, у співпраці з Міжнародним валютним фондом Україна взяла на себе зобов’язання до 2030 року не запроваджувати нові позапланові видатки Пенсійного фонду без визначених джерел фінансування. При цьому це не стосується планових індексацій та перерахунків пенсій, передбачених чинним законодавством.

  • Скандал у ДСНС Закарпаття: єврейська община заявила про антисемітизм у керівництві служби

    Скандал у ДСНС Закарпаття: єврейська община заявила про антисемітизм у керівництві служби

    У Закарпатській області спалахнув скандал навколо керівництва регіонального управління Державної служби з надзвичайних ситуацій. Об’єднана єврейська община України заявила про ймовірний антисемітський інцидент за участі начальника ГУ ДСНС у Закарпатській області Олега Самсоненка. Після оприлюднення інформації правоохоронці, за даними організації, відкрили кримінальне провадження за статтею про порушення рівноправності громадян залежно від їхньої національної чи етнічної належності.

    Про це повідомила Об’єднана єврейська община України у Telegram.

    За даними організації, інцидент міг статися ще 30 квітня під час службової наради в обласному управлінні ДСНС. У центрі скандалу опинився новопризначений заступник начальника управління Євген Праслов.

    У повідомленні стверджується, що керівник управління Олег Самсоненко нібито змусив підлеглого одягнути мафтір-гітл — традиційний єврейський релігійний головний убір із накладними пейсами — та сфотографуватися в такому вигляді перед особовим складом.

    Окрім цього, за даними ОЄОУ, під час наради Самсоненко міг дозволити собі образливі висловлювання на етнічному ґрунті. Зокрема, у повідомленні наводиться фраза про те, що Праслов “за своєю хитрістю нагадує цей народ – жидів”.

    Також, як стверджують в організації, керівник ДСНС нібито наказав посадовцю з’явитися на наступне шикування та День рятувальника у кіпі.

    Після появи інформації про інцидент правоохоронці могли відкрити кримінальне провадження за статтею 161 Кримінального кодексу України — “Порушення рівноправності громадян залежно від їхньої расової, національної, регіональної належності, релігійних переконань та інших ознак”.

    Об’єднана єврейська община України також опублікувала фотографію, на якій чоловік, схожий на Євгена Праслова, стоїть у капелюсі з пейсами. Водночас у самій публікації зазначено, що це зображення може бути створене або змінене за допомогою штучного інтелекту.

    При цьому пресслужба ДСНС Закарпаття у день проведення наради публікувала фото із заходу, однак без релігійних атрибутів у посадовців.

    Офіційних коментарів від Олега Самсоненка чи керівництва ДСНС України станом на вечір 28 травня не оприлюднено.

    Скандал набув особливого резонансу на тлі посилення українського законодавства щодо боротьби з антисемітизмом.

    Ще у квітні президент України Володимир Зеленський підписав закон №2037-IX, який передбачає кримінальну відповідальність за прояви антисемітизму та вносить зміни до статті 161 Кримінального кодексу.

    Документ розширив перелік дій, які можуть кваліфікуватися як антисемітизм. Йдеться, зокрема, про мову ворожнечі, пропаганду етнічних стереотипів, дискримінацію за національною ознакою, виправдання Голокосту, а також приниження євреїв чи заперечення їхнього права на самоідентифікацію.

    Залежно від тяжкості порушення, закон передбачає покарання від штрафів до обмеження чи позбавлення волі, особливо якщо такі дії вчиняються службовими особами або супроводжуються психологічним чи фізичним тиском.

    Правозахисники наголошують, що будь-які прояви етнічної дискримінації у державних структурах становлять особливу небезпеку, оскільки можуть впливати на атмосферу всередині колективів та формувати толерантність до мови ненависті.

    На цьому тлі справа в Закарпатті вже викликала активне обговорення у соцмережах та серед громадських організацій.

    Чи підтвердяться озвучені звинувачення та чи буде офіційно повідомлено про підозру фігурантам — наразі невідомо. Правоохоронці поки не публікували деталей можливого розслідування.

  • Буревій в Україні: є загиблі, сотні міст і сіл без світла

    Буревій в Україні: є загиблі, сотні міст і сіл без світла

    Потужна хвиля негоди, яка 26 квітня накрила більшу частину України, призвела до людських жертв, масових аварій на електромережах і значних руйнувань інфраструктури. За даними Державної служби України з надзвичайних ситуацій, внаслідок стихії загинули щонайменше троє людей, ще кілька осіб зазнали травм, а рятувальні служби працюють у посиленому режимі одразу в 13 областях.

