Daypolitico

Позначка: закон про мобілізацію

  • Кого не мобілізують у березні 2026 року: перелік категорій

    Кого не мобілізують у березні 2026 року: перелік категорій

    В Україні до 4 травня 2026 року продовжено воєнний стан і тривають мобілізаційні заходи. Водночас законодавство передбачає чіткий перелік категорій громадян, які не підлягають мобілізації або мають право на відстрочку.

    Підстави для звільнення від призову визначені статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Серед найпоширеніших причин — стан здоров’я, сімейні обставини, навчання, а також виконання критично важливої роботи.

    Не підлягають мобілізації громадяни, яких військово-лікарська комісія визнала непридатними до військової служби. Перелік захворювань визначено наказом Міністерства оборони №402. Також звільняються від призову особи з інвалідністю I, II або III групи.

    Право на відстрочку мають батьки трьох і більше неповнолітніх дітей, а також опікуни й піклувальники дітей, які залишилися без батьківського піклування. Не підлягають мобілізації батьки дитини з інвалідністю, а також громадяни, які здійснюють постійний догляд за родичами, що не можуть самостійно себе обслуговувати через стан здоров’я.

    Закон також передбачає відстрочку для осіб, чиї батьки мають інвалідність I–II групи, а також для тих, у кого чоловік або дружина мають інвалідність будь-якої групи. Окремо визначено пільгу для громадян, чиї брати або сестри загинули чи зникли безвісти під час бойових дій проти Росії — вона поширюється як на повнорідних, так і на неповнорідних родичів.

    Не підлягають повторній мобілізації особи, звільнені з полону. Вони можуть повернутися до служби лише добровільно.

    Від призову звільняються також працівники підприємств та організацій, які мають офіційне бронювання. Йдеться про фахівців, чия діяльність є критично важливою для оборони, економіки та функціонування інфраструктури держави.

    Студенти денної або дуальної форми навчання у закладах вищої освіти мають право на відстрочку за умови, що здобувають рівень освіти, вищий за вже отриманий.

    Щодо вікових обмежень, не можуть бути мобілізовані громадяни віком від 18 до 25 років, якщо вони мають статус призовника, а також особи старше 60 років.

    Окремі винятки стосуються осіб із судимістю. Не підлягають мобілізації засуджені за тяжкі злочини, зокрема проти національної безпеки, за умисне вбивство з особливою жорстокістю, корупційні правопорушення, тероризм, зґвалтування, розбій, незаконний обіг наркотиків та інші тяжкі злочини, визначені Кримінальним кодексом України.

    Крім того, Верховна Рада ухвалила рішення про надання річної відстрочки для осіб, які проходили службу за контрактом «18–24» строком на один рік і були звільнені. Вони отримують законну відстрочку на 12 місяців після завершення служби.

    Таким чином, попри дію воєнного стану та мобілізаційні заходи, закон визначає чіткий перелік категорій громадян, які не підлягають призову або мають право на відстрочку.

  • ТЦК ініціюють розшук навіть заброньованих: що потрібно перевірити в реєстрі «Оберіг»

    ТЦК ініціюють розшук навіть заброньованих: що потрібно перевірити в реєстрі «Оберіг»

    Під час загальної мобілізації в Україні питання правового статусу заброньованих працівників та осіб із відстрочкою залишається актуальним. Попри законодавчі гарантії, на практиці виникають випадки, коли територіальні центри комплектування та соціальної підтримки ініціюють розшук навіть щодо тих громадян, які мають чинні підстави не підлягати призову.

    Про це повідомила молодший юрист юридичної компанії «Муренко, Курявий і Партнери» Анастасія Швиткіна.

    За її словами, відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у період мобілізації не підлягають призову військовозобов’язані, які отримали бронювання. Йдеться про працівників органів державної влади, місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій, віднесених до критичної інфраструктури.

    Такі особи перебувають на спеціальному військовому обліку. Наявність чинного бронювання означає, що протягом строку його дії мобілізувати громадянина не мають права.

    Водночас, як наголосила правознавиця, самого рішення про бронювання недостатньо. Важливо, щоб інформація про військовозобов’язаного була коректно внесена до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних і резервістів — так званого реєстру «Оберіг». Лише після відображення відповідних даних у системі ТЦК особа вважається офіційно заброньованою.

    Перевірити актуальний статус можна через портал «Дія» або мобільний застосунок «Резерв+».