    Синоптики Українського гідрометеорологічного центру попереджали про небезпечні погодні умови: пориви вітру до 30 м/с, грози, град і різке зниження температури. У деяких регіонах зафіксували навіть сніг, що є нетиповим для кінця квітня.

    Найтрагічніші випадки сталися в кількох регіонах. У Черкаській області загинула молода жінка — під час руху на квадроциклі на неї впало дерево. У Закарпатській області чоловік загинув за аналогічних обставин.

    У Полтавській області дерево впало на дитину — хлопчик отримав тяжку травму голови і перебуває в реанімації. Медики борються за його життя. Також повідомляється про ще одного травмованого внаслідок падіння конструкцій та дерев.

    Ці випадки підкреслюють головну небезпеку буревію — неконтрольоване падіння дерев і об’єктів, що становить загрозу навіть у звичайних життєвих ситуаціях.

    Стихія серйозно вдарила по енергосистемі країни. Загалом без світла залишилися понад 1120 населених пунктів. Найбільш критична ситуація склалася на заході України.

    У Львівській області без електропостачання опинилися 180 населених пунктів. Енергетики працюють у цілодобовому режимі, залучено сотні фахівців і десятки одиниць техніки.

    У Волинській області повністю знеструмлено близько 300 населених пунктів, ще десятки — частково. Через сильний вітер ремонтні роботи ускладнюються, адже існує ризик нових обривів.

    У Рівненській області понад 10 тисяч споживачів залишилися без електропостачання. Найбільше постраждали Рівненський і Дубенський райони.

    У Хмельницькій області обриви ліній електропередач спричинили локальні відключення, а у Вінницькій області через аварію на високовольтній лінії тимчасово зупинилася водопровідна станція, що створило ризик перебоїв із водопостачанням.

    Буревій спричинив масове падіння дерев і пошкодження будівель по всій країні. У Львові, а також в інших містах області, дерева падали на дороги, автівки та контактні мережі, що призводило до зупинки громадського транспорту.

    В Івано-Франківську та області рятувальники ліквідовували наслідки буревію в кількох громадах — прибирали дерева, відновлювали проїзд на дорогах і усували загрози для населення.

    У Чернівецькій області дерево впало на дорогу і пошкодило автобус із дітьми — у салоні перебували 30 пасажирів, серед яких 19 дітей. На щастя, обійшлося без постраждалих.

    У Волинській області рятувальники демонтували пошкоджені покрівлі, прибирали дерева з автомобілів і ліквідовували аварійні конструкції. У Луцьку зафіксовано численні випадки пошкодження майна.

    У Хмельницькій області десятки повалених дерев частково перекривали автошляхи. Рятувальники здійснили десятки виїздів для очищення доріг.

    Окрім сильного вітру, негода супроводжувалася нетиповими явищами. У Києві, а також у західних областях зафіксували сніг. Це значно погіршило видимість на дорогах, особливо на трасі Київ — Чоп, де водії повідомляли про майже нульову видимість.

    Сніг також випав у Львівській та Волинській областях, що разом із шквальним вітром створило небезпечні умови для транспорту і пішоходів.

    Рятувальники Державної служби України з надзвичайних ситуацій працюють безперервно. У деяких регіонах кількість виїздів обчислюється десятками. Наприклад, у Вінницькій області зафіксовано близько 80 виїздів — переважно для розчищення доріг і ліквідації аварійних конструкцій.

    До робіт залучені також енергетики, дорожні служби та місцева влада. Основні зусилля спрямовані на відновлення електропостачання, забезпечення проїзду дорогами та усунення загроз для населення.

    За даними Українського гідрометеорологічного центру, найближчими днями погодні умови залишатимуться нестійкими. Очікуються дощі, грози та нові пориви вітру. Водночас синоптики прогнозують поступове потепління вже на початку травня.

    Рятувальники закликають громадян бути максимально обережними: не перебувати під деревами та лініями електропередач, уникати нестійких конструкцій і, за можливості, обмежити пересування під час негоди.

  • Суд уперше визнав працівника ТЦК винним у перешкоджанні роботі Омбудсмана

    Суд уперше визнав працівника ТЦК винним у перешкоджанні роботі Омбудсмана

    В Україні вперше винесено судовий вирок у справі щодо перешкоджання діяльності представника Уповноваженого Верховної Ради з прав людини з боку працівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). Рішення ухвалив Ужгородський міськрайонний суд у Закарпатській області після розгляду матеріалів, що стосуються інциденту під час офіційного моніторингового візиту.

    Про це повідомив Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець у своєму Telegram-каналі. За його словами, йдеться про прецедентне рішення, яке підтверджує юридичну відповідальність за створення перешкод у роботі інституції парламентського контролю.

    Суть справи полягала в тому, що під час перевірки одного з підрозділів ТЦК та СП на Закарпатті представникам Офісу Омбудсмана не було надано доступу до службових приміщень, а також до необхідної документації. Це, згідно з позицією сторони обвинувачення та висновками суду, є порушенням законодавства, яке гарантує безперешкодну діяльність Уповноваженого з прав людини та його представників під час здійснення моніторингових візитів.

    Як зазначив Дмитро Лубінець, подібні випадки не є поодинокими і фіксуються в різних регіонах України. За його словами, йдеться про системну проблему, яка проявляється у різних формах: відмові у доступі до приміщень, ненаданні інформації, спробах блокування перевірок, а іноді й створенні штучних перешкод для роботи моніторингових груп.

    Омбудсман наголосив, що такі дії безпосередньо впливають на можливість держави забезпечувати контроль за дотриманням прав людини, особливо в умовах воєнного стану, коли діяльність ТЦК та СП перебуває у фокусі підвищеної суспільної уваги. Він підкреслив, що парламентський контроль не може бути обмежений або заблокований, а всі спроби перешкоджання мають отримувати правову оцінку.

    Окрему увагу в цій справі привернули обставини, зафіксовані під час перевірки на Закарпатті. За словами Лубінця, під час моніторингового візиту могли бути виявлені потенційно серйозні порушення прав людини, зокрема ймовірні випадки незаконного утримання осіб, застосування металевих кайданок та інші дії, які можуть мати ознаки жорстокого або нелюдського поводження. Саме це, за його словами, могло стати причиною спроб обмежити доступ перевіряючих до інформації та приміщень.

    Уповноважений наголосив, що всі ці факти були задокументовані під час перевірки і передані до відповідних правоохоронних органів для подальшого розслідування. Він підкреслив, що держава має забезпечити прозорість роботи всіх інституцій, які залучені до процесів мобілізації та військового обліку, а також гарантувати дотримання прав громадян.

    «Ми не лише зафіксували ці порушення, але й довели, що спроби обмежити доступ представників Офісу Омбудсмана є протиправними. Це чіткий сигнал: закон має працювати для всіх однаково», — зазначив Лубінець, коментуючи рішення суду.

    Судове рішення в Ужгороді, за оцінками експертів, може стати важливим прецедентом у практиці контролю за діяльністю ТЦК та СП, оскільки вперше офіційно встановлено факт перешкоджання роботі представників Омбудсмана з боку їхнього працівника. Це підкреслює, що навіть у період воєнного стану діяльність державних органів має залишатися в межах закону і підлягати контролю з боку незалежних інституцій.

    Водночас тема діяльності ТЦК та СП залишається однією з найбільш чутливих у суспільстві. В останні місяці в Україні неодноразово повідомлялося про інциденти за участю працівників цих структур, які ставали предметом перевірок та розслідувань. Зокрема, раніше фіксувалися конфліктні ситуації у різних регіонах країни, що лише посилює суспільну дискусію щодо прозорості та законності мобілізаційних процедур.

    На цьому тлі рішення Ужгородського міськрайонного суду розглядається як сигнал про посилення юридичної відповідальності за дії, які перешкоджають роботі контрольних інституцій держави. Воно також підкреслює важливість забезпечення доступу Омбудсмана до інформації та об’єктів перевірки як ключового елементу системи захисту прав людини в Україні.

    Дмитро Лубінець наголосив, що всі подібні випадки й надалі перебуватимуть під його особистим контролем, а Офіс Омбудсмана продовжить системну роботу з моніторингу дотримання прав людини у всіх сферах, включно з діяльністю військових та мобілізаційних структур.

  • Посадовця ДМС підозрюють у багатомільйонних доходах

    Посадовця ДМС підозрюють у багатомільйонних доходах

    У публічному просторі з’явилися звинувачення на адресу першого заступника начальника Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області Олександра Бердара щодо нібито причетності до масштабних корупційних схем під час воєнного стану. У поширених матеріалах стверджується, що йдеться про можливу торгівлю громадянством та організацію незаконного виїзду осіб за кордон.

    За твердженнями авторів публікацій, обсяги доходів, які інкримінуються посадовцю, можуть сягати багатомільйонних сум, зокрема в іноземній валюті. Також згадується версія про зберігання коштів у криптовалюті та готівці з подальшим придбанням майна за кордоном через родичів. Водночас ці дані потребують офіційного підтвердження з боку правоохоронних органів.