    Якщо громадянин має чинне бронювання і його дані відображені в реєстрі «Оберіг», ТЦК та СП не має законних підстав для мобілізації. У разі виявлення порушень правил військового обліку можливе складання адміністративного протоколу та накладення штрафу, однак це не є підставою для примусового направлення на службу.

    Разом із тим, за словами Швиткіної, на практиці траплялися ситуації, коли представники ТЦК не бачили інформації про бронювання в реєстрі, не враховували надані документи або анульовували бронювання через втрату підстав для його надання. Також фіксувалися технічні збої в обміні даними між державними органами.

    Юристка підкреслила, що реалізація права на відстрочку або бронювання безпосередньо залежить від правильності оформлення документів і коректного внесення інформації до Єдиного реєстру призовників, військовозобов’язаних і резервістів. Саме це є ключовою умовою захисту від незаконної мобілізації.

  • Відстрочка за сімейними обставинами: як оформити через ЦНАП і “Резерв+”

    Відстрочка за сімейними обставинами: як оформити через ЦНАП і “Резерв+”

    У грудні 2025 року в Україні продовжує діяти воєнний стан, запроваджений до 3 лютого 2026 року, а разом із ним — і мобілізація. Однією з найчутливіших тем у цій сфері залишається відстрочка від призову за сімейними обставинами. Закон містить низку норм, які надають громадянам право не служити, але їхнє застосування залежить від конкретних умов, документів і рішень уповноважених органів.

    В основі механізму — стаття 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Саме вона визначає коло осіб, які можуть бути тимчасово звільнені від військової служби через особливі сімейні ситуації. Ідеться про багатодітні сім’ї з трьома і більше неповнолітніми дітьми; родини, де є дитина з інвалідністю або тяжкою хворобою; про батьків-одинаків, включно з випадками, коли мати служить у Збройних силах; а також про тих, хто виховує прийомних дітей. До підстав належить також догляд за тяжкохворими близькими родичами чи людьми з інвалідністю I або II групи, а також наявність у сім’ї загиблих або зниклих безвісти через бойові дії.

    Водночас закон чітко визначає нюанси. Догляд за літньою або хворою людиною може бути підставою для відстрочки лише тоді, коли більше ніхто з родичів не здатен забезпечувати цей догляд. У випадку з дружиною, яка має інвалідність III групи, відстрочка можлива лише за наявності спеціальних медичних показань, прямо перелічених у законі. Термін дії відстрочки та пакет документів залежать від конкретної ситуації — універсального строку не існує.

    З листопада 2025 року процедура оформлення стала значно простішою. Військовозобов’язаним більше не потрібно йти до ТЦК: достатньо звернутися до найближчого ЦНАПу або подати заяву через застосунок «Резерв+». Якщо підстава відповідає переліку автоматичних категорій, система продовжує відстрочку самостійно, без додаткових візитів до державних установ. Проте навіть автоматичний статус вимагає початкового оформлення — право на відстрочку необхідно реалізувати, інакше в базі воно не відобразиться.

    Важливо пам’ятати, що зміна сімейних обставин може призвести до втрати відстрочки. Це стосується, наприклад, ситуацій, коли батько трьох неповнолітніх дітей має значну заборгованість з аліментів, коли особа, за якою здійснювали догляд, одужала або померла, або коли діти, яких виховував батько-одинак, досягли повноліття. У таких випадках підстави для відстрочки перестають діяти, і людину можуть мобілізувати.

    Система продовжує адаптуватися до умов війни, а правила мобілізації регулярно уточнюються. Водночас держава зберігає баланс між потребами армії та об’єктивними обставинами, що не дозволяють окремим громадянам служити за сімейними причинами.

  • При яких умовах можуть мобілізувати студента денной форми навчання

    При яких умовах можуть мобілізувати студента денной форми навчання

    З 1 вересня 2024 року в Україні вступає в дію нова система мобілізації студентів відповідно до закону №10449, який набув чинності 18 травня. Цей закон вносить важливі зміни в процес мобілізації, зокрема стосовно студентів вищих і професійно-технічних навчальних закладів.

    Відстрочка для студентів:

    Згідно з новим законом, більшість студентів мають право на відстрочку від мобілізації і можуть бути призвані до армії лише добровільно. Проте є кілька винятків, які слід враховувати.

    Основні умови для відстрочки:

    1. Форма навчання: Студенти, які навчаються на денній або дуальній формі навчання у вищих або професійно-технічних закладах, мають право на відстрочку. Це також стосується тих, хто здобуває першу вищу освіту або отримує ступінь, вищий за раніше здобутий.
    2. Категорії, що не підлягають призову: Асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти незалежно від форми навчання (бюджетна чи контрактна) також не підлягають мобілізації.
    3. Освітяни: Наукові та науково-педагогічні працівники вищих навчальних закладів, технікумів, коледжів і наукових установ, які мають науковий ступінь, звільнені від мобілізації. Педагоги ПТУ можуть отримати відстрочку, якщо працюють за основним місцем роботи не менше ніж на 0,75 ставки.

    Коли можлива мобілізація студентів:

    Студенти можуть бути позбавлені відстрочки та призвані до армії у таких випадках:

    1. Форма навчання: Якщо студент навчається на вечірній або заочній формі навчання.
    2. Освітній рівень: Якщо студент здобуває не першу вищу освіту або освіту, нижчу за раніше здобуту.
    3. Відмова від підготовки: Якщо студент відмовляється проходити загальновійськову підготовку, його можуть виключити з навчального закладу.

    Особливі випадки:

    Студенти, які переходять з одного курсу на інший під час канікул, зберігають право на відстрочку. Однак, якщо студент вступає на новий рівень освіти через вступну кампанію, під час перерви між семестрами він не вважається студентом і може бути призваний.

    Студенти старші 30 років:

    Наразі законопроєкт, який пропонує позбавити студентів чоловічої статі віком старше 30 років права на відстрочку, ще не ухвалено. Тому у 2024 році чоловіки, які здобувають безперервну першу вищу освіту, не підлягають призову до армії, навіть якщо їм більше 30 років.

  • Чи врятує від штрафів оновлення даних в Резерв+

    Чи врятує від штрафів оновлення даних в Резерв+

    В Україні тривають активні заходи щодо оновлення облікових даних військовозобов’язаних осіб у відповідності до нового закону про мобілізацію, набутого чинності 18 травня.

    Заступниця міністра оборони Катерина Черногоренко надала важливу інформацію про процедуру оновлення облікових даних військовозобов’язаних осіб в Україні. У відповіді на звернення народного депутата Олександра Федієнка, оприлюднену на його Telegram-каналі, Черногоренко підтвердила, що для виконання зобов’язання, передбаченого новим законом про мобілізацію, достатньо скористатися мобільним додатком “Резерв+”.

    Як зазначила Черногоренко, відповідно до Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, військовозобов’язані особи зобов’язані оновити свої облікові дані протягом 60 днів з моменту набрання чинності указом президента про оголошення мобілізації. Наразі термін для уточнення особистої інформації спливає 16 липня, і ті, хто не встигне це зробити, підлягатимуть адміністративній відповідальності у вигляді штрафу розміром 17 тисяч гривень.

    Заступниця міністра підтвердила, що використання мобільного додатка “Резерв+” як електронного кабінету призовників, військовозобов’язаних і резервістів є достатнім для виконання вимог закону. Водночас, Черногоренко зазначила, що це не звільняє осіб від дотримання загальних правил військового обліку, і відповідальність за оновлення даних залишається на них.

    Таким чином, мобільний додаток “Резерв+” забезпечує зручний і ефективний спосіб виконання законодавчих вимог, спрощуючи процес оновлення особистої інформації для військовозобов’язаних осіб.

  • ВРУ пропонує знизити мобілізаційний вік до 40 років, бо “війну виграє лише молодь”

    ВРУ пропонує знизити мобілізаційний вік до 40 років, бо “війну виграє лише молодь”

    У Верховній Раді України активно обговорюється ефективність нового закону про мобілізацію, що стосується змін у мобілізаційному віці. Одна з ключових пропозицій полягає у зниженні верхньої межі віку для призову до 40 років, що порівняно з нинішніми 60 роками є значним звуженням спектру вікових категорій для військової служби. ЗМІ все частіше наголошують на необхідності таких змін, а також розглядали пропозиції щодо зниження нижньої межі мобілізаційного віку, що наразі становить 25 років, але ці ініціативи поки що не мають широкої підтримки в парламенті.