    Окремо в повідомленнях зазначається, що щодо фігуранта раніше могли відкриватися кримінальні провадження, які, за версією авторів, вплинули на його подальшу активність. Проте інформація про конкретний статус справ, їхній перебіг або результати має підтверджуватися офіційними рішеннями суду чи повідомленнями слідчих органів.

    Наразі офіційні коментарі від Державної міграційної служби та правоохоронних структур є ключовими для встановлення фактичних обставин. У разі наявності доказів відповідні органи можуть надати правову оцінку ситуації в межах чинного законодавства.

  • На Закарпатті під час спецоперації правоохоронці вилучили арсенал зброї та затримали кримінального авторитета

    На Закарпатті під час спецоперації правоохоронці вилучили арсенал зброї та затримали кримінального авторитета

    У Закарпатській області під час спільної спецоперації за участі Національної поліції України та Державної прикордонної служби України затримали 52-річного мешканця села Ключарки Мукачівського району. За даними правоохоронців, у чоловіка, якого пов’язують із кримінальним середовищем, виявили значний арсенал зброї та боєприпасів.

    Під час обшуків вилучено ручний протитанковий гранатомет із пострілами та пороховими зарядами, автомати АК-74 і АКМС, пістолет-кулемет Шпагіна, дві гвинтівки з оптичними прицілами, два пістолети з магазинами, чотири бойові гранати із запалами, 14 автоматних магазинів, шість глушників, комплектуючі до автоматичної зброї, шість ножів, димові шашки, вибухові пакети та понад 1300 набоїв різного калібру.

    У поліції зазначили, що вилучена зброя могла бути використана для підготовки протиправних дій, зокрема терактів. Наразі тривають слідчі дії для встановлення всіх обставин походження арсеналу та можливих співучасників.

    За інформацією місцевого депутата Віталій Глагола, обшуки проводили у чоловіка на прізвисько «Москаль». У публічних повідомленнях також згадується його можливий зв’язок із подіями кримінального минулого регіону. Ці дані перевіряються в межах досудового розслідування.

    Окрім зброї, у підозрюваного вилучили автомобіль Audi A6, мотоцикл та квадроцикл. Йому повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України — незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від трьох до семи років.

    Правоохоронці наголошують, що операція стала частиною системної роботи з виявлення незаконного обігу зброї в прикордонних регіонах. Слідство триває.

  • Начальницю Західного управління Держпраці відсторонили та взяли під заставу

    Начальницю Західного управління Держпраці відсторонили та взяли під заставу

    Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області відсторонив від посади начальницю Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Оксану Єзерську. Посадовицю підозрюють в одержанні неправомірної вигоди у великому розмірі. Суд також обрав їй запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 242 тисячі гривень. Відповідні ухвали оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

    Як зазначається в матеріалах справи, кримінальне провадження було зареєстроване Державним бюро розслідувань ще у січні 2025 року, однак повідомлення про підозру Оксані Єзерській вручили 22 грудня. Її дії кваліфіковані за частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України.

    За версією слідства, керівниця міжрегіонального управління Держпраці організувала схему отримання хабарів від суб’єктів господарювання. Йдеться про надання дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію відповідного обладнання, проведення експертних обстежень, технічного нагляду і експертиз технологічних процесів. Окремо слідчі вказують на отримання неправомірної вигоди за непритягнення до відповідальності роботодавців, які використовували працю неоформлених працівників.

    У судових документах зазначено, що розмір неправомірної вигоди залежав від характеру об’єктів, виду послуг і можливих штрафних санкцій та коливався в межах від 2 до 10 тисяч доларів США.

    24 грудня суд задовольнив клопотання слідчого ДБР і відсторонив Оксану Єзерську від займаної посади на час досудового розслідування – до 22 лютого 2026 року. Крім того, суд обрав їй запобіжний захід у вигляді застави та наклав арешт на майно, вилучене під час обшуків, зокрема мобільний телефон Iphone 16 Pro Max і службові документи.

    У матеріалах справи також зазначено, що підозрювана та її захисник вважають підозру необґрунтованою.

    Західне міжрегіональне управління Держпраці здійснює свої повноваження на території Волинської, Закарпатської, Львівської та Рівненської областей. Оксана Єзерська очолювала це управління протягом останніх п’яти років.

  • У Хусті бухгалтерка нарахувала понад 470 тисяч гривень премій без підстав

    У Хусті бухгалтерка нарахувала понад 470 тисяч гривень премій без підстав

    Правоохоронці повідомили про підозру колишній головній бухгалтерці Хустської міської ради, яку підозрюють у незаконному нарахуванні значної надбавки до заробітної плати іншій посадовиці. За даними слідства, її дії завдали істотної шкоди державним інтересам.