    Депутатка Соломія Бобровська зазначила, що хоч ідеї зниження верхнього віку до 50 років обговорювались, конкретних рішень щодо цього поки не приймалося. Вона виступила з пропозицією встановити верхній ліміт на рівні 55 років і запровадити вікове ранжування усередині Збройних Сил, адже деякі бригади мають високий віковий склад, що може впливати на їх ефективність у бойових умовах.

    Юрій Здебський, колега нардепки, висловив думку про те, що зменшення мобілізаційного віку до 50 років потребує ретельного обговорення через стан здоров’я осіб старше цього віку, які можуть мати обмеження у виконанні військових обов’язків. Він підкреслив важливість покращення процесів призову та підбору кадрів, особливо у контексті поточної війни технологій.

    Щодо планованих змін у мобілізаційному законодавстві, представник парламенту, який висловився анонімно для видання “Телеграф”, зазначив, що наразі зміни не плануються, але підкреслив необхідність таких кроків у майбутньому, особливо після повномасштабного вторгнення.

  • Обмеження в законі про мобілізацію та нові правила доставлення до ТЦК

    Обмеження в законі про мобілізацію та нові правила доставлення до ТЦК

    У новому законі про мобілізацію встановлено процедуру адміністративного затримання громадян для доставлення до ТЦК. Поліція та представники ТЦК тепер мають чіткі обмеження щодо своїх дій.

    Згідно з постановою №560, працівники ТЦК мають право звертатися до поліції для адміністративного доставлення осіб до військкоматів або проводити заходи разом з правоохоронними органами стосовно громадян, які відмовляються від отримання повісток або порушують правила військового обліку. Однак, згідно зі статтею 262 КУпАП, поліція не має права вручати повістки, а лише здійснює адміністративне затримання військовозобов’язаних, які порушили військовий облік.

    При затриманні поліція зобов’язана скласти протокол, у якому будуть зазначені дата, місце затримання, відомості про особу затриманого, мотиви затримання та інші характеристики. Також поліція повинна повідомити родичів затриманого про його місцезнаходження.

    Згідно з новими правилами, ТЦК не має повноважень самостійно затримувати та доставляти громадян до себе. Такі повноваження належать лише поліції, і лише у визначених законом випадках. Поліція також не може самостійно без представника ТЦК вручити повістку.

    Органи (посадові особи), правомочні здійснювати адміністративне затримання, про кожний випадок адміністративного затримання осіб інформують у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, крім випадків, якщо особа захищає себе особисто чи запросила захисника.

    Адміністративне затримання може тривати не більш як 3 години.

    Щодо іншої процедури – доставлення – ч. 1 ст. 259 КУпАП, яка регулює доставлення порушника визначає наступне:

    «З метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов’язковим, порушника може бути доставлено в поліцію, в підрозділ Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, до органу Державної прикордонної служби України, штабу громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону чи громадського пункту з охорони громадського порядку поліцейським, посадовою особою Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, військовослужбовцем чи працівником Державної прикордонної служби України або членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а при порушенні законодавства про державну таємницю або порушенні військовозобов’язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України, правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію – до органів Служби безпеки України її співробітником. Доставлення порушника з числа кадрових співробітників розвідувального органу України при виконанні ним своїх службових обов’язків здійснюється тільки у присутності офіційного представника цього органу».

    Отже, по-перше, у переліку осіб, які здійснюють доставлення до ТЦК, відсутні працівники ТЦК. По-друге, в силу змін, внесених до статті 258 КУпАП законом №3696-IX, який набув чинності наступним після закону про мобілізацію, 19 травня 2024 року (законопроект 10379 про заочні штрафи), складення протоколу про порушення правил військового обліку та законодавства про мобілізацію більше не є обов’язковим.

    Так, новий закон визначає, що «протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, розгляд яких віднесено до компетенції ТЦК, якщо особа не з’явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик ТЦК, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у ТЦК підтвердних документів про отримання особою виклику».

    Як зазначено у п. 47 і п. 54 Порядку проведення призову громадян на військову службу, затвердженого постановою Кабміну від 16 травня 2024 р. №560, затримання поліцією та доставлення громадянина до ТЦК проводиться на підставі статей 261 (яка передбачає обов’язкове складення протоколу) і 262 КУпАП (яка визначає коло осіб, що мають право здійснювати затримання).

    Щодо ініціювання затримання і доставлення до ТЦК постанова №560 визначає наступні повноваження ТЦК.

    Керівники районних (міських) ТЦК:

    • звертаються до поліції для адміністративного затримання та доставлення до ТЦК осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 КУпАП;
    • вживають заходів разом з представниками поліції до адміністративного затримання та доставляння до ТЦК осіб, які відмовляються від отримання повісток або порушили правила військового обліку.

    Що саме мається на увазі під «вжиттям заходів» не конкретизується, однак це не означає, що ТЦК таким чином уповноважили на здійснення затримання і доставлення.

    При цьому слід зауважити певну суперечність з іншою чинною постановою Кабміну від 30 грудня 2022 р. №1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів», яка визначає, що ТЦК звертаються до органів Національної поліції – у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного ТЦК, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку. Тобто, знов-таки, має місце умова – неможливість складення протоколу на місці.

    Щодо повноважень поліції у контексті затримання і доставлення до ТЦК постанова №560 визначає наступне.

    Під час здійснення оповіщення – у разі відмови від отримання повістки поліцейський, який входить складу групи оповіщення, проводить адміністративне затримання та доставлення громадянина до районного (міського) ТЦК на підставі статей 261 і 262 КУпАП. При цьому поліцейські не мають право вручати повістки, але можуть входити до груп оповіщення і перевіряти військово-облікові документи.

    Під час перевірки військово-облікових документів – у разі відмови прослідувати до районного (міського) ТЦК поліцейський, який входить до складу групи оповіщення, проводить адміністративне затримання та доставлення громадянина до ТЦК на підставі статей 261 і 262 КУпАП.

    В свою чергу, під час перевірки документів пропозиція «прослідувати» до ТЦК має надійти від старшого групи оповіщення (судячи з постанови, старшим може бути лише представник ТЦК) у таких випадках:

    – у разі встановлення, що громадянин порушує правила військового обліку, визначені Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженим постановою КМУ №1487 або Законом «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»,

    – виявлення розбіжностей військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру «Оберіг».

    Крім того, поліцейські самостійно можуть здійснити адміністративне затримання і доставлення особи до ТЦК:

    – у разі відсутності військово-облікового документа (чи ВОД в електронній формі)

    – наявності інформації в реєстрах та базах (банках) даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС, про розшук такої особи.

    Також визначено, що керівники територіальних органів (підрозділів) поліції:

    – організовують за зверненням ТЦК, адміністративне затримання та доставлення органів (підрозділів) поліції до зазначених центрів та органів резервістів та військовозобов’язаних, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 КУпАП. Адміністративне затримання таких осіб здійснюється незалежно від їх місця перебування на військовому обліку. У такому разі особа доставляється до найближчого ТЦК;

    – повідомляють ТЦК про неможливість здійснити адміністративне затримання та доставлення протягом 30 календарних днів до такого центру осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 КУпАП;

    – організовують проведення поліцейськими перевірок в осіб чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-облікового документа (ВОД в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу, та у разі відсутності у такої особи ВОД (ВОД в електронній формі) чи наявності інформації в реєстрах та базах (банках) даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС, про розшук такої особи здійснення адміністративного затримання та доставлення такої особи до найближчого ТЦК.

    Однак, знов-таки, виникають питання стосовно відповідності норм про доставлення «до найближчого ТЦК» з постановою Кабміну від 30 грудня 2022 р. №1487, відповідно до якої доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП з метою складення протоколів відбувається «до відповідного ТЦК, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку».

    Також Національна поліція за повідомленнями ТЦК, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів здійснює досудове розслідування стосовно осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, передбачені статтями 335, 336, 337 Кримінального кодексу. Нагадаємо, що за статтею 337 КК кримінальна відповідальність передбачена за ухилення призовника, військовозобов’язаного, резервіста від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником ТЦК.

  • Хто вручатиме повістки військовозобов’язаним за новим законом?

    Хто вручатиме повістки військовозобов’язаним за новим законом?

    Після набрання чинності новим законом про мобілізацію в Україні виникають питання щодо того, хто та де зараз може вручати повістки військовозобов’язаним. Згідно з інформацією від речника Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, майора Романа Істоміна, у матеріалі “Мобілізація влітку, повістки та ‘Резерв+’”, розкривається, що кілька категорій осіб мають такі повноваження.