    Як повідомили у Закарпатській обласній прокуратурі 27 грудня, посадовиця безпідставно нарахувала колезі надбавку за високі досягнення у праці. Загальна сума додаткових виплат склала понад 471 тисячу гривень.

    У прокуратурі зазначили, що такі дії не мали законних підстав та були здійснені з порушенням вимог бюджетного та трудового законодавства. Внаслідок цього кошти місцевого бюджету були використані неправомірно.

    Дії колишньої головної бухгалтерки кваліфікували за частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України — службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки для державних інтересів. Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від двох до п’яти років.

    Крім того, у разі доведення вини суд може заборонити підозрюваній обіймати певні посади або займатися визначеною діяльністю строком до трьох років. Також передбачено штраф у розмірі від 4 250 до 12 750 гривень або без застосування штрафних санкцій.

    Досудове розслідування у справі здійснюють слідчі Хустського районного управління поліції. Правоохоронці продовжують встановлювати всі обставини незаконного нарахування виплат та коло осіб, причетних до порушення.

  • На Закарпатті затягують резонансну справу про насильство над 14-річною дівчинкою

    На Закарпатті затягують резонансну справу про насильство над 14-річною дівчинкою

    У Воловецькому районному суді Закарпатської області триває розгляд резонансної справи щодо зґвалтування 14-річної дівчини трьома підлітками. Попри значний громадський резонанс, фінальні судові дебати знову перенесено.

    Що сталося цього разу?

    Юридична компанія “Міллер”, яка представляє інтереси потерпілої, повідомила про чергову спробу затягнути процес із боку захисту обвинувачених.

    26 грудня під час засідання захист подав заяву про відвід головуючого судді, проте суд відхилив її. Водночас мати одного з обвинувачених повідомила про свою госпіталізацію, хоча доказів цього представлено не було. Інша мати під час слухання заявила про погіршення самопочуття, що стало підставою для перенесення дебатів на 10 січня 2025 року.

    Передісторія справи

    Злочин, що шокував Україну, стався 24 серпня 2021 року в селі Верхні Ворота. Троє неповнолітніх хлопців вчинили сексуальне насильство над дівчиною, зафіксували це на відео і виклали у мережу. Спочатку суд присудив обвинуваченим п’ять років позбавлення волі, але згодом термін було зменшено до двох років умовного строку. Це рішення викликало хвилю обурення серед громадськості.

    Чому громада обурена?

    • М’яке покарання. Обвинувачених не ув’язнили через їхній неповнолітній вік.
    • Поводження після звільнення. Після виходу на волю підлітки не дотримувалися умов домашнього арешту, публічно ображали жертву і створювали для неї загрозливі умови.
    • Заможні родини. У селі зазначають, що родини обвинувачених є досить забезпеченими, що породжує підозри у спробах уникнути справедливого покарання.

    10 січня відбудуться фінальні дебати, після яких кожен із обвинувачених матиме можливість виголосити останнє слово. Після цього суд ухвалить остаточне рішення. Громадськість очікує справедливого вироку, який стане прикладом того, що тяжкі злочини не залишаються безкарними.

  • На Закарпатті батьків штрафуватимуть за прогули учнів і не тільки

    На Закарпатті батьків штрафуватимуть за прогули учнів і не тільки

    У Закарпатті введено нові правила, які зобов’язують батьків нести відповідальність за прогули учнів та інші правопорушення їхніх дітей. Згідно з постановою Рахівської міськради, батьки будуть штрафуватися не лише за відсутність дітей у школах, а й за такі порушення, як паління, вживання алкоголю, дрібне злодійство, хуліганство та інші правопорушення.

    Штрафи будуть накладатися на батьків, якщо їхні діти не відвідують заняття без поважної причини або скоюють злочини чи адміністративні правопорушення. За перший випадок відсутності школяра, батьки отримають попередження або штраф від 850 до 1700 гривень. Якщо порушення повторяться протягом року, сума штрафу зросте до 5100 гривень.

    Також вводиться обов’язок навчальних закладів повідомляти органи Нацполіції та службу у справах дітей про відсутність учня більше ніж 10 днів поспіль без поважної причини. Ці заходи мають на меті захист прав дітей на освіту і забезпечення належного контролю за їх поведінкою.

    Крім того, Кабінет Міністрів України затвердив Порядок ведення обліку дітей шкільного віку та учнів, що також передбачає посилення контролю з боку місцевих органів влади.