    Відповідно до постанови Кабінету Міністрів №560, повістки в Україні можуть вручати не лише співробітники територіальних центрів комплектування, а також кілька інших категорій осіб. Ці категорії та їх повноваження такі:

    • Представники територіальних центрів комплектування — у межах адміністративної території, на яку розповсюджуються повноваження відповідного територіального центру комплектування.
    • Представники структурних підрозділів районних військових адміністрацій — у межах адміністративної території, на яку поширюються повноваження відповідної районної військової адміністрації.
    • Представники виконавчих органів сільських, селищних, міських рад — в адміністративних межах населених пунктів та територій, на які розповсюджуються повноваження відповідних виконавчих органів.
    • Представники підприємств, установ, організацій — на території підприємств (установ, організацій) та в місцях виконання працівниками робіт (обов’язків).

    Істомін також підкреслив, що ці особи можуть проводити оповіщення громадян як самостійно, так і у складі груп оповіщення. Щодо місць, де можуть вручатися повістки, це може відбуватися цілодобово за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання, роботи, навчання, а також у громадських місцях, громадських будинках і спорудах, місцях масового скупчення людей, територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, пунктах пропуску (блокпостах) та пунктах пропуску через державний кордон України.

  • Новий закон зобов’язує жінок оновити військові дані, щоб уникнути штрафів

    Новий закон зобов’язує жінок оновити військові дані, щоб уникнути штрафів

    Відповідно до нового закону про мобілізацію, жінки, які підпадають під військовий облік, повинні оновити свої дані протягом 60 днів з моменту набрання чинності закону, що сталося 18 травня. За неоновлення цих даних їм загрожує штраф у розмірі від 17 до 25,5 тис. грн, повідомив начальник Кременчуцького районного ТЦК Мирослав Волков.

    Волков наголосив, що ці правила стосуються жінок певних спеціальностей, зокрема медиків, віком від 18 до 60 років. Вони повинні стати на військовий облік та отримати військово-обліковий документ. Процедура мобілізації жінок проводиться лише за їх згодою, згідно з постановою Кабінету Міністрів № 560.

    «У період обов’язкового уточнення облікових даних, який триває до 16 липня, на медичний огляд не направляються ті військовозобов’язані, які мають право на відстрочку від призову, старші за 55 років, заброньовані, а також жінки з дійсним військово-обліковим документом», – заявив Волков. Він також додав, що жінки, які не мають військово-облікового документа або вперше його отримують, мають пройти військово-лікарську комісію.

    Наразі у Верховній Раді зареєстрований законопроєкт, який пропонує збільшити термін оновлення даних військовозобов’язаних до 150 днів. Народний депутат Володимир Ар’єв зазначив, що 60 днів для оновлення облікових даних недостатньо для всіх військовозобов’язаних, через що вони можуть отримати великі штрафи.

    Після оновлення своїх облікових даних, військовозобов’язаних можуть направити на військово-лікарську комісію за місцем проживання.

  • Які наслідки чекають на тих, хто не зможе оновити свої дані до 16 липня

    Які наслідки чекають на тих, хто не зможе оновити свої дані до 16 липня

    Починаючи з 18 травня, вступив у дію новий закон про мобілізацію, що передбачає обов’язок оновлення облікових даних для всіх військовозобов’язаних громадян протягом 60 днів, до 16 липня.

    Юрист з військового права, молодший лейтенант запасу Володимир Романчук, зазначив, що громадяни, які не виконають цей обов’язок, можуть бути притягнуті до відповідальності.

    Відповідно до законодавства, усі громадяни віком від 18 до 60 років повинні оновлювати свої дані. Однак, не всі з них повинні проходити військово-лікарську комісію. Якщо громадянин виключений з військового обліку, пройшов комісію менше року тому, або оновлює дані через додаток “Резерв+”, де комісія не потрібна, процедура займає лише 15-20 хвилин.

    Володимир Романчук пояснив, що у деяких випадках це може зайняти кілька днів, особливо якщо частина особової справи ще не цифровізована в територіальних центрах комплектування.

    Закон також передбачає відповідальність за неоновлення даних протягом двох місяців, що може бути розглянуто як порушення правил військового обліку згідно зі статтею 210-1 Кодексу про адміністративні правопорушення. Передбачені штрафи для фізичних осіб, однак, за словами юриста, найбільше ризикують бути притягнуті до відповідальності ті, хто відмовляється від оновлення даних після виклику до територіального центру комплектування.